CC BY
48
MiHimicTb. До^дження виконан на надежному piBHi, i тому немае великих розбiжностей з попередньо проведеними досдiдженнями для дано! породи.
Перспективи подальших дослiджень. В подальшому буде вивчатися бiодогiчна рiзноманiтнiсть аро! украшсько! породи.
Л1тература
1. Браунер А. А. Породы сельскохозяйственных животных / табл. под ред. А. А. Браунера и С. Ф. Славова. - Одесса: Наркомзема Украины, 1923. - С. 116.
2. Генетическая компонента биоразнообразия крупного рогатого скота / [Глазко Т. Т., Зубец М. В., Тарасюк С. И. и др.]. - К.: КВИЦ, 2005. - С. 111-121.
3. Столповский Ю. А. Генетический мониторинг и рациональное использованые генофонда серой украинской породы крупного рогатого скота: дисс. ... канд. биол. наук : 03.00.15 / Ин-т разведения и генетики с.-х. животных. - Санкт-Петербург, 1992. - 182 с.
4. Цилуйко Г. А. Характеристика животных выводимой украинской породы мясного скота по группам крови и полиморфным белкам: дисс... канд. биолог. наук / Г. А. Цилуйко / ВНИИРГЖ. - Л.-Пушкин, 1985. - С. 69-82.
5. Ansay M., Hanset R. Purine nucleoside posphorylase (NP) of bovine erythrocytes: genetic control of electrophoretic variants // Anim. Blood Grps biochem. Genet. - 1972. - 3, N 4. - P. 219 - 227.
6. Ensminger M. E. The stockman's handbook (Animal agriculture series) / M. E. Ensminger. - Danville, 1992. - 1030 p.
7. Harris H. Handbook of enzyme electrophoresis in human genetics / H. Harris, D. A. Hopkinson. - Amsterdam, 1976. - 680 p.
References
Brauner, A. A. (1923). Porodyi selskohozyaystvennyih zhivotnyih / tabl. pod red. A. A. Braunera i
S. F. Slavova. - Odessa: Narkomzema Ukrainyi, 116. (in Russian). Glazko, T. T. (2005). Geneticheskaya komponenta bioraznoobraziya krupnogo rogatogo skota /
[Glazko T. T., Zubets M. V., Tarasyuk S. I. i dr.]. - K.: KVITs, 111-121. (in Russian). Stolpovskiy, Yu. A. (1992). Geneticheskiy monitoring i ratsionalnoe ispolzovanyie genofonda seroy ukrainskoy porodyi krupnogo rogatogo skota: diss. ... kand. biol. nauk : 03.00.15 / In-t razvedeniya i genetiki s.-h. zhivotnyih. - Sankt-Peterburg, 182. (in Russian). Tsiluyko, G. A. (1985). Harakteristika zhivotnyih vyivodimoy ukrainskoy porodyi myasnogo skota po gruppam krovi i polimorfnyim belkam: diss. kand. biolog. nauk / VNIlRGZh. -L.-Pushkin, S. 69-82. (in Russian). Ansay, M., Hanset, R. (1972). Purine nucleoside posphorylase (NP) of bovine erythrocytes: genetic control of electrophoretic variants // Anim. Blood Grps biochem. Genet. 3, 4, 219 -227.
Ensminger, M. E. (1992). The stockman's handbook (Animal agriculture series). - Danville, 1030. Harris, H., Hopkinson, D. A. (1976). Handbook of enzyme electrophoresis in human genetics. -Amsterdam, 680.
Стаття надшшла до редакцп 30.04.2016
УДК 636.082.02.
