CC BY
14
УДК 636.2.084:577.1
Гордшчук Л. М., acnipaHT © Pißic И. Ф., д.с.-г.н
1нститут бюлогптваринНААН, м. Лъвгв
BMICT НЕЕТЕРИФ1КОВАНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ У Р1ДИН1РУБЦЯ ТА ПРОДУКТИВШСТЬ KOPIB ЗА П1ДВИЩЕН01 К1ЛЬКОСТ1 КИСЛОТОДЕТЕРГЕНТНО! КЛ1ТКОВИНИ В РАЦЮН1
Встановлено, що тлътстъ неетерифтованих форм насичених, мононенасичених i полтенасичених жирных кислот у piduni рубця Kopie, ят споживали зелену масу Ыяних трав, комбторм та сгчку ста, залежитъ eid часу по вгдношенню до початку годгвлг та величини частинок Ычки. Ix згодовування призводитъ до ттенсифжацп обмтних процеав жирних кислот у рубщ. У результатi згодовування зеленог маси Ыяних бобово-злакових трав, комбторму та сгчки ста гз злакових трав приводить до eiposidnoi' стабшзацп середнъодобових надогв молока у Kopie та нopмaлiзaцií в нъому жиру, быка та лактози.
Ключое1 слова: зелена маса аяних бобово-злакових трав, ачка cina i3 злакових трав, piдuнapyбця, жиры кислоти, корови
Вступ. Ефектившсть використання протешу, незамшних амшокислот та жирних кислот в оргашзм1 лактуючих Kopiß при випасанш на пасовищ1 або при згодовуванш зелено! маси аяних трав певною Mipoio залежить вщ вмкту в рацюш нейтральнодетергентно! та кислотодетергентно! форм кл1тковини [1]. Це зумовлено насамперед стабшзуючим впливом кислотодетергентно! форми кл1тковини на ферментативш процеси в рубщ та концентрацш водневих юшв у його вмютимому при високому piBHi в рацюш тварин легкорозщеплюваного проте!ну, цукру та крохмалю [2]. Дефщит кислотодетергентно! форми кл1тковини в рацюш Kopie при випасанш на культурних пасовищах або при згодовуванш !м зелено! маси аяних трав призводить до зниження !х продуктивное^ внаслщок зменшення трансформацп проте!ну в м1кроб1альний бшок [3]. Цим пояснюеться пщвищення ефективноси використання проте!ну великою рогатою худобою при додаванш до зелено! маси трави грубих корм1в (с1на, сшажу, соломи), яю характеризуются високим вмютом кислотодетергентно! форми кл1тковини. Проте 6ioxiMi4Hi мехашзми впливу наявних у рацюш лактуючих Kopie в л1тнш перюд кислотодетергентно! форми кл1тковини до юнця не з'ясоваш. Також нез'ясованим залишаеться питания щодо впливу пщвищено! кшькосп кислотодетергентно! кл1тковини в рацюш на BMicT найбшьш активних - неетерифжованих форм - жирних кислот у рвдиш рубця та продуктившеть Kopie.
© Гордайчук Л. М., Pißic. Й. Ф., 2012
36
Виходячи з наведеного вище метою нашо! роботи було вивчити вплив згодовувано! в л!тнш перюд ачки ciHa з р1зною величиною частинок на динамжу вм1сту неетерифжованих форм жирних кислот у рщиш рубця, продуктившсть та склад молока кор!в у л!тнш перюд.
Матер1али i методика дослщжень. Дослщ проведено в ТзОВ ".Штинське" Дрогобицького району Льв1всько! облает! на повновжових коровах симентальсько! породи. Було сформовано три групи кор!в (по 4 тварини у кожнш), аналопв за походженням, вжом i мшяцем лактаци. KopiB контрольно! та I i II дослщних груп протягом травня-липня (90 дшв) утримували на пасовищ! з молодою злаково-бобовою травою. KpiM того, пщдослщш корови отримували комбжорм. У склад останнього були включен! наступи! мшеральш елементи: магн!й, кобальт, цинк i м!дь. П!двищений р!вень кислотодетергентно! кл!тковини в рацюш кор!в дослщних груп створювали шляхом введения до нього 1,5 кг ачки сша i3 злакових трав. Причому коровам I i II досл1дних груп додатково разом з комб1кормом згодовували с1чку ciHa з величиною частинок вщповщно 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см.
