Бродильні процеси у травному каналі корів за згодовування січки сіна в літній період Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 636.26:616-003:633.2

Гордшчук Л.М., Р1вк Й.Ф. ©

1нститут бюлогп тварин НААНУ, м. Львгв

БРОДИЛЬН1 ПРОЦЕСИ У ТРАВНОМУ КАНАЛ1 КОР1В ЗА ЗГОДОВУВАННЯ С1ЧКИ С1НА В Л1ТН1Й ПЕР1ОД

Встановлено, що згодовування коровам зеленог маси аяних бобово-злакових трав та сгчки ана гз злаковых трав, як джерела кислотодетергентног клтковини, призводить до стабтлгзацгг ферментативних процеав у травному канат та стимулювання оцтовокислого, протоновокислого та маслянокислого бродтня у рубцг з метабол1чною д1ею яких пов'язаний склад молока. При цьому у коргв вгроггдного зростають середньодобовг надог молока та вм1ст в ньому жиру, бтка I лактози.

Ключо^^ слова: зелена маса аяних бобово-злакових трав, ачка ана ¡з злакових трав, корови, травний канал, молочна продуктившсть та склад молока.

Вступ. Ефектившсть використання проте!ну, незамшних амшокислот та жирних кислот в органiзмi лактуючих корiв при випасанш на пасовищi або при згодовуванш зелено! маси аяних трав у певнш мiрi залежить вщ вмюту в рацюш клтковини [1]. Це зумовлено насамперед стабшзуючим впливом клтковини на ферментативш процеси в рубщ та концентрацш водневих iонiв у його вмютимому при високому рiвнi в рацiонi тварин легкорозщеплюваного протешу, цукру та крохмалю [7,8]. Дефщит форми клiтковини в рацiонi корiв при випасаннi на культурних пасовищах або при згодовуваннi !м зелено! маси аяних трав приводить до зниження !х продуктивност внаслiдок зменшення трансформацi! проте!ну в мiкробiальний бшок [6]. Цим пояснюеться пiдвищення ефективност використання проте!ну великою рогатою худобою при додаванш до зелено! маси трави грубих кормiв (сiна, сшажу, соломи), якi характеризуються високим вмютом клiтковини, особливо !! форми. Проте бiохiмiчнi механiзми впливу наявно! у рацюш лактуючих корiв в л^нш перiод кислотодетергентно! форми клiтковини юнця не з'ясованi.

Метою нашо! роботи було вивчити вплив тдвищеного рiвня кислотодетергентно! форми клiтковини в рацюш лактуючих корiв на iнтенсивнiсть i напрямок ферментативних процесiв та стввщношення мiж окремими коротколанцюговими жирними кислотами у травному канала

Методика та умови проведення дослщжень. Дослiд проведено в ТзОВ "Л^инське" Дрогобицького району Львiвсько! областi на повновiкових коровах симентальсько! породи. Було сформовано три групи корiв (по 4 тварини у кожнш), аналогiв за походженням, вжом i мiсяцем лактацi!. Корiв контрольно! та I i II дослiдних груп протягом травня-липня (90 днiв) утримували на пасовищi з молодою злаково-бобовою травою. Крiм того, пiддослiднi корови отримували комбiкорм. У склад останнього були включеш наступнi мiнеральнi

© Гордшчук Л.М., Р1в1с Й.Ф., 2010

33

елементи: магнш, кобальт, цинк i мщь. Пщвищений piBeHb кислотодетергентно1 клiтковини в рацiонi KopiB дослiдних груп створювали шляхом введення до нього ачки ciHa i3 злакових трав. Причому коровам I i II дослщних груп додатково разом з комбшормом згодовували 1,5 кг ачку сiна з величиною частинок вщповщно 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см.

Молоду злаково-бобову траву на пасовищi отримували шляхом засiваня площi (роздiленоï на 10 дiлянок) одинаковою травосумшкою (конюшина бiла, райграс пасовищний, вiвсяниця лучна та тимофiïвка лучна). На площу одноразово весною вносили азотно-фосфорно-калшне добриво у кiлькостi N60P90K90. У результатi, на площi сформувався злаково-бобовий травостiй. На кожнiй дшянщ, у порядку черги, трава випасалася протягом трьох днiв. Пiсля кожного випасання на дшянку вносили азотне добриво у кшькост N60. Шсля внесення останнього очiкували пiдростання трави (до фази виходу в трубку у злакових трав).

