CC BY
8
first, there was a partial and then a strong wilt and reliance of millet crops of the first and second sowing, and poorly developed severe liquefaction of June crops - according to the level of 71.0-72.2% (the variety Slobozhanske) and 71.8-88.6% (the variety Lana).
Throughout the experiment, the most favourable for the minimum of liquefaction of density of seed crops of studied varieties of millet seed were the weather conditions in 2010, in which the overall survival of plants was the highest. Thus, as in the field germination the forming of the largest density of agrocenosis of sowing seeds contributed to sowing in the third week of May. Accordingly, here the survival of plants was the highest among two methods of sowing - on the level 83.4-85.7% (the variety Slobozhanske) and 84.985.3% (the variety Lana).
Conclusions. Having studied the influence of time and methods of sowing on the structure formation of crop varieties of common millet Slobozhanske and Lana in the conditions of unstable humidification of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, we make the following conclusions:
- the field germination of seeds in the years typical for the region increases from early to late with the extension of the time of sowing;
- at excessive moisture the shortage of air in the soil of the field does not reduce the field germination of millet;
- varietal characteristics and methods of planting did not have any effect on the field germination of seeds of millet seed of both varieties;
- the third sowing period (the third decade of May) facilitated forming the largest density of agrocenosis of seed crops of millet during harvesting.
References
1. Ageev N.M., Kuyanichenko A.S. Way to the sustainable harvest. Steppe. 1979. No.6. P. 25 - 26.
2. Bilonozhko B.Ya., Poltoretskyi S.P., Karpenko V.P., et al. Agrobiotsenology: Tutorial: PE "TD" Edelweiss & Co ". 2013. 340 p.
3. Alabushev V.A. Consumption of water by seed crops during germination // Improving of crops productivity. SP. T: XII. Vol. 1. Persyanovka, 1977. P. 17 - 21.
4. Borovykov V.P., Borovykov I.P. Statlstlka. Statistic processing and analysis of data In Windows. M. Film. 1997. 608 p.
5. Halushko V.P., Golub N.N. Crop production needs more attention. 1985. No. 6. P. 37.
6. Grytsaenko Z.M., Grytsaenko A.O., Karpenko V.P. Methods of biological and agrochemlcal research of plants and soils. K. CJSC "Nlchlava.". 2003. 320 p.
7. Ielagln I.N. Agrotechnics of millet. M. Rosselhozlzdat, 1987. 159 p.
8. Ielagln I.N. Millet Is a crop of high productivity, If stick to requirements of agrotechnics. Cereal economy. 1979. No. 9. P. 33 - 34.
9. Ielagln I.N. Harvest "Itself - 200" // Cereal crops. 1991. No. 6. S. 20 - 21.
10. Ielsukov M.P., Tyutyunnykov A.I. Annual fodder crops In the mixed sowings. M. Selhozhyz. 1959. 309 p.
11. Ieshchenko V.O., Kopytko P.G., Opryshko V.P., Kostogryz P.V. Basic research In agronomy. K. Dlya. 2005. 288 p.
12. Zakladnyl G. Effective cereal crop. Native land. 1977. No.2. P. 11 - 14.
13. Kalinin A.G., Korneev G.A. Features of agrotechnics. Cereal economy. 1983. No. 9. P. 38
14. Lugovets V.S. Millet field of Saratov land. Cereal economy. 1983. No. 3. P. 7.
15. Methods of state testing crops. Methods for determining quality of crop production. Issue. 7. K. 2000. 144 p.
16. Rochnyak V.A. Millet deserves to take a significant place In sowing. Cereal economy. 1981. No. 10. P. 30 - 31.
В. Й. Стефанюк удкбзз.94
кандидат с.-г. наук 1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН [email protected]
ВПЛИВ ЕКОЛОГ1ЧНИХ УМОВ РЕПОНУ НА ФОРМУВАННЯ Ф1ТОЦЕНОЗУ CTEBII МЕД0В01
Анотац/я. Вивчено вплив еколопчних умов репон/в Украши на врожайн/сть зеленоi / cyxo'i маси сгев'п медово1' та 11 окремих сорлв. Виявлено кращ/ репони 'для 11' вирощування.