Щербатий З. С., д. с.-г. н., професор, Козенко О. В., д. с.-г. н., професор, Боднар П. В., к. с.-г. н., асистент, Боднарук В. С., к. б. н., старший викладач ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмеш
С. З. Гжицького, м. Львiв, Украгна
В1ДТВОРНА ЗДАТН1СТЬ ТЕЛИЦЬ ТА КОР1В-ПЕРВ1СТОК УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ Р1ЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Проведено аналiз вiдтворног здатностi телиць та корiв-первiсток украгнськог чорно-рябог молочног породи, яю були дочками 20 голштинських бугагв-плiдникiв. Встановлено, що на показники вiдтворног здатностi дочок значний вплив мали гх батьки. Вж першого оиментня i першого отелення, тривалють сервю- i мiжотельного перiодiв, коефiцieнт вiдтворювальног здатностi та вихiд телят на 100 корiв у дочок рiзних плiдникiв знаходилися вiдповiдно в межах 16,3-22,0 i 25,5-
© Щербатий З. £., Козенко О. В., Боднар П. В., Боднарук В. £., 2016
177
31,3 мгсяця, 107,7-245,8 i 390,8-526,1 дня, 0,73-0,97 та 73,2-97,0 голге. Найвищими втратами молока за лактацт у зв 'язку з днями Hemidmcmi характеризувалися дочки бугагв Селвгхара 14911, Д.Капрюа 401393, П.1.Сержанта 388785 i Джуптера 14464, а найнижчими - дочки бугагв Манежа 685, Малиша 683, Еталона 719, М.Бруна 5488517 i Старбака 389756.
Найбтьша частка впливу батьюв була на вж першого оаментня та отелення, тривалють тiльностi телиць i втрати молока за лактацт у зв'язку з днями нeплiдностi, яка вiдповiдно складала 13,88; 13,91; 11,35 i 11,39 % при Р<0,001 у вах випадках. Менший вплив бугаг мали на таю показники як тдекс оаментня корiв-первюток, тдекс адаптацИ та тдекс плодючостi.
Ключовi слова: бугаг-плiдники, телищ, корови-первктки, показники вiдтворног здатностi, втратами молока за лактацт у зв 'язку з днями нeплiдностi, частка впливу.
УДК 636.082.02.
Щербатый З. Е., д. с.-х. н., профессор, Козенко О. В., д. с.-х. н., профессор,
Боднар П. В., к. с.-х. н., асистент, Боднарук В. Е., к. б. н., ст. преподаватель
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени
С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина
ВОСПРОИЗВОДИТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ ТЕЛОК И КОРОВ-ПЕРВОТЕЛОК УКРАИНСКОЙ ЧЁРНО-ПЁСТРОЙ МОЛОЧНОЙ ПОРОДЫ РАЗНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ
Проведен анализ воспроизводительной способности телок и коров-первотелок украинской черно-пестрой молочной породы, которые были дочерьми 20 голштинской быков-производителей. Установлено, что на показатели воспроизводительной способности дочерей значительное влияние имели их родители. Возраст первого осеменения и первого отела, продолжительность сервис- и межотельного периодов, коэффициент воспроизводительной способности и выход телят на 100 коров у дочерей разных производителей находились соответственно в пределах 16,3-22,0 и 25,5-31,3 месяца, 107,7-245,8 и 390,8-526,1 дня, 0,73-0,97 и 73,2-97,0 голов. Высокими потерями молока за лактацию в связи с днями бесплодия характеризовались дочери быков Селвихара 14911, Д.Каприса 401393, П. I. Сержанта 388785 и Джупитера 14464, а самым низким - дочери быков Манежа 685, Малыша 683, Эталона 719, М. Бруна 5488517 и В. П. В. Старбака 389756.
Высокая доля влияния родителей была на возраст первого осеменения и отела, продолжительность стельности телок и потери молока за лактацию в связи с днями бесплодия, которое в соответствии составляли 13,88; 13,91; 11,35 и 11,39 % при Р<0,001 во всех случаях. Низкое влияние производители имели на такие показатели как индекс осеменения коров-первотелок, индекс адаптации и индекс плодовитости.
Ключевые слова: быки-производители, телки, коровы-первотелки, показатели воспроизводительной способности, потерями молока за лактацию в связи с днями бесплодия, доля влияния.
UDC 636.082.02.
Shcherbatyj Z. Y., Kozenko O. V., Bodnar P. V., Bodnaruk V. Y.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
REPRODUCTIVE ABILITY OF HEIFERS AND COWS FIRSTBORN OF UKRAINIAN BLACK SPOTTED DAIRY BREED WITH DIFFERENT ORIGIN
There was analysis of the reproductive ability of cows firstborn Ukrainian black and white dairy cattle that were daughters of 20 Holstein bulls-sires. It was established that their parents had considerable influence on the reproductive capacity indicators of their daughters. Age of first insemination and first calving and duration of service- and intercalve periods
178
coefficient reproductive capacity and output of calves per 100 cows in different sires daughters were accordingly within 16,3-22,0 and 25,5-31,3 month, 107,7-245,8 and 390,8526,1 day and 0,73-0,97 73,2-97,0 heads. The highest losses of milk per lactation days due to infertility had daughters of bulls Selvihara 14911, D.Kaprisa 401393, P.I.Serzhanta 388785 and Dzhupitera 14464 and lowest - daughter bulls cots Manege 685, Malishа 683, Etalonа 719, M.Bruna 5488517 and V.P.V.Starbaka 389756.
