CC BY
73
УДК: 636.2:614.94
^Демчук М.В., доктор ветеринарних наук, професор 2Козенко О.В., доктор сшьськогосподарських наук, професор 3Козш Б.1., кандидат техшчних наук, професор 4Книшук П.В., лжар ветеринарно1 медицини © 1'2'3Лье1вський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицини та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького 4ТзОВ „Прут-Генетик "
ДО МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ КОМПЛЕКСУ ЧИННИК1В СЕРЕДОВИЩА НА ФУНКЩОНАЛЬНИЙ СТАН ОРГАН1ЗМУ АБО Й СТАДА ТВАРИН
Зроблено спробу розробки методики еизначення комплексного еплиеу чинникге середоеища на функщональний стан оргатзму теарин, зеедену схему згрупуеання чинниюе для еирахуеання гх еплиеу на функщональний стан оргатзму (здорое 'я) продуктиетсть стада. Запропоноеано математичну модель ощнки зниження продуктиеност1 стада.
Ключо^^ слова : методика, комплексний еплие середоеища, здорое'я стада теарин, загальна еетеринарна профшактика здорое 'я теарин стада.
Необхщшсть розробки i застосування комплексного пщходу до всесторонньо! i зсумовано! ощнки ведучих факторiв середовища на функщональний стан оргашзму (продуктивних) тварин сьогодш викликаш рядом обставин. До них, на нашу думку, слщ вщнести:
1. Орiентащю на змшеш вимоги i умови ринку, який був ринком продуцента, а тепер став ринком консумента i вимагае вiд виробника продукци високо! якостi, а по вщношенню до продуктiв харчування, в першу чергу, гарантовано! безпечностi та помiрноl цiни.
2. Перспективнi, штенсивш або iнтегрованi технологи виробництва i вiдповiдаючi вимогам добробуту системи, способи i методи утримання тварин.
3. Комплектування ферм лише високопродуктивними тваринами iз стад власно! або вщомо1 селекци, що враховують, поряд з потрiбним рiвнем продуктивностi, цiленаправленiсть вае1 систем годiвлi i утримання вирощуваного молодняка та природну його стiйкiсть до захворювань i адаптацiйну спроможнiсть оргашзму до умов утримання в конкретному господарствь
4. Необхщшсть створення тваринам оптимальних як макро - так i мжро^матичних умов утримання, годiвлi i експлуатаци шляхом використання перспективного (з врахуванням вимог технологiй) будiвництва виробничих примiщень та вибору досконалого обладнання, машин i механiзмiв.
5. Весь виробничий цикл, включно з вибором i реалiзацiею проекту,
© Демчук М.В., Козенко О.В., Козш Б.1., Книшук П.В., 2010
162
мають здшснювати люди, яю повинш бути надежно пщготовленими i вiдповiдальними, дюбити тварин i свою справу [3, 1,8,25,32]. Багатофакторшсть виробничого процесу вимагае постiйного мошторингу i аналiзу реальних умов виробництва з метою пщтримання його оптимального ритму, розрахованого за прийнятою технолопею.
Виходячи з того, що основними складовими будь-якого варiанту технологи виробництва продукци тваринництва е пiдiбрана людиною тварина i створене природою i нею вiдповiдно до вимог тварини i людини середовище. Запровадження мошторингу i ведення санiтарно-гiгiенiчного та добробутного контролю за технолопчними процесами на пщприемствах виробництва продукцп тваринництва вимагае класифжацп (згрупування) близьких за своею природою i направленiстю ди, груп чинниюв. Лише проаналiзувавши i пщсумувавши склад кожно! групи факторiв i об'ективно оцiнивши мiру впливу кожного з них, а звщси i зсумоване (виражене чисельно) значення, можна одержати не лише характеристику впливу даного комплексу факторiв, але й видшити окремi поеднання ведучих з них чи комплекс.
