CC BY
49
10. Alexander J. Prevention of deep wound infection in morbidly obese patients by infusion of an antibiotic into the subcutaneous space at the time of wound closure. / J. Alexander, R. Rahn. // Obes Surg. - 2004. - Vol. 14 - P. 970-974.
11. De Aquiar L.G. Metformin improves endothelial vascular reactivity in first-degree relatives of type diabetic patient with metabolic syndrome and normal glucose tolerance. / L.G. De Aquiar, L.R. Bahia., N. Villela // Diabetes Care. - 2006. - Vol. 29 (5). - P. 1083-1089.
12. Sirtori C.R. Re-evaluation of a biguanide, metformin: mechanism of action and tolerability / C.R. Sirtori, C. Pasik. // Pharmacol Res - 1994. -Vol. 30- P. 197-228.
13. Vastine V. Wound complications of abdominoplasty in obese patients. / V. Vastine, R. Morgan, G. Williams [et al.] // Ann Plast Surg - 1999. - Vol.42 - P. 34-39.
14. Wison J. Obesity: impediment to wound healing. / J. Wison, J. Clark. // Crit Care Nurs Q - 2003. - Vol. 26 - P. 119-132.
ПРОФИЛАКТИКА ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ РАНЕВЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ У БОЛЬНЫХ С ВЕНТРАЛЬНЫМИ ГРЫЖАМИ И ОЖИРЕНИЕМ Лавренко Д. А.
В условиях хирургического отделения многопрофильного лечебного учреждения проведен анализ результатов лечения 166 пациентов с вентральными грыжами и ожирением. Пациенты были разделены на 2 группы: 30 больных лечившихся по предложенной нами методике (основная группа, период 2012-2015 года), и 136 больных, которые лечились по традиционной лечебной схеме (группа сравнения, период 20092012 года). Для улучшения результатов хирургического лечения больных с ветральнимы грыжами и ожирением было предложена и использована методика, основанная на комплексной профилактике послеоперационных раневых осложнений на всех этапах периоперационного периода. Согласно проведенного анализа течения послеоперационного периода у больных основной группы, удалось добиться снижения количества раневых осложнений.
Ключевые слова: вентральная грыжа, ожирение, раневые осложнения, профилактика послеоперационных осложнений.
Стаття надшшла 19.05.2015 р.
PREVENTION OF POSTOPERATIVE WOUND COMPLICATIONS IN PATIENTS WITH
VENTRAL HERNIAS AND OBESITY Lavrenko D. A.
In conditions of the surgical department of a multitype medical facility the results of the treatment of 166 patients with ventral hernias and obesity have been analysed. Patients were divided into 2 groups: 30 patients were treated by our proposed method (study group, the period of 2012-2015), and 136 patients who were treated by traditional medical scheme (the comparison group, the period of 2009-2012 years). To improve the results of surgical treatment of patients with ventral hernias and obesity a methodology based on comprehensive prevention of postoperative wound complications at all stages of the perioperative period have been proposed and used. According to the analysis of postoperative period it was managed to reduce the number of wound complications in patients from the main group.
Key words: ventral hernia, obesity, wound complications, prevention of postoperative complications.
Рецензент Ляховський B.I.
УДК 616.1/9-05 : 616.89-008.441./454
СТРАТЕГ1Я Ц1Л1СНОГО П1ДХОДУ У ВЕДЕНН1 СОМАТИЧНОГО ПАЩбНТА
З ТРИВОГОЮ ТА ДЕПРЕС1€Ю
Мультиморбщний пащент на сьогодш е найбшьш складною та важливою проблемою системи охорони здоров'я, особливо в умовах хрошчного стресу, що е передумовою порушень психiчного здоров'я. При веденш соматичного хворого недоощнюеться психолопчна складова, як можлива причина незадовшьного стану здоров'я, вщсутня модель штегровано! медико-психолопчно! допомоги населенню.
Ключов! слова: пигачш порушення, пащент, тривога, депреая, лкування.
