CC BY
123
Проанализирована современная литература, касающаяся структурной организации кинетохора и центросомы, которая представляет собой "клеточный процесс", руководящий динамикой морфологии клетки, а также является регулятором митотического цикла. Кинетохоры известны как место действия митотической контрольной точки зборки веретена деления и представляют собой белковые структуры, которые обеспечивают прикрепление микротрубочек центросом и митотического аппарата во время митоза.
Ключевые слова: митоз, митотический аппарат, центросома, кинетохор.
Стаття надшшла 23.02.2017 р.
complex organization of the kinetochore and centrosome, which is a "cellular process" that manages the dynamics of the morphology of cell, as well as the regulator of the mitotic cycle, have been analyzed. Kinetochores are distinguished as the locus in quo of the mitotic assemblage control point of the cleavage spindle and are represented as the protein structures that ensure the attachment of microtubules of centrosomes and mitotic apparatus during the mitosis.
Key words: mitosis, mitotic apparatus, centrosome, kinetochore.
УДК 614.2:001.2:616-058-082
ВПЛИВ СТРЕСУ НА РОЗВИТОК I ПЕРЕБ1Г ЗАХВОРЮВАНЬ
Таким чином, вплив стресових чинниюв негативно позначаеться на сташ здоров'я. Хрошчний стрес, на який оргашзм вщповщним чином своечасно не вщреагував, ввдграе важливу роль у виникненш багатьох хвороб. Тобто, у випадку, коли усвщомлюваш моделi захисту втрачають свою ефектившсть, людина втрачае здатшсть адекватно реагувати на зовшшш i внутршш подразники, вщбуваеться трансформащя наявного напруження у фiзичний дискомфорт (попршення здоров'я або захворювання), що у сучасному науковому свт отримало назву «соматизащя» -функцюнальне порушення ие! або шшо! системи оргашзму без достатньо! оргашчно! основи, але при важливiй ролi сощально-психолопчних чинникiв, що мають назву стресорiв. Видiляють й iнший пiдхiд, в якому акцентуеться наявшсть реальних оргашчних змiн, що виникають в результат впливу стресiв, але непiдвладних лише психолопчнш корекцп. Наведене свiдчить про практичну важливють пошуку засобiв корекцп патологiчних процесiв, у розвитку яких важлива роль належить стресовiй реакцп.
Ключовi слова: здоров'я населення, психiчне здоров'я, посттравматичний стресовий розлад, сощально-стресовi розлади, стресорнi чинники, психосоматика.
Робота е фрагментом НДР «Медико-сощалъне обхрунтування Modeni onmuMi3a^'i первинног допомоги в умовах впливу тдвищеного стресу» (номер державног реестраци теми № 0116U004449).
медичног
За регламентащею Всесвггаьо! оргатзацл охорони здоров'я (ВООЗ), здоров'я - це стан повного ф1зичного, духовного 1 сощального благополуччя, а не лише вщсуттсть хвороби або ф1знчннх дефекпв [60]. Однак, як показують даш численних дослщжень, стан здоров'я населення Укра!ни не вщповщае р1вню параметр1в, визначених ВООЗ [30]. Ситуащю в снстем1 охорони здоров'я бшьшосп репошв Укра!ни визнано незацовшьною, оскшьки мають низький р1вень показниюв. 1ндикаторами суспшьного здоров'я вважають здатн1сть населення до природного вщтворення, тривал1сть життя, захворювашсть { смертшсть. На жаль, сьогодн1 майже вс 1ндикатори суспшьного здоров'я в Укра'ш прш1, н1ж у розвинутих кранах св1ту з сощально ор1ентованою економшою. Причинами е змши навколишнього середовища, затяжна сощально-економ1чна криза, низький р1вень саштарно! культури, нездоровий спос1б життя тощо [14].
Укра'на належить до кра'н з суттевими демограф1чними проблемами, провщною серед яких е зменшення кшькосп населення [17]. За даними офщшно! статистики, показники смертносп в 1,5 рази перевищують середньостатистичн1 показники Свропейського Союзу (СС) (у 2010-2015 рр. утримуються на р1вт 15,3 - 14,7 %). Майже третина населення помирае у вшд до 60 роюв, 33,4 % - до 65 [37]. Збер1гаеться негативна тенденщя росту смертносп та, зокрема, випереджальш темпи серед працездатного, переважно серед ос1б чолов1чо! стал. 1снуе суттева р1зниця м1ж тривал1стю життя жшок { чоловшв, яка становить 11,5 роив (у кра'нах СС - 6,2) [35].
Багатьох смертей можна уникнути, скорочуючи р1вень захворюваносп. Проте, в Укра!ш спостер1гаеться тенденщя до !! збшьшення серед вс1х груп населення. Дом1нуюче мюце в структур1 захворюваносп та смертносп посши хрошчш нешфекщйш, передуам хвороби системи кровооб1гу. Помгтно зросла значущють травматизму, нервово-псих1чних, ендокринних, алерпчних, генетичних та ¡нших захворювань складно! етюлогп, що вщображае вплив умов життя населення на його здоров'я [10].
Вщ 12 до 14 млн. жигел1в хвордать на серцево-судинш захворювання (ССЗ), смертшсть вщ яких також е одшею з найвищих у свт та становить близько 64 % у структур! загально!, тод1 як ва
iншi - менше 40 %. Понад 1 млн. украшщв страждають вiд онколопчних захворювань, piBeHb смертносп вiд яких посiдаe друге мiсце пiсля серцево-судинних. Ц два класи хвороб визначають майже 80 % щоpiчних втрат населення. Украша також залишаеться «шдером» в Gвpопi за piвнями захворюваносп на ВIЛ-iнфекцiю та туберкульоз. Лише кожний четвертий громадянин вважае себе фактично здоровим. Особливо гостро стоять щ проблеми у сiльськiй мюцевосп, де piвень захвоpюваностi i смертносп з найбiльш поширених причин смерт бiльш, нiж удвiчi перевищуе аналопчт у мiстах [22].
Негативний вплив в наш час спостеpiгаеться не лише на фiзичне, але й на психолопчне, емоцiйне i сощальне благополуччя людей. Протягом останнiх десятилгть збiльшилась кiлькiсть наукових pобiт, присвячених впливу на психжу людини екстремальних подiй - воен, катастроф, терористичних актiв, стих1йних лих тощо. Техногент катастрофи, пpиpоднi катаклiзми, збpойнi конфлшти i теpоpистичнi акти призводять не лише до значних людських, i економiчних втрат, але й до зростання соцiальноï напруги в суспшьста [56]. Значнi групи населення, що мають певнi психiчнi порушення, у тому чи^ посттpавматичнi стpесовi розлади (ПТСР) i розлади адаптацiï [4]. ïх пошиpенiсть в популяцiï складае: ПТСР - 1-3 % (за деякими даними - 7-8 %); розлащв адаптацiï - 5-20 % вах амбулаторних пацiентiв [4, 58]. У МКХ-10 ПТСР (F43.1) визначають як синдром, що формуеться в результат переживання людиною травмуючих подш, що виходять за рамки нормального людського досвiду, виключно загрозливого чи катастpофiчного характеру, якi можуть викликати загальний дистрес [18]. Основними симптомами ПТСР е: нав'язливi переживання тpавмуючоï подiï в сновидiннях i спогадах; прагнення уникнути будь-якого нагадування про таку подiю; тривога, порушення сну; емоцшт розлади з обмеженням контакпв iз зовнiшнiм середовишем; явища тдвищено1' вегетативно!' збудливостi [17].