Про результати цього впливу можна буде судити за даними функщонального стану основних оргашв i систем, а звщси i оргашзму в цiлому. Це служитиме пiдставою, яка засвiдчить стан його здоров'я, а отже, i юльюсть та якiсть одержано! вщ тварини продукцп. Одержанi данi постшного (або хоч би регулярного) мошторингу дадуть можливiсть встановити значимiсть впливу групи i кожного окремого фактору. Так обгрунтоваш данi, в свою чергу, стануть пiдставою для своечасного i компетентного внесення у виробничий процес коректив з метою усунення шюдливого впливу негативно впливаючих чинниюв на все поголiв'я даного стада. Шсля цього буде реальною можливють постiйного пiдтримування оптимальних умов (ьшматичних, мiкроклiматичних, годiвельних, технологiчних, органiзацiйних) утримання тварин стада, пщтримання належного рiвня добробуту, стану !х здоров'я i одержання передбачувано! кiлькостi та якост продукци. Адже саме цi фактори, в основному, i забезпечують рентабельшсть виробництва та стабiльнiсть ринку
[25]. . . . .
Розробка методiв оцiнки впливу факторiв середовища на оргашзм людини i тварин велась рашше i не припиняеться сьогодш. Так i в медицинi гуманнш пiсля визначення поняття про здоров'я людини було розроблено схему ппешчного дослщження впливу чинникiв навколишнього середовища на оргашзм людей, методи виявлення зв'язку мiж чинниками i станом здоров'я людей, розрахунку iндексу здоров'я Л.£. Полякова та Д.М. Малинського, поняття про комбiновану, комплексну та поеднану дiю чинникiв навколишнього середовища на здоров'я людини [6,7,11,32].
У ветеринарнш медициш визначення здоров'я тварини було дано ще А.К.Скороходьком [22,11], а здоров'я стада J. ^НЛ [42]. Вивченням окремих i комплексу чинниюв навколишнього середовища на здоров'я тварин займались i займаеться багато дослщниюв. Так було вивчено вплив на оргашзм рiзних видiв тварин ^матичних i мiкроклiматичних чинникiв як окремо взятих, так i комплексно! дп [4,5,9]. Проте включати в ширше поеднаний !х вплив еколопчш та бiоценотичнi змiни, що мали в основi антропогенний вплив, почали недавно
163
[7,14,16,]. А потреба в таких дослщженнях сьогодш значна. Прикладом цьому можуть служити як теоретичш, так i практичнi роботи, пов'язаш з рiзними видами диспансеризаци тварин (епiзоотологiчно!, паразитологiчно!, акушерсько-гшеколопчно! i терапевтично! та iн.) [6,14,29,37]. Вс вони переслiдують профiлактичну мету, хоч видшяють при цьому лише окремi питання iз загально! ветеринарно! профiлактики, яка сьогоднi часто безпосередньо зв'язана з ютотними змiнами в навколишньому середовищi, викликаними антропогенними, в тому чи^ технологiчними, впливами [6,9,10,18].
Звщси можна говорити про назрiлу потребу продовження розробки методичних пiдходiв до вивчення комбiновано!, комплексно! та поеднано! дi! чинникiв навколишнього середовища на оргашзм тварин, включаючи й усе (цше) стадо.
Матер1ал 1 методи дослщжень.
В основу пропонованого нами методологiчного пiдходу ми, як i iншi автори, поклали принцип едност органiзму i навколишнього середовища [6, 7, 12]. Аналiз даних зооппешчно! науки свiдчить про значну чисельнiсть iстотно впливаючих на оргашзм конкретного стада тварин факторiв [4, 6, 10]. Тому !х роздшили на нерегульованi (тi, якi не пщдаються безпосереднiй корекцi!: екологiчнi, в тому чит бiоценотичнi, характернi для виробничих фермерських пiдприемств дано! мюцевоси, та клiматичнi, з якими, ^м абiотичних чинникiв повiтря, входять таю важливi складовi, як грунт, серед яких пасовища i вода (джерела водопостачання). Оцшку дано! групи регульованих факторiв проводять за даними еколопчно! i гiгiенiчно! експертизи як проекив, так i здiйсненого за ними будiвництва. Що ж вiдноситься до регульованих, то !х оцiнку i вибiр визначають в умовах доповщно! записки на проектування пiдприемства (ферми) або при оргашзаци господарських заходiв, зв'язаних з реконструкцiею його чи окремих виробничих будiвель. Тут необхщно пiдкреслити принципове значення таких конкурентно важливих сучасних вимог як прогресившсть технологi! виробництва, добробутнiсть систем утримання тварин, збалансоване живлення доброякiсними повноцшними кормами, обrрунтованiсть вибору породи та стан селекцшно! роботи з стадом.