В липш 2015 року ВООЗ опублшувала «Глобальну стратепю людино-центровано! та штегровано! системи медично! допомоги» [11], що передбачае цшсний та гумашстичний !! напрямок свщомий тдхвд до потреб шдивща та залучення його до покращення стану свого здоров'я, як вщповщального за сво! потреби, в реал1зацп яко! видшено основш принципи: всеосяжшсть { простота у шдход1 до потреб здоров'я; доступшсть та досяжшсть для вс1х; координована система послуг навколо потреб людини; цшсний шдхвд, що охоплюе ф1зичне, сощально-економ1чне, псих1чне та емоцшне благополуччя людини; профшактика хвороб через дотримання здорового способу життя та мш1м1защю чинниюв негативного впливу на здоров'я; Система штегровано! медично! допомоги почала свое становлення в США у вщповщь на проблему фрагментовано! модел1 [9] та у кра!нах з розвиненою конкуренщею в галуз1 страхування [10]. Починаючи з раншх 1990-х под1бна шщатива у штегрованому шдход! виникла 1 в кра!нах з державною моделлю системи охорони здоров'я. В розумшш штегрованого тдходу, розушеться структурна штегращя послуг та постачальниюв (лшарня - полшлшша), у вертикальному
напрямку - мiж ieрархiчними шдроздшами, у горизонтальному - мiж структурними пiдроздiлами лшувального закладу [8].
Враховуючи соцiально-економiчну ситуащю в Укра!ш, та системi охорони здоров'я, модель штегровано! медично! допомоги може бути ре^зована в далекому майбутньому.
Метою роботи було надання щлюно! медично! допомоги хворому, вже сьогодш. Особливо це питання актуальне для виявлення непсихотичних психiчних розладiв (тривога, депресiя, коморбiдна патологiя) серед пащенпв соматичних стацiонарiв.
«Соматизащя» е характерною для пацieнтiв з непсихотичними психiчними порушеннями, що проявляеться у замщенш психоемоцiйних та соцiальних проблем тшесними вiдчуттями [4, 6]. За даними рiзних джерел вщ 24% до 64% хворих з соматичними захворюваннями мають супутнi психiчнi порушення [3]. За даними ВООЗ у розвинених кра!нах лише 1/3 пащенпв з психiчними порушеннями отримуе лшування, у кра!нах з середшм та низьким рiвнем доходiв цей показник складае 2%. Значна поширешсть та низька частота виявлення, а також недостатня курабельнiсть поеднаних соматичних та тривожно-депресивних станiв, знижують ефектившсть медично! допомоги, ускладнюють !! оргашзащю та сприяють зростанню незадоволення населення якiстю [1]. Причини, за яких виявлення та лшування тривожних та депресивних розладiв соматичних хворих е мшмальним, можна роздiлити на групи: З боку системи охорони здоров'я: вщсутшсть у наказi МОЗ Укра!ни «Про штатнi нормативи та типовi штати закладiв охорони здоров'я» вщ 23.02.2000 №33 посади лiкаря-психолога; дефщит психологiчних знань та навичок психодiагностики; недостатнiсть часу (норматив завантаженостi лшаря не дозволяе розширювати свiй фокус уваги з соматичних симптомiв на психiчнi); З боку спецiалiста: недоощнка покращення соматичного здоров'я пацiента в результат корекцi! псиичних порушень;iнтерпретацiя лшарем тривоги та депресi!, як характеролопчна особливiсть пацiента, типова життева реакщя на хворобу; небажання лiкаря витрачати час та увагу на не його сферу.
З боку пащента: культуральш особливостi (небажання висвiтлювати «внутршш проблеми», загроза соцiально! стигматизацi!, рiзноманiтнi бар'ери у спiлкуваннi лiкаря та пащента); небажання розлучатись зi сво!м патопсихологiчним симптомом, так само, як й з будь-якою шшою шкiдливою звичкою; змiщення вiдповiдальностi за свое здоров'я на лшаря.
З боку захворювання: маскованi стани; атипова ктшчна картина депресi!; коморбiдна патолопя; атипiя та полiморфiзм тривожних та депресивних розладiв.
Останнi десятилiття у свт активно розробляеться та впроваджуеться концепцiя цiлiсного пiдходу до пащента, з фокусом уваги на людиш в щлому, а не на хвороба В цьому напрямку працюють рiзнi школи та вченi, вони можуть вiдрiзнятись за назвою та методолопею, але всiх !х об'еднуе концепщя iнтеграцi! соматичного i психiчного та цiлiсний пiдхiд до бачення пацiента та його захворювання. Наведемо деяю з них.
