CC BY
7
УДК 636.082.02.
Щербатий З.С., д.с.-г.н., професор © Павл1в Б.А., к.б.н, доцент Боднар П.В., асистент
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ У СТАД1 УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ БУГА1В Н1МЕЦЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1 ПОРОДИ З Р1ЗНОЮ ЧАСТКОЮ СПАДКОВОСТ1 ЗА ГОЛШТИНАМИ
Встаноелено, що быьш еисоким ступенем реал1зацп генетичного потенщалу е стад1 чорно-рябог худоби е1дзначаються бугаг нгмецьког чорно-рябог породи з 75 % спадкоеостг голштите. Надгй молока за третю лактацт у кор1е-дочок цих бугаге доргенюеае 4143,7 кг, з ем1стом жиру 3,75 % г кглькгстю молочного жиру 155,3 кг. Зростання частки спадкоеостг голштинськог породи е генотип бугаге нгмецьког чорно-рябог породи до 87,5 г 93,75 % супроеоджуеться зниженням ступеня реал1зацп генетичного потенщалу, що прояеляеться е дещо нижчому ргенг молочног продуктиеност1 у корге гх дочок. Зокрема, у кор1е-дочок бугаге з 87,5 г 93,75 % голштите надгй молока за третю лактацт доргенюеае 3964,5 г 3548,5 кг, з ем1стом жиру 3,68 г 3,56 % г кглькгстю молочного жиру 145,8 г 126,3 кг. Проте е цих групах мае м1сце зростання жиеог маси, триеалост1 сере1с г сухостшного пергодге.
Ключовi слова: порода, генетичний потенщал бугаге, частка спадкоеостг, молочна продуктиетсть, жиеа маса, егдтеорнг якост1 корге.
Вступ. Захщний внутршородний тип укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи вщзначаеться високою генетичною рiзнорiднiстю, що в значнш мiрi обумовлене використанням в стадах худоби буга!в голштинсько! i шмецько! чорно-рябо! порщ, а це створюе добрi умови для впровадження селекцшних програм на подальшу його консолщацш [7, 5]. Однак, ефектившсть впровадження цих програм, поряд з шшими факторами, в значнш мiрi будуть визначатися ступенем реалiзацi! генетичного потенщалу буга!в покращуючих порщ, яю використовувались в стадах захщного внутршородного типу укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи [6, 2].
Дослщженнями, якi були проведенi в цьому напрямку встановлено, що бшьш високим ступенем реалiзацi!' генетичного потенщалу в стадi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи вщзначалися як буга! голштинсько! так i нiмецько! чорно-рябо! порщ. Проте, у корiв-дочок буга!в шмецько! чорно-рябо! породи був бшьш високий вмют жиру в молощ та бшьш коротшою тривалiсть сервiс i мiжотельного перiодiв [1]. Очевидно це повязано з тим, що поряд з шшими факторами шмецька чорно-ряба порода сто!ть генеалопчно ближче до
© Щербатий З.е., Павл1в Б.А., Боднар П.В., 2009
375
мкцево1 чорно-рябо1 худоби, а також ефективною селекцшною роботою з породою, спрямованою на тдвищення жирностi молока шляхом розведення тварин, яю походять вiд жирномолочних лшш [3].
Враховуючи, що буга1 шмецько1 чорно-рябо1 породи, якi використовувались в стадах захщного внутрiпородного типу украшсько1 чорно-рябо1 молочно1 породи в переважнш бiльшостi випадкiв мають в генотиш значну частку спадковостi голштинсько1 породи, в завдання наших дослщжень входило з'ясувати ступiнь реалiзацiï ix генетичного потенцiалу в стадi укра!нсько! чорно-рябоï молочноï породи. З щею метою вивчали рiвень молочноï продуктивност i вiдтворнi якостi у корiв-дочок бугаïв нiмецькоï чорно-рябоï породи з рiзною часткою спадковостi голштинiв.
