CC BY
12
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMem C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7424
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 577.115:636.2
Обмшш процеси жирних кислот загальних лшадв у редкому bmîctî рубця та продуктивш ознаки кор1в за наявност в ïx рац1он1 кавового шламу
Бiохiмiчнi мехатзми впливу наявного в рацют у лттй перюд кавового шламу на обмтю процеси в органiзмi та проду-ктивн показники корiв е маловивченими. Мета роботи полягала в до^дженю обмтних процеЫв азотовмiсних сполук у рiдкому вмiстi рубця, молочноI продуктивностi й складу молока корiв за наявностi кавового шламу в рацюю у лтнт перi-од. Вищий рiвень клтковини одержали за рахунок додавання до ращону корiв кавового шламу. Коровам у складi комбжорму згодовували кавовий шлам у кiлькостi 8 i 16%. Встановлено, що середньодобово з кормами в оргатзм корiв, яким разом з молодою злаково-бобовою травою та комбжормом згодовували кавовий шлам, надходило на 4,2 i 11,2% бтьше нейтраль-нодетергентно! i 4,5 i 12,2% кислотнодетергентноI клтковини. Згодовування коровам кавового шламу приводить до зменшення концентрацп азоту амiаку та амтного азоту в Их рiдкому вмiстi рубця незалежно вiд часу стосовно початку годiвлi. При цьому ктьюсть бткового азоту в рубцевт рiдинi до^дних корiв збыьшувалася на 10-й годин вiд початку годiвлi, а загального - на 7-10-й. У результатi згодовування молодоI трави, комбжорму та кавового шламу в корiв тдви-щуються середньодобовi надоI молока. Одночасно в молоц до^дних корiв збыьшуеться вмкт бтка, жиру та лактози. Найбыьш виражений вплив на обмтю процеси азотовмкних сполук у рубц та продуктивш показники корiв справляе дода-ткове згодовування коровам разом з молодою злаково-бобовою травою та комбжормом кавового шламу в кiлькостi 16% вiд маси комбжорму.
Ключовi слова: кавовий шлам, кислотнодетергентна клтковина, мiкробiальний быок, азотовмкю сполуки, амтний азот, бтковий азот, азот амiаку, загальний азот, корови, продуктивтсть, ращон, лтди
Обменные процессы жирных кислот общих липидов в жидком содержимом рубца и продуктивные показатели коров при наличии в их
рационе кофейного шлама
Биохимические механизмы влияния содержащегося в рационе в летний период кофейного шлама на обменные процессы в организме и продуктивные показатели коров являются малоизученными. Цель работы заключалась в исследовании обменных процессов азотсодержащих соединений в жидком содержимом рубца, молочной продуктивности и состава молока коров при наличии кофейного шлама в рационе в летний период. Высокий уровень клетчатки получили за счет добавления в рацион коров кофейного шлама. Коровам в составе комбикорма скармливали кофейный шлам в количестве 8 и 16. Установлено, что среднесуточно с кормами в организм коров, которым вместе с молодой злаково-бобовой травой и комбикормом скармливали кофейный шлам, поступало на 4,2 и 11,2% больше нейтральнодетергентной и 4,5 и 12,2% кислот-нодетергентной клетчатки. Скармливания коровам кофейного шлама приводит к уменьшению концентрации азота амми-
Citation:
Romanchuk, A.S. (2017). Metabolism fatty acids total lipids in the liquid contents of scars and productive cows indices in the presence in their diet coffee slurry. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 107-113.
А.С. Романчук [email protected]
1нститут альського господарства Карпатського регюну, вул. Грушевського, 5, с. Оброшино, Пустомит1вський р-н, Льв1вська обл., 81115, Украна
А.С. Романчук [email protected]
Институт сельского хозяйства Карпатского региона, ул. Грушевского, 5, с. Оброшино, Львовская область, 81115, Украина
ака и аминного азота в их жидком содержимом рубца независимо от времени по отношению к началу кормления. При этом количество белкового азота в рубцовой жидкости исследовательских коров увеличивалось на 10-й час от начала кормления, а общего - на 7-10-й. В результате скармливания молодой травы, комбикорма и кофейного шлама у коров повышаются среднесуточные надои молока. Одновременно в молоке исследовательских коров увеличивается содержание белка, жира и лактозы. Наиболее выраженное влияние на обменные процессы азотсодержащих соединений в рубце и продуктивные показатели коров производит дополнительное скармливание коровам вместе с молодой злаково-бобовой травой и комбикормом кофейного шлама в количестве 16% от массы комбикорма.