Ключовг слова: стев 'п медова, ГТК Селянинова, еколопчн/ умови, репони дослщжень, урожайн/сть, суха маса. В. Й. Стефанюк
кандидат сельскохозяйственных наук
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН
ВЛИЯНИЕ ЭКОЛОГИЧИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ РЕГИОНА НА ФОРМИРОВАНИЕ Ф1ТОЦЕНОЗА СТЕВИИ МЕДОВОЙ
Аннотация. На основании проведенных исследований установлены: уровни урожайности зеленой массы и сухого вещества стевии медовой. Определены для неё наиболее приемлемыми регионы выращивания в Украине: Автономная республика Крым (соответственно 0,2-37 и 0,6-3,7 т/га), Закарпатье (7-27 и 0,25-2,7 т/га), Полесье (0,2-37 и 0,6-3,7 т/га), центральный Лесостепь (5-30 и 0,2-3,4 т/га) и теплое Подолье (7-27 и 0,25-2,7 т/га).
В соответствии с экологической оценкой сортов стевии медовой по методике Эберхарта и Рассела интенсивным признан сорт Берегиня, который в течение трехлетних испытаний он по урожайности превосходил другие, он же был и наиболее пластичный. К нему приближался сорт Славутич.
Наиболее благоприятными регионами 'для выращивания сортов стевии были Бахчисарай АРК, Жовква Львовской обл. и Червоногвардейск АРК.
Гомеостатичность характеризует селекционную ценность генотипа - чем этот показатель выше, тем гибрид выше оценивается по пригодностью к привлечению к следующей селекционной работы. Коэффициент агрономической стабильности характеризует хозяйственную ценность сорта; за ним наиболее ценными 'для производства есть сорта, у которых коэффициент стабильности превышает 70 %. Такому уровню соответствуют все исследуемые сорта. Ключевые слова: стевии медовая, ГТК Селянинову, экологические условия, регионы исследований, урожайность, сухая масса.
V. I. Stefaniuk
PhD of Agricultural Science
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS
INFLUECE OF CONDITIONS OF THE REGION ON THE FORMATION OF PHYTOCOENOSIS STEVIA HONEY
Abstract. On the basis of the conducted researches: level of the yield of green mass and dry matter ofstevia honey. Defined for it the most suitable regions for the cultivation in Ukraine: Autonomous Republic Crimea (correspondingly 0,2-37 and 0.6
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2017
РОСЛИННицтво
to 3.7 t/ha), Transcarpathia (7 to 27 and 0.25-2.7 t/ha), woodland (0,2-37 and 0.6 to 3.7 t/ha), the Central forest-Steppe (5-30, and 0.2-3.4 t/ha) and warm skirts (7 to 27 and 0.25-2.7 t/ha).
In accordance with the environmental assessment of the varieties of stevia honey by the method of Eberhart and Russell is recognized as intense grade Keeper, who for three years of testing it on the yield was superior to the others, he was also the most plastic. He is approached by a variety of Slavutych.
The most favorable regions for cultivation of varieties of stevia was Bakhchysaray, ARC, Zhovkva, Lviv region and Chervonogvardeysk of Crimea.
Gomeostaticeski characterizes the breeding value of the genotype than the figure above, the hybrid above is evaluated for suitability to contribute to the next breeding work. The coefficient of agronomic stability characterizes the economic value of the variety; it is most valuable to production there are varieties where the stability coefficient exceeds 70 %. This level correspond to all the investigated varieties.
Keywords: stevia honey, SCC Selyanynova, environmental conditions, research areas, yield, dry weight.
Постановка проблеми. Природно-ресурсний потен-щал е важливим фактором розм1щення продуктивних сил, який включае природы ресурси й природы умови репону. Природы умови охоплюють географ1чне положения, клЬ матичш умови, особливосп рельефу й розмщення ресурсного потенщалу (2).
Методика досл1джень. Оцшку еколопчних умов за репонами вирощування стевп медово/ проводили за по-казниками температури пов1тря \ юльюстю опад1в визна-ченням пдротермтного коефщента (ГТК Селянинова) протягом перюду вегетацм культури.
ГТК використовуеться для оцшювання кл1мату зон з рвним забезпеченням вологою окремих культурних рослин. Вш е вщношенням суми опад1в (г) в мм за перюд з середшми добовими температурами повпря вище 10 ОС до суми температур (11) за той же час, зменшеноТ в 10 раз1в.
За коефМента ГТК бтьше 1,3 - зона е надм1рного зволоження, 1,3-1,0 - достатнього, 1,0-0,7 - недостат-нього, 0,7-0,5 - посушлива зона \ менше 0,5 - суха зона.
