CC BY
76
цих сташв i флюктуацию надходження хворих на стацюнарне лкування в той або шший перюд року. Початок захворювання корелюе з пiками сонячно! активност i сезоннiстю (частiше весна-осiнь). Найбшьш вираженi максимуми надходжень хворих з етзодичними алкогольними запоями в березш-травш, менш виражений пiдйом в жовтш-грудш. Тому лжувально-профiлактичнi i психотерапевтичш заходи хворим iз захворюванням, що вивчаеться, доцiльно проводити в лютому-березнi i вереснi-жовтнi.
Ключовi слова: зловживання алкоголем, цирканнуальш ритми, гелiогеофiзiчеськие чинники.
Стаття надiйшла 24.01.2014 р.
manifestations of these conditions and flyuktuatsyyu income patients for hospital treatment in a particular season. Disease onset correlated with peaks in solar activity and seasonal (usually spring and autumn ). The most pronounced peaks income patients with episodic alcoholic binge in March-May, less pronounced rise in October- December. Therefore, health care and therapeutic measures for patients with the disease under study should be performed in February- March and September- October.
Key words: epidemiology, alcohol abuse, tsyrkannualni rhythms helioheofizicheskye factors.
Рецензент Скрипшков А.М.
УДК 616.89-008.454-055.2
ДЕЯК1 АСПЕКТИ С1МЕЙНОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ У ПАЦ1еНТ1В З
НЕВРОТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
Визначено, що показники якост життя е важливим критерiем оцшки терапп та дозволяе оцшити не лише динамку психопатологи в поеднанш з сощальннм функцюнуванням особистосп та розширяе коло дiагностичних, терапевтичних психотерапевтичних критерпв пс^атрично! практики. За результатами проведеного дослщження визначено, що показники якост життя, як пащенив з невротичними розладами так i 1х партнерiв мають вплив на Ымейне функцiонування та повинно враховуватися при проведенш дiагностичних терапевтичних та психотерапевтичних заходiв.
Ключовi слова: невротичш розлади, сiмейне функцiонування, яюсть життя.
Дослщження якост життя та особливостей функцюнування с1мей е одним ¡з найбшьш актуальних питань на сучасному еташ розвитку медично! науки як в нашш кра!ш так i за кордоном. Останшм часом увага л1кар1в р1зних галузей спрямована на вивчення не лише на наявно! нозолопчно! одинищ иатологи у пащента, а на цшсну особистють, що сприяе штенсивному пошуку та впровадженню не тшьки нових метод1в д1агностики, лшування, реабштацп, а й покращення якосп життя та шмейного функцюнування в цшому [1]. Все бшьше часу л1карями-исих1атрами иридшяеться комилекснш д1агностиц1 та тераии исих1чно! патологи з урахуванням не лише клшко-исихоиатолопчних фактор1в, але i сощально-исихолопчних вплив1в на особистють.
У 1948 рощ Всесв1тня оргашзащя здоров'я визначила термш «здоров'я», як «стан повного ф1зичного, псих1чного та сощального благополуччя», а не лише вщсутшсть хвороби чи нед1ездатност1. Таким чином, виник напрямок дослщжень, що консолщував р1зноман1тн1 асиекти життед1яльност1 иащенпв у ироцес лшування. Вщшшло у минуле досить спрощене розумшня сенсу медичних втручань, яке иолягало у тому, що здоров'я, вщсутшсть болю i нормально функцюнуючий оргашзм - це благо, а попршення здоров'я, хвороби i смерть мають профшактуватись [2]. Медицина переходить до бшьш складного i сучасного бачення, що иередбачае гарний стан здоров'я шдивщуума i його життеве благополуччя у якосп вщображення повного задоволення його потреб та адаптацп у ф1зичн1й, исихолопчнш та сощальнш сферах.
За даними ВОЗ, яюсть життя (ЯЖ) - м1ждисципл1нарне ионяття, що враховуе коло штерешв психологи, економши, соцюлоги та медицини. Вченими яюсть життя розглядаеться як багатогранна, складна структура, що враховуе сприйняття особистютю свого ф1зичного та психолопчного стану, р1вня незалежност1, взаемовщносин в колектив^ особистюних иереконань та свого ставлення до значних характеристик оточуючого середовища.