Мультидисциплiнарна командна допомога (МКД) - тип оргашзащйно! структури, орiентований на взаемодiю мiж кiлькома фахiвцями, якi беруть участь в лшуванш пацiента. Забезпечуе обмш клiнiчно! та технiчно!i нформацi! мiж лiкарями i допомiжними пiдроздiлами, що беруть участь у допомозь Впровадження i формат МКД заохочуе брати активну участь усiх суб'ектiв (у тому чи^ пацiента i його / !! сiм'!) в розробщ плану догляду [5]. Командний метод ведення хворих (iнтернiст + психiатр або психотерапевт + медичний психолог) стае все бшьш популярним за кордоном, але в Укра!ш до сьогодш ще не отримав достатнього розповсюдження.
Психiатрiя консультативно! взаемодi! (consultation-liaison psychiatry) - споаб корекцi! емощйних та поведiнкових порушень серед пащенпв психосоматичного профiлю, заснований на пiдходi «mind-body» (цiлiснiсть психiки та тша) передбачае, що здоров'я та захворювання е наслщком взаемодi! декiлькох факторiв - генетики, раннього оточення, iндивiдуального розвитку та впливу стресових чинниюв [7]. Дана модель впроваджуе штегращю лiкарiв iнтернiстiв з психiатрами.
Подiбною до попереднiх пiдходiв е модель «взаемодiя - приеднання» [Shepherd М. Et al, 1966; Strathdee G. Et al., 1986; Tyrer P., Person B., Wadsworth J., 1990], вщповщно до яко! психiатр е спещалютом, що взаемодiе з лшарями загально медично! мережi, сприяе тдвищенню квалiфiкацi! та знань у сферi психiчного здоров'я, а з шшого боку - приеднуеться до спшьного з iнтернiстами ведення пацiентiв з коморбщною патологiею.
Метою роботи було визначення стратегi! цiлiсного пiдходу у веденш соматичного пацiента з тривогою та депреаею.
Матерiал та методи дослщження. Дослщження здшснювались на 6a3i ДУ ННЦ «1нститут кардюлогп iMeHi aкaдемiкa М.Д. Стражеска» НАМН Укра1ни, з березня 2014 року впроваджуеться iнтегровaний пiдхiд у веденш соматичного пaцiентa. В структурi 1нституту дiе центр психолопчно! допомоги, у функцн якого входить повний спектр лшувально^агностичних зaходiв, що забезпечуеться роботою спецiaлiстiв - психолога, психiaтрa, психотерапевта. Скриншговому обстеженню психiчного стану пщлягло бiльше 800 пaцiентiв, консультативна психолого-психотерапевтична допомога надана близько 350 хворим, з них психотерапевтична консультативна - 158, а в робой психотерапевтичних груп прийняли участь 136. В клшчному дослiдженнi прийняли участь 508 пащеннв, з них 256 чоловшв та 252 жiнки, середнiй вш склав 53,6 (±8,56). За нозолопчними формами захворювань розподiл хворих вщображено у тaблицi 1. Нaйбiльшa частка представлена пащентами з aртерiaльною гiпертензiею (АГ) - 26%, iшемiчною хворобою серця (1ХС) - 22%, аршмями - 19%.
Таблиця 1
_Розподш пацieнтiв за нозологiями та вжом_
Нозолопя К1льк1сть ос1б Частка хворих, % Середнш вж, роки
Артер1альна г1пертенз1я 131 26 54(±8,8)
1шем1чна хвороба серця 114 22 55(±8,0)
АГ + 1ХС 52 10 61(±8,8)
Некоронарогенш захворювання серця 59 12 40(±9,3)
1нфаркт м1окарда 53 10 55(±8,0)
Аритми 99 19 55(±8,7)
Всього 508 100 53,5(±8,56)
Використовувались клiнiко-психопaтологiчний метод дослщження (структуроване iнтерв'ю), Госпiтaльнa шкала тривоги та депреси (HADS), Опитувальник здоров'я пaцiентa (PHQ), Шкала ощнки рiвня якостi життя (Чабан О. С., Хаустова О. О.).
