CC BY
19
Brighton, 1997, pp. 669-670 (in England).
9. Kreuz, K., Tommasini, R., Martinoia, E. (1996). Old enzymes for a new job. Plant Physiol,1996, no 3, pp. 349-353 (In England).
10. Ekmekcl, Y., Terzloglu, S. (2005). Effects of oxidative stress Induced by paraquat on wild and cultivated wheats. Pesticide Biochemistry and Physiology, 2005, no 2-3, pp. 69-81(ln England).
11. Soeda, T., Uchlda, T. (1987). Inhibition of pigment synthesis by 1,3-dlmethyl-4-(2,4-dlchlorobenzoyl)-5-hydroxypyrazole, norflurazon, and new herblcldal compounds In radish and flatsedge plants. Pesticide Biochemistry and Physiology, 1987, no 1, pp. 35-42(ln England).
12. Radchenko, M. P, Soroklna, S. I., Huralchuk S. J., Morderer, E. Y. (2013). The content of photosynthetlc pigments and TBA-actlve substances In soybean plants by joint application of herbicides and mlcronutrlents. The researchers note Taurlde National University names V. I. Vernadsky. Series «Biology, chemistry», 2013, no 1, pp. 172-178 (In Ukrainian).
13. Hrytsayenko, Z. M., Golodrlha, O .V. Herbicides and harvest. Quarantine and
plants protection, 2004, no 7, p. 21 (In Ukrainian).
14. Leontyuk, I. B. (2003). Biological processes In plants of winter wheat depending by the application of growth regulators Emlstlm C and herbicides Dlkopur. Biological Sciences and crop problems: Coll. Science, works of Uman SAU, 2003, pp. 156-158 (In Ukrainian).
15. Hospodarenko, G. M. (2001). Peculiarities of fertilization of spring barley with clover overseedlng. The efficiency of chemical means In Increasing productivity of agricultural crops. Coll. Science, works of Uman SAU, 2001, pp. 47-56 (In Ukrainian).
16. Hrytsayenko, Z. M., Hrytsayenko, A. A., Karpenko, V. P. (2003). Methods of biological and agrochemlcal researches of plants and soils. Kylv: «Nlchlava», 2003, 230 p. (In Ukrainian).
17. Nlcheporovlch, A. A. (1956). Photosynthesis and theory of obtain the high yields. Moscow: Edition by the Academy of Sciences of the USSR, 1956, 94 p. (In Russian).
I. Б. ЛеОНТЮК УДК 581.141:581.165.7:577.15:633.11:633.34
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри бюлоги Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
О. В. Голодрига
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри бюлоги Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
О. I. Заболотний
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри бюлоги Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
ВПЛИВ 1НОКУЛЯЦП НАС1ННЯ НА AKTHBHICTb АНТИОКСИДАНТНИХ ФЕРМЕНТ1В КЛАСУ ОКСИДОРЕДУКТАЗ ПШЕНИЦ1 03ИМ01 ТА COI
Аногтащя. Представлено результати дослщжень з вивчення впливу /нокуляцп наання р/зними бюлопчно активними речовинами на активн/сть окисно-вщновних фермент'т (каталази, пероксидази, пол/фенолоксидази) в роспинах пшениц/ озимоi та co'i. Досл'щжено, що /нокуляц/я наання бюлопчно-активними речовинами в значн/й Mipi впливае на процеси метаболизму в рослинах пшениц/ озимоi та co'i, посилюе процеси окисно-в'щновного характеру дп. Найб'тьша актив/зац/я антиоксидантних процеав в'щбуваеться в результат /нокуляцп наання б'юлопчними препаратами Наноактиватор та Б'юкомплекс AT. Б'юлопчн/ препарати в юнцевому результат/ п'щвищують врожайн'ють досл'щжуваних культур та покращують fx яюсн/ показники.
Ключовi слова: ¡нокуляц 'т, ферменти, бюлопчно-активн/ речовини, пшениця озима, соя. И. Б. Леонтюк
кандидат с.-г. наук, доцент кафедры биологии Уманского национального университета садоводства
0. В.Голодрига
кандидат с.-г. наук, доцент кафедры биологии Уманского национального университета садоводства А. И. Заболотный
кандидат с.-г. наук, доцент кафедры биологии Уманского национального университета садоводства ВЛИЯНИЕ ИНОКУЛЯЦИИ СЕМЯН НА АКТИВНОСТЬ АНТИОКСИДАНТНЫХ ФЕРМЕНТОВ КЛАССА ОКСИДОРЕДУКТАЗ ПШЕНИЦЫ ОЗИМОЙ И СОИ
Аннотация. Представлены результаты исследований по изучению влияния инокуляции семян различными биологически активными веществами на активность окислительно-восстановительных ферментов (каталазы, пероксидазы, полифенолоксидазы) в растениях пшеницы озимой и сои. Доказано, что инокуляция семян биологически активными веществами в значительной степени влияет на процессы метаболизма в растениях пшеницы озимой и сои. Наибольшая активизация антиоксидантных процессов происходит в результате инокуляции семян биологическими препаратами Наноактиватор и Биокомплекс AT. Биологические препараты в конечном результате повышают урожайность исследуемых культур и улучшают их качественные показатели.
