CC BY
64
УДК 636.082.02.
Щербатий З. €., д.с.-г.н., професор, Боднар П. В., к.с.-г.н., асистент (E-mail: bodnarlviv28@mail.ru)
Льв1вський нацюнальний университет ветеринарног медицины та б1отехнологт 1мен1 С. З. Т.жицького, м. Львгв, Украгна
МОЛОЧНА ПРОДУКТИВШСТЬ КОР1В УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ ДОЧОК Р1ЗНИХ ГОЛШТИНСЬКИХ БУГА1В
Проведено аналгз молочног продуктивности коргв украгнськог чорно-рябог молочног породи, яю були дочками 20 голштинських бугагв-плгднимв, в умовах племзаводу «Ямниця» Тисменицького району 1вано-Франкгвськог области. Встановлено, що на формування молочног продуктивности дочок значний вплив мали гх батьки. Найвищими показниками надогв i кглькостг молочного жиру за кращу лактацю характеризувалися дочки бугагв Д. Капргса 401393 (вгдповгдно 7718,4 i 285,8 кг), В.П.В.Старбака 389756 (7573,6 i 284,5 кг) та Л. Бртеска 5464072 (7541,2 i 279,0 кг), а за вмютом жиру в молоц - дочки Мандарта 34240 (3,85 %), Бремлея 357 i Малиша 683 (3,82 %). Частка впливу бугагв на надш дочок залежно вiд лактацп знаходилася в межах 23,32-43,80 %, на юльюсть молочного жиру - в межах 29,4442,53 %. Найбтьший вплив батьюв вiдмiчався на вмют жиру в молоц гх дочок: за II i III лактацп - вiдповiдно 47,88 i 48,70 %, а за кращу i I лактацп - 19,28 i 11,74 %. Частка впливу батьюв на вiдносну молочтсть, тдекс повноцiнностi лактацп i середтй вж досягнення найвищих надогв становила вiдповiдно 23,54; 4,90 i 35,77 %.
Ключов1 слова: бугаг-плiдники, молочна продуктивтсть, вiдносна молочтсть, тдекс повноцiнностi лактацп, частка впливу.
УДК 636.082.02.
Щербатый З. Е., д.с.-х.н., профессор, Боднар П. В., к.с.-х.н., ассистент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина
МОЛОЧНАЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ КОРОВ УКРАИНСКОЙ ЧЕРНО-
ПЕСТРОЙ МОЛОЧНОЙ ПОРОДЫ ДОЧЕРЕЙ РАЗНЫХ ГОЛШТИНСКИХ
БЫКОВ
Проведен анализ молочной продуктивности коров украинской чёрно-пестрой молочной породы, которые были дочерьми 20 голштинской быков-производителей, в условиях племзавода «Ямница» Тисменицкого района Ивано-Франковской области. Установлено, что на формирование молочной продуктивности дочерей значительное влияние имели их родители. Высокими показателями удоев и количества молочного жира за лучшую лактацию отличались дочери быков Д. Каприса 401393 (соответственно 7718,4 и 285,8 кг), В.П.В.Старбака 389756 (7573,6 и 284,5 кг) и Л. Бритеска 5464072 (7541,2 и 279,0 кг), а по содержанию жира в молоке - дочери Мандарина 34240 (3,85 %), Бремлея 357 и Малыша 683 (3,82 %). Доля влияния быков на удой дочерей в зависимости от лактации находилась в пределах 23,32-43,80 %, на количество молочного жира - в пределах 29,44-42,53 %. Наибольшее влияние родителей отмечается на содержание жира в молоке их дочерей: по II и III лактации - соответственно 47,88 и 48,70 %, а по лучшей и I лактации - 19,28 и 11,74 %. Доля влияния родителей на относительную молочность, индекс полноценности лактации и возраст достижения высоких удоев составила соответственно 23,54; 4,90 и 35,77 %.
Ключевые слова: быки-производители, молочная продуктивность, относительная молочность, индекс полноценности лактации, доля влияния.
