CC BY
32
УДК 636.082.02.
Щербатий З.С., д.с.-г.н., професор Павл1в Б.А., к.б.н, доцент Боднар П.В., асистент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ЕФЕКТИВН1СТЬ СЕЛЕКЦ1ЙНИХ ЗАХОД1В, НАПРАВЛЕНИХ НА КОНСОЛ1ДАЦ1Ю ЗАХ1ДНОГО ТИПУ УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1
МОЛОЧНО1 ПОРОДИ
Проведено анал1з ефектиеност1 застосуеання окремих селекцтних заходге г еикладено одержанг при цьому результати, направленг на подальшу консолгдацгю захгдного типу украгнськог чорно-рябог молочног породи. Встаноелено, що найбыьш еисокий р1еень молочног продуктиеност1 буе у корге з 87,5 % спадкоеостг голштинськог породи та при поеднаннг е гх генотип 75 % спадкоеостг голштите г 12,5 % нгмецьког чорно-рябог породи. Подальше зростання спадкоеостг покращуючих поргд супроеоджуеться зниженням р1еня молочног продуктиеност1 г пог1ршенням егдтеорног здатност1 корге.
Ключовi слова: порода, генетичний потенц1ал бугаге, частка спадкоеостг, молочна продуктиетсть, жиеа маса, егдтеорнг якост1 корге.
Популящя захщного внутршородного типу укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи тривалий час формувалася при використанш в стадах худоби буга!в голштинсько! i шмецько! чорно-рябо! порщ. В результат цього сформувалася популящя тварин, яка характеризуемся високою, як фенотиповою, так i генотиповою рiзнорiднiстю, переважна бiльшiсть тварин яко! несе в своему генотит певну частку спадковостi голштинсько! або шмецько! чорно-рябо! порщ. Вказане створюе добрi умови для дi!' добору та впровадження селекцiйних заходiв для подальшо! !! консолiдацi!.
Одним з ефективних заходiв, що обумовлюе стутнь консолiдацi! захiдного внутрiпородного типу е з'ясування ступеня реалiзацi! в стадах худоби генетичного потенщалу буга!в рiзних генотипiв. Результати дослiджень, якi були проведет в племрепродукторi "Селекщонер" свщчать, що ступiнь реалiзацi! генетичного потенщалу буга!в нiмецько! чорно-рябо! породи був рiзний i значною мiрою обумовлений часткою спадковостi голштинсько! породи. Найбшьш високий надiй молока за третю лактацiю був у групi корiв дочок буга!в нiмецько! чорно-рябо! молочно! породи, яю в генотипi мали 75 % спадковостi голштинсько! породи, i дорiвнював 4143,7 кг, з вмктом жиру -3,75% i кiлькiстю молочного жиру 155,3 кг. В групах корiв дочок буга!в, якi в своему генотипу мали бшьш високу частку спадковостi голштишв (87,5 -93,75%) ступiнь прояву рiвня молочно! продуктивностi у !х дочок був значно
© Щербатий З.е., Павл1в Б.А., Боднар П.В., 2010
149
нижчим. Зокрема, в цих групах корiв надш молока за третю лактацш дорiвнював 3964,3 i 3548,5 кг, з нижчим вмштом жиру в молоцi, який дорiвнював 3,68-3,56% i кiлькiстю молочного жиру, яка складала 145,8 -126,3кг.
Жива маса корiв, одержаних вiд буга!в шмецько! чорно-рябо! породи з часткою спадковостi 87,5 i 93,75 % голштинсько! породи була найбшьш високою i дорiвнювала тсля третього отелення 562,4 - 570,5 кг; у груш корiв, одержаних вщ буга!в з 75 % спадковост голштинiв, вона дорiвнювала 545,0 кг.
У корiв-дочок, якi походили вщ буга!в шмецько! чорно-рябо! породи з часткою спадковост 75 % за голштинами, були кращi показники вщтворно! здатностi. Зокрема, сервiс-перiод коливався в межах 98,4 - 104,2 дшв, мiжотельний перiод - 413,0 - 425,2 дшв, iндекс оЫменшня був на рiвнi 2,46 -2,57. Одержат результата дослщжень дають пiдставу рекомендувати використовувати в стадах захщного типу укра1нсько1 чорно-рябо! молочно! породи буга!в-плiдникiв нiмецько! чорно-рябо! породи, в генотит яких частка спадковост голштинiв не перевищуе 75 %.
