CC BY
31
Науковий егсник ЛНУВМБТ 1меш С.З. Гжицького Том 12 № 3(45) Частина 3, 2010 УДК 636.082.2.
Щербатий З.С., д.с.-г.н., професор Павл1в Б.А., к.б.н, доцент Боднар П.В., асистент © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
КОНСОЛ1ДОВАН1СТЬ СТАДА УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ ЗАЛЕЖНО В1Д ЧАСТКИ СПАДКОВОСТ1 ГОЛШТИНСЬКО1 ПОРОДИ
Виечали стутнь консолгдацгг стада украгнськог чорно-рябог молочног породи на основг показникге мтлиеост1 молочног продуктиеност1г жиеог маси корге та коефщент1е фенотипоеог консолгдацгг залежно е1д частки спадкоеостг голштинськог породи. Встаноелено, що зростання частки спадкоеостг голштинськог породи е генотип теарин супроеоджуеться зниженням ступеня мшлиеост1 кглькгсних ознак. Найбшьш еисот показники коеф1ц1ент1е фенотипоеог консолгдацгг селекцшних ознак стада корге одержано за третю лактацт у груш корге з 93,75 % голштинськог породи. Коефщенти фенотипоеог консолгдацгг К1 г К2 станоеили за надоем молока за третю лактацт 0,333 г 0,369, за ем1стом жиру е молоц - 0,402 г 0,404 та за кглькгстю молочного жиру - 0,347 г 0,384.
Ключовi слова: порода, частка спадкоеостг, мтлиекть, консолгдацгя.
Вступ. У селекцшно-племшнш робот^ яка спрямована на зростання рiвня молочно! продуктивност стад укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи передбачено подальше штенсивне використання в стадах буга!в голштинсько! породи [8]. Такий штенсивний селекцшний захщ сприяв спочатку зростанню генетично! рiзнорiдностi в стадах худоби та тдвищення ступеня мiнливостi кшьюсних ознак. Однак, надалi, використання голштинських буга!в, навпаки, буде сприяти зростанню генетично! однорщност стад i зниження ступеня мшливост у проявi кшьюсних селекцшних ознак [5].
В селекцшному процесi для з'ясування ефективностi окремих селекцшних програм широко використовуеться поняття "консолщащя", пiд яким розумiють селекцшно-генетичний процес досягнення певно! стабiльностi, фенотипово! i генотипово! подiбностi за ступенем прояву селекцiйних ознак тварин окремих структурних одиниць породи, звуження фенотипово! мiнливостi [3]. Для вивчення ступеня фенотипово! мшливост окремих кшьюсних ознак тварин, як вщомо, визначають такi бiометричнi параметри, як середне квадратичне вiдхилення i коефiцiент мiнливостi [4]. Однак, на !х основi не завжди можна з'ясувати стутнь консолщованост за фенотиповим проявом кiлькiсно! ознаки, так як на !! прояв значною мiрою впливають фактори
© Щербатий З.е., Павл1в Б.А., Боднар П.В., 2010
156
зовшшнього середовища. Тому, для визначення ступеня консолщованост окремих генеалопчних формувань, були запропонованi коефщенти консолiдацiï [2]. Визначення ïx основане на порiвняннi ступеня мiнливостi кшьюсних ознак певноï селекцiйноï групи тварин з показниками мiнливостi кiлькiсниx ознак тварин стада або породи. Вщомо, що зростання консолiдованостi певноï генеалогiчноï групи тварин супроводжуеться збiльшенням частки гомозиготних локусiв у генотипах тварин i звуження ступеня розмаху мшливост кiлькiсниx ознак. Застосування цих коефщенив в селекци тварин свiдчить про дощльшсть ïx використання при ощнщ ступеня консолiдованостi окремих стад тварин та генеалопчних формувань [1, 3, 9, 10].
Матер1ал i методи. Метою наших дослщжень було вивчення рiвня молочноï продуктивностi i живо].' маси, ступеня мiнливостi цих показниюв у корiв стада украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи та з'ясування його фенотиповоï консолiдованостi залежно вiд частки спадковост голштинськоï породи.
