CC BY
42
УДК 636. 237.23.082.2.62
Любинський О.1., д. с.-г. н., професор, Шуплик В.В., к. с.-г.н., доцент Подтьський державный аграрно-техтчний утверситет, м. Кам 'янець-Подтьський, Украгна Бушку О.Г., астрант © 1нститут розведення I генетики тварин НААН Украгни, с. Чубинське Кигвськог област1, Украта
ОСОБЛИВОСТ1 В1ДТВОРЮВАЛЬНО1 ЗДАТНОСТ1 КОР1В ПРИКАРПАТСЬКОГО ВНУТР1ШНЬОПОРОДНОГО ТИПУ УКРА1НСЬКО1 ЧЕРВОНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ
Викладено особливост1 вгдтворювальног здатност1 червоно-рябог молочног худоби прикарпатського внутргшньопородного типу. Встановлено, що у коргв прикарпатського типу показники вгдтворювальног здатност1 е високими. На вгдтворювальну здаттсть коргв значно впливали бугаг та л1тйна належшсть, а на вгк оЫметння телиць I першого отелення кор\в - бугаг та лштна належтсть. Найвищу молочну продуктивтсть мали корови прикарпатського внутргшньопородного типу, яких ос1меняли у вгцг 486-546 дшв. Найбыьшу живу масу мали корови, яких вперше оЫменяли у вгцг 606,1-667,0 дшв - 514,5 кг. Найвищ1 надог були у коргв, перше отелення яких проходило у вгцг 801-850 дшв. За живою масою видглялись корови-первктки, якг вперше отелились у вгцг 901-950 дшв.
Ключовi слова: бугай, тип, лшя, лактац1я, молочна продуктивтсть.
Вступ. Ступшь ввдповвдносп навколишнього середовища бюлопчним потребам оргашзму тварин виражаеться через !х адаптацшну здатшсть. Ре^защя власне бюлопчних потреб здшснюеться як через продуктивтсть (молоко, м'ясо, приплщ), так i через стан здоров'я (мщшсть, тривалють виробничого використання особини) [3].
Важливим елементом у процес виведення нових порщ i титв тварин е пщвищення вщтворно! здатност маточного поголiв'я [8, 10]
Напрямок i штенсившсть вщтворення велико! рогато! худоби значною мiрою зумовлюють вiк першого парування телиць та першого отелення корiв. Вiк першого осiменiння телиць е важливим фактором, що впливае на молочну продуктивтсть корiв, майбутню вiдтворну здатнiсть i тривалiсть ефективного використання. Оаменяють телиць у вщ 16-18 мiсяцiв при досягненнi ними 70-75 % живо! маси доросло! корови. Оаменшня окремих телиць, як штенсивно ростуть, допускаеться на 2-3 мкящ ранiше [1, 7, 9, 11, 12].
Молочна продуктивтсть корiв залежить вiд !х вiдтворно! здатность Висока репродуктивна функцiя корiв сприяе iнтенсивному використанню маточного поголiв'я, тдвищенню заплiдненостi i збiльшенню виходу молодняку та його
© Любинський О.1., Шуплик В.В., Бушку О.Г., 2011
185
збереженню. Це пщвищуе достовiрнiсть ощнки KopiB за молочною продуктивнiстю i племiнною щншстю [6].
Метою досл1джень було вивчити особливост вiдтворювальноï здатностi KopiB рiзних селекцiйних груп прикарпатського внутрiшньопородного типу украшсь^' чеpвoнo-pябoï мoлoчнoï породи.
