Надходження жирних кислот в організм корів за додаткового введення клітковини до раціону у літній період Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 636.2.084:577.1

Гордшчук Л.М., астрант © Р1вк И.Ф., д.с.-г.н.

1нститут б1ологИ'тваринНААН, м. Лъвгв

НАДХОДЖЕННЯ ЖИРНИХ КИСЛОТ В ОРГАНОМ КОР1В ЗА ДОДАТКОВОГО ВВЕДЕНИЯ КЛ1ТКОВИНИ ДО РАЦЮНУ У Л1ТН1Й

ПЕРЮД

Встановлено, що у коргв, яким згодовуютъ пасовищну траву, комбшорм I сгчку сша, за рахунок насичених, мононенасичених I полгненасичених жирных кислот, зростае середнъодобове надходження з кормами в оргашзм жирних кислот загалъних лШЫв та гх неетерифжованих форм. Згодовування зеленогмаси аяних бобово-злакових трав, комбжорму та ачки ана гз злакових трав приводить до вгроггдно! стабтзацп середнъодобових надогв молока у кор1в та нормал1зацИ вм1сту в нъому жиру, быка та лактози.

Ключов1 слова: зелена маса аяних бобово-злакових трав, ачка ана гз злакових трав, жирт кислоти, продуктившстъ та складмолока, корови

Вступ. Ефектившсть використання протешу, незамшних амшокислот та жирних кислот в оргашзм1 лактуючих кор1в при випасанш на пасовищ1 або при згодовуванш зелено! маси аяних трав у певнш м1р1 залежить вщ вмюту в рацюш кл1тковини [1]. Це зумовлено насамперед стабшзуючим впливом кл1тковини на ферментативш процеси в рубщ та концентрацш водневих юшв у його вмютимому при високому р1вш в рацюш тварин легкорозщеплюваного протешу, цукру та крохмалю [2]. Дефщит кл1тковини в рацюш кор1в при випасанш на культурних пасовищах або при згодовуванш !м зелено! маси аяних трав приводить до зниження !х продуктивное^ внаслщок зменшення трансформаци проте!ну в м1кроб1альний бшок [3]. Цим пояснюеться шдвищення ефективност1 використання проте!ну великою рогатою худобою при додаванш до зелено! маси трави грубих корм1в (сша, сшажу, соломи), яю характеризуються високим вмктом кл1тковини. Проте бюх1м1чш мехашзми впливу наявних у рацюш лактуючих кор1в в л1тнш перюд кл1тковини до кшця не з'ясоваш. Також не з'ясованим залишаеться питания щодо впливу Ычки сша, яка мютить велику кшькють кл1тковини, на середньодобове надходження жирних кислот у кор1в в л1тнш перюд.

Метою нашо! роботи було вивчити вплив згодовувано! в л1тнш перюд ачки сша з р1зною величиною частинок на надходження жирних кислот загальних лшщ1в { неетерифшованих форм жирних кислот в оргашзм з кормами у л1тнш перюд.

Матер1али 1 методика дослвджень. Дослщ проведено в ТзОВ "Л1тинське" Дрогобицького району Льв1всько! облает! на повновжових коровах симентальсько! породи. Було сформовано три групи кор1в (по 4 тварини у кожнш), аналопв за походженням, вжом \ мюяцем лактацп. Кор1в контрольно!

© Гордшчук Л.М., Р1в1с Й.Ф., 2012

212

та I i II дослщних груп протягом травня-липня утримували на пасовищ1 з молодою злаково-бобовою травою. KpiM того, пщдослщш корови отримували комбжорм. У склад якого були включен! наступи! мшеральш елементи: магнш, кобальт, цинк i мщь. Пщвищений р1вень кл1тковини в рацюш KopiB дослщних груп створювали шляхом введения до нього 1,5 кг cíhkh сша Í3 злакових трав. Причому коровам I i II дослщних груп додатково разом з комбжормом згодовували с1чку сша з величиною частинок вщповщно 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см.

У кшщ дослщу в умовах кор1вника провели балансовий дослщ, на 4 головах KopiB з кожно! групи, який складався з 2-ох дшв пщготовчого та 3-ох дшв облшового nepiofliB. У вщ1браних зразках kopmíb визначали концентрацш жирних кислот загальних лшвдв i неетерифжованих форм жирних кислот [4, 5]. За перюд дослщу контролювали молочну продуктившсть та bmíct жиру в

МОЛОЩ ПЩДОСЛЩНИХ KOpÍB.