347
UDC 636.082.02.
Shcherbatyj Z. Y., Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Bodnar P. V., Candidate of Agricultural Sciences, assistant Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
UKRAINIAN BLACK SPOTTED COWS' DAIRY BREED DAUGHTERS' MILK PRODUCTIVITY OF DIFFERENT HOLSTEIN BULLS
Analysis of milk productivity of Ukrainian black spotted cows' dairy breed that were daughters of 20 Holstein bulls-inseminators, in conditions of a breeding farm «Yamnytsya» Tysmenytsya district of Ivano-Frankivsk region was conducted. It was established that fathers had a significant influence upon milk productivity formation of their daughters. The highest levels of milk yield and quantity of milk fat for best lactation characterized bulls' daughters of D.Caprice 401393 (respectively 7718,4 and 285,8 kg) V.P.V.Starbuck 389756 (7573,6 and 284,5 kg) and L.Britesk 5464072 (7541,2 and 279,0 kg), and by milk fat content - daughters Mandarins' 34240 (3,85 %), Bremley 357 andMalish 683 (3,82 %). Share of bulls impact upon daughters' milk yield depending on lactation was within 23,32-43,80 %, milk fat amount - within 29,44-42,53 %. The greatest influence of parents was marked on milk fat content of their daughters for the second and third lactation - respectively 47,88 and 48,70 %, and for the best and I lactation - 19,28 and 11,74 %. Part of parents influence on relative milk productivity, index of usefulness of lactation and average age for the highest milk yield achievement amounted to 23,54; 4,90 and 35,77% respectively.
Key words: bulls-inseminators, milk yield, relative milk productivity index, usefulness of lactation index, share of influence.
Вступ. В умовах використання у молочному скотарсти принцишв великомасштабно! селекщ! вплив буга!в-плщниюв на формування генетичного потенщалу стад i порщ значно зростае. Доведено, що ощнка, добiр i використання буга!в-плщниюв полiпшувачiв обумовлюе 94-95 % загального генетичного прогресу за рiвнем зростання молочно! продуктивносп корiв [1].
Дослщження багатьох вчених свщчать, що зростання рiвня молочно! продуктивносп племшних стад корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи вщбуваеться на основi зростання генетичного потенщалу шляхом використання буга!в-плщниюв з високою племшною щншстю за надоем лише при умовi полшшення умов годiвлi та утримання. Доведено суттевий вплив на молочну продуктивнють корiв племшно! щнносп !х батьюв та лшшно! належносп, що свщчить про дощльнють використання буга!в -полiпшувачiв окремих лшш голштинсько! породи за умов постшно! ощнки !х племшно! щнносп за якютю нащадюв та вщповщного тдбору у стадах худоби [2-5].
Як вщомо, сучасне поголiв'я новостворених молочних порщ формувалося з використанням покращуючо! голштинсько! породи, що мало полiпшувальний вплив на !! продуктивнють. Внесок покращуючо! породи у створенш i полiпшеннi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи вщображаетъся у !! генеалопчнш структурi, оск1льки переважна частина лшш мае голштинське походження. Тому ощнка тварин рiзних лiнiй за основними господарськи корисними ознаками е одним iз актуальних питань пiдвищення ступеня реалiзацi! генетичного потенцiалу тварин в конкретних умовах та формування високопродуктивних i рентабельних стад молочно! худоби [7-8].
Метою дослщжень було вивчення молочно! продуктивносп корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи рiзних голштинських буга!в-плiдникiв в умовах Прикарпаття.