Вивчення рiвня молочно! продуктивностi корiв-дочок буга!в покращуючих порiд, якi використовувались у цьому стадi протягом тривалого перiоду, дало можливiсть встановити аналопчну закономiрнiсть щодо ступеня реалiзацi! генетичного потенщалу буга!в покращуючих порiд. Бшьш високим ступенем реалiзацi! в стадi генетичного потенцiалу вiдзначалися буга! голштинсько! породи.
Надш молока за першу лактацш у дочок буга!в голштинсько! породи складав 3761,5 кг, з вмютом жиру 3,70 % i кiлькiстю молочного жиру 139,7 кг. За третю лактацш надш молока у цш груш корiв дорiвнював 4015,2 кг, з вмютом жиру 3,61 % i кiлькiстю молочного жиру 144,8 кг. Аналопчна закономiрнiсть щодо прояву рiвня молочно! продуктивностi була в груш корiв-дочок буга!в шмецько! чорно-рябо! породи. Надiй молока в данш групi корiв становив за першу лактацш 3521,4 кг, з вмютом жиру 3,82 % i кшьюстю молочного жиру 134,8 кг. За третю лактацш надш молока становив 3942,7 кг, з вмютом жиру 3,85 % i кшьюстю молочного жиру 151,8 кг.
Рiвень молочно! продуктивной корiв-дочок буга!в укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи, порiвняно з iншими групами, був нижчим i складав за першу лактацш 3307,9 кг, з вмштом жиру 3,73 % i кiлькiстю молочного жиру 123,2 кг. За третю лактацш показники молочно! продуктивной становили вщповщно: надш молока 3740,8 кг, вмют жиру в молощ 3,71 % i кiлькiсть молочного жиру 138,9 кг.
Таким чином, вивчення ступеня прояву рiвня молочно! продуктивност корiв-дочок буга!в покращуючих порiд протягом тривалого !х використання у стадi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи свщчить, що найбiльш високий надiй молока був у корiв-дочок буга!в голштинсько! i нiмецько! чорно-рябо! порiд. Проте показники вмюту жиру в молощ i кiлькостi молочного жиру були найбшьш високими в груш корiв-дочок буга!в нiмецько! чорно-рябо! породи, що свщчить про кращий ступiнь реалiзацi! !х генетичного потенцiалу в умовах
150
даного стада.
Вивчення вщтворних якостей показало, що мiжгрупових рiзниць за тими ознаками, яю характеризують вщтворш якост корiв, зокрема вш першого отелення, тривалiсть тшьност i сухостiйного перiодiв, iстотних мiж групових рiзниць не виявлено. Так вш першого отелення в окремих групах корiв був на рiвнi 29,2 - 29,9 мiсяцiв, тривалшть тiльностi - 279,6 - 280,6 дшв, тривалють сухостiйного - 75,1 - 76,3 дшв, тривалють лактацп - 353,5 - 373,7 дшв, тривалють мiжотельного - 423,9 - 448,5 дшв. 1ндекс осiменiння в окремих групах становив 2,51 - 2,76. Менша тривалють сервiс-перiоду i лактацп, порiвняно з групою корiв-дочок голштинських бугшв, була в груш корiв-дочок бугшв нiмецькоï чорно-рябо1 породи i складала вiдповiдно 103,2 i 353,5 дшв. Дещо iншi показники вiдтворноï здатностi були в груш корiв-дочок бугаïв украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи. Зокрема, тривалiсть сервiс-перiоду складала 91,7 дшв, лактацп - 359,0 дшв, шдекс оаменшня становив 2,51, або був одним з кращих.
Одержат результата дослщжень ступеня реалiзацiï генетичного потенщалу бугшв покращуючих порщ узгоджуються також з даними про стушнь прояву рiвня молочное' продуктивностi корiв укра1'нсько1' чорно-рябо1' молочное' породи даного стада при рiзному поeднаннi в ïx генотипах часток спадковост голштинськоï i нiмецькоï чорно-рябоï порiд та свiдчить про рiзну норму реакцiï цих генотипiв на умови зовшшнього середовища. Зокрема, в групах корiв при зростаннi частки спадковост голштинськоï породи до 75 %, а шме^^ чорно-рябоï породи до 12,5 % надш молока за першу лактацш складав 3610,6 кг, а за третю лактацш - 4055,9 кг, з вмютом жиру - 3,91 % i
3.90 % та кшьюстю молочного жиру - 141,7 кг i 157,9 кг. Подальше зростання частки спадковост голштинськоï породи до 81 - 85 %, при частщ спадковост 6,25% нiмецькоï чорно-рябоï породи супроводжуеться зниженням рiвня молочноï продуктивност корiв. Надiй молока за першу лактацш в цш групi корiв становить 3476,7 кг, а за третю лактацш - 3756,6 кг.