1золшм з1 значениям ГТК йдуть у напрямку з поденного заходу \ твдня на твшчний схщ \ твшч. Чим нижче показник ГТК, тим посушливша м1сцев1сть. Для стевм оптимальний ГТК вегетацшного перюду е 1,3-1,0,
тобто це зона достатнього зволоження. Як змшюеться врожайшсть зелено!' маси \ сухоТ речовини стевм залежно в\д ГТК вегетацшного перюду за репонами Украши буде наведено нижче.
Результати дослщжень. На Полюа Украши ГТК вегетацшного перюду становить 0,75-1,75; урожайшсть зелено!' \ сухоТ маси в репош змшюеться вщповщно в межах 8-29 \ 0,2-2,9 т/га. За лш1ею регресм, врожайшсть зелено!' маси \ сухо!' речовини вщ р1вня ГТК мае суттеву вщ'емну залежн1сть (рис. 1).
В центральному /Псостепу (м. Кшв) ГТК вегетацшного перюду становить 0,6-1,8; урожайшсть зелено!' \ сухо!' маси в репош коливалися в межах вщповщно 5-30 \ 0,23,4 т/га (рис. 2).
3 тдвищенням ГТК урожайшсть зелено!' маси \ сухоТ речовини в репон1 знижуеться.
В зош теплого Под1лля (м. Зал1щики, Терноп1льськоТ област1) ГТК вегетац1йного перюду змшюеться в межах 0,75-1,75, а урожайшсть зеленоТ I сухоТ маси - в межах вщповщно 5-25 \ 0,5-2,5 т/га. За лш1ею регресЛ' вона майже не залежить вщ ГТК, тобто врожайн1сть зеленоТ маси тримаеться на р\вн\ 14 т/га, а сухоТ речовини -1,45 т/га з не ¡стотним зниженням за умов пщвищення ГТК (рис. 3).
В Закарпатп за р1вня ГТК вегетац1йного пер1оду 0,851,40 урожайн1сть зеленоТ \ сухоТ маси в рег1он1 коливалися вщповщно в межах 7-27 I 0,25-2,7 т/га.
- у = -2,42х + 4,41 — R2 = 0,44
0,75 1 1,25 1,5 1,75
Гщротергшчний коефщгснт
Пдротерм1чний Koe<bii4ieHT
у--I о,о,
r2 = (
•■- сх + 37.2 -
1
Рис. 1. Р1вняння perpeciï залежност1 врожайност1 зелено! маси i cyxoï речовини стевм залежно
в1д ГТК вегетацшного nepioflv зони Полкся
1 1,5
Пдротврм1чний коеф1ц1снт
Пдротврм1чний ковф1шент
Рис. 2. Р1вняння perpeciï залежносп врожайност1 зелено! маси i cyxoï речовини стевм залежно Bio ГТК вегетацшного перюду центрального Лкостепу, м. Кшв
го *
—
0,01* + 2 = 0 on
U1 1
1 1,25 1,5 1,75 Гщротерм1чний коефщ1ент
3 2,5
я 2 J-Q_y = -0,13x + 1,51 R? = 0.002
0 5,5
1 » 1
е о
О 7S
1.25 1.5 Пдротермтний коеф1шент
1.75
Рис. 3. Р1вняння perpeciï залежносп врожайносп зелено! маси i cyxoï речо-вини стевм залежно Bin ГТК вегетацшного перюду в зош теплого Подшля
№1. 2017
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
За лш1ею регреси, врожайшсть зелено! маси вщ ГТК мае незначну вщ'емну залежшсть, а сухоТ речовини -позитивну, тобто ¡3 зростанням ГТК урожайшсть сухоТ речовини збшьшуеться - з 1,25 до 1,5 т/га (рис. 4).
3 гмдвищенням ГТК урожайшсть зелено! маси \ сухоТ речовини знижуються вщповщно з 25 до 8 т/га 1 з 3 до 0,2 т/га.
Трирнш дослщження в Степу показали, що ГТК веге-тацшного перюду в репош становить 1-1,5; урожайшсть зелено! \ сухоТ маси в репош коливалися в межах вщпо-вщно 8,4-10,4 \ 0,85-1,06 т/га (рис. 5).
Найбшьш об'емш дослщження велися в Автономнш республщ1 Крим.
ГТК вегетацшного перюду в Криму становить 0,5-1,5; урожайшсть зелено! \ сухоТ маси в репош коливалися в межах вщповщно 0,2-37 \ 0,6-3,7 т/га. За лш1ею регреси врожайшсть зелено! маси \ сухоТ речовини мае кри-волшшну залежшсть вщ ГТК, що описуеться квадратичним ршнянням регреси (рис. 6).
