CC BY
100
укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи в мiру зростання у !хньому генотипi частки спадковостi за голштинами.
Висновки. Оцiнка рiвня надо!в молока корiв - дочок плiдникiв рiзних порiд i генотипiв показала, що найкраще реалiзувався у даному стащ генетичний потенцiал бугая Марцеля 3031 шмецько! чорно-рябо! породи з 3/4 часткою спадковостi за голштинами. Подальше збшьшення (76-94%) частки спадковостi голштинсько! породи у порiвнюваних плiдникiв не викликало пiдвищення молочно! продуктивностi корiв - первiсток укра!нсько! чорно - рябо! молочно! породи. Однак iмпортнi чистопородш буга! - плiдники голштинсько! та шмецько! чорно-рябо! порщ за нормальних умов годiвлi збер^али свою полiпшуючу здатнiсть (Бастер 82, Гавернор 65, Гендрш 3354640). Разом з тим, для проведення ефективно! селекцiйно! роботи у стадах чорно-рябо! худоби захщного регiону Укра!ни слщ, поряд iз молочною продуктивнiстю та розвитком, прилшяти постiйну увагу покращенню репродуктивно! здатностi корiв.
Перспективи подальших дослiджень. В ходi наступних дослiджень заплановано вивчити частки впливу (дисперсшний аналiз) генетичного потенцiалу плщника та iнших факторiв на продуктивш якостi !хнiх нащадкiв.
Лiтература
1. Басовський Н. З. Популяционная генетика в селекции молочного скота. - М.,: Колос, 1983. - 256с.
2. Бащенко М. I., Дубшш А. М., Попова Г. Н., Надточш В. П., Надточш В. М. Буга!-плвдники в селекщ! молочно! худоби.; За ред. Бащенка М. I. - Ки!в; Фггосоцюцентр, 2004. - 200 с.
3. Хмара П. I., Щерба I. С., Ривю О. П., Магрело К. I., Консенцуш I. К., Лабунський П. В., Гавришевич В. Ф., Федорович С. I. Шляхи створення високомолочного типу чорно-рябо! породи в захвдних регюнах / Матер наук.-виробн. конф. «Теоретичш 1 практичш аспекти породоутворювального процесу у молочному та м'ясному скотарство» - К.:Асощащя «Укра!на» . - с. 147-148.
4. Щербатий З. С. Методи консолвдащ! захвдного внутршородного типу укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи при використанш р1зних генотипових груп чорно-рябо! худоби. Автореф. дис. докт. с.-г. наук, Льв1в, 2002. - 36с.
Стаття надшшла до редакцИ 21.09.2015
УДК 636. 081
Заець А. П., к. с-г. н., © Мандрик М. О., Б^ас О. В., науковi сшвробггники,
1нститут корм1в та сшьського господарства Подыля НААН Суховуха С. М., к. с.-г. н., доцент Втницький нацгональний аграрний утверситет
РОЗДОЮВАННЯ КОР1В - ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД П1ДВИЩЕННЯ МОЛОЧНО1 ПРОДУКТИВНОСТ1 СТАДА
Дослгдженням встановлено, що згодовування концентрованих кормгв додатково до норми сприяе тдвищенню максимального надою коргв украгнськог червоно-рябог молочног породи на 140,9% - 209,7% у поргвнянт з надоем при виходг з родильного вгддыення. Встановлено, що бгльш продуктивнг корови, ям вгдзначаються за ргвнем надою вже в родильному в1дд1ленн1, тдвищують його в менших розмграх (на 140,9% -171,5%) тж низько продуктивн1ш1 (на 209,7% - 193,9%). При збтьшент надою за 305 дн1в лактацп збыьшуеться максимальний надш та час його настання.
© Заець А. П., Мандрик М. О., Кгас О. В., Суховуха С. М., 2015
195
У племзаводг СТОВ «Колос» надш 264 роздоених коргв за I лактацю в середньому був 6357 кг молока, за II лактацю - 7468 кг та III лактацю i старшг -7914 кг молока.
Ключов1 слова: корови, украгнська червоно-ряба молочна порода, корми, роздш, молочна продуктивтсть, генетичний потенщал
УДК 636. 081
Заец А., Мандрик М., Бигас О., Суховуха С.