Необхщно вщзначити, що при зростанш частки спадковостi голштинськоï породи в генотипах корiв до 75 % i нiмецькоï чорно-рябоï породи до рiвня 12,5% мае мiсце тенденщя до зростання вмiсту жиру в молощ i юлькост молочного жиру. Найбшьш високий вмют жиру в молощ був у груш корiв, яю мали 75% спадковостi голштинсько1, 12,5 % - нiмецькоï чорно-рябоï i 12,5 % - укра^сь^ чорно-рябоï молочноï порiд i складав за першу лактацш
3.91 %, з кшьюстю молочного жиру 141,7 кг, за третю лактацш - 3,90 % з кшьюстю молочного жиру 157,9 кг. Вмют жиру в молощ в груш корiв, яю мали 81-85% спадковост тишти^ь^ породи i 6,25 % нiмецькоï чорно-рябоï породи, був дещо нижчим i становив за першу лактацш 3,73 % з кшьюстю молочного жиру 129,4 кг за третю лактацш - 3,73% i 140,1 кг вщповщно.
Зростання частки спадковост голштинськоï породи в генотит корiв супроводжувалось деяким попршенням ïx вщтворних якостей. Вж першого отелення в окремих групах корiв при рiзному поеднанш в генотипах спадковост голштинськоï i нiмецькоï чорно-рябоï порiд коливався в межах
151
29,3- 30,5 мшящв, тривалють сервю i сухостшного перюду в межах 152,8 -193,7 та 74,4 - 86,0 дшв. Тривалкть лактацi! була в межах 358,8 - 393,1 дшв. Зростав також iндекс осiменiння корiв.
Таким чином, рiзний ступiнь прояву рiвня молочно! продуктивностi у корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи залежно вщ поеднання в !х генотипi голштинсько! i нiмецько! чорно-рябо! порiд можуть свiдчити про рiзну норму реакцп генотипiв тварин, що доцiльно враховувати на перспективу в подальшш племшнш роботi зi стадами худоби, зокрема використанням в стадах буга!в-плщниюв рiзних генотипiв.
Однак враховуючи, що в останш роки в стадах захщного типу укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи штенсивно використовуються лише буга!-плiдники голштинсько! породи були проведет також дослщження для з'ясування ефективностi цього селекцшного заходу в стадi племiнного заводу укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи "Ямниця". У даному стадi худоби цього племшного заводу протягом тривалого перюду також використовували лише буга!в-плiдникiв голштинсько! породи. Одержат результати дослщжень свщчать, що тривале використання буга!в голштинсько! породи дало можлившть сформувати стадо корiв з високим рiвнем молочно! продуктивности Так, в середньому по стаду надш молока за першу лактацш дорiвнюе 4763,2 кг, з вмютом жиру - 3,57 % i кiлькiстю молочного жиру 169,9 кг, за другу лактацш вщповщно 5122,1 кг, 3,61 % i 184,5 кг та за третю лактацш надш молока дорiвнюе 5635,0 кг, з вмютом жиру 3,59 i кiлькiстю молочного жиру 202,5 кг. Жива маса корiв тсля першого отелення складала 489,0 кг, другого - 501,0 кг i третього - 514,4 кг.
Зростання частки спадковост голштинсько! породи в генотит корiв стада супроводжуеться зростанням надо!в молока i кiлькостi молочного жиру до певно! межi. Найбшьш висок показники надою молока за лактацш i кiлькостi молочного жиру були в грут корiв з 87,5 % спадковост голштинсько! породи i складали за першу лактацш 5089,7 кг i 181,8 кг, другу лактацш -5487,2 кг i 197,6 кг i за третю лактацш - 6269,7 кг i 225,08 кг. У грут корiв з 93,75 % спадковост за голштинами рiвень надою молока i кiлькостi молочного жиру знижуеться, однак жива маса корiв продовжуе зростати. Так, у грут корiв 93,75 % спадковост голштинсько! породи надш за першу лактацш дорiвнював 5021,5 кг, з вмютом жиру 3,55 % i кiлькiстю молочного жиру 169,9 кг. За третю лактацш надш молока у вказанш грут корiв дорiвнював 5935,0 кг, з вмштом жиру 3,59 % i кiлькiстю молочного жиру 214,8 кг. Що стосуеться вмюту жиру в молощ доцiльно вiдзначити, що певного його зростання iз збшьшенням часки спадковостi голштинсько! породи не встановлено.