Матер1ал i методи. Дослiдження проведеннi в стадi украïнськоï чорно-рябоï молочно].' породи племiнного репродуктора "Селекщонер" Сокальського району Львiвськоï областi. У цьому стадi за перiод з 1996 по 2006 рж, поряд з бугаями украïнськоï чорно-рябоï молочноï i голштинськоï порiд, використовувались 10 бугаïв нiмецькоï чорно-рябоï породи. З них 9 бугаïв в своему генотит мали певну частку спадковостi голштинськоï породи. Серед них один бугай мав 50 % спадковост голштинськоï породи, чотири бугаï -75 %, два бугаï - 87,5 % i два бугаï - 93,75 %.
Використовуючи данi занесенi в картку племiнноï корови (форма 2 мол), визначали у корiв-дочок бугаïв нiмецькоï чорно-рябоï породи з рiзною часткою голштинiв такi показники: надш молока за 305 дшв першоï i третьоï лактаци, вмют жиру в молоцi та кшькють молочного жиру, живу масу корiв пiсля першого i третього отелення, а також деяю показники вiдтворноï здатностi корiв, зокрема вiк першого отелення, тривалкть сервiс, суxостiйного i мiжотельного перiодiв, тривалiсть тiльностi та лактаци, коефiцiент вiдтворноï здатностi, шдекс осiменiння.
Бiометричне опрацювання одержаних даних проведено згщно з методикою М.А. Плохшського [4] на ПЕОМ з використанням програмного забезпечення Mkrosoft Excel.
Результати дослщжень. В таблиц 1 наводимо даш про рiвень молочноï продуктивностi i живу масу корiв украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи, дочок бугаïв нiмецькоï чорно-рябоï породи, яю мали рiзну частку спадковостi голштинськоï породи. З наведених даних видно, що стутнь реалiзацiï генетичного потенщалу бугаïв нiмецькоï чорно-рябоï породи був рiзний i в значнiй мiрi обумовлений часткою спадковостi голштинськоï породи. Найбшьш високий надiй молока за першу лактацш був в грут корiв-дочок бугаïв нiмецькоï чорно-рябоï породи, яю в генотипi мали 75 % спадковосп голштинськоï породи. Зокрема, надш молока за першу лактацш у цш грут корiв складав 3603,7 кг, з вмiстом жиру 3,75 % i кшькктю молочного жиру 130,0 кг. Жива маса корiв тсля першого отелення дорiвнювала 487,4 кг. Серед корiв-дочок цих бугаïв найкращi показники молочноï продуктивност були у корiв-дочок бугая Марцеля 3031: надш молока за першу лактацш дорiвнював 3953,2 кг, з вмктом жиру 3,85 % i кшькктю молочного жиру 152,1 кг. Жива
376
маса корiв дорiвнювала 492,9 кг.
Таблиця 1
Молочна продуктившсть 1 жива маса корiв украУнсько!' чорно-рябо!' молочно!' породи дочок буга!'в шмецько!' чорно-рябо!' породи з р1зною часткою спадковостi за голштинами (перша лактацiя), Х + шх
Генотип буга!в, % Кличка 1 номер бугая п Надш молока, кг Вм1ст жиру в молощ, % Кшьшсть молочного жиру, кг Жива маса, кг
50Нчр х 50Г Терен 1133 13 3220,7±125,7 3,71±0,07 119,6±3,7 470,1±9,6
25Нчр х 75Г Альфред 1021 14 3360,6±145,2 3,78±0,06 137,7±7,8 476,7±11,7
Амур 1226 20 3667,0±195,2 3,76±0,06 137,7±7,8 479,2±12,5
Гусар 1587 24 3434,3±129,1 3,61±0,05 123,9±4,3 502,4±9,6
Марцель 3031 23 3953,2±141,0 3,85±0,05 152,1±4,6 492,9±16,5
По грут 81 3603,7±73,6 3,75±0,03 130,0±5,2 487,4±12,5
12,5Нчр х 87,5Г £впаторш 1069 24 3521,0±110,7 3,74±0,05 131,6±4,6 498,8±9,6
Монтер 2001 14 3478,0±229,3 3,84±0,05 133,3±4,9 520,0±13,6
По грут 38 3499,5±113,0 3,79±0,06 132,4±3,3 509,2±7,9
6,25Нчр х 93,75Г Хорез1261 14 3230,1±185,9 3,73±0,05 120,4±7,3 518,4±18,1
Лимон 4409 15 3029,2±110,8 3,70±0,05 111,7±5,7 525,4±12,3
По грут 29 3129,6±102,0 3,71±0,04 116,1±4,5 521,0±10,5
Примака: Нчр - нiмецька чорно-ряба, Г - голштинська порода.