У кшщ дослщжень проведено балансовий дослiд (2 доби пщготовчого перiоду та 5 дiб облiкового). На час проведення балансового до^ду пасовищну згодовували коровам у скошеному виглядi. Пiд час проведення балансового дослщу для лабораторних дослщжень були ввдбраш зразки кормiв, молока та калу. Шсля закiнчення балансового до^ду для лабораторних дослiджень вщ корiв були вiдiбранi зразки вмютимого рубця. Зразки вмiстимого рубця вщбиралися зондом. Причому зразки вмiстимого рубця вщбиралися до ранковоï годiвлi, а також на 2 -й, 4-й, 7-й та 10-й годинах вщ ïï початку.

У ввдбраних кормах визначався вмют кислотодетергенто1' форми кл^ковини; у рiдкому вмiстимому рубця та калi - летких жирних кислот.

Рiвень кислотодетергенто1' форм клiтковини в ачщ сiна та сухiй речовиш злаково-бобово1' пасовищно1' трави визначався за методиками, що наведенi в довщковш лiтературi [1]. Вмiст летких жирних кислот у рщкому вмiстимому рубця та калi визначався за методами, описаними Й.Ф. Рiвiсом iз ствр. [2,3].

Варiацiйно-статистичне опрацювання отриманих результаив дослiджень проводилося з використанням критерш Стьюдента за допомогою стандартного пакету статистичних програм Microsoft EXCEL.

Результати дослщжень. Направлешсть бродильних процесiв у рубщ корiв I i II дослщних груп, яким на протязi 90 дшв згодовували молоду траву, комбжорм та сiчку сiна, порiвняно з коровами контрольно1' групи, як отримували тiльки молоду траву i комбшорм, до ранково1' годiвлi змшюеться в бiк зростання пропiоновокислого бродшня (пiсля згодовування сiчки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 22,20 i 22,90 % проти 19,23 %) i зменшення оцтовокислого оцтовокислого (тсля згодовування ачки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 62,63 i 62,15 % проти 64,35 %) та маслянокислого (тсля згодовування ачки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 13,20 i 13,05 % проти 14,10 %). У рубщ корiв дослщних груп, порiвняно з коровами контрольно!' групи, рiзко

34

знижуеться вщношення оцтово! кислоти до прошоново!. Це видно iз даних табл. 1. Вищенаведене може вказувати на iнтенсивнiшi процеси зброджування поживних речовин у рубщ корiв дослiдних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи.

При цьому в рубцевiй рiдинi корiв I i II дослiдних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, дещо змiнюeться загальна кiлькiсть ЛЖК (табл. 1). У корiв I дослщно! групи, порiвняно з коровами контрольно! групи, це пов'язано зi зростанням вмюту пропiоново!' кислоти. У корiв II дослiдно!' групи - iз пiдвищенням рiвня пропiоново! кислоти, але зниження - оцтово!. Одночасно, в рщкш фракцi! вмiсту рубця корiв I i II дослщних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, зменшуеться вiдносна (пiсля згодовування сiчки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 1,97 i 1,90 % проти 2,32 %) та абсолютна кшьюсть iзовалерiаново! кислоти.

Таблиця1

Концентращя ЛЖК у р1дкому вмктимому рубця кор1в _до ранково'1 год1вл1, г/л (М±т, п=3)_

ЛЖК та !х код Групи тварин

контрольна (ОР) I дослщна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II досл1дна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)

Оцтова, 2:0 3,88±0,068 3,81±0,070 3,67±0,052*

Протонова, 3:0 1,16±0,040 1,35±0,037* 1,35±0,076

Масляна, 4:0 0,85±0,047 0,80±0,054 0,77±0,060

Ьовалер1анова, 5:0 1зо 0,14±0,088 0,13±0,011 0,11±0,011

Загальна кшьшсть ЛЖК 6,03 6,08 5,90

Оцтова, 2:0/проп1онова, 3:0 3,34 2,82 2,72

Примггка: тут 1 дал1 *- р<0,02-0,05; ** - р<0,01; ***- р<0,001.