Як вважають Z. Marinova та A. Maercker (2015), актуальнiсть дослiдження ПТСР обумовлена не лише 1х значним поширенням, але й зi схильнiстю до хрошзацп процесу, формуванням соматичноï патологи iз зростанням частоти та штенсивносп симптоматики, що призводить до суттевого обтяжування клiнiчноï картини i розвитку численних ускладнень [57]. Також висловлюеться думка про iснування особливоï групи стресових pозладiв, що визначаються юнуючою психогенною соцiально-економiчною i полiтичною ситуащею, актуальною для значноï кiлькостi людей [15]. При цьому, за висновками M. Strauss та сшвавт. (2012), формуеться сощальна напpуженiсть, яка е масовим адапгацшним синдромом, що вщображае ступiнь фiзiологiчноï, психологiчноï i сощально-психологiчноï адаптацiï, а у багатьох випадках - дезадаптацiï piзних категорш населення [61].
Кpiм того, висловлено припущення про наявнiсть групи так званих соцiально-сгpесових pозладiв (ССР) як психоемощйне перенапруження i псих1чна дезадаптащя, що вiдзначаеться у великоï кшькосп людей при змiнi свiдомостi i звичного способу життя [21]. Головною вщмштстю ССР вiд ПТСР е той факт, що ССР розвиваються не лише у тих, яю переживають конкpетнi травмуючи подiï та ситуацл, але й пiд впливом макpосоцiальних групових психогенних чинниюв [21].
Через катастpофiчне зростання захворювань, що називаються психологами синдромом нервового виснаження, проблема псих1чного здоров'я сьогоднi виходить з категоpiï виключно медичних проблем, стае сощальною, гостроактуальною для всього суспшьства в цiлому [32].
На частку псих1чних захворювань доводиться 12 % глобального тягаря хвороб в уах крашах свiту, до 300 млн. жигелiв планети потерпають вщ цих pозладiв. Встановлено, що максимальний 1х тягар лягае на людей молодого i середнього вшу, тобто найбшьш пpодуктивноï групи [67]. За результатами епiдемiологiчноï оцiнки стану псих1чного здоров'я населення Свропи, здiйсненоï H. U. Wittchen та спiвавт. (2011), поширешсть псих1чних pозладiв складае 38,2 %, тобто становить третину та спричиняе втрати пpацездатностi у 26,6 %, значно пеpевищуючi в шших pегiонах свiту [69].
Поширешсть псих1чних та поведiнкових pозладiв в Украшу за даними П. В. Волошина та Н. О. Марути (2015), характеризуемся постшним збiльшенням (на 2,9 % за 10 роюв) [6]. На початоку 2014 р. 2553,6 оаб (на 100 000 населення), або 2,6 % населення, потребували допомоги лшаря-псих1атра. Показник iнвалiдностi внаслiдок поведiнкових i псих1чних pозладiв за останнi 10 роив збшьшився на 19,9 %. Зпдно прогностичних даних, у наступнi буде спостертатися тенденцiя до пiдвищення цих показниюв. У стpуктуpi захвоpюваностi та поширеносп переважають непсихотичнi психiчнi розлади (неврози, реакцп на стрес, розлади особистосп тощо), що е функщональними i у бiльшостi випадк1в потребують амбулатоpноï допомоги. Наведенi данi вщдзеркалюють наявн1сть негативних тенденцiй у сфеpi псих1чного здоров'я [6]. Визнання псих1чного благополуччя складовою поняття «здоров'я» зумовило змiни у забезпеченнi реашзацп права людини на здоров'я у цшому i обумовлюе необхiднiсть пошуку ефективних заходiв, спрямованих на збереження соматичного, псих1чного [26].
Як cтвеpджyють Kocalevent R.D. тa ствавт. (2014), сощальт умови жигтeдiяльноcтi людини тa ïï здоpов'я знaxодятьcя в неpозpивномy зв'язку, опоcеpедковyючи i визнaчaючи один одного, як m iндивiдyaльномy, тaк i нa попyляцiйномy piвняx. Сукупнють чинникiв, що обумовлюють пcиxоcоцiaльне неблaгополyччя, безумовно, стоять нa пеpшомy мющ cеpед пpичин високо1' зaxвоpювaноcтi i cмеpтноcтi. Сaме цi умови визнaчaють пcиxологiчний i пcиxiчний cтaн, який можна оxapaктеpизyвaти як вaжкий xpонiчний cтpеc, що викликae комплекс дезaдaптaцiйниx pеaкцiй [53].
Пcиxоcоцiaльнi чинники подiляють нa двi оcновнi кaтегоpiï: xpонiчнi cтpеcоpи (cоцiaльнi) i емоцшт (пcиxологiчнi). Xpонiчнi cтpеcоpи - це шмейний cтaн, cтpеc нa pоботi i вдомa, низькa cоцiaльнa тдфимка тa cоцiaльно-економiчний cтaтyc (оcвiтa, пpофеciя). Емоцiйнi включaють aфективнi pозлaди: депpеciю, тpивожнi pозлaди i воpожicть, a тaкож жигтeве виcнaження i поpyшення сну - cомaтичнi pозлaди, обумовлеш cтpеc-фaктоpaми [S]. Taкож видiляютьcя конститущйно-типологiчнi оcобливоcтi ценгpaльноï неpвовоï системи (ЦHС) i оcобиcтicнi оcобливоcтi [36].
Бypxливi cоцiaльнi кaтaклiзми вiдбyвaютьcя m rai iншиx cоцiaльниx потpяciнь, яю, як ввaжaють aвтоpи [44, 62], e не тaкими очевидними, але по мacштaбax пcиxологiчниx нacлiдкiв e ще бiльш знaчyщими. До ïx чиcлa вiдноcять кapдинaльнy змiнy щнностей тa iдеологiчниx уявлень, ломку жигтeвиx cтеpеотипiв, змiнy cоцiaльниx i етичнж cтaндapтiв, зaгоcтpення пpоблем pелiгiйноï тa етнiчноï iденгичноcтi. Пpи цьому наслщки тиx чи iншиx cоцiaльниx змш pозцiнюють як кpизy aдaптaцiï, поpyшення звичниx cтеpеотипiв поведiнки, що зaвжди познaчaeгьcя пcиxiчними pозлaдaми, оcкiльки irç^^e комплекс негaтивниx емоцiйниx пеpеживaнь, що досить чacто не ycвiдомлюютьcя людьми [44, 62]. Стpеcовi подiï, пcиxотpaвмyючi cитyaцiï (виxiд нa пенciю, pозлyчення, зpaдa, змiнa мicця пpоживaння, мiгpaцiя, втpaтa iдеaлiв, пpофеciйнi невдaчi, мaтеpiaльнi i фiнaнcовi пpоблеми, cмеpть aбо зaxвоpювaння близькиx людей) i поcггpaвмaтичнi cтpеcовi pозлaди взaeмопов'язaнi, пpи цьому п^^еслю^ть ïx кумулятивний ефект [41].
Дослщження оcтaннix pокiв виявили значне п1двищення piвня пcиxоcоцiaльного cтpеcy, збшьшення пошиpеноcтi пcиxологiчноï дезaдaптaцiï, погpaничниx псн^чн^ pозлaдiв, piвня тpивожноcтi, воpожоcтi, депpеcивниx pозлaдiв [13]. 3a дaними екcпеpтiв ВООЗ, пошиpенicть aфективниx pозлaдiв з елементами cомaтизaцiï у 1990-тi pоки у Rpaï^ax Gвpопи тa США cтaновилa 510 % поpiвняно з 0,4 - 0,S % m початку 1960-x pокiв. Цей покaзник вiдобpaжae pеaльнy чacтотy cомaтизовaниx aфективниx pозлaдiв у сучасному свт i не мae тенденцiï до зниження. Пpи цьому вiдмiчене збшьшення долi депpеciï cеpед iншиx фоpм пcиxiчноï пaтологiï [66].
