CC BY
35
мшталы-юю врожайшстю) можна судити про стугмнь ста-бшьносп сорту до впливу змш еколопчних умов репону: чим цей показник нижний, тим сорт б'тьш стаб'тьний.
За цим показником сорти розподшялися в такш послЬ довносп - Космнний Славутич \ Берегиня з розмахом вар1аци вщповщно 0,63, 0,62 \ 0,51 т/га.
Похибку середньоТ арифметичноТ \ розмах вар1аци використовують для характеристики середньоТ арифметичноТ на 5% ршш значущосп (x±t05sx)•. чим менцм ко-ливання в межах середньоТ, тим бтьш достовфний результат. Еколопчний коефщгёнт вар1аци характеризуе ступшь мшливосп середньоТ арифметичноТ (до 10% -низька строкатють, 10-20 - середня \ >20 - висока); уа дослщжуваш сорти стеви медово!' мають низьку строка-т1сть врожайносп - до 10%.
Гомеостатичшсть характеризуе селекцшну цшшсть генотипу - чим цей показник вищий, тим пбрид вище оцшюеться за придатшстю до залучення до наступноТ селекцшноТ роботи. КоефМент агрономнноТ стабшьносп характеризуе господарську цшшсть сорту; за ним найбшьш цшними для виробництва е сорти, у яких коефщгёнт стабшьносп перевищуе 70 %. Такому ршню вщповщають уа дослщжуваш сорти.
Висновки. 1. За ршнем врожайносп зелено!' маси \ сухоТ речовини стеви медово!' найб1льш придатними ре-г1онами для вирощування стеви в УкраТн1 е Автономна республ1ка Крим (в1дпов1дно 0,2-37 \ 0,6-3,7 т/га), Закарпаття (7-27 \ 0,25-2,7 т/га), Полюся (0,2-37 \ 0,6-
3,7 т/га), центральний /Нсостеп (5-30 i 0,2-3,4 т/га) i тепле Под1лля (7-27 i 0,25-2,7 т/га).
2. За еколопчною оцшкою сорт1в стевИ' медово!' за методикою Еберхарта та Рассела ¡нтенсивним е сорт Берегиня, який впродовж триртних випробувань за врожайшстю переважав miui; bîh же був i найбшьш плас-тичний, тому що дае найвищу середньою врожайшстю найбшьш наближалися до Берегиш сорт Славутич.
3. Найбшьш сприятливими репонами для вирощування copTiB стеви були Бахчисарай АРК, Жовква ЛьвшськоТ обл. i Червоногвардшськ АРК.
.ГПтература
1. Ацци Д. Сельскохозяйственная экология / Д. Ацци - Л.: Госсельхозиздат, 1932. - С. 7-284.
2. Бажанова Н.В. Динамика хлорофилла и интенсивность фотосинтеза в онтогенезе некоторых растений под влиянием различных внешних воздействий / Н.В. Бажанова // Проблемы фотосинтеза. М.: Изд. АН СССР. -1959. - С. 185-190.
3. Eberhart S. A., Rassel W. A. Stability paramétrés for comparing varieties. -Crop Sci., № 6, 1966. - 6. - P. 36-40.
References
1. Azzi D. Agricultural ecology / D. Atszi-L .: Gosselhozizdat, 1932. - P. 7-284.
2. Bazhanova N.V. Dynamics of chlorophyll and intensity of photosynthesis in the ontogenesis of some plants under the influence of various external influences / N.V. Bazhanov // Problems of photosynthesis. Moscow: Izd. Academy of Sciences of the USSR. - 1959. - P. 185-190.
3. Eberhart S. A., Rassel W. A. Stability paramétrés for comparing varieties. -Crop Sci., № 6, 1966. - 6. - P. 36-40.
О
О. Л. Ул1ч
кандидат с.-г. наук, завщувач Юровоградською сортодослщною станц1ею
УДК 631:633:1.11
ш
и
Г. М. Каражбей
кандидат с.-г. наук, вчений секретар 1нститут експертизи copTiB рослин
Ю. Ф. Терещенко
доктор с.-г. наук, професор Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
ГОСПОДАРСЬКО-Ц1НН1 ВЛАСТИ BOCTI НОВИХ COPTIB ПШЕНИЦ1 М'ЯКСЛ 03HM0Ï Р13НОГО ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФ1ЧНОГО
ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ KIPOBOrPAflCbKOÏ СОРТОСТАНЦП
Анотац'т. Мета - п/д/брати сорти найб'шьше пристосоваш до агроеколопчних умов м/крозони проведения досл/джень. Методи - польовий, статистичний, анал/тичний. Встановлено, що нов/ сорти р 'вного еколого-географ/'чного походження е р '13номан '1тними еколопчними бютипами, для яких характерна неоднакова реакц/я на зм/ну умов зовн/шнього середовища. Врожайн/сть в значн/й м/р/ вар/ювала залежно в 'щ генезису сорту. Найвищу врожайн 'ють сформували сорти селекц/йних кампаний Штрубе - Д/кманн ГмбХ, Дойче Заатфеределунп АГ, Заатбау ГЧнц та ТОВ. Сади Украши. Середня врожайн/сть сорт/в цих ф/рм становила вщповщно 8,02, 7,69, 7,37 / 6,98 т/га. Добре адаптуеться до умов м/крозони сорт СН Комб'ш. За три роки його врожайн/сть становить 8,17 т/га, перевищивши стандарт Подолянку на 1,35 т/га. Сорт фотоперюдично нечутливий, добре росте в умовах короткого дня п/зньоУ.осен! / рано навесн/'. Доброю продуктивною в/значаються сорти Мудр/сть одеська, Традиц/я одеська, Фаб/ус, Сталева та /Иль. Встановлено, що сорти Кармелюк, Полтавчанка, Мапстраль / Гаранля одеська поступалися за адаптивн/стю до грунтово-кл/матичних умов м/крозони. Сорти характеризувались р/зними строками дозр'тання, висотою, слйюстю до вилягання, зимо-морозост'шюстю, посухост'шюстю. Новизна. Встановлено суттеву р/зницю за господарсько-ц/ними властивостями сорт/в залежно в'щ Тх еколого-географ/'чного походження. Висновки. За комплексом господарсько-ц/нних ознак та адаптивносл в м/крозон/ сортостанци. доцтьно вирощувати сорти СН Комб/н, Покрова, Мудр/сть одеська, Ветеран, Сталева / Л¡ль. Ключовг слова: сорт, озима пшениця, еколого-географ/'чне походження, врожайн/сть.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