В молочному скотарствi важливою селекцiйною ознакою, яка формуеться i проявляеться з найбiльш раннього перюду онтогенезу та яка значною мiрою впливае на формування будови тша корiв i рiвень прояву в них молочно! продуктивност е !х жива маса.
Вивчення живо! маси в стадi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи племшного заводу "Ямниця" показало, що зростання спадковост голштинсько!
152
породи в генотит корiв супроводжуеться зростанням ïx живоï маси. Так, тсля першого отелення, у корiв з 50 % спадковост голштинськоï породи жива маса складала 457,2 кг. У групах корiв з 75% i 87,5 % вона зростае е найбшьш високою в грут корiв з часткою спадковост голштишв 93,75 % та становить 501,7 кг. Аналопчна закономiрнiсть щодо прояву живоï маси в окремих групах корiв спостер^аеться пiсля другого i третього отелень. Так, тсля третього отелення в грут корiв з 50 % спадковост голштинiв жива маса дорiвнювала 492,5 кг, з часткою спадковост 75% - 512,6 кг, 87,5 % - 513,5 кг i була найбшьш високою в груш корiв, яю мали 93,75 % спадковост голштинськоï породи та складала 537,9 кг. Отже, наведет дат свщчать, що зростання частки спадковост голштинськоï породи супроводжуеться зростанням ïx живоï маси.
Жива маса корiв взаемозв'язана з типом ïx тшобудови. Про тип тiлобудови судять на основi величини промiрiв окремих частин тша тварин. Аналiз показникiв основних промiрiв корiв свiдчить, що при зростанш частки спадковостi голштинiв у генотит корiв украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи вiдбуваеться зростання величини таких промiрiв, як висота в холщ, коса довжина тулуба, ширина в клубах, а також зменшення величини таких промiрiв, як ширина грудей, обхват грудей за лопатками i обхват п'ястя. Зокрема, у корiв з часткою спадковост голштинськоï породи 93,75 % висота в холщ становить -135,4 см, коса довжина тулуба - 157,5 см, ширина в клубах - 53,8 см. В данш грут корiв знижуються показники ширини грудей (41,0 см), обхват грудей за лопатками (190,8 см), обхват у п'яст (18,2 см). Наведет дат можуть свщчити про формування бшьш вузькотшого типу тшобудови, який характерний для корiв молочного напрямку продуктивность Пщтвердженням цього можуть бути показники шдекав тшобудови. Так, наприклад в грут корiв 93,75% спадковостi голштинськоï породи, iндекс збитостi складав 121,1 %, масивност - 140,9 %, широкотшост - 299,5 % i костистост - 312,7 %, що вщповщае iндексам тiлобудови корiв молочного напрямку продуктивность
Висновки.
1. Тривале використання бугаïв голштинськоï i нiмецькоï чорно-рябоï порiд дае можливiсть сформувати стада украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи з високим генетичним потенщалом щодо прояву рiвня молочноï продуктивностi корiв.
2. Встановлено, що корови-дочки буга]^ украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи голштинськоï i нiмецькоï чорно-рябоï порiд вiдзначаються рiзним ступенем прояву молочноï продуктивностi корiв. Найбiльш високий надiй молока за першу i третю лактацп був у корiв-дочок голштинськоï та нiмецькоï чорно-рябоï порiд, вмiст жиру в молощ i юльюсть молочного жиру були найбшьш високими у корiв-дочок буга}^ нiмецькоï чорно-рябоï породи.
3. Зростання частки спадковост покращуючи порщ в генотит корiв украïнськоï чорно-рябоï породи супроводжуеться зростанням ïx молочноï продуктивностi до певноï межi. Найбшьш висою показники були у корiв з 87,5 % спадковостi голштинськоï породи i при поеднаннi 75 % спадковост голштинiв з 12,5 % спадковост нiмецькоï чорно-рябоï породи. Подальше
153
зростання частки спадковост голштишв, навпаки, приводить до зниження молочно! продуктивност ^pÎB.
4. Використання в стадах украшсько! чорно-рябо! молочно! породи буга!в голштинсько! породи супроводжуеться зростанням живо! маси корiв, яка була найбшьш високою у корiв з 93,75 % спадковостi голштишв та сприяе формуванню бiльш вузькотшого типу тiлобудови, який характерний для корiв молочного напрямку продуктивностi.