Ключевые слова: кофейный шлам, кислотнодетергентная клетчатка, микробиальный белок, азотсодержащие соединения, аминный азот, белковый азот, азот аммиака, общий азот, коровы, производительность, рацион, липиды
Metabolism fatty acids total lipids in the liquid contents of scars and productive cows indices in the presence in their diet coffee slurry
A.S. Romanchuk [email protected]
Institute of Agriculture Carpathian region, Grushevskogo Str., 5, Obroshino, 81115, Ukraine;
The biochemical mechanisms of action available in the diet in the summer of coffee sludge on metabolic processes in the body and productive performance of cows are poorly understood. The purpose of the study was to metabolism of nitrogenous compounds in liquid capacious rumen, milk production and composition of milk cows in the presence of the coffee slurry in the diet in the summer. Higher levels offat obtained by the addition to the diet of cows coffee sludge. Cows fed feed consisting of coffee slurry in an amount of 8 and 16%. Established that the average daily feed of cows in the body, which together with the young grasses and legumes and forage fed coffee sludge reported in 4.2 and 11.2% more neutral detergent and 4.5 and 12.2% acid detergent fiber. Feeding cows coffee sludge results in reduction of nitrogen ammonia and amino nitrogen in their liquid roomy scar regardless of time relative to the start offeeding. Thus, the amount of protein nitrogen in the rumen fluid of cows increased research at the 10th hour from the start of feeding, and general - to 7-10th. As a result of feeding the young grass, fodder and coffee sludge cows increased average daily milk yield. At the same time research in the milk of cows increased protein, fat and lactose. The most pronounced effect on the metabolism of nitrogenous compounds in the rumen of cows and productive performance makes extra feeding cows with young grasses and legumes and forage, coffee slurry in an amount of 16% by weight offeed.
Key words: coffee sludge, acid detergent fiber, microbial protein nitrogen-containing compounds, amino nitrogen, protein nitrogen, nitrogen, ammonia, total nitrogen, cows, productivity, diet, lipid
Вступ
Використання нетрадицшних корм1в, зокрема ввд-ход1в кавового виробництва, в год1вл1 жуйних тварин, насамперед кор1в, е актуальним (Hnoyevyy et al., 2009). Кавове виробництво мае велик! шлькосп таких ввдход1в, як кавовий шлам. Останнш, за вологосп 12,5%, мютить у своему склад1 11,2-13,5% сирого протешу, близько 5,5% сирого жиру та в середньому 39,7% клггковини. При цьому поживна цшшсть кавового шламу в середньому складае 0,38 кормових оди-ниць.
Разом з тим, ефектившсть використання протешу, незамшних амшокислот i жирних кислот в оргашзм1 лактуючих корiв шд час випасання на пасовищi або за згодовування зелено1 маси ^них трав значною мiрою залежить ввд вмюту в рацюш кислотнодетергентно1 кликовини (Korinets et al., 1997; Stolyarchuk et al., 2000). Це зумовлено насамперед стабшзуючим впли-вом кислотнодетергентно1 кллжовини на ензимш процеси в рубш та концентрацш водневих юшв у його вмюп за високого рiвня в рацюш тварин легко-розщеплюваних протешу, цукру та крохмалю (Hnoyevyy et al., 2005; Vudmaska and Holubets, 2007).
Дефщит кислотнодетергентно1 клгтковини в раць ош корiв шд час випасання на культурних пасовищах або за згодовування 1м зелено1 маси ^них трав приз-водить до зниження гх продуктивносл внаслщок зме-ншення трансформаци протешу в мiкробiальний бшок
(Stolyarchuk et al., 2000). Цим пояснюеться пвдвищен-ня ефективносп використання протешу великою рогатою худобою в раз1 додавання до зелено1 маси пасо-вищних i с1яних трав грубих корм1в (ачки сша або соломи), як характеризуються високим вмютом кис-лотнодетергентно1 клпковини (Chaplin, 2007; Fondevila and Dehority, 2007). Виходячи i3 наведеного вище, счку сша або соломи в рацюш корiв можна замшити выходами кавового виробництва, зокрема клпковиновмюним кавовим шламом (Ibatullin et al., 2007). Бiохiмiчнi мехашзми впливу наявного в рацю-m у лггаш перюд кавового шламу на обмшш процеси в органiзмi та продуктивш ознаки корiв е маловивче-ними.
Мета роботи полягала в дослiдженнi обмiнних процесiв жирних кислот загальних лiпiдiв у рубш, молочно1 продуктивностi й складу молока корiв за наявностi кавового шламу в рацюш у лггаш перюд.
MaTepia™ i методи дослщжень
Експериментальш дослiдження провели у державному гадприемсга Дослiдне господарство «Радехiв-ське» Радехiвського району ЛьвГвсько1 областi на повновшових коровах укра1'нсько1 чорно-рябо1 молоч-но1 породи. Було сформовано три групи корГв третьо1-четверто1 лактацп (по 4 тварини у кожнш), аналогiв за походженням, вГком, живою масою, продуктившстю та мiсяцем лактаци. КорГв контрольно! та I i II дослвд-
них груп впродовж травня-липня (90 дшв) утримува-ли на пасовищ1 з молодою злаково-бобовою травою. KpiM того, шддоследш корови отримували стандарт-ний розсипний комбiкорм марки КРС-60-1 (4,0 кг на голову та 100 г на кожен шлограм молока). Вищий рiвeнь клiтковини одержали за рахунок додавання до рацюну корiв кавового шламу. Причому коровам I i II доследних груп згодовували кавовий шлам у шлькосл ведповедно 8 i 16% вед маси комбiкорму. Кавовий шлам згодовували коровам у склащ комбiкорму.