Цей репон теж мае високу придатшсть для виро-щування стеви, особливо за умов використанням штучного зрошення. Саме в цьому репош проведен! перин дослщження з використанням краплинного зрошення.
Отже, за ршнем врожайносп зелено! маси \ сухоТ речовини найбшьш придатними репонами для вирощування стеви в УкраТш е Автономна республ1ка Крим (вщповщно 0,2-37 \ 0,6-3,7 т/га), Закарпаття (7-27 \ 0,25-2,7 т/га), Полюся (0,2-37 \ 0,6-3,7 т/га), центральний /Нсостеп (5-30 \ 0,2-3,4 т/га) \ тепле Подшля (7-27 \ 0,25-2,7 т/га).
Еколопчна стабшьшсть \ пластичшсть сортш стеви медовоТ пов'язана з водно-електрол1тною ршновагою, сталютю внутршнього середовища оргашзму, що пщтри-муе оптимальш умови росту й розвитку рослин \ виконуе еволюцшну роль стабш1зацп Тх норми адаптивносп. Провщну роль в адаптивнш систем! вщ1грають еволю-цшш, еколопчш й бюенергетичш фактори, яю керують процесами реал1заци потенц1алу генотипу. Адаптац'т е пристосування сортш до фунтово-клтатичних умов, а пластичн'ють - здатшсть рослин виживати в межах певних
умов довкшля, тобто у визначених межах, за якими ¡снування рослин стае неможливим. За визначенням Джа-ваш Ацц1, врожай е похщною двох компонентш - продук-тивност/ й стаб'тьност/ [1].
Еколопчш дослщження дозволяють виявити д1ю абю-тичних \ бютичних факторш певного середовища на генотип \ встановити ступшь Тх впливу на рют, розвиток \ врожайшсть стеви медовоТ. Акумуляцт змш зовшшнього середовища проявляеться в мшливосп певних кшьюсних ознак структури рослин - його фенотит, який формують певш морфолопчш ознаки будови рослин, врожайшсть, яюсть продукцп, спйюсть до бютичних \ абютичних факторш, яю визначаються вихщною формою.
Висока чутливють окремих сортш рослин до несприят-ливих умов вирощування часто звужуе ареал Тх поши-рення в шин еколопчш зони й обмежуе Тх загальне розповсюдження. Саме тому розширення норми реакцп пбридш на умовидовктля е основним завданням селекцп, особливо для репонш з1 стресовими пдротермнними умовами.
На тдстав1 випробування сортш стеви медовоТ у р1зних репонах вирощування можна прогнозувати гене-тично визначену ступшь стабшьносп Тх врожайносп (при-стосованосп до умов вирощування).
1нтенсивним сортом стеви медовоТ е такий, що за оптимальних умов вирощування кожного року за врожайшстю переважае уа дослщжуваш; пластичним (здатним до мшливосп) той, що за середньоюврожай-шстю за роки випробування посщае перше мюце; ста-б/льним, що за роки дослщжень мае найменшу р1зницю м1ж максимальною та мЫмальною врожайшстю. Вплив погодних умов перюду вегетаци сортш стеви медовоТна стабшьшсть врожайносп оцшюють шляхом розрахункш за показниками врожайносп зелено!' \ сухоТ маси, вм1стом сухоТ речовини за низку рокш з визначенням середшх, стандартного вщхилення, мш1муму й максимуму та роз-маху вар1ацп - Я (табл. 1).
