CC BY
25
Якщо пор1вняти показники у тварин р1зних груп за кшьюстю утриманого в оргашзм1 Хрому до прийнятого з кормом то пом1тно, що крол1 друго! та третьо! груп за цим показником переважали аналопв контролю вщповщно на 5,1 (р<0,001) та 2,8 % (р<0,05).
Висновки.
1. В результат! проведених науково-господарських дослав та ф1зюлого-бюх1м1чних дослщжень обгрунтовано ефективний р1вень та оптимальне джерело Хрому в комбшормах, що сприяе шдвищенню повноцшносп год1вл1 та штенсифшаци росту молодняку крол1в.
2. Стушнь засвоення Хрому в оргашзм1 крол1в залежить вщ джерела його надходження в комбшорм. Доведено, що споживання кролями комбшорму ¿з додатковим введениям Хромшколшату \ Хромцитрату супроводжуеться шдвищенням р1вня утримання його в оргашзм1 тварин на 0,11 та 0,17 мг, або вщповщно на 26,8 та 41,5 %.
Лггература
1. Глущенко В. В. Накопление Хрома в органах кроликов в зависимости от путей его проникновения в организм / В. В. Глущенко // Труды пятой научной сессии. - Актюбинский мед.институт. - Алма-Ата. - 1966. - С. 46-48.
2. 1скра Р. Я. Бюх1м1чш процеси в оргашзм1 тварин за дп р1зних сполук хрому: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора бюл. наук.: спец. 03.00.04 «Бюх1м1я» / Р. Я. 1скра - Льв1в, 2013. - 44 с.
3. Колещук О. I. Ф1зюлого-бюх1м1чш процеси в оргашзм1 велико! рогато! худоби за умов згодовування селену, Хрому, 1 в1тамшу Е: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук.: спец. 03.00.04 «Бюх1м1я» / О. I. Колещук - Льв1в, 2011. - 20 с.
4. Мамырбаев А. А. Токсикология Хрома и его соединений: Монография /
A. А. Мамырбаев - Актобе, 2012. - 284 с.
5. Сологуб Л. I. Хром в оргашзм1 людини 1 тварин. Бюхш1чш, ¿мунолопчш та еколопчш аспекти / Л. I. Сологуб, Г. Л. Антоняк, Н. О. Бабич. - Л.: Свросвп", 2007. - 128 с.
6. Федаев А. Н. Теоретическое и практическое обоснование использования Хрома в кормлении молодняка крупного рогатого скота / А. Н. Федаев,
B. А. Кокорев, Н. И. Гибалкина. - Саранск: Мордов. кн. изд-во. - 2003. - 224 с.
7. Цепко Н. Л. Метабол1чний профшь кров1 та стан ¿мунно! системи у поросят за р1зних доз 2п2+ ! Сг3+ в рацюш: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук.: спец. 03.00.04 «Бюх1мш» / Н. Л. Цепко - Льв1в, 2011. - 16 с.
Стаття надшшла до редакци 22.05.2015
УДК 636.2.084:637.1:577.1
Гордшчук Л. М., к. с.-г. н.,
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та б1отехнологт 1мет С. 3. Гжицъкого, м. Льв1в, Украгна.
Вахуткевич I. Ю., ассистент © Льв1вський национальный аграрнийутверситет, м. Дубляни, Украгна.
ВМ1СТ ЖИРНИХ КИСЛОТ ЗАГАЛЬНИХ Л1П1Д1В У МОЛОЦ1 КОР1В ЗА ДОДАТКОВОГО ВВЕДЕНИЯ КЛ1ТКОВИНИ ДО РАЦЮНУ В Л1ТН1Й ПЕРЮД
Встаноелено, що у кор1в досл1дних груп, яким поряд з пасоеищною травою та комб1кормом додаткоео згодоеуеали ачку ана з р1зною величиною частинок 0,2-2,0 / 3,0-5,0 см, за рахунок насичених жирних кислот з парним числом еуглецееих атом1в у ланцюгу зростае вм\ст жирних кислот загалъних лтд^в. У
© Гордшчук Л. М., Вахуткевич I. Ю., 2015
43
результатi згодовування пасовищног трави, комбторму та сгчки ана у коргв docnidnux груп тдвищувалися середнъодобовi надог молока та вм1ст жиру в МОЛОЦ1.