Саме на щ питання звернуто увагу у запропонованому нами плаш загально! ветеринарно! профiлактики (ЗВП) - в його першому етапi -ветеринарнш превенцi!. План може служити основою для розробки i внесення в усi ланки технологiчного процесу виробництва, вимог ветеринарно! технологи, що побудована на постшному суворому дотриманш зоогiгiенiчних нормативiв, етологiчних, добробутних, ветеринарно-саштарних вимог i правил. Всi вони передбачеш вiдповiдними законодавчими актами Укра!ни i СС (ВНТП, СН1П, 180, Т0[-200, SPIWET) [4, 6, 9,22,24,26].
З метою поеднання основних чинниюв в дiючi комплекси для вивчення !х впливу на здоров'я тварин стада та !х гiгiенiчно! оцшки запропоновано схему поетапно! реадiзацi!, яка грунтуеться на планi ЗВП.
164
Вивчення впливу чннннкт навколишнього середовища на здоров'я _(продуктивмсть) тварин стада_
Чинники Оцшка Оцшка впливу чиннишв на стан середовища 1 здоров'я стада
1-ий етап - Ветеринарна превенщя Проеести аналгз обтрунтоеаностг еибору мгсцееостг,! технологи, заедання на проектуеання 1 бгзнес-плану
Еколопя На основ1 ступеня ввдповвдносп ппешчно-еколопчним нормативним вимогам (ГДК, ГДР, ОБРВ). Ощнюють в балах: 5 - повшстю ввдповщають; 4 - вщповвдають; 3 -умовно в1дпов1дають; 2- не вщповвдають; 1- вплив р1зко негативний.
Повиря, грунти, джерела водопостачання
Бюценози мюцевосл 1 ферми
2-ий етап - Постшно дЮча профилактика Сангтарно-ггггенгчна оц1нка дотримання еимог ВНТП, ПТР узгоджених з планом ЗВП ( оцгнити дгеегсть еетеринарног технологи)
Продуктившсть 1 репродуктивш показники Оцшюеться за результатами бонггування контрольних зам1р1в, одержаного приплоду, його стану за 5-бальною шкалою.
Стан селекцшно1 роботи В1дпов1дшсть вимогам бютехнологп для реал1заци технолопчного процесу.
Неспециф1чна 1мунореактившсть За даними гематолопчних, бюх1м1чних, ф1зюлопчних (клшчних), етолопчних показник1в, специф1чних проб, шдекс1в.
Адаптацшна спроможшсть 1 стресостшшсть оргашзму тварин стада Адаптацшну спроможшсть оргашзму тварин за продуктивними 1 ф1зюлопчними, етолопчними та показниками вивчення сили, тривалосл, глибини дп стресовпливаючих чинник1в.
Год1вля, корми 1 збалансовашсть рацюшв Гшешчна оцшка якост1, складу корм1в, повноцшносп живлення, в1льного доступу до корм1в, збалансовашсть рацюшв. Можливосп використання пасовища, стану 1 оргашзацп випасання.
Технолопя 1 система утримання. Примщення, !х обладнання, техшчне забезпечення виробництва. Ппешчна, добробутна, етолопчна 1 ветеринарно-сашгарна оцшка умов утримання з використанням вщповвдних метод1в. Добробутну оцшку можна провести за комплексом етолопчних показник1в 1 використанням метод1в TGI-200 або SPIWET.
М1крокл1мат ферми, примщення Дати ппешчну оцшку , в тому числ1 проектно-технолопчного режиму (ПТР), за 5-бальною системою, вираховуючи суму втрачених бал1в для встановлення ведучого стресовпливаючого чинника.
Результати диспансеризаци Встановлюють за даними клш1чних, етолопчних, лабораторних дослвджень, встановлюючи ведуч1 (в тому числ1 живлення, технолопчш) чинники у розвитку стресу, патолопчного процесу, за 1ндексом зниження продуктивность
Захворювашсть тварин 1 !х етюлопя Встановлюють шфекцшшсть чи незаразшсть етюлоги, тривал1сть 1 масовють та сприяюч1 розвитку чинники патолопчного процесу. Дають гм економ1чну оцшку.
3-й етап - Превентивна терапш
Розробка1 впровадження плану профшактично -лжувальних заход1в Оцшка д1евосп профшактичних заход1в. Якщо вплив стресогенних чинник1в виявився сильним 1 тривалим, виникае потреба в розробщ 1 впровадженш плану ЗВП зворотньо1 дп.