Ключевые слова: инокуляция, ферменты, биологически активные вещества, пшеница озимая, соя.
1. В. Leontyuk
PhD of agricultural sciences, associate professor the department of biology Uman National University of Horticulture О. V. Golodriha
PhD of agricultural sciences, associate professor the department of biology Uman National University of Horticulture
«I I
i Ш, Цк
O. I. Zabolotnyi
PhD of agricultural sciences, associate professor the department of biology Uman National University of Horticulture THE INFLUENCE OF INOCULATION OF SEEDS ON THE ACTIVITY OF ANTIOXIDANT ENZYMES OF THE CLASS OXIDOREDUCTASES OF WINTER WHEAT AND SOYA
Abstract. The results of study of influence of inoculation of seeds by the different biologically - active substances on the activity of acid recovered enzymes ( catalases, peroxidases, polifenoloksidases ) in winter wheat and soya are given in the article. It is proved that the inoculation of seeds by the biologically active substances influences the process of metabolism in winter wheat and soya and intensifies the process of acid recovered character significantly. Most activation of antioxidant processes takes place as a result of inoculation of seed biological preparations Nanoactivator and Biocomplex AT. Biological preparations in end-point promote the productivity of the investigated cultures and the quality improve them. Keywords: inoculation, enzymes, biologically-active substances, winter wheat, soya.
Постановка проблеми. Теоретичною платформою бюлопчного землеробства е наукове обг'рунтування принцитв комфортного живлення рослин як передумо-ви одержання високояюсноТ продукци та запоб1гання негативним еколопчним наслщкам надмфноТ х1м1заци.
Загрозлива еколопчна ситуацт, яка склалася у бшь-шосп periOHiB Украши, вимагае максимального зменшен-ня пестицидного навантаження на агроекосистеми. Тому одним з головних напрямкш розвитку аграрного сектору в УкраТш ниш е ¡нтенсиф1кац1я виробництва, застосування нових прогресивних технологш, яю дають змогу пщ-вищувати врожайшсть i спйюсть сшьськогосподарських культур до несприятливих чинниюв довкшля. Складовою частиною цього напрямку е розробка методш екзогенноТ регуляци та стабш1заци адаптивних реакцш рослин завдяки використанню фЫолопчно активних речовин синтетичного та природного походження.
Анал1з останнix дослщжень та публшацш. Бю-лопчне землеробство, яке базуеться на еколопчнш ста-бшьносп агроекосистем набувае велико! популярности тому закономфно зростае попит на мкробюлопчш пре-парати, яю сприяють покращенню живлення рослин, регуляци ix росту та розвитку [1,2].
Особливо перспективним для рослинництва являеться створення мкробних препаратш комплексно! дм. Таю препарати можуть створюватися на основ! двох чи декшь-кох штамт стимулюючих piCT рослин, яю видшяють 6io-лопчноактивш речовини, мають азотф1ксувальну i фос-фатмобш1зивну актившсть, а також властивють обме-жувати розвиток i поширення ф1топатогешв i ф1тофапв [3]. Застосування таких препаратш дозволить зменшити використання в рОСЛИННИЦТВ| XiMi4HHX добрив i пестици-д1в, обмежити забруднення навколишнього середовища i отримати еколопчно чисту сшьськогосподарську про-дукц1ю [4].
MiKpoöHi препарати знаходять широке застосування для ¡нтенсифкаци росту сшьськогосподарських рослин у вигляд1 азотф1ксувальних i фосфатмобш1зивних з добрив, засобш боротьби з ф1топатогенними мкрооргашзмами, а також шкщниками сшьськогосподарських культур. Основна кшьюсть вироблених препаратш призначена для покращання азотного i фосфорного живлення рослин. Ui препарати виробляються в форм1 суспензй, гелевш, агаровш, сипучш i гранульованих формах [5].
Застосування мкробюлопчних npenapaTiB дозволить ЗМеНШИТИ ВИКОрИСТаННЯ в рОСЛИННИЦТВ| XiMi4HHX добрив i пестицидш, обмежити забруднення навколишнього середовища i отримати еколопчно чисту сшьсь-когосподарську продукц1ю [6].