^штевний cтpеc, втpaтa cоцiaльноï eдноcтi та дуговн^^ цiнноcтей нaпpямy впливають на пapaметpи зaxвоpювaноcтi i cмеpтноcтi у попyляцiяx pизикy. Taк, очiкyвaнa тpивaлicть життя в pозвинyтиx i бщнж кpaïнax вiдpiзняeгьcя на 30 %, i цей пapaметp вiдобpaжae сфесове навантаження у конкpетномy cycпiльcтвi. В деякж cxiдноeвpопейcькиx кpaïнax очiкyвaнa тpивaлicть життя знизилась на 10 pокiв, cмеpтнicть вiд ССЗ та показники алкогольно!' i нapкотичноï зaлежноcтi збшьшились у 4 paзи, cмеpтнicть вщ зовнiшнix пpичин - у 7 paзiв, кiлькicть cyïцидiв - у S [25]. ^облема ycклaдняeгьcя тим, що часто таю випадки зaxвоpювaнь i cмеpтей залишаються поза увагою служб псиичного здоpов'я. У деякиx кpaïнax Сxiдноï Gвpопи кiлькicть контaктiв iз службами псиичного здоpов'я майже не змшилася. Це ознaчae, що пpоблемa псиичного нездоpов'я icнye у сусп1льному пpоcтоpi, на pобочиx мicцяx, в ам^, але зaлишaeгьcя поза увагою фамвщв. Укpaïнa у цьому випадку не e винятком, пpо що свщчать cтaтиcтичнi показники [23].
Xвоpi з ПTСР i ССР можуть потpaпиги у поле зоpy лiкapiв piзного пpофiлю, оcкiльки пcиxологiчнi пpояви cтpеcy, як пpaвило, cyпpоводжyютьcя пcиxоcомaтичними поpyшеннями. Tенденцiя до cомaтизaцiï - одна з найбшьш xapaктеpниx pra пcиxiчниx зaxвоpювaнь piзноï етiологiï [70]. Ф.Алекcaндеp в 1950 p. yпеpше описав пpичини семи пcиxоcомaтичниx зaxвоpювaнь (еcенцiaльнa гiпеpтонiя, виpaзковa xвоpобa шлунку, pевмaтоïдний apтpит, гiпеpтиpеоïдизм, бpонxiaльнa астма, кол^ i нейpодеpмiт), пояснюючи ïx виникнення спадковою cxильнicтю, дефiцитapним емоцшним клiмaтом у ciм'ï i сильними пеpеживaннями [3].
3гiдно сучасним уявленням, основний пpедмет пcиxоcомaтики - го^огамат^и pозлaди, пiд якими pозyмiють соматичт зaxвоpювaння, обyмовленi пcиxогенними чинниками. Пcиxоcомaтичнi pозлaди - це гpyпa сташв, що виникають чеpез взaeмодiю ши^чн^^ i cомaтичниx чинникiв, що пpоявляютьcя cомaтизaцieю пcиxiчниx поpyшень, пcиxiчними pозлaдaми, що вiдобpaжaють pеaкцiю на соматичне зaxвоpювaння, або pозвиток cомaтичноï патологи шд впливом пcиxогенниx фaктоpiв [29]. Пеpшою вiд пеpенaпpyження cтpaждae неpвовa система i нacтae неpвове виснаження оpгaнiзмy, потiм - cеpцево-cyдиннa, iмyннa системи, виникають cомaтичнi зaxвоpювaння [2S].
Taк, пpи усш piзномaнiтноcтi патогенезу зaxвоpювaнь шлунково-кишкового ■факту (ШКГ), пpоcтежyeгьcя його зв'язок з пcиxологiчними чинниками. Пеpенaпpyження пcиxоемоцiйного фону
найчастше обумовлено пережитим у минулому гострим стресом i наявнiстю xpoHÍHHo! стресово! ситуацл [42]. S.P. Lee та спвавт. (2015) вивчений вплив психоемоцiйного перенапруження (стрес i депpесiя) на розвиток, переб^ i наслiдки гастpоентеpологiчних захворювань - функцюнально! диспепсп, синдрому подразненого кишечника, рефлюкс-езофапту, виразково! хвороби i раку шлунку i товсто! кишки (n=23698) [55]. Встановлено, що психолопчний статус хворих визначаеться го^ально-економiчними умовами життя (сiмейнi стосунки, безробптя, змiна професп, погане харчування). Виявлений зв'язок психотравми з виникненням захворювань ТТТКТ досить високий (60 %), а загострення пов'язано з психотравмою в 20 %. Зютавлення ктшко-лабораторних i психосоцiальними показникiв виявило наявнють прямого зв'язку тяжкостi пеpебiгу захворювань, глибини органчних порушень iз стресовим анамнезом. Загострення захворювань в 62 % випадюв було пов'язано з порушенням режиму харчування i його неповнощнтстю, що е вщображенням важкого соцально-економiчного фону. Нашаруванням даного чинника на хротчне нервове перенапруження пояснюеться тенденця зв'язування режиму харчування з емоцйним чинником (59-75 %). Психологiчна оцнка гастpоентеpологiчних пацiентiв е необидною, а тривала pемiсiя захворювань ШКТ пов'язана з включениям в схему лшування процедур, сприяючих корекцл емоцшно! сфери [55].
Вважаеться доведеною важлива роль псиичного чинника у вииикнеииi цукрового дiабету (ЦД) [33]. Встановлено, що тривал стpесовi ситуацл призводять до матфестацл ЦД внаслiдок переходу з латентно! форми до розгорнуто!, що шдтверджуе зв'язок мiж психоемоцiйним станом людини i особливостями вуглеводного обмiну. Психотравма, формуючи осередок застiйного збудження в нервових утвореннях гшоталамуса, обумовлюе гiпоксiю бета-клiтин падшлунково! залози, призводить до порушення утворення iнсулiиу i розвитку ЦД [43]. Проводячи дослщження хворих на ЦД, F. Adili та спiвавт. (2006) виявили у 20 % пащенпв виразну залежтсть у часi мiж перенесеними гострими психотравмами i розвитком ознак ЦД. При цьому здiйснювалася вибipка пащенпв, у яких iитеpвал часу мiж психотравмою i початком захворювання не перевищував 1,5 мiсяцi. Серед хворих на дiабет у 33 % були виявлен мiжособовi взаемостосунки з оточенням, що супроводжувалися тривалим емощйним напpужениям [38].
Одне з самих поширених психосоматичних захворювань - бронхальна астма. На роль психогенних фактоpiв у формуванн i pецидивуваннi бронмально! астми зверталася увага в багатьох фундаментальних працях, присвячених етюлогп психосоматозiв [5]. Як класичний приклад психосоматичних захворювань розглядаеться ревматощний артрит. Психолопчт i соцiальиi аспекти ревмато1дного артриту мають достатню юторда вивчення, при цьому у бшьшост дослiджень йдеться про видiлеиня основних психологiчиих мехашзмiв, що дiють як в процеа вииикиения захворювання, так i при його прогресувант [45]. Багатьма авторами описана роль психолопчного стресу на розвиток злояюсних новоутворень. Доведена участь в канцеpогенезi i дискоординацп контролю дшення клiтин не тiльки традицшних хiмiчних та фiзичиих оикогенiв, але й чииникiв стресу. Характер формування вiдповiдi на стрес [64]. Розглядаючи основнi фактори каpдiоваскуляpного ризику, лiкаpi часто не звертають увагу на стpесоpш чинники та неспpиятливi адаптац^ы реакцп, як! й провокують хвороби серцево-судинного континууму [5]. Водночас, негативн тенденци захвоpюваностi населення i зростання смеpтностi вщ ССЗ не можна пояснити лише з позицш впливу традицшних фактоpiв ризику (ФР). Серцево-судинна система як ефектор бшьшост адаптацшних pеакцiй органзму частiше !нших систем реагуе на пошкоджуючий вплив стресу. Стрес, з урахуванням iидивiдуально! реактивност симпатично! нервово! системи, обумовлюе шемда мiокаpду, сприяе аритмогенезу, активуе функцк» тромбоцитв i збiльшуе в'язюсть кров! [48]. У робот Z. S. Wu (2001) узагальнюються дан про психосоцiальнi чинники ризику ССЗ, до яких автор вщносить п'ять найбшьш значимих - депpесiю, тривогу, особистсн чинники i риси характеру, соцальну !золяцш i хрон!чний життевий стрес [68].