69
А. Л. Улич
кандидат сельскохозяйственных наук, заведующий Кировоградская сортоопытная станция Г. Н. Каражбей
кандидат сельскохозяйственных наук, ученый секретарь Институт экспертизы сортов растений Ю. Ф. Терещенко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор Уманский национальный университет садоводства
ХОЗЯЙСТВЕННО-ЦЕННЫЕ СВОЙСТВА НОВЫХ СОРТОВ ПШЕНИЦЫ МЯГКОЙ ОЗИМОЙ РАЗНОГО ЭКОЛОГО-ГЕОГРАФИЧЕСКОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ В УСЛОВИЯХ КИРОВОГРАДСКОЙ СОРТОСТАНЦИИ
Аннотация. Проанализировано влияние эколого-географического происхождения новых сортов пшеницы мягкой озимой разного эколо-географического происхождения на уровень адаптивности и хозяйственно ценные свойства ново зарегистрированных сортов разного эколого-географического происхождения в условиях региона Кировоградской сортостанции. Результаты. Наивысшую урожайность сформировали сорта селекционных компаний Штрубэ - Дикман ГмбХ*, Дойче ЗаатфеределунгАГ, Заатбау Линц и ТОВ Сады Украины. Их средняя урожайность составила соответственно 8,02, 7,69, 7,37 и 6,98 т/га. Хорошо адаптируется к условиям микрозоны сорт СН Комбин. Его урожайность в среднем за три года составляет 8,17 т/га, что больше национального стандарта сорта Подолянка на 1,35 т/га. Сорт толерантный к фотопериодичности, хорошо вегетирует в условиях краткого дня поздно осенью и рано венсной. Высокой продуктивностью отличались также сорта Мудрость одесская, Традиция одесская, Фабиус, Сталевая и Лиль. Уступали по уровню адаптивности к почвенно-кпиматическим условиям микрозоны сорта Кармелюк, Полтавчанка, Магистраль и Гарантия одесская. Сорта характеризовались разными сроками созревания, устойчивостью к вылетанию, зимо-, морозостойкостью и засухоустойчивостью. Новизна. Установлено существенную разницу по хозяйственно-ценным свойствам сортов разного эколого-географического происхождения. Выводы. За комплексом хозяйственно-ценных свойств и уровнем адаптивности в микрозоне сортостанции целесообразно выращивать сорта Сн Комбин, Покрова, Мудрость одесская, Ветеран, Сталевая и Лиль.
Ключевые слова: сорт, пшеница озимая, эколого-географическое происхождение, урожайность. О. L. Ulich
PhD of Agcultural Sciences
Kirovograd State Station for Varieties Research
G. M. Karazhbey
PhD of Agcultural Sciences , Scientific Secretary Institute of the Examination of Plant Varieties Y. F. Tereschenko
Doctor of Agricultural Science, Professor of the Department of General Agriculture Uman National University of Horticulture
AGRONOMIC QUALITIES OF NEW SOFT FALL - SEEDED WHEAT CULTIVARS OF DIFFERENT ECOLOGICAL AND GEOGRAPHICAL ORIGIN IN TERMS OF KIROVOHRAD CULTIVAR STATION
Abstract. The objective of the research was to choose cultivars, that are best suitable for agroecoiogicai conditions of the micro zone, where the research was conducted. The 'following methods were used in the research: field, statistical and analytical. Results. It was found out that new cultivars of unequal ecological and geographical origin are diverse environmental biotypes, that differently response to the change of ambient conditions. Yielding capacity as the main composite index of adaptation of genotypes to the growth environment, varied depending on the genesis of the cultivar. The highest yield capacity was demonstrated by cultivars of the following producers: W - Dieckmann GmbH, Deutsche Saatveredelung AG, Linz and Saatbau LLC, 000 Sady Ukrainy. The average yield capacity of cultivars of these producers accounts for 8.02, 7.69, 7.37 and 6,98 ton/ha respectively. The cultivar SN Combin is well adapted to the conditions of the micro zone. The yield capacity of this cultivar within the period of 3 years accounts for 8,17 ton/ha, exceeding the standard yield capacity of the cultivar Podolyanka, which is estimated as 1.35 ton/ha. The cultivar is photoperiodically insensitive, and it grows well in conditions of short day in late autumn and early spring. The cultivar Estivus also has a high yield capacity. Its average yield capacity accounts for 8.02 ton/ha. However, this cultivar has low freezing tolerance, so it is unappropriate to grow Estivus in agroecoiogicai conditions of the cultivar station. High yield capacity is also typical for the next cultivars: Mudrist odeska, Traditsiya odeska, Fabius, Staleva ta LH. It was also found that cultivars Karmelyuk, Poltavchanka, Magistral and Garantiya odeska have lower adaptability to soil and climate conditions of the micro zone and reduced yield capacity in comparison with a