Матер1ал i методи. Дoслiдження проводили за матеpiалами первинного зooтехнiчнoгo oблiку племзавoдiв "Мама1вське" i "Оpшiвське", iM. Суворова, племрепродуктора СВК "Зоря", племпiдпpиeмства "Буковинаплемсервю" Чеpнiвецькoï oбластi - ведучих господарств, яю проводять iнтенсивну селекцшно-племшну роботу з формування та подальшого удосконалення прикарпатського внутpiшньoпopoднoгo типу украшськох' червоно-рябо1' молочно1' породи. При ощнщ враховували вiк першого oсiменiння, отелення, тривалють сеpвiс-, сухoстiйнoгo та мiжoтельнoгo пеpioдiв. Частку фактора впливу на показники вщтворювальнох' здатнoстi методом дисперсшного аналiзу. Пеpвиннi матеpiали дoслiджень опрацьоваш згiднo методик бioметpiï Г.Ф. Лакина [4] з використанням пакету програм Microsoft Excel.
Результати дослщжень. Нами встановлено, що у кopiв прикарпатського типу показники вщтворювальнох' здатнoстi е високими. Вiк при oсiменiннi становить - 535,4 дня (17,6 мю), а першому oтеленнi - 812,5 дня (26,7 мю), тpивалiсть сервк-перюду залежно вiд лактацп складала 77,6-94,4 дня, сухостшного пеpioду - 69,2-74,7 дня, мiжoтельнoгo пеpioду - 359,9-388,1 дня. Слщ вiдмiтити, що бшьшою була тpивалiсть сеpвiс-, сухoстiйнoгo i мiжoтельнoгo пеpioдiв у пеpвiстoк i кopiв з високою пpoдуктивнiстю.
Ощнка вiдтвopювальнoï здатнoстi кopiв-пеpвiстoк вiд бугах'в piзнoï селекци показала, що найбшьший вiк oсiменiння i першого отелення був у дочок вщ бугах'в укра1'нсько1' селекци - 557,0 дня (18,3 мш) i 845,4 дня (27,8 мк), а найменший - у дочок вщ плiдникiв американськох' селекци - 508,0 дня (16,7 мю) i 797,0 дня (26,2 мк) (piзниця 49 (Р<0,01) i 48,4 (Р<0,001) дня). У дочок вщ бугаïв-плiдникiв канад^ко^ нiмецькoï i швейцар^^ селекцiï названi вище показники вiдpiзнялись несуттево, у пopiвняннi з дочками буга1в амеpиканськoï селекцiï piзниця була значною 20,4-29,5 та 9,4 i 18 дня, але невipoгiднoю.
Найбiльшoю тpивалiсть сеpвiс-пеpioду була у дочок буга1в швейцаpськoï селекцiï - 103,4 дня, найменшою - у дочок плщниюв амеpиканськoï - 68,9 дня ^зниця 34,5 дня). Вipoгiднoю була також piзниця при пopiвняннi дочок плiдникiв канадськoï - 28,8 дня та укра^сь^ селекцiï - 17,8 дня.
У дочок плщниюв нiмецькoï селекци мiжoтельний пеpioд був найбшьш тривалим - 383,3дня ^зниця -30,4 дня). Вipoгiднoю була також вщмшшсть у пopiвняннi з дочками плщниюв канадськoï селекцiï - 16,3 дня. За другу лактацш мiж пopiвнюваними селекцiйними групами за тривалютю сеpвiс-сухoстiйнoгo i мiжoтельнoгo пеpioдiв значних вiдмiннoстей не встановлено. Найбiльшoю була тривалють сеpвiс-пеpioду у дочок плщниюв швейцаpськoï селекцiï - 87,9 дня, сухостшного - дочок шме^^ - 71,4 дня, мiжoтельнoгo - дочок американ^^ -373,0 дня. За третю лактацiю i старше також значних вщмшностей не виявлено, за
тривалютю сервш-перюду видшялись дочки плщниюв швейцарсько1 селекцп -87,7 дня, мiжотельного - шмецько1 селекцп - 364,8 дня.