165
Якщо господар (технолог) не дотримуеться викладених вище вимог плану ЗВП, таке виробництво слщ позбавити лщензи.
Дотримання ппешчних нормативiв, ветеринарно-санiтарних правил i добробутних вимог, покладених в основу плану загально! ветеринарно! профшактики, е пiдставою для розробки конкретно! ветеринарно! технологи виробництва. Тому перший етап - ветеринарна превенщя, що пояснюе конкретш питання, е обов'язковим для господарства, яке сто!ть перед вибором найбшьш вщповщного !м варiанту технологи, системи, способу та методу утримання тварин, повинен включати комплекс питань, передбачених ветеринарною превенщею. Адже слiд вибрати, замовити та одержати експертне ветеринарно-саштарне заключення як на вiдповiднiсть ВНТП будiвель, !х обладнання, так i еколопчно-^матичну, профiлактичну забезпеченiсть розташування ферми, безпечшсть грунтiв, джерел водопостачання, безвiдхiдностi i еколопчност технологiчного процесу. До цього слщ додати загальну селекцiйну характеристику стада та забезпечення кормово! бази, включно з пасовищами та джерелами водопостачання.
Якщо виробництво плануеться налагодити на пщприемств^ виробничi потужностi якого пщлягають реконструкцiï, до нього мають бути поставлеш такi ж вимоги експертноï оцiнки за питаннями ветеринарноï превенци, як це викладено вище. На вже дшчих фермах оцiнку як територп, грунтiв, джерел водопостачання, так i самого технолопчного процесу слщ проводити згщно з вимогами, передбаченими планом санiтарно-гiгiенiчноï паспортизацiï [9].
Загальну саштарно-ппешчну оцiнку на даному етат проводять при введеннi пiдприемства чи окремого його цеху в експлуатацш i, згщно з вимогами, вона повинна вщповщати найвищому або доброму балу. Така добра ощнка е пщставою введення пiдприемств в дш.
Другий обов'язковий етап плану ЗВП (постшно дiюча профiлактика) мае сво1'м основним завданням встановити i регулярно контролювати вiдповiднiсть дiючоï технологiï нормативним зооппешчним параметрам, добробутним вимогам запланованого варiанту. Оцiнка повноти реалiзацiï даних вимог з метою проведення постшного ветеринарно-санiтарного i зоогiгiенiчного контролю за станом здоров'я тварин стада входить в обов'язки офщшних iнспекторiв ветеринарно!' медицини. Тому в практичнш робой на пщприемствах з iнтенсивними технолопями ведення тваринництва вже давно використовують узагальненi методи оцiнки i контролю функцюнальних можливостей органiзму тварин. Частина з тих методiв увiйшла в обов'язковi при проведеннi i оргашзацп таких регулярних планових заходiв селекцiйноï роботи, яким е бонiтування i планова диспансеризацiя маточного племiнного поголiв'я [2,10,14,25,29]. ..... .
На основi одержаних селекцiонерами i гiгiенiстами даних встановлеш сьогоднiшнi технологiчнi нормативи для рiзних груп продуктивних тварин, контроль за дотриманням ïx покладено на спецiалiстiв ветеринарноï медицини, в обов'язки яких входить збереження здоров'я тварин стада. Для цього постшно використовувались шдивщуальш клшчш методи, в тому чи^
166
визначення (Т,П,Д). Проте для експресноï ощнки здоров'я конкретного цшого стада тварин, що е надто важливим в промислових технолопях, кшшчш методи, якi використовують в племшних стадах, е надто громiздкi. Тому спещалюти-гiгiенiсти ще у 80-т роки минулого столiття прийняли запропоноване проф. J. Kalich [42] визначення клшчно-здорового стада, в якому здоров'я пов'язане з продуктивнiстю: тварини клмчно здорового стада проявляють продуктившсть, яка вiдповiдае ïx генетичному потенщалу. Сьогоднi висновок пiдтверджено вивченням енергетичного балансу оргашзму тварин у ^матичних камерах. Опрацьованi i зоотеxнiчнi методи вивчення енергетичного балансу оргашзму окремих тварин i стада, а звщси i ступеня реалiзацiï генетичного потенщалу. Для цього достатньо, знаючи генетичний потенщал, вирахувати з нього енергш одержаноï продукцп. Якщо продуктивнiсть стада близька до генетичного потенщалу, можна стверджувати, що здоров'я тварин стада добре.