Сучасн дослщники звертають увагу на роль психосоцальних (неконвенцiйних) чиииикiв у виникнениi аpтеpiально! гшертензп (АГ) та iшемiчно! хвороби серця (1ХС) [40]. Доведено, що захворюванють на АГ збiльшуеться при наближенн1 до уpбанiзованих цеитpiв, населення яких залучено у ритм сучасного життя з його психоемоцшними i ф!зичними пеpеваитажениями, що пiдкpеслюе значення соцального стресу в патогенезi захворювання [63]. Кл^чно значиму тривожну симптоматику Р. Г. Оганов та спвавт. (2011) спостеpiгали у 33 i 38 %, депресивну - у 30 i 38 % хворих на АГ i 1ХС, вщповщно [19]. Наявнсть у пацiентiв при початковому обстежеииi кл^чно виражено! депресп в 1,59 рази збiльшувало комбшований ризик несмертельних i смертельних наслщюв, в 1,64 рази - ризик смерт вщ ССЗ i в 1,82 рази - ризик смерт вщ усх причин. Виявлено, що для соматичних хворих е типовим поеднання тривожно! i депресивно! симптоматики (одночасна наявнсть окремих симптом!в тривоги i депресп). Зважаючи на виразний негативний вплив тривожно-депресивно! симптоматики на прогнозування, автори рекомендують проведення скрин1нгового обстеження хворих
на ССЗ, особливо яю пеpенеcли iнфapкт мiокapдa i мозковий iнcyльт, для виявлення депpеcивноï i тpивожно-депpеcивноï симптоматики та ïï подaльшоï aдеквaтноï коpекцiï [19]. ^и цьому, за даними А. А. Свсюкова та cпiвaвт. (2014), в yмовax aмбyлaтоpного cпоcтеpеження у xropnx на 1ХС з високим cеpцево-cyдинним pизиком виявлено, що пpи 1ХС з депpеcieю cпоcтеpiгaeгьcя висока частота сполучуваност ФР cеpцево-cyдинниx ускладнень i acоцiйовaниx клiнiчниx cтaнiв, пов'язана з високою знaчyщicтю пcиxоcоцiaльниx чинниюв, обyмовлениx пcиxоcоцiaльним cтpеcом, вiдcyгнicтю cоцiaльноï пiдтpимки, iнвaлiднicтю, низьким доxодом, значним зниженням cоцiaльно-пcиxологiчноï aдaптaцiï i показниюв якоcтi життя, що в сукупност неcпpиятливо впливають на пеpебiг i пpогноз зaxвоpювaння [12]. Виявлена залежшсть мiж cтaдiями гiпеpтонiчноï xвоpоби (ГХ) i пcиxотpaвмyючою подieю. Hевpотичнi pозлaди, пов'язaнi зi cтpеcом, пеpедyвaли pозвиткy почaтковоï cтaдiï ГХ, тодi як пpи ГХ II-III cтaдiï псжосощальний cтpеc i пов'язaнi з ним афективт cпpияли пpогpеcyвaнню i посиленню promy кapдiовacкyляpниx ускладнень [9]. Сфес e icтотним чинником етiопaтогенезy цеpебpовacкyляpноï пaтологiï i може пpовокyвaти pозвиток гоcтpого поpyшення мозкового кpовообiгy [54]. Сфесова pеaкцiя оpгaнiзмy пpи неоднокpaтномy впливi cтpеcовиx чинникiв iз «GaxHcmf» пеpетвоpюeгьcя на потужний патогенетичний чинник. Kapдiопcиxiaтpiя, що вивчae пcиxiчнi pозлaди, якi мають cпiльнi з ССЗ патогенетичт меxaнiзми, багато з якж «запозичено» у cтpеcy, e поpiвняно новим i пеpcпективним нaпpямом у медицин [11].
Залежно вiд типу швед^ков^^ pеaкцiй людини у сфесовш cитyaцiï, що, на думку деякж^ доcлiдникiв, мae бiльше значення, тж зaгaльновiдомi ФР (пaлiння, АГ, ожиpiння, гiпеpxолеcтеpинемiя, ЦД), можливий pозвиток певнж поpyшень pитмy cеpця, у тому чи^ злоякicниx apитмiй виcокоï градаци, здaтниx пpивеcти до paптовоï cмеpтi [S]. Пiдкpеcлюючи, що емоцшна тpaвмa i пcиxологiчний cтpеc можуть служити гpигеpaми cеpйозниx кapдiaльниx подш, V. Hachinski та P. Soros (2012), вказують, що cеpед пащет™ з iмплaнтовaними кapдiовеpтеpaми-дефiбpилятоpaми частота pозвиткy шлyночковиx apитмiй була в 2-3 paзи вищою пpотягом 30 дiб пicля атаки на Вcеcвiтнiй то^говий центp (Hью-Йоpк, США, 2001) [65].
Taким чином, фaxiвцi доводять значущють пcиxоcоцiaльниx чинникiв у pозвиткy ССЗ та ïx пpогнозi i, на вiдмiнy вiд бiологiчниx чинникiв pœrny, вважають ïx пpедиктоpaми ССЗ [63].
У^ашу очiкye поглиблення пpоцеcy craprnra населення, вже зapaз належить до ^шн з високим piвнем: за часткою ошб 60 pокiв i ст^ше зaвеpшye список 25 ^аш з нaйcтapiшим. Ця пpоблемa мae iндивiдyaльно-оcобиcтicнi, cоцiaльнi, медичнi i економiчнi нacлiдки, якi носять глобальний xaparcrep [34]. Як вiдомо, з вшом змiнюeгьcя емоцiйне життя бшьшосп людей. Haйчacтiше змiнюeгьcя загальний фон насфою з появою cтaнiв фивоги, пpигнiченоcтi та смутку з песимютичним ланцюгом pоздyмiв. У деякиx оаб посилюються або з'являються тaкi pra^ як поxмypicть, дpaтiвливicть, тpивожнa недовipливicть, ypaзливicть; стають бiльш затяжними емоцшш pеaкцiï на pеaльнi непpиeмноcтi. Kpiм того, cиндpом тpивоги та депpеciя негативно впливають на пеpебiг i пpогноз ycix видiв cомaтичноï патологи, особливо судинного xapaктеpy [2S]. За даними C. Hörnsten та ствавт. (2016), cеpедня пошиpенicть депpеciï cеpед xвоpиx поxилого вiкy, що пеpенеcли iнcyльт, склала 12,S±0,4 % i збшьшувалася з 11,0±0,6 % cеpед 65-piчниx до 1S,1±1,2 % cеpед S0-piчниx пaцieнтiв. Haйчacтiше це були самотш люди, фiнaнcово обмеженi i мали життeвy кpизy в попеpедньомy pоцi [45]. В останн pоки з'явилися пyблiкaцiï, в якиx як один з тpигеpниx меxaнiзмiв виникнення iнcyльтy доcлiджyють тpивожнicть [46]. У дослщжент V. Guiraud та ствавт. (2010) повiдомляeтьcя, що за 24 години до iнcyльтy 30 % пащет™ пеpежили негативний фивожний епiзод [6S]. У цiломy, як cтвеpджyють J. C. Stewart та ствавт. (2016), зaнепокоeння, особливо почуття тpивоги, e yнiкaльними ФР pозвиткy cеpцево-cyдинниx подiй у лiтнix людей, незалежно вiд тpaдицiйниx ФР i депpеciï. Tpивожнicть зacлyговye пiдвищеноï уваги як потенщйний фaктоp, що мae вiдношення до cтpaтифiкaцiï pизикy i потенщйна мiшень для пеpвинноï пpофiлaктики ССЗ [47].