standard (21.7, 18.8, 19.8 and 14.2 % respectively). The early crop cultivars are Magistral, Poltavchanka, Montrey and Boditsek, and the middle and middle - late crop cultivars are Estivus, Fabius, Zolotonoshka, Vodogray bilotserkivskiy, Traditsiya odeska. Plant high varied differently. Most of the cultivars are short - stalked or semidwarf. Height varied from 79-83 centimeters (Patras, Estivus, Bankir, Nasnaga) to 101-107 centimeters (Malanka, Pokrova, Orlean, Askaniyska). In favorable conditions the latters are prone to lodging. A significant difference of freezing tolerance was found out. The highest freezing tolerance have the following cultivars: Malanka, Poltavka, Vigen, Obryad, Poltavchanka, Karmalyuk and LH. A critical freezing temperature for them accounts for -17,5 °C, and their capacity for wintering was estimated at the level of 90%. Approximately the same indices have such cultivars as Magistral, Zolotonoshka, Pokrova, Mudrist odeska, Nasnaga, Vodogray bilotserkivskiy, Orlean, Montrey and Askaniyska. The average freezing tolerance have cultivars SN Kombin, Patras, Traditsiya odeska, Bankir and Moskal. Lower below average and low freezing tolerance have the next cultivars: Estivus, Boditsek, Famulus and Fabius. It is unappropriate to grow the latters cultivars in conditions of the cultivar station. Novelty. The research gives us an opportunity to find out a substantial difference in agronomic qualities of newly registered soft fall - seeded wheat cultivars depending on their different ecological and geographical origin and also to identify and select highly adaptive genotypes. Summary. Taking into account the agronomic qualities and adaptability of the cultivars to the micro zone of the cultivar station it is advisable to grow SN Kombin, Pokrova, Mudrist odeska, Veteran, Staleva and Lil. Keywords: organic agricultural production, integrated production, efficiency of agricultural production.
Постановка проблеми. Одним з найдешевших, на-дшних i доступних засобш пщвищення врожайносп озимо! пшениц з високими продовольчими якостями зерна
е використання нових високопродуктивних copTiB з доб-рими адаптивними властивостями. Бшьцмсть вчених, се-лекцюнерш та фахшцш - рослинниюв стверджують, що
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
70
новггня селекщя досягла вагомих ycnixiB у напрямку тд-вищення потенщалу продуктивное^ i сучасш вп-чизняш та 3apy6i>KHi сорти мають потенщал продуктивности 6i-льше 10 т/га[1] i можуть забезпечити до 50% i бтьше % приросту врожайносп [1-6]. Важливе значения при цьому мае Тх пристосовашсть до умов вирощування у певнш грунтово-юиматичнш 30Hi.
Hhhí в Державному peecTpi coptíb рослин УкраТни понад 360 coptíb пшениц м'якоТ озимоТ кра'ш захщноТ i cxiflHOí бвропи, periOHiB Укра'ши i РосшськоТ федерацм. Наявшсть в PeecTpi coptíb pi3Horo географ1чного похо-дження i генетичного характеру для вирощування в межах грунтово-кл1матичних зон утруднюе доб1р товаро-виробниками кращих coptíb для окремих тдзон i мкрозон у конкретному господарствк Спещальш ж демонстрацшш nociBH та дш поля, що оргашзовуються вп-чизняними селекцшними установами i заруб1жними компашями, про-пагують лише cbo'í сорти без дотри мання един их загаль-новщомих методик. Тому значения експертизи coptíb для добору найбтьше пристосованих з них до агрокл1ма-тичних умов конкретних господарств певного репону зростае ще бтьше.
Анал1з останшх дослщжень i публшацш. За правильного вибору сорту е можлив1сть максимально вико-ристовувати потенщал його продуктивное^ i за рахунок цього тдвищувати реальний 36ip зерна, не збтьшуючи виробничих витрат. Новий високопродуктивний сорт за-безпечуе зростання врожайносп i якосп зерна завдяки тдвищенню стшкосп рослин до стресових фактор1в середовища, сприяе кращому використанню потенщалу родючосп фунту, добрив, 3aco6iB захисту та ¡нших природних i антропогенних pecypciB. За результатами сортовивчення р1зниця в урожайносп coptíb пшениц p¡3-ного географ1чного походження досягае 7.0-10.0 ц/га [68]. Тому цей чинник потр1бно враховувати для конкретних умов м1крозон i господарств та перев1ряти Тх на загальну адаптившсть i еколопчну пластичшсть в сортодослщних установах. Селекцшно-бюлопчш властивосп нових coptíb повинн1 мати високу пластичшсть i пристосувальш властивосп, як у всесвпшьо bíaomí вп-чизняш сорти Укра'шка 0246, Мирошвська 808 i Безоста 1 [6-7]. Отже, дослщження р1вня продуктивное^ та адаптивносп ¡нтро-дукованих coptíb в окремих агрокл1матичних мкрозонах Укра'ши е досить актуальними.
Мета статп. На ochobí вивчення агроном1чно - цш-них i адаптивних властивостей дослщжуваних нових coptíb пшениц1 озимоТ pi3horo еколого - географ1чного походження тд1брати найбтьше пристосоваш до агро-еколопчних умов мкрозони розташування Юровоградсь-коТ сортостанци.