Середнш ршень врожайносп зелено!' маси стеви в репонах вирощування за роки дослщжень змшювався та-
«30
Р?5
О ¿20
'2: Sis
и :ô 10
a О) с с; 3
Й 0
О
О о
О
О
1 у = -3,63х + 17,7
0,01
0,75 1 1,25
Гщротермнний косф|Ц|ент
1,5
3
:о 2,5
;
г ï 1
со
го ° 0,5
0-I
* 0,75
О
о о
0 о
о
у= 0,49х + 0,79
О R2 = 0,01
1 1,25 1,5
Пдротермнний косф|Ц|ент
Рис. 4. PiBHHHHfl регреси залежносп врожайност1 зелено! маси i cyxoï речовини CTeeiï залежно
eifl ГТК вегетацшного перюду в зош Закарпаття
2 11 j 40.5
I g ю
■I ; 9,5 ¥ :5 9
-у = 6,8х + 0,8 - R2 = 0,81
о
1 1,25 1,5
Гщротермнний коефщ!ент
S 1-1
&J.05 1
х О
я 09 * ^,85 5- 0,8
у = 0.7х + 0,07 R2 = 0,75
1 _ 1,25 1,5
Гщротерм!чний коефщ1снт
Рис. 5. Р1вняння регресИ залежност1 врожайност1 зелено! маси I сухо! речовини стевИ залежно
в1д ГТК вегетац1йного пер1оду в зош Степу
у = -55.2хг' + 90 R2 = 0,1 1Х-17.9-
о ! 0 ] т °
в В 1
0,5
0.75 1 1.25 1.5 Гщротерм1чний коефщкнт
êi 2 IS
S S 1
R: = 0 I 0.04
i L о
в" _
0 8 I й
0,5
0,75 1 125 1,5 Пдротерм1чний коефщгснт
Рис. б. PiBHHHHfl регреси залежносп врожайност1 зелено! маси i cyxoï речовини стевм залежно
eifl ГТК вегетац!йного перюду Криму
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА 66
Таблиця 1
Продуктившсть сорту стевм медово!' Берегиня залежно вщ впливу еколопчних умов репону дослщжень
PerioH вирощування стевм PÍK Середне х Стандартне вщхилення S Значения R = max-Min
2010 2011|2012 тах min
Зелена маса, т/га
Фаспв, Ки'|'всько'|'обл. 28,8 25,8 25,5 26,7 1,82 28,8 25,5 3,3
Чудшв, Житомирсько! обл. 24,5 24,5 23,5 24,2 0,58 24,5 23,5 1,0
Жовква, JlbBiBCbKOÏ обл. 27,9 27,9 29,4 28,4 0,87 29,4 27,9 1,5
Каховка, Херсонська обл. 25,4 25,4 24,8 25,2 0,35 25,4 24,8 0,6
Бахчисарай, АРК 26,0 26,0 26,6 26,2 0,35 26,6 26,0 0,6
Червоногвардшськ, АРК 30,1 30,1 27,5 29,2 1,50 30,1 27,5 2,6
Частка cyxoï речовини, %
Фаст1в, Ки'|'всько'|'обл. 9,72 10,20 10,4 10,1 0,33 10,4 9,7 0,6
Чудн1в, Житомирсько! обл. 11,9 10,6 10,7 11,1 0,71 11,9 10,6 1,3
Жовква, JlbBiBCbKOÏ обл. 10,3 10,6 10,4 10,4 0,18 10,6 10,3 0,4
Каховка, Херсонська обл. 8,98 10,5 10,4 10,0 0,84 10,5 9,0 1,5
Бахчисарай, АРК 9,65 10,4 10,6 10,2 0,49 10,6 9,7 0,9
Червоногвардшськ, АРК 12,2 10,3 10,4 11,0 1,03 12,2 10,3 1,8
Суха речовина, т/га
Фаст1в, Ки'|'всько'|'обл. 2,80 2,63 2,64 2,69 0,09 2,8 2,6 0,2
Чудшв, Житомирсько! обл. 2,91 2,60 2,51 2,67 0,21 2,9 2,5 0,4
Жовква, JlbBiBCbKOÏ обл. 2,86 2,96 3,06 2,96 0,10 3,1 2,9 0,2
Каховка, Херсонська обл. 2,28 2,66 2,58 2,51 0,20 2,7 2,3 0,4
Бахчисарай, АРК 2,51 2,71 2,81 2,68 0,15 2,8 2,5 0,3
Червоногвардшськ, АРК 3,66 3,11 2,87 3,21 0,41 3,7 2,9 0,8
ким чином: у Фастов1 Кшвсько!' обласп (26,7 т/га), Xobkbî JlbBiBCbKOÏ обласп (28,4 т/га) i Червоногвардшську АРК (29,2 т/га). Найбшьш стабшьною врожайшсть зелено!' маси була в репонах Каховка, Херсонська обласл i Бахчисарай, АРК: за роки дослщжень pi3Hnui м1ж максимальною та мш1мальною врожайшстю у них була най-меншими - 0,6 т /га; у цих же репонах були й най-менцм стандарты вщхилення вщ середньо! врожайносп -0,35 т /га.
За збором cyxoï речовини рослинами стевм видшялися репони Фаспв Кшвсько!' область - 2,69 т/га, Жовква Львшсько!' област1 - 2,96 т/га i Червоногвардшськ АРК -3,21 т/га.
Серед сорт1в стевм медово!' дослщжувалися, Берегиня, Славутич i Космнний (табл. 2).