Ключовг слова: зелена маса аяних бобоео-злакоеих трав, ачка ста ¡з злаковых трав, жирт кислоты, продуктившсть та склад молока, коровы.
УДК 636.2.084:637.1:577.1
Гордийчук Л. Н., к. с.-г. н.
Львовский нацыональныыуныверсытет ветеринарной медыцыны и
биотехнологий ымены С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украына.
Вахуткевич И. Ю. ассистент, Львовскийнациональныйаграрный университет, г. Дубляны, Украына.
СОДЕРЖАНИЕ ЖИРНЫХ КИСЛОТ ОБЩИХ ЛИПИДОВ В МОЛОКЕ КОРОВ ЗА ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ВВЕДЕНИЕ КЛЕТЧАТКИ В РАЦИОН У ЛЕТНИЙ ПЕРИОД
Установлено, что у коров исследовательских групп, которым наряду с пастбыщнымы травой и комбикормом дополнительно скармливали сечку сена с различной, величиной, частиц 0,2-2,0 и 3,0-5,0 см, за счет насыщенных жирных кислот с четным числом углеродных атомов в цепи растет содержание жирных кислот общих липидов. В результате скармливания пастбищной травы, комбикорма и сечки сена, у коров исследовательских групп повышались среднесуточные надои молока и содержание жира в молоке.
Ключевые слова: зеленая масса сеяных бобово-злаковых трав, сечка сена из злаковых трав, жирные кислоты, продуктивность и состав молока, коровы.
UDC 636.2.084:637.1:577.1
Gordiychuk L. M., candidate of agricultural Sciences, Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z Gzhytskoho, Lviv, Ukraine.
Vakhutkevych I. U., assistant, Lviv National Agrarian University, Dubliany, Ukraine
FATTY ACIDS OF TOTAL LIPIDS IN MILK COWS FOR AN ADDITIONAL INJECTION OF FIBER IN THE DIET IN THE SUMMER
Found that cows research groups, which along with pasture grass forage and hay chaff additionally fed with different particle size 0,2-2,0 3,0-5,0 cm and due to saturated fatty acids with an even number of carbon atoms in the chain increases fatty acids of total lipids. As a result, feeding pasture grass, feed chaff and hay, cows research groups raised the average daily milk yield and fat content in milk.
Key words: green mass seeded legume-cereal grasses, hay chaff from grasses, fatty acid composition and productivity of milk cows.
Вступ. Ефектившсть використання протешу, незамшних амшокислот i жирних кислот в оргашзм1 лактуючих KopiB тд час випасання на пасовищ1 або за згодовування зелено! маси с1яних трав значною м1рою залежить вщ вмюту в рацюш кислотно-детергентно! форми кттковини. Це зумовлено насамперед стабшзуючим впливом кислотно-детергентно! форми кл1тковини на ензимш процеси в рубщ та концентращю водневих юшв у його BMicri за високого р1вня в рацюш тварин легкорозщеплюваного протешу, цукру та крохмалю. Дефщит кислотно-детергентно! форми кттковини в рацюш KopiB п1д час випасання на культурних пасовищах або за згодовування !м зелено! маси с1яних трав призводить до зниження !хньо! продуктивност1 внаслщок зменшення трансформац1! проте!ну в м1кроб1альний б1лок. Цим пояснюеться п1двищення ефективносп використання проте!ну великою рогатою худобою в pa3i додавання до зелено! маси пасовищних i
44
шяних трав грубих корм1в (сша, сшажу, соломи), яю характеризуются високим вм1стом кислотно-детергентно! форми кттковини. Проте 6ioxiMi4Hi мехашзми впливу наявно! у рацюш лактуючих кор1в у лигой перюд кислотно-детергентно! форми кттковини до кшця не з'ясоваш.