Методика дослщження. Дослщження проводили в
2012 - 2014 рр. у Юровоградськш сортодослщнш станцм за методикою експертизи та державного випробування copTiB [9]. Сортостанщя розташована в перехщнш зош вщ твденного JlicocTeny до твшчного Степу. Грунти дослщного поля чорноземи реградоваш м1стять гумусу в орному шару 4,05%. Сорти виавали в оптимальш строки нормою вис1ву 5 млн шт./га схожих насшин, технолопя вирощування загальноприйнята. Середньор1чна ктьюсть опад1в - 460 мм. Розподтяються вони впродовж року HepiBHOMipHO, бездощов1 перюди досягають 25 - 40 i бть-ше дшв. Висою температури за низькоТ вщносноТ воло-rocTi пов1тря нерщко зумовлюють посуху, переважно в другш половит л1та, а в останш роки i весною, чотири роки з десяти бувають посушливими весною, вл1тку або восени, тому сходи отримати важко. Погодш умови в роки дослщжень значно вщр1знялися за пдротерм1чним режимом у перюд вегетацм, що дозволяе краще виявити переваги i недолги copTiB. Загалом посушлива погода була в 2012 poui, а бтьш сприятлив1 пдротерм1чш умови в 2013 i 2014 рр.
Обектами дослщжень були новозареестроваш сорти pi3Horo еколого-географ1чного походження: BireH, Насна-га, Ветеран, Обряд, Гарашпя одеська, Мудр1сть одеська, Традищя одеська Селекцшно-генетичного ¡нституту Нацюнального центру насшнезнавства та сортовивчення i Приватного акцюнерного товариства "Селена" (СГ1); Маланка,Золотоношка, Соф1я кшвська, Покрова, Полтавка 1нституту ф1зюлогм рослин i генетики HAH Укра'ши (1ФРГ); Сталева i Мапстраль Фермерського господартва "Бор"; Водограй бтоцерювський БтоцерювськоТ дослщно-селекцшноТ станцм 1нституту бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН; Артем1ая - TOB "Всеукрашського наукового ¡нституту селекцм" (BHIC); Москаль - 1нституту рослинництва ¡м. В. Я. Юр'ева НААН; Полтавчанка, Кармелюк - ПолтавськоТ державно!" аграрноТ академй' (ПДАА); Центил1вка, Пустовар1вка - TOB "Расава"; СН Комбш, Патрас -_ Дойче Заатфеределунг АГ, Ымеччина; Еспвус - Штрубе - Дкманн ГмбХ, Жмеччина; Фульвю -Пробстдорфер Заатцухт, Австр1я; Фаб1ус - ЗААТБАУ Л1НЦ, АвстрЫ; Бодицек- РАДжТ, ЧехЫ; Орлеан, Л ¡ль, Монтрей -TOB "Сади УкраТни"; Банюр - Байер Кроп Сайенс, Н1меч-чина; Асканшська - АсканшськоТ Державно!" стьсько-господарськоТ дослщноТ станцм НААН.
Основн1 результати дослщження. Встановлено, що сорти pi3Horo еколого - географ1чного розташування селекцшних заклад1в i походження генотипу значно в1д-рвнялися за реакщею на зм1ну умов зовн1шнього середовища й основними господарськими та агроном1чно - цш-ними властивостями, особливо за врожайшстю, як комп-лексним показником адаптацй' генотипу до р1зних умов вирощування (рис.1).
D 8'02D 7,69
□ 6,96 D 6,95 □ 6,91 □ 6,79 D 6 75 D 6¡n a 6 73 0 6 n
П ^ ' ' ' ' D6'48 D 6,39 D 6,24 DS12
< Í * .i i § | * ■=
о £
¡
Рис. 1. Середня врожайшсть coptíb озимоТ пшениц1 р1зних селекц1йних уста но в, т/га (2012-2014 рр.)
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ С А ДIВ Н И ЦТ В А
71
Як видно,перших три м1сця за врожайшстю зайняли сорти селекцмних компаний заруб1жних краТн центрально'! бвропи. 1х середня врожайшсть становила вщповщно 8,02, 7,69 i 7,37 т/га. На перший погляд це не вщповщае твердженням бтьшосп в1тчизняних вчених, що кращими е умови, в яких сорти створювалися [6-8]. Дшсно грун-тово-кл1матичш умови Ымеччини i Австрй, селекцшш заклади яких е заявниками i власниками дослщжуваних сорттзначно вщрвняються в1д наших. Бтьцлстьтеритори НПмеччини пщдаеться впливу сезонного пом1рного кли мату, в якому переважають волоп захщш в1три. Юлмат пов'язаний з океашчною, ГПвшчноатлантичною течгёю Гольфстр1му. Тому зимова погода м'яка, а вл1тку, як правило, прохолодно. Середньорнна юльюсть опад1в становить 700 мм. А для Австрй' властивий перехщний середньоевропейський кл1мат з атлантичними впливами. На р1внинних територтх взимку температура не опускаеться нижче -5 i на cxofli - нижче 10 градуав, а р1чна юльюсть опад1в на cxofli складае близько 600 мм, а на заход1 - до 2000 мм.
УкраТна ж знаходиться у помфно-континентальшй кл1матичшй 30Hi, а пщзона проведения наших дослщжень характеризуеться мшливою по роках посушлив1стю i недостатньою середньорнною ктьюстю опад1в. Проте, заруб1жш селекцшш компани останшми роками ведуть цтеспрямовану селекцш copTiB i пбридт для грунтово-кл1матичних умов основних зон УкраТни, осктьки в структур! бтьшосп ¡ноземних компашй е мережа до-слщних селекцшних станцш в багатьох краТнах бвропи i CBiTy, в них в xofli систематично'! перевфки та селекцй' вщбираються сорти з бажаними властивостями та ком-бшацгёю властивостей i тддаються ¡нтенсивнш nepeßipui за р1зних умов культивування (грунт, еколопя, кл1мат i т.п.). Напружена робота в селекцй' i дослщженнях забезпечуе Тм вихщ на лщируюч1 позици в Cßponi й УкраТ'ш, осктьки таких можливостей у наших в1тчиз-няних селекцюнер1в, на жаль, немае у зв'язку з поли тичною нестабтьшстю, некоректною, агресивною конкуренцию, порушеннями законодавства, методики сор-товипробування тощо.