Haявнi пpоблеми системи оxоpони здоpов'я в Укpaïнi мають багатоаспектний комплексний xapaктеp. Збеpеження здоpов'я населення, яке з позицш cyчacноï науки cпpиймaeгьcя як тpиeднicть фiзичного, пcиxiчного i cоцiaльного статуав, - одна з центpaльниx пpоблем cyчacноcтi. Йдеться пpо стан, коли основн показники житт£дiяльноcтi оpгaнiзмy пpи взaeмодiï з довкiллям не виxодять, по-пеpше, за межi фiзiологiчноï ноpми (фiзичне здоpов'я), по-дpyге, за межi aдеквaтноï iнтелектyaльноï, емоцiйноï i cвiдомо-вольовоï взaeмодiï з нaвколишнiм cеpедовищем (пcиxiчне здоpов'я) i, по-тpетe, за межi aдеквaтноï поведiнки оcобиcтоcтi у навколишньому cеpедовищi (cоцiaльне здоpов'я) [33]. T. Г. Tyrop (2007) дослщжено piвень iнфоpмовaноcтi населення (n=400, пащетти пеpвинного piвня медичного забезпечення, м. Львiв) пpо cyтнicть гpомaдcького здоpов'я як cоцiaльноï кaтегоpiï та pозyмiння ними впливу негaтивниx чинникiв на стан власного здоpов'я [15]. З екзогенниx фaктоpiв, на думку опитaниx, на здоpов'я населення у 74,25±2,19 % випaдкiв негативно впливш; стан зовтшнього
середовища, у 46,75±2,49 % - природно-^матичт умови, 41,75±2,47 % респондента вважае, що саме дiяльнiсть закладiв охорони здоров'я мае негативний вплив на стан здоров'я украшщв. При цьому сво!м соцiальним становищем незадоволенi 9 з 10 пащенпв сiмейних амбулаторiй (91,75±1,38 %); побутовими умовами - 88,0±1,62 % респондента, професiйною дiяльнiстю - 84,24±1,82 %. На думку автора, така негативна оцнка соцiальних аспектiв суспшьного життя впливае на стан здоров'я людей, оскшьки при вирiшеннi проблем i3 здоров'ям, пацiенти, насамперед, будуть ошкуватися сво!м соцiальним благополуччям, нехтуючи при цьому рекомендацiями лiкарiв щодо змiцнення i збереження !х здоров'я [15]. Вихщ з дано! ситуацп вбачають у змiнi погляду на псиХчне здоров'я, при цьому акцент робиться на псиxосоцiальнi детермiнанти псиХчного i фiзичного. Вiдомо, що стан здоров'я особистосп залежить як вщ соцiальниx факторiв, так i вщ особистих переконань iндивiда, його характеру, свгтосприйпяття, звичок, вмiння керувати своши емоцiями пiдкреслюеться необxiднiсть введення в науковий лексикон нового термiну - «психолопчне здоров'я» [25]. На думку M. E. Beutel та H. Schulz (2011), порушення пов'язане як з соматичними захворюваннями або дефектами фiзичного розвитку, так i з рiзними несприятливими факторами i стресами, що впливають на психшу, а також з сощальними умовами [43]. Психолопя здоров'я нерозривно пов'язана iз затвердженням концепцп профшактично! медицини, що динашчно розвиваеться у сучасному свт. Так, у США як нова галузь знання юнуе з 1970 роив та займаеться вивченням взаемодп бюлопчних, психолопчних i сощальних чинниюв, що впливають на здоров'я i хворобу [51]. За даними С. НоЫеп (2005), cьoгoднi кожен десятий психолог займаеться проблемами здоров'я i це дае спйкий eкoнoмiчний ефект. За роки icнувaння пpoфiлaктичниx програм у США тpивaлicть життя збшьшилася на 12 poкiв, а смерттсть вiд ССЗ скоротилася на 40 % [39]. В Укра1ш психолопя здоров'я ще тiльки проходить початкову стадш свого становления, хоча, як стверджуе А. А. Токман (2013), вщ 30 до 50 % пащенпв амбулаторно! ланки медично! допомоги е практично здоровими людьми, яким пoтpiбнi консультацл психолога [30].
Вплив стресових чинниюв негативно позначаеться на сташ здоров'я. Хрончний стрес, на який оргатзм вщповщним чином своечасно не вщреагував, вщ1грае важливу роль у виникнент багатьох хвороб. Тобто, у випадку, коли усвщомлюван модел1 захисту втрачають свою ефективн1сть, людина втрачае здатнють адекватно реагувати на зовышн { внутршн! подразники, вщбуваеться трансформац1я наявного напруження у ф1зичний дискомфорт (попршення здоров'я або захворювання), що у сучасному науковому свт отримало назву «соматизац1я» -функцюнальне порушення те! або шшо! системи органзму без достат^о! орган1чно! основи, але при важлив1й рол1 соц1ально-психолог1чних чинник1в, що мають назву стресор1в. Вид1ляють й 1нший п1дх1д, в якому акцентуеться наявн1сть реальних орган1чних зм1н, що виникають в результат! впливу стресв, але неп1двладних лише психолопчнш корекцй. Наведене св1дчить про практичну важлив1сть пошуку засоб1в корекцп патолог1чних процес1в, у розвитку яких важлива роль належить стресов1й реакцп.
1. Andreeva I. A. Sistema gromadskogo zdorovya - suchasniy stan ta svitoviy dosvid / I. A. Andreeva, O. V. Lugova, O. V. Nashivanko [ta in.] // Med. perspektivi. - 2016. - No.3. - S. 70-76.
2. Akentev P. V. Psihologicheskaya rabotosposobnost v pozhilom vozraste: metod. posobie / P. V. Akentev, V. I. Yahontov, T. P. Klimova // - M.: Sputnik , - 2016. - 65 s.
3. Aleksander F. Psihosomaticheskaya meditsina. Printsipyi i primenenie / F. Aleksander, A. M. Bokovikova, V. V. Starovoytova // - M.: KANON , - 2016. - 352 s.
4. Bolotov D. M. Kliniko-psihopatologichni osoblivosti hvorih na posttravmatichni stresovi rozladi i rozladi adaptatsiyi ta yih kompleksne likuvannya: avtoref. dis. ... kand. med. nauk: 14.01.16 / Bolotov Dmitro Mihaylovich; Institut nevrologiyi, psihiatriyi ta narkologiyi AMN Ukrayini. - Harkiv, - 2008. - 18 s.
5. Vasyutin A. M. Bronhialnaya astma: psihologicheskaya profilaktika / A. M. Vasyutin // - Rostov-n/D.: Feniks, - 2015. - 94 s.