Будучи важливим шститутом соц1ал1зацй особистосп, с1м'я у сучасних умовах е об'ектом ретельного наукового анашзу дослщниюв р1зних медичних та психолопчних галузей. Негативш тенденци розвитку сучасно! им'! (збшьшення юлькосп розлучень за исихологiчними мотивами, зменшення народжуваностi, рольове иеревантаження молодого подружжя та ш.) викликають занеиокоення фахiвцiв рiзних галузей медично! науки, а також актуашзують ирактичнi сощально-психолопчш, медико-исихологiчнi дослiдження закономiрностей функцiонування сучасно! им'!, ефективних форм i методiв исихологiчноI доиомоги сучасному иодружжю. Омейна адаитацiя -характеризуе гнучкiсть чи рипдшсть сiмейноI системи, !! можливосп иристосування до мiнливих умов середовища, здатшсть до динамiчного реагування при впливi стресорiв. Для дiагностики адаптаци використовуються основнi иараметри: «лiдерство», «контроль», «дисциплша», «правила» i «ролi» в
© Герасименко Л.О., 2014 25
ciM'i'. Але поруч i3 проблемою психолопчно1 корекци шмейних стосунюв не менш актуальною постае проблема профiлактики дисгармонiй шмейного спiлкyвання, виникнення та деструктивного розвитку шмейних конфлiктiв, виявлення подружньо1 несумюност [3]. Дослiдження психолопчно1 готовностi сучасно! молодi до шлюбних стосyнкiв, особливостей статеворольово1 диференщаци в умовах сучасно! им'1, причин i механiзмiв порушень фyнкцiй им'1 i загальних тенденцш розвитку украшсько1 им'1 - важлива основа для визначення та розширення психодiагностичних i психокорекцiйних методiв шмейно1 консультування, психотерапи та покращення якост життя даного контингенту[4,5,6].
Метою роботи було проведення комплексного клшко-анамнестичного, клшко-психопатологiчного, психодiагностичного та соцюлопчного обстеження 59 подрyжнiх пар де у одного iз подружжя дiагностовано невротичний розлад за МКХ-10: неврастешя (F48.0), соматоформна вегетативна дисфyнкцiя (F45.3), тривожно-депресивний розлад (F41.2), порушення адаптаци (F43.2), соматизований розлад (F45.0). Обстеження проводилось протягом 2011-2013 рокiв на базi Полтавсько1 обласно1 ктшчно1 псих1атрично1 лiкарнi iм. О.Ф. Мальцева. Ус пацiенти надали письмову iнформованy згоду на участь у дослщженш.
Матерiал та методи дослiдження. В процес дослiдження з метою оцiнки визначення сприйняття iндивiдом рiзних аспектiв свого життя та ступеня емоцiйного зв'язку мiж членами родини використовували опитувальник «Показник якостi життя» (Mezzich J.,1999) та шкалу шмейно1 адаптаци та згуртованосп (FACES-3).
Опитувальник якостi життя розроблений ВОЗ, визначае яюсть життя, пов'язану зi станом здоров я та створений таким чином, що мае змогу бути чуттевим до змш стану здоров я в процес лшування. За допомогою даного опитувальника ми прагнули дослiдити сприйняття пащентом якостi життя та здоров'я як вцшому, так i визначити базовi сфери якостi життя: фiзичнi та психологiчнi функци, рiвень незалежносн, соцiальнi вiдносини, оточуюче середовище та духовну сферу. Шкала FACES-3 дозволяе швидко, ефективно та достовiрно ощнити процеси, якi виникають в шмейнш системi, означити мiшенi для психотерапевтичного втручання.
Таким чином, завдяки даним методикам ми намагалися визначити не лише психолопчний клiмат конкретно1 им'1, а й сформувати шляхи створення сприятливого клiматy родини та корекци невротично1 симптоматики у пацiентiв.
У процес дослiдження ми прагнули ощнити актуальний гомеостаз им'1 за допомогою базових параметрiв имейно1 поведiнки: згуртованосп, адаптаци та комушкаци. Пiд час визначення имейно1 згyртованостi, що включае поняття емоцiйного зв'язку мiж членами родини, встановлеш максимальна (пацiенти взаемозалежш один вiд одного) та мшмальна (пацiенти е автономними та дистанцшоваш один вiд одного) залежнiсть.
