CC BY
25
16.Моргун В. Хл1бний достаток ¡ продовольча безпека / В. Моргун // Cbít. -2014. - № 35-36 (вересень). - С. 2-3.
References
1. Morgun V. V. Modern cultivars and optimal power protection systems for fall-seeded wheat. - Club 100 tsentneriv/V. V. Morgun, E. V. Sanin, V. V. Schwartau // Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine, company "Syngenta", Switzerland. - Edition IX. - Kyiv - Logos, 2015. - 146 p.
2. Orlyuk A. P. Genetic markers of wheat / A. P. Orlyuk, O. Gonchar, L. O. Usyk //. K: Alepha - 2006 -144 p.
3. Litvinenko M. A. Plant breeding and genetics institute - National Center of Seed and Cultivar Investigation. Department of breeding and seed production of wheat in 100 year history of the institute / M. A. Litvinenko. - Edited volume of USCIS - NCSCI. - Vol. - 20 (60). - Odessa. - 2012. - pp. 3 - 9.
4. Vlasenko V. A. Breeding evolution of Myronivska wheat / V. A. Vlasenko et al. - Myronovka, 2012. - 330 p.
5. Alabushev A. V. Adaptive potential of grain cultivars / A. V. Alabushev//' Pulse and cereal cultivars. - 2013. - №2 (6). - pp. 47-51.
6. Kochmarskyy V. S. Selection of soft fall - seeded wheat / V. S. Kochmarskyy, V. Kyrylenko // Myronivskiy Institute of Wheat named after V. M. Remeslaofthe National Academy of Agricultural Sciences (1912-2012). - Myronivka. 2012. -816 p.
7. Yashovskyy I. V. Ecological basics of grains breeding // Scientific basics of grain production. - Ed. by V. F. Saika. - K - Vrozhai - 1994. - pp. Ill - 120.
8. Gavrilyuk M. M. Kiev wheat is a new opportunity for agricultural sector of Ukraine / M. Gavrilyuk, V. P. Oks'om, V. Gavrilyuk, V. V. Vakulenko //. - Seed farming. - 2016. - № 7. - pp. 1-14.
9. Tereshchenko YF Scientific substantiation of formation of productivity and quality of food grains and seed winter wheat in the southern forest steppe Right-Bank: Author, dessert. Doctor. Agricultural Sciences: 06.01.09 / NAU. - K., 1999.
- 33s.
10. Ulic AL Performance winter wheat depending on predecessors and sowing in Right-bank Forest Steppe: Author. Candidate of Agricultural .. Science. -06.01.09 / NAU. - K., 2006. - 20 s.
11. Methods of expertise and state examining of grain, cereal and legume cultivars // Protection of plant breeder's rights. - K. - 2003. - №2, - ch. 3 -pp. 6 - 19, 191 - 204.
12. Catalogue of cultivars and hybrids prepared by Plant breeding and Genetics Institute - National center of seed and cultivar investigation 2016. - Odessa: PBGI - NCSCI, 2016.-172 p.
13. Litvinenko M. A. A 100th anniversary of the development of soft fall - seeded wheat breeding programs/ M. A. Litvinenko //. Seed farming and protection of plant breeder's rights. - 2016. - № 2 (31). - pp.75 - 82.
14. Gavrilyuk M. N. A priority to short stemmed high-intensive cultivars of soft fall - seeded wheat/ M. M. Gavrilyuk//Agricultural business today. - №23 (318).
- 2015. - pp. 8-9.
15. Netis I. T. Fall - seeded wheat in a steppe zone / I. T. Netis. - Kherson: Aylant, 2004. - 95 p.
16. Morgun VA Bread sufficiency and food security / V. Morgun // World. - 2014.
- № 35-36 (September). - P. 2-3.