Результати дослщжень. Встановлено, що середньодобово з кормами в орган1зм KopiB I i II дослщних груп, яким додатково згодовували с1чку сша, пор1вняно з коровами контрольно! групи, яю отримували рац1он без добавок, надходило дещо б1льше жирних кислот загальних лшдав (табл. 1). 3 таблиц! видно, що це зумовлено деяким зростанням надходженням в 1хнш орган1зм насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот загальних л1п1д1в. Причому, деяке зростання надходження в 1хнш орган1зм насичених жирних кислот загальних лшщ1в викликано жирними кислотами з парною (п1сля згодовування с1чки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно 62,06 i 61,79 проти 58,56 грам/голову/добу) та непарною (4,43 i 4,41 проти 4,29) кшькктю вуглецевих атом1в у ланцюгу, мононенасичених — жирних кислот родин n-7 (41,66 i 41,57 проти 39,14) i n-9 (42,12 i 41,98 проти 39,34), а полшенасичених — жирних кислот родин n-3 (129,77 i 129,54 проти 125,66) i n-6 (теля згодовування с1чки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,05,0 см вщповщно 103,28 i 102,87 проти 100,79 грам/голову/добу). При цьому, у рацюш KopiB I i II дослщних груп вщношення полшенасичених жирних кислот родин n-3 до полшенасичених жирних кислот родин n-6 було дещо вищим, шж у KopiB контрольно! групи.

3 таблиц! 1 видно, що в оргашзм KopiB I i II дослщних груп, пор1вняно з коровами контрольно! групи, з кормами надходило в1рогщно бшьше тако! насичено! жирно! кислоти загальних лшдав, як пентадеканова. KpiM того, в оргашзм KopiB I дослщно1 групи, яким додатково згодовували Ычку ciHa з величиною частинок 0,2-2,0 см, з кормами надходило в1рогщно б1льше таких насичених жирних кислот загальних лшдав, як капринова, лауринова та м1ристинова, i тако! мононенасичено! жирно! кислоти, як оле!нова.

Зростання надходження жирних кислот загальних лшдав в оргашзм KopiB за додаткового згодовування 1м с1чки ciHa, видно, зумовлено дещо бшьшим поеданиям kopmíb. Спожит1 коровами з кормами жирш кислоти загальних л1п1д1в представлен! в основному етерифкованими формами жирних кислот (у склад1 фосфол1п1д1в, етериф1кованого ф1тостеролу, moho-, ди- та триацилгл1церол1в), яю у травному канал1 перш шж всмоктатися у кров i л1мфу повинн! розщепитися до неетериф1кованих форм жирних кислот [8]. Неетерифжоваш форми жирних кислот, як1 надходять в оргашзм тварин з

213

кормом, теля емульгування !х жовчними кислотами готов! до всмоктування у кров I л1мфу [6, 7].

Таблиця 1

Надходження жирних кислот загальних лшщ1в з кормами в оргашзм

щддослщних кор1в, грам/голову/добу

Групи тварин

Жирш кислоти I дослщна II досл1дна

та 1х код Контрольна (ОР) (ОР+частинки (ОР+частинки

0,2-2,0 см) 3,0-5,0 см)