На 2-й годинi вщ початку годiвлi в рубцi корiв I дослiдно! групи, яким згодовували молоду траву, комбiкорм i ачку сiна з величиною частинок 0,22,0 см, порiвняно з коровами контрольно! групи, яю отримували тшьки молоду траву i комбiкорм, направлешсть бродильних процесiв змiнюеться в бж зростання пропiоновокислого бродiння (до 23,03 проти 21,70 %). При цьому в !х рубщ дещо зменшуеться вщношення оцтово! кислоти до прошоново!. У рубщ корiв II дослщно! групи, яким згодовували молоду траву, комбжорм i ачку сша з величиною частинок 3,0-5,0 см, порiвняно з коровами контрольно! групи, яю отримували тшьки молоду траву i комбшорм, направленiсть бродильних процесiв змшюеться в бiк деякого зростання оцтовокислого бродшня (до 54,37 проти 53,49 %). При цьому в !х рубщ не змшюеться вщношення оцтово! кислоти до прошоново!. Одночасно в рубщ корiв I i II дослщних груп рiзко зменшуеться утворення iзовалерiаново! (тсля сiчки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 1,45 i 1,92 % проти 2,34 %) та валерiаново! (тсля ачки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 0,62 i 0,91 % проти 2,40 %). При цьому в рубцевш рщиш корiв I i II дослщних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, рiзко зменшуеться

35

загальна концентращя ЛЖК. (табл. 2). Це видно зв'язано з бшьш штенсивним !х всмоктуванням у кров.

Таблиця 2

Вмпст ЛЖК у рщкш фракцп рубця кор1в

ЛЖК та !х код Групи тварин

контрольна (ОР) I досл!дна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II досл1дна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)

Оцтова, 2:0 6,09±0,140 5,18±0,311** 5,30±0,300

Протонова, 3:0 2,47±0,078 2,23±0,049* 2,15±0,039*

Масляна, 4:0 2,39±0,070 2,07±0,038** 2,15±0,039*

Ьовалер1анова, 5:0 1зо 0,27±0,023 0,14±0,009 0,19±0,006

Валер1анова, 5:0 0,12±0,011 0,06±0,006 0,09±0,007

Загальна к1льк1сть ЛЖК 11,37 9,68 9,88

Оцтова, 2:0/протонова, 3:0 2,46 2,32 2,46

На 4-й годиш вiд початку годiвлi в рубщ корiв I i II дослщних груп, якi поряд з молодою травою та комбшормом споживали ачку сiна з рiзною величиною частинок, порiвняно з коровами контрольно! групи, яких утримували на основному ращош, направленiсть бродильних процесiв змiнюеться в бж деякого переважання оцтовокислого (тсля сiчки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 60,15 i 59,79 % проти 59,12 %) та маслянокислого (тсля Ычки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 19,84 i 19,58 % проти 19,50 %) над протоновокислим (тсля ачки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 18,82 i 18,92 % проти 19,03 %). При цьому в рубщ корiв обох дослщних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, дещо зростае вщношення оцтово! кислоти до протоново!. Це видно з даних табл. 3.

Таблиця 3

Вмпст ЛЖК у р1дк1й фракцп рубця кор1в на 4-й годин1 в1д початку ранково!' год1вл1, г/л (М±т, п=3)_

ЛЖК та !х код Групи тварин

контрольна (ОР) I дослвдна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II досл!дна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)

Оцтова, 2:0 6,43±0,166 5,91±0,167 6,29±0,170

Протонова, 3:0 2,07±0,081 1,85±0,057 1,99±0,076

Масляна, 4:0 2,12±0,090 1,95±0,079 2,06±0,010

!зовалер1анова, 5:0 1зо 0,18±0,015 0,08±0,010** 0,12±0,010*

Валер1анова, 5:0 0,08±0,003 0,04±0,003*** 0,06±0,003**

Загальна кшьшсть ЛЖК 10,88 9,83 10,52

Оцтова, 2:0/проп1онова, 3:0 3,11 3,19 3,16

Слiд сказати, що таю змши бродильних процесiв у рубщ корiв I i II дослщно! групи, порiвняно з коровами контрольно! групи, супроводжуються рiзким зменшенням утворення iзовалерiаново! (пiсля сiчки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см до 0,82 i 1,14 % проти 1,65 %) та валерiаново!