Bei життево важлив1 процеси, що проходять в рос-линах, так1 як дихання, фотосинтез, синтез оргашч-них речовин залежать вщ характеру дм окисно-вщ-новних ферментш, i тому наскшьки суттево будуть порушен! реакци ферментного каталку, залежатиме про-дуктившеть i подальший розвиток культури. Рослинш органами мають достатню стшюсть до окиснювальних пошкоджень завдяки наявносп в кл1тинах ефективних антиоксидантних систем, до складу яких входять окрем1 антиоксидантш ферменти класу оксидоредуктаз. Серед них важливу роль в детоксикаци пероксиду водню Biflirpae каталаза, яка перетворюе пероксид водню у воду та кисень, та р1зномаштш пероксидази, яю присутш в багатьох компартментах рослинноТ кл1тини i вщновлюють
Н202 до Н20 i 02 [7].
Одним ¡з джерел утворення супероксидного радикалу е окиснення фенолш в цитоплазм! рослинноТ кл1тини. Фенольш сполуки входять до складу багатьох гербщидш, i можливо захисна реакцт рослинноТ кл1тини на Тх надходження проявляеться у пщвищенш активносп ферменту пол1фенолоксидази, яка поряд з катал1тичною д1ею, мае антиоксидантну функц1ю [8].
Тому дослщження активносп антиоксидантних фер-мент1в класу оксидоредуктаз за дш бюлопчно активних речовин е актуальним i маловивченим.
Мета статп - з'ясувати, як змшюеться актившсть окисно-вщновних ферментш (каталаза, пероксидаза, пол1фенолоксидаза) в рослинах пшениц1 озимо!' та co'í при застосуванш бюлопчноактивних речовин.
Методика дослщжень. Об'ектами дослщжень були рослини пшениц1 озимо!' сорту Смуглянка та coi сорту Романтика, комплексне добриво Наноактиватор - д1юча речовина: Со (0-1400 мг/л); Си (0-750 мг/л); Fe (01050 мг/л); Ge (0-500 мг/л); Мд (0-2300 мг/л); Мп (01200 мг/л); Мо (0-900 мг/л); Se (0-400 мг/л); Zn (02200 мг/л), Неодим, комплекс мкроелементш та Bio-комплекс АТ - це культуральна маса живих грунтових бактерш 3-4 х вид1в типу Азотобактерин, Ризогумш, Фос-фобактерин, Ф1тоДоктор i органоелементи в нанороз-Mipax.
Дослщження проводилися впродовж 2012-2013 ро-kíb в польовш cíb03míhí кафедри бюлоги Уманського на-цюнального ушверситету садшництва, де переважають чорноземи опщзолеш, малогумуеш, важкосуглинков1 на леа ¡3 в м i сто м гумусу в орному Luapi (0-30 см) - 3,3%, рухомого фосфору i кал1ю за Чириковим вщповщно 110-120 i 80-90 мг/кг, легкопдрол1зованого азоту (за Корнфшдом) - 100-110 мг/кг, рН сольовоТ суспензй' -5,6-5,8 i пдрол1тичною кислотшстю 28-32 мг/екв. на 1 кг грунту.
Польов1 дослщи закладали в триразовому повторена на дшянках площею в 125 м2, площа обл1кових дшя-нок - 50 м2.
Лабораторш аналои виконували у вщбраних рос-линних зразках у вщповщш фази росту та розвитку. Актившсть окисно-вщновних ферментш - каталази, пероксидази, пол1фенолоксидази визначали за методикою Х.М.Починка [9], урожай збирали подшяночно су-ц1льним способом комбайном Сампо-500 та приведениям до стандартно!' чистоти i вологосп, bmíct б1лка в зерш пшениц1 озимо!' та „сирого" протешу у зерш coi за методикою Н.Н. Третьякова [10], bmíct „сирого" жиру за ДСТУ 4964:2008 [11].
Результати дослщжень. Одержан! результати показали, що ¡нокуляцт насшня бюлопчно активними ре-човинами сприяла активносп антиоксидантних фер-ментш класу оксидоредуктаз. Так, при обробц1 насшня пшениц1 озимо!' Наноактиватором в нормах (10, 20, 30 i 50 мл/т) актившсть каталази була дещо нижчою за контрольний вар1ант. Найвища актившсть каталази спостер1галася лише при внесены Наноактиватору в норм1 30 мл/т, що становило 95,7%. При обробц1 насшня комплексом м1кроелемент1в актившсть каталази також була нижчою за контроль, однак найвищ1 показники вщмнались в BapiaHTi ¡з обробкою насшня комплексом мкроелементш в норм1 25 мл/т. За обробки насшня Неодимом актившсть каталази становила вщповщно до
норм 10, 25, 50 та 100 мл/т -61,4%, 65,7%, 58,6 i 61,4% до контролю. Найвищ1 показники каталази вщмталися при ¡нокуляцп наання Бюкомплексом АТ 1,0 л/т, що перевищувало контрольний вар1ант i становило 104,3%.