Капринова, 10:0 0,21±0,008 0,23±0,001* 0,22±0,120

Лауринова,12:0 0,49±0,011 0,53±0,008* 0,52±0,008

М1ристинова, 14:0 7,26±0,005 7,40±0,004*** 7,37±0,038

Пантадеканова, 15:0 4,29±0,005 4,43±0,034* 4,41±0,004**

Палыштинова, 16:0 41,77±0,864 44,20±0,632 44,12±0,640

Пальттоолешова, 16:1 39,14±0,707 41,66±0,787 41,57±0,795

Стеаринова, 18:0 8,83±0,306 9,70±0,233 9,56±0,238

Олешова, 18:1 39,34±0,949 42,12±0,600* 41,98±0,571

Л1нолева, 18:2 100,79±1,173 103,28±0,551 102,87±0,327

Лшоленова, 18:3 125,66±1,693 129,77±0,887 129,54±0,886

Загальне надходження

жирних кислот 367,78 383,32 382,16

у т. ч. насичен1 62,85 66,49 66,20

мононенасичет 78,48 83,78 83,55

иол1ненасичен1 226,45 233,05 232,41

п-3/п-6 1,25 1,26 1,26

Зафксовано, що середиьодобово з кормами в оргашзм кор1в I I II дослщних груп, яким додатково згодовували с1чку сша, пор1вняно з коровами контрольно! групи, яю отримували рацюн без добавок, надходило також дещо бшьше неетерифжованих форм жирних кислот (табл. 3). 3 таблиц! видно, що це також зумовлено деяким збшьшенням надходженням в !хнш оргашзм неетерифшованих форм насичених, мононенасичених I полшенасичених жирних кислот. Причому, деяке пщвищення надходження в !хнш оргашзм неетерифшованих форм насичених жирних кислот викликано жирними кислотами з парною (теля згодовування с1чки сша з величиною частинок 0,22,0 I 3,0-5,0 см вщповщно 3,42 I 3,36 проти 3,15 грам/голову/добу) та непарною (0,32 I 0,31 проти 0,30) кшькктю вуглецевих атом1в у ланцюгу, мононенасичених — жирних кислот родин п-7 (0,62 I 0,61 проти 0,60) I п-9 (2,35 I 2,29 проти 2,15), а полшенасичених — жирних кислот родин п-3 (9,43 I 9,35 проти 8,78) I п-6 (теля згодовування с1чки сша з величиною частинок 0,2-2,0 I 3,0-5,0 см вщповщно 5,50 I 5,43 проти 5,29 грам/голову/добу). При цьому, у рацюш кор1в I I II дослщних груп, пор1вняно з коровами контрольно! групи дещо зростае вщношення полшенасичених жирних кислот родин п-3 до полшенасичених жирних кислот родин п-6.

214

Таблиця 2

Надходження неетерифжованих форм жирних кислот з кормами в _оргашзм шддослщних ко|Мв, грам/голову/добу_

Жирш кислоти та 1х код Групи тварин

Контрольна (ОР) I дослщна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II дослщна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)

Капринова, 10:0 0,01±0,003 0,02±0,003 0,02±0,003

Лауринова,12:0 0,02±0,003 0,03±0,003 0,03±0,003

М1ристинова, 14:0 0,50±0,012 0,53±0,007 0,52±0,007

Пантадеканова, 15:0 0,30±0,008 0,32±0,007 0,31±0,007

Пальм1тинова, 16:0 2,04±0,005 2,23±0,006*** 2,19±0,006***

Пальм1тооле1нова, 16:1 0,60±0,008 0,62±0,006 0,61±0,003

Стеаринова, 18:0 0,58±0,008 0,61±0,007 0,60±0,008

Олешова, 18:1 2,15±0,081 2,35±0,004 2,29±0,046

Лшолева, 18:2 5,29±0,007 5,50±0,005*** 5,43±0,004***

Лшоленова, 18:3 8,78±0,296 9,43±0,135 9,35±0,141

Загальие надходження жирних кислот 20,27 21,64 21,35

у т. ч. насичеш 3,45 3,74 3,67

мононенасичен1 2,75 2,97 2,90

иол1ненасичен1 14,07 14,93 14,78

п-3/п-6 1,66 1,71 1,72

Примита: тут I дал1 *— р<0,02-0,05; ** — р<0,01; *** — р<0,001.

3 таблиц! 3 видно, що в оргашзм кор1в I \ II дослщних груп, пор1вняно з коровами контрольно! групи, з кормами надходило в!рог!дно б!льше тако! неетериф!ковано! форми насинено! жирно! кислоти, як пальм!тинова, та пол!ненасичено! жирно! кислоти, як лшолева. Кр1м того, в оргашзм кор1в I дослщно! групи, яким додатково згодовували ачку сша з величиною частинок 0,2-2,0 см, з кормами надходило в1ропдно бшьше тако! неетерифковано! форми насичено! жирно! кислоти, як стеаринова, \ мононенасичено! жирно! кислоти, як олешова. Зростання надходження неетерифжованих форм жирних кислот в оргашзм кор1в за додаткового згодовування !м ачки сша, видно, також зумовлено дещо бшьшим по!данням корм1в.