Дослiдження проведенi в стадi украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи племшного заводу "Ямниця", де протягом тривалого перiоду використовують бугаïв голштинськоï породи. Зокрема, вивчено надiй молока за першi три лактацiï, вмют жиру в молоцi, кiлькiсть молочного жиру та живу масу корiв, ступшь ïx мiнливостi на основi визначення середнього квадратичного вiдxилення i коефщента мiнливостi в окремих групах корiв з такими частками спадковост голштинськоï породи: 50; 75; 87,5 i 93,75 % та в середньому по стаду. Вираховували також коефщент фенотиповоï консолiдацiï за методикою, запропонованою Ю. П. Полупаном [7]. При цьому для визначення першого коефiцiента (К1) використовували середнi квадратичш вiдxилення показникiв молочноï продуктивностi та живоï маси окремих груп корiв i стада, а другого (К2) -коефiцiенти мiнливостi.
Бiометричне опрацювання одержаних даних проведено згiдно з методикою М. А. Плохшського [6] на ПЕОМ з використанням програмного забезпечення Miсrosoft Excel.
Результати дослщжень. Ефектившсть використання в стадах украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи бугаïв покращуючих порщ визначаеться зростанням рiвня молочноï продуктивност корiв. Данi про показники молочноï продуктивностi i живоï маси, стутнь ïx мiнливостi в корiв стада украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи залежно вщ частки спадковостi голштинськоï породи наводимо в таблищ 1.
Як свщчать наведенi данi в таблищ 1, тривале використання в стадi бугаïв голштинськоï породи дало можлившть сформувати стадо корiв з високим рiвнем молочноï продуктивностi. Так, в середньому по стаду надш молока за першу лактащю дорiвнюе 4763,2 кг, з вмютом жиру 3,57 % i кшькютю молочного жиру 169,9 кг, за другу лактацш вщповщно 5122,1 кг, 3,60 % i 184,5 кг та за третю лактацш надш молока дорiвнюе 5635,0 кг, з вмютом жиру 3,59 % i кшьюстю молочного жиру 202,5 кг. Жива маса корiв тсля першого отелення складала 489,0 кг, другого - 501,0 кг i третього - 514,4 кг.
157
а н
н
.0 M
- s
4
о
5 M ¡si о. я
к
h о
S
m
.а
s fct
ñ и"
s R
M
>
о
+1
itN
Ч1
>
о
+1 >
о
+1
Ч1
> о
+1
itN
ni ï (о ni
F
fi о M
о
f 1
w я
и M H
y
И Ч
и и ú
m to гг- oi oí (П Ol г-o г- 01 m со 0 01 m со m Ol m со о m см Ol to 1—1 oí i—i
in г- 00 Ч" Ol Ч" to г-- со Ir- 4" to to 00 Ir-
о to Ч" о 00 о to со tO Ol Ч" m ш о г- in 00 m о г- Ol Ol to Ol in 00
m см m m CM см m ш т—i m см CM to 1—1
о m г- Ч" 00 Г"- Ol m 00 Ol m г-
to см -Н m г- -H см Ч" Ï Ol m см -н Ч" % о m CM -H tO m m -H со Ol m -H Ol m % см Ol -H о 4" CM -H со m -H Ol m m -H Ч" ï to -H Ч"
to Ч" со г- Ч" Ч" Ol Ч" см см m Ol со Ч" Ol Г-4" см Ol Ч" Ч" o m m m 1—1 о m m Ol 4" со о m со m to Ч" m Ч" 1—1 m
oi Ч" m см о см 00 Ol tO о CM (Tl см to со со Ol Ч" 00 m m Ol to Ol m (П т—i m Ol
см см см 00 1—1 (П т—i см Г-CM о см о см гп т—i см о CM см см о см Ч" т—i см см
m m со m to см см г- о m m 4" to to Г"- Ч" m 00 to о m Ч" Ol Ч" г- Ч"
m см см см 7-1 m CM см m i—i 4" m см Ч" см
г- m 1—1 1—1 со о гп см г- in 4" Ol см Ч" m
oi см -H см to гп -Н см (П (П -н 00 m см -Н г- m m -H Ol 4" ï Ol m m -H to Ï to гсм -Н о о ï m m m -H to см ï см m m -H со о (П -Н 00 to ï m
со гп Ч" to 1—1 00 1—1 01 г- т—i Ol to о to 1—1 m г- 01 со Ol Ч" 00 т—i CM r^ Ol со см г^ Ч" т—i см см о см
m г- см to см Ч" гг- to .S я "i Ol m со m Ol Ol CM m Ч" s Я" о m Ч" о о (П Ol т—i