В групах корiв-дочок буга!в шмецько! чорно-рябо! породи з бшьш високою часткою спадковост голштинiв (87,5 % i 93,75 %) рiвень надою молока за першу лактацш був нижчим, що можливо пов'язано з нормою реакци генотипу тварин на певш умови зовнiшнього середовища. Так, у корiв-дочок буга!в шмецько! чорно-рябо! породи з 87,5 % голштишв, надш молока за першу лактацiю складав 3499,5 кг, з вмiстом жиру 3,79 % i кiлькiстю молочного жиру 132,4 кг, а в грут корiв-дочок буга!в, якi мали 93,75 % спадковостi голштинсько! породи надш молока за першу лактацш дорiвнював 3129,6 кг, з вмютом жиру 3,71 % i кшькютю молочного жиру 116,1 кг.
Що стосуеться живо! маси корiв, доцшьно вiдзначити дещо iншу закономiрнiсть. Зокрема, зростання частки спадковост голштинсько! породи в генотит буга!в приводило до зростання живо! маси у корiв !х дочок. Так, жива маса корiв пiсля першого отелення, яю походять вiд буга!в з 75 % спадковосп голштинiв складала 487,4 кг, у корiв, якi походили вщ буга!в з 87,5 % спадковост голштинiв жива маса корiв дорiвнювала 509,2 кг, а в корiв, що походили вiд буга!в, якi мали 93,75 % спадковост голштинiв вона становила 521,0 кг.
Рiвень молочно! продуктивностi корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи за третю лактацiю i величину живо! маси тсля третього отелення дочок буга!в нiмецько! чорно-рябо! породи характеризують даш наведенi в таблицi 2.
377
Таблиця 2
Молочна продуктнвшсть 1 жива маса кормв украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ породи дочок бугаУв шмецькоУ чорно-рябоУ породи з рпною часткою спадковостi за голштннамн (третя лактащя), Х + тх
Генотип буга!в, % Кличка 1 номер бугая п НадШ молока, кг Вм1ст жиру в молоцг, % Шльюсть молочного жиру, кг Жива маса, кг
50Нчр х 50Г Терен 1133 11 3703,1±177,5 3,84±0,08 142,1±7,1 526,4±13,1
25Нчр х 75Г Альфред 1021 12 3864,4±214,2 3,84±0,08 147,6±10,9 533,9±15,2
Амур 1226 15 4217,2±252,6 3,71±0,07 156,4±12,3 526,2±17,7
Гусар 1587 16 3949,8±178,7 3,68±0,06 145,3±7,2 561,3±14,1
Марцель 3031 18 4545,6±210,0 3,81±0,07 173,1±7,1 551,8±12,4
По груш 61 4143,7±113,5 3,75±0,04 155,3±4,6 545,0±7,4
12,5Нчр х 87,5Г Свпаторш 1069 20 4089,0±230,4 3,87±0,06 158,2±8,6 557,0±12,7
Монтер 2001 12 3880,0±255,4 3,67±0,07 142,3±8,8 568,5±17,4
По груш 32 3964,5±165,4 3,68±0,04 145,8±5,8 562,4±10,3
6,25Нчр х 93,75Г Хорез 1261 12 3614,3±247,3 3,65±0,07 131,9±9,2 571,3±23,2
Лимон 4409 12 3483,7±157,9 3,68±0,06 126,1±6,7 570,4±15,9
По груш 24 3548,5±142,7 3,56±0,05 126,3±5,5 570,5±12,0
