CC BY
31
перетравного протешу. На одну голову за добу це становить: 3,6 корм. од. i 402 г перетравного проте!ну, або 112 г останнього на 1 кормову одиницю. Витрати корму на 1 кг приросту за третш мюяць вирощування становили 4,17 корм. од, а за четвертий - 4,9 корм. од., перетравного протешу - вщповщно 463 г i 549 г. Наведет дат свщчать про достатне забезпечення шддослщних тварин кормами вщповщно до 1'хшх фiзiологiчних вимог в даний вшовий перюд вирощування.
Висновки та перспективи дослщжень. 1. Використання в рацiонi телят БВМД 1нтермшс в пiслямолочний перiод вирощування сприяе збiльшенню середньодобових приростiв на 68 г, або 9,06%, при !хньому рiвнi 728 г в контрольнш i 794 г в дослщнш групах.
2. Згодовування БВМД 1нтермшс в пiслямолочний перiод вирощування не мае вiрогiдного впливу на змшу лiнiйних промiрiв тiла телят.
3. БВМД 1нтермшс в рацюш телят пiсля припинення випоювання молока зумовлюе збiльшення кiлькостi тромбоцитiв i залiза в кровi i зменшеня еритроцитiв, гемоглобiну i бiлка.
Перспективними е дослщження перетравностi поживних речовин ращону i обмiну азотистих компонент корму при згодовуваннi ново! БВМД 1нтермшс.
Лiтература
1. Основи наукових дослщжень та патентознавства / [Я. I. Кирил1в, Г. А. Паскевич, Б. В. Гутий, Б. С. Барило]. - Льв1в, 2012. - С. 42-46.
2. Ф1зюлого-бюх1м1чш методи дослщжень у бюлоги, тваринництш та ветеринарнш медицин / Довщник. - Льв1в: 1нститут бюлоги тварин УААН, 2004. - С. 105-139.
3. Целенаправленное выращивание ремонтного молодняка крупного рогатого скота до 6-месячного возраста: методические рекомендации / [С. Ю. Рубан, В. С. Линник, Т. А. Мисостав и др.]. - Харьков, 2005. - 73с.
4. Чернюк С. В. Ваговий та лшшний рют телят за обмеженого використання незбираного молока / С. В. Чернюк, О. М. Косяненко, О. О. Чернявський // Технолопя виробництва 1 переробки продукци тваринництва. - Бта Церква: БЦНАУ, 2012. - Вип. 8. -С. 74-77.
5. Чумаченко I. Замшники молока у год1вл1 молодняку / I. Чумаченко, Ю. Панасенко, Л. Коропець // Тваринництво Укра!ни. - 2006. - №7. - С. 25-28.
Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2015
УДК 636.082.02
Жмур А. И., асистент, Боднарук В. С., к.б.н., старший викладач ©
Львгвський нацгональний ушверситет ветеринарног медицины та б1отехнологт 1мен1 С. З. Гжицького
СТУП1НЬ РЕАЛ1ЗАЦП ГЕНЕТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ПЛ1ДНИК1В Р1ЗНИХ ПОР1Д I ГЕНОТИП1В У СТАД1 УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1
МОЛОЧНО1 ПОРОДИ
Дослгдженнями встановлено, що кращим ступенем реал1зацп генетичного потенциалу за ргвнем молочног продуктивности характеризувався плгдник нгмецьког чорно-рябог породи з 3/4 часткою спадковостг за голштинами Марцель 3031. Вгд первгсток-дочок вказаного бугая надогли за 305 днгв 3850 кг молока жирнгстю 3,81% г отримали 146,5 кг молочного жиру. Подальше збгльшення (76-94%) частки спадковостг голштинськог породи у генотипах бугагв-плгдникгв не супроводжувалось тдвищенням ргвня молочног продуктивности коргв-дочок. Нащадки бугагв
© Жмур А. Й., Боднарук В. е., 2015
191
голштинськог i тмецьког чорно-рябог поргд були краще розвиненими тсля першого отелення (дочки бугагв Бастера 82, Гавернора 65, Гендржа 3354640, Лимона 4409). О^м того, вiдмiчено тенденцт до зростання тривалостi сервю- та мiжотельного перiодiв у первюток украгнськог чорно-рябог молочног породи у мiру зростання в генотип батька частки спадковостi за голштинськог породою.
Ключов1 слова: порода, бугай-плiдник, частка спадковостi, жива маса, молочна продуктивтсть, вiдтворнi якостi, популящя, генетичний потенщал.