The largest share of the impact of parents was on the age of the first insemination and calving heifers duration ofpregnancy and during lactation milk loss due to days of infertility, which respectively accounted for 13,88; 13,91; 11,35 and 11,39 % at P<0,001 in all cases. Lower impact bulls had the following performance index insemination of cows firstborn, adaptation index and fertility index.
Key words: bull-sires, heifers, cows first child, reproductive capacity indicators, the index insemination, fertility index, coefficient of reproductive capacity, loss of milk during lactation due to days of infertility, the proportion of influence.
Вступ. Одшею з неввдкладних проблем тваринництва е послвдовна iнтенсифiкацiя i тдвищення ефективносп молочного скотарства, де основним шляхом збшьшення виробництва молока являеться тдвищення продуктивности корiв, що неможливо без оптишзащ! процеив ввдтворення [1, 5].
Ввдтворна здатнють - важлива складова комплексно! ощнки молочно! худоби. Щорiчнi отелення сприяють рентабельному виробництву молока, а регулярне одержання телят дае змогу проводити селекцшно-племшну роботу на високому рiвнi та служить передумовою розширеного ввдтворення стада. Проводити генетичне полiпшення ввдтворних показнишв тварин складно, тому що вони мають низький рiвень успадковуваност i визначаються переважно рiзними за силою впливу факторами зовшшнього середовища. Водночас вважають, що на бшьшють ознак ввдтворно! здатност корiв iстотно впливають генетичнi особливосп [3, 4].
Матерiал i методи. До^дження проведенi у стадi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи племзаводу «Ямниця» Тисменицького району 1вано-Франивсько! области Для проведения до^дження було сфомовано групи корiв, як були дочками 20 голштинських буга!в-плiдникiв. У цих тварин вивчали вiк першого осiменiння та першого отелення, тривалiсть тшьносп, сервю- i мiжотельного перiодiв, коефiцiент ввдтворно! здатност та iндекс плодючостi.
Коeфiцieнт вiдтворног здатностi визначали за формулою: КВЗ=365/МОП,
де КВЗ - коефщент ввдтворно! здатностц 365 - кшьшсть дшв у роцi; МОП - середня тривалiсть мiжотельного перюду, дшв.
1ндекс плодючост-i вираховували за формулою И. Дохг
1П = 100 - (К+2МОП),
де 1П - тдекс плодючостi; К - вiк корови при першому отелент, м1с.; МОП -середтй мiжотeльний перюд, мю.
Визначення можливого виходу телят на 100 корiв проводили за формулою [2]:
365x100
В1 =-,
С + Т
де ВТ - вихвд телят на 100 корiв; 365 - кшьшсть дшв у рощ;
С - середня тривалють сервю-перюду, дшв; Т- тривалють тшьносп, днiв.
Втрати молока за лактащю у зв'язку з днями неплвдносп визначали за формулою В. I. Костенка та ш.: ВТм = (Нмд - Ндф) МОПф,
де ВТм - шлькють недоотриманого молока ввд тривалост^ днiв неплiдностi i продуктивности корiв, кг; Нмд - середньодобовий надiй молока за оптимальний МОП, кг; Ндф - середньодобовий надш молока за фактичну тривалiсть МОП, кг; МОПф -фактична тривалють мiжотельного перiоду, днiв.
179
Визначали також iндeкc оименшня (кшькють оименшь на одне плодотворне зaпдiднeння) та заплвднювальну здaтнicть телиць i коpiв-пepвicток тсля першого, другого та третього i бшьше оciмeнiнь.
Бiомeтpичнe опрацювання одержаних даних проведено згiдно з методикою Н. А. Плохинского [2] на персональному комп'ютepi з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel.