Як видно з наведених в таблищ 2 даних, за третю лактацш спостерiгаeться аналогiчна закономiрнiсть, щодо прояву рiвня молочно! продуктивностi у корiв-дочок буга!в тмецько! чорно-рябо! породи рiзних генотипiв. Найбiльш високий надш молока за третю лактацiю був також в грут корiв укра!нсько! чорно- рябо! молочно! породи, дочок буга!в нiмецько! чорно-рябо! породи з 75 % спадковост голштишв. За третю лактацiю надiй молока в данш групi корiв складав 4143,7 кг, з вмiстом жиру 3,75 % i кiлькiстю молочного жиру 155,3 кг. В групах корiв-дочок буга!в, якi в своему генотип мали бiльш високу частку спадковостi голштинiв (87,5 % i 93,75 %) ступень прояву рiвня молочно! продуктивностi був значно нижчим. Зокрема, в цих групах корiв надш молока за третю лактацш дорiвнював 3964,3 кг i 3548,5 кг, нижчим е вмкт жиру в молощ, який дорiвнював 3,68 % i 3,56 % i кiлькiсть молочного жиру, яка складала 145,8 кг i 126,3 кг.
Жива маса корiв, якi одержат вщ буга!в нiмецько! чорно-рябо! породи з бшьш значною часткою спадковост голштинiв (87,5 % i 93,75 %) була найбшьш високою i дорiвнювала 562,4 кг i 570,5 кг; у грут корiв, одержаних вщ буга!в з 75 % спадковост голштинiв вона дорiвнювала 545,0 кг.
Важливими ознаками у молочно! худоби, окремi з яких е взаемозв'язаш з рiвнем молочно! продуктивности е деякi !х вiдтворнi якост^ Тому, поряд з вивченням рiвня молочно! продуктивностi, ми вивчали також !х вiдтворнi якостi. Одержанi результати з цього напрямку дослщжень наводимо в таблищ 3.
378
Таблиця 3
Вщтворна здатшсть кормв украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ породи дочок бугаУв шмецькоУ чорно-рябоУ породи з р1зною часткою спадковост за
голштинами, Х ± шх
Генотип буга!в, % Кличка[ номер бугая п ? § ■ I « я .а т н я ^ о Тривалють перюд1в, дшв ^ 'о ЕЗ К Р V , о 'н ^ 2 ■ я о К § 5 (1 « « " 0 ЕЕ « '5 и К « М х .д 1 1 о о
Сервю-перюду Сухос-тшного перюду Лакта-Ц1! М1жоте-льного Тшьно-сп
50Нчр х 50Г Терен 1133 13 29,4± 1,04 98,4± 12,1 65,5±3,4 350,3± 25,0 415,7± 25,5 281,1± 1,18 0,88± 0,06 2,48± 0,11
25Нчр х 75Г Альфред 1021 14 28,8± 1,17 95,3± 12,4 66,8±4,3 346,2± 28,8 413,0± 31,6 278,0± 1,22 0,88± 0,06 2,46± 0,13
Амур 1226 20 30,4± 1,08 104,2± 12,0 67,8±3,6 353,8± 27,7 421,6± 25,5 278,0± 1,09 0,87± 0,07 2,57± 0,14
Гусар 1587 24 29,5± 1,08 101,4± 11,1 67,3±3,4 351,2± 26,4 418,5± 25,1 280,2± 1,20 0,87± 0,06 2,51± 0,11
Марцель 3031 23 30,7± 1,09 105,3± 12,1 69,3±3,7 355,9± 28,6 425,2± 29,2 280,1± 1,13 0,86± 0,06 2,55± 0,12
По груш 81 29,9± 0,55 101,5± 5,9 67,8±1,9 351,8± 13,8 419,6± 13,8 279,1± 0,58 0,87± 0,03 2,52± 0,06