УДК 636.082.02
Жмур А. И.,асистент, Боднарук В. Е., к.б.н.,старший преподаватель
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого
СТЕПЕНЬ РЕАЛИЗАЦИИ ГЕНЕТИЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА
ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ РАЗНЫХ ПОРОД И ГЕНОТИПОВ В СТАДЕ
УКРАИНСКОЙ ЧЕРНО-ПЕСТРОЙ МОЛОЧНОЙ ПОРОДЫ
Исследованиями установлено,что лучшей степенью реализации генетического потенциала по уровню молочной продуктивности отличался производитель немецкой чёрно-пёстрой породы с 3/4 долей наследственности голштинской породы Марцель 3031. По группе коров-дочерей указанного быка за 305 дней первой лактации надоили 3850 кг молока жирностью 3,81%. Дальнейшее увеличение (76-94%) доли наследственности голштинской породыв генотипах быков-производителей не влияло на повышение уровня молочной продуктивности у коров-дочерей. Потомки быков голштинской и немецкой чёрно-пёстрой пород имели лучшее развитие после первого отела (дочери быков Бастера 82, Гавернора 65, Гендрика 3354640, Лимона 4409). Кроме того,отмечено тенденцию к увеличению сроков сервис - и междуотельного периодов у коров-первотёлок украинской чёрно-пёстрой молочной породы вследствии увеличения в генотипе отца доли наследственности голштинской породы.
Ключевые слова: порода, бык-производитель, доля наследствености, живая масса, молочная продуктивность, воспроизводительные качества, популяция, генетический потенциал.
UDC 636.082.02
Zhmur A. I., assistant, Bodnaruk V. E., Senior Lecturer
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytsky, city Lviv, Ukraine
THE DEGREE OF REALIZATION OF THE GENETIC POTENTIAL OF BULLS OF DIFFERENT BREEDS AND GENOTYPES IN THE HERD UKRAINIAN BLACK AND WHITE DAIRY CATTLE
Research has established that the degree of implementation of the best genetic potential for milk production level was characterized by the German sire of black and white breed of 3/4 share of inheritance by Marcel Holstein 3031. From firstborn bull-daughters bull for 305 days got 3850 kg of milk fat and 3.81% received 146.5 kg milk fat. Further increase (76-94%) share in inheritance Holstein breed genotype bulls-sires are not accompanied by increasing levels of milk production of cows-daughters. Descendants of German and Holstein bull black and white breeds were better developed after the first calving (daughter bull Buster 82, Havernor 65, Hendrik 3354640, Lemon 4409). Moreover, the tendency to increase the length of service and between periods during the birth of offspring firstborn Ukrainian black and white dairy cattle with the growth in the proportion of genotype father for the inheritance of Holstein breed.
Key words: breed, bull-sires, the proportion of heredity, live weight, milk productivity, reproductivity, population, genetic potential.
192
Вступ. Для оргашзаци ефективно! селекцшно-племшно! роботи у скотарсга щодо шдвищення молочно! продуктивностi корiв по^бно рацiонально використовувати у стадах буга!в-покращувачiв, частка впливу яких на генетичне удосконалення стада, популяци складае 60-70% i вище [1,2].
Слiд вщзначити, що популяцiя захiдного внутрiшньопородного типу укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи формувалась шляхом iнтенсивного використання у кращих генофондних стадах плiдникiв шмецько! чорно -рябо! i голштинсько! порiд, що зумовило зростання И генотипово! та фенотипово! рiзнорiдностi. Тому для проведення добору i ефективно! консолiдацi! внутршньопородного типу потрiбно враховувати генетичний потенщал буга!в та ступiнь його реалiзацi! [3, 4].
Матерiал i методи. Дослщження проводились на маточному стад корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи племрепродуктора «Селекцюнер» Сокальського району Львiвсько! областi, у якому використовувались буга! -плiдники як укра!нсько! чорно-рябо!, так i нiмецько! чорно-рябо! та голштинсько! порщ. Зокрема, вивчено ступiнь реалiзацi! генетичного потенцiалу двох буга!в -плщниюв голштинсько! породи (Бастер 82 i Гавернор 65), бугая нiмецько! чорно -рябо! породи (Гендрш 3354640), бугая шмецько! чорно-рябо! породи з 3/4 часткою спадковостi за голштинами (Марцель 3031), плщника нiмецько! чорно-рябо! породи з 7/8 часткою спадковосп за голштином ( Gвпаторiй 1069), бугая шмецько! чорно-рябо! породи з 15/16 часткою спадковосп за голштинами (Лимон 4409) i плщника шмецько! чорно -рябо! породи з 1/2 часткою спадковосп за голштином (Терен 1133).
За групами корiв-дочок рiзних плщниюв вивчали надiй молока за 305 дшв першо! лактаци, вмiст i вихiд молочного жиру, живу масу, вш першого отелення, тривалють сервiс-, мiжотельного перiоду та першо! лактаци.
