CC BY
20
УДК 636.2.082.
Боднар П.В., асистент © Щербатий З.С., д.с.-г.н., професор Павл1в Б.А., к.б.н, доцент Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
МОЛОЧНА ПРОДУКТИВН1СТЬ I В1ДТВОРНА ЗДАТН1СТЬ КОР1В
УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ ПРИ ПОСДНАНШ В IX ГЕНОТИП1 СПАДКОВОСТ1 ГОЛШТИНСЬКО! I Н1МЕЦЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1 ПОР1Д
Виечено стутнь прояеу р1еня молочног продуктиеност1 г егдтеорну здаттсть корге украгнськог чорно-рябог молочног породи при поеднаннг е гх генотип ргзних часток спадкоеостг голштинськог г нгмецьког чорно-рябог поргд. Найбшьш еисокий надгй молока за першу г третю лактацп буе е грут корге, якг поеднуеали е сеоему генотип 75% спадкоеостг голштинськог г по 12,5% нгмецьког чорно-рябог г украгнськог чорно-рябог молочног поргд. В цш груш корге буе найбшьш еисокий ем1ст жиру е молоц1, проте спостер1гаеться деяке пог1ршення гх егдтеорних якостей. Група корге, якг мали 81-85% голштинськог г 6,25% нгмецьког чорно-рябог породи характеризуеались нижчою молочною продуктиетстю.
Ключо^^ слова:. порода, частка спадкоеостг, молочна продуктиетсть, егдтеорна здаттсть, норма реакцгг генотипу, коеф1ц1ент егдтеорног здатностг.
Вступ. Популящя тварин захщного внутршородного типу укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи на протязi тривалого часу формувалася в результат штенсивного використання в стадах буга!в голштинсько! породи, а в остант роки також буга!в тмецько! чорно-рябо! породи, тварини яко! мають в своему генотит певну частку спадковост голштитв [1]. У результат цього популящя даного внутршородного типу вщзначаеться сьогодт високою генетичною рiзнорiднiстю, тварини яко! поеднують в своему генотит спадковшть укра!нсько! чорно-рябо! молочно!, голштинсько! i нiмецько!' чорно-рябо! порщ. Це вказуе на важливють з'ясування норми реакцi! цього складного генотипу тварин на певш умови зовтшнього середовища та врахування !! в подальшiй роботi спрямовано! на консолщацш захiдного внутрiпородного типу
[2, 3].
Багаточисельними дослщженнями, якi були проведет в цьому напрямку у попередт роки встановлено, що зростання частки спадковост голштинсько! породи в генотит корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи супроводжуеться зростанням рiвня молочно! продуктивност до певно! межi, яка становить 75% голштинсько! породи. Подальше зростання частки
© Боднар П.В., Щербатий З.£., Павл1в Б.А., 2008
12
спадковост1 голштинсько1 породи приводило до зниження р1вня молочно1 продуктивност кор1в [4, 5]. При цьому попршувалися також ïx вщтворш якост [6].
Що стосуеться шмець^' чорно-рябоï породи, яка генеалопчно бшьш близька до украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи, дослщженнями встановлено, що високим ступенем реал1зацИ' генетичного потенщалу в стадах чорно-рябо1' худоби вщзначалися лише 6yraï з певною часткою спадковост голштинсько1' породи. Подальше зростання частки голштишв у генотип буга1'в шмецькох' чорно-рябо1' породи приводило до зниження р1вня молочно1' продуктивност ïx дочок [7, 8].
Метою наших дослщжень було вивчити ступшь прояву р1вня молочно1' продуктивност i вщтворш якост у кор1в укра1'нсько1' чорно-рябо1' молочное' породи при поеднаннi спадковостi голштинськоï i нiмецькоï чорно-рябоï порiд. З'ясувати норму реакци рiзниx генотипiв на умови годiвлi та утримання, що склалися в господарствi.