Институт кормов и сельского хозяйства Подолья НААН Винницкий национальный аграрный университет
РАЗДОЙ КОРОВ - ЭФФЕКТИВНЫЙ МЕТОД ПОВЫШЕНИЯ МОЛОЧНОЙ
ПРОДУКТИВНОСТИ СТАДА
В одном из ведущих племенных хозяйств Винницкой области по разведению украинской красно-пестрой молочной породы - СООО «Колос» проведены исследования по изучению влияния раздоя на молочную продуктивность всего стада коров. Исследованием установлено, что скармливание концентрированных кормов дополнительно к норме способствует повышению максимального удоя коров украинской красно-пестрой молочной породы на 140,9% - 209,7% в сравнении с надоем при выходе из родильного отделения. Установлено, что более продуктивные коровы, которые отличаются по уровню надоя уже в родильном отделении, повышают его в меньших размерах (на 140,9% - 171,5%), чем низко производительные (на 209,7% -193,9%). При увеличении удоя за 305 дней лактации увеличивается максимальный удой и время его наступления.
Поэтому, использование массового раздоя коров следует рассматривать, как возможный и перспективный вариант: повышения молочной продуктивности стада; выявление генетических задатков; закладки высокопродуктивных семейств коров-рекордисток; получение быков-производителей для улучшения породного значения +500-800 кг молока.
Ключевые слова: коровы, украинская красно-пестрая молочная порода, корма, роздой, молочная продуктивность, генетический потенциал
UDC 636. 081
Zaets A., Mandrik M., Bigas O., Suhovucha C.
Institute of Agriculture and feed skirts NAAS Vinnytsia National Agrarian University
OF MILKING COWS IS AN EFFECTIVE METHOD OF INCREASING MILK
PRODUCTION HERDS
In one of the leading breeding farms of Vinnytsia region for breeding Ukrainian Red Pied dairy breed - JV «Kolos» conducted a study on the impact of milking on milk production of the herd of cows. The study found that feeding concentrate feed in addition to the normal promotes maximum milking cows Ukrainian Red Pied dairy breed on 140.9% - 209.7% compared with milk yield when leaving the maternity ward. It was found that the more productive cows that differ in the level of milk production in the maternity ward, increase it in smaller sizes (to 140.9% - 171.5%) than low productivity (by 209.7% - 193.9%). With increasing milk yield for 305 days of lactation milk yield and increases the maximum time of its occurrence. Therefore, the use of mass milking cows should be considered as a possible and promising option: increasing milk production flocks; detection of genetic predisposition; Bookmark highly productive cows rekordistok families; getting sires to improve the breed value + 500-800kg milk.
196
Key words: cows, ukrainian red-and-white dairy breed, feed, milking, milk yield, genetic potential
1нтенсифшащя rany3i молочного скотарства зумовлюетъся передуем випередженим розвитком його кормово1 бази - полшшенням И рГвня та структури, збалансованосп paцiонiв годiвлi, пiдвищенням якостi коpмiв [2-4, 6].
На бшъшост украшсъких ферм молочна худоба мае значний генетичний потенщал. Але продуктивна можливютъ тварин pеaлiзyетъся не повшстю. Однiею з причин е неповнощнна годiвля [1-3, 7].
Одним iз методiв пiдвищення пpодyктивностi коpiв е впровадження роздою. Тому нашою метою було вивчення впливу роздою на молочну пpодyктивнiстъ усъого стада коpiв украшсъко1 червоно-рябо! молочно! породи.
Методика дослщжень. Дослiдження проводили у племшному господapствi СТОВ «Колос» Тростянецъкого району Вшницько! облaстi за единою методикою зпдно шкали авансово! годiвлi протягом перших чотиръох мiсяцiв лактацл. Для дослщу за принципом aнaлогiв, а саме: вшом (I, II i стapшi лактацл), piвнем надою при виходi з родильного вiдцiлення було пщбрано групи тварин i присвоено клас годiвлi.
Дослiд проводився в умовах стшлового утримання, з триразовим до!нням у молокопpовiд.
Молочну продуктившстъ коpiв оцiнювaли проводячи контpолънi до!ння тpичi на мiсяцъ через кожш 10 днiв у пеpiод роздою (чотири мiсяцi) та один раз на мюяць у нaстyпнi мюящ лактацп. Вмiст жиру та бшку в молоцi коpiв визначали на прилад «Екомшк».
Бiометpичнy обробку дослщних даних проведено за загалъновизнаними методиками вapiaцiйноl статистики [5].