Pезультaти дослщжень. Peзудьтaти доcдiджeнь вiдтвоpноï здaтноcтi тварин, якi походили вiд piзниx голштинських буга1'в, вказують на знaчнi вiдмiнноcтi доcдiджувaниx показнишв (табл. 1). Так, найменшим вiком першого оciмeнiння первюток характеризувалися дочки бугая Сeдвixapa, а найбшьшим - дочки пдiдникa Бремлея. За цими показниками дочки останнього вipогiдно переважали дочок Сeдвixapa на 174,1 i 178,9 дня (P<0,001) або 5,7 i 5,8 мюяця, Бaнeллi - на 171,9 i 177,8 дня (P<0,001) або 5,6 i 5,8 мюяця, П.ГСержанта - на 159,3 i 161,1 дня або 5,2 i 5,3 мюяця, Maндapiнa - на 149,2 i 152,5 дня або 4,9 i 5,0 мюяця, Джуттера - на 148,9 i 149,6 дня або 4,9 i 4,9 мюяця та Вшмоса - на 135,5 i 140,6 дня або 4,4 i 4,6 мюяця при P<0,001 у вах випадках. Bipогiднa piзниця за вшом першого оамешння i отелення коpiв спостер^алася також i мiж дочками деяких iншиx буга1'в.
Тривалють тiдьноcтi телиць у дочок до^джуваних буга1'в коливалася вiд 278,1 (дочки Банелл^ до 284,9 днiв (дочки Maлишa). Piзниця за цим показником мiж цими дочками складала 6,8 дня (P<0,001). За тpивaдicтю тшьносп телиць дочки пдiдникa Бaнeддi поступалися ровесницям Красена на 6,6, Maнeжa - на 6,1, Бремлея - на 6,0, Баритона - на 5,5, Джуттера - на 5,3, Еталона - на 5,0 та M.Бpунa - на 4,5 дня при P<0,001 у вах випадках.
У коpiв-пepвicток найвищим цей показник був у дочок бугая Бремлея, а найнижчим - у дочок плвдника Д.Бронка. За вказаним показником дочки останнього поступалися першим на 8,2 (P<0,001), а дочкам буга1'в Еталона - на 7,3, Maнeжa - на 6,1, Maлишa - на 6,0, M.Бpунa i Красена - на 5,8, Джуттера - 5,1 та Вшмоса - на 4,9 дня при P<0,001 у в«х випадках. За тривалютю тшьносп телиць i коpiв-пepвicток вipогiднa piзниця cпоcтepiгaдacя i мiж дочками деяких шших пдiдникiв.
Тpивaдicть cepвic-пepiоду у дочок до^джуваних буга1'в коливалася ввд 107,7 (дочки Maнeжa) до 245,8 дшв (дочки Сeдвixapa), piзниця мiж якими становила 138,1 дня (P<0,001). За цим показником дочки бугая Maнeжa поступалися ровесницям, одержаним ввд пдiдникiв П.I.Сepжaнтa на 104,0 (P<0,05), Джупiтepa - на 94,2 (P<0,01), M.Амaдeйоca - на 71,0 (P<0,001), K.Фiдeдiтi - на 68,3 (P<0,01), Бремлея - на 58,7, Трютана - на 54,5 (P<0,05) та Д.Капрюа - на 52,7 дня (P<0,001). Встановлена також вipогiднa piзниця за тpивaдicтю cepвic-пepiоду i мiж дочками деяких iншиx буга1'в.
Тривалють мiжотeльного пepiоду у дочок piзниx буга1'в коливалася вiд 390,8 до
526.1 дшв, що значно перевищувало оптимальш параметри. За цим показником дочки Сeлвixapa переважали дочок буга1'в Maнeжa на 135,3 (P<0,001), Еталона - на
116.2 (P<0,01), В.П.В.Старбака - на 115,3 (P<0,001), Maлишa - на 114,7 (P<0,01), M^rn - на 113,3 (P<0,001), Ma^aapirn - на 112,3 (P<0,001), Д.Бронка - на 109,4 (P<0,01) та Вшмоса - на 106,7 дня (P<0,01). За тривалютю мiжотeльного перюду вiдмiчaдacя вipогiднa piзниця i мiж дочками iншиx пдiдникiв.