348
Матерiал i методи. До^дження проведет у стащ украшсько! чорно-рябо1' молочно! породи племзаводу «Ямниця» Тисменицького району 1вано-Франювсько! областi. Для проведення дослiдження було сфомовано групи корiв, якi були дочками 20 голштинських бугаïв-плiдникiв. В цих групах вивчали молочну продуктивнiсть за такими показниками: надш молока за 305 дшв (не менше 240 днiв) I, II, III i кращоï лактаци, вмiст жиру в молоцi та кшькють молочного жиру. За першу лактащю у корiв визначали також вщносну молочнiсть шляхом дiлення 4 %-ного за вмiстом жиру молока на 100 кг живоï маси, а також i^^^ повноцiнностi лактаци (1ПЛ) за формулою:
Фактичный надтй за лактацтю, кг ,
1ПЛ =-х100%
Вищий добовий над1й х кглькгсть дтв лактацгг
Бюметричне опрацювання одержаних даних проведено за методикою М. О. Плохтського [6] на персональному комп'ютер1 з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel. Результати вважали статистично достофними, якщо Р < 0,05 (*), Р < 0,01 (**), Р < 0,001 (***).
Результати дослщжень. Нами встановлено, що на формування молочноï продуктивносп корiв значно впливали ïxm батьки (табл. 1). Найвищий надш за I лактащю мали дочки бугая Д. Капрюа, а найнижчий - дочки бугая Малиша. Рiзниця за цим показником мiж ними складала 3466,0 кг (Р<0,001). Дочки бугая Малиша вiрогiдно поступалися за надоем дочкам плщниюв М. Амадейоса на 2975,2, Л. Брггеска - на 2865,3, Селвiхара - на 2661,7, К. Фщелт - на 2626,7 та П. I. Сержанта - на 2165,2 кг при Р<0,001 у вшх випадках. Порiвняно нижчим надоем молока за I лактащю характеризувалися дочки буга1'в Манежа, Бремлея, Еталона, Красена, Баритона та М. Бруна.
За вмютом жиру в молощ дочки Мандарша переважали ровесниць, яю походили вiд плiдникiв П. I. Сержанта, Джуштера i Селвiхара на 0,25, Трiстана - на 0,17, Вшмоса - на 0,15 та К. Фщелт, Еталона i Малиша - на 0,14 % при Р<0,001 у вшх випадках. Найвища кшьюсть молочного жиру i вщносна молочнють спостерiгалася у дочок бугая Д. Капрюа. За цим показником вони переважали дочок буга1'в Малиша вщповщно на 130,1 i 421,8, Манежа - на 119,9 i 369,9, Бремлея - на 115,1 i 353,2, Еталона - на 110,9 i 337,2, Красена - на 102,3 i 280,0 та М.Бруна - на 85,7 i 182,7 кг при Р<0,001 у всiх випадках.
!ндекс повнощнност лактаци у корiв за I лактащю перебував в межах 68,376,6 % (виняток - дочки Бремлея, в яких названий i^^^ становив 63,8 %). Цей показник прямопропорцшно залежить вщ максимального добового надою за всю лактащю, а отримаш результати наших дослщжень вказують про стшкють лактаци пщдослщних корiв.
За II лактащю найвищi надо1' були у дочок бугая Л.Бртеска, а найнижчi - у ровесниць, народжених вщ бугая Еталона, рiзниця мiж якими становила 3208,2 кг (Р<0,001). За цим показником дочки Еталона поступалися дочкам плщниюв М. Амадейоса на 2753,0 (Р<0,001), К. Фщелт - на 2495,3 (Р<0,001), В.П.В.Старбака - на 2448,2 (Р<0,001), Трiстана - на 2380,8 (Р<0,01) та Селвiхара -на 2158,8 кг (Р<0,001). Найвищий вмiст жиру за другу лактащю був у молощ дочок бугая М. Бруна, а найнижчий - у дочок Д.Капрюа, рiзниця мiж якими складала 0,31 % (Р<0,001). Висою значення названого показника вiдмiчалися у дочок буга1'в Красена, Баритона, В.П.В.Старбака, Еталона, К. Фщелт, Малиша, Манежа, Бремлея та М. Амадейоса. Кшьюсть молочного жиру за другу лактащю найвищою була у дочок Л.Бртеска, яю за цим показником переважали дочок буга1'в Малиша