Результати дослщження. Основними показниками, за якими проводять оцшку продуктивних якостей молочно! корови е рiвень надою i вмiст жиру та бшку в молоцi. Однак даш показники вiдрiзняються у представниюв рiзних порiд, родин, лiнiй, генотишв i в нащадкiв рiзних плщниюв. Пiдтвердженням сказаного можуть служити результати вивчення молочно! продуктивностi чорно-рябих корiв рiзного походження (табл.1).
Таблиця 1
Розвиток i молочна продуктивнiсть корiв-первiсток украТнськоТ чорно-рябо'1
молочно'1 породи рiзного походження, Х -
Бугай-плщник п Надш за 305 дшв лактаци, кг Вм1ст жиру, % Молочний жир, кг Жива маса, кг
Бастер 82 18 3645±190,3 3,58±0,02 130,5±3,3 524±9,0
Гавернор 65 25 3382±121,5 3,70±0,03 125,2±4,0 518±15,5
Гендрж3354640 24 3480±106,9 3,75±0,04 130,5±7,1 517±13,2
Лимон 4409 12 3151±148,7 3,68±0,04 116,1±4,6 520±11,3
£впаторш 1069 22 3492±117,0 3,73±0,03 130,2±3,8 503±14,6
Марцель 3031 20 3850±163,7 3,81±0,05 146,5±6,0 497±7,4
Терен 1133 10 3293±151,2 3,73±0,04 122,8±5,2 467±8,8
Як видно з наведених в таблиц 1 даних, корови-дочки плщниюв рiзного походження характеризуються рiзним рiвнем надо!в молока. Найвищий надiй молока (3850 кг), вмют жиру (3,81%), i вiдповiдно, вихiд молочного жиру (146,5 кг) за 305 дшв першо! лактаци був у корiв чорно-рябо! породи, яю походили вщ бугая шмецько! чорно-рябо! породи з 3/4 часткою спадковосп за голштинами Марцеля 3031. Досить висок показники молочно! продуктивност мали i корови -первютки,
193
яю е дочками буга!в-плщниюв Бастера 82 голштинсько! породи (3645 кг); евпаторiя 1069 шмецько! чорно-рябо! породи з 7/8 часткою спадковосп голштинiв (3492 кг) та Гендрша 3354640 шмецько! чорно -рябо! породи (3480 кг). Потрiбно вiдзначити, що нащадки плiдника Лимона 4409 шмецько! чорно -рябо! породи з 15/16 часткою спадковосп за голштином характеризувались найпршими показниками надою (3151 кг) i кiлькостi молочного жиру (116,1 кг), а ровесниц -дочки бугая Бастера 82 голштинсько! породи були найменш жирномолочними (3,58%).
Анатз розвитку первюток укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи рiзного походження показав дещо шший характер реалiзацi! генетичного потенщалу оцiнюваних буга!в. Так, вищою живою масою пiсля першого отелення вщзначались дочки чистопородних плiдникiв голштинсько! породи Бастера 82 (524 кг) i Гавернора 65 (518 кг), шмецько! чорно-рябо! породи Гендрша 3354640 (517 кг) i шмецько! чорно-рябо! породи з 15/16 часткою спадковосп за голштином Лимона 4409 (520 кг). Вказана закономiрнiсть узгоджуеться з лтературними даними, яю пов'язують зростання живо! маси корiв iз насиченням генотишв буга!в-плiдникiв молочних порiд спадковiстю голштинсько! породи.
Вщтворна здатнiсть молочно! худоби мае важливе економiчне значення тому, що завдяки цьому можна щороку стабшьно одержувати здоровий приплiд вщ кожно! корови, тим самим збшьшуючи чисельнiсть поголiв'я i обсяги виробництва молока (табл. 2).
За даними таблиц 2 можна видшити деяю вiдмiнностi мiж оцiнюваними плiдниками за показниками вщтворно! здатностi !хнiх дочок. Так, вш першого отелення корiв рiзного походження коливався вiд 28,3 мю. (у нащадкiв Лимона 4409) до 30,3 мю. (у дочок Марцеля 3031). Щодо тривалостi першо! лактацi!, то у всiх групах вона будещо подовженою i найдовше лактували корови -дочки чистопородних буга!в Гавернора 65 голштинсько! породи i Гендрiка 3354640 нiмецько! чорно-рябо! породи (358 та 357 дшв).