При проведенш дослiдженъ вивчали тaкi показники: кшъкютъ авансованих коpмiв на голову на добу; надш, кг: при виходi з родильного вiддiлення та у pозpiзi yсiх наступних мюящв лактацп; максималъний добовий нaдiй та час його настання, за 305 дшв лактацп; вмiст жиру та бшку в молощ коpiв за лактащю; виявлення генетичних зaдaткiв молочно1 пpодyктивностi для закладки нових родин.
Таблиця 1
Корми Перюди годiвлi
весняний лгтнш осшнш зимовий
Зелена маса люцерни 20,0 40,0 - -
Зелена маса кукурудзи - - 25,0 -
Силос кукурудзяний 20,0 - 20,0 25,0
Сшаж люцерновий - - - 10,0
Сшо 6агатор1чних трав - - - 3,0
Оно злаково-бобове 0,5 - - -
Очка ячмшна - - 4,0 -
Дерть пшенична - - 1,2 -
Дерть ячмшна 1,0 1,5 1,2 1,0
Дерть кукурудзяна 1,0 - - 1,0
Дерть горохова 1,0 1,5 0,6 1,0
Макуха соняшникова 1,0 - - 1,0
Барда св1жа - 10,0 - -
Меляса - - 1,0 1,0
Сшь кухонна 0,1 0,1 0,1 0,1
Рацюни годiвлi корегувались щодекадно залежно вiд фактичного надою при збшьшенш якого, збiльшували i аванс концентратiв. Аванс кормiв давали до того часу поки корова реагувала на нього шдвищенням надо!в. Потiм додаткову
197
кшьюсть корму поступово виключали з рацюну i переводили корову на нормовану годiвлю вщповщно до фактичного надою.
Додатковий аванс концентрованих кормiв роздавали двiчi на добу, що не збiгалося з роздачею концентратiв основного рацiону. Основний рацюн залежно вiд перiоду годiвлi корiв наведено в таблицi 1.
Роздш у племзаводi СТОВ «Колос» проводився за рахунок додаткового згодовування концентрованих кормiв у виглядi злаково-бобово! дерт^ Для цього на 10-й день тсля розтелення, коли молочна залоза прийде в норму, проводили контрольне до!ння i встановлювали iндивiдуальний удш молока за добу.
Якщо корова дала за добу 12-18 кг молока то до основного рацюну !й додатково додавали 2 кг концентрованих кормiв, коровам з удоем 18-24 кг - 3 кг, а з удоем 24-33 кг молока - 4 кг концентрованих кормiв (табл. 2).
Таблиця 2
Схема дослщу_
Групи кор1в за р1внем надогв, кг при виход1 з родильного вщдшення К1льк1сть кор1в, гол1в Основнии перюд, д1б Додаткова даванка до основного рацюну (ОР) концентрованих кортв, кг/гол
тсля I контрольного до!ння тсля II 1 посл1дуючих контрольних до!нь
I (12,2-15,0) 11 110 2 кг 2кг+0,3кг на кожний кг добавленого молока
II (15,1-18,0) 68 110
III (18,1-21,0) 62 110 3 кг 3кг+0,3кг на кожний кг добавленого молока
1У (21,1-24,0) 49 110
У (24,1-27,0) 54 110 4 кг 4кг+0,3кг на кожний кг добавленого молока
У1 (27,1-30,0) 12 110
У11 (30,1-33,0) 8 110
Наступна добавка корму проводилась з розрахунку 0,3 кг концентра™ на кожний кшограм добавленого молока враховуючи вщ другого контрольного до!ння.
Результати дослщжень. Проведет дослщження показали, що рiвень середнього надою корiв при переведеннi з родильного вщдшення на ферми з роздою значною мiрою зумовлюе рiвень максимального надою (табл. 3).
Результати дослщжень свщчать, що бiльш продуктивш корови, якi вiдзначаються за рiвнем надою вже в родильному вщдшенш, пiдвищують його в менших розмiрах - на 140,9-171,5 % шж низькопродуктивнi - на 209,7-193,9 %. Проте необхщно вiдмiтити що при збшьшенш надою за 305 дшв лактаци збiльшуеться максимальний надiй i час його настання. Так, при молочнш продуктивностi 4000-5000 кг молока, середнш максимальний добовий надiй був
25.8 кг, який досягнутий на 43-47 день лактаци; 5000-6000 кг - максимальний надiй 33,1 кг i настав на 64 день; 6000-7000 кг - максимальний надш становив
35.9 кг i настав на 68 день, - 7000-8000 кг - максимальний надш був на рiвнi 37,638,5 кг i настав на 76 день; 8000-10000 кг - максимальний надш 38,6-45,4 кг i настав на 81-83 день.