У кшщ досл1ду в умовах кор1вника за згодовування св1жоскошено! молодо! злаково-бобово! трави та с1чки сша з р1зною величиною частинок за допомогою зонда провели в1дб1р зразюв р1дкого вм1стимого рубця кор!в до ранково! год1вл1 та на 2-й i 7-й годин1 в1д И початку. Зразки вм1сту рубця вщбирали у трьох кор!в i3 кожно! групи. У в1д1браних зразках рщкого вм1сту рубця визначали вм1ст неетерифжованих форм жирних кислот [4]. За перюд дослщу контролювали молочну продуктившсть та вм1ст б1лка, жиру i лактози в молоц1 п1ддосл1дних KOpiB.
Результати досл1джень. Встановлено, що в рщкому вм1стимому рубця п1ддосл1дних KopiB до ранково! год1вл1 загальний вмют неетериф1кованих форм насичених, мононенасичених i пол1ненасичених жирних кислот по вщношенню до загально! к1лькост1 насичених, мононенасичених i пол1ненасичених жирних кислот загальних л1п1д1в складае в1дпов1дно 70,8-86,6 %, 26,6-43,3 % i 10,1-18,0 %.
Встановлено також, що в рубцев1й рщиш кор!в I i II досл1дних груп, рац1он яких м!стив молоду траву, комб1корм i с1чку сша р1зною величиною частинок, пор1вняно з коровами контрольно! групи, як! споживали т!льки молоду траву та комбжорм, до ранково! год!вл! сильно знижуеться загальний р!вень неетериф!кованих форм жирних кислот (табл. 1). BiH знижуеться в основному за рахунок ненасичених жирних кислот. На це вказуе ¿ндекс насиченост! л!п!д!в, який у кор!в I i II досл!дних груп становить в!дпов!дно 7,41 i 7,82 проти 6,77 у контроле При цьому вм!ст неетериф!кованих форм насичених, мононенасичених i пол!ненасичених жирних кислот у рщкому вм!стимому рубця кор!в досл!дних груп, пор!вняно з коровами контрольно! групи, зменшуеться (табл. 1).
Вмкт неетериф!кованих форм насичених жирних кислот у рубцевш рщиш кор!в I i II досл!дних груп, пор!вняно з коровами контрольно! групи, зменшуеться за рахунок жирних кислот з парною (теля ачки ciHa з величиною
37
частинок 0,2-2,0 I 3,0-5,0 см вщповщно до 779,03 I 754,91 проти 834,13 г-3/л) I непарною (1,63 I 1,55 проти 1,94) кшькютю вуглецевих атом1в у ланцюгу, мононенасичених - жирних кислот родин п-7 (5,41 1 5,02 проти 6,02) 1 п-9 (87,36 1 80,20 проти 102,62), а полшенасичених - жирних кислот родин п-3 (5,13 1 4,63 проти 6,23) I п-6 (теля с1чки сша з величиною частинок 0,2-2,0 I 3,0-5,0 см вщповщно до 7,44 I 6,84 проти 8,66 г-3/л). Одночасно в !х рщкому вмштимому рубця зменшуеться вщношення полшенасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родини п-6 (табл. 1). 3 таблиц! 1 видно, що в рубцевш рщиш кор1в I I II дослщних груп, пор1вняно з коровами контрольно! групи, до ранково! год1вл1 в1рогщно знижуеться р1вень неетериф1кованих форм насичених, мононенасичених I пол1ненасичених жирних кислот.