Площу пасовища (роздiлeного на 10 дедянок) було засiяно однаковою травосумiшкою (конюшина бiла, райграс пасовищний, вiвсяниця та тимофпвка лучна). На площу одноразово весною вносили азотно-фосфорно-калiйнe добриво у шлькосл N60P90K90. У результата був сформований злаково-бобовий травос-тш. На кожнiй дiлянцi, почергово, трава випасалася впродовж трьох днiв. Шсля кожного випасання на дiлянку вносилося азотне добриво у шлькосл N60. Пiсля внесення останнього очiкувалося педростання трави (до фази виходу в трубку у злакових трав).
За пeрiод проведення дослiду контролювалася мо-лочна продуктивнiсть пiддослiдних корiв i вмiст в ïx молощ бiлка, жиру та лактози. У шнщ доследжень для лабораторних доследжень вед корiв за допомогою зонду були вщбрат зразки вмiсту рубця. Причому зразки вiдбиралися до ранковоï годiвлi, а також на 2-й та 7-й годинах вед ïï початку.
У вiдiбраниx зразках кормiв визначався вмiст ней-тральнодeтeргeнтноï та кислотнодетергешш клгтко-вини, а в редкому вмiстi рубця - жирних кислот зага-льних лiпiдiв. Рiвeнь нейтральнодетергентно1' та кислотнодетергешш форм клггковини в суxiй рeчовинi злаково-бобово1' пасовищно1' трави визначався за методикою, описаною В.В. Влiзлом та ш. (2012). Конце-нтрацш жирних кислот загальних лiпiдiв у редкому вмтстп рубця визначали методом газорединно1' хрома-тографй' за Й.Ф. Рiвiсом зi спiвр. (2010). Вмiст бiлка, жиру та лактози у молощ корiв визначали на «Еко-медк» (Rivis and Shelevach, 2006; Rivis and Fedoruk, 2010).
Для дослiджeнь метилових eстeрiв жирних кислот використано газорединний xроматографiчний апарат «Chrom-5» (Laboratorni pristroye, Praha), який мае нержавшчу сталеву колонку довжиною 3700 мм i внутршшм дiамeтром 3 мм. Колонку заповнювали Chromaton-N-AW, зeрнiнням 60-80 меш, силашзова-ним HMDS (гeксамeтилдисiлiзаном), покритим поль дieтилeнглiкольадипiнатом (нерухомою редкою фазою) у шлькосл 10%. Розхед газу-носiя, xiмiчно чис-
Таблиця 1
Надходження нейтральнодетергентно'1 та кислотнодетергентно'1 клтковини з кормами в оргашзм u'opiii,
того та осушеного азоту (рухома фаза) через колонку при вхедному тиску 1,5х105 Па становив близько 65 мл/хв. Горiння полум'я забезпечували воднем (25 мл/хв) i повпрям (380 мл/хв). Iзотeрмiчний режим роботи набивно1' колонки з полярною редкою фазою утримували на рiвнi 196 °С, а випаровувача та детектора - 245 °С. Детектор - полум'яно-юшзацшний (Rivis et al., 2004). Запис результалв аналiзу - дифе-ренщальний. Ефeктивнiсть колонки, визначена за Мак-Нейр i Бонeллi, для загальноприйнятого серед-нього пiка на xроматограмi - метилового eфiру паль-мiтиновоï кислоти - становила 1945 ± 114 теоретич-них тарiлок. Iдeнтифiкацiю шшв на xроматограмi проводили методом розрахунку «вуглецевих чисел» (Rivis and Fedoruk, 2010), а також використанням xiмiчно чистих, стандартних, гексанових розчинiв метилових eстeрiв жирних кислот.
Розрахунок вмiсту окремих жирних кислот загальних лшщв за результатами газоxроматографiчного аналiзу проводили за формулою, яка включае в себе поправковi коeфiцiенти для кожно1' доследжувано1' жирно1' кислоти (Rivis et al., 2004; Rivis and Fedoruk, 2010). Поправковi коефщенти знаходили як ведно-шення площ пiкiв (зокрема висоти шшв) гептадекано-вс1" (внутрiшнiй стандарт i внутршня норма) i досль джувано1' кислоти за концeнтрацiï 1:1 та iзотeрмiчного режиму роботи газорединного xроматографiчного апарату (Rivis et al., 2004).
Отриманий цифровий матeрiал опрацьований методом варiацiйноï статистики з використанням крите-р1ю Стьюдента. Розраховувалися середш арифмeтичнi величини (М) та похибки середшх арифметичних величин (±m). Змiни вважалися вiрогiдними за Р < 0,05. Для розрахуншв використана комп'ютерна програма Origin 6.0, Excel (Microsoft, USA).