Т. П. Шепшова УДК 633.52:631.5
кандидат с.-г. наук, старший викладач
кафедри загального землеробства
ЦентральноукраТнського нацюнального
техычного уыверситету
tamara.shepilova@mail.ru
Д. I. Петренко
кандидат техычних наук, доцент кафедри стьськогосподарського машинобудування ЦентральноукраТнського нацюнального техычного уыверситету petrenko.dimitriy@gmail.com
ВПЛИВ СПОСОБУ С1ВБИ I НОРМИ ВИС1ВУ НАС1ННЯ НА PICT I РОЗВИТОК РОСЛИН COÍ
Анотац/я. В статтi наведено результати дослщжень з вивчення впливу способ/в с'тби i норм виаву на б'юметричнi показники i врожайн'ють ранньостиглого сорту coi Золушка.
Встановлено, що зб/лылення норми виаву в'щ 0,4 до 1,0 млн/ra призводило до зменшення висоти i маси рослин coi'. В широкорядних постах з м/жряддями 45 см маса i висота рослин була большою, н'ж у звичайних рядкових з шириною м/жрядь 15 см, через кращу осв/тлен/сть рослин. Площа листковоТ поверхн/ на 1 га була большою при ширинi м/жрядь 15 см за норми висту 0,8 млн/га - 61,0 тис. м2 i при м'жряддях 45 см за норми висту 0,6 млн/га - 60,5 тис. м2. Зрщження або загущения noc'm'm призводило до зменшення площi листковоТ поверхн/ на 1 га.
Найб/льшу врожайн/сть coi' сорту Золушка забезпечила авба з шириною м/жрядь 15 см i нормою висту нас'тня 0,8 млн/га - 19,7 ц/га. Розширення м/жрядь в 'щ 15 до 45 см призводило до iстотного зниження р'тня врожайност'! в середньому на 17 %.
Ключовг слова: соя, способ с'тби, норма висту, маса рослин, висота рослин, площа листюв, урожайн 'ють. Т. П. Шепилова
кандидат сельскохозяйственных наук, старший преподаватель кафедры общего земледелия Центральноукраинский национальный технический университет Д. И. Петренко
кандидат технических наук, доцент кафедры сельскохозяйственного машиностроения Центральноукраинский национальный технический университет
ВЛИЯНИЕ СПОСОБОВ ПОСЕВА И НОРМ ВЫСЕВА СЕМЯН НА РОСТ И РАЗВИТИЕ РАСТЕНИЙ СОИ
Аннотация. В статье приведены результаты исследований по изучению влияния способов посева и норм высева на биометрические показатели и урожайность нового раннеспелого сорта сои Золушка.
Установлено, что увеличение нормы высева от 0,4до 1,0 млн/га приводило к уменьшению высоты и массы растений сои. В широкорядных посевах с междурядьями 45 см масса и высота растений была большей, чем при ширине междурядий 15 см, из-за лучшего освещения растений. Загущение посева от 0,4 до 1,0 млн/га приводило к уменьшению площади листьев отдельных растений на 42-49 %. Площадь листьев на 1 га была большей при ширине междурядий 15 см с нормой высева 0,8 млн/га - 61,0 тыс. м2 и при междурядьях 45 см с нормой высева 0,6 млн/га - 60,5 тыс. м2. Увеличение или снижение нормы высева приводило к уменьшению площади листьев на 1 га. Наибольшую урожайность сои сорта Золушка обеспечил посев с шириной междурядий 15 см и нормой высева семян 0,8 млн/га - 19,7 ц/га. Расширение междурядий от 15 до 45 см приводило к снижению уровня урожайности в среднем на 17 %.
Ключевые слова: соя, способ посева, норма высева, масса растений, высота растений, площадь листьев, урожайность. Т. P. Shepilova
PhD of Agricultural Sciences, Senior Lecturer at the Department of General Agriculture Central Ukrainian National Technical University
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
74
№1, 2017
D. I. Petrenko
PhD of Technical Sciences, Associate Professor at the Department of Agricultural Engineering Central Ukrainian National Technical University
INFLUENCE OF SEEDING METHODS AND RATES ON THE GROWTH AND DEVELOPMENT OF SOYBEAN
Abstract. The article presents the results of research on the influence of seeding methods and rates on biometric performance and productivity of the new early variety of soybean Zolushka.
