Значення деяких негенетичних факторів в селекції української чорно-рябої молочної породи Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 636.082.02

Кос В.Ф., к.с.-г.н., доцент, Щербатий З.С., д.с.-г.н., професор, Кропивка, Ю.Г., к.с.-г.н., доцент, Музика Л.1., к.б.н., доцент, Жмур А.Й., асистент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iм. С.З. Тжицъкого

ЗНАЧЕННЯДЕЯКИХ НЕГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОР1В В СЕЛЕКЦП УКРА1НСЬК01 Ч0РН0-РЯБ01 М0Л0ЧН01 ПОРОДИ

Вивчали вплыв деяких негенетичних фактор1в: ежу першого оаметння телицъ, сезону отеленъ, mpuernocmi сухостшного i cepeic-nepiodie на молочну продуктивтстъ коргвукрагнсъкогчорно-рябогмолочногпороди.

Встановлено, що найвищими надоями характеризувалися корови, eix першого оЫметння яких становив 16-18 м1сяще i помтно нижч1 надог були у коргв, яю оЫменет вперше увщ до 16 мсящв та старше 20 жсящв.

Продуктивтстъ Kopie остнъо-зимових отеленъ вища nopiвнянo з тваринам весняних та лттх отеленъ.

Оптимальною тривалктю сухостшного nepiody е 51-70 дтв, а cepeic-nepiody - 31-50 дтв.

Ключовг слова: надш, eMicm жиру в молощ, молочнии жир, лактащя, cyxocmiÜHUÜ nepiod, cepeic-nepiod.

Вступ. Пщвищення продуктивное^ тваринництва i збшьшення виробництва тваринницько! продукцп можливе тщьки при умов1 вщповщно! селекцшно-племшно! роботи в стадах та забезпечення високо! рентабельное^ галузг

У захщному perioHi Украши одшею з основних планових порщ велико! рогато! худоби е укра!нська чорно-ряба молочна порода. Тварини ще! породи невибаглив^ добре пристосоваш до мюцевих умов, вир1зняються достатньо високою продуктившетю. Bei щ якост1, в основному, обумовлеш спадковютю. Проте на !х розвиток та молочну продуктившеть значний вплив мають i HecnaflKOBi фактори, основними з яких е умови утримання, гoдiвлi, BiK першого ociMeHiHHi телиць, сезон отелення, тpивaлicть сухостшного та cepeic-nepiofliß, жива маса та ш. [1]. Oблiк i правильна оцшка цих фaктopiв, вивчення i'x впливу на молочну продуктившеть Kopie мае надзвичайно важливе значения в селекци молочно! худоби [4, 6].

Метою нашо! роботи було вивчити вплив на молочну продуктившеть Kopie украшсько! чорно-рябо! молочно! породи таких негенетичних фaктopiв як BiKy першого ociмeнiння телиць, сезону отелення Kopie, тpивaлocтi i'x

© Кос В.Ф., Щербатий 3.G., Кропивка, Ю.Г., Музика Л.1., Жмур А.Й., 2013

92

сухостшного та серв1с-перюд1в, живо! маси тварин та обгрунтувати вщповщш рекомендаци виробництву.

Матер1али i методи. Дослщження впливу деяких негенетичних фактор iß на молочну продуктившсть Kopie украшсько! чорно-рябо! мол очно! породи проводили на стад1 ПАФ "Бший Стж" Сокальського району Льв1всько! области Для проведения дослщжень тварин формували на декшька пщдослщних груп залежно вщ вшу першого оЫменшня телиць, сезону отелення Kopie, тривалосп ix сухостшного та сервю-перюд1в. При цьому використовували матер1али племшного i зоотехшчного облжу господарства, облшу молочно! продуктивное^ Kopie, матер1али власних дослщжень i спостережень.

Bei пщдослщш тварини були чистопородш i клмчно здоровг Р1вень год1вл1 за перюд дослщжень вщповщав кормовим нормам i в yeix трупах був однаковим. Молочну продуктившсть Kopie оцшювали за 305 дшв третьо! i старше лактаци методом контрольно-добових надо!в.