6. Voloshin P. V. StrategIya ohoroni psihIchnogo zdorovya naselennya Ukrayini: suchasni mozhlivosti ta pereshkodi / P. V. Voloshin, N. O. Maruta // Ukr. visn. psihonevrologiyi. - 2015. - Vip. 1. - S. 5-11.
7. Gutor T. G. Patsienti pervinnogo rivnya medichnogo zabezpechennya pro gromadske zdorov'ya ta pro chinniki, vid kotrih zalezhit stan zdorov'ya lyudini (za danimi sotsialnogo doslidzhennya) / T. G. Gutor // Visn. nauk. doslIdzhen. - 2007. - No.1. - S. 32-34.
8. Gromova E. A. Psihosotsialnyie faktoryi riska serdechno-sosudistyih zabolevaniy (Obzor literaturi) / E. A. Gromova // Sib. med. zhurnal. - 2012. - No. 2. - S. 22-29.
9. Garganeeva N. P. Vtorichnaya profilaktika serdechno-sosudistyih zabolevaniy, assotsiirovannyih s trevozhnyimi i depressivnyimi rasstroystvami: puti optimizatsii / N. P. Garganeeva, L. I. Tyukalova, M. F. Belokryilova [i dr.] // Uchenyie zapiski SPbGMU im. akad. I.P. Pavlova. - 2013. - T. 20, No.3. - S. 26-28.
10. Denisenko Yu. A. Stan zdorovya naselennya suchasnoyi Ukrayini: sotsiologichniy vimir / Yu. A. Denisenko // Suchasne suspilstvo. - 2012. - Vip. 2. - S. 143-149.
11 Drobizhev M. Yu. Kardiopsihiatriya. Problemyi perevoda / M. Yu. Drobizhev, S. V. Kikta, O. V. Machilskaya // Kardiovaskulyar. terapiya i profilaktika. - 2016. - No.4. - S. 88-97.
12. Evsyukov A. A. Depressivnyie rasstroystva v kardiologii / A. A. Evsyukov, M. M. Petrova, N. P. Garganeeva [i dr.] // Kardiosomatika. - 2014. - No.2. - S. 40-42.
13. Evsegneev R. A. Patologicheskaya trevoga: chto izmenilos za poslednie tri desyatiletiya / R. A. Evsegneev // Psihiatriya, psihoterapiya i klin. psihologiya. - 2016. - No.3. - S. 365-376.
14. Kutsenko V. Zdorovya natsiyi yak strategichniy resurs derzhavi / V. Kutsenko // Visn. Nats. akademiyi nauk Ukrayini
- 2009. - No. 6. - S. 44-51.
15. Korolyuk E. G. Hronicheskiy sotsialnyiy stress: etiologiya i patoautokinez / E. G. Korolyuk, M. N. Kalinkin, S. V. Zhukov //
- Tver: Tver. gos. med. akad., -2011. - 102 s.
16. Kadyirov R. V. Posttravmaticheskoe stressovoe rasstroystvo (PTSD): sostoyanie problemyi, psihodiagnostika i psihologicheskaya pomosch / R. V. Kadyirov // - Spb.: Rech, - 2012. - 447 s.
17. Kolmakova O. M. DemograflchnI aspekti natsionalnoyi bezpeki Ukrayini / O. M. Kolmakova, V. V. Smachilo // Visn. ekonomiki transportu i promislovosti. - 2013. - Vip. 42. - S. 225-229.
18. MKB 10 - Mezhdunarodnaya klassifikatsiya bolezney 10-go peresmotra: http://mkb-10.com/index.php?pid=5325. -Zaglavie s ekrana.
19. Oganov R. G. Depressivnaya simptomatika uhudshaet prognoz serdechno-sosudistyih zabolevaniy i snizhaet prodolzhitelnost zhizni bolnyih arterialnoy gipertoniey i ishemicheskoy boleznyu serdtsa / R. G. Oganov, G. V. Pogosova, I. E. Koltunov [i dr.] // Kardiologiya. - 2011. - No. 2. - S. 59-66.
20. Osipova I. V. Vliyanie psihosotsialnogo stressa na faktoryi riska serdechno-sosudistyih zabolevaniy u muzhchin / I. V. Osipova, N. V. Pyirikova, O. N. Antropova [i dr.] // Kardiologiya. - 2014. - No.3. - S. 42-45.
21. Pogranichnaya psihiatriya / sost. i red. Yu. A. Aleksandrovskiy // - M.: RLS-2006. - 2006. - 1280 s.
22. Pushkar M. G. Zdorov'ya naselennya ta funktslonuvannya trudovih resurslv / M. G. Pushkar // Staliy rozvitok ekonomiki. -2013. - No.3. - S. 170-173.
23. Pinchuk I. Ya. Vpliv psihosotslalnih faktorlv na psihichne zdorovya / I. Ya. Pinchuk, N. M. Stepanova, O. O. Suhoviy, G. S. Sulimovska // Neyronews. - 2015. - No.1. - S. 8-11.
24. Pyiko A. A. Vnezapnaya serdechnaya smert: epidemiologicheskie aspektyi, vozmozhnosti profilakticheskih tehnologiy / A. A. Pyiko, E. A. Grigorenko, T. V. Statkevich [i dr.] // Kardiologiya v Belarusi. - 2016. - No. 4. - S. 534-552.
25. Rutts V. Problema sodeystviya psihicheskomu zdorovyu vo vremena peremen / V. Rutts // Sots. i klin. psihiatriya. - 2007. -No. 2. - S. 99-102.
26. Rabinovich M. L. Evropeyski standarti prava osobi na psihIchne zdorovya: do postanovki problemi / M. L. Rabinovich // Nauk. visn. Mizhnarod. gumanitar. un-tu. Ser. Yurisprudentsiya. - 2013. - Vip. 6-1. - S. 242-245.
27. Rassudova L. A. Sovremennyie predstavleniya o psihologicheskom zdorove lichnosti / L. A. Rassudova // Psihologiya i pedagogika: metodika i problemyi prakt. primeneniya. - 2016. - No. 49. - S. 11-15.
28. Samoylov N. G. Fizicheskoe i psihicheskoe zdorove: puti sozidaniya i sohraneniya / N. G. Samoylov, A. V. Aleshicheva, V. N. Lyisyak [i dr.] // - Harkov: S. A. M., - 2013. - 232 s.
29. Syiropyatov O. G. Klinicheskaya fenomenologiya psihosomatiki: posobie dlya vrachey i psihologov / O. G. Syiropyatov, N. A. Dzeruzhinskaya // - Kiev: Poligraf plyus, - 2016. - 93 s.
30. Tkach E. Yu. Suchasniy stan ta naslidki negativnih tendentsiy u sferi ohoroni zdorovya v Ukrayini / E. Yu. Tkach // Derzhava ta regioni. Ser.: Derzhavne upravlinnya. - 2013. - No. 4. - S. 145-151.
31. Tokman A. A. Teoretichni i metodologichni osnovi psihologiyi zdorovya / A. A. Tokman // Nauk. pratsi MAUP. - 2013. -Vip. 1. - S. 220-225.
32. Timoshenko T. V. Psihicheskoe zdorove cheloveka kak aktualnaya problema sovremennosti / T. V. Timoshenko // Evraziyskiy soyuz uchenyih. - 2014. - No. 5/6. - S. 120-122.
33. Usova S. V. Kontseptsiya psihosotsialnyih faktorov v vozniknovenii saharnogo diabeta / S. V. Usova, T. I. Rodionova, E. A. Petranina [i dr.] // Voprosyi nauki. - 2015. - No. 1. - S. 83-88.