Field studies were conducted during 2015-2016 on the ordinary medium-humus heavy-clay black soil. Laboratory and statistical methods were applied during the field studies.
It was found that in wide-row planting with the row width of 45 cm, the height of the plants during ripening period was higher and equalled on average to 104.5 cm, whereas horizontal planting was about 92.9 cm. Increasing the seeding rate from 0,4 to 1,0 million/hectare resulted the decrease the plant height in rows from 15 cm to 9.7 cm, between rows from 45 cm to 15.1 cm.
In spaced planting with the rate of 0,4 million/hectare the wet weight of the plants was bigger and significantly reduced with the thickening of crops to 1,0 million/hectare in both ways of seeding by 17.3 and 34.9 g respectively. The estimation of the leaf surface area showed that it was higher with the seeding rate of 0,4 million/hectare in both ways of seeding - 1625 and 1754 cm2. Thickening of crops to 1,0 million/hectare resulted a significant reduction of the leaf area of some plants in rows of 15 cm - 745 cm2, and in rows of 45 cm - to 853 cm2.
The leaf surface area of 1 hectare was higher at 15 cm between rows with the seeding rate of 0,8 million/hectare -61.0 thousand/m2 and at 45 cm between rows with the seeding rate ofO, 6 million/hectare - 60.5 thousand/m2 correspondently. Higher level of productivity we gained with a width of 15 cm between rows. That is on average 18.6 centners/hectare, whereas with the width between rows 45 cm it was 15.5 centners/hectare, wich is lower by 17%. Increasing the seeding rate from 0,4 to 0,8 million/hectare increased the productivity with the width of 15 and 45 cm - 2.6 and 2.1 centners/ hectare with further thickening of planting to 1,0 million/hectare decreased the productivity by 0.7 and 0.6 centners/hectare correspondently.
Keywords: soybean, seeding method, seeding rate, weight of plants, plant height, leaf area, productivity.
Постановка проблеми. Соя, як цшна бшково-олш-на культура, яка мае широкий спектр використання в харчовш i техшчнш промисловосп, набувае виключного значения. Ниш спостер1гаеться збшьшений попит на сою i coeei продукти, що зумовлюе бурхливий розвиток соестння. Зростаюча св1това та внутршня потреба в coi зумовила невщкладне завдання збшьшити виробництво coi в УкраТш, де е чи не найбшьцм в бврот можливосп для ií культивування. В УкраТш спостер1гаеться щортне збшьшення nociBHHX площ i валових зборш. Так, за 20002016 рр. nociBH uieí культури зросли з 0,65 до 2,1 млн га. Проте нарощування виробництва мае вщбуватись за рахунок максимально! реал1заци' генетичного потенц1алу сучасних coptíb uieí культури, а не лише екстенсивним шляхом - за рахунок збшьшення площ посту [1, 2].
ГНдвищений ¡нтерес до вирощування coi спонукае до активно! селекцшноТ роботи та впровадження нових coptíb. В1домо, що сорти coi неоднозначно реагують на фактори зовшшнього середовища, тому для кожного нового сорту необхщно встановлювати оптимальш пара-метри агротехшчних прийомш. Серед них способи авби i норми виаву мають виняткове значения, так як визна-чають увесь технолопчний комплекс вирощування культури i значно впливають на ií продуктившсть [3-5]. Отже, розробка сортовоТ агротехшки е актуальним i важливим питаниям.
Анал1з останнix дослщжень i публшацш. ДослЬ дженнями встановлено, що при вирощуванш ранньо-стиглих coptíb з меншою масою рослин норму виаву i 'ix густоту необхщно збшьшувати з одночасним зменшенням ширини м1жрядь, а тзньостиглих coptíb з бшьшою масою рослин норму виаву зменшувати, а ширину мшрядь -збшьшувати [6].