Таблиця 1
Р1вень неетериф1кованих форм жирних кислот у рубцевш рщиш кор1в
до год1вл1, г"3/л (М±ш, п=3)
Жирн1 кислоти та 1х код Групи тварин
Контрольна (ОР) I дослщна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II досл1дна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)
Капринова, 10:0 0,64±0,001 0,46±0,003*** 0,40±0,002***
Лауринова,12:0 1,07±0,009 0,76±0,003*** 0,68±0,003***
М1ристинова, 14:0 6,45±0,152 5,94±0,008* 5,58±0,167*
Пантадеканова, 15:0 1,94±0,006 1,63±0,006*** 1,51±0,005***
Пальмггинова, 16:0 151,23±5,207 129,48±4,113* 121,10±2,673*
Пальм1толе1нова, 16:1 6,02±0,009 5,41±0,193* 5,02±0,148*
Стеаринова, 18:0 671,92±8,346 640,05±4,613* 624,73±7,096*
Олешова, 18:1 101,12±4,165 86,13±2,930* 79,22±2,527*
Л1нолева, 18:2 5,18±0,007 4,63±0,161* 4,28±0,139*
Лшоленова, 18:3 1,54±0,070 1,24±0,007* 1,09±0,005*
Арах1нова, 20:0 2,82±0,121 2,34±0,007* 2,42±0,007*
Ейкозаенова, 20:1 1,50±0,006 1,23±0,066* 0,98±0,004***
Ейкозадиенова, 20:2 0,87±0,004 0,72±0,003*** 0,65±0,003***
Ейкозатриенова, 20:3 1,30±0,055 1,00±0,005* 0,92±0,003**
Арахщонова, 20:4 0,86±0,003 0,73±0,003*** 0,65±0,003***
Ейкозапентаенова, 20:5 0,57±0,003 0,45±0,003*** 0,39±0,002***
Докозадиенова, 22:2 0,45±0,003 0,36±0,002** 0,34±0,002***
Докозатриенова, 22:3 0,43±0,003 0,33±0,002*** 0,30±0,002***
Докозатетраенова, 22:4 0,87±0,003 0,76±0,002*** 0,72±0,002***
Докозапентаенова, 22:5 1,23±0,004 1,03±0,005*** 0,92±0,004***
Докозагексаенова, 22:6 1,59±0,006 1,32±0,006*** 1,21±0,005***
Загальний р1вень жирних кислот 959,60 886,00 853,11
у т. ч. насичен1 836,07 780,66 756,42
мононенасичен1 108,64 92,77 85,22
пол1ненасичен1 14,89 12,57 11,47
п-3/п-6 0,72 0,69 0,68
38
У рщкш фракци вмюту рубця пщдослщних кор1в на 2-й годиш вщ початку ранково! год1вл1 загальний р1вень неетерифжованих форм насичених, мононенасичених I полшенасичених жирних кислот по вщношенню до загального вмкту насичених, мононенасичених I полшенасичених жирних кислот загальних лшвдв складае вщповщно 85,96-90,85 %, 40,09-40,48 % 1 31,66-33,77 %. У рубцевш рщиш кор1в I 1 II дослщних груп, пор1вняно з коровами контрольно! групи, на 2-й годиш вщ початку ранково! год1вл1 також зменшуеться загальний вмкт неетерифшованих форм жирних кислот (табл. 2).