В процес дiагностики имейно1 згyртованостi використовували наступш показники: емоцiйний зв'язок, имейш кордони, прийняття рiшень, вiльний час, друз^ коло iнтересiв, вiдпочинок. ^мейна адаптацiя - характеристика здатностi шм'1 до пристосування у тих чи шших умовах, особливостей реагування на вплив стресових факторiв.
Результати дослщження та ix обговорення. При дiагностицi сiмейноl адаптацil враховувалися настyпнi параметри: лщерство, контроль, дисциплiна та шмейш правила. В ходi роботи з даною шкалою ми розрiзняли 4 рiвня сiмейноl згyртованостi розрiзнений (disengaged) - (9 сiмей), розподiлений (separated) - (13 амей), пов'язаний (connected) - (15 амей) та поеднаний (enmeshed) - (22 сiм l) та 4 рiвня сiмейноl адаптаци рипдний (rigid) - (16 сiмей), структурований (stntctured) - (19 сiмей), гнучкий (flexible) - (11 сiмей) та хаотичний (chaotic) -(13 амей). В сiм'ях були визначенi як збалансоваш (26 сiмей), так i екстремальнi рiвнi сiмейноl згyртованостi та адаптаци (33 им'1).
Саме збалансованi рiвнi - показник yспiшного функцюнування системи. Для сiмейноl згyртованостi такими виявляються вiдокремлений (16 сiмей) та поеднаний (10 шмей), для шмейно1 адаптацil - структурований (12 шмей) та гнучкий (14 сiмей). Екстремальш рiвнi визначаються як проблематичнi та призводять до порушення функцюнування шмейно1 системи. При комбiнyваннi 4-х рiвнiв сiмейноl згyртованостi та 4-х рiвнiв сiмейноl адаптацil видiлено 16 тишв сiмейних систем, з яких 4 е помiрними та збалансованими, 4 - екстремальними, 8 титв е середшми. Таким чином, даний опитувальник надав можливють проаналiзyвати, як вш члени родини сприймають свою шм'ю у даний час та якою вони ll прагнуть бачити. Розходження мiж сприйняттям сiм l та ll «iдеалом» допомогло визначити стушнь задоволеностi iснyючою сiмейною системою. «1деальна сiм я» це iнформацiя, що спрямована допомогти вiдновити сiмейне функцюнування в цшому. Визначено, що чим е бшьшим
розходження мiж реальною шм ею та «щеальною шм ею» тим значимим е порушення шмейно! системи взагалi.
Дослщження iнтегративного показника якостi життя проводили у пащенпв з невротичними розладами та 1х партнерiв на початку госштатзаци та пiсля стацiонарного лшування. В процесi обстеження хворих ретельно вивчалися скарги, причини 1х виникнення, анамнез захворювання, особливостi особистостi та особлива увага придшялась вивченню показниюв якостi життя. За результатами дослщження визначено, що до основних причин виникнення невротичних розладiв можливо вщнести конфлiктнi ситуаци на роботi, психоемоцшну перевтому, соматичнi хвороби, конфлiкти в им 1, втрата роботи, алкоголiзацiю чоловiка. Тривалiсть захворювання у обстежених складав у 27 пацiентiв - близько року, 12 - 3 роки, 10 - бшьше 3-х роюв. Вщповщно до визначення показниюв за шкалою якостi життя <^зичне благополуччя», «працездатнiсть», «суспiльна та службова шдтримка» отримали самий низький показник у пащенпв з невротичними розладами та склали 4,5; 4,7; 4,8 вщповщно. Достатньо добре оцiнювали пащенти показники за шкалами «психологiчне/емоцiйне благополуччя», «духовну самореалiзацiю» та «незалежнiсть дш та самореалiзацiю» - 6,8; 6,7; 6,5 балiв. Шкали «мiжособистiснi стосунки», «особистiсна реалiзацiя», «загальне сприйняття життя», «сощально-емоцшна пiдтримка» оцiнювалися пацiентами та коливалися в межах вщ 5,1 до 5,5 балiв, що свщчить 1х промiжний характер.