За останш роки одержан! hobí даш, що свщчать про збшьшення врожаю coi при звужених мшрядцях, особливо скоростиглих coptíb. За умови забезпечення надшного захисту вщ бур'яшв, сою доцшьно стти зви-чайним рядковим способом. У такому nociei вона краще конкуруе з бур'янами за фактори життя (cbítho, вологу, поживш речовини тощо), надшно захищае фунт вщ перегршання, негативного впливу водноТ i bítpoboí еро-3ií, формуе вищу врожайшсть зерна, потребуе значно менших затрат ¡3 догляду за культурою [7, 8].
Науково-дослщними установами в р1зних репонах вивчеш i рекомендован! оптимальш норми виаву наання coptíb, причому для ранньостиглих вони повинш бути вищими, шждля середньостиглих i тзньостиглих [9,10]. У посушливих районах густоту посту необхщно зменшити, а при достатшх вологосп i осв1тленш - збшьшити, але
при цьому необхщно враховувати, що надмфна густота призводить до вилягання.
Мета статп. Встановити для ранньостиглого сорту coi Золушка оптимальну ширину мшрядь та норму виаву наання, що забезпечить одержання високоТ врожайносп.
Методика дослщження. Польовий дослщ проводили впродовж 2015- 2016 pokíb на дослщному пол1 Центральноукрашського нацюнального техшчного уш-верситету. 1рунт дослщних дшянок - чорнозем звичай-ний середньогумусний, важкосуглинковий. Bmíct гумусу в орному Luapi дослщних дшянок становить 4,4 %, азоту, що легко пдрол1зуеться - 10,9 мг/100 г фунту, рухомого фосфору - 5,1 мг/100 г фунту, обмшного кал1ю - 13,3 мг/100 г фунту.
Дослщ закладено методом блоюв. Площа дшянок першого порядку складала - 36 i 72 м2, другого - 9 i 18 м2. Стввщношення факторт 2:4. Повторшсть у flocnifli триразова. Г1щ час проведения дослщжень користувались польовим, лабораторним i статистичним методами.
Ochobhí результати дослщження. У роки досл1-джень noroflHi умови були не досить сприятлив1, в ок-peMi пер1оди вегетацй' coi вщмнались значн1 коливання температури пов1тря та вщсутшсть опад1в, що мало негативнi наслщки на продуктивн1сть рослин. Температура пов1тря в nepiofl вегетацй' coi була бшьшою за середньобагаторнш показники. У липш температура пов1тря перевищувала середньобагатор1чне значения у 2015 р. на 1,7 °С, у 2016 р. - на 2,3 °С. У cepnHi також вщмналось п1двищення температури bíahocho середнього показника - на 2,3 i 1,6 °С вщповщно. В TpaBHi к1льк1сть onafliB у роки досл1джень становила 71 i 109 мм, що сут-тево бшьше за середньобагатор1чний показник (45 мм). Липень виявився посушливим у 2016 р., а серпень у 2015 р., що мало негативш наслщки на формування i достигання наання. Пдротермнний коефщгёнт перюду вегетацй' coi становив 0,83, що свщчить про посушлив1 умови.
Визначення висоти рослин coi проводили у фаз1 наливу наання. Дослщження показали, що висота рослин coi сорту Золушка залежала як вщ ширини мшрядь, так i норм виаву наання (табл. 1).
Встановлено, що в широкорядних поавах з мшряд-дями 45 см висота рослин була вищою i становила в середньому 104,5 см, toaí як за звичайно!' рядково!' авби - 92,9 см. Збшьшення норми виаву вщ 0,4 до 1,0 млн/ra призводило до зменшення висоти рослин за мшрядь 15 см - на 9,7 см, за м1жрядь 45 см - на 15,1 см.