Метою нашо! роботи було вивчити вмют жирних кислот загальних лшщв в молощ тддослщних KopiB за згодовування в лггнш перюд с1чки сша з р1зною величиною частинок.
Матер1али i методи дослщжень. Дослщ проводили в ТзОВ «Лпинське» Дрогобицького району Льв1всько! облает! на повновшових коровах симентальсько! породи. Були сформован! три групи KopiB (по 4 тварини в кожнш), аналопв за походженням, вшом i мюяцем лактацп. KopiB контрольно! та I i II дослщних груп у впродовж травня-липня (90 дшв) утримували на пасовищ! з молодою злаково-бобовою травою. KpiM цього, шддослщш корови отримували стандартний розсипний комбшорм марки КРС-60-1 (4,0 кг на тварину та 100 г на кожний кшограм молока), до складу якого був включений солево-мшеральний премшс. Щдвищений р1вень кислотно-детергентно! кттковини в рацюш KopiB дослщних груп створювали введениям до нього 1,5 кг с1чки сша злакових трав. Причому коровам I i II дослщних груп додатково разом з комбшормом згодовували ачку ciHa з розм!ром частинок вщповщно 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см.
В кшщ дослщу провели вщб!р середньодобових зразюв молока. У вщбраних зразках молока визначали вмют жирних кислот загальних лшщв [2]. За перюд дослщу контролювали молочну продуктивнють дослщних KopiB та вмют у молощ бшка, жиру та лактози.
Отриманий цифровий матер1ал опрацьований методом вар!ацшно! статистики з використанням критерда Стьюдента. Обчислювали середш арифметичш значения (М) та похибки середшх арифметичних значень (±m). Змши вважалися в!рогщними за p<0,05. Обчислення здшснювали за допомогою спещально! комп'ютерно! програми Origin 6.0, Excel (Microsoft, USA).
Результаты дослщжень. Встановлено, що в молощ KopiB I та II дослщних груп, яким поряд з пасовищною травою та комбшормом згодовували ачку сша пор1вняно з коровами контрольно! групи, яю споживали тшьки пасовищну траву та комбшорм, зростае вмют жирних кислот загальних лшщв (табл.).
3 наведено! вище таблиц! видно, що у KopiB досл!дних груп, пор!вняно з коровами контрольно! групи, вмют жирних кислот загальних лшщв у молощ зростае насамперед за рахунок полшенасичених жирних кислот. Причому вмют останшх у молощ KopiB дослщних груп зростае бшьше з боку полшенасичених жирних кислот родини n-6, шж полшенасичених жирних кислот родини n-3.
Зокрема, в молощ KopiB дослщних груп, яким поряд з пасовищною травою та комбшормом згодовували ачку сша, пор1вняно з коровами контрольно! групи, яю споживали тшьки пасовищну траву та комбшорм, пщвищуеться р1вень полшенасичених жирних кислот родин n-3 (за згодовування с1чки сша з величиною частинок 0,2-2,0 i 3,0-5,0 см вщповщно до 1,49 i 1,48 проти 1,26 г/кг у контрол!) i n-6 (за згодовування с1чки сша з величиною частинок 0,2—2,0 i 3,0—5,0 см вщповщно до 2,41 i 2,13 проти 2,08 г/кг у контрол!).
3 таблиц! видно, що в молощ KopiB досл!дних груп, яким поряд з пасовищною травою та комбшормом згодовували с!чку ciHa, пор!вняно з коровами контрольно! групи, як! споживали тшьки пасовищну траву та комбшорм, в!рогщно зростае вм!ст тако! насичено! жирно! кислоти, як капронова, та таких пол!ненасичених жирних кислот, як лшолева та л!ноленова. KpiM того, в молощ KopiB, яким поряд з пасовищною травою та комбшормом згодовували ci4Ky ciHa з величиною частинок 3,0-5,0 см, пор!вняно з коровами контрольно! групи, в!рогщно пщвищуеться р!вень насичено! жирно! кислоти, як каприлова.