12,5Нчр х 87,5Г Свпаторш 1069 24 29,2± 0,91 103,1± 10,9 71,7±3,2 355,9± 21,6 427,6± 23,9 277,2± 1,04 0,85± 0,06 2,81± 0,11
Монтер 2001 14 29,9± 0,99 107,3± 13,6 73,4±3,8 353,5± 25,6 426,9± 27,5 279,0± 1,28 0,86± 0,07 2,75± 0,13
По груш 38 29,6± 0,66 105,2± 8,5 72,6±2,4 354,7± 16,4 427,3± 17,8 278,1± 0,80 0,85± 0,04 2,78± 0,08
6,25Нчр х 93,75Г Хорез 1261 14 29,5± 1,17 109,2± 13,4 75,4±4,7 359,0± 31,4 434,3± 29,1 281,1± 1,34 0,84± 0,06 2,89± 0,15
Лимон 4409 15 28,9± 1,16 106,3± 13,1 76,2±4,0 355,5± 26,6 431,7± 25,9 279,1± 1,20 0,85± 0,06 2,96± 0,12
По груш 29 29,2± 0,82 107,7± 9,4 75,8±3,1 357,2± 20,5 433,0± 19,4 280,1± 0,89 0,84± 0,04 2,93± 0,10
Як видно з даних, наведених в таблиц 3, мiжгрупових рiзниць за такими ознаками, якi характеризують вiдтворнi якостi корiв, зокрема вж першого отелення, тривалiсть сухостiйного перюду, тривалiсть тiльностi, коефiцieнт вщтворно! здатност не встановлено. Так, вiк першого отелення в окремих группах корiв був на рiвнi 28,8 - 30,7 мкящв, тривалiсть сухостiйного перюду -65,5 - 76,2 дшв, тривалкть тiльностi - 277,2 - 281,1 дшв. Коефiцieнт вщтворно! здатност в окремих групах корiв становив 0,84 - 0,88.
Кращi показники таких вщтворних якостей, як тривалкть сервю-перiоду, тривалiсть мiжотельного перюду та шдекс осiменiння були в корiв-дочок буга!в шмецько! чорно-рябо! породи, якi мали 50 i 75 % спадковостi голштинсько! породи. Зокрема, сервю-перюд коливався в межах 98,4 -104,2 дшв, мiжотельний перюд - 413,0 - 425,2 дшв, шдекс оЫменшня був на рiвнi 2,46 - 2,57.
У корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи, яю походять вiд буга!в шмецько! чорно-рябо! породи з бiльш високою часткою спадковостi
379
голштишв, деяю показники вщтворних якостей були пршими. Так, в групах корiв-дочок буга!в з 87,5 i 93,75 % голштишв, тривалкть сервк-перюду зростае до 103,1 - 109,2 дшв, мiжотельного перюду до 426,9 - 434,3 дшв, а iндекс осiменiння був на рiвнi 2,75 - 2,96.
Висновки.
1. Встановлено, що ступiнь реалiзаци генетичного потенцiалу буга!в тмецько! чорно-рябо! породи в даному стадi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи в значнш мiрi обумовлений часткою спадковостi голштишв в !х генотипi.
2. Найбшьш висою показники надою молока за третю лактацш, вмкту жиру та кшькост молочного жиру були в грут корiв-дочок буга!в нiмецько! чорно-рябо! породи, як мали 75 % спадковост голштинсько! породи. Надiй молока за третю лактацш дорiвнював 4143,7 кг, з вмктом жиру 3,75 % i кiлькостi молочного жиру 155,3 кг.