Аналiз i ощнку мшро^матичних умов утримання стада доцiльно вести за пщсумковою кiлькiстю балiв, одержаних при застосуванш методики Ю.М. Маркова [22], М.В.Демчука [9]. Головною перевагою методики бального пщходу до ощнки мiкроклiматичниx умов утримання тварин е можлившть визначити число втрачених балiв, а за ними й ri фактори, якi найбiльш негативно впливали на органiзм цiлого стада тварин, часто протягом достатньо довгого перюду. Такий пщхщ дае можливiсть реально вирахувати i показати господарю величину збитюв. Якщо до того додати ще таю добробутш вимоги, як вигщшсть, погану теплопровiднiсть, суxiсть пщлоги (ложа), вiльний доступ до води i кормiв, якi включають (згщно з шмецькою методикою) до ощнки систем утримання i технологи за Т01-200 [39,44] або польською SPIWET [41], то спецiалiст одержуе цифровi (в балах) данi для ощнки всього комплексу факторiв середовища на оргашзм практично вах тварин стада. А це означае насюльки вщповщае впроваджений на фермi варiант технологи вимогам рентабельной виробництва.
Практика ведення промислового тваринництва показала можливють вирахування залежностi рiвня продуктивностi тварин вщ ступеня оптимальностi мiкроклiмату, виразивши в конкретних цифрових величинах (в балах i процентах). Методика сумарноï теxнологiчноï оцiнки результатiв дослiдження параметрiв мжро^мату в балах була апробована на фермах для ощнки дотримання в них проектно-технолопчного режиму (ПТР) стосовно ппешчних нормативiв прийнятих у ВНТП [9,22].
За даними Е.Мотеса i ш. В перiод адаптаци до ютотно змiнениx умов утримання тварини можуть втрачати 30-50% продуктивностi.
Наступний крок можна зробити шляхом вирахування узагальненого вираження стресово-впливаючих факторiв (в тому чи^ годiвельниx, теxнологiчниx, мiкроклiматичниx) на основi даних таких результуючих показникiв як продуктившсть i репродуктивш можливостi оргашзму включно з одержанням приплоду вщ тварин даного конкретного стада, наприклад, за рiчний перiод [22,23]. Вважають, що за такими даними можна судити про вщсоток реалiзацiï генетичного потенщалу тварин стада [23]. В умовах
167
штенсивних технологш aHani3 даних продуктивност за пару послщовних (2-3) роюв дае можливiсть судити i про aдaптaцiйну здaтнiсть тварин стада до змшених (наприклад технологично або процесом aклiмaтизaцiï) умов [33].
1стотний негативний стресогенний вплив на функщональний стан оргашзму продуктивних тварин часто створюють тaкi комплекси етолопчних i мжро^матичних фaкторiв, якi складаються в примiщеннях при промислових надштенсивних технологiях. За даними низки aвторiв [2,25,41], говорити тут про оптимальш умови утримання, якi сьогоднi узагальнюються термiном „добробут тварин", не можна. Про це свщчить ïx вплив на зниження природноï стiйкостi тварин до захворювань i нaвiть тривалють ïx продуктивного використання. G також штотш зауваження щодо якостi продукцн, одержaноï вiд таких тварин. Тому вченими з краш GC, США i ш. було розроблено методику визначення стану добробуту тварин [39,41]. Одержат таким чином результати використовують при регулярному виробничому добробутно-гiгiенiчному i ветеринарно-саштарному контролях ферм. Для цього в крашах GC переглянуто i постшно вдосконалюються нормативно прaвовi акти, яю регламентують умови утримання тварин (це так зваш конвенцiï, директиви i нормативи GC). Дотримання вимог добробуту вигщно виробникам (так як i виробництво екологiчноï продукцiï), бо це дозволяе реaлiзувaти ïï за ютотно вищими цiнaми.