Сира маса рослин coi пщ час наливу наання була в межах - 42,2-77,1 г. В розрщжених поавах з нормою
№1, 2017
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
75
Таблиця 1
Бюметричш показники та врожайшсть рослин coi залежно bía способу cíb6m i норми виову (2015-2016 рр.)
Ширина рпжрядь, см (фактор А) Норма BHCiey, тис./га (фактор В) Висота рослин, см Маса рослин, г Площа листково'| поверхш УрожайHicTb, т/га
OAHieï рослини, см2 на 1 га, тис. м2 2015 р. 2016 р. Середне
15 400 96,1 64,3 1625 49,4 16,0 18,2 17,1
600 94,8 59,8 1384 59,7 17,2 20,0 18,6
800 94,2 58,3 1159 61,0 18,4 20,9 19,7
1000 86,4 47,0 880 52,9 18,0 20,0 19,0
45 400 114,5 77,1 1754 52,8 13,3 15,7 14,5
600 103,8 67,3 1457 60,5 13,8 16,2 15,0
800 100,1 55,9 1211 57,2 15,8 17,4 16,6
1000 99,4 42,2 901 45,2 15,1 16,8 16,0
Н1Р05 по фактору А 0,4 0,5
Н1Р05 по фактору В 0,6 0,7
Н1Р05 по фактору AB 0,9 1,0
висту 0,4 млн/га маса рослин була бшьшою i суттево зменшувалась при загущены nocmm до 1,0 млн/га за обох cnoco6¡b c¡b6h. Так, при шириш м1жрядь 15 см вона зменшувалась на 17,3 г, а при мшряддях 45 см - на 34,9 г.
У широкорядних постах з м1жряддями 45 см маса рослин була бшьшою, шж за звичайноТ рядковоТ авби. Так, при 45 см вона становила в середньому 60,6 г, а при м1жряддях 15 см - 57,4 г.
Визначення площ1 листковоТ поверхш показало, що бшьшою вона була у вар1антах з нормою висту 0,4 млн/га за обох cnoco6¡b авби - 1625 i 1754 см2/рос-лину. Загущення постт до 1,0 млн/га призводило до суттевого зменшення площ1 листкт окремих рослин за м1жрядь 15 см - на 745 см2, а за м1жрядь 45 см - на 853 см2/рослину. Слщ також вщм1тити, що за широкорядно! авби площа листя одшеТ рослини була бшьшою i становила в середньому 1331 см2, тод1 як при шириш м1жрядь 15 см - 1262 см2/рослину.
В1домо, що в1д po3M¡p¡b площ1 листковоТ поверхш рослин залежить продуктившсть фотосинтезу i величина врожаю. 1снуе пряма залежшсть м1ж розмфами площ1 листкт в постах i ртнем урожайносп. Так, при збшь-шенш в постах сумарноТ площ1 листковоТ поверхш урожайшсть зростае перш за все за рахунок поглинання бшьшоТ кшькосп сонячноТ pafliauií.
ГИд час наливу насшня при шириш м1жрядь 15 см збшьшення норми висту вщ 0,4 до 0,8 млн/га сприяло збшьшенню площ1 листковоТ поверхн1 на 11,6 тис. м2/га, подальше збшьшення норми висту до 1,0 млн/га об-умовило зниження показника на 8,1 тис. м2/га. За широкорядно!' авби збшьшення норми висту вщ 0,4 до 0,6 млн/ra сприяло збшьшенню площ1 листкт на 7,7 тис. м2/га, подальше збшьшення норми висту мало негативш наслщки для росту i розвитку рослин, тому площа листкт зменшувалась - на 15,3 тис. м2/га, або 25 %.
За звичайноТ рядковоТ авби площа листкт на 1 га була бшьшою i становила в середньому 55,8 тис. м2, за м1жрядь 45 см - 53,9 тис. м2.
