CC BY
16
л
rj ^ «г. Т
М. О. Колесшков
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри xiMi'i та бютехнологш, Тавршський державний агротехнолопчний уыверситет
УДК 631.811.9; 559.2; 633.111.1
К. С. £встаф1ева
acnipaHT кафедри xiMi'i та бютехнологш, Тавршський державний агротехнолопчний уыверситет e-mail: hb@tsatu.edu.ua
ВПЛИВ БЮП РЕП АРАТУ СТИМПО НА ПРОЦЕСИ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТ1 COPTIB
ПШЕНИЦ1 МЯК01 03ИМ01
Анотащя. У, робот/ наведено дан/ впливу регулятору росту рослин б'юлопчного походження Стимпо на ростов/ процеси та бюлопчну врожайшсть пшениц/ озимоi сорт/в Епоха одеська, Запашна, Фермерка та Статна в умовах ГИвденного степу УкраУни. Встановлено, що б'юрегулятор Стимпо зб/лылуе кшькють продукгивних naroHie, сприяе зб'тьшенню маси зерна в колосi, п'щвищуе вих'щ товарно)' частини врожаю, що в ю'нцевому результатi п'щвищило бюлопчну врожайн'ють пшениц/ м'я коТ озимоТ. При аналЫ двуфакторного досл'щу частка впливу фактору А (сорт) та взаемод/я фактор '/в АВ (А - сорт, В -бюпрепарат Стимпо) на врожайн'ють пшениц/ озимо)'значно б'тьша, н'ж вплив б'юпрепарату Стимпо (18,73%). Вивченнядп препарату Стимпо на pier, розвиток та формування урожайностi пшениц/ озимо'Тдасть можпив/сть для реал 'вацп генетичного потенциалу та розробити рекомендац/ю для впровадження йот в агропромислове виробництво. Ключовг слова: бюпрепарат, Стимпо, пшениця озима м'яка, врожайн 'ють, сорт.
М. А. Колесников
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры химии и биоинженерии, Таврический государственный агро-технологический университет Е. С. Евстафиева
аспирант кафедры химии и биотехнологий, Таврический государственный агротехнологический университет ВЛИЯНИЕ БИОПРЕПАРАТА СТИМПО НА ПРОЦЕСС ФОРМИРОВАНИЯ УРОЖАИНОСТИ СОРТОВ ПШЕНИЦЫ МЯГКОЙ ОЗИМОЙ
Аннотация. В работе приведены данные влияния регулятора роста растений биологического происхождения Стимпо на ростовые процессы и биологическую урожайность озимой пшеницы сортов Эпоха одесская, Душистая, Фермерша и Статная в условиях Южного Степи Украины. Установлено, что биорегулятор Стимпо увеличивает количество продуктивных побегов, способствует увеличению массы зерна в колосе, повышает выход товарной части урожая, что в конечном итоге повысило биологическую урожайность пшеницы мягкой озимой. При анализе двуфакторного опыта доля влияния фактора А (сорт) и взаимодействие факторов АВ (А - сорт, В - биопрепарат Стимпо) на урожайность пшеницы озимой значительно больше, чем влияние биопрепарата Стимпо (18,73%). Изучение действия препарата Стимпо на рост, развитие и формирование урожайности пшеницы озимой даст возможность для реализации генетического потенциала и разработать рекомендации для внедрения его в агропромышленное производство. Ключевые слова: биопрепарат, Стимпо, пшеница мягкая озимая, урожайность, сорт.
М. A. Kolesnikov
PhD of Agricultural Sciences, Assistant Professor of the Department of Chemistry and Biochemistry, Tavria State Agrotechnical
University
E. S. Evstafiyeva
Postgraduate Student of the Department of Chemistry and Biochemistry, Tavria State Agrotechnical University INFLUENCE OF BIOLOGICAL PREPARATION STYMPO ON PROCESS OF FORMING TO THE PRODUCTIVITY OF SORTS OF WINTER SOFT WHEAT
Annotation. The work shows the effect of plant growth regulators of biological origin Stympo on the growth processes and biological productivity of winter wheat of sorts Epoha Odeska, Zapashna, Fermerka and Statna in the conditions of Southern Steppe of Ukraine. It has been established that the biomagnifier Stippo increases the number of productive shoots, increases the weight of the grain in the ear, increases the yield of the commercial part of the harvest, which ultimately increased the biological yield of soft winter wheat. In the analysis of a two-factor experiment, the influence of factor A (variety) and the interaction of factors AB (A-grade, B-bioproduct Stippo) on the yield of winter wheat is much greater than that of the Stepmpo biological drug (18.73%). The study of the effect of the Stimulo preparation on the growth, development and formation of winter wheat yields will enable the implementation of genetic potential and develop a recommendation for its implementation in agro-industrial production.