Таблиця 2
Вмкт неетерифжованих форм жирних кислот у рубцевш рщиш кор1в
на 2-й годиш вщ початку год1вл1, г-3/л (М±ш, п=3)
Групи тварин
Жирш кислоти та 1х код Контрольна (ОР) I дослщна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II дослщна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)
Капринова, 10:0 0,69±0,003 0,86±0,005*** 0,58±0,003***
Лауринова,12:0 1,17±0,005 1,35±0,003*** 1,00±0,003***
М1ристинова, 14:0 7,02±0,007 7,38±0,102** 6,78±0,005***
Пантадеканова, 15:0 1,61±0,006 1,82±0,005*** 1,88±0,005***
Пальмижнова, 16:0 181,04±1,452 130,35±1,895*** 163,22±2,112**
Пальмихэлешова, 16:1 1,43±0,007 1,58±0,006*** 1,64±0,005***
Стеаринова, 18:0 647,12±4,689 624,53±5,895** 630,90±5,015
Олешова, 18:1 40,03±1,291 45,59±1,195* 46,89±1,266*
Лшолева, 18:2 19,50±1,645 21,06±1,723 20,00±1,720
Лшоленова, 18:3 3,84±0,120 3,29±0,144* 3,15±0,138*
Арахшова, 20:0 2,03±0,004 2,14±0,007*** 2,20±0,007***
Ейкозаенова, 20:1 1,87±0,007 1,67±0,004*** 1,62±0,004***
Ейкозадиенова, 20:2 0,82±0,003 0,71±0,002*** 0,67±0,003***
Ейкозатриенова, 20:3 1,27±0,007 1,04±0,004*** 0,98±0,040**
Арахщонова, 20:4 0,72±0,004 0,58±0,003*** 0,54±0,002***
Ейкозапентаенова, 20:5 0,51±0,003 0,42±0,002*** 0,39±0,002***
Докозадиенова, 22:2 0,62±0,003 0,52±0,002*** 0,49±0,002***
Докозатриенова, 22:3 0,51±0,003 0,42±0,001*** 0,39±0,002***
Докозатетраенова, 22:4 0,91±0,003 0,80±0,002*** 0,77±0,002***
Докозапентаенова, 22:5 1,28±0,005 1,07±0,004*** 1,03±0,004***
Докозагексаенова, 22:6 1,56±0,063 1,38±0,003* 1,33±0,002*
Загальний вм1ст 915,55 848,56 886,45
жирних кислот
у т. ч. насичеш 840,68 768,43 806,56
мононенасичеш 43,33 48,84 50,15
полшенасичеш 31,54 31,29 29,74
п-3/п-6 0,38 0,31 0,31
3 наведено! вище таблиц! видно, що вш зменшуеться в основному за рахунок насичених жирних кислот. На це вказуе щдекс насиченост! лшщ1в, який у кор1в 11II дослщних груп становить вщповщно 9,59 I 10,09 проти 11,23 у контроле При цьому вмют неетерифшованих форм мононенасичених жирних кислот у рщкому вмктимому рубця кор1в дослщних груп, пор1вняно з коровами
39
контрольно! групи, зростае, а полшенасичених - не змшюеться (табл. 2). 3 наведено! внще таблиц! видно, що при цьому в р!дкому вм!ст! рубця I ! II досл!дних груп, пор!вняно з коровами контрольно! групи, зменшуеться в!дношення пол!ненасичених жирних кислот родини п-3 до пол!ненасичених жирних кислот родини п-6.
К!льк!сть неетерифжованих форм насичених жирних кислот у рубцевш р!дин! кор!в I! II досл!дних груп, пор!вняно з коровами контрольно! групи, на 2-й годин! в!д початку ранково! год!вл! зменшуеться за рахунок жирних кислот з парною к!льк!стю вуглецевих атом!в у ланцюгу (п!сля ачки с!на з величиною частинок 0,2-2,0 ! 3,0-5,0 см в!дпов!дно до 766,61 ! 804,68 проти 839,07 г-3/л). Вм!ст неетериф!кованих форм мононенасичених жирних кислот зростае за рахунок жирних кислот родин п-7 (теля ачки с!на з величиною частинок 0,22,0 ! 3,0-5,0 см вщповщно до 1,58 ! 1,64 проти 1,43 г-3/л) ! п-9 (п!сля с!чки с!на з величиною частинок 0,2-2,0 ! 3,0-5,0 см вщповщно до 47,26 ! 48,51 проти 41,90 г-3/л).