1. Отримаш данi свiдчать про нерiвномiрнiсть ощнки якостi життя рiзноманiтних аспектiв, зокрема, невдоволенють сво1м фiзичним станом, працездатнютю та поряд iз високою оцшкою свое! духовно! реалiзацil та психолопчним благополуччям. При обстеженнi партнерiв пащенпв з невротичною симптоматикою встановлено, що найбшьш високi показники отриманi за шкалами «^зичне благополуччя», «незалежнiсть дш та самореалiзацiю» - 7,8; 7,7; та найнижчi оцiнки отриманi за шкалою «психолопчне/емоцшне благополуччя», «працездатнiсть», «сустльна та службова пiдтримка» - 4,5; 4,6; 4,4. Отримаш результати свщчать про небажання усвiдомлювати психологiчнi мехашзми проявiв хвороби партнера, важкiсть переключання психiчних переживань на соматичнi та вщчуття роздратованостi по вiдношенню до свого партнера, що впливало не лише на яюсть життя, а й на имейне функцiонування в щлому.
2. Розрiзненiсть сприйняття якосн життя пацiентами та 1х партнерами необхщно враховувати при проведенi психотерапевтичних заходiв з метою гармошзацп мшросощальних стосункiв. Складовi показникiв якостi життя е важливим критерiем оцiнки терапп та дозволяе оцiнити не лише динамшу психопатологи в поеднаннi з сощальним функцiонуванням особистостi та розширяе коло дiагностичних, терапевтичних психотерапевтичних критернв психiатричноl практики.
3. За результатами проведеного дослiдження визначено, що показники якосн життя, як пащенпв з невротичними розладами так i 1х партнерiв мають вплив на шмейне функцiонування та повинно враховуватися при проведенш дiагностичних терапевтичних та психотерапевтичних заходiв.
1.1саков Р.1. Состояние семейной адаптации при неврастении у женщин / Р.1. 1саков, Л. О. Герасименко // Медицинская психология. - 2011. - №1 - С. 12-15.
2.Марута Н.О. Критерш якоси життя в псих1атричн1й практиц1: монограф1я / Н.О. Марута, Т.В. Панько // - Харюв: РВФ АРС1С, ЛТД, - 2004. - 240с.
3.Скрипшков А. М. Сексуальна дисгармошя подружньо! пари, в як1й чоловк хвор1е еп1лепс1ею, та вплив бюлопчних ритм1в на И переб1г / А. М.Скрипшков [та 1н.] // Псих1чне здоров'я. - 2013. - № 1-2. - С. 22-25.
4.Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. / Л.Б. Шнейдер // - М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, - 2000. - 512 с.
5.Эйдемиллер Э.Г. Семейная психотерапия / Э.Г. Эйдемиллер, Н.В. Александрова, В. Юстицкис // - Санкт-Петербург: Питер, - 2001. - 512 с.
6. Эйдемиллер Э.Г. Психология и психотерапия семьи / Э.Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис // -Санкт-Петербург: Питер, - 2001. - 656 с.
НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ СЕМЕЙНОГО ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ И КАЧЕСТВА ЖИЗНИ У ПАЦИЕНТОВ С НЕВРОТИЧЕСКИМИ РАССТРОЙСТВАМИ Герасименко Л. А.
Определено, что показатели качества жизни является важным критерием оценки терапии и позволяет оценить не только динамику психопатологии в сочетании с социальным функционированием личности и расширяет круг диагностических, терапевтических психотерапевтических критериев психиатрической практики. По
SOME ASPECTS OF FAMILY FUNCTIONING AND QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH NEUROTIC DISORDERS Herasymenko L.
Determined that the indicators of quality of life is an important criterion for evaluating the therapy and allows to estimate not only the dynamics of psychopathology in conjunction with the social functioning of the individual and expands the range of diagnostic, therapeutic criteria for
результатам проведенного исследования определено, что показатели качества жизни, как пациентов с невротическими расстройствами так и их партнеров влияют на семейное функционирование и должно учитываться при проведении диагностических терапевтических и психотерапевтических мероприятий.
Ключевые слова: невротические расстройства, семейное функционирование, качество жизни.
Стаття надшшла 4.01.2014 р.
psychiatric psychotherapy practice. The results of the study determined that the quality of life as patients with neurotic disorder and their partners have an impact on family functioning and should be considered during diagnostic and therapeutic psychotherapeutic interventions.
Key words: neurotic disorder, family functioning, quality of life.
Рецензент Скрипшков А.М.