Матер1ал i методи. Дослiдження проведенi у стадi корiв yкраïнськоï чорно-рябоï молочноï породи племшного репродуктора „Селекщонер" Сокальського району Львiвськоï областi. З цiею метою було ввдбрано п'ять груп корiв, якi в своему генотипi мали рiзнi частки спадковостi yкраïнськоï чорно-рябоï молочной голштинськоï i нiмецькоï чорно-рябоï порiд. У цих групах вивчали надiй молока за 305 дшв першоï i третьоï лактацп, вмют жиру в молоцi та кшьюсть молочного жиру, вiдтворнy здатнiсть тварин за вжом першого отелення, тривалост бiологiчниx перiодiв (сервiс-, сyxостiйного, мiжотельного (МОП) та лактацп). Визначали шдекс осiменiння (кiлькiсть осiменiнь на 1 заплщнення) та коефiцiент вiдтворноï здатност (КВЗ), який вираховували за формулою:
МОП
де 365 - кшьюсть дшв у рощ; МОП - середня тривалють мiжотельного перюду, дшв.
Бюметричне опрацювання одержаних даних проведено згiдно з методиками М.А. Плохшського [9] на ПЕОМ з використанням программного забезпечення М1сго8ой Excel.
Результати дослщжень. Даш про рiвень молочноï продyктивностi корiв yкраïнськоï чорно-рябоï молочноï породи за першу i третю лактацiï при поеднаннi в ïx генотипi спадковостi голштинськоï i нiмецькоï чорно-рябоï порiд наводимо в таблищ 1.
Наведенi в таблищ 1 даш свiдчать, що в дослщжуваних групах корiв при зростанш частки спадковостi голштинськоï породи до 75 %, а шмець^ чорно-рябоï породи в межах 12,5-18,8 %, надш молока за першу лактащю складав 3290,7-3360,5 кг, за третю лактащю - 3579,4-3698,0 кг. Найбшьш високий надш молока як за першу так i за третю лактацп був у груш корiв, яю мали 75% спадковост тишти^ь^ i по 12,5 % нiмецькоï чорно-рябоï i yкраïнськоï чорно-рябоï молочноï порiд. Надiй молока в цш грyпi корiв за першу лактащю
13
становив 3610,6 кг, за третю лактащю - 4055,9 кг. Подальше зростання частки спадковост голштинсько! породи (81-85%) при частщ спадковост 6,25% шмецько! чорно-рябо! породи супроводжуеться зниженням рiвня надою молока за лактацш. Надш молока за першу лактащю у цш груш корiв становив 3476,7 кг, а за третю лактащю - 3756,6 кг.
Таблиця 1
Молочна продуктнвшсть кормв рпнн\ генотип1в украУнськоУ чорно-рябоУ _молочноУ породи (Х + тх)_
Генотип кор1в за часткою спадковосп, % Показники
п Надш молока, кг Вм1ст жиру в молощ, % Кшьюстъ молочного жиру, кг
Учр Нчр Г
Перша лактацш
25,0 12,5 62,5 30 3326,4±122,9 3,71±0,05 122,8±4,4
12,5 18,8 68,8 26 3360,5±123,4 3,71±0,05 124,5±4,7
12,5 15,6 71,9 26 3290,7±151,7 3,73±0,04 123,4±6,5
12,5 12,5 75,0 30 3610,6±140,6 3,91±0,06 141,7±6,1
15-19 6,25 81-85 27 3476,7±115,3 3,73±0,05 129,4±4,4
Третя лактацш
25,0 12,5 62,5 20 3686,1±153,9 3,63±0,05 127,6±8,7
12,5 18,8 68,8 17 3698,0±189,7 3,69±0,04 136,7±7,4
12,5 15,6 71,9 17 3579,4±152,4 3,75±0,06 134,2±6,2
12,5 12,5 75,0 22 4055,9±127,8 3,90±0,05 157,9±4,9
15-19 6,25 81-85 21 3756,6±176,4 3,73±0,06 140,1±7,0
Примтка: Учр - украгнська чорно-ряба молочна, Нчр - тмецька чорно-
ряба, Г - голштинська порода.