Наступних три м1сця за продуктивною займають сорти TOB "Сади УкраТни" i BHIC, як\ знаходяться в
ГПсостепу та АскашйськоТ' с.-г. дослщноТ' станци (в Степу) з урожайшстю 6,96-6,91 т/га. Сорти провщних в1тчизняних селекцшнихзакладтСП та ЮРГза врожайшстюзаймають середне м1сце таблиц! з показниками вщповщно 6,75 \ 6,24 т/га, а сорти БтоцерювськоТ' с.-г. дослщноТ' станци та ПолтавськоТ аграрноТ академп забезпечили врожайшсть 6,12 \ 5,44 т/га.
Оцшка агрономтно цшних властивостей генотитв за продуктивною, и стабтьшстю \ спйюстю до мшливих умов вегетаци дозволяе видтити з великоТ ктькосп сорти з найбтьшим ступенем адаптаци до умов репону нашоТ сортодослщноТ' станци. Так, у бтьшосп роюв, особливо сприятливих, також можливо отримувати врожайшсть бтьше 8 т/га. Найбтьшу врожайшсть в середньому за три роки забезпечили сучасш заруб1жш сорти СН Комбш \ Еспвус вщповщно по 8,17 \ 8,02 та СГ1 - Мудрють одеська \ Традицт одеська - по 7,67 \ 7,61 т/га (рис.2).
ОсобливоТ уваги заслуговуе ¡нтенсивний сорт СН Комбш шмецькоТ'кампанп Дойче Заатфеределунг АГ. Цей сорт рекомендуеться для вирощування в уах фунтово-кл1матичних зонах УкраТни \ вперше для твденних репошв завдяки тому, що вш толерантний до фото перюдичносп \ добре росте в умовах короткого дня тзно восени \ рано весною, а п1сля перезим1вл1 швидко вщростае, створюючи потужну кореневу систему та вегетативну масу, за рахунок чого добре витримуе посушлив1 умови. Створювали його п\д п1зш строки авби нав1ть теля соняшника. Зимоспйюсть сорту середня, посухоспйюсть 8-9 бал1в, спйюсть до вилягання - 7-9 бал1в, за вмютом зерна це сильна пшениця.
Висою показники продуктивное^ мае сорт Еспвус ¡ншоТ шмецькоТ' компани Штрубе - Дкманн ГмбХ. Його середня врожайшсть становила 8,02 т/га. Але в 20132014 рр. критична температура вимерзання дор1внювала 14,0° С, а загальна оцшка морозоспйкосп - 36% \ зимоспйюсть була нижчесередня.
Чтьне м1сце за комплексом агрономтно - ц1нних ознак \ властивостей займае сорт Мудрють одеська, який суттево переважае за врожайн1стю \ показниками продовольчоТ' якост1 зерна шил сорти, середня врожайн1сть 7,67 т/га \ максимальна - 8,6, а в систем! експертизи - 10,1 т/га. За яюстю зерна це сильна пшениця, бтка в зерш 14%
СН Комб1н; 8,17 Еспвус; 8,02 Трэдицт од.; 7,61 Фаб1ус; 7,37 I Сталева; 7,31 ¥! ¡\\пъ) 7,23 Патрас; 7,22 Центил1вка; 7,22 Покрова; 7,19 Ветеран; 7,06 Монтрей; 7,01 _ Полтавка; 6,96 Артемюя; 6,95 Аскажйська; 6,91
I Подолянка-станд.;6,82 BireH; 6,77 Банк1р; 6,79 _ Москаль; 6,73 Бодицек; 6,73 Орлеан; 6,65 I Фульвю; 6,48 Наснага; 6,43 1пустовар1вка; 6,24 'Водограй БЦ; 6,12 -Маланка; 5,92 Обряд; 5,88 Гаран^я од.; 5,85 !олотоношка; 5,68 Полттаечанка; 5,54 Мапстраль; 5,47 [ Софт КиТвська; 5,46 Каомелюк; 5.34
01234^6789
т/га
Рис. 2. Урожайшеть copTie озимо! пшениц1 в К1ровоградськ1й сортостанцм у середньому
за 2012-2014 ооки, т/га
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЫЧОГО УНИВЕРСИТЕТУ С АД IВ H И ЦТ В А №1, 2017
11
i клейковини 29,7% [10]. Це сортотип видатного сорту Альбатрос одеський, високоштенсивний на р1зних агро-фонах. Зимостшюсть досить висока. Висота рослин 80-90, а в сприятлив1 роки до 102 см. Колос крупний (10,611,5 см) добре озернений, продуктивна кущиспсть се-редня (3-4). т/га
Також добре адаптуються до агроеколопчних умов репону сорти Традицт одеська, Сталева, Ветеран (сте-повоТ зони УкраТни), сорт Oa6iyc (з Австрн), Патрас (з Шмеччини), сорти Л i ль, Центилшка, Покрова, Монтрей (з /Псостепу УкраТни). 1хня середня врожайшсть становила 7,61- 7,01 т/га, що ¡статно (на piBHi HIP05) перевершуе стандарт Подолянку. Особливо привертають увагу сорти Ветеран, Сталева i Покрова, короткостеблов1, стшю до вилягання, зимостшюсть i продовольч1 якосп зерна добр1. Сорт Сталева, кр1м того е дворучкою, перюд яровизаци близько 20 дшв.
А значно поступалися за адаптившстю до фунтово-кл1матичних умов i стресових погодних явищ та за урожайшстю поршняно до стандарту сорти Кармелюк, Полтавчанка та Мапстраль i Гарантт одеська.