Key words: biopreparations, Stympo, winter wheat, productivity, sort.
Актуальшсть. Пшениця e цшною продовольчою куль- безпечуватиме повну реал1зац1ю генетичного потенц1алу
турою. Бона була одним ¡з перших одомашнених злакш. Ареал поширення пшениц охоплюе п'ять континентш нашоТ планети. Площ1 посту щорнно складають бшя 230 млн. га, а валов1 збори зерна - понад 565 млн. тонн [1].
Пшениця належить до родини Роасеае, роду ТгЯюит 1. Серед зернових культур вона представлена у виробництв1 найбшьшою ктьюстю видш та сортш. Для пщвищення врожайносп даноТ культури широкого впровадження на-була оптим1зацт умов вирощування шляхом поеднання дм структурних елементш технологи (сорт, бюлопчш препарата, регулятор росту рослин, м1кродобрива), що за-
врожайносл сортш пшеницк Пщсумовуючи вище зазна-чене, актуальним з науковоТ та практично! точки зору е впровадження у виробництво бюпрепаратш з метою за-безпечення оптимальних умов для росту \ розвитку рослин та пщвищення врожайносп в умовах Поденного степу Украши.
Анал1з останшх дослщжень I публшацш. При
вирощуванш пшениц1 озимоТ сорту Розюшна на фош без внесения добрив найефектившшим препаратом для передпоавноТ обробки наання та за подвшного його за-стосування, в середньому за три роки, виявився препа-
рат Стимпо, про що свщчить зростання урожайносп на 0,29 т/га або 5 % вщносно контрольного вар1анту [2]. За допомогою молекулярно-генетичного анал1зу вчени-ми було ч1тко показано, що зазначеш позитивы ефекти
ДМ РРР ДОСЯГЭЮТЬСЯ ШЛЯХОМ КШЬЮСНИХ i ЯЮСНИХ 3MiH в
експреси гент, що е наслщком перепрограмування генома кл1тин рослин регуляторами росту [3]. Ui препарати значно пщвищують стшюсть рослин до р1зних патогент завдяки стимуляци ними синтезу власних кл1тинних ма-лих регуляторних РНК (small regulatory RNA), що при-ймають участь в RNAi (RNA interference) npoueci [4]. Результати дослщжень у культур! in vitro вказують на по-зитивний вплив стимуляторт росту рослин Регоплант та Стимпо на формування кореневоТ системи хмелю [5].
Бюстимулятори Стимпо та Регоплант за умов передпосшноТ обробки насшня ячменю ярого сорту Адапт пщвищували польову схожють, стимулювали накопи-чення бюмаси та формування бнних пагонш. Застосу-вання Стимпо в технологи' вирощування ячменю ярого збшьшувало бЮлопчну врожайшсть на 10 - 13% [6].
Мета дослщження. Метою роботи було з'ясувати вплив регулятору росту рослин бюлопчного походжен-ня Стимпо на ростов! процеси та бюлопчну врожайшсть пшениц1 озимоТ сортш Епоха одеська, Запашна, Фермерка та Статна в умовах ГИвденного степу Украши.
Матерели i методи дослщження. Дослщження проводили за використання насшня та рослин пшениц1 озимоТ м'якоТ (Triticum aestivum) сортш Епоха одеська, Запашна, Фермерка та Статна в умовах дослщного поля ТДАТУ (м. Мел1тополь) в 2015-2016 роках. Др1бнодшянков1 дослщи закладалися на чорноземах твденних наносних з вмютом гумусу (за Тюршим) - 2,6 %, азоту (за Корнфшдом) -111,3 мг/кг, рухомого фосфору (за Чириковим) - 153,7 мг/кг, обмшного кал1ю (за Чириковим) - 255 мг/кг, pH водне/сольове - 7,0/7,3.