Встановлено, що найбiльшою тривалiстю сервю-перюду характеризуються корови лши Айвенго, а найменшою лши Нагiта. У корiв лши Астронавта, Бутмейке, 1мпрувера, Кевелie тривалiсть сервiс-перiоду вiдхиляeться вiд оптимуму на 5,2; 6,1; 4,7; 4,1 дня, а у решти лшш е бажаною. За тривалiстю сухостшного перiоду видiляються лише корови лшш Астронавта i Романдейл Шейлiмара. У корiв лшп Айвенго, Астронавта, Кевелiе тривалiсть мiжотельного перiоду дещо вщхиляеться вiд оптимального показника, вiдповiдно на 15,4, 7,5 i 8,0 дня. У решти лшш мiжотельний перюд в межах оптимуму.
Таблиця 1
Частка впливу бугаУв 1 лшшноУ належност на в1дтворювальну здатн1сть
кор1в, %
.3 и л Ч п Частка впливу походження буга1в Частка впливу буга1в Частка впливу лшшно1 належносп
серв1с-перюд сухос-тшний перюд МОП сервю-перюд сухос-тшний перюд МОП сервю-перюд сухос-тшний перюд МОП
I 1363 22,5 - 6,5 42,8 - 29,1 39,5 - 26,7
II 895 13,1 9,1 14,2 29,6 32,1 23,5 27,6 22,5 21,1
III 443 15,6 20,0 16,5 29,1 14,3 21,2 29,3 33,7 17,9
вища 1048 26,3 18,1 13,0 56,2 43,5 38,3 50,6 32,9 35,2
Встановлено, що на вщтворювальну здатнiсть корiв значно впливали буга1 та лiнiйна належнiсть (табл.1). Частка впливу походження буга1в залежно вщ лактаци на тривалiсть сервiс-перiоду складала 13,1-26,3% (Р<0,05-0,001), сухостiйного перiоду - 9,1 -20,0 % (Р<0,001), МОП - 6,5 -16,5% (Р<0,01), бугшв -батькiв корiв вiдповiдно: 29,1-56,2% (Р<0,001), 14,3-43,5 % (Р<0,001), 21,2-38,3% (Р<0,001), лшшно1 належностi корiв вщповщно: 27,6-50,6% (р<0,001), 22,5-33,7% (Р<0,001), 17,9 (Р<0,1) -35,2% (Р<0,001).
Таблиця 2
Частка впливу бугаУв 1 лшшноУ належност1 на в1к ос1мен1ння телиць 1
першого отелення кор1в, %
Показник Частка впливу походження бугав Частка впливу буга1в Частка впливу лшшно1 належносп
В1к ос1меншня 9,7 42,2 34,3
В1к першого отелення 8,6 40,2 32,7
Встановлено, що на вж оаменшня телиць i першого отелення корiв значний вплив мали буга1 та лшшна належнiсть, вiдповiдно 42,2 i 34,3% (Р<0,001) та 40,2 i 32,7 % (Р<0,001). Частка впливу походження буга1в була незначною 9,7 та 8,6 % (Р<0,05).
Iнтенсивнiсть вiдтворення молочно1 худоби значною мiрою залежать вiд вiку першого парування телиць та першого отелення корiв. Спрямоване вирощування i осiменiння телиць сприяе зростанню молочно1 продуктивностi корiв.
Результати наших дослщжень показали, що найвищу молочну продуктивтсть мали корови, яких отменяли у вщ 486-546 дшв. Найбшьшу живу масу мали корови, яких вперше отменяли у вщ 606,1-667,0 дшв - 514,5 кг. Найвищi надо! були у корiв, перше отелення яких проходило у вщ 801-850 дня. За живою масою видшялись корови-первютки, яю вперше отелились у вщ 901-950 днiв. Молочна продуктивтсть корiв в значнiй мiрi залежить вiд тривалостi сухостiйного перюду. Найвищi показники за надоем молока i кiлькiстю молочного жиру виявлено у корiв iз тривалiстю сухостшного перiоду 56-65 днiв. Рiзниця мiж коровами iз сухостiйним перiодом до 45 дшв та 56-65 за надоем i кшькютю молочного жиру II лактаци складала 442,4 i 19,6кг (Р<0,05), за Ш - 427,6 i 19,9 кг, за вищу - 426,2 i 18,4 кг (Р<0,001), а при порiвняннi корiв з тривалiстю 56-65 та 4655 днiв - вщповщно 389,2 i 15,0 (Р<0,01), 454,9 i 20,9 кг (Р<0,01), 215,5 i 8,6 кг (Р<0,1), а за рештою груп вiдмiнностi незначш i невiрогiднi.