Таблиця 2
Репродуктивш якостi корiв-первiсток украТнськоТ чорно-рябоТ молочноТ
породи рiзного походження, Х -
Бугай-плщник п В1к першого отелення, м1с. Тривал1сть (дн1в)
ЛактацИ' Серв1с-пер1оду Мгжотельного пер1оду
Бастер 82 18 29,5±0,84 350±23,8 114±8,7 422±19,0
Гавернор 65 24 28,9±1,14 358±16,5 110±12,3 437±27,1
Гендрж3354640 23 29,2±0,47 357±20,4 107±12,9 433±31,4
Лимон 4409 12 28,3±1,22 353±22,3 103±10,7 435±24,2
евпаторш 1069 20 29,7±0,81 356±14,0 105±6,4 425±30,3
Марцель 3031 20 30,3±0,67 351±25,2 102±11,3 429±20,7
Терен 1133 9 28,8±1,09 348±26,4 94±11,8 411±18,5
Закономiрно, що тривалють сервiс-перiоду найбiльшою виявлялась у групах первюток укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи, як походили вiд голштинських буга!в Бастера 82 (114 днiв) та Гавернора 65 (110 дшв), що узгоджуеться з даними лтератури. Слщ вщм^ити, що нащадки усiх буга!в -плiдникiв характеризувались понаднормовою тривалютю даного перiоду (крiм дочок бугая Терена 113). Мiжотельний перiод (м1ж першим i другим отеленням) був також довшим за рекомендован науковцями термши i складав 411-437 дшв. Вiдмiчено тенденцiю до зростання тривалосп мiжотельного перiоду у корiв
194
укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи в мiру зростання у !хньому генотип частки спадковосп за голштинами.
Висновки. Оцшка рiвня надо!в молока корiв - дочок плiдникiв рiзних порiд i генотипiв показала, що найкраще реалiзувався у даному стащ генетичний потенцiал бугая Марцеля 3031 шмецько! чорно-рябо! породи з 3/4 часткою спадковосп за голштинами. Подальше збшьшення (76-94%) частки спадковосп голштинсько! породи у порiвнюваних плiдникiв не викликало пiдвищення молочно! продуктивностi корiв - первiсток укра!нсько! чорно - рябо! молочно! породи. Однак iмпортнi чистопородш буга! - плiдники голштинсько! та шмецько! чорно-рябо! порщ за нормальних умов годiвлi збер^али свою полiпшуючу здатнiсть (Бастер 82, Гавернор 65, Гендрш 3354640). Разом з тим, для проведення ефективно! селекцшно! роботи у стадах чорно-рябо! худоби захщного регiону Укра!ни слщ, поряд iз молочною продуктивнiстю та розвитком, прилшяти постiйну увагу покращенню репродуктивно! здатностi корiв.
Перспективи подальших дослiджень. В ходi наступних дослiджень заплановано вивчити частки впливу (дисперсшний аналiз) генетичного потенцiалу плщника та шших факторiв на продуктивш якостi !хнiх нащадкiв.
Лiтература
1. Басовський Н. З. Популяционная генетика в селекции молочного скота. - М.,: Колос, 1983. - 256с.
2. Бащенко М. I., Дубшш А. М., Попова Г. Н., Надточш В. П., Надточш В. М. Буга!-плщники в селекци молочно! худоби.; За ред. Бащенка М. I. - Ки!в; Фггосоцюцентр, 2004. - 200 с.
3. Хмара П. I., Щерба I. С., Ривю О. П., Магрело К. I., Консенцуш I. К., Лабунський П. В., Гавришевич В. Ф., Федорович С. I. Шляхи створення високомолочного типу чорно-рябо! породи в захщних регюнах / Матер наук.-виробн. конф. «Теоретичш \ практичш аспекти породоутворювального процесу у молочному та м'ясному скотарствг» - К.:Асощащя «Укра!на» . - с. 147-148.
4. Щербатий З. С. Методи консолщаци захщного внутршородного типу укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи при використанш р1зних генотипових груп чорно-рябо! худоби. Автореф. дис. докт. с.-г. наук, Льв1в, 2002. - 36с.
Стаття надшшла до редакцИ 21.09.2015
УДК 636. 081
Заець А. П., к. с-г. н., © Мандрик М. О., Б^ас О. В., науковi сшвробггники,
1нститут корм1в та сшьського господарства Под1лля НААН Суховуха С. М., к. с.-г. н., доцент Втницький нацгональний аграрний утверситет
РОЗДОЮВАННЯ КОР1В - ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД П1ДВИЩЕННЯ МОЛОЧНО1 ПРОДУКТИВНОСТ1 СТАДА
Дослгдженням встановлено, що згодовування концентрованих кормгв додатково до норми сприяе тдвищенню максимального надою коргв украгнськог червоно-рябог молочног породи на 140,9% - 209,7% у поргвнянт з надоем при виходг з родильного вгддыення. Встановлено, що бгльш продуктивнг корови, ям вгдзначаються за ргвнем надою вже в родильному в1дд1ленн1, тдвищують його в менших розмграх (на 140,9% -171,5%) тж низько продуктивн1ш1 (на 209,7% - 193,9%). При збтьшент надою за 305 дн1в лактаци збыьшуеться максимальний надш та час його настання.
© Заець А. П., Мандрик М. О., Б1гас О. В., Суховуха С. М., 2015
195