В той же час, актившсть пероксидази зростала, в поршнянш з контролем на bcíx вар1антах дослщу, але найвищою вона була при ¡нокуляцп' наання Бюкомплексом АТ 1,0 л/т i складала 69,6 мкМоль окисненого гваяколу, що перевищувало контрольний вар1ант на 25,2%.
Актившсть пол1фенолоксидази в ycix вар1антах до-слщу, де проводилася обробка наання була значно ниж-чою за контрольний вар1ант, однак при обробц1 наання Бюкомплексом АТ в норм1 1,0 л/га актившсть полЬ фенолоксидази значно перевищувала контроль i стано-вила 102,6% (табл 1).
Анал1зуючи актившсть вщповщних ферментш в рос-линах coi, слщ BiflMÍTHTH, що дослщжуваш нами бю-препарати Бюкомплекс АТ та Наноактивотор позитивно
впливали на ферменти окисно-вщновного характеру. ГНдвищення активносп ферментш сприяло покращенню життездатносп рослин та 'ix конкурентоспроможносп в агробюценоз1. Так, при застосуванш Бюкомплексу АТ найвища актившсть дослщжуваних ферментш у фазу гшкування спостер1галася при норм1 1,5 л/га, а при застосуванш Наноактивотора при норм1 30 мл/т.
В цих вар1антах дослщу актившсть каталази, пероксидази та пол1фенолоксидази значно перевищувала контрольний вар1ант (табл. 2).
Визначаючи актившсть ферментш окисно-вщновного характеру дм в рослинах coi у фаз1 цвтння, слщ BiflMi-тити, що nifl впливом Бюкомплексу АТ активн1сть каталази в ycix вар1антах досл1ду залишалася тдвищеною nopiBHflHHi ¡3 контрольними вар1антами i в вщповщносп до застосованих норм складала 12,8; 14,7 i 16,3 мкМоль (табл. 3).
При застосуванш Наноактиватора актившсть даного ферменту пщвищувалась до 19,7мк Моль, в той час, як
Таблиця 1
Вплив ¡нокуляцп насшня бюлопчноактивними речовинами на актившсть фермент1в окисно-в1дновного характеру дi'í в рослинах пшениц1 озимо!
Вар1ант досл1ду Каталаза, МкМоль розкладеного Н202/г сиро! маси за 1 хв. Пол1фенолоксидаза, мкМоль окиснено'1 acK0p6ÍH0B0i кислоти/г сиро! маси за 1 хв. Пероксидаза, мкМоль окисненого гваяколу/г сиро! маси за 1 хв.
Контроль (без обробки наання) 70 53,8 55,6
Наноактиватор 50 мл/т 47 32,5 65,9
Наноактиватор 30 мл/т 67 53,8 63,4
Наноактиватор 20 мл/т 49 40,0 66,6
Наноактиватор 10 мл/т 53 30,7 61,4
Комплекс мкроелементш 100 мл/т 47 25,9 58,4
Комплекс мкроелементш 50 мл/т 49 29,4 56,6
Комплекс мкроелементш 25 мл/т 59 26,9 66,4
Комплекс мкроелементш 10 мл/т 45 31,3 64,1
Неодим 100 мл/т 43 44,4 61,4
Неодим 50 мл/т 41 31,3 66,4
Неодим 25 мл/т 46 33,8 65,6
Неодим 10 мл/т 43 29,4 60,7
Бюкомплекс 1,0 л/т 73 55,2 69,6
Таблиця 2
AKTHBHÍCTb окисно-в1дновних ферменте в рослинах coi у фаз1 гшкування пщ впливом Б1окомплексу АТ та Наноактиватора
Вар1ант дослщу Каталаза, МкМоль розкладеного Н202/г сиро! маси за 1 хв. Пероксидаза, мкМоль окисненого гваяколу/г сиро! маси за 1 хв. Пол1фенолоксидаза, мкМоль окиснено'1 acK0p6ÍH0B0i кислоти/г сиро! маси за 1 хв.