УДК 612.01+612.667:611.714:616-073.75-053.81
ОСОБЛИВОСТ1 КОМП'ЮТЕРНО-ТОМОГРАФ1ЧНИХ РОЗМ1Р1В ТАЛАМУСА ТА ЗАДНЬО1 Н1ЖКИ ВНУТР1ШНЬО1 КАПСУЛИ У ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ЮНАК1В I Д1ВЧАТ
ПОД1ЛЛЯ
Метою дослщження було встановлення меж процентильного розмаху й особливостей комп'ютерно-томографiчних po3MipiB таламуса та задньо! шжки внутршньо! капсули головного мозку в здорових мюьких юнаюв i дiвчат Подiлля рiзних кранiотипiв. У практично здорових юнаюв i дiвчат рiзних кранiотипiв встановленi межi процентильного розмаху комп'ютерно-томографiчних параметрiв таламуса та задньо! шжки внутршньо! капсули. Лише мiж юнаками рiзних кранiотипiв визначеш вiдмiнностi величини комп'ютерно-томографiчних розмiрiв таламуса. Встановлеш прояви статевого диморфiзму розмiрiв таламуса та задньо! нiжки внутршньо! капсули, а також ознаки асиметрй даних розмiрiв у представникiв рiзних кранiотипiв.
Ключовi слова: комп'ютерна томографiя, таламус, задня нiжка внутрiшньо! капсули, здоровi юнаки та дiвчата, кранютип.
Робота е фрагментом науково-дождног роботи «Вивчити комп 'ютерно-томографiчнi параметри головного мозку в юнатв та дiвчат рiзних конститущональних титв у нормi та при епшепсн» (№ держреестраци - 0111U009297).
Актуальшсть вивчення морфометричних показниюв таламусу та внутршньо! капсули зумовлена важюстю уражень даного частини мозку пухлинного або геморапчного характеру. Хоча вщсоток пухлин таламусу складае за р1зними даними вш 0,5 дол 7 % рання д1агностика !х утруднена вщсутшстю специф1чних клшчних ознак i на сьогодш основними методами ранньо! д1агностики пухлин таламусу е сучасш методи нейров!зуал1зац1! - магштно-резонансна та комп'ютерна томограф!! [4]. В сучаснш нейрох1рургп активно розглядаеться питання оптишзацп д1агностики уражень таламусу та внутршньо! капсули р1зно! локатзацп яю е потенцшно вилшовними на даному етат розвитку нейрохiрургi!. Не виршеним питанням е вивчення iндивiдуальних особливостей основних розм1р1в таламусу та внутршньо! капсули, що дозволить вчасно визначити наявшсть патологи у конретного пащента та сформувати оптимальну х1рурпчну тактику, яка дозволяе радикально виткувати хворого [9].
Але, здебшьше, отримаш даш по анатом1чним та вшовим особливостям будови центрально! нервово! системи при застосуванш сучасних метод1в нейровiзуалiзацi!, присвячеш вивченню кори мозку, мозкових судин, пухлин р1зних вщдшв мозку [8], залишаючи маловивченим питання анатом1чних особливостей таламусу та внутршньо! капсули вщносно стал, в1ку особливостей конституцп у практично здорових оиб. 1снуюч1 класичш даш про 1ндивщуальш анатом1чш особливосп цих структур отримаш на шдстав1 вивчення секцшного матер1алу е недостатшми та такими, що не задовольняють сучасних потреб клшчних галузей медицини, особливо нейрохiрургi!, де вимагаеться максимальна деташзащя структур мозку !з врахуванням !х мшливосп. Особливо це стае актуальним при застосуванш стереотаксису в нейрох1рургп [2], який вщкривае можливють малотравматичних прицшьних достушв до глибоких утворень мозку людини з д1агностично-л1кувальною метою.
Метою роботи було встановлення меж1 процентильного розмаху й особливостей комп'ютерно-томограф1чних розм1р1в таламуса та задньо! шжки внутршньо! капсули головного мозку в здорових мюьких юнаюв i д1вчат Подшля р1зних кранютишв.
Матер1ал та методи дослщження. Пюля первинного анкетування, проведення скриншг-ощнки стану здоров'я та клшко-лабораторного обстеження були вщбраш 168 практично здорових юнаюв (вшом вщ 17 до 21 року) та 167 д1вчат (вшом вщ 16 до 20 роюв), що у третьому поколшт проживали на територп Подшля. 1з вказано! групи 82 юнаки та 86 д1вчат пройшли комп'ютерну томографш голови.
©Гунас 1.В., Бабич Л.В., Маевський О.С., 2014 28