Тривалють вегетацшного перюду е одним з головних показниюв агрономнноТ uíhhoctí сорту озимоТ пшениц1. ЗначноТ p¡3hhu¡ за тривалютю вегетацшного перюду у coptíb р1зного географнного походження у дослщ1 не виявлено. До ранньостиглих з вегетацшним перюдом 254-257 дшв вщнесено сорти Мапстраль (Степ), Полтавчанка, Монтрей (Люостеп) i Бодицек (Чехт), до се-редньостиглих i середньотзшх, що вегетували 264267 i бтьше дшв - сорти Еслвус та Oa6iyc (Шмеччина), Золотоношка i Водограй бшоцерювський ( Люостеп) та Традицт одеська (Степ). Бшьшють copTiB були середньораншми i мали перевагу тому, що формували добру урожайшсть до настання суховшних перюдш i жорстких посух, i лише в окрем1 роки за раннього настання весняно-л1тшх посух, яю почаспшали в останш роки, вони можуть постраждати бтьше, бо опади тзшше сприяють пщвищенню урожайносп середньостиглих i середньотзшх copTiB. Виходячи з цього в господарствах доцтьно виавати по ктька взаемодоповнюючих coptíb за трупами стиглосп.
Для формування продуктивное^ пшениц1 озимоТ в p¡3h¡ перюди вегетаци особливе значения мае висота рослин. М.А.Литвиненко та М.М. Гаврилюк, В.А. Власенко та I.T. HeTic i бшьшють селекцюнерш р1зних селекцшних установ вважають короткостеблов1 сорти яюсно новими з комплексом ознак i властивостей стшкосп до бютичних i абютичнихчинникш, що вщкривае нову еру у вирощуванш Uie'í важливоТ продовольчоТ культури [4,11 - 14].
В наших доопдженнях цей важливий показник мав досить велику ампл1туду коливань, що обумовлено гене-тичними особливостями й сукупшстю еколопчних умов вирощування. За ршнем фенотипового прояву uie'í ознаки кращою виршняшетю, однорщшетю та привабливим га-б1тусом вщзначались сорти СН Комбш, Oa6iyc i Патрас. Бшьшють coptíb е короткостебловими ¡ натвкарликовими, мають MiuHe стебло, оптимальну висоту, високу стшюсть до вилягання. В середньому за три роки висота рослин варивала залежно вщ генотипу в межах 79-83 см у copTiB Патрас, Еспвус, Банюр i Наснага, а в сортш Маланка, Покрова, Орлеан i Асканшська до 101-107 см i залежно вщ погодних умов року змшювалася в сортш Обряд, Комаром i Наснага вщ 69-70 см в 2012 poui до 111-116 см у copTiB Мапстраль, Софт киТвська, Водограй бшоцерювський i Покрова в 2014 pou¡. За сприятливих умов на високих агрофонах вони схильш до вилягання, яке було значним у 2013 poui у copTiB Мапстраль, Золотоношка, Софт киТвська i Бодицек.
У добор1 coptíb для конкретних господарств i мкрозон важливе значения мають Тх зимо- та морозостшюсть, оскшьки придатн1сть генотипу для виробництва в бшь-шост1 зон УкраТни пов'язана з ризиком пошкодження i повноТ загибел1 рослин, послабления регенераци п1сля перезим1вл1, зр1дження nociBÍB, зниження урожайносп та якосп зерна. За ц1ею властивютю виявленои суттеву p¡3-
ницю м1ж сортами селекц1йних закладш р1зного геогра-ф1чного розташування, Найвищою зимо- i морозост1й-к1ситю вщзначались сорти Маланка i Полтавка (1ФРГ), BireH i Обряд (СГ1), Полтавчанка i Кармалюк (ПДАА) та Лшь (Сади УкраТни). Критична температура Тх вимерзання в 2013/2014 poui становила мшус 17,5 °С, а польова оцшка перезим1вл1 - 7,5 балш або 90 %. До uie'i меж1 наближалися сорти Маг1страль, Золотоношка, Покрова, Мудрють одеська, Наснага, Водограй бтоцерювський, Орлеан, Монтрей та Асканшська. Середню зимостшюсть мали сорти СН Комбш, Патрас, Традицт одеська, Банюр i Москаль Нижча середньоТ i низька зимост1йк1сть була в copTiB Ест1вус, Бодицек, Фамулус i Oa6iyc, тому Тх дуже ризиковано вирощувати в умовах репону сортостанци.
За змши кл1мату i глобального потеплшня дуже ц1нною е генетично зумовлена добра стшюсть сорт1в до посухи. У стресових посушливих умовах генотипи з пщвищеною посухостшюстю здатн1 вегетувати i формувати госпо-дарсько-ц1нний врожай, зазнаючи меншого негативного впливу, шж з низькою посухостшюстю, вищою посухо-ст1йк1стю в1дзначаються сорти Покрова, Традицт одеська, Мудрють одеська, EcTieyc i Комаром, а сорти Кармелюк, Полтавчанка, Гарантт одеська i Соф1я киТвська за посушливих умов значно знижували урожайшсть.
На п1дстав1 експериментальних даних встановлено суттеву р1зницю за ршнем прояву господарсько-цшних, адаптивнихта морфолопчнихознаку новозареестрованих copTiB пшениц1 м'якоТ озимоТ в залежносп в1д Тх еколого-географ1чного походження. Це дало змогу видшити i Bi-д1брати генотипи з комплексно цшними агроном1чними ознаками для культивування в periOHi сортодослщноТ станцм.
Висновки. За комплексом показникш продуктив-ност1, господарсько-ц1нних ознак i властивостей та адап-тивн1стю в periOHi знаходження К1ровоградськоТ сорто-дослщноТ станцИ' доц1льно вирощувати взаемодоповню-K54i сорти СН Комб1н, Покрова, Мудрють одеська, Ветеран i Л1ль.