Основн1 результати дослщжень обробляли методом вар1ацшно1 статистики заЕ.К.Меркур'евою (1974).

Результати дослщження. Виробництво продукци скотарства значною м1рою залежить вщ темтв вщтворення стада та продуктивное^ тварин, на що, кр!м спадковосп, суттево впливають i деяю негенетичш фактори. Так, в1к першого оаменшня телиць впливае як на розм1р затрат на формування основного стада, так i на майбутню продуктившсть Kopie. При цьому жива маса телиць на час першого оаменшня повинна бути не меншою, шж 65-70% (2/3) вщ стандарту живо! маси повновжових Kopie вщповщно! породи [2, 3].

Анал1з молочно! продуктивное^ Kopie пщдослщних груп в залежност1 вщ вшу i'x першого оаменшня евщчить про те (таблиця 1), що найвищ1 надо! за першу лактацш (4491 - 4541 кг) одержано вщ Kopie, в1к першого оЫменшня яких становив 16-20 мшящв, нижчими (на 183 кг - 5,3%) були надо! Kopie, яких вперше отменяли у вшд понад 20 мкящв. При цьому слщ мати на уваз1, що надто п1зне оаменшня телиць не бажане ще й тому, що в такому випадку мае мкце зайва витрата корм1в i вщ таких Kopie протягом ix використання одержують менше молока i телят. Нижчими (на 118 кг - 3,5%) були також надо! Kopiß, оаменених у вщ до 16 мюящв.

За вмАстом жиру в молощ значних коливань мАж окремими вшовими трупами не встановлено, крАм Kopie nepmoi пщдослщно! групи (оаменених у вщ до 16 мюящв), у яких BMicT жиру в молощ був дещо нижчим в nopiß^HHi з тваринами шших пщдослщних груп. Однак за виходом молочного жиру, як i за надоем, перевага спостер^аеться на бощ тварин друго! шддослщно! групи.

Отже, найбшьш вигщним в умовах даного господарства BiKOM першого оаменшня телиць е BiK 16-20 мкящв. Вщ Kopie, яких вперше отменили в такому вщ, одержано найвищА надо! з середшм вмютом жиру в молощ i найбшьшим виходом молочного жиру.

93

Таблиця 1

Вплив першого оаменшня телиць на'1'х майбутню молочну продуктивмсть

Вш першого Молочна продуктившсть кор1в за першу лактацш Вихщ

к я 0С1мен1ння Надш, кг Вм1ст жиру в Вихщ молочного молочного

& « телиць, м1с. молощ, % жиру, кг жиру в % до

« виходу

с ^ а 1-4 X ± т Cv X + т Cv X ± т а молочного жиру II групи

I 14-16 4423±123,7 14,8 3,56±0,03 3,56 158±4,85 16,5 95,2

II 16-18 4541±85,3 13,3 3,65±0,03 5,51 166±3,10 13,1 100,0

III 18-20 4491±62,9 12,4 3,58±0,02 4,47 161±2,50 13,8 96,9

IV 20-22 4358±66,3 11,7 3,61±0,02 2,49 157±2,61 12,7 94,6

Величина надою кор1в залежить також вщ того, в яких умовах реал1зовуватиметься генетичний потенщал !х продуктивности Зокрема, важливе значения мае сезон отелення кор1в як фактор кормових, температурних, технолопчних та шших умов, як1 склалися в даному господарств1 в певну пору року. Звичайно, в господарствах, де оргашзована повнощнна \ р1вна протягом року год1вля тварин, сезон отелення мае менший вплив на лактацшну криву та надш залактащю [5].

У нашому дослда вплив сезону отелення кор1в на !х молочну продуктившсть виражений досить ч1тко. Значно нижч1 надо! за лактащю спостер1гаються у кор1в, яю отелилися у весняно-л1тнш перюд пор1вняно з тваринами осшньо-зимового перюду отелення. Лактацшна крива у кор1в, що отелилися весною \ л1том мае найвищий надш в1дразу теля отелення, \ тримаеться надш на цш висот1 1,5-2,0 мюящ. Вщтак надо! поступово знижуються.