Для одержання великого врожаю coi м1жряддя по-винш забезпечувати повыше поглинання сонячноТ енер-ri'i листковим апаратом рослин, а не витрачатися на на-гртання фунту [7, 8]. За рядковоТ авби формуеться бшьший урожай, бшьше утворюеться бобт i насшин на рослинах. Зменшення ширини м1жрядь в1д 70 до 15 см забезпечуе npnpiCT урожайносп до 10-20 % [6, 9].
У 2015 роцг при шириш м1жрядь 15 см piseHb врожайносп був бшьшим i становив у середньому 17,4 ц/га, при шириш м1жрядь 45 см bíh ¡ctotho зменшився i скла-дав - 14,5 ц/га (HIP05 = 0,4 ц/га). Найвищу врожайшсть
забезпечила стба coi звичайним рядковим способом i нормою висту 0,8 млн/га - 18,4 ц/га, за uiei ж норми виаву врожайшсть була ¡стотно бшьшою i в широкорядних постах - 15,8 ц/га.
У 2016 pou¡ ртень врожайносп coi був дещо бшьшим, за ширини м1жрядь 15 см - 18,2-20,9 ц/га, за м1жрядь 45 см - 15,7-17,4 ц/га. Розширення м1жрядь призводило до ¡статного зменшення врожайносп coi в середньому в1д 19,8 до 16,5 ц/га (Н1Р05 = 0,5 ц/га). За норми виаву 0,8 млн/ra урожайшсть була бшьшою за обох способт авби - 20,9 i 17,4 ц/ra вщповщно.
За дворнними даними при шириш м1жрядь 15 см врожайшсть становила в середньому 18,6 ц/га, при м1ж-ряддях 45 см - 15,5 ц/га, що менше на 17 %.
Загущення посту вщ 0,4 до 0,8 млн/га сприяло збшьшенню врожайносп за м1жрядь 15 i 45 см - на 2,6 i 2,1 ц/га, подальше загущення до 1,0 млн/га обумовило зниження врожаю - на 0,7 i 0,6 ц/га вщповщно.
Висновки. ГНдвищення норми висту призводило до зменшення висоти i маси рослин coi. В широкорядних постах з м1жряддями 45 см маса i висота рослин була 6¡-лыиою, шж за ширини м1жрядь 15 см, через кращу ocbít-лешсть рослин. Загущення посту вщ 0,4 до 1,0 млн/га призводило до зменшення площ1 листковоТ поверхш окремих рослин на 42-49 %. Площа листковоТ поверхш на 1 га була бшьшою при шириш м1жрядь 15 см за норми висту
0.8.млн/га - 61,0 тис. м2, при м1жряддях 45 см за норми висту 0,6 млн/га - 60,5 тис. м2. Найбшьшу врожайшсть coi сорту Золушка забезпечила стба з шириною м1жрядь 15 см i нормою висту насшня 0,8 млн/га - 19,7 ц/га. Розширення м1жрядь в1д 15 до 45 см призводило до зниження ртня врожайносп на 17 %.
Л ¡те ра тура
1. Жолобецький Г. Соева лихоманка / Г. Желобецький // Пропозицт. -2014. - № 10. - С. 48-51.
2. Нщзельський В.А. Сучасний стан виробництва coi / В.А. Нщзельський // Науковий bíchhk Нацюнального уыверситету бюресурав ¡ природокористу-вання УкраТни : Серт "Агрономт". - 2010. - Вип. 149. - С. 257-261.
3. Бабич. А. Соевий пояс ¡ розм1щення виробництва coi в УкраТы / А. Бабич, А. Бабич-Побережна // Пропозиц!я. - 2010. - № 4. - С. 52-54.
4. Бабич А.О. Cbítobí та в1тчизнян1 тенденци розм1щення виробництва ¡ вико-ристання coi для розв'язання проблеми бтка / А.О. Бабич, A.A. Бабич- Побе-режна // Корми i кормовиробництво. - Вшниця : 2012. - Вип. 71. - С. 12-26.