гп см см 1—1 CM (П Ч" (П m см см 1—1 см
to о го о to о о 00 о о Ч" o о и а ч to i—i о m о m о о to о о to о о 4" o to о о to о о го о Ч" о о
о о о о о я и о о о о о К h о о о о о
И OJ
m oí о oí о to о Ol о (П 1—1 г^ го m о см 1—1 E-i1 со о го m о 00 о
о -Н m m о -н to m о -н г-m о -н m m о -н гш 0 -н 01 m 0 -Н 01 m о -Н о to о -Н см to о -н о to о -H о to 0 -Н 01 m 0 -Н 01 m о -н т—i to 0 -н 01 m
m m (П (П m (П m гп m (П гп гп гп (П in
см m Ч" Ч" 00 00 т—i г- to m Ч" см to о со о m m см со г- to m Ч" m m Ч" Ol 00
см см г- т—i (П т—i о см m см Ol о см т—i см о см см см о см Ч" т—i см см
828,9 in со" со Ol см о" 1—1 oí to_ оо" 00 to in Ol" Г- Ol Ч; Ol" см in m" m Ol 1—1 1—1 Ч" 1—1 Ol_ i—i 00 г- «> со" со о m Ol Ol" CM со Ol to" Ol со СЧ to" о m Ч; Ч-" m 00 Ol_ Ч-" to
со о^ oí" oí -н со" со со гп in со" со oí -н см^ о" to Ч" см_ о" 1—1 Ol -H Ol" 00 о m tO_ оо" 00 to -н in 1—1 см о m in Ol" Г- Ol -H СЧ fi" to Г-4" 00 о_ о" Ч" 1—1 -н 00_ Ч-" г- Ч" Ч" см in о" ï Ч; см" со со Ч" to СЧ Г-" со -н СЧ Г-" со Ч" ш in со" Ol -H 00 со" to Ч" m m Ol_ Ol" ï i—i см" CM 1—1 m (ГЧ со" Ol Ol HH Ч-" о со Ч" 5264,4±1187,8 Ч; m" Г"-см Г"; Ol" to CM to Ol_ о" to 00 -H о_ Г-" m 01 m Ol_ Ol" 00 CM 1—1 -H o_ m" to m
о г- о о см Ч" 1—1 см m 00 Ol to m m to to г-- г-- m to m Г-4" 01 m о m Ч" Ч" i—i Ч" Ч" Ol
о m m г- m Г-" 00 m г-_ m" Ol S о a Рч о m ш г- 1П Г-" со m m" Ol E о !â л о m m г- in Г-" со m г-п m" Ol S о !â Рч
15S
Стутнь MiHnmocTi показниюв молочно! продуктивност i живо! маси KopiB був середтм. Кoефiцieнт мшливоси надою молока був на piBHi 20,56 -22,89 %, BMicTy жиру в мoлoцi - 2,19 - 2,61 %, кшьюсть молочного жиру -21,06 - 22,95 %, а живо! маси - на piBm 7,13 - 9,07 %.
Зростання частки спадковост голштинсько! породи в генотит кoрiв стада супроводжуеться зростанням надою молока i кшькост молочного жиру до певно! межi. Найбiльш виcoкi показники надою молока за лактацш та кшькосп молочного жиру були в групах кoрiв з 87,5 % спадковост голштинсько! породи i складали за першу лактацш 5089,7 кг i 181,8 кг, за другу лактацш - 5487,2 кг i 197,6 кг, за третю лактацш - 6269,7 кг i 172,8 кг. В групах з 93,75 % за голштинами рiвень надою молока i кшькост молочного жиру знижуеться, однак жива маса продовжуе зростати. Що стосуеться вмюту жиру в молощ, доцшьно вщзначити, що певного його зростання iз збшьшенням частки спадковост голштинсько! породи не встановлено.
Зростання частки спадковост голштинсько! породи штотно вплинуло на зниження ступеня мшливоси надою молока за лактацш, вмшту жиру в мoлoцi та кшькост молочного жиру. Так, за третю лактацш в груш кoрiв з 50 % спадковост голштинсько! породи коефщент мiнливocтi надою молока становив 20,78 %, вмшту жиру в молощ - 3,01 % i кшькост молочного жиру -20,53 %. В грут кoрiв з 93,75 % за голштинами коефщент мшливосп надою молока за лактацш знизився до рiвня 14,45 %, вмюту жиру в мoлoцi - 1,30 % i кшькост молочного жиру - до 14,13 %. Така ж закoнoмiрнicть проявляеться за першу i другу лактацн. Мшливють живо! маси кoрiв, навпаки, iз збiльшенням частки cпадкoвocтi голштинсько! породи зростае. Так, тсля третього отелення в групi кoрiв з 50 % голштинсько! породи коефщент мшливоси живо! маси становив 4,85 %, а в грут кoрiв з 93,75 % спадковост гoлштинiв вш зрic до 8,16 %.