36

(тсля Ычки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см до 0,37 i 0,57 % проти 0,70 %) кислот. Це видно iз даних табл. 3.

При цьому в рубцевш рiдинi корiв I i II дослiдних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, дещо зменшуеться загальна концентрацiя ЛЖК (табл. 3). В обох дослщних груп корiв, порiвняно з коровами контрольно! групи, вона зменшуеться за рахунок оцтово!, пропiоново!, масляно!, iзовалерiаново! та валерiаново! кислот.

У результатi згодовування коровам I дослщно! групи молодо! трави, комбшорму та сiчки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 см, порiвняно з коровами контрольно! групи, яю отримують тiльки молоду траву та комбжорм, на 7-й годинi вщ початку годiвлi направленiсть бродильних процеав у рубцi змiнюеться у бж зростання оцтовокислого бродiння (59,02 проти 57,38 %) i деякого зменшення пропiоновокислого (19,20 проти 19,70 %) та маслянокислого (21,10 проти 21,50 %). Одночасно в !х рубщ дещо зростае вщношення оцтово! кислоти до протоново!. При цьому в !х рубцевiй рiдинi дещо знижуеться рiвень ЛЖК (табл. 4). Вш знижуеться за рахунок оцтово!, протоново!, масляно! та, особливо, iзовалерiаново! i валерiаново! кислот. Це, можливо, пов'язано з тим, що така форма ачки сiна не змiнюе швидюсть евакуацi! вмiсту рубця в нижчележачi вiддiли шлунково-кишкового тракту.

Пiсля згодовування коровам II дослщно! групи молодо! трави, комбшорму та ачки сша з величиною частинок 3,0-5,0 см, порiвняно з коровами контрольно! групи, яю отримують тшьки молоду траву та комбжорм, на 7-й годит вщ початку годiвлi направленiсть бродильних процеав у рубцi змiнюеться в бж деякого зростання оцтовокислого (57,56 проти 57,38 %) та протоновокислого (20,52 проти 19,70 %) бродшня, але зменшення -маслянокислого (20,93 проти 21,50 %). Одночасно в !х рубщ дещо зменшуеться вщношення оцтово! кислоти до протоново!. При цьому в !х рубцевш рщит зростае загальна юльюсть ЛЖК (табл. 4). Вона зростае за рахунок оцтово!, протоново! та масляно! кислот. Це вщбуваеться на тлi зниження вщносного рiвня iзовалерiаново! (0,75 проти 1,05 %) та валерiаново! (0,24 проти 0,37 %) кислот. Вищенаведет змши направленостi бродильних процесiв у рубщ та концентраци ЛЖК у його рщиш можуть бути пов'язаш з тим, що така форма ачки сiна добре затримуеться та перетравлюеться в ньому.

У результат згодовування коровам I дослiдно! групи молодо! трави, комбшорму та ачки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 см, порiвняно з коровами контрольно! групи, яю отримують тiльки молоду траву та комбжорм, на 10-й годит вщ початку годiвлi направлешсть бродильних процесiв у рубцi змшюеться у бiк зростання оцтовокислого (62,87 проти 62,27) та протоновокислого (19,50 проти 18,80) бродшня i зменшення маслянокислого (16,70 проти 17,80 %). Одночасно в !х рубщ дещо зменшуеться вщношення оцтово! кислоти до протоново!. При цьому в !х рубцевш рщит знижуеться загальний рiвень ЛЖК (табл. 5). Вш знижуеться за рахунок оцтово!, масляно!, iзовалерiаново! та валерiаново! кислот. Це, можливо, пов'язано з тим, що така

37

форма ачки сша не змшюе швидюсть евакуаци вмюту рубця в нижчележачi вiддiли шлунково-кишкового тракту.