Третiй етап включае передбaченi в плaнi ЗВП заходи превентивноï терaпiï. Сюди входять даш дослiджень, одержaнi в результат як паспортизаци дiючоï ферми, так i поточного боштування i диспансеризаци поголiв'я стада за програмою технолопчного процесу, або зв'язаш з потребами, що виникли в результaтi aнaлiзу даних вимушеноï диспaнсеризaцiï (прояви i розвиток зниження продуктивности включно з репродукцшними i захисними можливостями корiв, одержання потомства з вiдxиленнями у розвитку, проявами незаразних, iнфекцiйниx чи швазшних захворювань. Встановлення вiдступу вщ вимог постiйно дiючоï профiлaктики та ощнка ступеня ïx стресогенностi, диктують пункти плану як превентивноï, так i зaгaльноï чи спецiaльноï терапи.
Для вирахування цифрового виразу збитюв, що сталися в результaтi впливу негативних чинникiв середовища, була розроблена математична модель ощнки впливу чинниюв зовшшнього середовища на продуктивнiсть тварин [18].
Висновки. Виходячи з aнaлiзу даних джерел лiтерaтури i власних дослщжень щодо методiв оцiнки впливу комплексу чинниюв середовища на здоров'я як оргашзму, так i, зокрема, стада тварин, запропоновано схему регулярного контролю, а при потребi i постшного, мошторингу за здоров'ям як середовища, так i стада. Розроблено математичну модель ощнки iндексу зниження продуктивноси тварин стада внaслiдок дп на ïx оргaнiзм певного комплексу стресогенних фaкторiв, що складаеться при використанш конкретних вaрiaнтiв iнтенсивниx технологш виробництва.
168
Л1тература
1. Антомонов М.Ю. Методика формирования комплексных показателей в эколого-гигиенических исследованиях // Гигиена и санитария. - 1993. -№7. - С.20-23.
2. Брук Ф. Добробут сшьськогосподарських тварин при штенсивних безприв'язних i оргашчних /еколопчно чистих/ системах утримання. Наук. вкник ЛДАВМ iм. С.З. Гжицького. - Д. - 2002. - Т.4/2. -С.92-100.
3. Вербицький П.1. 10-рiчний шлях удосконалення ветеринарноï медицини Украïни // Ветеринарна медицина Украши. - 2001. - № 8. -С.4-5.
4. Волков Г.К. Зоогигиенические нормативы для животноводческих обьектов: Справочник. - М.: Агропромиздат, 1986. - 304с.
5. Волков Г. К., Данилова А. Н. Ветеринарно-гигиенические обеспечение крестьянских ферм. Матер. научно-практ. конф. посвящ. 90 лет, висш. ветерин. образов. в России, 1998. - С.55-56. (Пропедевтика ппени /За ред. Б.Г.Гончарука/. - К.: Вища школа. 1995. - С.465-479.
6. Гончарук Б.Г., Кундiев Ю.1., Бардов В.Г. та ш. Загальна ппена.
7. Даценко 1.1., Габович О.Д. Профшактична медицина. Загальна ппена з основами екологп. - К.: Здоров'я. - 1999. - 694 с.
8. Демчук М.В. Сучасш вимоги до перспективних технологш виробництва продукцп скотарства. Наук. вюник ЛДАВМ iм. С.З. Гжицького. -Л™ - 2002. - 4/2/ч.5. - С. 112-120.
9. Демчук М.В., Андрусишин Й.В., Гаврилець Б.С. i ш. Ппена тварин. Практикум / за ред. Демчука М.В. // К. - Сшьгоспосв^а. - 1994. - С.67-84.
10. Демчук М.В., Книшук П.В. Особливосп методичних пiдxодiв до ощнки здоров'я стада продуктивних тварин // Збiрник наук. праць ХДЗВА „Проблеми зоошженери та ветеринарноï медицини". Ветеринарнi науки, випуск 20. - Ч.2. - Том 2. - Харюв, 2009. - с.180-187.
11. Демчук М.В., Кравщв Р.Й. Роль лiкаря ветеринарноï медицини в реалiзацiï нормативно-правових акив, гiгiенiчниx норм, ветеринарно-санiтарниx вимог i правил щодо виробництва продукци тваринництва. -ВМУ. - №3. - 2003. - С.44.
12. Демчук М.В., Польовий Д.В. Новi тдходи до бальноï ощнки мшро^мату у тваринницьких будiвляx. Зб. наук. праць Вшницького державного аграрного ушверситету. Сучаснi проблеми екологп та ппени продукци тваринництва. Вшниця. - 2000, вер.8, Т.2. - С. 100-102.