Особливу увагу придшено дослщженню тривоги, депреси та поеднаних тривожно-депресивних стaнiв у взаемозв'язку з чинниками впливу на здоров'я (вш, стать, регюн проживання, освга, нозологiя, характер лiкувaння, фiзичнa активнють, шкiдливi звички, робота, сiмейнi стосунки, мaтерiaльний стан) та взaемозaлежнiсть мiж ними.
Результати дослiдженя та Тх обговорення. Вiдповiдно до даних таблиц 2, в абсолютному вiдношеннi найбшьше психiчних непсихотичних порушень у вшовш групi 50-59 рокiв. Було розраховане модальне значення вiку пaцiентiв з психiчними порушеннями. Виявилось, що найбшьш часто в сукупностi зустрiчaються пащенти у вiцi 55,7 рокiв.
Таблиця 2
В1ков1 групи Депреая Тривога Тривожно-депресивний розлад
Абсолютна юльюсть Частка, % Абсолютна юльюсть Частка, % Абсолютна юльюсть Частка, %
20-29 - 0 9 34,6 9 34,6
30-39 1 2,2 12 26,1 9 19,6
40-49 7 9,6 33 45,2 12 16,4
50-59 15 6,9 75 34,6 42 19,4
60-69 15 11,3 28 21,1 40 30,1
70-79 1 7,7 2 15,4 3 23,1
Всього 39 7,7 159 31,3 115 22,6
Найбшьша частка депресивних порушень (11,3%) спостерпаеться у вiковiй груш 60 - 69 роюв, тривожних (45,2%) - у груш 40 - 49 та тривожно-депресивних у 20 - 29 роюв.
При aнaлiзi гендерного розподшу тривожних та депресивних порушень, тривожний та тривожно-депресивний синдром мае бшьший прояв у жшочо! стaтi - 19,7% та 13,9% вщповщно, проте, як у чоловшв - 11,6% та 8,7%. Депресивний синдром на 1% вищий у чоловiкiв - 4,3% проти 3,3% у жшок (таблиця 3).
Розглядаючи частоту тривоги та депреси в залежносп вiд мiсця проживання встановлено, що тривожно-депресивш стани бшьше у сiльськiй мiсцевостi - 28,8% (кожен тренй), в мiстi -кожен п'ятий - 20,2%. Тривожний синдром приблизно рiвномiрно, як у жителiв мiстa (31,8%) та i сшьсько! мiсцевостi (30,1%). Маемо перевагу депресивних сташв у мiстi - 8,3%, проти 6,2% в селi (таблиця 4). Вияв психiчних порушень в залежносп вiд освiти, показав, що тривога значно переважае серед пащеннв з вищою освiтою - 36,9%, тод^ як iз середньою - 25,7%. Депресiя мае
часпший прояв серед хворих з середньою освггою - 9,1%, в пор1внянш з 6,3% ¡з вищою. Частка з тривожно-депресивними проявами на 10% вище у хворих з середньою (27,7%) у пор1внянш з вищою (17,7%) (таблиця 5).
Таблиця 3
Стать Тривога Депреая Тривожно-депресивний синдром
Юльюсть Частка,% Юльюсть Частка,% Юльюсть Частка,%
Чоловжи 59 11,6 22 4,3 44 8,7
Жшки 100 19,7 17 3,3 71 13,9
Всього 159 31,3 39 7,3 115 22,6
Таблиця 4
Розподщ частоти виявлення тривожних та депресивних розладiв
Мюцевють Тривога Депреая Тривожно-депресивний синдром
Юльюсть Частка,% Юльюсть Частка,% Юльюсть Частка,%
Мюто 115,0 31,77 30,0 8,29 73,0 20,17
Село 44,0 30,14 9,0 6,16 42,0 28,77
Всього 159,0 31,30 39,0 7,68 115,0 22,64
Таблиця 5
Розподщ непсихотичних порушень з рiзним рiвнем осв^и
Тривога Депреая Тривожно-депресивний
Освт синдром
Юльюсть Частка,% Юльюсть Частка,% Юльюсть Частка,%
Вища 94,0 36,86 16,0 6,27 45,0 17,65
Середня 65,0 25,69 23,0 9,09 70,0 27,67
Всього 159,0 31,30 39,0 7,68 115,0 22,64
При анатз1 частоти тривожно-депресивних розлавдв у нозолопчних групах, встановлено найбшьше !х у хворих з некоронарогенними захворюваннями серця - 78%. Сумарна частка вс1х розлад1в у виб1рщ склала 61,6%. Найбшьша частка пащенпв з тривогою у груш некоронарогенних захворювань серця (44,1%) та артер1ально! гшертензп (34,4%), депресивних найвища у груш шем1чно! хвороби серця (13,2%), тривожно-депресивн розлади - серед поеднано! патологи 1ХС та АГ (30,8%), а також НЗС (27,1%). Таким чином, три нозолопчш групи - АГ, 1ХС та НЗС е найбшьш насиченими за непсихотичними проявами (таблиця 6).