За коефщентом вiдтвоpноï здaтноcтi коpiв (КВЗ), який враховуе тpивaдicть cepвic- i мiжотeльного пepiодiв, у дочок доcдiджувaниx буга1'в cпоcтepiгaдacя така ж зaкономipнicть як i за названими пepiодaми. Так, поpiвняно вищим КВЗ характеризувалися тварини, як походили вiд пдiдникiв Maнeжa, Maдишa, Еталона, В.П.В.Старбака, M.Бpунa, Вшмоса i Maндapiнa. У дочок цих буга1'в вищеназваний показник знаходився в межах 0,90-0,97. За цим показником дочки бугая Maнeжa переважали дочок плвднишв Сeлвixapa на 0,24 (P<0,001), Джупiтepa - на 0,18 (P<0,001), П.I.Сepжaнтa - на 0,15 (P<0,05), M.Амaдeйоca - на 0,14 (P<0,001), K.Фiдeдiтi - на 0,13 (P<0,001), Д.Kaпpica - на 0,10 (P<0,001) та Тpicтaнa - на 0,10 (P<0,05). Bipогiдною piзницeю за КВЗ ввдзначалися також дочки деяких iншиx буга1'в.
180
1S1
Ig V 9 g В 0J Н Я к s а р£ en во О !. -г ч 1Ï о. о с* 1Ï т. Vö г-1 60 |П II t № И. IT ч Oí II Cl. ■ч j¡ щ" Ol И. Il IS 1 CI t а\ Í 'чО г--" 1 СП UTï СП -н Г--Г 1 о VO и 'О Tf in 11 n ! en Ol з m Ol о. CJ ■o СП II CO as HÏ in VÖ ■о Ч СП II in со as п СП II Я*
Я ir, Р « Я 2 и ч в 1 й| 2 к, I 1 le § F и I и 1 s f о 1Í ■J3. Г"-1 " СП JI r-ï № п. [к ri 5 ■г. II i^i о ri ï 1 ■ с-1 !. t ï c^ С- 1 С- 1 QÇ Щ Í ч п o r-1 ^ о t СП -к ч. чо О ■з (Л 1/4 о О0 нн СП 'O 5 o, ГЧ in î" 4 o r- !. Il m СП as CO 1 Oi о as î r- о in Ï t^ 1" cl as СП II С;
11 'A О! ■rt ы F-II о LO in о f-. щ ■г-i Ч п, in Т г- 0 -т 01 ' i 4Í <ч СП •П СП П. Oí Щ 11 m о 60 \D en II r- !. Г- 1 СП ll-ïr СП ï ' !. M о Oí Щ L^j' S Ö' СП Oí сЛ f !. í f !. о п. о t 11 60 г ¡' t s 60 r- lf*l o" 60 Г- СП о Г--ll-ï нн о СП со fH II СП fS Ol ft" I^J H f- щ' Ifl 60 oi' C- 1 ï IS o* Ш t4". en CJ. Ol i C'en 60 60 't' VJ II o, Ol СП Ol ft щ' СП II vq Уй о с- 1 с i \o" m II S Г-- cn 60 Ol, о' ri СП II ев о! en щ 60 ол СП 60 1Í -t ci n Щ
rt и л s ы и Ü '1 К I И в И S = ^ m vq. lí -t (И П г—г m II !. Ol бо СП о ч о г- (И "*!. m 4f M" 60 СП Я С/3 r- lï ' !. M ÛO Щ L^j" II Oi^ [Kl 60 о S lí 0 ci' 01 0 t 1 ч о Oí li-l СП II Irt чг 60 0 in 1 Г"- ÍN Os о ч СП -н щ, СП Os m 11 0 t» 01 ri t 4Î Ol, [Kl 60 [^ п. нн С" i" Oí 60 -г, lí о СП 60 [к Т Oí F» 60 m 1Í Oi S СП II !. СП s г- s m щ 60