3. У корiв-дочок, яю походили вiд буга!в тмецько! чорно-рябо! породи з часткою спадковост 75 % за голштинами, були кращi показники вiдтворно! здатностi. Зокрема, севк-перюд коливався в межах 98,4 - 104,2 дшв, мiжотельний перюд - 413,0 - 425,2 дшв; шдекс осiменiння був на рiвнi 2,46 -2,57.
4. У корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи, дочок буга!в нiмецько! чорно-рябо! породи з 87,5 i 93,75 % голштишв, показники молочно! продуктивност i деяю вiдтворнi якостi були гiршими.
5. Одержат результата дослщжень дають пщставу рекомендувати в даному стадi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи буга!в-плiдникiв тмецько! чорно-рябо! породи, в генотит яких частка спадковостi голштинiв не перевищуе 75 %.
Л1тература
1. Боднар П. В. Ефектившсть використання в стадi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи буга!в покращуючих порiд чорно-рябо! худоби / Боднар П. В., Щербатий З. С., Павлiв Б. А. // Науковий вкник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iм. С. З. Гжицького. - Том 11, № 2 (41). Частина 3. - Львiв, 2009. - С. 20-24.
2. Гончаренко 1.В. Вплив буга!в-плщниюв на тривалкть господарського використання сво!х дочок / 1.В. Гончаренко // Науковий вюник Львiвсько! державно! академi! ветеринарно! медицини iм. С.З. Гжицького. - Том 5 (№ 2). Частина 4. - Львiв, 2003. - С. 17-21.
3. Крыканова Л.Н. Молочный скот ФРГ / Л.Н. Крыканова // Сельское хазяйство за рубежом : ежемесечный научно-производительный журнал. -Москва : "Колос", 1983. - № 11. - С. 56-60.
4. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М. : Колос, 1969. - 256 с.
5. Програма селекци укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи велико! рогато! худоби на 2003-2012 роки / [Мельник Ф. Ю., Микитюк Д. М.,
380
Пищолка В. А. i ш.] ; загал. ред. В. П. Бурката i М. Я. £фiменка // Державний науково-виробничий концерн "Селекщя". - Ки!в. 2003. - 83 с.
6. Реалiзацiя генетичного потенщалу буга!в шмецько! чорно-рябо! породи з рiзною часткою спадковост за голштинами / Щербатий З. £., Павлiв Б. А., Кропивка Ю. Г. та iн. // Науковий вкник Львiвсько! державно! академп ветеринарно! медицини iM. С. З. Гжицького. - Том 5 (№ 3). Частина 4. - Львiв, 2003. - С. 187-192.
7. Щербатий З. £. Методи консолщаци захщного внутрiпородного типу укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи при використанш рiзних генотипових груп чорно-рябо! худоби : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. с.-г. наук : спец. 06.02.01 "Розведення та селекщя тварин" / З. £. Щербатий. - Львiв, 2002. - 36 с.
Summary
Stoherbatyj Z.Y., Pavliv B.A., Bodnar P.V.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
RESULTS OF USAGE OF GERMAN BLACK-SPOTTED MILK BREED BULLS WITH DIFFERENT PART OF HEREDITY ACCORDINGLY TO
HOLSTEIN'S IN THE HERD
During the research we have come to conclusion that more higher level of realization of genetic potential in the herd of black-spotted cattle remarks bulls of german black-spotted breed with 75 % of holstein 's heredity. Milk yield for third lactation in cow daughters of these bulls was equal to 4143,7 kg, with fat 3,75 % and quantity of milk fat 155,3 kg. Increasing of heredity part of holstein's breed in bulls' genotype of german black-spotted breed to 87,5 and 93,75 % follows by reduction of the level of genetic potential realization that appears in some lower level of milk productivity in cows of their daughters, worsening of reproductive abilities.
Key words: breed, genetic potential of the bulls, part of heredity, live weight, milk productivity, reproductive qualities of cows.
Стаття надшшла до редакцИ 24.09.2009
381