.ГПтература
1. Моргун В. В. CynacHi сорти та оптимальн! системи живлення й захисту озимоТ пшениц]. - Клуб 100 центнера / В. В. Моргун, €. В. Сан1н, В. В. Швар-тау //1нститут ф|зюлоп| рослин i генетики НАН УкраТни, ком па hi я «Синген-та», Швейцарт. - Видання IX. - Ки'Тв, - Логос, 2015. - 146 с.
2. Орлюк А. П. Генетичы маркери пшениш /А. П. Орлюк, О. М. Гончар, Л. О. Усик//. К: Алефа , - 2006. -144с.
3. Литвиненко М. А. Селекцмно-генетичний ¡нститут - Нацюнальний центр нааннезнавства та сортовивчення. Вщдт селекц1'Т та нас1нництва пшениш в 100 - piHHin ¡CTopiT ¡нституту / М. А. Литвиненко. - Зб1рник наукових праць СП - НЦНС. - Вип. - 20 (60). - Одеса. - 2012. - С. 3 - 9.
4. Власенко В. А. Селекцмна еволюцт мироывських пшениць /
B. А. Власенко та [¡н.] -Мироывка, 2012. - 330 с.
5.Апабушев А. В. Адаптивный потенциал сортов зерновых культур /
A. В. Алабушев// Зернобобовые и крупяные культуры. - 2013. - №2 (6). -
C. 47-51.
6. Кочмарський В. С. Селекцт пшениш озимоТ мяко'Т/ В. С. Кочмарський,
B. В. Кириленко //Мироывський ¡нститут пшениц! ¡MeHi В. М. Ремесла Национально!' академП аграрних наук(1912-2012). - Миронтка. -2012. -816 с.
7. Яшовський I. В. Еколопчы основи добору copTiB // HayKOBi основи ведения зернового господарства. - За ред. В. Ф. Сайка. - К. - Урожай, -1994. - С. 111 - 120.
8. Гаврилюк М. М. КиУвськ пшениц - HOBi можливост! для аграрного сектору УкраТни/ М. М. Гаврилюк, В. П. Оксьом, В. М. Гаврилюк, В. В. Вакуленко. -Наанництво. - 2016. - № 7. - с. 1-14.
9. Терещенко Ю.Ф. Наукове обфунтування формування продуктивносп i якостей продовольчого зерна та наання озимоТ пшениц у гИвденнш частин1 Правобережнопо Л1состепу: Автореф. десерт. Докг. с.-п. наук:06.01.09/НАУ. - К., 1999. - 33с.
10. Ул1ч О.Л. Продуктивысть copTiB озимоТ пшениц1 залежно вщ попередник1в i строев с1вби в Правобережному Люостепу: Автореф. канд.. с.-п. наук. -06.01.09/ НАУ. - К., 2006. - 20с.
11.Методика проведения експертизи та державнопо випробування copTiB рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур // Охорона прав на сорти рослин. - К. - 2003. - №2, - ч. 3. - С.6 - 19, 191 - 204.
12.Каталоп copTiB та пбрид|в Селекцмно-генетичного ¡нституту Нацюнального центру нааннезнавства та сортовивчення 2016 . — Одеса: СГ1-НЦНС, 2016. - 172 с.
13.Литвиненко М. А. 100 - роюв розвитку селекцмних програм пшениш мяко'Т озимоТ /М. А. Литвиненко//. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2016. - №2 (31). - С.75 - 82.
14.Гаврилюк М. М. Прюритет короткостебловим високоштенсивним сортам пшениш озимоТ/ М. М. Гаврилюк//Агроб1знес сьогоднк - №23(318). -2015. - С. 8 - 9.
15. HeTic I.T. Озима пшениця в 30Hi Степу /I. Т. HeTic. -Херсон- Айлант, 2004. - 95 с.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
73
16.Моргун В. Хл1бний достаток ¡ продовольча безпека / В. Моргун // Cbít. -2014. - № 35-36 (вересень). - С. 2-3.
References
1. Morgun V. V. Modern cultivars and optimal power protection systems for fall-seeded wheat. - Club 100 tsentneriv/V. V. Morgun, E. V. Sanin, V. V. Schwartau // Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine, company "Syngenta", Switzerland. - Edition IX. - Kyiv - Logos, 2015. - 146 p.
2. Orlyuk A. P. Genetic markers of wheat / A. P. Orlyuk, O. Gonchar, L. O. Usyk //. K: Alepha - 2006 -144 p.
3. Litvinenko M. A. Plant breeding and genetics institute - National Center of Seed and Cultivar Investigation. Department of breeding and seed production of wheat in 100 year history of the institute / M. A. Litvinenko. - Edited volume of USCIS - NCSCI. - Vol. - 20 (60). - Odessa. - 2012. - pp. 3 - 9.
4. Vlasenko V. A. Breeding evolution of Myronivska wheat / V. A. Vlasenko et al. - Myronovka, 2012. - 330 p.
5. Alabushev A. V. Adaptive potential of grain cultivars / A. V. Alabushev//' Pulse and cereal cultivars. - 2013. - №2 (6). - pp. 47-51.
6. Kochmarskyy V. S. Selection of soft fall - seeded wheat / V. S. Kochmarskyy, V. Kyrylenko // Myronivskiy Institute of Wheat named after V. M. Remeslaofthe National Academy of Agricultural Sciences (1912-2012). - Myronivka. 2012. -816 p.
7. Yashovskyy I. V. Ecological basics of grains breeding // Scientific basics of grain production. - Ed. by V. F. Saika. - K - Vrozhai - 1994. - pp. Ill - 120.