« s s ■и 1 U CS о а ал rt Л S H ü" H Qi о г-i' о. t t 9 !. 1*4 1П г- 3 m 4 г i' Í4 4 9 in on t г--t î о. ' !. f*-i en 3 П. 1^1 CJ C- 1 m «4 Щ С- 1 3 1-1 3 t en î г- 1 LCJ l*-i' ^r со сП Г-- rí со со 3 60 60 60 ? \ö Os Ol 60 3 m O-. ф CJ 3 СП гя ■п СП 3 С- 1 Ttp 1*1 .¡' in Cl n Os VÖ f 1 Щ с 1 3 CI on r-i' ■чС с If ? '¿j 1Л С-Г -t -t ' i ч ГЧ
л Я Ц H г-1 о m Г- 1 г 1 3 СО in со о g 1П M t 3 60 4fn t П. s с [ <~ с 3 о с CO r~- s CI ■f 1 \о г— Cl 1 т п. t с 1 3 t п. 60 Г 1 3 Vû а^ о СП f 1 t о ? VO Os о СП Ori en 3 o-. со о 5 60 Cj щ CJ 5 со Ol ? Os \ö 1-1 0 ? 01 и. «Г* С 5 «Л СП t 3 Ol СП
и £ 'F ш T и i-t 2 о M S * из f in г ¡' -т Ш ее 1Í 4J-" t о № п С <4 11 in t r-j № 4Î 60 t 1С г- з M ^ TJ СП О 2 Os" о 60 60 in" ъ t 60 ? en s 11 t Oi cri Ol 60Л *iï ÍN t ÍN ч, 1Ï t-- t 0 60 1 -г' t o, i A щ' 60 Ifl i г ¡' t Г-1 Щ t о о Ч и т СП \о и, t t as р" t г- 1Í С; СП Т
îî g о 5 со СО о" С"-СП CJ s о. fiö о" С с-1 0 1 - со о" ■n СП о 9 со со о с i Vû О 5 ' 1 СО о" t^i о со со о' ■о со О 5 со со Ö" № Cl Î о ci' t с i CJ 3 CI OV ci' lf*l en о co о к" ■ с i с-г а С 1 j' 1 t en о з ■rf о' 60 Cl î Г--Os t C- 1 CJ î 60 60Л Cj" t CJ 9 с i ei CJ cj СП СО о in п cl s Os 1 - о" щ cj 9 с I cj 60 СП Cj 9 СП 1 - о п -t Cl 9 1 - со о
a ÍN СП - со 1 с 1 t Г-- со с f-- ' 1 СП со Г 1 СП СП Os со 1-1 un СП о СП '■£3 m о СО со
rt к X H £ и M и ■S СП i Œ Ol u rf Яч я и № СП о t Й о и о О. из И Oh, СП о -г И H ¿i ÍJ rt M И £ о t Щ т m hl 1- Й И и ■и g О. UQ ч со г--60 00 СП hl H PL и и г; со Й m о s fL rt UQ г--if-l СП 0J и fL UQ о in о ш и о я .в m 0 s -г СП 1 У rt >—1 ci со со СП ■о Os СП hi H ¿J ;Й l-¡ а.' Й г- s It rt Й СП со 'О cd ir-I со '•Û H 0J M ni in M en 'H i ; OJ M rt UQ Й о tí g ч p m oi □ 60 1—1 Г»1 pq со Й С- 1 СП lí*l hl l-l (J 0 »И и 1 L 1 ц-i 3 т т ÍIH ш в I r-i in 60 60 -т TI l-¡ И Й о И к--. Рч ш as п Р rt ■j Г 0J и со со г--^г in к rt H и fS
182
1ндекс плодючост корiв-первiсток свiдчить, що дочки рiзних голштинських буга1в характеризувалися середньою плодючютю, за винятком дочок плiдникiв Бремлея, К.Фвделт i Селвiхара, у яких названий iндекс був низьким та становив вiдповiдно 39,1; 39,4 i 40,1. Найвищим iндексом плодючостi ввдзначалися дочки бугая Банеллi. За цим показником вони переважали дочок буга1в Бремлея на 7,8, К.Фiделiтi -на 7,5 (Р<0,001), Селвiхара - на 6,8 (Р<0,01), М.Амадейоса - на 5,8 (Р<0,001), П.1.Сержанта i Джупттера - на 5,1 (Р<0,05) та В.П.В.Старбака - на 4,8 (Р<0,001).