Таблиця 6
Нозолопя Тривога Депреая Тривожно-депресивний розлад
Число оаб Частка, % Число оаб Частка, % Число оаб Частка, %
АГ 45 34,4 6 4,6 30 22,9
1ХС 35 30,7 15 13,2 23 20,2
АГ+1ХС 12 23,1 5 9,6 16 30,8
НЗС 26 44,1 4 6,8 16 27,1
1М 10 18,9 4 7,5 8 15,1
Аритмп 31 31,3 5 5,1 22 22,2
Всього 159 31,3 39 7,7 115 22,6
Палшня, як фактор ризику розвитку серцево-судинно! патологи, заслуговуе окремо! уваги. Так, серед курщв, тривожних на 7,5%, а тривожно-депресивних на 4,2% бшьше, шж серед тих, хто не палить. Депресивн порушення розподшились приблизно пор1вно в обох групах в межах 7,4% -8,3% (таблиця 7).
Таблиця 7
Палшня Тривога Депреая Тривожно-депресивний розлад
Число оаб Частка, % Число оаб Частка, % Число оаб Частка, %
Палять 41 26,1 13 8,3 31 19,7
Не палять 118 33,6 26 7,4 84 23,9
Всього 159 31,3 39 7,7 115 22,6
Значна роль у виникненш та розвитку серцево-судинних захворювань належить соцiальним факторам, таким як робота та шм'я. При аналiзi враховувався вид зайнятостi i психологiчнi та санiтарно-технiчнi умови роботи. З таблиц 8 бачимо, що найбiльша частка пацieнтiв з тривогою серед осiб з iнвалiднiстю, з депрешею - серед безробiтних та пенсiонерiв -11,8% та 11,5% вщповщно, з тривожно-депресивним розладом - серед пенсiонерiв (29,7%), осiб з швалщшстю (27,3%) та безробiтних (25,5%).
Таблиця 8
Зайнятють Тривога Депреая Тривожно-депресивний розлад
Число оЫб Частка, % Число оаб Частка, % Число оаб Частка, %
Повна 90 35,43 13 5,12 45 17,72
Часткова 11 40,74 1 3,70 5 18,52
Безроб1тний 14 27,45 6 11,76 13 25,49
Пенсюнер 39 23,64 19 11,52 49 29,70
1нвалщшсть 5 45,45 0 0,00 3 27,27
Всього 159 31,30 39 7,68 115 22,64
Не менш щкавим було визначення впливу сiмейних стосунюв на психоемоцiйний стан пацiентiв. Первинно вивчався шмейний стан: переважали одружеш - 78%, по 9% розлучених та вдiвцiв та 4% неодружених. Найбшьша частка тривожних спостерiгаеться у груш неодружених -41,2%, кожен третш мае тривогу як серед розлучених, та i серед одружених. До 17% досягае частка депресивних пащенпв у групi розлучених, серед вдiвцiв частка депресiй сягала 8,5%. Майже кожен другий (46,8%) у груш вдiвцiв мае тривожно-депресивний розлад. Треба зазначити, що за гендерною ознакою серед вдiвцiв значно переважали жшки (89%). У кожного четвертого з розлучених та неодружених спостернався тривожно-депресивний розлад, та майже у кожного п'ятого одруженого (таблиця 9).