Результати та ïx обговорення
Встановлено, що середньодобово з кормами в ор-ганiзм корiв I дослiдноï групи, яким поряд з молодою злаково-бобовою травою та комбжормом згодовують кавовий шлам, порiвняно з коровами контрольно!' групи, яш отримують тiльки молоду злаково-бобову траву та комбжорм, надходило в1дпов1дно на 4,2 i 11,2% бедьше нeйтральнодeтeргeнтноï клiтковини (табл. 1). За наведених вище умов в органiзм ш^в II дослiдноï групи, порiвняно з коровами контрольноï групи, з кормами надходить вiдповiдно на 4,5 i 12,2% бедьше кислотнодeтeргeнтноï клiтковини.
Форми клп'ковини Групи тварин
Контрольна (ОР) I дослщна (ОР + кавовий шлам у кшькост! 8% вiд маси комбжорму) II дослiдна (ОР + кавовий шлам у кшькосл 16% ввд маси комбiкорму)
Нейтральнодетергентна клгшовина 5,68 ± 0,165 5,92 ± 0,198 6,34 ± 0,207
Кислотнодетергентна клiтковина 3,36 ± 0,120 3,51 ± 0,140 4,10 ± 0,151
Примтка: у цш та наступних таблицях * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001 рiзниця статистично вiрогiдна порш-няно з контрольною групою
У рубцевш радии кор1в I та II досладно! груп, ра-цюн яких мютив молоду траву, комбшорм та кавовий шлам у кшькостях вадповадно 8 i 16% вад маси комбь корму, порiвняно з коровами контрольно! групи, як споживали тiльки молоду траву та комбшорм, до ранково! годiвлi е тенденцiя до збiльшення загально! концентраци жирних кислот загальних лшвдв (табл. 2). При цьому вмют жирних кислот загальних лiпiдiв у рубцевш радиш корiв I та II досладно! груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, зростае за рахунок насичених жирних кислот з парною (за згодовування кавового шламу в кшькостях 8 i 16% вад маси комбжорму вадповадно до 1019,78 i 1036,06 про-ти 988,78 г^10-3/л у контроле) й непарною (3,30 i 3,50 проти 2,87) кшьшстю вуглецевих атомiв у ланцюгу,
Pincni. жирних кислот загальних лшвдв у
мононенасичених жирних кислот родин n-7 (12,58 i 12,67 проти 12,43) й n-9 (233,38 i 236,57 проти 228,76) та, особливо, полiненасичених жирних кислот родин n-3 (36,92 i 37,51 проти 34,37) i n-6 (за згодовування кавового шламу в кшькостях 8 i 16% вад маси комбь корму вiдповiдно до 59,64 i 60,17 проти 55,69 г-10-3/л у контролi). Зростання вмiсту полшенасичених жирних кислот у рубцевш рщиш корiв I та II досладно! груп, можливо, пов'язане зi збiльшенням !х включен-ня в склад мiкроорганiзмiв, зокрема найпростiших. Варто зазначити, що до ранково! годiвлi iнтенсивнiше зростае вмiст жирних кислот загальних лшщв у рубцевш рiдинi корiв II досладно! групи, рацюн яких мiстив молоду траву, комбшорм та кавовий шлам у шлькосп 16% вад маси комбжорму.
Таблиця 2
Жирш кислоти та !х код Групи тварин
Контрольна (ОР) I дослдаа (ОР + кавовий шлам у кшькосл 8% вщ маси комбжорму) II дослщна (ОР + кавовий шлам у кшькосп 16% вщ маси комбжорму)
Капринова, 10:0 0,83 ± 0,026 0,92 ± 0,009* 0,94 ± 0,006**
Лауринова,12:0 1,82 ± 0,039 1,73 ± 0,238 2,02 ± 0,018**
М!ристинова, 14:0 9,48 ± 0,256 10,26 ± 0,047* 10,32 ± 0,047*
Пантадеканова, 15:0 2,87 ± 0,116 3,30 ± 0,042* 3,50 ± 0,025**
Пальмгшнова, 16:0 226,35 ± 4,064 239,09 ± 1,627* 241,86 ± 1,751*
Пальмггоолешова, 16:1 12,43 ± 0,364 12,58 ± 0,339 12,67 ± 0,343
Стеаринова, 18:0 743,35 ± 19,383 760,31 ± 16,405 773,17 ± 17,862
Оле!нова, 18:1 225,41 ± 3,777 230,02 ± 4,392 233,14 ± 4,711
Лйнолева, 18:2 40,27 ± 0,677 42,42 ± 0,080* 42,59 ± 0,076*