5. Сичкарь В. Соя : как получить больше белка / В. Сичкарь // Зерно. -2013. - № 1. - С. 107-112.
6. Нижеголенко В.М. Урожай i яюсть наання coi залежно вщ технолопчних прийом1в вирощування при зрошенн1 в умовах пвденного Степу Укра1ни: дис. ... канд. с.-г. наук : 06.01.09 / Bivcrop Михайлович Нижеголенко. -Запор1жжя, 2006. - 156 с.
7. 1льенко О.В. Оптим1зацт прийом1в формування врожайност1 coi р1зних груп стиглост в умовах n¡bh¡4h0i частини Степу Укра'1'ни : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09 „Рослинництво" / О. В. 1льенко. - Дн1пропетровськ, 2008. - 19 с.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2017
8. Ткал¡ч 1.Д. Урожайнють та економтнп показники coï залежно вщ шири-ни ммрядь i норм виаву в умовах ЮровоградськоТ обласп / 1.Д. Ткалн, Т.П. Шегплова // Бюлетень 1нституту зернового господарства. - 2008. -№ 33-34.- С. 229-232.
9. Ткал¡ч 1.Д. Вплив способа авби i норм виаву на picT, розвиток i урожайнють coï/ 1.Д. Ткал1ч, Т.П. Шептова // Бюлетень 1нституту зернового господарства. - 2007. - № 30. - С. 60-63
10. Шегплова Т.П. Формування високопродуктивних nociBiB coï пщ впливом агротехнтних прийом1в в умовах Юровоградсько!' обласп : авто реф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09 „Рослинництво" / Шептова Тамара Петр1вна. - Днтропетровськ, 2009. - 17 с.
References
1. Zholobetskyi G. Soybean fever / G. Zholobetskyi // Propozytsiya. - 2014. -№ 10. - P. 48-51.
2. Nidzelskyi V. A. Modem situation in soy production / V. A. Nidzelskyi // Scientific Newsletter of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine: "Agronomy". - 2010. - Issue 149. - P. 257-261.
3. Babych A. Soybean area and distribution of soy production in Ukraine / Babych A., Babych-Pobererzhna A. // Propozytsiya. - 2010. -№ 4. - P. 52-54.
4. Babych A. O. The world and national tendencies of production location and use
of soy in solving the problem of protein / A. O. Babych, A. A. Babych-Poberezhna // Fodder and fodder production. - Vinnytsya: 2012. - Isuue. 71. - P. 12-26.
5. Sichkar V. Soy: how to get more protein / V. Sichkar // Zerno. - 2013. -№ 1. - P. 107-112.
6. Nyzheholenko V.M. Crop and quality of soy seeds depending on technological methods of irrigation in the conditions of southern steppe of Ukraine: dissertation.... PhD in Agriculture: 06.01.09/Viktor Mykhailovych Nyzheholenko. - Zaporizhya, 2006. - 156 p.
7. Il'enko O.V. Optimization of the methods of productivity formation of soy with different groups of ripening in the conditions of the northern part of the steppe of Ukraine: dissertation abstract for PhD in Agriculture: specialty 06.01.09 „Planting" / O. V. Il'enko. - Dnipropetrovsk, 2008. - 19 p.
8. Tkalich I. D. Productivity and economic indicators of soy depending on the row width and seeding rate in the conditions of Kirovohrad region / I. D. Tkalich, T. P. Shepilova // Bulletin of the Institute of grain crops. - 2008. - № 33-34. -P. 229-232.
9. Tkalich I. D. The influences of seeding methods and rates on the growth, development and productivity of soy / I. D. Tkalich, T. P. Shepilova // Bulletin of the Institute of grain crops. - 2007. - № 30. - P. 60-63
10. Shepilova T. P. Fromation of highly productive soybean crops under the influence of agro-technical methods in the conditions of Kirovohrad region: dissertation abstract for PhD in specialty 06.01.09 „Plant growing" / Shepilova Tamara Petrivna. - Dnipropetrovsk, 2009. - 17 p.