Таблиця 4

Р1вень ЛЖК у рщкому вм1стимому рубця кор1в

ЛЖК та !х код Групи тварин

контрольна (ОР) I дослщна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II досл1дна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)

Оцтова, 2:0 5,10±0,379 4,92±0,131 5,58±0,253

Прошонова, 3:0 1,75±0,067 1,60±0,046 1,99±0,055*

Масляна, 4:0 1,91±0,058 1,76±0,046 2,03±0,043

Ьовалер1анова, 5:0 1зо 0,09±0,007 0,04±0,003*** 0,07±0,008

Валер1анова, 5:0 0,03±0,003 0,01±0,003** 0,02±0,003

Загальна к1льк1сть ЛЖК 8,88 8,33 9,69

Оцтова, 2:0/пропюнова, 3:0 2,91 3,07 2,80

Пiсля згодовування коровам II дослщно! групи молодо! трави, комбiкорму та ачки сiна з величиною частинок 3,0-5,0 см, порiвняно з коровами контрольно! групи, яких утримували на основному рацюш, на 10-й годиш вiд початку годiвлi направленiсть бродильних процесiв у рубцi змiнюеться в бш зростання пропiоновокислого бродiння (20,10 проти 18,80 %), але зменшення - оцтовокислого (61,11 проти 62,27 %). Одночасно в !х рубщ дещо зменшуеться вiдношення оцтово! кислоти до протоново!. При цьому в !х рубцевiй рiдинi дещо зростае загальна кiлькiсть ЛЖК (табл. 5). Вона зростае, в основному, за рахунок протоново! кислоти. Вищенаведеш змши направленостi бродильних процесiв у рубщ та концентраци ЛЖК у його рщиш можуть бути пов'язанi з тим, що така форма ачки сiна добре затримуеться та перетравлюеться в ньому.

Таблиця 5

Вмпст ЛЖК у р1дк1й фракцп рубця кор1в на 10-й годин1 ^ в1д початку ранково!' год1вл1, г/л (М±т, п=3)

ЛЖК та !х код Групи тварин

контрольна (ОР) I досл1дна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II досл1дна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)

Оцтова, 2:0 5,10±0,081 4,95±0,041 5,09±0,073

Проп1онова, 3:0 1,54±0,043 1,53±0,024 1,67±0,058

Масляна, 4:0 1,46±0,043 1,31±0,053 1,48±0,035

!зовалер1анова, 5:0 1зо 0,09±0,003 0,07±0,008 0,08±0,009

Загальна к1льк1сть ЛЖК 8,19 7,86 8,32

Оцтова, 2:0/пропюнова, 3:0 3,31 3,23 3,04

Встановлено, що з каловими масами у корiв I i II дослiдно! груп, яким поряд з молодою травою та комбжормом згодовували сiчку сiна з рiзною величиною частинок, порiвняно з коровами контрольно! групи, яких утримували на основному рацюш, в 1,27-1,28 рази зростае середньодобове видшення ЛЖК (тсля ачки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см

38

вщповщно до 245,83 i 252,05 проти 198,43 грам/голову). Як видно з табл. 6, воно зростае бшьше за рахунок оцтово! кислоти (тсля сiчки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вiдповiдно 88,06 i 88,18 проти 84,97 % у контрол^, нiж пропiоново! (6,25 i 6,29 проти 7,92 %), масляно! (4,64 i 4,57 проти 5,70 %), iзовалерiаново! (0,75 i 0,69 проти 0,98 %) та валерiаново! (вщповщно 0,30 i 0,27 проти 0,43 % у контрол^. При цьому в обох дослiдних груп корiв, порiвняно з коровами контрольно! групи, сильно зростае вiдношення оцтово! кислоти до протоново!.

Вищенаведений вмют ЛЖК у калi може вказувати на те, що сiчка сша з рiзною величиною частинок стимулюе бродильнi процеси у товстому вщдЫ кишечника жуйних тварин. Причому такий корм, поряд з активащею оцтовокислого бродшня, iнгiбуе утворення таких кислот бродшня, як iзовалерiанова та валерiанова. Останнi утворюються, в основному, за рахунок дезамiнування деяких амiнокислот, зокрема, в^ну та лейцину.

Таблиця 6

Вид1лення ЛЖК з каловими масами у кор1в за згодовування

с1чкн с1на з р1зною величиною частинок, грам/голову/добу (М±т,п=4)

ЛЖК та !х код Групи тварин

контрольна (ОР) I дослщна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II дослвдна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)