Лйноленова, 18:3 19,42 ± 0,226 20,35 ± 0,058* 20,47 ± 0,075**
Арахiнова, 20:0 4,06 ± 0,069 4,17 ± 0,073 4,25 ± 0,072
Ейкозаенова, 20:1 3,25 ± 0,068 3,36 ± 0,056 3,43 ± 0,05
Ейкозадиенова, 20:2 2,85 ± 0,082 3,21 ± 0,053* 3,27 ± 0,059**
Ейкозатриенова, 20:3 3,49 ± 0,074 3,80 ± 0,036* 3,85 ± 0,035**
Арахiдонова, 20:4 2,80 ± 0,052 3,16 ± 0,065** 3,24 ± 0,055**
Ейкозапентаенова, 20:5 2,55 ± 0,086 2,82 ± 0,032* 2,88 ± 0,033*
Докозадиенова, 22:2 2,90 ± 0,088 3,30 ± 0,056** 3,37 ± 0,060**
Докозатриенова, 22:3 2,15 ± 0,064 2,41 ± 0,034* 2,46 ± 0,033**
Докозатетраенова, 22:4 3,38 ± 0,071 3,75 ± 0,066** 3,85 ± 0,071**
Докозапентаенова, 22:5 4,65 ± 0,103 5,11 ± 0,086* 5,25 ± 0,058**
Докозагексаенова, 22:6 5,60 ± 0,113 6,23 ± 0,133* 6,45 ± 0,113**
Загальний рiвень жирних кислот 1319,91 1362,30 1382,98
у т. ч. насичеш 988,76 1019,78 1036,06
мононенасичеш 241,09 245,96 249,24
полiненасиченi 90,06 96,56 97,68
n-3/n-6 0,62 0,62 0,63
Зростання вмiсту жирних кислот загальних лшщв у рубцевш рщиш корiв I та II досладно! груп, яким поряд з молодою травою та комбшормом згодовували кавовий шлам, порiвняно з коровами контрольно! групи, яш споживали тшьки молоду траву та комбь корм, пов'язане з штенсившшою дiяльнiстю мшроор-ганiзмiв, насамперед бактерiй, якi живуть на важкодо-ступнiй поверхнi.
У рубцевш рщиш ш^в I та II досладно! груп, по-рiвняно з коровами контрольно! групи, на 2-й годиш вад початку ранково! годiвлi також е тенденцiя до
зростання загального вмiсту жирних кислот загальних лшщв (табл. 3). З наведено! вище таблицi видно, що тенденщя до зростання загального вмюту жирних кислот загальних лiпiдiв спостертаеться за рахунок насичених жирних кислот з парною (за згодовування кавового шламу в кшькостях 8 i 16% вад маси комбь корму вадповадно до 979,95 i 992,40 проти 957,82 г-10-3/л у контролi) й непарною (2,75 i 2,87 проти 2,62) кшьшстю вуглецевих атомiв у ланцюгу та мононенасичених жирних кислот родини n-9 (за згодовування кавового шламу в кшькостях вадповадно
8 i 16% в1д маси комбжорму вщповвдно до 119,26 i 121,76 проти 114,72 г^10-3/л у контроле). При цьому зменшуеться концентрацiя мононенасичених жирних кислот родини n-7 (за згодовування кавового шламу в шлькостях 8 i 16% ввд маси комбiкорму вiдповiдно до 2,91 i 2,83 проти 3,22 г-10-3/л у контролi) та полше-насичених жирних кислот родин n-3 (35,90 i 35,47 проти 38,16) i n-6 (за згодовування кавового шламу в
шлькостях 8 i 16% ввд маси комбiкорму ввдповвдно до 64,08 i 63,69 проти 69,09 г-10-3/л у контролi).
Варто також вiдмiтити, що на 2-й годиш пiсля початку ранково! годiвлi iнтенсивнiше зменшуеться вмiст жирних кислот загальних лiпiдiв у рвдшй фрак-цп рубцевого вмiсту корiв II дослвдно! групи, рацiон яких мютив молоду траву, комбiкорм та кавовий шлам у шлькосп 16% вщ маси комбiкорму.
Таблиця 3
Концентращя жирних кислот загальних лiпiдiв у рубцевш pi.iinii кор1в на 2-й годиш ввд початку
годiвлi, г~3/л (М ± m, n = 4)
Групи тварин
Жирш кислоти I дослщна (ОР + II дослщна (ОР +
та к код Контрольна (ОР) кавовии шлам у кшькосп кавовнй шлам у кшькосп
8% вiд маси комбжорму) 16% вiд маси комбжорму)
Капринова, 10:0 1,32 ± 0,027 1,11 ± 0,059 1,14 ± 0,059
Лауринова,12:0 1,68 ± 0,109 1,73 ± 0,112 1,78 ± 0,105
Мйристинова, 14:0 9,64 ± 0,178 10,04 ± 0,349 10,19 ± 0,363
Пантадеканова, 15:0 2,62 ± 0,123 2,75 ± 0,121 2,87 ± 0,111
