CC BY
24
УДК 636.2.034:636.084.1
Чумаченко 1.П., Маньковськнй А.Я., Антонюк Т.А., Коропець Л.А. ©
канд. с.-г. наук, доценти ([email protected]) Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши, Кигв
ВПЛИВ ЖИВ01 МАСИ ПЕРВ1СТОК, ВИРОЩЕНИХ ЗА Р13НИХ Р1ВН1В СПОЖИВАННЯ НЕЗБИРАНОГО МОЛОКА У МОЛОЧНИЙ ПЕРЮД НА IX МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВН1СТЬ
Встановлено, що первктки укратсъког чорно-рябог молочног породи з живою масою понад 500 кг характеризувалися вищим р1внем молочног продуктивност1 за 305 дшв лактацп пор1вняно з ровесницями з быъш низъкою живою масою
Ключое1 слова: первжтки, жива маса, надгй, вмкт жиру, вм1ст бглка, молочнии жир, молочнии бток
Постановка проблеми. 1нтенсивне вирощування ремонтних телиць е запорукою високо1 молочно! пpoдyктивнocтi кор1в за одночасного зменшення термшу 1х непродуктивного використання. Розробляючи систему вщтворення велико1 рогато! худоби у господарств!, важливо встановити рацюнальний р1вень штенсивност! вирощування ремонтного молодняку, визначивши при цьому оптимальну живу масу нетелей при !х першому отеленш.
На рют \ розвиток молодняку велико! рогато! худоби, поряд ¿з р1внем, великий вплив мае тип год1вл1, який характеризуеться сшввщношенням окремих вид1в корм1в у рацюш. Якщо теличок привчають до пощання рослинних корм1в ¿з раннього вжу, то це сприяе швидшому розвитку у них оргашв травления \ здатност! краще перетравлювати та використовувати велик! даванки грубих \ соковитих корм1в у дорослому вщ!.
Прийнято вважати, що молоко належить до найбшьш повноцшних продукт1в живлення, але, як свщчить анал1з х1м1чного складу молока, для балансування рацюну теляти в 15-30-денному вщ! за загальною пожившстю йому щоденно необхщно випоювати 8,5-9 кг незбираного молока, а для забезпечення, наприклад, кобальтом - необхщно випо!ти 16 кг молока, каротином I мщдю - 23, шшими елементами - ще бшьше.
Надм1рна год1вля молоком, як правило, гальмуе розвиток шлунково-кишкового тракту у телят I негативно впливае на !х здатшсть до використання поживних речовин з об'емистих та концентрованих рослинних корм1в.
Замшники незбираного молока за одночасно! пщгод!вл! концентрованими кормами стимулюють розвиток травно! системи, сприяють заповненню рубця I кишечника амбютичною мжрофлорою та адаптаци обмшу, що необхщно при переход! на рослинш корми, як основш, а в подальшому един! [2].
© Чумаченко 1.П., Маньковський А.Я., Антонюк Т.А., Коропець Л.А., 2012
213
1нтенсивне вирощування та оаменшня телиць у 14-15 мюящв широко використовують на практищ. У США, Англи, ФРН, Голландп, Дани, Норвегп та шших кра!нах рекомендують перше отелення одержувати у вщ 24-25 мюящв. Перше отелення двор1чних первкток не знижуе !хню майбутню продуктившсть i не noripmye !х розвиток [11].
Раннш в1к першого отелення (до 23-24 мюящв) призводить до зниження р1вня молочно! продуктивности Шзне отелення (30-32 мкящ i старше) також негативно впливае на продуктившсть як мкцевих, так i ¿мпортних тварин [1].
Л. Кукла [4] вказуе, що середньодобов! прирости ремонтних телиць на piBHi 800 г дають змогу оаменяти телиць масою 360-400 кг у вщ 14-15 мюящв i одержувати первюток у 23-24 мюящв масою 580-620 кг з надоем за першу лактацш 8850 кг молока.
В.1.Костенко i сшвавтори [5] вважають, що однозначно вщповкти, коли найдоцшьшше використовувати велику рогату худобу для вщтворення, неможливо. Оскшьки тут пов'язано два фактори - в1к i бшьш важливий - жива маса. Тому, визначаючи систему вщтворення, для будь-якого господарства, вавжливо встановити рацюнальний р1вень штенсивност! вирощування молодняку i в зв'язку з цим визначити оптимальний в1к i живу масу тварин при першому ос1мен1нн1.
Автори наголошують, що оскшьки виршальне значения у досягненш тваринами господарсько! зршост! мае жива маса, то i початок господарського використання у р1зних господарствах буде неоднаковим.
Оскшьки юнують pi3Hi шдходи до пояснения оптимального в1ку та маси при першому отеленш, рекомендацп на цей рахунок мають суперечливий характер.
Мета дослвджень - вивчення впливу живо! маси первюток укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи при першому отеленш, вирощених за споживання pi3HOi кшькост! незбираного молока у молочний перюд, на ix молочну продуктившсть.