Попередник - горох. Насшня виавали у добре пщготований грунт. Догляд за постами здшснювався за типовою технолопчною картою, прийнятою для твденного степу Украши. У контрольного BapiaHTi насшня пшениц1 озимоТ не обробляли. У дослщному BapiaHTi насшня обробляли бЮпрепаратом "Стимпо" у доз1 25 мл/т шляхом ¡нкрустаци [7]. Пост проводили на дослщних дтянках рендом1зованим методом площею 2,5 м2 з постною нормою 4,5 млн. схожих насшнин/га. riOBTOpHiCTb 4-х разова. Облкова площа становила 80 м2. Пост проводився 1 жовтня 2015 року. Позакоренева об-робка рослин препаратом проводили у фаз1 кущення та трубкування-початок цвтння. Схема дослщу наведено в таблиц 1
Спостереження проводились у фаз1 кущення, кущення - початок виходу в трубку, трубкування - початок цвтння, цвтння - колосшня, наливу та повноТ стиглосп зерна.
У xofli дослщження визначали польову схожють, густоту стояния рослин на 1м2, коефщгёнт кущення рослин, виживання рослин теля перезимтл1, висоту рослин, ептвщношення товарноТта не товарноТ продукцй рослин i показники бюлопчноТ врожайносп [8].
Результати дослщдення проанал1зовано статистично з розрахунком t-KpHTepiio Ст'юдента та найменшоТ ¡стотноТ р1зниц1 (Н1Р05). Статистичний аналгё проведено ¡з засто-суванням програми Microsoft Office Excel 2010.
Результати доел¡дження та i'x обговорення. Загальновщомо, що формування майбутнього вро-жаю починаеться на етат проростання насшня та появи сходт, тому передпоавна обробка насшня стьськогосподарських культур б1опрепаратами та регуляторами росту рослин дозволяв значно пщвищити ефектившеть виробництва продукцй'.
Бюпрепарат Симпо позитивно вплинув на польову
схожють bcíx coptíb пшениц1 озимоТ, яка зб1льшилась на 4-7 %. Зокрема, польова схож1сть насшня сорту Запашна, оброблена бюрегулятором росту Стимпо, збшьшилася на 5 % портняно з контрольними пос1вами в залежносп Bifl сорту. Разом з тим, бюрегулятор Стимпо позитивно вплинув на формування бнних пагонт. КоефМенту кущення рослин 3pic на 21-39 % в осшнш nepiofl у портнянш з досл1дним BapiaHTOM.
Сорти пшениц1 м'якоТ озимоТ в умовах зими 20152016 рр. показали не високу зимостшюсть, яка становила 52-71 %. Проте, лише сорти пшениц1 м'якоТ озимоТ Запашна та Фермерка майже не вщреагували на д1ю Стимпо у зимовий перюд, тому bíacotok рослин залишившихся теля перезимтл1 майже не вир1знявся пор1вняно з контрольними постами (таблиця 2).
Анал1з 61олог1чноТ врожайносп coptíb пшениц1 озимоТ показав, що використання бюрегулятору Стимпо ви-кликало невфопдне зб1льшення к1лькост1 продуктивних пагонт у сорту Запашна на 2,9 % в портнянш з кон-трольним вар1антом, а у ¡нших coptíb даний показник збтьшився на 6,0-49,2 % ( таблиц 3.1, 3.2).
Вщмшено, що препарат Стимпо незначно вплинув на довжину стебла та колоса пшениц озимоТ. У coptíb Запашна та Фермерка bíh викликав збшьшення да-них показниюв на 19,9-11,7 % та 19,3 %, вщповщно, а у сорту Епоха одеська спостер1галося зменшення до-вжини стебла на 16,9 % та довжини колоса на 4,7 % у портнянш до контролю.
Обробка бюрегулятором Стимпо сортт Статна та Епоха одеська викликав зменшення кшькосп зерен в колоа на 14,1 та 22,9 % та маси насшня у колосу на 28,3 i 25,6%. Це пов'язано 3¡ значним впливом бюпрепарату на формування кшьюсть продуктивних пагонт, що збтьшилась у сорту Статна в 1,4 рази та у сорту Епоха одеська в 1,5 рази вщносно контролю. Тобто 3¡ збтьшенням продуктивно!' кущистосп на рослиш змен-шився розм1р та вага колосся.