Пальмiтинова, 16:0 221,01 ± 4,916 226,77 ± 5,311 232,33 ± 5,002
Пальмггоолешова, 16:1 3,22 ± 0,065 2,91 ± 0,047** 2,83 ± 0,040**
Стеаринова, 18:0 721,54 ± 10,750 737,59 ± 7,332 744,18 ± 7,584
Оле!нова, 18:1 112,25 ± 2,303 116,69 ± 2,235 119,13 ± 1,708
Шнолева, 18:2 58,70 ± 1,096 54,92 ± 0,118* 54,73 ± 0,116*
Шноленова, 18:3 27,37 ± 0,479 26,19 ± 0,064 25,99 ± 0,073*
Арахiнова, 20:0 2,63 ± 0,062 2,71 ± 0,044 2,78 ± 0,043
Ейкозаенова, 20:1 2,47 ± 0,060 2,57 ± 0,067 2,63 ± 0,069
Ейкозадиенова, 20:2 1,72 ± 0,041 1,51 ± 0,039* 1,47 ± 0,038**
Ейкозатриенова, 20:3 2,90 ± 0,079 2,63 ± 0,028* 2,58 ± 0,030**
Арахiдонова, 20:4 1,88 ± 0,058 1,68 ± 0,030* 1,64 ± 0,032*
Ейкозапентаенова, 20:5 1,50 ± 0,044 1,31 ± 0,032* 1,27 ± 0,027**
Докозадиенова, 22:2 1,67 ± 0,060 1,42 ± 0,026** 1,39 ± 0,024**
Докозатриенова, 22:3 1,55 ± 0,044 1,37 ± 0,017* 1,34 ± 0,018**
Докозатетраенова, 22:4 2,22 ± 0,083 1,92 ± 0,038* 1,88 ± 0,031**
Докозапентаенова, 22:5 3,30 ± 0,078 2,98 ± 0,025** 2,90 ± 0,010**
Докозагексаенова, 22:6 4,44 ± 0,097 4,05 ± 0,053* 3,97 ± 0,033**
Загальна концентрац1я жирних кислот 1185,63 1204,85 1219,02
у т. ч. насичеш 960,44 982,70 995,27
мононенасиченi 117,94 122,17 124,59
полшенасичеш 107,25 99,98 99,16
n-3/n-6 0,55 0,56 0,57
У рубцевш рщиш корiв I та II дослщно! груп, ра-цiон яких мiстив молоду траву, комбжорм та кавовий шлам у шлькостях 8 i 16% вщ маси комбiкорму, порь вняно з коровами контрольно! групи, як споживали тiлы(и молоду траву та комбжорм, на 7-й годинi вщ початку ранково! годiвлi е тенденщя до зростання загального вмiсту жирних кислот загальних лшщв (табл. 4). При цьому рiвень жирних кислот загальних лшццв у рубцевiй рцщш корiв I та II дослвдно! груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, шдвищуеть-ся за рахунок насичених жирних кислот з парною (за згодовування кавового шламу в шлькостях 8 i 16% ввд маси комбжорму ввдповщно до 987,72 i 992,70 проти 966,70 г-10-3/л у контролi) й непарною (2,88 i 2,91 проти 2,70) шльшстю вуглецевих атомiв у ланцюгу та полшенасичених жирних кислот родин n-3 (37,88 i 38,26 проти 35,33) i n-6 (за згодовування кавового шламу в шлькостях 8 i 16% вщ маси комбiкорму вщ-повiдно до 63,08 i 63,47 проти 58,32 г-10-3/л у контро-лi). При цьому зменшуеться концентращя мононена-сичених жирних кислот родин n-7 (за згодовування
кавового шламу в шлькостях 8 i 16% вщ маси комбь корму вiдповiдно до 6,01 i 5,89 проти 6,21 г-10-3/л у контролi) й, особливо, n-9 (за згодовування кавового шламу в шлькостях вщповщно 8 i 16% вщ маси ком-бiкорму ввдповщно до 160,64 i 159,82 проти 164,32 г-10-3/л у контролi).
На 7-й годиш тсля початку ранково! годiвлi штен-сивнiше зростае вмют жирних кислот загальних лiпiдiв у рвдшй фракцi! рубцевого вмiсту корiв II дослвдно! групи, рацiон яких мютив молоду траву, комбжорм та кавовий шлам у шлькосп 16% вщ маси комбiкорму.
Зростання вмюту насичених i полiненасичених жирних кислот рубцевш рвдит корiв I та II дослвдно! груп на 7-й годит ввд початку ранково! годiвлi, можливо, пов'язане зi збшьшенням !х включення в склад мжроо-рганiзмiв, зокрема найпростiших. Слад ввдмггити, що до ранково! годiвлi штенсившше зростае вмiст жирних кислот загальних лшщв у рубцевiй рiдинi корiв II дослано! групи, ращон яких мiстив молоду траву, комбь корм та кавовий шлам у шлькосп 16% ввд маси комбь корму.