Найвищу продуктившсть виявлено у кор1в осшньо-зимових отелень. У цьому випадку тварина спочатку пщвищуе секрещю молока за рахунок ф1зюлопчного максимуму. Лактацшна крива у кор1в даних сезонних отелень збер1гаеться на одному р1вш протягом тривалого часу лактаци (зимов1 отелення) або мае дв1 вершини (осшш отели). Друга вершина пов'язана з введениям у ращон зелених корм1в весною. Вщ кор1в, як1 отелилися в зимовий перюд, одержано на 6,5 % молока бшьше, шж вщ кор1в, яю отелилися весною \ на 3,7 % бшьше, шж вщ кор1в, що отелилися вл1тку (таблиця 2).

Сезон отелення мае також деякий вплив на вмкт жиру в молощ. Вщзначено пщвищення вмкту жиру в молощ у кор1в осшнього та зимового сезошв отелення. В уЫх групах тварин незалежно вщ сезону отелення у л1тш мюящ вмкт жиру в молощ понижений.

Щодо виходу молочного жиру, то цей показник найвищим виявився у кор1в зимових отелень { найнижчим - у кор1в весняних отелень.

94

На тривалкть лактаци сезон отелення суттевого впливу не мае, але тенденцш до деякого збшьшення И спостер1гаеться при осшшх I весняних

отеленнях.

Таблиця 2

_ Вплив сезону отелення кор1в на Ух молочну продуктнвмсть_

к « « н Молочна продуктившсть кор1в за 305 дшв лактаци Вихщ

и <и н Надш, кг Вм1ст жиру в молощ, % Вихщ молочного жиру, кг молочного жиру в % до

« а ^ а 1-4 о я виходу

со <и X + т Cv X ± т а X ± т Cv молочного

О жиру IV групи

I Весна 4297±76,7 13,5 3,62±0,02 4,41 156±2,80 14,1 95,1

II .Што 4404±63,1 11,1 3,63±0,02 3,58 160±2,25 10,8 97,6

III Осшь 4498±68,8 11,7 3,62±0,01 2,21 163±2,76 13,2 99,4

IV Зима 4517±76,5 12,6 3,63±0,03 4,69 164±2,82 12,7 100,0

Лактуюч1 корови велику кшькють сухих речовин виносять з1 свого оргашзму. Надо1, особливо, висою, також перевтомлюють оргашзм. Тому, для одержання високих надо!в в наступних лактащях, тварина повинна вщпочити вщ продукування молока, що сприяе вщновленню сил I утворенню в оргашзм1 запаЫв бшкових та мшеральних речовин, як1 були використаш пщ час попередньо! лактаци.

Нашими дослщженням встановлено, що ¿з 150 дослщжуваних нами повновжових кор1в найбшьшу питому вагу (68 гол1в) становлять корови з тривалктю сухостшного перюду 61-90 дшв. Найменшу кшькють (18 гол1в) становлять корови з тривалктю сухостшного перюду до 30 дшв. Кшькють кор1в з тривалктю сухостшного перюду вщ 31 I понад 90 дшв становлять вщповщно 40 1 24 голови.

Найбшьший надш за лактацш (4685 кг) мали корови з середньою тривалютю сухостшного перюду 68 дшв. Дещо менший цей показник (4520 кг) у кор1в з тривалютю сухостшного перюду 31-60 дшв I найнижч1 надо! були у кор1в з тривалютю сухостшного пер ¿оду до 30 дшв та понад 90 дшв, вщповщно 4415 1 4290 кг.

У кор1в з тривалктю сухостшного перюду 31-60 дшв виявлено найвищий (3,67 %) вмкт жиру в молоцг Найменшим (3,0 %) цей показник був у груш кор1в з тривал1стю сухостшного перюду до 30 дшв. Найбшьшу кшьккть молочного жиру одержано вщ кор1в з тривалютю сухостшного перюду 50-57 дшв.

Отже, оптимальною тривалктю сухостшного перюду можна вважати 6080 дшв.