Низькими показниками iндексу осiменiння характеризувалися телицi дочки бугая Манежа, Красена, Малиша, Баритона, Еталона, Д.Бронка та Банеллi, у яких названий iндекс знаходився в межах 1,03-1,19. За цим показником дочки Манежа вiрогiдно поступалися ровесницям, як походили ввд плiдникiв П.1.Сержанта, - на 0,76 (Р<0,001), Джупiтера - на 0,66 (Р<0,001), Селвiхара - на 0,53 (Р<0,01) та Д.Капрiса - на 0,48 разу (Р<0,001). Вищими iндексами осiменiння, порiвняно з телицями, вiдзначалися корови-первiстки. У них названий показник коливався вiд 1,88 (дочки Малиша) до 3,56 (дочки Селвiхара) з рiзницею 1,68 разу (Р<0,001). Невисоким значенням iндексу осiменiння ввдзначалися первiстки, як походять вiд плвднишв Мандарiна, Банеллi, Манежа, Вiлмоса, М.Бруна, Л.Брiтеска, Красена та В.П.В.Старбака. За цим показником дочки Малиша поступалися дочкам плвднишв К.Фвделт на 0,94, Джуттера - на 0,81, Д.Капрюа - на 0,57 та М.Амадейоса - на 0,54 разу при Р<0,05 у вах випадках. Вiрогiдна рiзниця за iндексами осiменiння телиць i корiв-первiсток спостерiгалася також i мiж дочками деякими iнших буга1в.
Вихiд телят на 100 корiв у дочок рiзних буга1в знаходився в межах 73,297,0 голiв. Вищими значеннями цього показника ввдзначалися дочки буга1в Манежа, Малиша, Еталона, В.П.В.Старбака, М.Бруна, Мандарша та Вшмоса. За виходом телят дочки бугая Манежа вiрогiдно переважали дочок буга1в Селвiхара на 23,8 (Р<0,001), Джуттера - на 17,7 (Р<0,001), П.1.Сержанта - на 15,4 (Р<0,05), М.Амадейоса - на 14,0 (Р<0,001) та К.Фвделт - на 12,5 голови (Р<0,01). За названим показниками вiрогiдна рiзниця спостерiгалася також i мiж дочками iнших буга1в.
Нами проведено визначення втрат молока за лактащю у зв'язку з днями неплвдносп, як в основному залежать ввд тривалост мiжотельно перiоду. Порiвняно незначним цей показник був у дочок шлдншав Манежа, Малиша, Еталона, М.Бруна, В.П.В.Старбака, у яких вш знаходився в межах 156,7-374,0 кг або 3,1-6,2 %. Значно вищими показниками втрат молока у зв'язку з днями нешпдносп ввдзначалися дочки буга1в Селвiхара, Д.Капрюа, П.1.Сержанта та Джуп1тера, в яких цi втрати становили 1206,6-1639,8 кг або 19,3-24,7 %. 1ндекси адаптацп дочок дослiджуваних плвднишв характеризувалися вiд'eмним значенням та значним мiжгруповим коливанням - вiд -3,6 до -18,5. Кращою адаптащйною здатнiстю вiдзначалися дочки буга!в Манежа, В.П.В.Старбака, Мандарша та Вшмоса, а пршою - дочки Селвiхара, П.1.Сержанта, Бремлея, Красена, М.Амадейоса, Баритона та Трютана.
Нами дослiджена частка впливу буга1в на показники ввдтворно! здатносп телиць i корiв-первiсток (табл. 2).
Таблиця 2
Частка впливу буга'1'в на показники вщтвоно'1 здатностi дочок, п=1091
Показник Частка впливу, % Показник Частка впливу, %
Вiк 1-го оименшня 13,88*** 1ндекс плодючосп 3,68**
Вiк 1-го отелення 13 91*** Вихщ телят на 100 кор1в 4 70***
Тривалють: тiльностi телиць 11,35*** Втрати молока за лактащю у зв'язку з днями непладност! 11 39***
тiльностi корiв-первiсток 4 54*** 1ндекс адаптацй 3,00***
сервю-перюду 4 65*** [ндекс осiменiння: телиць 711***
мхжотельного перiоду 4 47***
КВЗ 4 69*** корш-первюток 2,18*
Примтка. * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001.
183
Найбшьша частка впливу батьшв була на вш першого оамешння та отелення, тривалють тiльностi телиць i втрати молока за лактацто у зв'язку з днями неплвдносп, яка вiдповiдно складала 13,88; 13,91; 11,35 i 11,39 % при Р<0,001 у в«х випадках. Нижчий вплив буга! мали на так показники як iндекс осiменiння корiв-первiсток (2,18 %), iндекс адаптащ! (3,00 %), тривалiсть та шдекс плодючост (3,68 %) при Р<0,05—0,01.