Контроль (Фаб1ан 90г/га-фон) 18,7 443,8 9,4
Бюкомплекс АТ 0,5 л/га 19,9 566,2 12,7
Бюкомплекс АТ 1,0 л/га 23,5 594,7 15,6
Бюкомплекс АТ 1,5 л/га 42,4 696,4 19,8
Наноактиватор 50 мл/т 26,0 673,2 16,4
Наноактиватор 30 мл/т 50,4 713,9 24,0
Наноактиватор 20 мл/т 32,2 685,8 15,7
в контрольному вар1ант1 без використання препаратш актившсть каталази становила лише 10,2мк Моль.
Актившсть пероксидази у фазу цвтння була бтьш високою у портнянш з контрольним вар1антом, особливо при застосуванш Наноактиватора у норм1 20 мл/т. Також сприяла пщвищенню активносп пероксидази ¡но-куляцт насшня Бюкомплексом АТ, найвищий показник пероксидази вщмнався при норм1 1,5 л/т \ становив 520,1 мк Моль окисненого гваяколу.
Пол1фенолоксидаза у фаз1 цвтння соТзбер1гала високу актившсть. Однак, найвища и актившсть вщмналась при обробш насшня Наноактиватором у норм1 20 мл/т, що складало 15,8 мк Моль, в той час як в контрольному вар1ант1 актившсть пол1фенолоксидази становила лише 6,4 мк Моль.
Одним ¡3 головних показникш ефективносп дм будь-яких препарате е Тх вплив на формування урожайносп \ якосп зерна вирощуваноТ культури. Так, при визначенш величини врожаю пшениц озимоТ встановлено, що в контрольному вар1ант1, де обробка зерна перед постом не проводилася, врожай культури був на ршш
4,98 т/га. У BapiaHTi дослщу ¡з передпоавною обробкою насшня Бюкомплексом АТ у норм1 1,0 л/т cnocrepira-лася найвища прибавка врожаю зерна пшениц озимоТ -0,61 т/га (12,3%) у поршнянш з контролем.
Також нами вщмнено зростання врожайносп пшениц! озимоТ у pa3¡ обробки насшня культури перед noci-вом Наноактиватором, Комплексом мкроелементшта Неодимом. Так, за передпоавноТ обробки насшня Наноактиватором у нормах 50, 30, 20 i 10 мл/т отримано прибавку врожаю культури у поршнянш з контролем вщповщно на 0,08; 0,33; 0,22 i 0,1 т/га (вщповщно на 1,6; 6,6; 4,4 i 2,0 % вище за контроль). При ¡нокуляци насшня пшениц1 озимоТ Неодимом у нормах 100, 50, 25 i 10 мл/т спостер1галося зростання врожайносп зерна культури bífln0b¡flh0 на 2,0; 6,8; 8,8 та 4,2% у поршнянш з контролем, найбшьша прибавка врожаю проти контролю була отримана у BapiaHTi Неодим 25 мл/т - 8,8% (0,44 т/га) (табл 4).
При обробш насшня coi бюпрепаратами найбшьшу прибавку врожаю отримано при застосуванш 1,0 л/т Bio-комплексу АТ, що становило 4,5 ц/га, при ¡ншим нормах
Таблиця 3
Актившсть окисно-вщновних ферменте в рослинах coi у фаз1 цвтння пщ впливом Бюкомплексу АТ та Наноактиватора
Вар1ант досл1ду Каталаза, МкМоль розкладеного Н202/г сиро! маси за 1 хв. Пероксидаза, мкМоль окисненого гваяколу/г сиро! маси за 1 хв. Пол1фенолоксидаза, мкМоль окиснено! acK0p6ÍH0B0i кислоти/г сиро! маси за 1 хв.
Контроль (Фаб1ан 90г/га-фон) 10,2 428,3 6,4
Б1окомплекс АТ 0,5 л/га 12,8 445,8 7,3
Бюкомплекс АТ 1,0 л/га 14,7 472,1 10,1
Бюкомплекс АТ 1,5 л/га 16,3 520,1 14,3
Наноактиватор 50 мл/т 16,4 534,8 12,7
Наноактиватор 30 мл/т 19,7 542,4 13,8
Наноактиватор 20 мл/т 17,9 574,8 15,8
Вплив ¡нокуляцй' насшня на врожайшсть пшениц1 озимо!, т/га
Таблиця 4
Вар1ант дослщу Врожайшсть Прибавка врожаю °/о до контролю
Контроль (без обробки насшня) 4,98 0,0 100,0
Наноактиватор 50 мл/т 5,06 0,08 101,6
Наноактиватор 30 мл/т 5,31 0,33 106,6
Наноактиватор 20 мл/т 5,20 0,22 104,4
Наноактиватор 10 мл/т 5,08 0,10 102,0
Комплекс мкроелементш 100 мл/т 5,06 0,08 101,6
Комплекс мкроелементш 50 мл/т 5,28 0,30 106,0
Комплекс мкроелементш 25 мл/т 5,37 0,39 107,8
Комплекс мкроелементш 10 мл/т 5,15 0,17 103,4
Неодим 100 мл/т 5,09 0,11 102,0
Неодим 50 мл/т 5,32 0,34 106,8
Неодим 25 мл/т 5,42 0,44 108,8
Неодим 10 мл/т 5,19 0,21 104,2
Бюкомплекс 1,0 л/т 5,59 0,61 112,3
Н1Р05 0,21
Бюкомплексу АТ прибавка складала 2,3 i 3,6 ц/га вщ-повщно до норм 0,5 та 1,5 л/т. При обробц1 наання Нано-активатором в нормах 50, 100 та 150 мл/т прибавка вро-жаю становила 3,1; 4,8 та 4,5 ц/га вщповщно до норм (табл. 5).