Т. Г. Самойленко
кандидат бюлопчних наук, доцент МиколаТвського нацюнального аграрного уыверситету samoilenkostg@mail.ru
УДК 633.812:581.135.51
â а
I. А. Янченко
асгпрант
МиколаТвського нацюнального аграрного уыверситету chamamila87@mail.ru
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРНО! ОРГАН13АЦП ЗАЛОЗИСТОГО АПАРАТУ ТА Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ ЕФ1РН01 ОЛП ЛИСТК1В МОНАРДИ ДВ1ЙЧАСТ01 ЗА УМОВ ВИ РОЩУ ВАН НЯ В П1ВДЕННОМУ СТЕПУ
УКРА1НИ
Анотащя. В умовах експерименту вадослщжуван/ сорти формували типов/'для роду Мопагба /_. листки. Загальна площа листкового апарату залежала як в'щ кущистост/ рослини так п облиственносл / становила вщ 315,1 см2 у сорту Сн'жана, до 856,0 см2 у сорту Серпанок.
Шд час генеративного пер'юду розвитку на поверхн/ еп'щерми формуеться залозистий апарат, залози розташован¡, головним чином, на поверхн/ нижньо/ (абаксиальноУ) сторони листка. Шд час активного цвтння залозистий апарат займае в 'щ 3% до 7% загально/' площ/ еп 'щерми листюв. У, контрольного сорту Слава загальна площа залоз на одиницю поверхн/ абаксиальноУ сторони листковоТ пластинки у 2,4 рази б'тьша у пор/внянн/ з сортом Серпанок та у 1,6 раз 'т больше у пор/внянн/ з сортом Сн 'жана.
Концентрац/я еф/рно/ олп в доспщжуваних зразках листюв коливалась в'щ 1,91% до 2,10%, це св'щчить, що в ц/лому сорти не значно вщр/зняються м'ж собою за да ним показником. Контрольний сорт Слава, що характеризувався б'тьш розвиненим залозистим апаратом, в 1,1-1,2 раз 'т мав б'тьшу концентрашю еф/'рно/' олп в орган/ / пор/внянн/ з /ншими сортами. В залежносл вщ сортових особливостей у другий р/к вирощування з 1 м2 з листкового апарату можливо отримати вщ 2,0 до 3,5 г еф'/рно! олп. Сорт Слава суттево вщр/зняеться вщ сорт/в Сн 'жана та Серпанок, в 'ш мае в 1,51,7 рази б'тьшу еф/роол/йну продуктивн/сгь, що дозволило отримати б'тьший вих'щ еф '/рно! олп з листюв. Хроматограф/чний анализ показав присутшсть у склад/ еф/рно/ олп б'тьш н'ж 30 х/м/чних компонент/в. Основними компонентами еф/рно/ олп монарди дв'шчасго)', вирощено/' в умовах ГИвденного Степу Украши, е тимол, пара-цимен та карвакрол. Основним фенольним компонентом у вах сорт/в, вирощених в зазначених умовах, е тимол, його концентрац/я перевищуе вм/ст карвакролу в 1,8 раз/в.
Ключов'г слова: монарда дв'шчаста, еф/рна ол'т, залозистий апарат, сорт, компонентний склад. Т. Г. Самойленко
кандидат биологических наук, доцент Николаевский национальный аграрный университет И. А. Янченко аспирант
Николаевский национальный аграрный университет
ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ЖЕЛЕЗИСТОГО АППАРАТА И ХИМИЧЕСКИЙ СОСТАВ ЭФИРНОГО МАСЛА ЛИСТКОВ МОНАРДА ДВОЙЧАТАЯ В УСЛОВИЯХ ВЫРАЩИВАНИЯ В ЮЖНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ
Аннотация. В условиях эксперимента все испытуемые сорта формировали типичные для рода МопагНа 1. листья.
№1, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
77