34. Foygt N. A. Derzhavne upravlinnya ohoronoyu suspilnogo zdorovya v umovah demografichnogo starinnya v Ukrayini / N. A. Foygt // - Kiyiv, - 2011. - 319 s.
35. Chepelevska L. A. Zmini v chiselnosti ta statevo-vikovomu skladi naselennya Ukrayini / L. A. Chepelevska, O. P. Rudnitskiy // Ukrayina. Zdorovya natsiyi. - 2014. - No.3. - S. 33-40.
36. Shostak V. I. Psihofiziologiya : ucheb. posobie / V. I. Shostak, S. A. Lyitaev, M. S. Berezantseva // - SPb.: ELBI-SPb, -2007. - 352 s.
37. Schorichna dopovid Upovnovazhenogo Verhovnoyi Radi Ukrayini z prav lyudini pro stan dotrimannya prav i svobod lyudini i gromadyanina. - Kiyiv, - 2014. - 552 c.
38. Adili F. Diabetic patients: Psychological aspects / F. Adili, B. Larijani, M. Haghighatpanah // Ann. N. Y. Acad. Sci. - 2006.
- Vol. 1084. - P. 329-349.
39. Beutel M. E. Comorbid psychological disorders in patients with chronic somatic diseases / M. E. Beutel, H. Schulz // Bundesgesundheitsblatt. Gesundheitsforschung. Gesundheitsschutz. - 2011. - Vol. 54, N 1. - P. 15-21.
40. Balint E. M. High prevalence of posttraumatic stress in patients with primary hypertension / E. M. Balint. P. Boseva, K. Schury [et al.] // Gen. Hosp. Psychiatry. - 2016. - Vol. 38. - P. 53-58.
41. Carmassi C. Frequency of trauma exposure and post-traumatic rtress disorder in Italy: analysis from the World Mental Health Survey Initiative / C. Carmassi, L. Dell'Osso, C. Manni [et al.] // J. Psychiatr. Res. - 2014. - Vol. 59. - P. 77-84.
42. Celik C. The effect of stress and depression on gastrointestinal liseases / C. Celik, B. Ozdemir, T. Oznur // J. Neurogastroenterol. Motil. - 2015. - Vol. 21, N 3. - P. 452-453.
43. Golden S. H. A review of the evidence for a neuroendocrine link between stress, depression and diabetes mellitus / S. H. Golden // Curr. Diabetes Rev. - 2007. - Vol. 3, N 4. - P. 252-259.
44. Golinowska D. Analysis of the causes and determinants of reaction to severe stress and adjustment disorder patients on mental health clinics / D. Golinowska, A. Florkowski, D. Juszczak // Pol. Merkur. Lekarski. - 2010. - Vol. 28, N 167. - P. 387-394.
45. Gettings L. Psychological well-being in rheumatoid arthritis: a review of the literature / L. Gettings // Musculoskeletal. Care.
- 2010. - Vol. 8, N 2. - P. 99-106.
46. Guiraud V. Triggers of ischemic stroke: a systematic review / V. Guiraud, M. B. Amor, J. L. Mas, E. Touze // Stroke. - 2010.
- Vol. 41, N 11. - P. 2669-2677.
47. Guidelines for clinical supervision in health service psychology / American Psychological Association // Am. Psychol. -2015. Vol. 70, N 1. - P. 33-46.
48. Hornstein C. Stress, anxiety and cardiovascular disease: an interdisciplinary approach / C. Hornstein // Vertex. - 2004. - Vol. 15, suppl. 1. - P. 21-31.
49. Holden C. Psychology. Survey finds U.S. me ntal health holds steady / C. Holden // Science. - 2005. - Vol. 308, N 5728. -Art. No 1527.
50. Hachinski V. Cardiovascular and neurological causes of sudden death after ischaemic stroke / V. Hachinski, P. Soros // Lancet Neurol. - 2012. - Vol. 11, N 2. - P. 179-188.
51. Hörnsten C. The prevalence of stroke and depression and factors associated with depression in elderly people with and without stroke / C. Hörnsten, H. Lövheim, P. Nordström [et al.] // BMC Geriatr. - 2016. - Vol. 16, N 1. - 174 p.
52. Katsarou A. L. Perceived stress and vascular disease: where are we now? / A. L. Katsarou, F. Triposkiadis, D. Panagiotakos // Angiology. - 2013. - Vol. 64, N 7. - P. 529-534.
53. Kocalevent R. D. Adjustment disorders as a stress-related disorder: a longitudinal study of the associations among stress, resources, and mental health / R. D. Kocalevent, A. Mierke, G. Danzer [et al.] // PLoS One. - 2014. - Vol. 9, N 5. - 97303 p.
54. Kotl^ga D. The emotional stress and risk of ischemic stroke / D. Kotl^ga, M. Gol^b-Janowska, M. Masztalewicz [et al.] // Neurol. Neurochir. Pol. - 2016. - Vol. 50, N 4. - P. 265-270.
55. Lee S. P. The effect of emotional stress and depression on the prevalence of digestive diseases / S. P. Lee, I. K. Sung, J. N. Kim [et al.] // J. Neurogastroenterol. Motil. - 2015. - Vol. 21, N 2. - P. 273-282.
56. Liberzon I. Context processing and the neurobiology of post-traumatic stress disorder / I. Liberzon, J. L. Abelson // Neuron.
- 2016. - Vol. 92, N 1. - P. 14-30.
57. Marinova Z. Biological correlates of complex posttraumatic stress disorder-state of research and future directions / Z. Marinova, A. Maercker // Eur. J. Psychotraumatol. - 2015. - Vol. 6. - Art. No 25913.
58. Maxmen A. Stress: The privilege of health / A. Maxmen // Nature. - 2016. - Vol. 531, N 7594. - P. S58-S59.
59. Portegies M. L. Anxiety and the risk of stroke: The Rotterdam study / M. L. Portegies, M. J. Bos, P. J. Koudstaal [et al.] // Stroke. - 2016, - Vol. 47, N 4. - P. 1120-1123.
60. Realizing our vision: report of the Regional Director on the work of WHO in the European Region in 2012-2013 / World Health Organization. Europe. - Copenhagen: WHO, -2014. - 67 p.
61. Strauss M. Adjustment disorders in internal medicine diseases / M. Strauss, M. Pierer, P. Schönknecht // Internist. - 2012-Vol. 3, N 11. - P. 1271-1272.
62. Servant D. Adjustment disorders with anxiety. Clinical and psychometric characteristics in patients consulting a general practitioner / D. Servant, A. Pelissolo, L. Chancharme [et al.] // Encephale. - 2013. - Vol. 39, N 5. - P. 347-351.
63. Sneed R. S. Negative social interactions and incident hypertension among older adults / R. S. Sneed, S. Cohen // Health Psychol. - 2014. - Vol. 33, N 6. - P. 554-565.
64. Shand L. K. Correlates of post-traumatic stress symptoms and growth in cancer patients: a systematic review and metaanalysis / L. K. Shand, S. Cowlishaw, J. E. Brooker [et al.] // Psychooncology. - 2015. - Vol. 24, N 6. - P. 624-634.
65. Stewart J. C. Depression and anxiety screens as predictors of 8-year incidence of myocardial infarction and stroke in primary care patients / J. C. Stewart, M. A. Hawkins, T. Khambaty [et al.] // Psychosom. Med. - 2016. - Vol. 78, N 5. - P. 593-601.
66. Saxena S. Challenges and opportunities in global mental health: a perspective from WHO / S. Saxena // Epidemiol. Psychiatr. Sci. - 2016. - Vol. 25, N 6. - P. 495-498.