Таблиця 4
Вмкт жирних кислот загальних лшвдв у рубцевш рщиш кор1в на 7-й годинi в1д початку ранковоТ __гoдiвлi, г~3/л (М ± m, n = 4)_
Групи тварин
Жирш кислоти I дослщна (ОР + II дослщна (ОР +
та 1х код Контрольна (ОР) кавовий шлам у кшькосл 8% кавовии шлам у кшькосл
вщ маси комбжорму) 16% вщ маси комбжорму)
Капринова, 10:0 0,81 ± 0,021 0,88 ± 0,009* 0,90 ± 0,010*
Лауринова,12:0 1,61 ± 0,035 1,72 ± 0,009 1,74 ± 0,010*
Мйристинова, 14:0 9,54 ± 0,251 10,29 ± 0,035* 10,33 ± 0,037*
Пантадеканова, 15:0 2,70 ± 0,045 2,88±0,017* 2,91 ± 0,014**
Пальмгшнова, 16:0 215,61 ± 3,892 228,47±0,409* 228,91 ± 0,299*
Пальмггоолешова, 16:1 6,21 ± 0,191 6,01 ± 0,181 5,89 ± 0,182
Стеаринова, 18:0 735,41 ± 17,224 742,54 ± 17,660 746,91 ± 17,632
Оле!нова, 18:1 161,35 ± 3,592 157,76 ± 3,489 157,02 ± 3,518
Шнолева, 18:2 46,35 ± 0,819 48,55 ± 0,107* 48,64 ± 0,101*
Шноленова, 18:3 22,05 ± 0,348 23,12 ± 1,097* 23,21 ± 0,080*
Арахiнова, 20:0 3,72 ± 0,064 3,82 ± 0,060 3,91 ± 0,062
Ейкозаенова, 20:1 2,97 ± 0,088 2,88 ± 0,070 2,80 ± 0,057
Ейкозадиенова, 20:2 1,95 ± 0,076 2,31 ± 0,060** 2,37 ± 0,048**
Ейкозатриенова, 20:3 2,29 ± 0,046 3,61 ± 0,061** 3,67 ± 0,055**
Арахвдонова, 20:4 2,42 ± 0,064 2,74 ± 0,054** 2,80 ± 0,052**
Ейкозапентаенова, 20:5 2,09 ± 0,060 2,38 ± 0,045** 2,44 ± 0,047**
Докозадиенова, 22:2 2,27 ± 0,060 2,53 ± 0,045* 2,59 ± 0,045**
Докозатриенова, 22:3 1,92 ± 0,070 2,20 ± 0,040* 2,25 ± 0,031**
Докозатетраенова, 22:4 3,04 ± 0,061 3,34 ± 0,054* 3,40 ± 0,040**
Докозапентаенова, 22:5 4,05 ± 0,089 4,48 ± 0,058** 4,58 ± 0,066**
Докозагексаенова, 22:6 5,22 ± 0,112 5,70 ± 0,083* 5,78 ± 0,077**
Загальний вмгст жирних кислот 1233,58 1258,21 1263,05
у т. ч. насичеш 969,40 990,60 995,61
Мононенасиченi 170,53 166,65 165,71
Полiненасиченi 93,65 100,96 101,73
n-3/n-6 0,61 0,60 0,60
Наведене вище вказуе не тшьки на штенсившсть синтезу насичених i мононенасичених жирних кислот загальних лшщв у рубш жуйних тварин. Воно вказуе також на штенсившсть включення полiненасичених жирних кислот загальних лшвдв у мшрооргашзми, насамперед у найпростiшi, якi населяють рубець жуйних тварин. Воно вказуе також на деяш вщмшносп впливу рiзних к1лькостей кавового шламу в комбнсо-рмi на обмшш процеси жирних кислот у рубш жуй-них тварин.
Обмiннi процеси жирних кислот загальних лшщв у рубцевiй рщиш, видно, пов'язаш з iнтенсивним ростом бактерш та, особливо, найпростiших у рубш корiв дослщних груп за наявносп в !х рацiонi клггко-виновмiсного кавового шламу. Останнiй, можливо,
служить поверхнею для життедiяльностi бактерш та найпростших.
У результатi згодовування молодо! трави, комбь корму та кавового шламу в корiв I та II дослщно! груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, яш отримують тiльки молоду траву та комбшорм, вГроп-дно пiдвищуються середньодобовi надо! молока (табл. 5). Одночасно в молощ корiв дослщних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, вiрогiдно збiльшуеться вмiст бшка, жиру та лактози. Найбiльш виражений вплив на рiвень молочно! продуктивносп та вмiст у молоцi бiлка, жиру i лактози справляе дода-ткове згодовування коровам поряд з молодою злако-во-бобовою травою та комбшормом кавового шламу в шлькосп 16% вщ маси комбiкорму.
Таблиця 5
Молочна продуктивмсть та склад молока пщдослщних кор1в (М ± m, n = 4)_
Дослщжуваш показники та одинищ вимГру Групи тварин
Контрольна (ОР) I до^дна (ОР + кавовий шлам у кшькосл 8% вщ маси комбжорму) II дослщна (ОР + кавовий шлам у кшькосл 16% вщ маси комбжорму)
Середньодобовий надш молока на 1 корову, кг 25,9±0,41 27,8±0,39* 28,2±0,41**
Вмгст жиру в молощ, % 3,49±0,039 3,63±0,011* 3,66±0,012**
Вмгст бшка в молощ, % 3,21±0,031 3,33±0,018* 3,38±0,015*
Вмгст лактози в молощ, % 4,55±0,058 4,77±0,030* 4,83±0,026**
Висновки
1. Середньодобово з кормами в оргашзм корiв, яким разом з молодою злаково-бобовою травою та комбжормом згодовують кавовий шлам у шлькосп 8 i 16 % вiд маси комбжорму надходить на 4,2-11,2 i 4,512,2% бiльше вщповщно нейтральнодетергентно! та кислотнодетергентно! клiтковини.