13. Демчук М.В., Решетник А.О., Лайтер-Москалюк С.В. Деяю показники природноï резистентностi гiбридниx свиней на основi породи ландрас з рiзною стресочутливктю. Збiрник наук. праць ПДАТУ, випуск 17. - К-Подiл., 2009. - с.107-111.
14. Диспансеризацiя великоï рогатоï худоби. Методичш рекомендаци. /Левченко В.1., Кондрахш 1.П., Харута Г.Г. та ш. - Киïв, 1990. - 60с.
169
15. Книшук П.В., Демчук М.В., Ткачук В.М. Наукове обгрунтування плану ЗВП для корекци технологи виробництва молока // Науковий вюник ЛНУВМ та БТ iменi С.З. Гжицького. - Львiв, 2009. - Т.11, №3(42). -Ч.3. - С.47-54.
16. Ковач Ф. Основные ветеринарно-санитарные и зоогигиенические правила профилактики инфекций на комплексах. В кн.: Ветеринарно-санитарные и зоогигиенические проблемы промышленного животноводства. / Под ред. Г.К.Волкова, В.С.Ярних/.—М.: Колос— 1979.- С. 187-199. —
17. Козенко О.В. Сукупний вплив несприятливих чиннимв навколишнього середовища на показники екстер'еру // Наук. вкник ЛДАВМ iм. С.З. Гжицького. - Т.4 /№2/, ч. I. - Львiв, 2002. - С. 191-195.
18. Козш Б.1., Демчук М.В. Математична модель оцiнки впливу зовшшнього середовища на продуктивнiсть сiльськогосподaрськиx тварин. Наук. вкник ЛНУВМ та БТ iменi С.З. Гжицького, Львiв. - 2010. - Т. 12, №1(43).
- С.282-287.
19. Козiй В.1. Мошторинг окремих пaрaметрiв добробуту та ïx вплив на захворювашсть корiв у дшянщ пaльцiв в умовах прив'язного та безприв'язного утримання. Науковий в^ник ЛНУВМ та БТ iменi С.З.Гжицького. - Т.10, №4(39), 2008. - С. 97-102.
20. Кравщв Р.Й., Демчук М.В., Драчук А.О. Бюетичш аспекти пщготовки лiкaря ветеринaрноï медицини. Тези доп. мiжн. наук.-практ. Конференций формування особистостi студентiв, як майбутшх фaxiвцiв лiкaрськоï справи, прaцiвникiв охорони здоров'я та шших соцiaльно орiентовaниx установ у контекстi бiоетики. 6—7 березня 2003 р. - Львiв.
- 98 с.
21. Мазуркевич А. Пщготовка фaxiвцiв ветеринaрноï медицини: досягнення та проблеми, - Ветеринарна медицина У краши. - 2001. - С. 14.
22. Марков Ю.М. Методические рекомендации по зоогигиеническому нормированию, интегральной оценке и расчетам технологических режимов обеспечения микроклимата производственных зданий в промышленном животноводстве. Харюв. - 1983. - 40 с.
23. Марчук О., Марчук Я., Демчук М.В. Особливост профшактики захворювання корiв в умовах СГ ТзОВ „Лище" Луцького району Волинськоï област // Науковий вiсник ЛНУВМ та БТ iменi С.З.Гжицького.
- Л^в, 2009. - Т.11, № 3(42). - Ч.3. - С.90-95.
24. Медведский В.А., Соколов Г.А., Трофимов А.Ф. и др. Гигиена животных. Под ред. В.А.Медведского, Г.А.Соколова. - Мн.: Адукация i виховання, 2003. - 608 с.
25. Демчук М.В., Козенко О.В., Двилюк 1.В., Богачик О.Г., Стаенний О.В. Методичш вкaзiвки з курсу „Загальна ветеринарна профшактика" роздш „Добробут тварин", 2009. - 189с.
170
26. Плященко С.И. Система санитарно-гигиенических мероприятий на молочных комплексах и фермах. - Мн.: Наука и техника, 1987. - 61с.
27. Польовий Л.В. Зооппешчне обгрунтування проектно-технолопчних ршень вдосконалення енергоощадних технологи вiдгодiвлi молодняка велико! рогато! худоби. / Автореф. дис. на док. с-г, наук. -Львiв, 1997. - 43 с.