У результат! використання пасовищно! трави, комб!корму та ачки с!на у кор!в досл!дних груп, пор!вняно з коровами контрольно! групи, як! отримували т!льки молоду траву та комбшорм, в!рог!дно (р<0,01) стабшзувались середньодобов! надо! молока (п!сля згодовування ачки сша з величиною частинок 0,2-2,0 ! 3,0-5,0 см вщповщно до 20,7±0,29 ! 20,0±0,29 проти 18,1±0,28 кг/голову). Одночасно в молощ кор!в досл!дних груп, пор!вняно з коровами контрольно! групи, в!рог!дно (р<0,01) нормал!зуеться вм!ст б!лка (п!сля згодовування ачки сша з величиною частинок 0,2-2,0 ! 3,0-5,0 см вщповщно до 34,1±0,31 1 33,8±0,31 проти 32,1±0,31), жиру (37,2±0,27 1 36,9±0,24 проти 35,1±0,27 г/кг) та лактози (п!сля згодовування с!чки с!на з величиною частинок 0,2-2,0 ! 3,0-5,0 см вщповщно до 49,2±0,40 ! 48,8±0,37 проти 45,7±0,32 г/кг).

Висновки: 1. У кор!в, яким згодовують пасовищну траву, комб!корм ! ачку с!на, за рахунок насичених, мононенасичених ! пол!ненасичених жирних

215

кислот, зростае середиьодобове надходження з кормами в оргашзм жирних кислот загальних лшвдв та iix неетерифжованих форм.

2. У результат! згодовування зелено! маси аяних бобово-злакових трав, комбшорму та ачки сша i3 злакових трав приводить до в1рогщно1 стабшзацп середньодобових надо!в молока у кор!в та нормал1зац11 вмюту в ньому жиру, бшка та лактози.

Л1тература

1. Chimwano A. Effect of varying proportions of roughage and concentrate on grass dry matter and cellulose digestion in the rumen of sheep / Chimwano A., Orskov E., Stewart C // E. Afr. Agric. For. J. — 1979. — Vol. 42. — P. 441-446.

2. Chandra S. A study of various chemical treatments to remove lignin from coarse roughages and increase their digestibility / Chandra S., Jackson M. // J. Agric. Sci. — 1989. — Vol. 77. — P. 11-17.

3. Hart F. Effect of type of carbohydrate on the production of microbial nitrogen in the rumen / Hart F., Orskov E. // Proceedings of the Nutrition Society. — 1980. — Vol. 38. — P. 130.

4. Довщник: 0i3^oro-6ioxiMi4Hi методи дослщжень у бюлоги, твариннищш та ветеринарнш медициш / ВлАзло В.В., Федорук Р.С., Макар I.A. та iH. — Льв1в, 2004. — 399с.

5. Методичний поабник: Кшькюш хроматограф1чш методи визначення окремих лшвдв i жирних кислот у бюлопчному Marepiani / PiBic Й.Ф., Федорук Р.С. — Льв1в, 2010. — 109с.

6. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Регуляц1я липидного обмена // Биологическая химия. — М: 2005. — 234 с.

7. Кононський О. I. Бюх1м1я тварин / О. I. Кононський. — Ки!в : Вища школа, 2006. — 454 с.

8. Hazlewood G., Dawson R. Isolation and properties of a phospholipid -hydrolysing bacterium from ovine rumen fluid // J. of General Microbiol. - 1978. - Vol. 89. - P. 163-174.

Summary L. M. Gordiychuk, J. F. Rivis ARRIVALS FATTY ACIDS IN COWS ORGANISM FOR FURTHER INTRODUCTION FIDER TO THE DIET DURING THE SUMMER SEASON

Found that in cows that are fed pasture grass, fodder and hay chaff at the expense of saturated, monounsaturated and polyunsaturated fatty acids, increased average daily flow of feed into body fatty acid total lipids and nonetherified forms. Feeding green fodder sown legume-cereal grasses, feed and hay with broken rice cereal grasses leads to stabilization of the likely average daily milk yield in cows and normalization of it fat, protein and lactose.

Key words: green mass of sown legume-cereal grasses, hay chaff of cereal grasses, fatty acid composition and productivity of milk cows.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.

216