2. Згодовування коровам разом з молодою злако-во-бобовою травою та комбжормом кавового шламу в шлькосп 8 i 16% вщ маси комбiкорму приводить до збшьшення концентрацi! жирних кислот загальних лшщв до ранково! годiвлi та на 7-й годинi вщ !! початку, але зменшення - на 2-й годинi вщ початку ранково! годiвлi.
3. Кщьшсть жирних кислот загальних лшщв у ру-бцевiй рiдинi корiв, яким разом з молодою злаково-бобовою травою та комбiкормом згодовують кавовий шлам у шлькосп 8 i 16% вщ маси комбжорму, залеж-но вiд часу стосовно початку ранково! годiвлi змiню-еться з боку насичених жирних кислот з парною й непарною кшьшстю вуглецевих атомiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин n-7 й n-9 та полшенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6.
4. У результатi згодовування молодо! трави, комбжорму та кавового шламу в шлькосп 8 i 16% вщ маси комбжорму в корiв пщвищуються середньодо-бовi надо! молока. Одночасно в молощ цих корiв збь льшуеться вмiст бiлка, жиру та лактози.
5. Найбшьш виражений вплив на обмiннi процеси жирних кислот загальних лшщв у рубщ, рiвень молочно! продуктивносп та вмiст у молоцi бшка, жиру та лактози справляе додаткове згодовування коровам разом з молодою злаково-бобовою травою та комбь кормом кавового шламу в шлькосп 16% вщ маси комбжорму.
Перспективи подальших дослгджень. Необхщно встановити вплив згодовуваного коровам у лггаш перюд кавового шламу на направлешсть бродильних процесiв у рубщ та вмют у ньому коротколанцюгових i довголанцюгових жирних кислот, яш несуть вщпо-вiдальнiсть за синтез молочного бшка, жиру та цукру.
Бiблiографiчнi посилання
Stolyarchuk, P.Z., Petryshak, R.A., Naumyuk, O.S.
(2000). Rational feeding of dairy cows in summer pasture-animal regime period. Farmer. 7-8, 20-21 (in
Ukrainian).
Korinets, Yu.Ya., Charkin, V.A., Khirivskyy, P.R. (1997). Effect of reduction of easily digested protein in the diet of cows on digestion and absorption of nutrients feed. Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Biochemistry and Physiology of Animals. 19(1), 78-81 (in Ukrainian).
Vudmaska, I.V., Holubets, O.V. (2007). Comparative characteristics of the fatty acid composition of lipids of cows rumen contents incubated with starch or sugar. NTB of the Institute of Animal Biology and State Scientific Research Control Snstitute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives. 8(1, 2), 2426 (in Ukrainian).
Hnoyevyy, V.I., Trishyn, O.K., Hnoyevyy, I.V., Popova, H.N. (2005). Combined rations of cows during the summer period. Feed and Fodder. 55, 152-160 (in Ukrainian).
Chaplin, R. (2007). Experiments in straw handling. J. Agric. Sci. 178, 11-30.
Fondevila, M., Dehority, B. (2007). Influence of Fibro-bacter succinogenes on the digestion of cellulose from forages. J. Anim. Sci. 74 (3), 678-684.
Ibatullin, I.I., Melnychuk, D.O., Bohdanov, H.O. (2007). Feeding farm animals. Vinnitsa, New Book (in Ukrainian).
Hnoyevyy, V.I., Holovko, V.O., Trishyn, O.K., Hnoyevyy, I.V. (2009). Feeding high-yielding cows. Kharkiv (in Ukrainian).
Uden, P.K. (1990). Detektirovanie v kolichestvennoj gazovoj hromatografii. Kolichestvennyj analiz hroma-tograficheskimi metodami. M.: Mir (in Russian).
Ackman, R.G. (2002). The gas chromatograph in practical analyses of common and uncommon fatty acids for the 21st century. Analytica Chimica Acta. 465, 175-192.
Rivis, Y.F., Skorokhid, I.V., Protsyk, Ya.M. (2004). Hazokhromatohrafichne vyznachennia rivnia okremykh letkykh zhyrnykh kyslot v biolohichnomu materiali. Nauk.-tekhn. biull. instytutu biolohii tvaryn. 5(3), 61-65 (in Ukrainian).
Rivis, Y.F., Shelevach, A.V. (2006). Azotovyi obmin u rubtsi buhaitsiv pry zghodovuvanni riznykh form klitkovynovmisnoho kormu. Biolohiia tvaryn. 8(1-2), 191-195 (in Ukrainian).
Rivis, Y.F., Fedoruk, R.S. (2010). Kilkisni khromatohrafichni metody vyznachennia okremykh lipidiv i zhyrnykh kyslot u biolohichnomu materiali: metodychnyi posibnyk. Lviv: «Spolom» (in Ukrainian).
Cmammn nadiuMxa do peda^ii 6.02.2017