3 таблиц! 2 видно, що в рщкому вмкт! рубця кор!в I! II досл!дних груп, пор!вняно з коровами контрольно! групи, на 2-й годин! вщ початку ранково! год!вл! в!рогщно зменшуеться вм!ст таких неетерифжованих форм насичених жирних кислот, як пальм!тинова та стеаринова, ! тако! мононенасичено! жирно! кислоти, як ейкозаенова, ! таких пол!ненасичених жирних кислот, як лшоленова, ейкозадиенова, ейкозатриенова, ейкозатетраенова (арах!донова), ейкозапентаенова, докозадиенова, докозатриенова, докозатетраенова, докозапентаенова та докозагексаенова, але зростае - таких насичених жирних кислот, як пентадеканова та арахшова. Кр!м того, в рубцев!й р!дин! кор!в I досл!дно! групи, в!рог!дно пщвищуеться р!вень таких неетериф!кованих форм насичених жирних кислот, як капринова, лауринова та м!ристинова. Р!вень цих жирних кислот у рубцевш рщиш кор!в II досл!дно! групи, в!рог!дно знижуеться. Отже, е деяка р!зниця щодо впливу згодовувано! с!чки с!на з р!зною величиною частинок на р!вень неетериф!кованих форм насичених жирних кислот у рщкому вмют! рубця кор!в на 2-й годин! в!д початку год!влг
У р!дин! рубця пщдослщних кор!в на 7-й годин! вщ початку ранково! год!вл! загальний вмют неетериф!кованих форм насичених, мононенасичених ! пол!ненасичених жирних кислот по вщношенню до загального вм!сту насичених, мононенасичених ! пол!ненасичених жирних кислот загальних ЛШ1Д1В складае в1дпов1дно 78,72-85,25 %, 31,10-42,56 % 1 20,06-21,82 %.
У р!дкому вм!стимому рубця кор!в I досл!дно! групи, пор!вняно з коровами контрольно! групи, на 7-й годин! вщ початку ранково! год!вл! вм!ст неетериф!кованих форм жирних кислот мае тенденцш до зростання, II дослщно! групи - до зменшення (табл. 3). При цьому, в рщкому вм!ст! рубця I дослщно! групи р!зко зменшуеться в!дношення насичених жирних кислот до ненасичених, а II дослщно! групи - не змшюеться. На це вказуе шдекс насиченост! л!п!д!в, який у кор!в I! II досл!дних груп становить в!дпов!дно 7,38 ! 8,40 проти 8,34 у контроле При цьому в рщкому вмют! рубця кор!в I дослщно! групи зростае вмшт неетерифшованих форм мононенасичених жирних кислот,
40
але не змшюеться - насичених i полшенасичених (табл. 3). 3 наведено! вище таблиц! видно, що в р!дкому вм!ст! рубця кор!в II досл!дно! групи знижуеться р!вень неетериф!кованих форм насичених i мононенасичених жирних кислот, але не змшюеться - полшенасичених.
Вмкт неетерифжоканих форм мононенасичених жирних кислот у рщиш рубця кор!в I дослщно! групи на 7-й годин! вщ початку ранково! год!вл! зростае в основному за рахунок жирних кислот родини n-9 (84,50 проти 73,15 г-3/л). Р!вень неетериф!кованих форм насичених i мононенасичених жирних кислот у рубцевш рщиш кор!в II дослщно! групи на наведену вище годину вщ початку год!вл! знижуеться в основному за рахунок вщповщно жирних кислот з парною к!льк!сть вуглецевих атом!в у ланцюгу (759,49 проти 805,88 г-3/л) i жирних кислот родин n-7 (3,36 проти 3,61) i n-9 (62,17 проти 73,15 г-3/л).
3 таблиц! 3 видно, що в рщкому вм!ст! рубця кор!в I досл!дно! групи, пор!вняно з коровами контрольно! групи, на 7-й годин! вщ початку год!вл! в!рог!дно зростае вм!ст таких неетерифкованих форм насичених жирних кислот, як капринова, лауринова, пентадеканова та пальм!тинова, тако! мононенасичено! жирно! кислоти, як олешова, i тако! пол!ненасичено! жирно! кислоти, як л!ноленова, але зменшуеться - тако! насичено! жирно! кислоти, як стеаринова, таких мононенасичених жирних кислот, як пальм!тооле!нова та ейкозаенова, i таких пол!ненасичених жирних кислот, як ейкозадиенова, ейкозатриенова, ейкозатетраенова (арахщонова), ейкозапентаенова, докозадиенова, докозатриенова, докозатетраенова, докозапентаенова та докозагексаенова.