349
Нayкoвuй вктк ЛНУВMБT iмeнi С.З. fжuцькoгo
Toм 17 № 3 (63) 2015
350
Продоеж. табл. 1
Кличка та шв. Л» батька Ш лактапш Краша лактанш
п надш молока, кг ВМ1СТ жиру, % молочний жир, кг п серед и ш в1к досягнення найвиших над 01В, лактац1я надш молока, кг в лист жиру, % МОЛОЧНИЙ жир, кг
Красен Ет 13 93 5239.9=133.22 3,79±0,011 198,7=15,22 132 3,29±0,165 5861,3=120,74 3,80±0,009 222,6±4,68
Д.БронкоЕт 401392 8 5763.9=431.36 3.60±0.031 207.3=15.38 11 1.55±0.312 6246.1=417.67 3.72=0.048 231.5=15.25
Д.КапркЕтТл 401393 48 6166.1=172.14 3.60±0.012 222.0±6.26 78 1.63±0.121 7718.4=243.44 3.69±0.014 285.8±9.48
Л.БрпескЕт Тл 5464072 13 6865.5=303.60 3.62=0.034 248.2=10.60 21 1.81±0.178 7541.2=437.76 3.70±0.024 279.0±16.26
П.I.Сержант Тл 388785 10 6403.9=239.73 3.56±0.022 227.9±8.49 14 1.64=0.225 6528.0±193.93 3.60±0.022 234.8±7,17
БарнтонЕт 18 97 5619.6=110.33 3.82=0.005 214.5=4.20 117 3.59±0.156 6596.8=154.41 3.79±0.008 249.9=5.74
Бреылей357 8 4685.4=267.43 3.76±0.025 176.7=10.85 8 4.38±0.925 5019.3=147.20 3.82=0.019 191.7=5.70
Вшмос 16050 23 6011,4=203,46 3,59±0,024 216,1=7,50 70 1,64=0,093 6504,0=127,85 3,67±0,015 238,6±4,67
Мандарш34240 - - - - 32 1.16±0.079 6038.9=177.29 3.85=0.027 232.9=7.42
К.Фщелт Ет Тл 396388 16 6396.5=496.22 3.71±0.038 236.9=18.57 28 1.86±0.256 7260.1=287.69 3.74±0.014 271.4=10.62
Еталон 719 14 4746.2=124.70 3.81±0.027 180.8±4.77 15 4.93±0.547 5494.9=172.48 3,78±0.024 207.6=6.67
Малиш 683 30 4671,0±121,67 3,76±0,017 175,5=4,26 33 4,85=0,346 5346,6=155,71 3,82=0,020 204,1=5,88
Манеж 685 81 4979.6=115.70 3.77±0.010 187.8±4.32 89 4.00±0.210 5447.9=110.16 3.80±0.009 206.5=4.01
Банеллт 31215 - - - - 21 1.19±0.088 6139.8±241.03 3.76±0.032 232.3=9.75
В.П.В.СтарбакПроЕт 389756 104 7359,7=115,96 3,76±0,008 276,9=4,38 135 2,84=0,109 7573,6=110,13 3,76±0,007 284,5=3,99
М.Амадейос Тл 5325318 83 6601.2=127.71 3.60±0.014 237.6=4.87 130 1.83±0.089 7423.7=107.87 3.72=0.009 276.2=4.12
Джуштер 14464 7 6955.9=635.45 3.53±0.056 245.1=21.61 16 1.81±0.188 6680.1=287.35 3.60±0.029 240.1=9.76
М.Бруно Ет Тл 5488517 81 6230.4=123.23 3.82=0.007 237.7=4.54 105 3.22=0.151 6924.2=173.27 3.79±0.008 2б1,7±6,21
С ел в кар 14911 9 5995.3=523.50 3.57±0.024 213.7=18.48 18 1.78±0.191 7056.4=233.11 3.61±0.022 254.6±8.64
Тркгган 1547818 11 6291,8=584,55 3,61±0,019 227,0=21,02 18 1,94=0,171 7389,0±603,87 3,64±0,023 270,0=22,58
на 113 (Р<0,001), Еталона - на 112,6 (Р<0,001), Манежа - на 95,9 (Р<0,001), Бремлея
- на 92,5 (Р<0,001), Красена - на 79,9 (Р<0,001) i Д. Бронка - на 72,2 кг (Р<0,05). Встановлена Bipor^rn рiзниця за показниками молочно1 продуктивностi за другу лактащю i мiж дочками шших буга1в.