Матер1али i методика дослвджень. Дослщження проведен! на молочно-товарнш ферм! ВП НУБШ Укра!ни "Агроном1чна дослщна станщя" Кшвсько! области
Для дослщу були вдабраш 32 корови-аналоги, вирощеш за р1зних технологш у молочний перюд, а саме: тварини 1-i' (контрольно! групи - 11 гол1в) за перюд вирощування у молочний перюд отримали по 400 кг на голову незбираного молока, a 2-i' (дослщно! - 21 голова) - 150 кг незбираного молока та 250 кгЗНМ.
Протягом досл1ду пщдослщш перв!стки знаходились в однакових умовах год1вл1, утримання та експлуатаци. Витрати корм1в на 1 корову контрольно! групи за рк становила 62,5 ц. корм. од., дослщно! - 63,5 ц. корм. од., витрати корм!в на 1 ц. молока 1,29, ц. корм. од. та 1,12 ц. корм. од. вщповщно.
За живою масою первкток роздшили на 4 групи: до 470 кг, 471-500, 501530 та понад 530. Показники молочно! продуктивное^ (над!й за 305 дшв
214
лактацп, вмют жиру, бшка та сухо! речовини в молощ) первюток украшсько! чорно-рябо! молочно! породи вивчали за мaтepiaлaми контрольних до!нь та визначення якосп молока на анал1затор1 молока "Гранат".
Отримаш результати оброблеш бюметрично з використанням комп'ютерних програм.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Первктки контрольно! групи з живою масою вщ 501-530 кг характеризувалися максимальними надоями за 305 дшв лактацп (5220 кг) \ перевищували за цим показником ровесниць з живою масою 471-500 кг на 800 кг та на 395 кг первкток з живою масою до 470 кг (табл. 1). Вони також переважали ровесниць за вмктом жиру та сухих речовин у молощ за виходом основних складових молока.
Таблиця 1
Молочна продуктившсть та склад молока залежно вщ живо!" маси
первкток, М±т
Показ ник Групи тварин за живою масою, кг
до 470 471-500 501-530 >530
Контрольна група
Кшьшсть, гол1в (п=4) (п=3) (п=4) —
Над1й за 305 дшв лактацп, кг 4825±541,3 4420±1134,2 5220±341,5 —
Вм1ст жиру, % 3,84±0,19 3,84±0,05 4,15±0,21 -
Молочний жир, кг 184,6±21,0 170,0±44,6 216,4±17,2 -
Вм1ст бшка, % 3,20±0,04 3,16±0,02 3,12±0,04 -
Молочний бшок, кг 154,8±19,3 139,8±36,2 162,4±9,2 -
Вм1ст сухо! речовини, % 12,6±0,35 12,5±0,11 13,0±0,43 -
К1льк1сть сухо! речовини, кг 606,1±70,6 553,3±144,4 676,4±45,8 -
Дослщна група
Кшьшсть, гол1в (п=3) (п=4) (п=7) (п=7)
Над1й за 305 дшв лактацп 5606±89,5 5650±131,0 5336±410,8 5731±381,7
Вм1ст жиру, % 4,04±0,16 3,79±0,22 3,90±0,12 4,08±0,12
Молочний жир, кг 226,2±8,9 213,7±11,1 205,7±12,5 231,1±14,9
Вм1ст б1лка, % 2,99±0,04 3,00±0,06 3,35±0,31 3,06±0,21
Молочний бшок, кг 167,5±2,0 169,5±1,9 171,4±2,0 170,9±1,2
Вм1ст сухо! речовини, % 12,54±0,23 12,13±0,47 12,95±0,76 12,76±0,47
Кшьшсть сухо! речовини, кг 703,1±13,2 684,1±20,0 673,3±23,5 721,4±26,8
У дослщнш груш тварини ус1х вагових категорш характеризувалися високим р1внем надою за 305 дшв лактацп, який перевищував понад 5500 кг молока з незначно меншими показниками у первкток з живою масою 501- 530 кг. За вмктом жиру, бшка та сухо! речовини в молощ первктки з живою масою 471-500 кг дещо поступалися тваринам шших груп. В цшому за такими показниками, як кшькють молочного жиру та сухо! речовини максимальними значениями характеризувалися первктки з живою до 470 та понад 530 кг. Щодо кшькост1 молочного б1лка, то суттевих розб1жностей м1ж тваринами окремих груп не спостер1галося. В середньому його к1льк1сть за 305 дшв лактацп становила близько 170 кг.
215
У селекцшнш практищ широко використовуються фенотипов! кореляцшш зв'язки м1ж господарсько-корисними ознаками, що дае змогу вести селекцш за меншим числом ознак.
Нашими дослщженнями встановлено, що м1ж живою масою телиць в уЫ в1ков1 перюди та кшькюними показниками спостер1гаеться позитивна кореляцшна залежшсть. При цьому бшьш тюним цей зв'язок спостер1гався м1ж живою масою новонароджених та у вщ1 до 15 м1сящв (табл. 2).