45
Таблиця
Вмкт жирних кислот загальних лшщ1в у молощ дослщних кор1в, г/кг _ (М±ш, п=4)_
Жирш кислоти та IX код Групи тварин
контрольна (ОР) I досл1дна (ОР+частинки 0,2-2,0 см) II досл1дна (ОР+частинки 3,0-5,0 см)
Капронова, 6:0 0,06±0,003 0,08±0,004* 0,08±0,004*
Каприлова, 8:0 0,12±0,005 0,14±0,008 0,15±0,007*
Капринова, 10:0 0,44±0,024 0,48±0,022 0,48±0,026
Лауринова,12:0 0,57±0,029 0,60±0,020 0,63±0,034
М1ристинова, 14:0 2,62±0,142 2,81±0,133 2,84±0,143
Пантадеканова, 15:0 0,22±0,012 0,22±0,012 0,22±0,011
Пальм1тинова, 16:0 4,48±0,231 4,80±0,240 4,78±0,250
Пальм1тооле1нова, 16:1 1,02±0,046 1,11±0,056 1,13±0,056
Стеаринова, 18:0 5,97±0,310 5,54±0,244 5,50±0,136
Оле1нова, 18:1 12,30±0,586 13,41±0,661 13,11±0,596
Лшолева, 18:2 1,24±0,048 1,47±0,060* 1,47±0,061*
Л1ноленова, 18:3 0,63±0,025 0,77±0,040* 0,77±0,041*
Арах1нова, 20:0 0,12±0,005 0,13±0,004 0,13±0,004
Ейкозаенова, 20:1 0,13±0,002 0,14±0,006 0,13±0,006
Ейкозадиенова, 20:2 0,12±0,004 0,14±0,006 0,14±0,006
Ейкозатриенова, 20:3 0,19±0,010 0,20±0,009 0,20±0,010
Арах1донова, 20:4 0,25±0,012 0,28±0,013 0,28±0,013
Ейкозапентаенова, 20:5 0,22±0,010 0,25±0,007 0,24±0,011
Докозадиенова, 22:2 0,12±0,005 0,14±0,006 0,14±0,007
Докозатетраенова, 22:4 0,16±0,007 0,18±0,008 0,18±0,007
Докозапентаенова, 22:5 0,19±0,008 0,22±0,010 0,22±0,010
Докозагексаенова, 22:6 0,22±0,010 0,25±0,013 0,25±0,013
Загальний вм1ст жирних кислот 31,51 33,51 33,22
у т. ч. насичен1 14,61 14,80 14,82
мононенасичен1 13,44 14,66 14,38
иол1ненасичен1 3,46 4,05 4,02
п-3/п-6 0,85 0,79 0,80
Як вщомо, лшолева та, особливо, лшоленова кислоти е характерними для пасовищних трав. Звщси випливае, що за додаткового згодовування с1чки сша з р1зиою величиною частинок тдвищуеться трансформащя лшолево! та лшоленово! кислот пасовищних трав у лшолеву та лшоленову кислоти загальних лшщв жиру молока кор1в.
У результат! згодовування пасовищно! трави, комбшорму та с1чки сша у кор1в дослщних груп, пор1вняно з коровами контрольно! групи, як! отримували т!льки молоду траву та комбшорм, в!рог!дно (р<0,01) зростають середньодобов! надо! молока (за згодовування шчки с!на з величиною частинок 0,2-2,0 ! 3,0-5,0 см в!дпов!дно до 20,7 ! 20,0 проти 18,1 кг/голову). Одночасно в молоц! кор!в досл!дних груп, пор!вняно з коровами контрольно!, в!рогщно зростае вм!ст жиру (за згодовування шчки с!на з величиною частинок 0,2-2,0 ! 3,0-5,0 см вщповщно до 37,2 ! 36,9 проти 35,1 кг/голову).
Висновки.
1. У кор!в досл!дних груп, яким поряд з пасовищною травою та комбшормом додатково згодовували шчку с!на з р!зною величиною частинок 0,2—2,0 ! 3,0—5,0 см, зростае вмют жирних кислот загальних лшщв. 1х вм!ст зб!льшуеться з боку насичених жирних кислот з парним ! непарним числом вуглецевих атом!в у ланцюгу та пол!ненасичених жирних кислот родини п-3 ! п-6.