За III лактащю найвищий надiй молока i кшькють молочного жиру були у кopiв-дoчoк бугая В.П.В.Старбака, а найнижчi - у дочок плщника Малиша. За цими показниками пеpшi переважали других вщповщно на 2688,7 i 101,4 кг при Р<0,001. Високими показниками надою i кшькост молочного жиру за третю лактацiю характеризувалися дочки буга1в Джупiтеpа, Л. Бpiтеска, М. Амадейоса, П. I. Сержанта, К. Фщелт, Тpiстана та М. Бруна. Найвищий вмют жиру в молощ за третю лактацiю спoстеpiгався у дочок Баритона i М. Бруна, а найнижчий - у дочок плщника Джуттера. Пopiвнянo вищi показники вмюту жиру були вiдмiченi у кopiв-дoчoк буга1в Еталона, Красена, Манежа, Бремлея, Малиша i В.П.В.Старбака.
За кращу лактащю найвищими надоями характеризувалися дочки бугая Д. Капрюа, а найнижчими - дочки плщника Бремлея. Рiзниця за надоем за кращу лактащю мiж дочками бугая Д. Капрюа i дочками плщниюв Бремлея, Малиша, Манежа, Еталона, Красена, Банеллi i Д. Бронка становила вщповщно 2699,1 (Р<0,001), 2371,8 (Р<0,001), 2270,5 (Р<0,001), 2223,5 (Р<0,001), 1857,1 (Р<0,001), 1679,5 (Р<0,001), i 1472,3 кг (Р<0,01). Висoкi надо1 спoстеpiгалися також у дочок буга1в В.П.В.Старбака, Л. Бртеска, М. Амадейоса, Тpiстана, К. Фщелт i Селвiхаpа. За вмютом жиру в мoлoцi за кращу лактащю вищими показниками вiдзначалися дочки буга1в Красена, Бремлея, Мандаpiна, Малиша, Манежа, Баритона, Еталона i М. Бруна, в яких вказаний показник знаходився в межах 3,78-3,85 %. Найнижчий вмют жиру в молощ спостертався у дочок бугая П. I. Сержанта. Вони за цим показником поступалися дочкам вищеназваних буга1в на 0,18-0,25 % при Р<0,001. За кращу лактащю найвищими показниками кшькост молочного жиру характеризувалися дочки плщника В.П.В.Старбака, а найнижчими
- дочки Бремлея. Рiзниця за вказаним показником мiж дочками бугая В.П.В.Старбака i дочками плщниюв Бремлея, Малиша, Манежа, Еталон, Красена, Д.Бронка, Банеллi та Мандарша становила вiдпoвiднo 92,8 (Р<0,001), 80,4 (Р<0,001), 78,0 (Р<0,001), 76,9 (Р<0,001), 61,9 (Р<0,001), 52,9 (Р<0,001), 52,2 (Р<0,001) та 51,6 кг (Р<0,001). За кращу лактацiю встановлена вipoгiдна piзниця за показниками молочно1 продуктивносп i мiж дочками деяких шших плщниюв.
Сеpеднiй вiк досягнення найвищих надо1в у дочок piзних буга1в коливався вiд 1,16 до 4,93 лактаци. За цим показником дочки бугая Еталона вipoгiднo переважали дочок птдниюв Мандаpiна на 3,77 (Р<0,001), Банеллi - на 3,74 (Р<0,001), Д. Бронка
- на 3,38 (р<0,001), Д. Капpiса - на 3,38 (Р<0,001), П. I. Сержанта i Вшмоса - на 3,29 (Р<0,001), Селвiхаpа - на 3,15 (Р<0,001), Бремлея - на 3,22, М. Бруна - на 2,06 та В.П.В.Старбака - на 1,68 лактацп при Р<0,001 у вшх випадках. У дочок шших буга1в середнш вiк досягнення найвищих надо1в знаходився в межах 1,191,94 лактацп. 1з пiдвищення надо1в середнш вш досягнення найвищих надо1в знижувався.
