CC BY
12
УДК 636.2.084:577.1
Гордшчук Л.М., Р1вк Й.Ф. ©
1нститут бюлогИ тварин НААН, м. Львгв
ВМ1СТ НЕЕТЕРИФ1КОВАНИХ ФОРМ ЖИРНИХ КИСЛОТ У ПЛАЗМ1 КРОВ1 ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ КОР1В ЗА ЗГОДОВУВАННЯ С1ЧКИ
С1НА В Л1ТН1Й ПЕР1ОД
У матер1алах статт1 основну увагу придыено питанню щодо впливу згодовування в складг рацюну лтнього перюду сгчки ста на вм1ст неетерифжованих форм жирних кислот у плазм1 кровг коргв, продуктивтсть та склад молока.
Ключо^^ слова: зелена маса с1яних бобово-злакових трав, сгчка с1на гз злакових трав, корови, плазма кровг, молоко.
Вступ. Ефектившсть використання проте!ну, незамшних амшокислот та жирних кислот в органiзмi лактуючих корiв при випасанш на пасовищi або при згодовуванш зелено! маси Ыяних трав певною мiрою залежить вщ вмюту в рацiонi клiтковини [1]. Це зумовлено насамперед стабшзуючим впливом кислотодетергентно! форми клiтковини на ферментативш процеси в рубцi та концентращею водневих iонiв у його вмют при високому рiвнi в рацюш тварин легкорозщеплюваного проте!ну, цукру та крохмалю [2]. Дефiцит кислотодетергентно! форми кл^ковини в рацiонi корiв при випасанш на культурних пасовищах або при згодовуванш !м зелено! маси аяних трав призводить до зниження !х продуктивностi внаслiдок зменшення трансформаци проте!ну в мiкробiальний бiлок [3]. Цим пояснюеться пiдвищення ефективностi використання проте!ну великою рогатою худобою при додаванш до зелено! маси трави грубих кормiв (сiна, сiнажу, соломи), як характеризуються високим вмiстом кислотодетергентно! форми кл^ковини. Проте бiохiмiчнi мехашзми впливу наявно! у рацiонi лактуючих корiв в лiтнiй перiод кислотодетергентно! форми кл^ковини до кiнця не з'ясоваш. Також не з'ясованим залишаеться питання щодо впливу сiчки сша, яка мiстить велику кiлькiсть кислотодетергентно! кл^ковини, на вмiст найбiльш метаболiчно активно! фракцi!' жирних кислот у плазмi кровi тварин - неетерифшованих форм жирних кислот.
Метою нашо! роботи було вивчити вплив згодовувано! в л^нш перiод сiчки сiна на вмют неетерифiкованих форм жирних кислот у плазмi кровi, продуктивнiсть та склад молока корiв у л^нш перiод.
Матер1али 1 методика дослвджень. Дослiд проведено в ТзОВ "Л^инське" Дрогобицького району Львiвсько! областi на повновжових коровах симентальсько! породи. Було сформовано три групи корiв (по 4 тварини у кожнш), аналопв за походженням, вiком i мюяцем лактацi!. Корiв контрольно! та I i II дослщних груп протягом травня-липня (90 дшв) утримували на пасовищi з молодою злаково-бобовою травою. Крiм того, пщдослщш корови
© Гордшчук Л.М., Р1вю Й.Ф., 2011
отримували комбжорм. До складу останнього були включеш наступш мшеральш елементи: магнш, кобальт, цинк i мiдь. Пiдвищений рiвень кислотодетергентно! клiтковини в рацiонi корiв дослiдних груп створювали шляхом введення до нього 1,5 кг ачки сша iз злакових трав з величиною частинок вщповщно 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см.
У кiнцi до^ду в умовах корiвника провели вiдбiр зразкiв кровi вiд пiддослiдних корiв. Зокрема, зразки кровi з яремно! вени вiдiбрали до ранково!' годiвлi та на 3-й годинi вщ !! початку. У вiдiбраних зразках плазми кровi визначали концентрацiю неетерифжованих форм жирних кислот [4, 5]. За перюд дослiду контролювали молочну продуктивнiсть та склад молока пщдослщних корiв.