В таблиц 4 наведено середш показники молочно! продуктивност корiв укра!нсько! червоно-рябо! молочно! породи з тривалютю роздою чотири мюящ.
Аналiзуючи данi таблицi 4 встановлено, що за рахунок роздою корiв виявлено 79 голiв корiв-рекордисток, в т.ч. 5 корiв з молочною продуктившстю понад 10 тисяч кг молока, 15 корiв з надоем понад 9тисяч кг молока та 59 корiв мали молочну продуктившсть понад 8тисяч кг молока.
Вмют жиру в молоцi корiв за лактащю коливався в межах 3,65-3,87 %, а бшку 2,82-3,32 %.
198
Таблиця 3
Залежшсть максимального надою KopiB вщ р1вня ТхньоТ молочноТ
Групи корш за р1внем надогв, кг при виход1 з родильного вщдшення Кшь-юсть, гол1в Середнш добовий надш, кг (по грут)
I мтс. (при виход1 з родильного вщдшення) II тс III тс IV м1с Максимальний надш
кг у % до початкового на який день досягнуто
I (12,2-15,0) 11 12,3 20,2 25,7 24,8 25,8 209,7 43
II (15,1-18,0) 68 16,4 24,6 31,6 31,2 31,8 193,9 47
III (18,1-21,0) 62 19,3 26,9 32,5 31,6 33,1 171,5 64
IY (21,1-24,0) 49 22,8 31,1 35,6 34,9 35,9 157,5 68
Y (24,1-27,0) 54 25,5 32,7 38,2 37,5 38,5 151,0 76
YI (27,1-30,0) 12 27,4 35,0 38,3 37,0 38,6 140,9 81
YII (30,1-33,0) 8 31,2 40,1 45,2 44,0 45,4 145,6 83
Варто зазначити, що завдяки проведенню роздою проявився генетичний потенщал у двох правнучок вiд родоначальниц родини. Корони 3014 - Кармен 6828 та Калинки 4350. Надш вщ них за III лактащю склав 10050 кг молока при жирност 3,73 % при вмют бiлка 3,14 % та 9616 кг при жирносп 3,8 %, а бшковосп 3,19 % вщповщно.
Таблиця 4
Середнi показники молочноТ продуктивностi дослiдних кор1в украТнськоТ червоно-рябоТ молочноТ породи з тривалiстю роздою чотири мкящ у
Молочна продуктившсть кор^в Всього, голш Лактащя, гол1в
Надш за лактащю, кг Втст, %
жиру б!лка I II III i старше
4000-5000 3,65-3,74 2,84-3,1 6 4 2 -
5000-6000 3,67-3,79 2,85-3,14 70 44 21 5
6000-7000 3,68-3,87 2,85-3,32 65 39 20 6
7000-8000 3,69-3,85 2,85-3,29 44 4 17 23
8000-9000 3,68-3,83 2,83-3,25 59 8 22 29
9000-10000 3,68-3,81 2,83-3,19 15 3 6 6
10000 i бшьше 3,66-3,80 2,82-3,13 5 - 1 4
Всього 264 102 89 73
Вiдмiчено, що правнучки з родини Маювки 3427 - Марюза 4024, Молочна 4124, Мушка 4139, Малютка 8082 та Метюла 4142 мали надiй за II лактащю 90369852 кг молока. Внучка Горда 4336 вщ родоначальнищ Грацп 5083 була роздоена до надою 10024 кг молока при вмют жиру 3,7 % та бшка 3,08 % за III лактащю.
Також рекордистками за роздоем стали внучки Золушки 3405 - Зорька 8088 молочна продуктивнють яко! за III лактащю була 10154 кг при жирносп 3,71% та бшковосп 3,11 % та Зiрниця 1760 з надоем за III лактащю 10468 кг молока з вмютом жиру 3,7 % i бшка 3,1%.
Крiм того, з допомогою роздою продовжуеться робота iз створення нових родин, оскшьки виявлений генетичний потенщал молочно! продуктивност дочок: Шишки 5664 вiд родоначальнищ Шально! 5064, надiй яко! становив 10271кг при вмют жиру 3,68 % та бшка 2,90 %; Ласпвки 7605, надш яко! був 9632кг при вмют жиру 3,71 % та бшка 3,10 %, яка походить вщ родоначальнищ Ласкаво! 3124; Волни 6325 з надоем за I лактащю 9567 кг при жирносп 3,7% та бшковосп 3,16 % та Волжанки 5818 з надоем за II лактащю 9052 кг при вмют 3,71 % жиру i 3,10 % бшка одержаних вщ родоначальнищ Волошки 2217.