Таблиця 9
Омейний стан Тривога Депреая Тривожно-депресивний розлад
Число оаб Частка, % Число оаб Частка, % Число оЫб Частка, %
Одружений 130 32,7 26 6,5 77 19,4
Розлучений 13 27,7 8 17,0 12 25,5
Неодружений 7 41,2 1 5,9 4 23,5
Вд1вець 9 19,1 4 8,5 22 46,8
Всього 159 31,3 39 7,7 115 22,6
Яюсть життя вщображае загальне благополуччя та стутнь задоволеностi тими ланками життя людини, на якi впливае стан здоров'я та навпаки - захворювання змшюе бiосоцiальний статус, що мае воображения на якостi життя. Переважна бшьшють пацiентiв - 42% (211 ошб) вiдмiтили середнiй рiвень, 37% (185) стверджують про високий, 15% (78) - низький, дуже високий зазначили 5% (27) та 1% (7) - дуже низький. Наведеш даш вщображеш на рисунку 1.
Стосовно гендерного розподшу, то маемо бшьшу частку жшок (46,03%) в груш середнього рiвня проти чоловшв (38,28%), майже вдвiчi бшьша частка чоловiкiв у двох маргшальних групах
- «дуже високий» (6,64%/3,57%) та «дуже низький» (1,95%/0,40%), але вони малочисельнi.
Цiкавим е аналiз тих чинникiв, якi призводять до заниження рiвия якостi життя. Рисунок 2 вщображае середнiй бал оцшки критерпв якостi життя. На першому мiсцi е показники здоров'я (середнш бал 1,2), що е цшком обгрунтованим. Наступнi три стосуються сощально! сфери людини
- «соцiальний статус» (1,4), «робота» (1,5), «сощальна активнють2 (1,5), пiсля показникiв здоров'я, е показниками невдоволення, що впливае на загальну якiсть життя. З шшого боку вiдзначаеться позитивна тенденцiя, що бшьшють е втшеними у шмейному життi та мають пiдтримку друзiв. Так, за критерiй «любов» отриманий найвищий середнiй бал з ушх критерив -2,5, за ним слщуе «друзi» - 2,2 та «шм'я» - 1,9. Наступнi критерп мають посередню оцiнку у рейтингу - «задоволення вiд життя» - 1,8, «фшансове благополуччя» - 1,7, «реалiзованiсть» - 1,6. Наразi розглянемо як вщображаеться оцiнка якостi життя на психоемоцшному станi (таблиця 10).
Найвищi рiвнi депресивних та тривожно-депресивних розладiв демонструють групи низького (21,79% та 42,86%) та дуже низького (56,42% та 42,86%) рiвнiв. Частка тривоги
найвищою виявилась у груш середньо! оцшки. Сумарна частка вс1х псих1чних порушень непсихотичного р1вня вщм1чена у груш низько! оцшки якост життя - 88,5%.
1% 5%
К? Дуже високий
В Високий
Середнiй
Рис. 1. Розподш хворих в залежност вщ р1вшв якост життя.
Рис. 2. Розподш категорш, що впливають на ягасть життя пащент1в.