Результати дослщжень. Нами встановлено, що до ранково! годiвлi вмют неетерифiкованих форм жирних кислот у плазмi кровi корiв I i II дослщно! груп, яким додатково у складi рацiону згодовували Ычку сiна з рiзною величиною частинок, порiвняно з коровами контрольно! групи, як отримували комбiкорм без добавок, мав тенденщю до зменшення (табл. 1).
Таблиця 1
Вмкт неетерифнкованих форм жирних кислот у плазмi кров1 кор1в до ранково1 годiвлi, г-3/л
Жирш кислоти та !х код Групи тварин
Контрольна (ОР) I дослщна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II дослщна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)
Капринова, 10:0 0,26±0,005 0,23±0,005** 0,22±0,005**
Лауринова,12:0 0,56±0,001 0,52±0,008** 0,50±0,012**
М1ристинова, 14:0 1,19±0,003 1,02±0,004*** 0,97±0,003***
Пантадеканова, 15:0 0,76±0,001 0,71±0,001*** 0,70±0,001***
Пальмггинова, 16:0 21,40±0,410 19,65±0,369* 19,33±0,377**
Пальмгтолешова, 16:1 2,10±0,003 1,96±0,003*** 1,93±0,004***
Стеаринова, 18:0 51,07±1,144 7,44±0,773*** 47,04±0,609*
Олешова, 18:1 37,64±0,724 35,04±0,520 35,27±0,564
Лшолева, 18:2 100,98±1,366 103,41±1,612 97,55±1,278
Лшоленова, 18:3 29,99±0,903 27,05±0,542* 26,72±0,427*
Арахшова, 20:0 2,07±0,006 1,85±0,004*** 1,82±0,004***
Ейкозаенова, 20:1 1,45±0,005 1,07±0,006*** 1,14±0,008***
Ейкозадиенова, 20:2 1,57±0,008 1,66±0,007*** 1,49±0,006***
Ейкозатриенова, 20:3 1,83±0,004 1,60±0,007*** 1,66±0,003***
Арахщонова, 20:4 4,82±0,110 5,37±0,190* 5,25±0,163
Ейкозапентаенова, 20:5 1,69±0,070 1,95±0,004** 2,01±0,003**
Докозадиенова, 22:2 1,23±0,006 1,44±0,003*** 1,49±0,002***
Докозатриенова, 22:3 1,58±0,006 1,79±0,004** 1,85±0,004***
Докозатетраенова, 22:4 1,85±0,004 2,07±0,037** 2,01±0,003***
Докозапентаенова, 22:5 2,59±0,006 2,79±0,004*** 2,86±0,004***
Докозагексаенова, 22:6 3,61±0,009 4,03±0,138* 4,17±0,127**
Загальне вм1ст жирних кислот 270,24 262,65 255,98
у т. ч. насичеш 77,31 71,42 70,58
мононенасичеш 41,19 38,07 38,34
полшенасичеш 151,76 153,16 147,06
п-3/п-6 0,38 0,36 0,37
Прим1тка: тут 1 дал1 *- р<0,02-0,05; ** - р<0,01; ***- р<0,001.
З наведено! вище таблищ видно, що вш зменшувався за рахунок насичених i мононенасичених жирних кислот. Причому рiвень неетерифiкованих форм насичених жирних кислот знизився за рахунок жирних кислот з парним (тсля згодовування ачки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вiдповiдно до 70,71 i 68,88 проти 76,55 г-3/л) i непарним (0,71 i 0,70 проти 0,76) числом вуглецевих атомiв у ланцюгу, а мононенасичених - жирних кислот родин п-7 (1,96 i 1,93 проти 2,10) i п-9 (пiсля згодовування Ычки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вiдповiдно до 36,11 i 36,41 проти 39,09 г-3/л).
Становить iнтерес той факт, що концентрацiя неетерифiкованих форм полшенасичених жирних кислот у плазмi кровi корiв I дослiдно! групи, яким згодовували сiчки сiна з величиною частинок 0,2-2,0 см, порiвняно з коровами контрольно! групи, комбшорм яких не мав кормових добавок, мае тенденщю до збiльшення, а корiв II дослiдно! групи, якi споживали сiчку сiна з величиною частинок 3,0-5,0 см, - до зменшення (табл. 1). Концентращя неетерифiкованих форм полшенасичених жирних кислот змшилась в основному за рахунок жирних кислот родини п-6 (у корiв I i II дослiдно! груп вщповщно до 113,48 i 104,44 проти 110,43 г-3/л у контролi). При цьому, у плазмi кровi корiв I i II дослiдно! груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, дещо знизилося вiдношення полiненасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родин п-6 (табл. 1).