Таблиця 2
Коефщ1енти корелящ! м1ж живою масою ремоитиих теличок та
показниками Ух молочно'1 продуктивное^ за першу лактащю, (г±т)
Показ ник Жива маса, кг
новонаро-джеш 6 м1с. 12 м1с. 15 м1с. 18 м1с.
Надш за 305 дшв лактаци, кг 0,45±0,19* 0,4±0,20* 0,5±0,19* 0,47±0,19* 0,32±0,20
Вм1ст жиру, % -0,23±0,21 -0,09±0,21 -0,11±0,21 0,005±0,21 0,09±0,21
Молочний жир, кг 0,52±0,18* 0,34±0,20 0,4±0,20* 0,46±0,019* 0,35±0,20
Вм1ст бшка, % -0,34±0,20 -0,33±0,20 -0,4±0,20* -0,28±0,20 -0,11±0,21
Молочний бшок, кг 0,33±0,20 0,19±0,21 0,32±0,20 0,44±0,19* 0,44±0,19*
Вм1ст сухо! речовини, % -0,14±0,21 -0,3±0,20 -0,32±0,20 -0,20±0,21 -0,03±0,21
Примита: * р < 0,05, ** р < 0,01.
Щодо яккних показниюв молока (вмкт жиру, бшка та сухо! речовини) то цей зв'язок був негативний з показниками, яю коливалися в межах вщ мшус 0,4 до 0,09. Так як кшькюш показники в основному залежать вщ р1вня надо!в, то маючи позитивну кореляцшну залежшсть м1ж живою масою телиць в ус1 в1ков1 перюди з наступним надоем за першу лактацш законом1рно спостер1гаеться такий же зв'язок з виходом основних компонешгв молока за лактащю.
Коефщенти кореляци м1ж живою масою первкток при першому отеленш та !х надоем за 305 дшв лактаци \ складом молока е низькими \ коливаються в межах вщ 0,05 до 0,30 (табл. 3).
Таблиця 3
Коефщ1енти кореляци м1ж живою масою первкток та молочною
продуктившстю за першу лактащю (п=32), г ± тг
Показ ник Жива маса первюток, кг
Надш за 305 дшв лактаци, кг 0,14 ± 0,18
Вм1ст жиру, % 0,30 ± 0,17
Кшьшсть молочного жиру, кг 0,27 ± 0,17
Вм1ст бшка, % 0,05 ± 0,18
Кшьшсть молочного б1лка, кг 0,14 ± 0,18
Вм1ст сухо! речовини, % 0,19 ± 0,17
Кшьшсть сухо! речовини, кг 0,23 ± 0,17
Висновки та перспектива дослвджень. Продуктившсть первкток певною м1рою залежить вщ !х живо! маси. Бшьш високою молочною
216
продуктившстю за 305 дшв лактацп характеризувалися первютки, вирощеш за використання 150 кг незбираного молока та 250 кг ЗНМ у молочний перюд, з живою масою понад 530 кг. Серед ровесниць, вирощених за використання тшьки незбираного молока, бшьш продуктивними були первютки з живою масою 501-530 кг.
2. Встановлено в1рогщний середнш (0,4-0,5) кореляцшний зв'язок м1ж живою масою новонароджених теличок, а також у 6- 12-, 15-мюячному вщ1 та !х надоем за 305 дшв першо! лактацп. М1ж живою масою первюток та показниками ix молочно! продуктивное^ ¿снуе низька кореляцшна залежшеть на piBHi вщ 0,05 до 0,30.
У подальших дослщженнях слщ зосередити увагу на вивченш вщтворювально! здатност1 кор!в, вирощених у молочний перюд за споживання pi3HOi кшькост1 незбираного молока.
Л1тература
1. Агафонов Н. Эффективность выращивания голштинских телок зарубежной селекции / Н. Агафонов, В. Радченко, Ю. Лютый // Молочное и мясное скотоводство. - 1996. - № 2. - С. 2-4.
2. Бербенец В.А. Особенности кормления телят в молочный период / В.А. Бербенец // Фермерское хозяйство. - 2002. - №2. - С. 4-5.
3. Брижко A.I. Ф1зюлопчш особливост1 вщтворно! здатност1 телиць /
A.I. Брижко, I.I. Кузьменко. - Ки!в: Урожай, 1986. - 104 с.
4. Кукла Л. 1нтенсивне вирощування ремонтних телиць у молочному скотарств! / Л. Кукла // Тваринництво Украши. - 2002. - № 11. - С. 9-11.
5. Скотарство i технолог1я виробництва молока та яловичини /
B.I. Костенко, Й.З. С1рацький, M.I. Шевченко та ш. - К. : Урожай, 1995. - 472 с.
Summary
It has been proved that first calved cows of the Ukrainian black and white dairy breed with live weight over 500 kg had higher 305 days milk performance as compared to the herdmates with lower live weight.
Key words: First calved cows, live weight, milk yield, , fat percentage, protein percentage, fat yield, protein.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.
217