Важливе значения в племшнш робот1 надаеться також тривалост1 сервк-перюду, оскшьки вш впливае не тальки на молочну продуктившсть кор1в, але й на кшькють одержаного за перюд !х використання приплоду. Наш1 дослщження свщчать про те, що певна кшьюсть кор1в приходить в ч1тко виражену охоту

95

через 31-70 дтв теля отелу. 1з збшьшення тривалост1 сервю-перюду збшьшуеться I надш молока за лактацш. Але це збшьшення надо!в падае з тривалктю серв1с-перюду 91 I бшьше дтв. Звичайно, для бшьш високопродуктивних кор1в сервю-перюд повинен бути довший, а для менш продуктивних - коротший.

Для даного господарства сервк-перюд тривалктю 31-50 дшв е найбшьш оптимальним. Корови з такою тривал1стю сервк-перюду дали 4460 кг молока за лактацш I виявилися найбшьш високопродуктивними серед вс1е! групи пщдослщних тварин.

Необхщно мати також на уваз1, що кр1м вище названих фактор1в на молочну продуктившеть кор1в впливають I таю фактори як правильний розд1й тварин, техн1ка до!ння, селекщя на зб1льшення емкост1 вим'я та ш. [7].

Висновок. Таким чином, на основ1 результат1в наших дослщжень можна зробити висновок про те, що з метою пол1пшення продуктивних I племшних якостей худоби, збшьшення виробництва молочно! продукц1! в господарствах рег1ону необх1дно I надал1 вести належну селекц1йно-плем1нну роботу та враховувати при розведенн1 тварин вплив р1зних, в тому числ1, I негенетичних фактор1в, як1 ми вивчаемо, на !х молочну продуктивн1сть та ефектившеть галуз1 скотарства в ц1лому.

Л1тература

1. Басовський М.З. Розведення с1льськогосподарських тварин / БасовськийМ. 3., БуркатВ. П., ВшничукД. Т. та ¿н. - Бша Церква, 2001. -400 с.

2. Вплив генотипу кор1в-первкток р1зних л1н1й укра!нсько1 чорно-рябо! молочно! породи на !х в1дтворну здаттсть та молочну продуктивн1сть / Боднар П. В., Щербатий 3. С., Павл1в Б. А., Кропивка Ю. Г. // Науковий в1сник Льв1вського НУВМтаБТ ¿м. С.З. Гжицького. - Льв1в, 2007. - Т.9., № 3 (34). Част.3. - С. 13-19.

3. Дрозденко А. Влияние продолжительности сухостойного периода на молочную продуктивность коров / А. Дрозденко // Молочное и мясное скотоводство. - 1983. - №5. - 11 с.

4. Клочко I. М. Рацюнальш строки отелень кор1в у господарствах лкостепу УРСР / I. М. Клочко // Тваринництво Укра!ни. - 1975. - С. 9-10.

5. КосВ.Ф. Значения негенетичних фактор1в у селекц1йно-плем1нн1й робот1 з великою рогатою худобою / В.Ф. Кос // Сшьський господар. - №5-6. -Льв1в, 2003. - С. 25-28.

6. Логинов Ж. Г. Влияние продолжительности сервис-периода на объективность потомств голштино-фризских быков // Бюллетень ВНИИ. Разведение и генетика сельскохозяйственных животных. - №58. - 1982. - С. 2327.

7. Овчаренко Э. Взаимосвязь между сроком отела и плодовитостью коров голштинской породы / Э. Овчаренко // Молочное и мясное скотоводство. - 1982. - № 7. - С. 12-14.

96

Summary

V.F.Kos, Z.V.Shcherbatyi, V.G.Kropyvka, L.I.Muzyka, A.Yo.Zhmur Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after C.Z.Gzhytskiy, Lviv, Ukraine MTAN|INGS OF SOME N0N-GENETIC FACTORS IN THE SELECTION OF UKRAINIAN BLACK-AND-SPOTTED DIARY BREED OF CATTLE Based on the results of our research we can draw the conclusion with the purpose of the improvement of productive and breed quality of cattle, the rise of milk production in the region economy, it is required for the further carrying out a necessary selective-pedigree work and to take into account the influence of different, namely, non-genetic factors at cattle breeding, on their milk productivity and the efficiency of cattle-breeding sphere, which we are studying.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.

97