Необхщно вщзначити, що при зростанш частки спадковост голштинсько! породи до 75 % i шмецько! чорно-рябо! породи на рiвнi 12,518,8% мае мюце тенденцiя до зростання вмшту жиру в молоцi i кшькосп молочного жиру. Найбiльш високий вмшт жиру в молоцi був у груш корiв, якi мали 75% спадковост голштинсько!, 12,5% нiмецько! чорно-рябо! та укра!нсько! чорно-рябо! молочно! порщ i складав за першу лактащю 3,91% з кшьюстю молочного жиру 141,7 кг, за третю лактащю 3,90% i кшьюстю молочного жиру 157,9 кг. Вмют жиру в молощ в групi корiв, яю мали 81-85 % спадковостi голштинсько! i 6,25% нiмецько! чорно-рябо! порщ був дещо нижчим i становив за першу лактащю 3,73% з юльюсть молочного жиру 129,4 кг, за третю лактащю - 3,73% i 140,1 кг вщповщно.
В таблищ 2 наводимо показники, яю характеризують ввдтворш якостi корiв рiзних генотипiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи. Як видно з наведених даних таблищ 2, вж першого отелення в окремих групах корiв при поеднанш спадковостi голштинсько! i шмецько! чорно-рябо! порщ складав 29,3-30,5 мшящв, тривалють сервiс- i сухостiйного перiодiв становила 152,8-193,7 та 74,4-86,0 дшв. Тривалiсть лактацi! дорiвнювала 358,8-393,1 дшв, мiжотельного перiоду - 433,3-474,7 дшв. Коефщент вiдтворно! здатностi в окремих групах корiв був на рiвнi 0,80-0,87, а iндекс осiменiння 2,37-3,11. В
14
групах корiв, яю мали 75 % спадковост годштинсько! i по 12,5 % шмецько! i укра!нсько! чорно-рябо! модочно! порщ спостерiгаeться деяке погiршення вiдтворних якостей. Зокрема, тривадшть сервiс-перiоду становида 193,7 дшв, дактаци - 393,1 дшв та мiжотельного перiоду - 474,7 дшв. Найбшьш високий iндекс оЫменшня був в групах корiв з 75 i 81-85 % годштинсько! породи та становив 2,97 i 3,11 вщповщно.
Таблиця 2
Вщтворна здатшсть кор1в рпни\ генотишв украУнськоУ чорно-рябоУ
молочноУ породи (Х + тх)
Генотип кор1в за часткою спадковосп, % п Показники
В1к 1-го отеде-ння, м1ся-щв Тривадють перюд1в, дн1в Коефь щент ввдтво- рно!' здатносп 1ндекс ос1ме-ншня
Серв1сп ерюду Сухос-т1й-ного пер1- оду Лак-тацп М1жо-тедь-ного
Учр Нчр Г
25,0 12,5 62,5 30 29,5 ±0,7 152,8 ±16,1 74,4 ±6,2 358,8 ±13,4 433,3 ±16,5 0,87 ±0,03 2,37 ±0,30
12,5 18,8 68,8 26 30,1 ±0,7 173,2 ±17,8 86,0 ±7,9 365,7 ±14,4 451,7 ±17,5 0,84 ±0,03 2,92 ±0,38
12,5 15,6 71,9 26 30,5 ±0,6 162,9 ±15,8 85,1 ±7,4 361,7 ±15,8 446,8 ±15,5 0,84 ±0,03 2,50 ±0,31
12,5 12,5 75,0 30 29,3 ±0,6 193,7 ±18,2 81,6 ±4,8 393,1 ±16,2 474,7 ±18,7 0,80 ±0,03 2,97 ±0,35
15-19 6,25 81-85 27 29,7 ±0,7 162,3 ±13,0 81,0 ±6,6 361,3 ±11,4 442,3 ±12,8 0,84 ±0,03 3,11 ±0,36
Висновки.