Отже, для корiв прикарпатського внутрiшньопородного типу оптимальною е тривалють сухостiйного перiоду 56-65 дшв.
Вивчення залежност молочно! продуктивностi корiв вiд тривалостi сервю-перiоду показало, що кращi показники за надоем i кiлькiстю молочного жиру були у корiв iз сервiс-перiодом 101-120 дшв. Високий рiвень продуктивностi також мали корови iз тривалiстю сервю-перюду 81-100 днiв, 121-140 днiв. Рiзниця за надоем молока i молочним жиром мiж коровами iз сервк-перюдом до 80 днiв i 101-120 дшв за I лактацш складала - 251,9 i 8,1 кг (Р<0,001), за II - 341,3 i 12,6 кг, за III - 358,1 i 10,3 кг, за вищу - 370,2 i 9,5кг (Р<0,01). Корови iз тривалютю сервк-перiоду 81-100 i 121-140 дшв також переважали за надоем, кшькютю молочного жиру корiв iз сервiс-перiодом до 80 днiв, але вiдмiнностi незначнi i невiрогiднi.
Аналiз залежностi молочно! продуктивностi вiд тривалост мiжотельного перiоду показав, що найвищий рiвень продуктивностi мали корови з мiжотельним перiодом 406-425 днiв. У бшьшо! частини корiв тривалiсть мiжотельного перiоду становила - до 365 (57,2%) та 366-385 дшв (13,6%).
Отже, для корiв прикарпатського внутршньопородного типу укра!нсько! червоно-рябо! молочно! породи оптимальною е тривалють мiжотельного перюду 365-425 дшв.
Нами вивчено вплив тривалост сухостiйного, сервiс- i мiжотельного перiодiв на молочну продуктивнiсть корiв. В залежностi вiд лактаци частка впливу тривалост сухостiйного перiоду на надш складала 14,18-16,01%, на вмют жиру в молоцi -35,65-44,97%, на кшьюсть молочного жиру - 14,59-22,19%, тривалост сервiс-перiоду - вiдповiдно 5,85-26,04%, 7,49-33,35%, 5,2-26,43%, мiжотельного перiоду - вщповщно 18,17-35,16%, 8,38-13,55%, 12,25-19,77%.
На основi кореляцшного аналiзу мiж тривалктю сухостiйного, сервiс i мiжотельного перiодiв та молочною продуктивнiстю корiв встановлено, що в залежност вiд лактаци коефщенти кореляци мiж тривалiстю сухостшного перюду та надоем, вмютом жиру в молощ i молочним жиром складали вiдповiдно г=0,025-0,095, г=0,079-0,194, г=0,05-0,018, при порiвняннi з тривалютю сервiс-перiоду -г=0,065-0,267, г= 0,019-0,319, г= -0,028-0,1210 та мiж тривалютю мiжотельного перiоду - вiдповiдно г=0,192-0,395, г=-0,058-0,082, г=-0,197-0,174.
Висновки.
1. У KopiB прикарпатського типу показники вщтворювально! здатност е високими. На вщтворювальну здатшсть корiв значно впливали буга! та лiнiйна належнiсть, а на вш осiменiння телиць i першого отелення ^piB - буга! та лiнiйна належнiсть.