На сьогодш отримання зерна, що вщповщае вимо-гам cbítobhx стандарте, залишаеться одним ¡з важливих завдань агропромислового комплексу. До того ж нас не може задовольнити просте збшьшення врожайносп пшениц1 озимок на перший план висгупае и яюсть. Потр1бно, щоб у зерш мютилась необхщна кшьюсть певних бшкш i вуглеводш, щоб бшки мали оптимальний bmíct амшокислот [12].
Нашими дослщженнями встановлено, що ошоку-ляцт наання бюпрепаратами позитивно вплинула ¡ на яюсш показники зерна, зокрема в ycix вар1антах дослщу зростав bmíct клейковини та bmíct бшка. Однак сл¡д вщм¡тити, що при ¡нокуляцп наання Наноакти-ватором та Бюкомплексом яюсш показники були значно кращими. Так в дослщжуваних вар1антах bmíct клейковини зростав на 3,2 - 12,7% в залежно вщ норми препаратш, a bmíct бшка тдвищувався на 15,2 - 44,6%. Найкращ1 показники зерна вщмналися при обробш наання Бюкомплексом АТ, в даному BapiaHTÍ bmíct клейковини зростав на 12,7%, a bmíct бшка на 44,6% (табл. 6).
Важливою яюсною характеристикою урожаю зерно-бобових культур, у тому 4Hcn¡ coi, е bmíct бшку й жиру в Tí зерш. PieeHb 'íx вм¡сту також визначае харчову й кормову цшшсть coi. Bmíct "сирого" протешу та жиру залежить в основному BÍfl сортових особливостей. Застосування випробуваних нами препаратш сприяло покращенню умов формування урожаю, а звщси i збшь-шенню збору „сирого" протеТну у поршнянш з контролем. 36¡p „сирого" протеТну та жиру значною Mipoio залежав вщ урожайност1 нас1ння coi. 36¡p „сирого" протеТну та жиру в ц/га ще 4¡tk¡lue тдкреслюють зазначену законом1р-HiCTb i доцшьшсть застосування ¡нокуляцй' наання досл1-джуваними препаратами.
У flocnifli найвищий 36¡p „сирого" протеТну та жиру в зерш coi був в вар1антах ¡з застосуванням Б1окомплексу АТ у HopMi 1,5 л/га, що вщповщно становило 7,22 ц/га „сирого" протеТну та 4,10 ц/га „сирого" жиру.
У вар1антах ¡з застосуванням Наноактиватора най-б1льший 36¡p „сирого" протеТну та жиру спостер1гався при HopMi 30 мл/га, що становило 6,39 ц/га „сирого" протеТну та 3,71 ц/га „сирого" жиру.