199
Висновки. У племзаводi СТОВ «Колос» Тростянецького району було проведено роздш 264 корiв. При цьому за I лактащю надш в середньому становив 6357 кг молока, за II лактащю - 7468 кг та III лактащю i старшi -7914 кг.
Молочна продуктивнють корiв селекцшного ядра в середньому за I лактащю була на рiвнi 6917кг молока при жирност 3,72 % i бшковосп 3,23 %, за II лактащю - 7615 кг молока при вмюту жиру 3,79 % та бшка 3,25% та III i старшi лактаци -8357кг 4,01 % i 3,27 % вщповщно.
Використання масового роздою корiв слiд розглядати, як можливий i перспективний варiант: пiдвищення молочно! продуктивностi стада; виявлення генетичних задаткiв; закладання високопродуктивних родин з корiв -рекордисток; одержання буга!в-плщниюв полiпшувачiв породного значення +500-800 кг молока.
Л^ература
1. Використання генетичного потенщалу високопродуктивних кор1в i кор1в -рекордисток для удосконалення продуктивних i племшних якостей укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи захвдного регюну Укра!ни / З. С. Щербатий, В. Ф. Кос, Л. I. Музика [та ш.] // Науковий вюник ЛНУВМ та бютехнологп ¡м. С. З. Гжицького. -Льв1в, 2009. - Т. 11. - № 3 (42), 4.2. - С. 370-374.
2. Год1вля сшьськогосподарських тварин / А. Т. Цв1гун, М. Г. Повозшков, М. Н. Бахмат. Доввдник. - Кам'янець-Подшьський, 2003. - 352 с.
3. Юатулш I. I. Год1вля стьськогосподарських тварин. Шдручник/ I. I. Iбатулiн, Д. О. Мельничук, Г. О. Богданов та ш. - Вiнниця: Нова Книга, 2007. - 616 с.
4. Комбикорма и кормовые добавки: Справочное пособие / В. А. Шаршунов и др. - Мн., Екоперсректива. - 2002. - 440 с.
5. Лакин Г. Ф. Биометрия : учеб. пособие для биол. Спец. Вузов. / Г. Ф. Лакин -4-е узд. Перероб. и доп. - М.: Высш. шк., 1990. - 352 с.
6. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных. Справочное пособие. 3-е издание переработаное и дополненое / Под. ред.. А. П. Калашникова, В. И. Фисинина, В. В. Щеглова, Н. И. Клейменова. - Москва, 2003. - 465 с.
7. Пелехатий М. С. Молочна продуктивнють корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи рiзних виробничих титв / М. С. Пелехатий, С. П. Омелькович // Селекщя тварин на сучасному етат розвитку бюлопчно! науки: Мiжнар. наук.-практ. конф.; Наук. вюн. Нацюнального ун-ту бiоресурсiв i природокористування Укра!ни. -Ки!в , 2010- №138. - с. 98-106.
Стаття надшшла до редакцИ 14.09.2015
УДК 636.2.034.082
1льницька О. Ю.1, асистент, Федорович €. I.2, д. с.-г. н., професор, Баб1к Н. П.2, к. с.-г. н. ©
Подыьський державний аграрно-техшчний умверситет, м. Кам'янець-Подыьський, Украгна 21нститут б1ологИ' тварин НААН, м. Льв1в, Украгна
В1ДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТШСТЬ КОР1В Р1ЗНИХ Л1Н1Й ПРИКАРПАТСЬКОГО ВНУТР1ШНЬОПОРОДНОГО ТИПУ УКРА1НСЬКО1 ЧЕРВОНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ
Дослгджено вгдтворювальну здаттсть коргв ргзних лтт прикарпатського внутрШньопородного типу украгнськог червоно-рябог молочног породи. Встановлено, що в1к I осгметння коргв в середньому по стаду становив 18,6 мюяця, тривалгсть сервгс-пергоду, залежно вгд лактаци, знаходилася в межах 91,3-106,2, сухостшного перюду - в межах 71,8-73,4 та мгжотельного перюду - в межах 371,9-390,6 дня. Серед тварин
© Ььницька О. Ю., Федорович С. I., Бабж Н. П., 2015
200