Лггература
1.Боднар П. В. Ефективнiсть використання в стадi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи буга!в покращуючих порщ чорно-рябо! худоби / Боднар П. В., Щербатий З. £., Павлiв Б. А. // Науковий вкник ЛНУВМБТ ш. С. З. Гжицького. - Т. 11, № 2 (41). Ч. 3. - Львш, 2009. - С. 20-24.
2.Боднар П. В. Молочна продуктившсть i вщтворна здатнiсть корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи при поеднанш в ïx генотипi спадковостi голштинськоï i шмець^' чорно-рябоï порiд / Боднар П. В., Щербатий З. £., Павлiв Б. А. // Науковий вкник ЛНУВМ та БТ ш. С. З. Гжицького. - Львiв, 2008. - Т. 10, № 2 (37). Ч. 3. - С. 12-16.
3.Консолщащя селекцiйниx груп тварин: теоретичнi i методичнi аспекти. За матерiалами творчоï дискусiï (24 кв^ня 2002р) / За ред. В.П. Бурката i Ю.П. Полупана. - Кшв: Аграрна наука, 2002. - 58 с.
4.Петренко I. П. До теори консолщаци порщ у скотарствi / I. П. Петренко // Розведення i генетика тварин : М!жвщомчий тематичний науковий збiрник / 1нститут розведення i генетики тварин УААН. - Кшв : "Аграрна наука", 1999. - Вип. 31 -32. - С. 185-189.
5.Полупан Ю. П. Методи визначення ступеня фенотипово!' консолiдацiï селекцшних груп тварин / Ю. П. Полупан // Методики наукових дослщжень iз селекцп, генетики i бютехнологп у тваринництвi. - Киïв : Аграрна наука, 2005. - С. 52-61.
6.Програма селекци украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи великоï рогатоï худоби на 2003 - 2012 роки / Мельник Ф. Ю., Микитюк Д. М., Пищолка В. А. [та ш.] ; загал. ред. В. П. Бурката i М. Я. £фiменка // Державний науково-виробничий концерн "Селекщя". - Кшв, 2003. - 83 с.
7. Федорович £. I. Захщний внутршньопородний тип украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи: господарсько-бюлопчш та селекцiйно-генетичнi особливостi / Федорович £. I., Сiрацький Й. З. - Кшв: Науковий свщ 2004. -380 с.
8.Щербатий З. £. Жива маса i екстер'ерш особливост тiлобудови корiв стада украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи племшного заводу "Ямниця" при використанш голштишв / Щербатий З. £., Павлiв Б. А., Боднар П. В. // Збiрник наукових праць Вшницького нацiонального аграрного унiверситету. -Вшниця, 2010. - Вип.5 (45). - С. 147-151.
9.Щербатий З. £. Результати використання в стадi украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи буга]^ нiмецькоï чорно-рябоï породи з рiзною часткою спадковостi за голштинами / Щербатий З. £., Павлiв Б. А., Боднар П. В. //
154
Науковий вкник ЛНУВМ та БТ iM. С. З. Гжицького. - Львiв, 2009. - Т. 11, № 2 (41). Ч. 3. - С. 20-24.
10. Щербатий З. £. Стутнь консолщаци селекцшних ознак KopiB окремих лшш стада укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи. / Щербатий З. £., Павлiв Б. А., Боднар П. В. // Науковий вшник ЛНУВМ та БТ iM. С. З. Гжицького. - Львш, 2010. - Т. 12, № 2 (44) Ч. 3. - С. 275-279.
Summary
Shcherbatyj Z.Y., Pavliv B.A., Bondar P.V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after
S.Z. Gzhytskyj.
EFFECTIVENESS OF SELECTION MEASURES AIMED AT CONSOLIDATION OF WESTERN-STYLE BLACK AND VARIEGATED MANNER UKRAINIAN DAIRY BREEDS
The analysis of the effectiveness of individual selection measures and outlines the results obtained thus, aimed at further consolidation of Western-style black and variegated manner Ukrainian dairy breeds. Established that the highest level of milk production in cows was 87,5 % with heredity holshtynskoyi breed and combining them in genotype 75 % holshtyniv heredity and 12,5 % German black rocks in a variegated manner. Further improving the continuity of growth is accompanied by rocks in the level of milk production and deteriorating reproductive ability of cows.
Key words: breed, genetic potential of the bulls, part of heredity, live weight, milk productivity, reproductive qualities of cows.
Стаття надшшла до редакцИ 23.09.2010
155