На 3-й годиш вiд початку ранково! годiвлi концентрацiя неетерифiкованих форм жирних кислот у плазмi кровi корiв дослiдних груп, яким додатково в складi рацiону згодовували ачку сiна з рiзною величиною частинок, порiвняно з коровами контрольно! групи, як отримували комбiкорм без добавок, дещо збшьшилась (табл. 2). З наведено! вище таблищ видно, що збшьшення вщбувалось за рахунок насичених, мононенасичених i полiненасичених жирних кислот. Причому рiвень неетерифiкованих форм насичених жирних кислот тдвищувався за рахунок жирних кислот з парним (тсля згодовування ачки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 60,89 i 62,47 проти 57,68 г-3/л) i непарним (1,04 i 1,08 проти 0,95), мононенасичених - жирних кислот родини п-9 (39,59 i 39,99 проти 38,89), а полшенасичених - жирних кислот родин п-3 (39,33 i 39,57 проти 38,86) i п-6 (тсля згодовування ачки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 121,90 i 123,51 проти 119,34 г-3/л). Одночасно у плазмi кровi корiв дещо зменшилось вiдношення неетерифiкованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родини п-6 (табл. 2).
Крiм того у плазмi кровi корiв I дослiдно! групи, яким у складi рацiону згодовували ачку сiна з величиною частинок 0,2-2,0 см, вiрогiдно збiльшилася концентрацiя неетерифжовано! форми тако! насичено! жирно! кислоти, як лауринова, а корiв II дослщно! групи, яким у складi рацiону згодовували сiчку сiна з величиною частинок 3,0-5,0 см, тако! насичено! жирно! кислоти, як пальм^инова, i тако! мононенасичено! жирно! кислоти, як пальм^ооле!нова.
Рiзниця у вмют неетерифшованих форм жирних кислот у плазмi кровi корiв до ранково! годiвлi та на 3-й годиш вiд !! початку може вказувати на штенсифжащю згодовуваною ачкою сiна жирнокислотного обмiну в !х органiзмi. При цьому е деяю вiдмiнностi у вмiстi неетерифiкованих форм жирних кислот у плазмi кровi корiв залежно вiд величини частинок згодовувано! сiчки сiна.
Таблиця 2
Вмпст неетерифжованих форм жирних кислот
у плазмi кров1 кор1в на 3-й годит вщ початку ранково'1 годiвлi, г-3/л
Жирш кислоти та !х код Групи тварин
Контрольна (ОР) I дослвдна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II дослщна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)
Капринова, 10:0 0,41±0,002 0,46±0,010** 0,48±0,002***
Лауринова,12:0 0,79±0,002 0,86±0,001*** 0,61±0,260
М1ристинова, 14:0 1,59±0,006 1,81±0,004*** 1,87±0,005***
Пантадеканова, 15:0 0,95±0,002 1,04±0,004*** 1,08±0,003***
Пальмгганова, 16:0 23,75±0,880 26,17±0,622 26,41±0,586*
Пальмгголешова, 16:1 2,80±0,110 2,57±0,004 2,48±0,004*
Стеаринова, 18:0 28,99±0,675 29,30±0,774 29,72±0,708
Оле!нова, 18:1 37,49±0,648 38,07±0,521 38,41±0,468
Лшолева, 18:2 109,70±2,787 111,94±2,977 113,57±2,894
Лшоленова, 18:3 27,45±1,033 26,73±0,885 26,57±0,895
Арахшова, 20:0 2,15±0,100 2,25±0,008 2,30±0,008
Ейкозаенова, 20:1 1,40±0,005 1,52±0,003*** 1,58±0,003***
Ейкозадиенова, 20:2 1,64±0,007 1,58±0,070 1,52±0,067
Ейкозатриенова, 20:3 1,82±0,004 1,76±0,003*** 1,70±0,003***
Арахщонова, 20:4 4,86±0,005 5,13±0,005*** 5,19±0,006***
Ейкозапентаенова, 20:5 1,83±0,005 2,09±0,006*** 2,15±0,005***
Докозадиенова, 22:2 1,32±0,005 1,49±0,004*** 1,53±0,003***