Встановлений значний висoкoвipoгiдний вплив батькiв на показники молочно1 пpoдуктивнoстi ïx дочок (табл. 2).
Частка впливу буга1в на надш дочок залежно вщ лактацiï знаходилася в межах 23,32-43,80 %, на кшькють молочного жиру - в межах 29,44-42,53 %. Найбшьший вплив батьюв вiдмiчався на вмют жиру в молощ ïx дочок. Цей вплив за II i III лактаци становив вщповщно 47,88 i 48,70 %, а за кращу i I лактацп - 19,28
352
i 11,74 %. Частка впливу батьюв на вщносну молочшсть, ШЛ i середнш вш досягнення найвищих надо1'в становила вiдповiдно 23,54; 4,90 i 35,77 %.
Таблиця 2
Показник Частка впливу, % Показник Частка впливу, %
1 лактащя, n=1091 3 лактаця, n=737
Надш 43,80 Надш 31,81
Вмют жиру в молощ 11,74 Вмют жиру в молощ 48,70
Юльшсть молочного жиру 42,53 Кшьшсть молочного жиру 29,74
В^дносна молочшсть 23,54 Краща лактащя, n=1091
ШЛ 4,90 Середн1й в1к досягнення найвищих надо1в 35,77
2 лактащя, n=918
Надш 30,86 Над1й 23,32
Вмют жиру в молоц1 47,88 Вмют жиру в молощ 19,28
Юльшсть молочного жиру 29,44 Кшьшсть молочного жиру 35,77
Примгтка. У вс1х випадках в1ропдно при Р<0,001
Висновки. Таким чином, на формування молочно1' продуктивносп дочок значний вплив мали ix батьки. Найвищими показниками надо1'в i кiлькостi молочного жиру за кращу лактацiю характеризувалися дочки бугаïв Д. Капрюа 401393 (вщповщно 7718,4 i 285,8 кг), В.П.В.Старбака 389756 (7573,6 i 284,5 кг) та Л. Брггеска 5464072 (7541,2 i 279,0 кг), а за вмютом жиру в молощ - дочки Мандарша 34240 (3,85 %), Бремлея 357 i Малиша 683 (3,82 %). Частка впливу батьюв на продуктивнють дочок залежно вщ лактаци i показника та знаходилася в межах 4,90-48,70 %.
Перспективи подальших дослщжень. У подальшому буде вивчено вщтворну здатнiсть корiв-первiсток украïнськоï чорно-рябоï молочно].' породи дочок рiзниx голштинських бугаïв.
Лiтература
1. Басовский Н. З. Популяционная генетика в селекции молочного скота / Н. З. Басовский. — М.: Колос, 1983. — 256 с.
2. Волщуков П. Н. Молочная продуктивность дочерей в зависимости от генотипа быков-производителей / П. Н. Волщуков // Вестник Курской государственной сельскохозяйственной академии. - 2011. - №5. - С. 64-66.
3. Клопенко Н. I. Ефективнють використання генофонду голштинськоï породи / Н. I. Клопенко // Технолопя виробництва i переробки продукци тваринництва : збiрн. наук. праць. - Бта Церква, 2011. - Вип. 6(88). - С. 75-78.
4. Олешко В. П. Ефективнють використання бугаïв-плiдникiв у племiнниx стадах молочноï худоби / В. П. Олешко // Розведення i генетика тварин : Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник / НААНУ, Iнститут розведення i генетики тварин. - Кив : «Аграрна наука», 2010. - Вип. 44. - С. 135-139.