Таблиця 10
Рiвень якост життя Тривога ДепреЫя Тривожно-депресивний розлад
Число оаб Частка, % Число оаб Частка, % Число оаб Частка, %
Дуже високий 5 18,52 0 0 0 0
Високий 60 32,43 7 3,78 19 10,27
Середнш 86 40,76 12 5,69 49 23,22
Низький 8 10,26 17 21,79 44 56,41
Дуже низький 0 0,00 3 42,86 3 42,86
Всього 159 31,30 39 7,68 115 22,64
Залежшсть м1ж р1внем життя та наявшстю псих1чних порушень було дослщжено на основ! розрахунку коефщ1енту взаемно! спряженосп Ирсона. Встановлено, що юнуе пом1рний зв'язок м1ж р1внем якост життя та наявшстю (ймов1ршстю виникнення) псих1чних порушень (значення коефщенту склало 0,491). 1стотшсть зв'язку м1ж зазначеними факторами з !мов1ршстю 95%
с (
доводить пор1вняння розрахункового та табличного значень критер1я С* = 161,7; ^б. {а= 0,05; т = 3 • 4 = 12} = 21,03; г
✓ розрах
) С
' Л/ табл )
1. Встановлено значн порушення псих1чного здоров'я у хворих з серцево-судинною патолопею. Депресивн порушення виявлен у 7,7% (39 оаб) пащеипв, тривога рееструвалась серед 31,3% (159), тривожно-депресивн порушення у 22,6% (115), загалом, частота непсихотичних псих1чних порушень у виб1рщ склала 61,6%; найбшьше псих1чних непсихотичних порушень зустр1чаеться у вшовш груш 50 - 59 роюв, у тендерному вщношенш тривожний та тривожно-депресивний синдром мае бшьший прояв у жшочо! стал - 19,7% та 13,9% вщповщно, проте, як у чоловшв - 11,6% та 8,7%, депресивний синдром на 1% вищий у чоловшв - 4,3% проти 3,3% у жшок; встановлено найбшьшу частоту псих1чних порушень серед некоронарогенних захворювань серця - 78%, найбшьше тривожних з АГ -8,9%, депресивних - 1ХС (3%), тривожно-депресивних також найбшьше у груш АГ; залучення спещашста в галуз1 псих1чного здоров'я (психолог, психотерапевт) до ¡нтегрованого ведення пащента кардюлопчного профшю, дозволяе знизити ризик розвитку психогенних порушень (зниження мед1анного значення тривоги з 13 башв до 7, депресп - з 11 до 7) та сприяе зменшенню стигматизацп пащенпв з псих1чними порушеннями.
2. На розвиток { перебп серцево-судинно! патологи значний вплив мае псих1чний стан пащента, псих1чш порушення ютотно усклацнюють перебп соматичного захворювання, що набувае особливо! актуальност! внасл!док пог!ршення суспшьно-полгтично! ситуац!! та потребуе розробки та обгрунтування ацекватних заход!в на покращення р!вня здоров'я ! середньо! тривалосп як1сного життя громадян.
1. Кгазпоу V. N. Р81Ыа1г1уа V регасИпош 7Уепе 7ёгауооИгапешуа: поуое ге8Иеше з1агоу ргоЬ1ешу1 / V. N. Кгазпоу, Т. V. ВоУ7Иепко, А. Е. Bobгov [1 ёг.] // 8о1з1а1пауа 1 кНшсИе8кауа р81Ыа1г1уа / Vipusk No.4 / 1ош 23 / - 2013.
2. Kovalenko V. M. Stres i hvorobi sistemi krovoobIgu (posibnik) // V.M. Kovalenko, V. M. Kornatskogo // - Kyiv - 2015, 354 s.
3. Oganov R. V. Depressii i rasstroystva depressivnogo spektra v obschemeditsinskoy praktike. Rezultatyi programmyi KOMPAS / R. V. Oganov, L. I. Olbinskaya [i dr.] // Kardiologiya. - 2004. No.1. S. 48-54.
4. Danielsson U. Struck by lightning or slowly suffocating - gendered trajectories into depression / U. Danielsson [et al.]. // BMC Fam Pract - 2009, Vol. 10, 56 p.
5. Fennell M. L. The organization of multidisciplinary care teams: modeling internal and external influences on cancer care quality / M.L. Fennell, I.P. Das, S. Clauser [et al.] // Natl Cancer Inst Monogr.- 2010, Vol. (40), P. 72-80.
6. Kirmayer L. J. Culture affect and somatization: Part 1 / L. Kirmayer // Transcult Psychiatry- 1984, Vol. 21, P. 159-188.
7. Leigh H. Handbook of consultation-liasion psychiatry / H. Leigh, J. Streltzer // (Eds.) - 2007, XIV, 420 p.
8. Odom Walker Patient perceptions of integrated care: confused by the term, clear on the concept / Odom Walker [et al.] // -International Journal of Integrated Care, Vol.13, January-March - 2013.
9. Van de Ven W. Forming and reforming the market for third-party purchasing of health care / Van de Ven W., Schut F.T., Rutten F.F. [et al.] // Social Science and Medicine - 1994, Vol. 34(10) P. 1405-1412.