Оцтова, 2:0 168,67±12,843 216,47±11,776* 222,25±10,630*

Протонова, 3:0 15,73±0,773 15,38±0,592 15,85±0,787

Масляна, 4:0 11,24±0,536 11,40±0,515 11,53±0,503

Ьовалер1анова, 5:0 1зо 1,95±0,047 1,84±0,043 1,74±0,033*

Валер1анова, 5:0 0,84±0,035 0,74±0,035 0,68±0,052*

Загальна к1льк1сть ЛЖК 198,43 245,83 252,05

Оцтова, 2:0/пропюнова, 3:0 10,70 14,10 14,02

У результатi згодовування молодо! трави, комбжорму та сiчки сiна у корiв дослiдних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, як отримують тiльки молоду траву та комбжорм, вiрогiдно зростають середньодобовi надо! молока (тсля ачки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 20,7±0,29 i 20,0±0,29 проти 18,1±0,28 кг/голову). Одночасно в молощ корiв дослiдних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, вiрогiдно зростае вмiст жиру (пiсля ачки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вiдповiдно до 37,2±0,27 i 36,9±0,24 проти 35,1±0,27 г/кг), бiлка (до 34,1±0,31 i 33,8±0,31 проти 32,1±0,31 г/кг) та лактози (тсля ачки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 49,2±0,40 i 48,8±0,37 проти 45,7±0,32 г/кг).

Висновки:

1. Згодовування коровам зелено! маси сiяних бобово-злакових трав та сiчки сiна iз злакових трав, як джерела кислотодетергентно! клгтковини, призводить до стабiлiзацi!' ферментативных процеав у травному каналi та стимулювання оцтовокислого, пропiоновокислого та маслянокислого бродiння у рубщ i збшьшення в ньому продукци оцтово!, пропюново! та масляно! кислот, з метаболiчною дiею яких пов'язаний склад молока.

39

2. Згодовування зелено! маси сяних бобово-злакових трав та ачки сша i3 злакових трав приводить до вiрогiдного зростання середньодобових надо!в молока у корiв та зростання вмюту в ньому жиру, бшка та лактози.

Л1тература

1. Довщник: Фiзiолого-Бiохiмiчнi методи дослiджень у бюлогп, тваринництвi та ветеринарнiй медицин / Влiзло В.В., Федорук Р.С., Макар 1.А. та iн.-Львiв, 2004. - 399с.

2. Рiвiс Й.Ф. Газохроматографiчне визначення рiвня окремих летких жирних кислот в бiологiчному матерiалi / Й.Ф. Рiвiс, I. В. Скорохщ, Я.М. Процик // Науково-техшчний бюлетень iнституту бiологi! тварин. - Львiв. -2004. - Вип. 5, № 3. - С. 61-65.

3. Рiвiс Й.Ф. Кшькюш хроматографiчнi методи визначення окремих жирних кислот у бюлопчному матерiалi / Й.Ф^вю., Р.С. Федорук // Методичний поЫбник. - Львiв.: Сполом.- 2010.-109 с.

4. Уден П.К. Детектирование в количественной газовой хроматографии

- в кн. Количественный анализ хроматографическими методами. - М.: Мир, 1990. - С. 84-128.

5. Кафаров М.Ш. Метаболизм липидов в преджелудках: Липидный обмен у с.-х. животных. - Боровск, 1988. - С. 27-28.

6. Hart F., Orskov E. Effect of type of carbohydrate on the production of microbial nitrogen in the rumen // Proceedings of the Nutrition Society. - 1980. - Vol. 38.

- P. 130.

7. Adesogan A., Owen E., Givens D. Measuring chemical composition and nutritive value in forages // Field and Laboratory Methods for Grassland and Animal Poroduction

8. Barber G., Givens D., Kridis M. Prediction of the organic matter digestibility of grass silage // Animal Feed Science and Technology. - 1990. - Vol. 28. - P. 115-128.

Summary L. M. Gordiychuk,J. F. Rivis, FERMENTING PROCESSES IN DIGESTIVE CHANNEL OF COWS AT FEEDING HAY CUTSET IN SUMMER PERIOD

It was established that feeding cows with green mass of sowed leguminous-cereal grasses and hay cutset from cereal grasses, as sources of acid-etergent cellulose, leads to stabilizing of enzyme processes in digestive channel and stimulation of vinegar-acid, propin-acid and oily acid fermentation in rumen and increase in it of vinegar products, propionic and oily acids with metabolic action of which there is the constrained composition of milk. Thus, for cows reliable average daily milk yields and fat, protein and lactose content increases.

Стаття надшшла доредакцИ 5.09.2010

40