5. Пелехатий М. С. Порiвняльна ощнка голштинських бугаïв-плiдникiв за показниками перших трьох лактацiй ïx дочок / Пелехатий М. С., Шддубна Л. М., Федоренко Т. В. // Агропромислове виробництво Полiсся : Збiрник наукових праць / Ыститут стьського господарства Полiсся НААН Украши. - Житомир, 2009. - № 2. -С. 61-64.
6. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
7. Ставецька Р. В. Сучасний стан генофонду украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи / Р. В. Ставецька, I. А. Рудик // Збiрник наукових праць Подшьського державного аграрно-теxнiчного ушверситету. Серiя «Теxнологiя виробництва i переробки продукци тваринництва». Кам'янець-Подшьський, 2011. - Вип. 19. - С. 164-167.
353
8. Ставецька Р. Молочна продуктивнють украшсько! чорно-рябо! худоби: селекщйш особливост / Р. Ставецька, I. Рудик // Тваринництво Укра!ни. - 2011. - №11. -С. 18-22.
Стаття надтшла до редакцИ 16.09.2015
УДК 591.11:636.4:636.084.1:636.087.7
Кучерявий В. П., д. с.-г. н., професор (kucheriavy74@mail.ru) ©
Вгнницький нацгональний аграрный утверситет, м. Вгнниця, Украгна ВПЛИВ НОВО1 КОРМОВО1 ДОБАВКИ НА ПОКАЗНИКИ КРОВ1 МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ НА ВИРОЩУВАНН1
Бгохгмгчний та морфологгчний склад кровг е важливим об'ектом вивчення можливостг тдвищення продуктивности тварин, що зумовлюеться генотипом г змгнюеться пгд впливом зовнгшнгх г внутр1шн1х фактор1в. Тому метою даних дослгджень було, поряд з вивченням продуктивности, дослгдити вплив згодовування препарату на показники кровг молодняку свиней на вирощуваннг.
В результатг проведених дослгджень встановлено, що при згодовуваннг пробютика вгдлученому молодняку свиней, бгльшгсть гематологгчних показникгв знаходиться в межах фгзгологгчног норми, спостер1гаеться збгльшення вмгсту гемоглобгну, фосфору та залгза в кровг пгддослгдних тварин.
Введення до складу рацгону дослгджуваного препарату вгдгодгвельному молодняку свиней не мае вгроггдного впливу на морфологгчнг показники кровг, лише спостерггаеться тдвищення активностг ферментгв, вмгсту фосфору та зниження кглькостг холестерину.
Ключов1 слова: пробютик, свит, кров, л1мфа, вирощування, вгдгодгвля, продуктивнгсть, морфологгчнг показники, бгохгмгчнг показники, годгвля, дослгдження
УДК 591.11:636.4:636.084.1:636.087.7
Кучерявый В. П., д. с.-х. н., профессор
Винницкий национальный аграрный университет, г. Винница, Украина
ВЛИЯНИЕ НОВОЙ КОРМОВОЙ ДОБАВКИ НА ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ МОЛОДНЯКА СВИНЕЙ НА ВЫРАЩИВАНИИ
Биохимический и морфологический состав крови является важным объектом изучения возможности повышения продуктивности животных, который обуславливается генотипом и изменяется под влиянием внешних и внутренних факторов. Поэтому целью этих опытов бъгло, наряду с изучением продуктивности, исследовать влияние скармливания препарата на показатели крови молодняка свиней на выращивании.
В результате проведенных опытов установлено, что при скармливании пробиотика отнятому молодняку свиней, большинство гематологических показателей находится в рамках физиологической нормы, наблюдается увеличение количества гемоглобина, фосфора и железа в крови подопытных животных.
Введение в состав рациона исследуемого препарата молодняку свиней на откорме не имеет вероятного влияния на морфологические показатели крови, однако наблюдается повышение активности ферментов, увеличение количества фосфора и снижение количества холестерина.
Ключевые слова: пробиотик, свиньи, кровь, лимфа, выращивание, откорм, продуктивность, морфологические показатели, биохимические показатели, кормление, исследования
© Кучерявий В. П., 2015
354