2. Найвищу молочну пpодуктивнiсть мали корови прикарпатського внутршньопородного типу, яких осiменяли у вщ 486-546 днiв. Найбiльшу живу масу мали корови, яких вперше отменяли у вщ 606,1-667,0 дшв - 514,5 кг. Найвищi надо! були у коpiв, перше отелення яких проходило у вщ 801-850 дня.
Л1тература
1. Василенко Д.Я., Вертийчук А.И. Интенсификация воспроизводства крупного рогатого скота / Д.Я. Василенко, А.И. Вертийчук // Зоотехния. - 1990. -№ 1. - С. 59-62.
2. Зубець М. В. Формування стада з програмованою продуктившстю / М. В. Зубець, Й. З Орацький., Я. Н. Данилюв. - К.: Урожай, 1994. - 224 с.
3. Конституцшна i генетична адаптащя буро! худоби Украши / Й.З. Орацький, В.В. Меркушин, С.Ю. Демчук [та ш.] // Розведення i генетика тварин.-1999. - Вип. 30.- C.3-9.
4. Лакин Г.Ф. Биометрия : учеб.пособие для биологических спец.вузов / Г.Ф. Лакин.-М.: Высш. школа, 1980.-293 с.
5. Методи селекци укра!нсько! червоно-рябо! молочно! породи / [Зубець М.В., Буркат В.П., Орацький Й.З. та ш.]; за ред. В.П. Бурката.-К.:ДНВК «Селекщя», 2005.-436 с.
6. Малышев А.А., Мохов Б.П. Оценка быков по воспроизводительным качествам дочерей/ А. А. Малышев, Б.П Мохов // Зоотехния.-2002.-№6.-С.25-26.
7. Некрасов Д. Интенсивное воспроизводство - основа увеличения производства молока и говядины / Д. Некрасов, Е. Колганов // Молочное и мясное скотоводство. - 1991. - № 4. - С. 20-24.
8. Рекомендаци по оргашзаци вщтворення велико! рогато! худоби / [В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник, Й.З. Орацький та ш. ]. - К.: Науковий св^.-2002.-27 с.
9. Федорович G.I. Захщний внутршньопородний тип украшсько! чорно-рябо! молочно! породи: господарсько-бюлопчш та селекцшно-генетичш особливост / G.I. Федорович, Й.З.Сipацький- К.: Науковий св^, 2004.-385 с.
10. Шелков А. О сроках хозяйственного использования коров // Молочное и мясное скотоводство. - 1992. - № 1. - С. 18-19.
11. Гайдарска В. Изследоване върху възрастта на първо отельване и млечната продуктивност на крови-кристоски с различно участие на холщайн-фризски бици / В.Гайдарска // Животнод. науки. - 1994. - Г. 31, Б.5-6. - C. 12-15.
12. Veku pri oteleni na mlecnov uzitkovost a v urazovani v prodminkach nadprumerne odchvu ja lovic / Yezkova A., Veris J., Libnarova N. [et al.]// Sb Vysoke Skoly Semcd v Praze/ Fak Adron R.B. - 1989. - 50 - S.135-146.
Summary Lyubinskiy O.I., Shuplik V.V.
Bushku J.G.
FEATURES OF REPRODUCTIVE ABILITY OF COWS OF PRYCARPATTIS TYPE OF THE UKRAINIAN REDDER POCK-MARKED SUCKLING BREED
The features of reproductive ability of redder pock-marked suckling cattle of Prycarpattis type are expounded. It is set that for the cows of type of Prikarpatskogo indexes of reproductive ability are high. On reproductive ability of cows bull and linear belonging influenced considerably, and on age of impregnation heifers and first births of cows are bull and linear belonging. The cows of Prycarpattis type had the greatest suckling productivity, what impregnation in age 486-546 days. Cows which first impregnation in age 606,1-667,0 days - 514,5 kg had most living mass Cows first births of which passed in age 801-850 day had the greatest yields. After living mass cows which first calved in age 901-950 days were selected.
Keywords: bull, type, line, lactation, suckling productivity
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Щербатий З.£.