10. Waibel S. The performance of integrated health care networks in continuity of care: a qualitative multiple case study of COPD patients / S. Waibel, I. Vargas, M. B. Aller [et al.] // International Journal of Integrated Care, Vol 15, July - September - 2015.
11. WHO. People-centred and integrated health services: an overview of the evidence // World health organization - 2015.
СТРАТЕГИЯ ЦЕЛОСТНОГО ПОДХОДА В ВЕДЕНИИ СОМАТИЧЕСКОГО ПАЦИЕНТА С ТРЕВОЖНОСТЬЮ И ДЕПРЕССИЕЙ Корнацкий В. М., Мороз Д. М.
Мультиморбидний пациент на сегодня является наиболее сложной и важной проблемой системы здравоохранения, особенно в условиях хронического стресса, который является предпосылкой нарушений психического здоровья. При ведении соматического больного недооценивается психологическая составляющая, как возможная причина неудовлетворительного состояния здоровья, отсутствует модель интегрированной медико-психологической помощи населению.
Ключевые слова: психические нарушения, пациент, тревога, депрессия, лечение.
Стаття надшшла 18.04.2015 р.
STRATEGY FOR HOLISTIC APPROACH IN THE MANAGEMENT OF SOMATIC PATIENT WITH ANXIETY AND DEPRESSION Kornatskyy V.M., Moroz D. M.
Multimorbidic patient is currently the most complex and important problem of the health system, especially in conditions of chronic stress, which is a prerequisite of mental health disorder. In the management of somatic patients the psychological component as a possible cause of poor health is underestimated, and there is no model of integrated medical and psychological care.
Key words: mental disorders, patient anxiety, depression, treatment.
Рецензент Скрипшков А.М.
УДК 616.428-002 -02:616.31]-073.4 - 053.2
УЛЬТРАЗВУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСТРИХ ТА ХРОН1ЧНИХ ОДОНТОГЕННИХ П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ ЛШФАДЕНШВ У Д1ТЕЙ
Метою роботи було вивчення особливостей ультразвуково! картини при гострому гншному та хрошчному гшерпластичному одонтогенному тднижньощелепному лiмфаденiтi у дтей.
В результат! дослщження проведено аналiз обстеження 40 хворих на гострий гншний одонтогенний тднижньощелепний лiмфаденiт та 10 д^ей хворих на хрошчний гшерпластичний одонтогенний тднижньощелепний лiмфаденiт у вщ вщ 7 до 12 роюв. Аналiз даних доплерiвського сканування у хворих на гострий гншний тднижньощелепний лiмфадентiт дозволив встановити, що тривалють перюду вщ початку захворювання до звернення за допомогою, а також вид ймовiрного етюлопчного чинника, значно впливае на характер порушень гемоциркуляторного русла. Стутнь кровопостачання знаходиться в прямт залежност вщ строив, яю роздшяють первинт клшчт прояви i час звернення за допомогою. Чим вш менш тривалий, тим бшьше штенсивтсть кровообту в дшянщ запалення, що створюе кращi умови для репаративно! регенерацп тсля оперативного втручання. Сонографiчна картина при хротчному гшерпластичному одонтогенному тднижньощелепному лiмфаденiтi характеризувалась збшьшенням розмiрiв, пперехогентстю та тдвищенням перифершного опору судинного компоненту.
Ключов! слова: ультрасонограф1я, д1ти, пшнижньощелепний л1мфадешт
Робота е фрагментом НДР «Удосконалення патогенетичних пiдходiв до комплексного лщвання хворих на генералiзований пародонтит», номер державноI реестраци 0110и000449.
Диференцшна д1агностика р1зних нозолопчних форм л!мфадентв щелепно-лицьово! д1лянки, а також виявлення фактор1в, що впливають на !х клшчний перебщ залишаються актуальными проблемами медично! практики. На даний час серед значно! кшькосп д!агностичних засоб1в, що сприяють виршенню ще! проблеми, е ультразвукове дослщження, можливосп якого дозволяють дослщити сиециф1чну сонограф1чну анатомда поверхневих л1мфатичних вузл1в при р1зноматшх порушеннях морфолопчно! структури, в залежносп вщ форми запалення в них [1, 5,