2. У результат! згодовування пасовищно! трави, комбшорму та шчки с!на, у кор!в досл!дних груп шдвищувалися середньодобов! надо! молока. Одночасно в молоц! зростае вщповщно вмют бшка, жиру та лактози.
46
Перспективы подальших дослщжень. Наступи! дослщження будуть спрямоваш на вивчення жирнокислотного складу в плазм1 кров1 за згодовування с1чки с1на у л1тнш перюд.
Лггература
1. Цюарик О. И. Жирнокислотний склад молочного жиру KopiB / О. И. Цюарик, Г. В. Дроник // Бюлопя тварин. - Льв1в, 2008. - Т. 10, № 1-2. - С. 84-102.
2. PiBic И. Ф. Кшьюсш хроматограф1чш методи визначення окремих лшщв i жирних кислот у бюлопчному MaTepiani: методичний пос1бник / И. Ф. PiBic, Федорук Р. С. // Льв1в: «Сполом», 2010. - 109 с.
3. Рогожин В. В. Биохимия молока и молочних продуктов / В. В. Рогожин. -Санк-Петербург : ГРИОД, 2006. - 320 с.
4. Лабораторш методи дослщжень у бюлогп, твариннищш та ветеринарнш медицин!: довщник / В. В. Вл1зло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич [та ¿н.]; за ред. В. В. Вл1зла. - Льв1в: СПОЛОМ, 2012. - 764 с.
5. Ярко-Румен В. Е. Роль различных источников протеинового питания в повышении продуктивности коров / В. Е. Ярко-Румен // Наук.-техн. бюлл. ш-ту тваринництва УААН. - Харюв, 2004. - № 86. - С. 8-9.
Стаття надшшла до редакци 17.03.2015
УДК 639.311.043.2:639.371.52
Григоренко Т. В., к.с.-г.н. © E-mail: grygorenko-@ukr.net
Институтрыбного хозяйства НААН, г. Киев, Украина
ВЫРАЩИВАНИЕ СЕГОЛЕТОК КАРПА ПРИ НАПРАВЛЕННОМ ФОРМИРОВАНИИ ЕСТЕСТВЕННОЙ КОРМОВОЙ БАЗЫ
В статье представлены результаты выращивания сеголеток карпа при направленном формировании естественной кормовой базы выростных прудов.
Установлено, что применение методов направленного формирования естественной кормовой базы, в частности удобрение выростных прудов отходами пивоваренного производства (пивной дробиной) и перепревшим навозом крупного рогатого скота, стимулировало развитие кормовых для рыб организмов. Средние за вегетационный сезон биомассы зоопланктона в опытных (удобренных) прудах были на уровне 8,10-10,52 г/м3, зообентоса - 0,77-1,76 г/м . Обеспеченность молоди карпа естественными кормами способствовало получению качественного рыбопосадочного материала средней массой 30,3-31,5 г. При этом выход сеголеток карпа от посаженых на выращивание неподрощенных личинок в опытных прудах был выше и составлял 33,3-48,6%, против 21,0% в контрольных. Рыбопродуктивность по карпу в опыте была в 2,3-3,2 раза выше, а затраты искусственных кормов в 2,0-3,2раза ниже, чем в контроле.
Ключевые слова: сеголетки карпа, естественная кормовая база, выростные пруды, удобрение прудов, пивная дробина, рыбопродуктивность.
УДК 639.311.043.2:639.371.52
Григоренко Т. В., к.с.-г.н. (grygorenko-@ukr.net)
1нститут рибного господарства НААН, м. Кигв, Украгна
ВИРОЩУВАННЯ ЦЬОГОЛГГОК КОРОПА ЗА СПРЯМОВАНОГО ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНО! KOPMOBOIБАЗИ
У cmammi представлено результати вирощування цьогол1ток коропа за спрямованого формування природног кормовог бази вирощувальних cmaeie. Встановлено, що застосування Memodie спрямованого формування природног
© Григоренко Т. В., 2015
47