Висновки. На показники ввдтворювально! здатностi дочок значний вплив мали !х батьки. Вiк першого оимешння i першого отелення, тривалiсть сервю- i мiжотельного перiодiв, коефiцieнт ввдтворювально! здатност та вихiд телят на 100 корiв у дочок рiзних плiдникiв знаходилися вiдповiдно в межах 16,3-22,0 i 25,5-31,3 мiсяця, 107,7245,8 i 390,8-526,1 дня, 0,73-0,97 та 73,2-97,0 голiв. Найвищими втратами молока за лактацто у зв'язку з днями неплвдносп характеризувалися дочки буга!в Селвiхара 14911, Д. Капрюа 401393, П. I. Сержанта 388785 i Джупiтера 14464, а найнижчими - дочки буга!в Манежа 685, Малиша 683, Еталона 719, М.Бруна 5488517 i В.П.В.Старбака 389756. Найбшьша частка впливу батьшв була на вш першого оамешння та отелення, тривалють тшьносп телиць i втрати молока за лактацто у зв'язку з днями неплiдностi.
Перспективи подальших дослiджень. Буде вивчатися довiчна продуктивнють корiв залежно вiд окремих показнишв ввдтворно! здатностi.
Л1тература
1.Перфилов А. А. Воспроизводительные способности коров в зависимости от уровня молочной продуктивности / А. А. Перфилов, Х. Б. Баймишев // Вестник Алтайского ГАУ. -Барнаул, 2006. - № 5(25). - С. 29-31.
2.Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
3.Ставецька Р. Заплвднювальна здатнють молочно! худоби залежно ввд генетичних факторiв / Р. Ставецька, I. Рудик // Тваринництво Укра!ни. - Ки!в, 2011. - №8. - С. 14-18.
4.Титаренко I.B. Вiдтворна здатнiсть корiв залежно вiд генеалопчно! належностi / Титаренко I. В., Буштрук М. В., Старостенко I. С. // Зб. наук. праць ВНАУ.- 2011.- № 8 (48).- С. 74-77.
5.Федорович £. I. Вплив показнишв ввдтворно! здатностi на молочну продуктивнють корiв / Федорович £. I., Щербатий З. £., Боднар П. В. // Твариниицтво Украши. - 2014. -№ 2. - С. 38-41.
6.Федорович £. I. Захвдний внутршньопородний тип укра1нсько1 чорно-рябо! молочно! породи: господарсько-бiологiчнi та селекцшно-генетичш особливостi / £. I. Федорович, Й. З. Срацький.- К.: Науковий свгт, 2004.- 385 с.
References
Perfilov, A. A., Bajmishev, H. B. (2006). Vosproizvoditel'nye sposobnosti korov v zavisimosti ot urovnja molochnoj produktivnosti. Vestnik Altajskogo GAU. - Barnaul, 5(25), 29-31. (in Russian).
Plohinskij, N. A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlja zootehnikov. M.: Kolos, 256. (in Russian).
Stavec'ka, R., Rudik, I. (2011). Zaplidnjuval'na zdatnist' molochno! hudobi zalezhno vid
genetichnih faktoriv. Tvarinnictvo Ukraini. - Kiiv, 8, 14-18. (in Ukrainian). Titarenko, I. V., Bushtruk, M. V., Starostenko, I. S. (2011). Vidtvorna zdatnist' koriv zalezhno vid
genealogichno! nalezhnosti. Zb. nauk. prac' VNAU. 8 (48), 74-77. Fedorovych, Ye. I., Shcherbatyi, Z. Ye., Bodnar, P. V. (2014). Vplyv pokaznykiv vidtvornoi zdatnosti na molochnu produktyvnist koriv. Tvarynyytstvo Ukrainy. 2, 38-41. (in Ukrainian).
Fedorovych, Ye. I., Siratskyi, Y. Z. (2004). Zakhidnyi vnutrishnoporodnyi typ ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi porody: hospodarsko-biolohichni ta selektsiino-henetychni osoblyvosti. K.: Naukovyi svit, 385. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакци 29.04.2016
184