Отже, наведет дат зниження коефщенпв мiнливocтi пoказникiв молочно! прoдуктивнocтi кoрiв стада з рiзнoю часткою cпадкoвocтi голштитв може cвiдчити про зростання його консолщованостг Для пiдтвердження цього нами вирахуват кoефiцiенти фенотипово! кoнcoлiдацiï кшьюсних ознак, якi наводимо в таблиц 2.
Одержанi кoефiцiенти фенoтипoвoï консолщаци окремих пoказникiв мoлoчнoï прoдуктивнocтi i живoï маси кoрiв (табл. 2) вказують на вщсутшсть чiткoï залежност ïx величини вiд ступеня мшливоси кiлькicних ознак. Така залежнicть бшьш чiткo проявляеться лише за третю лактацш в грут кoрiв з 93,75 % спадковост голштинсько!' породи. Коефщенти фенотипово!' консолщаци (Ki i К2) за надоем молока за лактацш були на рiвнi 0,333 i 0,369, за вмютом жиру в молощ - 0,402 i 0,444 та за кшьюстю молочного жиру - 0,347 i 0,384.
159
Таблиця 2
Коеф1ц1енти фенотипово1 консолщацп ознак молочно'! продуктивного i живо! маси кор1в стада украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ породи залежно _вiд частки спадковостi голштинськоУ породи_
Частка спадковосп голштинсько!' породи, % n Надш молока за 305 дшв лактаци, кг Вм1ст жиру в молощ, % Кшьшсть молочного жиру, кг Жива маса, кг
К1 К2 К1 К2 К1 К2 К1 К2
Перша лактащя
50 70 0,154 -0,037 -0,433 -0,438 0,170 -0,020 0,415 0,380
75 200 -0,009 -0,043 -0,002 -0,004 -0,021 -0,056 0,163 0,144
87,5 214 0,071 0,130 0,071 0,072 0,076 0,136 -0,003 0,009
93,75 85 0,297 0,333 0,322 0,320 0,298 0,336 0,420 0,457
Друга лактащя
50 65 -0,037 -0,188 -0,188 -0,038 -0,038 -0,041 -0,041 -0,091
75 176 0,141 0,098 0,098 -0,393 -0,393 -0,396 -0,396 0,123
87,5 171 -0,048 0,022 0,022 0,441 0,441 0,441 0,441 -0,023
93,75 63 0,282 0,327 0,327 0,622 0,622 0,625 0,625 0,313
Третя лактащя
50 59 0,226 0,092 -0,375 -0,375 0,238 0,105 0,344 0,319
75 150 0,079 0,014 0,018 0,017 0,077 0,012 0,099 0,089
87,5 144 0,011 0,111 0,070 0,069 0,242 0,112 0,022 0,030
93,75 41 0,333 0,369 0,402 0,404 0,347 0,384 -0,214 -0,144
Порiвняно високi коефщенти фенотипово! консолщацп окремих показникiв молочно! продуктивностi були в групах rapiB з 87,5 % голштинiв. Так, коефщент консолщацп (К2) за надоем молока за першу лактацш складав 0,130 i за третю - 0,111, вмкту жиру в молощ - 0,441. Одержанi високi коефщенти фенотипово! консолiдацi! за кiлькiстю молочного жиру за першу i третю лактаци. Коефiцiенти (К1 i К2) були на рiвнi 0,441 i 0,441 за другу лактацiю i 0,242 i 0,112 - за третю лактацш. Низью показники коефщенив фенотипово! консолiдацi! у всiх групах корiв одержано за живою масою.
Висновки.
1. Тривале використання голштинських буга!в дало можливiсть сформувати стадо укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи племшного заводу "Ямниця" з високим генетичним потенщалом щодо прояву рiвня молочно! продуктивност у корiв. Надiй молока корiв стада за третю лактацш дорiвнював 5635,0 кг, з вмштом жиру в молоцi 3,59 % i кiлькiстю молочного жиру 202,5 %. Жива маса тсля третього отелення становить 514,4 кг.
2. Зростання частки спадковост голштинсько! породи в генотипi корiв стада до межi 87,5 % супроводжуеться зростанням рiвня !х молочно! продуктивности Подальше зростання спадковостi голштинiв, навпаки, приводить до зниження його рiвня.
3. Ступшь мiнливостi показникiв молочно! продуктивност корiв зi зростанням частки спадковост голштинiв рiзко знижуеться та е найбшьш
160
низькою в груш корiв з 93,75 % голштинсько! породи, що може свщчити про значну його консолщовашсть.