За дм Стимпо вщмнено незначне зростання кшькост1 колоскт у колос1 та зерен у колоску портняно з контрольними вар1антами пшениц1 сорту Запашна. Сумарно вщмнено суттеве зростання ктькост1 зерен у колоа, яке зросло за дм Стимпо майже до 43 штук на один колос. Maca зерна в колоа пшениц1 сорту Запашна зростала на 11 % за умов застосування препарату Стимпо.
Слщ вщзначити, що застосування Стимпо у перюд вегетацм шляхом позакореневоТ обробки позитивно спри-яло загальному формування бюмаси, тому вщмшено зростання маси отриманоТ соломи у сорт1в Запашна та Епоха одеська.
Зерно е головною складовою бюлопчного та го-сподарського врожаю пшениц1. Слщ вщзначити, що ¡нтенсифкацт ростових процест, фотосинтетичного потенц1алу, пщвищення адаптивносп nociBiB пшениц1 озимоТ пщ час перезимтл1 за умов використання бюрегулятору рослин Стимпо дозволило пщвищити вихщ товарноТ частини врожаю. Зросло вщношення виходу товарноТ продукцй' до нетоварно'!' частини у портнянш з контролем у сорту Запашна на 9 % та у сорту Фермерка на 14,8 %.
Бюлопчна врожайшсть ¡статно залежить вщ сортових особливостей культури (рис.1). У результатах наймен-ша бюлопчна врожайшсть у сорту Статна 4,036 т/га, а найбшьша у сорту Фермерка 5,484 т/га.
Використання бюрегулятора Стимпо дозволило пщвищити врожайшсть пшениц1 озимоТ, що перевищуе даний показник в залежносп вщ сорту у контрольних nociBiB на 5,5-22,0 %. При анал1з1 двуфакторного дослщу частка впливу сорту на врожайшсть озимоТ пшениц бшьша (37,45 %), шж вплив бюпрепарату Стимпо.
Таблиця 1 Схема застосуванш препарату "Стимпо" при вирощуванш пшениц1 м'яксн озимо!
№ BapiaHT досл1ду
1 Без o6po6iTKy (контроль)
2 1нкрустац1я нас1ння "Стимпо" (25 мл/т) позакореневий o6po6iTOK "Стимпо" (20 мл/га)
Таблиця 2
Агробюлопчш показники íiobíbíb пшениц1 м'яко! озимо! за дм бюпрепарату Стимпо (2015-2016 рр)
Вар1ант доел ¡ду Показник
Густота стояния рослин, шт/м2 Польова cxo>k¡ctb,% Кшьюсть рослин теля перезимтл1, шт/м2 Коефщ1ент кущення Виживання рослин,%
Сорт Статна 369,34 82,08 206,32 2,53 55,86
Сорт Статна обробили препаратом «Стимпо» 392,71* 87,27* 264,71* 3,08* 67,41*
Сорт Запашна 348,36 77,41 238,03 2,07 68,33
СортЗапашна обробили препаратом «Стимпо» 366,01* 81,34* 249,66* 2,87* 68,21
Сорт Фермерка 386,16 85,81 273,28 2,6 70,77
Сорт Фермерка обробили препаратом «Стимпо» 404,98* 90,01* 294,48* 3,13* 72,71
Сорт Епоха одеська 326,11 72,47 169,29 2,03 51,90
Сорт Епоха одеська обробили препаратом «Стимпо» 358,16* 79,59* 207,56* 2,47* 57,80*
Прим/тка: * - Р/зниця iстотна пор/вняно з контрольним вар/антом за р < 0,05;
Таблиця 3.1
Структура врожаю пшениц1 м'яко! озимо'! за дй' бюпрепарату Стимпо (2015-2016 рр)_
Показники Сорт Статна Сорт Статна обробили препаратом «Стимпо» Сорт Запашна Сорт Запашна обробили препаратом «Стимпо»
Довжина сгебла, см 68,50±2,12 71,90±2,06* 61,73±1,68 74,00±1,35*
Довжина колоса, см 9,33±0,21 9,00±0,33 7,63±0,28 9,10±0,22*