1. Встановдено неоднакову ступшь прояву рiвня модочно! продуктивностi у корiв укра!нсько! чорно-рябо! модочно! породи в задежност вiд поеднання в !х генотип спадковостi годштинсько! i нiмецько! чорно-рябо! порщ, що може свiдчити про рiзну норму реакцi! генотипу на умови, що скдадися в господарств1
2. Надiй модока за першу i третю дактацi! був найвищим в групi корiв, якi мади 75 % спадковостi годштинсько! i по 12,5 % нiмецько! чорно-рябо! i укра!нсько! чорно-рябо! модочно! порщ. За першу дактацш вiн дорiвнював 3610,6 кг, за третю - 4055,9 кг.
3. Вищий вмют жиру в модоцi, кiдькiсть модочного жиру за першу i третю дактащю буди в групi корiв, якi мади 75 % спадковост годштинсько!, по 12,5 % шмецько! чорно-рябо! i укра!нсько! чорно-рябо! модочно! порщ та становиди 3,91 i 3,90 % та 141,7 i 157,9 кг вщповщно. Проте, корови дано! групи характеризувадись дещо пршими вiдтворними якостями.
Лiтература
1. Програма седекцi! укра!нсько! чорно-рябо! модочно! породи ведико! рогато! худоби на 2003-2012 роки. - Ки!в, 2003. - 83 с.
15
2. Басовский Н.З. Взаимодействие генотипа со средой в популяциях молочного скота // Вкник аграрной науки. - 1997. - № 12. - С. 40-44.
3. Щербатий З.£. Методи консолщацп захщного внутршородного типу укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи при використанш рiзних генотипових груп чорно-рябо! худоби. Автореф. дис... доктора с.-г. наук, Львiв, 2002. - 36 с.
4. Результати використання голштинсько! породи в ^HAi корiв племрепродуктора "Селекщонер" / З.£. Щербатий, Б.А. Павлiв, Ю.Г. Кропивка та iн. // Науковий вшник ЛНАВМ iм. С.З. Гжицького. - Т. 5, № (27), Ч. 2. -Львш, 2005. - С. 208-212.
5. Винничук Д.Т., Данилевская Н.Т., Щур С.В. Продуктивность и качество молока у коров различных генотипов по голштинской породе // Вюник аграрно! науки. - 1997. - № 6. - С. 25-27.
6. Пелехатий М.С., Ковальчук Т.1. Молочна продуктившсть та вщтворна здатшсть корiв укра!нських новостворених молочних порiд рiзних генотитв // Вiсник державного агроекологiчного ушверситету. - 2005. - № 2. - С. 184-191.
7. Особливост росту i прояву молочно! продуктивност в корiв-дочок голштинських буга!в з рiзною часткою спадковостi нiмецько!' чорно-рябо! породи / З.£. Щербатий, Б.А. Павлiв, Ю.Г. Кропивка, М.Д. Борис // Сучасш проблеми екологi! та ппени виробництва продукцi! тваринництва: Зб. наук. праць. - Вiнниця, 2000. - С. 116-119.
8. Ре^защя генетичного потенцiалу буга!в нiмецько! чорно-рябо! породи з рiзною часткою спадковост за голштинами / З.£. Щербатий, Б.А. Павлiв, Ю.Г. Кропивка та ш. // Науковий вiсник ЛДАВМ iм. С.З. Гжицького. - Львiв, 2003. - Т. 5, Ч. 4. - С. 187-192.
9. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
Summary
Bodnar P.V., Shcherbatyj Z.Y., Pavliv B.A.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology named after
S.Z.Gzhytskyj
MILK PRODUCTIVITY AND REPRODUCTIVE ABILITY OF UKRAINIAN BLACK-SPOTTED MILK BREED COWS'USING IN THEIR GENOTYPE HEREDITY OF HOLSTEIN'S AND GERMAN BLACK-SPOTTED BREEDS
The level of milk productivity and reproductive ability of ukrainian blackspotted milk breed cows' using in their genotype different parts of heredity of holstein's and german black-spotted breeds were studied in our research.
Стаття надшшла до редакцИ 9.04.2008
16