4. Пщтвердженням високо! консолiдованостi окремих груп корiв стад е коефiцieнти консолiдацi!, яю були найбiльш високi в групах корiв з 87,5 i 93,75 % спадковост голштинсько! породи.
Лггература
1. Буюклу Г. I. Рiвень фенотипiчно! консолiдацi! створеного таврiйського типу укра!нсько! червоно! молочно! породи / Г. I. Буюклу, М. I. Буюклу // Розведення i генетика тварин : Мiжвiдомчий тематичний науковий вюник iнституту розведення i генетики тварин УААН. - Ки!в : Аграрна наука, 2007. - Вип. 41. - С. 46-50.
2. Консолщащя селекцшних груп тварин: теоретичш та методичш аспекти. За матерiалами творчо! дискусi! (24 квiтня 2002 року) / За ред. В. П. Бурката i Ю. П. Полупана. - Ки!в : Аграрна наука, 2002. - 58 с.
3. Кривонос Ю. О. Фенотипова консолщащя селекцшних груп корiв укра!нсько! буро! молочно! породи / Ю. О. Кривонос // Матерiали мiжнародно! науково-практично! конференцi! "Нов^ш технологi! скотарства у XXI стол^тГ' 4 - 6 вересня 2008 року (Сшьськогосподарсью науки) / Микола!вський держ. аграр. ун-т. - Микола!в, 2008. - С. 211-218.
4. Основи варiацiйно! статистики. Бiометрiя / Патров В. С., Недвига М. М., Павлiв Б. А., Халак В. I. - Дншропетровськ : Сiч, 2000. - 193 с.
5. Петренко I. П. До теорп консолщацп порщ у скотарствi / I. П. Петренко // Розведення i генетика тварин : Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник / Iнститут розведення i генетики тварин УААН. - Ки!в : "Аграрна наука", 1999. - Вип. 31 -32. - С. 185-189.
6. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М. : Колос, 1969. - 256 с.
7. Полупан Ю. П. Методи визначення ступеня фенотипово! консолщац! селекцiйних груп / Ю. П. Полупан // Вюник аграрно! науки : Науково-теоретичний журнал УААН. - 2002. - № 1. - С. 48-52.
8. Програма селекщ! укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи велико! рогато! худоби на 2003 - 2012 роки / Мельник Ф. Ю., Микитюк Д. М., Пищолка В. А. [та ш.] ; загал. ред. В. П. Бурката i М. Я. £фiменка // Державний науково-виробничий концерн "Селекщя". - Ки!в, 2003. - 83 с.
9. Ставецька Р. В. Рiвень консолщованост лшш голштинсько! породи в Укра!нi / Р. В. Ставецька // Матер. VIII наук. конф. молодих вчених та асшранпв (Чубинське, 13 травня 2010 року) / НААНУ; ш-т розведення i генетики тварин. - К. : Аграрна наука, 2010. - С. 68.
10. Щербатий З. С. Стутнь консолiдацi! селекцiйних ознак корiв окремих лiнiй стада укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи / Щербатий З. С., Павлiв Б. А., Боднар П. В. // Науковий вшник ЛНУВМБТ iм. С. З. Гжицького. -Львiв, 2010. - Т. 12, № 2 (44). Ч. 3. - С. 275-279.
161
Summary
Shcherbatyj Z.Y., Pavliv B.A., Bodnar P.V.
CONSOLIDATION OF HERD OF UKRAINIAN BLACK-SPOTTED MILK
BREED DEPENDING ON PART OF HEREDITY OF HOLSTEIN'S
BREED
Level of consolidation of the herd of Ukrainian black-spotted milk breed on the basis of variability of milk productivity indicators and live weight of the cows and indicators of genotype consolidation depending on part of heredity of Holstein 's breed were researched. It was concluded that increasing of part of heredity of Holstein's breed in animals' genotype is following by decreasing of variability level of the quantitative signs. The most higher indicators of the coefficients of phenotype consolidation of selection signs of the cow's herd obtained for 3rd lactation in group of cows with 93,75 % of Holstein's breed. The coefficients ofphenotype consolidation Ki and K2 for milking for 3rd lactation were 0,333 and 0,369 accordingly to milk fat content in milk - 0,402 and 0,404 and for quantity of milk fat - 0,347 and 0,384.
Key words: breed, part of heredity, variability, consolidation.
Cmammx Hadiumna dopeda^ii 03.09.2010
162