У рщиш рубця кор!в II досл!дно! групи, рац!он яких м!стив молоду траву, комбшорм i с!чку ciHa з величиною частинок, 3,0-5,0 см, пор!вняно з коровами контрольно! групи, як! споживали т!льки молоду траву та комбжорм, на наведену вище годину вщ початку год!вл! в!рогщно п!двищуеться р!вень тако! неетериф!ковано! форми насичено! жирно! кислоти, як арахшова, i тако! полшенасичено! жирно! кислоти, як лшоленова, але зменшуеться - таких насичених жирних кислот, як капринова, лауринова, м!ристинова, пальм!тинова та стеаринова, таких мононенасичених жирних кислот, як пальм!тооле!нова, олешова та ейкозаенова, i таких полшенасичених жирних кислот, як ейкозадиенова, ейкозатриенова, ейкозатетраенова (арахщонова), ейкозапентаенова, докозадиенова, докозатриенова, докозатетраенова, докозапентаенова та докозагексаенова.
Наведене вище вказуе не тшьки на штенсившсть синтезу насичених i мононенасичених неетерифжованих форм жирних кислот у рубщ жуйних тварин. Воно вказуе також на штенсившсть включения неетерифшованих форм пол!ненасичених жирних кислот у м!крооргашзми, насамперед у Hafinpocrimi, як! населяють рубець жуйних тварин. Воно вказуе також на деяю вщмшност! впливу с!чки ciHa з р!зною величиною частинок на обмшш процеси неетериф!кованих форм жирних кислот у рубщ жуйних тварин.
41
Таблиця 3
Вмкт неетерифжованих форм жирних кислот у рубцевш рщиш ко|Мв _на 7-й годит вщ початку год1вл1, г-3/л (М±ш, п=3)_
Групи тварин
Жирш кислоти та 1х код Контрольна (ОР) I дослщна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II досл1дна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)
Капринова, 10:0 0,71±0,004 0,89±0,005*** 0,56±0,003***
Лауринова,12:0 1,30±0,005 1,50±0,004*** 1,10±0,004*
М1ристинова, 14:0 6,53±0,005 6,84±0,008** 6,24±0,007***
Пантадеканова, 15:0 1,62±0,005 1,70±0,005** 1,66±0,005
Палыштинова, 16:0 172,99±3,84 196,49±6,261* 154,24±3,490*
Пальм1толе!нова, 16:1 3,61±0,005 3,39±0,009** 3,36±0,094*
Стеаринова, 18:0 620,13±5,482 593,32±5,591** 592,74±7,273**
Олешова, 18:1 72,40±3,184 83,87±2,656* 61,57±2,705*
Л1нолева, 18:2 12,48±0,706 14,18±0,006 14,07±0,075
Лшоленова, 18:3 1,65±0,007 2,04±0,009*** 1,91±0,005***
Арах1нова, 20:0 4,22±0,117 4,49±0,004 4,54±0,003*
Ейкозаенова, 20:1 0,75±0,003 0,63±0,002*** 0,60±0,002***
Ейкозадиенова, 20:2 0,48±0,003 0,39±0,001*** 0,37±0,001***
Ейкозатриенова, 20:3 0,93±0,003 0,80±0,032** 0,77±0,002***
Арахщонова, 20:4 0,67±0,003 0,52±0,003** 0,49±0,002**
Ейкозапентаенова, 20:5 0,48±0,003 0,38±0,002** 0,35±0,002***
Докозадиенова, 22:2 0,37±0,003 0,28±0,002*** 0,25±0,002**
Докозатриенова, 22:3 0,35±0,003 0,25±0,001*** 0,24±0,012**
Докозатетраенова, 22:4 0,70±0,003 0,58±0,002** 0,55±0,002**
Докозапентаенова, 22:5 0,88±0,003 0,76±0,003*** 0,73±0,002***
Докозагексаенова, 22:6 1,02±0,004 0,86±0,032** 0,83±0,032**
Загальний вм1ст 904,27 914,16 847,17
жирних кислот
у т. ч. насичен1 807,50 805,23 761,08
мононенасичен1 76,76 87,89 65,53
пол1ненасичен1 20,01 21,04 20,56
п-3/п-6 0,34 0,30 0,34
Примита: тут I дал1 * — р<0,02-0,05; ** — р<0,01; *** — р<0,001.