Висновок. Бюлопчноактивш речовини в значнш Mipi впливають на процеси метабол1зму в рослинах пшениц1 озимо!' та coi. 1нокуляц1я наання б1олопчно активними речовинами посилюе процеси окисно-вщновного характеру дм, що сприяе п1двищенню життедтльносп рослин,
Таблиця 5
Вплив ¡нокуляцй' насшня co'i бюпрепаратами на Ti врожайшсть, ц/га
Вар ¡ант дослщу Врожайшсть Прибавка врожаю °/о до контролю
Контроль (Фаб1ан 90г/га-фон) 12,4 0,0 100,0
Б1окомплекс АТ 0,5 л/т 14,7 2,3 118,5
Бюкомплекс АТ 1,0 л/т 16,9 4,5 136,3
Бюкомплекс АТ 1,5 л/т 16,0 3,6 129,0
Наноактиватор 50 мл/т 15,5 3,1 125,0
Наноактиватор 30 мл/т 17,2 4,8 138,7
Наноактиватор 20 мл/т 16,9 4,5 136,3
Н1Р05 2,1
Вар1ант дослщу Bmíct клейковини, °/о °/о до контролю Bmíct бшка, °/о °/о до контролю
Контроль (без обробки наання перед поавом бюпрепаратами) 18,9 100,0 9,2 100,0
Наноактиватор 50 мл/т 20,1 106,3 12,0 130,4
Наноактиватор 30 мл/т 20,4 107,9 12,6 136,9
Наноактиватор 20 мл/т 19,8 104,8 12,4 134,8
Наноактиватор 10 мл/т 19,5 103,2 11,7 127,2
Комплекс мкроелементш 100 мл/т 19,5 103,2 10,6 115,2
Комплекс мкроелементш 50 мл/т 19,7 104,2 11,2 121,7
Комплекс мкроелементш 25 мл/т 19,9 105,3 11,8 128,3
Комплекс мкроелементш 10 мл/т 19,1 101,1 10,9 118,5
Неодим 100 мл/т 19,4 102,6 10,7 116,3
Неодим 50 мл/т 19,6 103,7 11,8 128,3
Неодим 25 мл/т 19,8 104,8 12,2 132,6
Неодим 10 мл/т 19,2 101,6 11,3 122,8
Бюкомплекс АТ 1,0 л/т 21,3 112,7 13,3 144,6
Н1Р05 1,2 1,5
Таблиця б
Вплив ¡нокуляцй' HaciHHH на bmíct клейковини та бшка в зерш пшениц1 озимо!
Таблиця 7
Bmîct „сирого" протешу й жиру у зерни со!" та ïx валовий 36ip залежно вщ застосування Бюкомплексу АТ та Наноактиватора
Вар1ант дослщу Bmîct „сирого" протешу, °/о 36ip „сирого" протешу, ц/га Bmîct „сирого" журу, % 36ip „сирого" жиру, ц/га
Контроль (Фа61ан 90г/га-фон) 34,5 5,41 19,8 3,11
Бюкомплекс АТ 0,5 л/га 35,2 6,47 20,2 3,72
Бюкомплекс АТ 1,0 л/га 35,7 7,03 20,3 4,00
Бюкомплекс АТ 1,5 л/га 35,4 7,22 20,1 4,10
Наноактиватор 50 мл/т 35,3 6,10 20,4 3,53
Наноактиватор 30 мл/т 35,5 6,39 20,6 3,71
Наноактиватор 20 мл/т 35,5 6,25 20,7 3,64
Н1Р05 1,3 0,9
актив1зуе ф1з!олoriMHi процеси, що в кшцевому результат! гпдвищуе врожайшсть дослщжуваних культур та покра-щуе Тх яюо-м показники зерна.
Л1тература
1. CMipHOB B.B. MiKpoÖHi технологи у стьському господарств1 / В.В. См1рнов,
B.C. Пщгорський, Г.О. 1утинська [та ¡н.] // В1сник аграрноТ науки. - 2002. -№4. - С. 5 - 10.
2. 1утинська Г. О. MiKpoÖHi препарати в рослинництв1 - важливий фактор бюлопзаци землеробства / Г.О. 1утинська, А.Ф. Антипчук, О.В. Валагурова [та ¡н.] //36. «Оптим1зацт структури агроланшафт1в i рацюнальне викори-стання грунтових ресурсов»: Тез. доп. конф. ¡н-ту агроекологи УААН. - К., 2002. - С. 20 -22.
3. Курдиш I. К. Гранульованп бактер1алы-п препарати комплексно! дм на рос-лини / I.K. Курдиш, А.О. Рой, 3.T. Бега, Л.А. Булавенко // 36. наук, праць «Бюлопчы науки i проблеми рослинництва». - Умань, 2003. - С. 267 -269.
4. Курдыш И. К. Гранулированные микробные препараты / И.К. Курдыш // Наука и практика. - К.: КВ1Ц, 2001. - 141 с.
5. Андр1юк К. I. Функцюнування мкробних ценоз1в в умовах антропогенного навантаження / K.I Андр1юк, Г.О. 1утинська, А.Ф. Антипчук [та ¡н.] - К.: Обереги, 2001. - 240 с.
6. Шерстобоева О. В. Биопрепараты азотфиксирующих бактерий: проблемы и перспективы применения / О.В. Шерстобоева, И.А. Дудинова,
C.Н. Крамаренко, Н.К. Шерстобоева // Мкробюл. журн. - 1997. - Т. 59, № 4. - С.109 - 117.
7. Каротинощи та ггпколтщи в адаптивна BiflnoBifli рослин озимоТ пшениц1 на д1ю оксидного стресу / Н.Б. Светлова, О.В. Ситар, Л.М.Бацманова [та ¡н.] // Физиология та биохимия культурных растений. - 2007. - Т. 39. -№2. - С. 169 - 173.