Кшьюсть продуктивних пагошв, шт/м2 262,08±1,76 353,17±2,13* 366,19±2,07 376,70±1,86
Кшьюсть колосюв у колоа, шт. 20,07±0,34 19,67±0,58 17,23±0,56 18,57±0,32*
Кшьюсть зерен у колоску, шт. 2,45±0,09 2,14±0,1* 2,23±0,09 2,30±0,07
Кшьюсть зерен у колоа, шт. 48,73±1,73 42,70±2,62* 38,93±2,47 42,70±1,79*
Maca зерна у колоа, г 1,54±0,09 1,20±0,08* 1,33±0,09 1,48±0,1*
Maca 1 стебла, г 1,34±0,07 1,63±0,08* 1,29±0,06 1,77±0,09*
Maca 1000 насшин, г 35,23±0,14 36,77±0,14* 39,38±0,28 39,57±0,08
Вщношення товарноТ та нетоварно!' частини врожаю 1,15: 1 1,07: 1 1,03: 1 1,13: 1
Бюлопчна урожайшеть, т/га 4,036±0,12 4,322±0,09* 4,956±0,35 5,567±0,27*
Таблиця 3.2
Структура врожаю пшениц1 м'яксн озимо! за дй' бюпрепарату Стимпо (2015-2016 рр)_
Показники Сорт Фермерка Сорт Фермерка обробили препаратом «Стимпо» Сорт Епоха одеська Сорт Епоха одеська обробили препаратом «Стимпо»
Довжина стебла, см 69,77±2,18 77,93±1,65* 78,30±2,10 67,00±2,61*
Довжина колоса,см 7,93±0,29 8,40±0,21 8,30±0,29 7,93±0,34
Кшьюсть продуктивних пагошв, шт/м2 349,28±1,93 370,11±2,23 200,18±1,86 298,65±2,33*
Кшьюсть колосюв у колоа, шт. 17,80±0,51 18,07±0,53 18,77±0,63 17,57±0,54
Кшьюсть зерен у колоску, шт. 2,25±0,11 2,30±0,11 2,75±0,12 2,48±0,17*
Кшьюсть зерен у колоа, шт. 41,20±2,67 41,97±2,53 53,23±3,52 43,33±3,06*
Maca зерна у колоа,г 1,55±0,07 1,54±0,05 2,06±0,09 1,64*±0,07
Maca 1стебла, г 2,08±0,06 1,80±0,05* 1,63±0,06 1,30±0,05*
Maca 1000 насшин, г 43,60±0,35 43,75±0,51 42,36±0,22 43,38±0,35
Вщношення товарноТ та нетоварно! частини врожаю 1,08: 1 1,24: 1 1,26: 1 1,26: 1
Бюлопчна урожайшеть, т/га 5,484±0,32 5,786±0,27* 5,070±0,42 6,187±0,38*
Рисунок 1- Частка впливу фактор1в на врожайшсть озимо! мяко1 пшенищ ( □ - фактор А - сорт(Н1Р05=3,34), □ - фактор В бюпрепарат (Н1Ро5=4,60), Ц] - взаемод1я фактор1в AB(HIPq5=3,18), □ - залишкове)
Взаемод1я АВ 34,46 %
Залишкове 9,36 %
Фактор А 37,45 %
V
Фактор В
18/73%
Висновки i перспективи. Передпоавна обробка насшня пшениц1 бюпрепаратом Стимпо в концентрацм 25 мл/т стимулювала процеси росту та розвитку пшениц1 на що вказуе зростання польовоТ схожосп пшенш_и м'якоТ озимоТ на 4-7 % та коефщ1енту кущення на 20,4-38,6 %, пор1вняно з контрольними постами. Встановлено, що бюрегулятор Стимпо збтьшуе юльюсть продуктивних пагошв, масу зерна в колоа, гпдвищуе вихщ товарноТ частини врожаю, що зокрема збтьшуе бюлопчну врожайшсть м'якоТ озимоТ пшеницк При анал1з1 дво-факторного дослщу частка впливу фактору А (сорт) та взаемод1я факторш АВ (А - сорт, В - бюпрепарат Стимпо) на врожайшсть пшениц озимоТ значно бтьша, шж вплив бюпрепарату Стимпо (18,73%).
Лп-ература
1. Hstíc I. Т. Озима пшениця в 30H¡ Степу.//Херсон:Айлант. - 2004. - 95 с.
2. Буря к Ю. I. Ефективнють застосування регулятор! в росту i мкродобрива в npoueci розмноження наання coptíb пшениш озимоТ та ячменю ярого / Ю. I. Буряк, О. В. Чернобаб, Ю. €. Огурцов, I. I. Клименко // Селекцт i наанництво. - 2015. - №. 107. - С. 145-153.