Докозатриенова, 22:3 1,52±0,006 1,76±0,005*** 1,86±0,007***
Докозатетраенова, 22:4 1,83±0,006 2,08±0,005*** 2,14±0,004***
Докозапентаенова, 22:5 2,66±0,008 2,89±0,005*** 2,95±0,004***
Докозагексаенова, 22:6 3,57±0,008 3,78±0,005*** 3,85±0,003***
Загальне вм1ст жирних кислот 258,52 265,28 267,97
у т. ч. насичеш 58,63 61,89 62,47
мононенасичеш 41,69 42,16 42,47
полшенасичеш 158,2 161,23 163,03
п-3/п-6 0,33 0,32 0,32
У результатi згодовування пасовищно! трави, комбiкорму та Ычки сiна у корiв дослiдних груп, порiвняно з коровами контрольно! групи, яю отримували тiльки молоду траву та комбшорм, вiрогiдно (р<0,01) зростали середньодобовi надо! молока 20,7 i 20,0 проти 18,1 контрольна група, жиру вiдповiдно 3,723,69% проти 3,51%, бшка 3,41-3,38 проти 3,21 та вмшт лактози 4,92-4,88 проти 4,57 у контрольнш групi.
Висновки.1. Вмiст неетерифiкованих форм жирних кислот у плазмi кровi корiв, яким додатково в складi рацiону згодовують сiчку сiна з рiзною величиною частинок, до ранково! годiвлi за рахунок насичених жирних кислот з
парним i непарним числом вуглецевих aTOMiB у ланцюгу i мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 мае тенденцш до зменшення.
2. Рiвень неетерифiкованих форм жирних кислот у плазмi кровi корiв, якi додатково в складi рацiону споживають ачку сiна з рiзною величиною частинок, на 3-й годиш вiд початку ранково! годiвлi за рахунок насичених жирних кислот з парним i непарним числом вуглецевих атомiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родини n-9 та полшенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6 мае тенденцш до тдвищення.
3. У результат згодовування пасовищно! трави, комбжорму та сiчки сiна з рiзною величиною частинок у корiв вiрогiдно зростають середньодобовi надо! молока. Одночасно в !х молоцi вiрогiдно тдвищуеться рiвень жиру, бiлка та лактози.
Лггература
1. Довiдник: Фiзiолого-Бiохiмiчнi методи дослщжень у бюлогп, тваринництвi та ветеринарнш медицинi / Влiзло В.В., Федорук Р.С., Макар 1.А. та ш. — Львiв, 2004. — 399с.
2. Chandra S. A study of various chemical treatments to remove lignin from coarse roughages and increase their digestibility / Chandra S., Jackson M. // J. Agric. Sci. — 1989. — Vol. 77. — P. 11-17.
3. Hart F. Effect of type of carbohydrate on the production of microbial nitrogen in the rumen / Hart F., Orskov E. // Proceedings of the Nutrition Society. — 1980. — Vol. 38. — P. 130.
4. Методичний поабник: Кшьюсш хроматографiчнi методи визначення окремих лшвдв i жирних кислот у бюлопчному матерiалi / Рiвiс Й.Ф., Федорук Р.С. — Львiв, 2010. — 109с.
5. Скорохщ 1.В. Газохроматографiчне визначення високомолекулярних неетерифжованих жирних кислот в бюлопчному матерiалi / Скорохщ 1.В., Данилик Б.Б. // Укр. б^м. журн. — 1997. — Т. 69, № 1. — С. 110-115.
Summary L.M. Gordiychuk, J.F. Rivis, CONTENT NEETERYFIKOVANYH FORMS FATTY ACIBS INPLASMA AND PRODUCTSVSTY OF COWS AT FEEDING HAY IN THE SUMMER
PERIOD
In the article special attention paid to the impact of feeding a diet consisting of hay summer shorts for the content neeteryfikovanyh forms of fatty acids in blood plasma of cows, milk production and composition.
Стаття надшшла до редакцИ 6.04.2011