8. Верхотуров В. В. Влияние ультрафиолетового облучения на активность оксидоредуктаз семян ячменя / В.В. Верхотуров, В.К. Франтенко // Зерновое хозяйство. - 2006. - №7. - С. 22-23.
9. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений /Х.Н. Починок. -К.: Наукова думка, 1976. - С. 165 - 178.
10. Третьяков H.H. Практикум по физиологии растений / H.H. Третьяков, Т.В. Карнаухова, A.A. Паничкин. - М.: Агропромиздат, 1990. - С. 90-94.
11. ДСТУ 4964:2008. Методи визначення якосп зернових i зернобобових культур. - К.:2008. - С. 12 - 19.
12. Дегодюк Е.Г. Природно-еколопчы аспекти пщвищення врожаю i його якосп. / Е.Г. Дегодюк, I.O. Кух //Вирощування еколопчно чисто!' продукци рослинництва. - К.: Урожай. - 1992. - С. 4-13.
References
1. Smirnov V.V. Microbial Technology in agriculture / V.V. Smirnov, V.S. Podgorskyy, G .A. Iutynska [et al.] // Bulletin of Agricultural Science. - 2002. - №4. - P. 10.
2. Iutynska G. Microbial preparations in crop production - an important factor biologization Agriculture / G.A. Iutynska, A.F. Antypchuk, A.V. Valahurova [et ai.] // Collection. «Optimization of ahrolanshaftiv and sustainable use of groundwater resources», Proc. ext. Conf. Agroecology Institute of the Academy of Agrarian Sciences. - K., 2002. - P. 20 -22.
3. Kurds I.K. Granular bacterial preparations of complex action on plants / I.K. Kurds, A. O. Roy, Z.T. Bega, L.A. Bulavenko // Collection. Science, works «Life sciences and crop problems.» - Uman, 2003. - P. 267 -269.
4. Kurds I.K. Hranulyrovannbie microbial preparations /I.K. Kurds // Science and Practice. - K .: KVITS, 2001. - 141 p.
5. Andriyuk K.I. functioning of microbial communities in conditions of anthropogenic load / K.I. Andriyuk, G.A. Iutynska, A.F. Antypchuk [et al.] - K.: Talismans, 2001. - 240 p.
6. Sherstoboeva O.V. Nitrogen-fixing bacteria byopreparat: problems and prospects of application / O.V. Sherstoboeva, I.A. Dudynova, S.N. Kramarenko, N.K. Sherstoboeva // Mikrobiol. zh. - 1997. - Vol 59, № 4. - P. 109 - 117.
7. Carotenoids and glycolipids in the adaptive response of winter wheat plants in operation oxide stress / N.B. Svietlova, A.V. Sitar, L..M..Batsmanova [et al.] // Physiology and biochemistry of cultivated plants. - 2007 - Vol 39. -№2. - P. 169 - 173.
8. Verhoturov V.V. Effect of irradiation on ultrafyoletovoho oxidoreductase activity semyan barley / V.V. Verhoturov, V.K. Frantenko // Zernovoe economy. -2006. - №7. - P. 22-23.
9. Pochynok H.N. Methods of analysis biochemically plants / H.N. Pochynok. - K .: Naukova Dumka, 1976. - P. 165 - 178.
10. Tretyakov N.N. Workshop on fyzyolohyy plants / N.N. Tretyakov, T.V. Karnaukhova, A.A. Panychkyn. - M .: Agropromizdat, 1990. - P. 90-94.
11. DSTU 4964: 2008. Methods for determining the quality of cereals and legumes. - K., 2008. - P. 12 - 19.
12. Dehodyuk E.G. Natural and environmental aspects of improving yield and quality. / E.G. Dehodyuk, I.O. Kuh // Growing environmentally friendly crop production. - K .: Harvest. - 1992. - P. 4-13.
УДК 601.2:576.31:633.812 T. M. МануШКШЭ
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства МиколаТвського нацюнального аграрного уыверситету Iatushkina2004@mail.ru
МОРФОГЕНЕТИЧН1 РЕАКЦП LAVANDULA ANGUSTIFOLIA MILL. У КУЛЬТУ PI 130Л ЬОВАН ИХ АГИКАЛЬНИХ МЕРИСТЕМ IN VITRO
Анотащя. Статтю присвячено вивченню морфогенетичних реакц/й Lavandula angustifolia Mill, у культурi ¡зольованих меристем in vitro залежно вщ генотипу, складу i консистенцП живильного середовища, етапу клонального м1кро-розмноження. Установлено, що оптимальним для 1ндукцп морфогенезу in vitro 1зольованих меристем лаванди е тверде