3. Цыганкова В. А. Особенности действия регуляторов роста на экспрессию генов в клетках зародышей семян в раннем постэмбриогенезе / В. А. Цыганкова, Л. И. Мусатенко, Л. А. Галкина, А. П. Галкин, С. П. Пономаренко // Биотехнология. - 2008. - Т. 1, № 2. - С. 81-92.
4. Циганкова В. А. Пщвищення регуляторами росту ¡муИтету рослин допа-тогенних гриб1в, шкщниюв i нематод / В. А. Циганкова, Я. В. Андрусевич, О. В. Бабаянц, С. П. Пономаренко, А. I. Медков, А. П. Галюн// Физиология и биохимия культ, растений. - 2013. - Т. 45, № 2. - С. 138-147.
5. Ковал ьов В. Б. Формування коренево!' систем и хмелю in vitro залежно вщ бюстимулятор1в та Тх концентрацм / В. Б. Ковальов, Т. I. Козлик, I. П. Штань-ко, О. В.Черненко // Зб1рник наукових праць 1нституту бюенергетичних культур i цукрових буряюв. - 2012. - №. 14. - С. 446-449.
6. Колес Hi ков М. О. Вплив бюстимулятсрв Стимпо та Регоплант на продуктивнють ячменю ярого / М. О. Колесыков, С. П. Пономаренко// Агробюлопя. 36. наук, праць БЦНАУ. - 2016. - № 1 (124). - С. 81-86.
7. Аышин Л. А. Регулятори росту рослин. Рекомендаци по застосуванню / Л. А. Аышин, С. П.Пономаренко, 3. М. Грицаенко. - К.: МНТЦ «Агробютех». -2011.- 54 с.
8. вщенко В. О. Основи наукових дослщжень в агроном и / В. О. €щенко, П. Г. Копитко, П. В. Костогриз, В. П. Опришко. - ВЫниця: ПП «ТД Едельвейс i К». - 2014. - 332 с.
Reeferences
1. Netis, I.T.(2004). Winter wheat in the steppe zone. Xerson: Ajlant, 2004. 95p. (in Ukrainian).
2. Buriak, Yu. I., Chernobab O.V. (2015). Efficiency of application of growth regulators and microfertilizers in the process of reproduction of seeds of winter wheat varieties and spring barley. Selection and seed production. 2015. no. 107. pp. 145-153. (in Ukrainian).
3. Tsygankova, V. A., Musatenko, L.Y, Galkina, L. A., Gal kin, A. P., Ponomarenko, S.P.( 2008). Peculiarities of the effect of growth regulators on gene expression in seed embryonic cells in early posternbryogenesis. Biotechnology. - 2008. Vol. 1. no. 2. pp. 81-92. (in Russian).
4. Tsygankova, V. A., Andrusevich, Ya. V., Babayants, O., Ponomarenko S. P., Medkov A. I., Galkin. (2013). Increasing regulators of growth of plant immunity to pathogenic fungi, pests and nematodes. Physiology and Biochemistry of the Cult. Plants. 2013. Vol. 45.no. 2. pp. 138-147. (in Ukrainian).
5. Kovalev, V. В., Kozlik, Т. I.. Shtanko, I.P., Chernenko, O.V. (2012). Formation of the root system of hops in vitro depending on biostimulants and their concentration. Collection of scientific works of the Institute of Bioenergetics crops and sugar beets. 2012. no. 14. pp. 446-449.
6. Kolesnikov, M. O., Ponomarenko, S. P. (2016). The Influence of Stimuio and Regaplant Biostimulants on Yarrow Barley Productivity. Agrobiology. Collection of scientific works of BTSNAU. 2016 . no. 1 (124). pp. 81-86.
7. Anishin, L. A., Ponomarenko, S. P., Hrytsaenko, Z. M. (2011). Plant growth regulators. Recommendations on application. Kyiv: ISTC "Agrobiotech". 2011. 54 p.
8. Yeshchenko, V.O., Kopytko, P.G., Kostogryz, P.V., Opryshko, VP. (2014). Principles of scientific research in agronomy. Vinnitsa: PE "TD Edelweiss & K". 2014. 332 p.