67. Verdeli H. Global Mental Health: An Introduction / H. Verdeli // J. Clin. Psychol. - 2016. - Vol. 72, N 8. - P. 761-765.
68. Wu Z. S. Epidemiological studies on the relationship between psychosocial factors and cardiovascular disease / Z. S. Wu // Zhongguo Yi Xue Ke Xue Yuan Xue Bao. - 2001. - Vol. 23, N 1. - P. 73-77, 82.
69. Wittchen H. U. The size and burden of mental disorders and other disorders of the brain in Europe 2010 / H. U. Wittchen, F. Jacobi, J. Rehm [et al.] // Eur. Neuropsychopharmacol. - 2011. - Vol. 21, N 9. - P. 655-679.
70. Wise T. N. Psychosomatic medicine in the 21st century: understanding mechanisms and barriers to utilization / T. N. Wise, R. Balon // Adv. Psychosom. Med. - 2015. - Vol. 34. - P. 1-9.
ВЛИЯНИЕ СТРЕССА НА РАЗВИТИЕ И ТЕЧЕНИЕ
ЗАБОЛЕВАНИЙ Корнацький В. М., Михальчук В. М., Дяченко Л. О.
Таким образом, влияние стрессовых факторов негативно сказывается на состоянии здоровья. Хронический стресс, на который организм соответствующим образом своевременно не отреагировал, играет важную роль в возникновении многих болезней. То есть, в случае, когда осознаваемые модели защиты теряют свою эффективность, человек теряет способность адекватно реагировать на внешние и внутренние раздражители, происходит трансформация имеющегося напряжения в физический дискомфорт (ухудшение здоровья или заболевания), что в современном научном мире получило название «соматизация» - функциональное нарушение той или иной системы организма без достаточного органического основания, но при важной роли социально-психологических факторов, носят название стрессоров. Выделяют и другой подход, в котором акцентируется наличие реальных органических изменений,
THE EFFECTS OF STRESS ON THE DEVELOPMENT AND COURSE OF DISEASES Kornatsky V. M., Mikhal'chuk V. M., Dyachenko L.
O.
Thus, the influence of stress factors adversely affected the condition. Chronic stress, on which the body is appropriately not timely responded to, plays an important role in the occurrence of many diseases. That is, in the case where the perceived model of protection lose its effectiveness, a person loses the ability to adequately respond to external and internal stimuli, is transforming the tension into physical discomfort (health or disease) that in the modern scientific world has received the name of "somatization" is a functional violation of one or another system of the body without a sufficient organic base, but of the important role of socio-psychological factors are called stressors. Allocate another approach which emphasizes the existence of a real organic changes arising from the
возникающих в результате воздействия стресса, но неподвластных лишь психологической коррекции. Приведенное свидетельствует о практической важности поиска средств коррекции патологических процессов, в развитии которых важная роль принадлежит стрессовой реакции.
Ключевые слова: здоровье населения, психическое здоровье, посттравматическое стрессовое расстройство, социально-стрессовые расстройства, стрессорные факторы, психосоматика
Стаття надшшла 1.03.2017 р.
effects of stress, but just beyond psychological adjustment. Given evidence of the practical importance of the means of correction of pathological processes, the development of which play an important role in stress response
Key words: population health, mental health, post-traumatic stress disorder, social stress disorder, stress factors, psychosomatics
УДК 612.823:612.64:575.16-043.82
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ НЕРВОВО1 СИСТЕМИ В
ОНТОГЕНЕЗ1
В основi онтогенезу лежить ланцюг послщовних бiохiмiчних, фiзiологiчних i морфолопчних змш, специфiчних для кожного з перiодiв шдивщуального розвитку органiзму. Основна закономiрнiсть у дозрiваннi мозку виявляеться в тiм, що онто- i фiлогенетично бiльш старiшi структури дозрiвають ранiше. Для розвитку кожного наступного рiвня необхiдно повноцiнне дозрiвання попереднього, причому вищерозмщеш структури не просто "надбудовуються" над вже iснуючими, а впливають на !х подальший розвиток. Формуеться складна iерархiчна структура нервово! системи, в якiИ основну регулюючу роль у процесi розвитку набувае кора великих твкуль головного мозку.
Ключов! слова: онтогенез, нервова система, кора головного мозку.
Онтогенез - це процес ¡ндивщуального розвитку оргашзму вщ моменту його зародження до смерт [12, 17]. В основ1 онтогенезу лежить ланцюг послщовних б1ох1м1чних, ф!зюлопчних i морфолопчиих змш, сиециф1чних для кожного з иер1од1в 1ндив1дуального розвитку оргашзму. Вщиовщио до цих змш онтогенез прийнято дшига на пренатальний (виутршиьоутробииИ) иерюд i иостиатальииИ (тслязародковий або иостембрiональниИ) иерюд. Перший охоплюе час вщ заитдиеиия до народження, другий - вiд народження до смерти Загальна тривалiсть внутрiшньоутробного розвитку людини складае в середньому 280 дшв або 40 тижнiв, тсля чого настають пологи [7, 10, 11, 13].
Внутршньоутробний i постнатальний розвиток нервово! системи дитини обумовлений иостуиовим, иоетаииим включениям еволюцiИно бшьш молодих вiддiлiв головного мозку i об'еднанням рiзних регулюючих ценгрiв та провщних шлях1в в функцiоиальиi системи, призиачеш для забезиечеиия життево-важливих фуикцш. Поегаииiсгь дозрiваиня иолягае в поступовому иереходi вiд фiлогеиегичио сгарiших рiвmв регуляцi! до еволюцiИио бiльш молодих i доскоиалих рiвиiв, вiд стиальио-стовбурового i иiдкiркового рiвня до кортикального. По мiрi цього вiдбуваегься ускладнення нервово! системи, !! функцiИ, зростае стушиь морфофуикцiоиальио! диферендiацi! иервових клпин [6, 9, 16, 17].
Нервова система илода починае розвиватися на раишх етапах ембрюиальиого життя, продовжуе розвиток i в иершi роки тсля народження.
Онтогенез нервово! системи включае декшька егаиiв, якi послщовно змiнююгь один одного ио мiрi !! росту i дифереидiюваиия: рантй онтогенез (дорзальиа та веитральиа iидукцiя) та иiзиiИ онтогенез (иейроиальиа пролiферацiя, мiграцiя, оргаиiзацiя, мiелiиiзацiя) [5, 17].
Формуваиня иервово! системи, сиихроииiсгь розвитку !! окремих елеменгiв иа рiзиих сгадiях ембрiогеиезу може легко порушуватися при дi! иа ембрiои чи ишд рiзиих иесприятливих факторiв. Осиовие значения в порушеит ембрiоиальиого розвитку надаеться ие тiльки природi несприятливого чиииика, а И тимчасовому сшвиадшию Иого виливу з иерiодами штенсивного формувания иервово! системи ембрiоиа i илода, тобто критичиими иерiодами, коли мозок, що розвиваеться, иаИбiльш чутливий до дi! шюдливих факторiв. По характеру виявлено! иатологи у новонароджено! дитиии можиа прииустити орiентовиi термши иошкоджеиия. Так, аиеицефалiя вииикае при ди тератогеиа иа 23-28-И дш гестацi!, сиидром Деидi-Уокера - иа 15-17-И недш гестацi!, мiкрогiрiя - 20-24 нед^ виутрiшиьоутробиого життя. Найбшьш важливими критичиими иерiодами розвитку иервово! системи е термiии формуваиия основних !! структур [3, 8].
Для зручносп виклацеиия даиих про розвиток иервово! системи ембрюиа i плода в лiтературi вiддаиа иеревага загальноприйиятим трьом осиовиим иерiодам Иого виутршньоутробного життя (I, II