У результат! згодовування пасовищно! трави, комбжорму та ачки сша у кор1в дослщних груп, пор1вняно з коровами контрольно! групи, як! отримують т!льки молоду траву та комб!корм, в!рог!дно (р<0,01) стаб!л!зують середньодобов! надо! молока (теля згодовування с!чки с!на з величиною частинок 0,2-2,0 ! 3,0-5,0 см вщповщно до 20,7±0,29 ! 20,0±0,29 ироти 18,1±0,28 кг/голову). Одночасно в молощ кор!в досл!дних груп , пор!вняно з коровами контрольно! групи, в!рогщно (р<0,01) нормал!зуеться вм!ст жиру (теля згодовування с!чки с!на з величиною частинок 0,2-2,0 ! 3,0-5,0 см вщповщно до 37,2±0,27 \ 36,9±0,24 проти 35,1±0,27 г/кг), бшка (34,1±0,31 \ 33,8±0,31 проти 32,1±0,31) ! лактози (п!сля згодовування шчки с!на з величиною частинок 0,2-2,0 ! 3,0-5,0 см в!дпов!дно до 49,2±0,40 ! 48,8±0,37 проти 45,7±0,32 г/кг).
42
Висновки: 1. Кшьккть неетерифжованих форм насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот у рщиш рубця кор1в, як1 споживали зелену масу Ыяних трав, комбжорм та Ычку сша, залежить вщ часу по вщношенню до початку год1вл1 та величини частинок Ычки.
2. Згодовування коровам зелено! маси с!яних бобово-злакових трав з добавкою с!чки сша, як джерела кислотодетергентно! кл!тковини, призводить до !нтенсиф!кац!! обм!нних процес!в жирних кислот у рубщ, з метабол!чною д!ею яких пов'язане п!двищення продуктивное^ та вм!сту жиру в молощ KopiB.
3. У результат! згодовування пасовищно! трави, комб!корму та шчки ciHa з р!зною величиною частинок у кор!в в!рог!дно стаб!л!зуються середньодобов! надо! молока. Одночасно в !х молоц! в!рог!дно нормал!зуеться р!вень жиру, бшка та лактози.
Л1тература
1. Довщник: Ф!з!олого-б!ох!м!чн! методи досл!джень у бюлоги, тваринництв! та ветеринарн!й медицин! / Вл!злоВ. В., ФедорукР. С., Макар I. А. та iH. — Льв!в, 2004. — 399с.
2. Chandra S. A study of various chemical treatments to remove lignin from coarse roughages and increase their digestibility / S. Chandra, M. Jackson // J. Agric. Sci. — 1989. — Vol. 77. — P. 11-17.
3. Hart F. Effect of type of carbohydrate on the production of microbial nitrogen in the rumen / F. Hart, E. Orskov // Proceedings of the Nutrition Society. — 1980. — Vol. 38. — P. 130.
4. Методичний поабник: Кшькюш xpoмaтoгpaфiчнi методи визначення окремих лшадв i жирних кислот у бюлопчному MaTepiani / PiBicH. Ф., Федорук Р. С. — HbBiB, 2010. — 109с.
Summary L.M. Gordiychuk, J.F. Rivis CONTENT NOT ESTERIFIED FATTY ACIDS IN THE RUMEN AND LIQUID PERFORMANCE COWS INCREASED AMOUNTS OF FIBER IN THE DIET ACID DETERGENT
Found that the number of forms not esterified saturated, monounsaturated and polyunsaturated fatty acids in the rumen fluid of cows who consumed herbage seeded grasses, fodder and hay chaff, depends on the time in relation to the feeding and values particles chaff. Their feeding leads to an intensification of exchange processes of fatty acids in the rumen. As a result of feeding green fodder seeded legume-grass, fodder and hay chaff of cereal grasses leads to a probable stabilization of average milk yield in cows and normalize it fat, protein and lactose.
Keywords: green mass seeded legume-grass, hay chaff with grasses, rumen fluid, fatty acid cow.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Параняк Р.П.
43