28. Радионов Н.Т., Медведев С. С. Защита животных от болезней в домашних условиях. К.: Урожай, 1994. - 127с.
29. Рекомендаци з профшактики неплщност худоби / Зверева Г.1. Яблонский В. А., Косенко М.В. та шшь - 2001. - 18с.
30. Решетник А.О., Демчук М.В. Стресостшюсть i пщвищення природно! iмунореактивностi оргашзму свиноматок в умовах промислових технологш // Науковий вкник ЛНУВМ та БТ iменi С.З. Гжицького. - Т.11, №2(41). - Ч.4. - С.249-253.
31. Рихтер В. и др. Основные физиологические показатели у животных и технология содержания / В. Рихтер, Э. Вернер, Х.Бер. - М.: Компос, 1982. - 192 с.
32. Сергета С.0., Бойчук Б.Р., Лапанюк 1.В. Загальна ппена: навчальш поЫбник для практичних занять студешпв 6 курсу медичного факультету. Тернопшь.: Укрмедкнига, 1999. - С.33-41.
33. Сирацкий И. В. Изучение биологических особенностей приспособленности животных к условиям содержания и эксплуатации путем нахождения индекса адаптации [Текст] И.В.Сирацкий, В.В. Меркушин, А.И. Костенко /Шсник аграрно! науки. - 1994, №2. - С.21-28.
34. Смирнов А.М., Симецкий М.А., Таланов Г.А. Состояние и перепектива ветеринарной санитарии, гигиени и екологии. Ветеринария. - № 10. -2001. - С.3-6.
35. Уразаев Н.А., Новошинов Г.П., Локтионов В.Н.Биоценоз и болезни животных. - М.: Колос, 1978. - 270с.
36. Яблонський В., Яблонська О., Плахтш П. Наукознавство. Основи наукових дослщжень у твариннищш та ветеринарнш медициш К.:Подшьський. - Медобори. - 2001. - 244с.
37. Яблонський В. А., Хомин С.П., Завiрюха В.1., Демчук М.В., Стойка Р.С., Серпенко О.1., Косенко М.В., Коцюмбас 1.Я., Кусень С.Й., Орацький Й.З. // Бiотехнологiчнi i молекулярно-генетичш основи вiдтворення тварин. - Львiв, „Афша", 2009. - С.156-164.
38. Якубчак О., Мельничук С., Звон А., НАССР- ефективна превентивна система гаранти безпеки продукив харчування. - ВМУ. -№ 4. - 2003. - 37с.
39. Broom D. Concepts in Animal Welfare || WSPA, - London. - 2000. - p.2-3.
40. Demchuk M. Gesundheitzustand einer viehherde. Landwirdschaft und Agrotourismus 4. Simposiums "Osterriechisch - Ukrainische Landwirtschaft". 26-29 August 2002. - BAL Lumpenstein. Proceedings. -
171
s.88-89.
41. Kolacz R., Bodak E. Dobrostan zwierzat i kryterij jego oceny. - Medycyna weterynaryjna 55(3). - 1999. - s. 147-153.
42. Kalich J. The objectives of Animal Higiene in veterinary training with special conside ration being given to moderne Animal husbandry. Collected Reports IV International cjngress Animal Higiene. High Tatr as Czechoslovak. 25 september, 1982, p.7-10.
43. Rockicki E., Wrzesien R. Perwencja weterynaryjna w apekcie higieny zwierzat, t. Problemy higieny, №1. - 2001. - s. 34-36.
44. Standarty higieniczne dobrostanu zwierzat oraz przepisyv U. Praca ztiorowa pod redack. Prof. dr.R.Kolacza. Wroclaw. - 2000. - 78s.
Summary
Demchuk M.V., Kozenko O.V., Koziy B.I., Knyshuk P.V.
METHODS TO STUDY THE INFLUENCE OF COMPLEX ENVIROMMENTAL FACTORS ON FUNCTIONAL STATUS AND BODY
OR HERD ANIMALS
Analyzing data sources of literature and own research on methods for assessing the complex impact of envirommental factors on health as a body, and, in particular herd animals offerea regular control scheme, and if necessary, and constant monitoring of envirommental health as well and cattle. The mathematical model assessment index lost productivity as a result of herd animals for their body a certain set of stress factjrs is the use of specific options for intensive production technologies.
Cmammx Hadiumna do peda^i'i 1.09.2010
172