8. Gavrilyuk M. M. Kiev wheat is a new opportunity for agricultural sector of Ukraine / M. Gavrilyuk, V. P. Oks'om, V. Gavrilyuk, V. V. Vakulenko //. - Seed farming. - 2016. - № 7. - pp. 1-14.
9. Tereshchenko YF Scientific substantiation of formation of productivity and quality of food grains and seed winter wheat in the southern forest steppe Right-Bank: Author, dessert. Doctor. Agricultural Sciences: 06.01.09 / NAU. - K., 1999.
- 33s.
10. Ulic AL Performance winter wheat depending on predecessors and sowing in Right-bank Forest Steppe: Author. Candidate of Agricultural .. Science. -06.01.09 / NAU. - K., 2006. - 20 s.
11. Methods of expertise and state examining of grain, cereal and legume cultivars // Protection of plant breeder's rights. - K. - 2003. - №2, - ch. 3 -pp. 6 - 19, 191 - 204.
12. Catalogue of cultivars and hybrids prepared by Plant breeding and Genetics Institute - National center of seed and cultivar investigation 2016. - Odessa: PBGI - NCSCI, 2016.-172 p.
13. Litvinenko M. A. A 100th anniversary of the development of soft fall - seeded wheat breeding programs/ M. A. Litvinenko //. Seed farming and protection of plant breeder's rights. - 2016. - № 2 (31). - pp.75 - 82.
14. Gavrilyuk M. N. A priority to short stemmed high-intensive cultivars of soft fall - seeded wheat/ M. M. Gavrilyuk//Agricultural business today. - №23 (318).
- 2015. - pp. 8-9.
15. Netis I. T. Fall - seeded wheat in a steppe zone / I. T. Netis. - Kherson: Aylant, 2004. - 95 p.
16. Morgun VA Bread sufficiency and food security / V. Morgun // World. - 2014.
- № 35-36 (September). - P. 2-3.
Т. П. Шепшова УДК 633.52:631.5
кандидат с.-г. наук, старший викладач
кафедри загального землеробства
ЦентральноукраТнського нацюнального
техычного уыверситету
tamara.shepilova@mail.ru
Д. I. Петренко
кандидат техычних наук, доцент кафедри стьськогосподарського машинобудування ЦентральноукраТнського нацюнального техычного уыверситету petrenko.dimitriy@gmail.com
ВПЛИВ СПОСОБУ С1ВБИ I НОРМИ ВИС1ВУ НАС1ННЯ НА PICT I РОЗВИТОК РОСЛИН COÍ
Анотац/я. В статтi наведено результати дослщжень з вивчення впливу способ/в с'тби i норм виаву на б'юметричнi показники i врожайн'ють ранньостиглого сорту coi Золушка.
Встановлено, що зб/лылення норми виаву в'щ 0,4 до 1,0 млн/ra призводило до зменшення висоти i маси рослин coi'. В широкорядних постах з м/жряддями 45 см маса i висота рослин була большою, н'ж у звичайних рядкових з шириною м/жрядь 15 см, через кращу осв/тлен/сть рослин. Площа листковоТ поверхн/ на 1 га була большою при ширинi м/жрядь 15 см за норми висту 0,8 млн/га - 61,0 тис. м2 i при м 'жряддях 45 см за норми висту 0,6 млн/га - 60,5 тис. м2. Зрщження або загущения noc'm 'm призводило до зменшення площi листково/ поверхн/ на 1 га.
Найб/льшу врожайн/сть coi' сорту Золушка забезпечила авба з шириною м/жрядь 15 см i нормою висту нас'тня 0,8 млн/га - 19,7 ц/га. Розширення м/жрядь в 'щ 15 до 45 см призводило до iстотного зниження р'тня врожайност'! в середньому на 17 %.
Ключовг слова: соя, способ с'тби, норма висту, маса рослин, висота рослин, площа листюв, урожайн 'ють. Т. П. Шепилова
кандидат сельскохозяйственных наук, старший преподаватель кафедры общего земледелия Центральноукраинский национальный технический университет Д. И. Петренко
кандидат технических наук, доцент кафедры сельскохозяйственного машиностроения Центральноукраинский национальный технический университет
ВЛИЯНИЕ СПОСОБОВ ПОСЕВА И НОРМ ВЫСЕВА СЕМЯН НА РОСТ И РАЗВИТИЕ РАСТЕНИЙ СОИ
Аннотация. В статье приведены результаты исследований по изучению влияния способов посева и норм высева на биометрические показатели и урожайность нового раннеспелого сорта сои Золушка.
Установлено, что увеличение нормы высева от 0,4до 1,0 млн/га приводило к уменьшению высоты и массы растений сои. В широкорядных посевах с междурядьями 45 см масса и высота растений была большей, чем при ширине междурядий 15 см, из-за лучшего освещения растений. Загущение посева от 0,4 до 1,0 млн/га приводило к уменьшению площади листьев отдельных растений на 42-49 %. Площадь листьев на 1 га была большей при ширине междурядий 15 см с нормой высева 0,8 млн/га - 61,0 тыс. м2 и при междурядьях 45 см с нормой высева 0,6 млн/га - 60,5 тыс. м2. Увеличение или снижение нормы высева приводило к уменьшению площади листьев на 1 га. Наибольшую урожайность сои сорта Золушка обеспечил посев с шириной междурядий 15 см и нормой высева семян 0,8 млн/га - 19,7 ц/га. Расширение междурядий от 15 до 45 см приводило к снижению уровня урожайности в среднем на 17 %.
Ключевые слова: соя, способ посева, норма высева, масса растений, высота растений, площадь листьев, урожайность. Т. P. Shepilova
PhD of Agricultural Sciences, Senior Lecturer at the Department of General Agriculture Central Ukrainian National Technical University
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
74