За р1внем врожайносп cyxoï маси, bmîctom i збором mi-козидш стевм' медово!' видшявся сорт Берегиня - вщповщно 3,06 т/га, 9,50% i 289 кг/га. Цей же сорт був i найбшьш пластичний, тому що за середньою врожайшстю у роки випробування був найкращим (середня врожайшсть ста-новила 3,04 т/га). Найбшьш наближалися до нього сорт Славутич - 2,70 т/га. Стабшьнимза врожайшстю був сорт Берегиня - за роки дослщжень р1зниця м1ж максимальною та мш1мальною врожайшстю у нього була найменшою -0,15 т/га; у цього же сорту було й найменшим стандартне вщхилення в1д середньо! врожайносп - 0,08 т /га.
Сорт PÍK X S max min R = max-Min
2010 | 2011 2012
Урожайнкть cyxoï речовини, т/га
Берегиня 2,96 3,11 3,06 3,04 0,08 3,11 2,96 0,15
Славутич 2,88 2,65 2,57 2,70 0,16 2,88 2,57 0,31
Космнний 2,80 2,63 2,53 2,65 0,14 2,80 2,53 0,27
BMÎCT ГЛ1КОЗИД1В, °/О
Берегиня 10,3 9,20 9,00 9,50 0,70 10,30 9,00 1,30
Славутич 9,80 9,00 8,90 9,23 0,49 9,80 8,90 0,90
Космнний 9,50 8,60 8,50 8,87 0,55 9,50 8,50 1,00
Зб/р гл1козид1в, кг/га
Берегиня 305 286 275 289 14,92 305 275 29
Славутич 282 239 229 250 28,50 282 229 54
Космнний 266 226 215 236 26,76 266 215 51
Таблиця 2
Продуктившсть сорт1в стевм медово!' залежно вщ впливу погодних умов репону дослщжень
В1СНИК УМАНСЬКОГО HАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
67
За вм1стом гткозитчв м1ж сортами стевп медовоТ спо-стер1галися певш вщмши. Хоча у сорту Берегиня вм1ст гшкозит1в був найбтьш високим - 9,50 %, бтьш стабЬ льним за роками дослщжень був Славутич; у нього най-меншими були стандартне вщхилення \ розмах вар1аци -вщповщно 0,49% \ 0,90%.
За збором гшкозит1в як \ врожайшстю, ¡нтенсивним був сорт Берегиня, який впродовж трир1чних випробувань переважав шип. Вш же був \ найбтьш пластичний, тому що за середшм збором гшкозит1в у роки випробування переважав шип.
Загальну тенденц1ю адаптивносп сорт1в стевп медовоТ до певного репону вирощування за результатами еколопчних досшджень визначали за коефщ1ентом регресп Еберхарта \ Рассела [1], який для сорт1в Косм1чний, Славутич \ Берегиня становив вщповщно 0,82, 0,98 \ 1,17. Його величина характеризуе загальну тенденц1ю змш врожайносп кожного сорту залежно вщ певних еколопчних умов. Якщо коефщ1ент регресп наближений до 1 (Ы ~±1,0), то сорт вважаеться пластичним. Отже, серед дослщжуваних сорт1в пластичними виявилися сорти Косм1чний \ Славутич; високою пластичшстю вид1лився сорт Берег1ня.
Ступ1нь стабтьносп врожайност1 культури характе-ризуеться показником вщхилення вщ загальноТ дисперсп [3]: чим бтьший вщ'емний показник вщхилення вщ за-
гально/ дисперсп, тим сорт стеви медово/ мае вищу ста-б/'льн/'сть в рожай ноет/'; сорти з вщхиленнями вщ регресп, що наближен/' до нуля, е пластичними, а г/, що сут-тево в'щдален'! вщ нуля зпозитивним знаком, е дуже пластичними (рис. 7).
Серед досшджуваних сорт1в стеви медовоТ генетичною стабтьшстю видтявся сорт Косм1чний, у якого вщхилення вщ середньоТ дисперсп була суттево < 0, тобто мали позначку "мшус ". Пластичним був сорт Славутич (у нього вщхилення наближене до ±0) \ сильно пластичним -Берегиня (вщхилення вщ середньоТ дисперсп найбтьш вщдалеш вщ нуля).
Еколопчне сортовипробування стевп медовоТ було проведено у 2011 роц1 (табл. 3).
Серед дослщжуваних репошв найбтьш сприятливими для вирощування сорт1в стевп медовоТ були Бахчисарай АРК, Жовква Льв1вськоТ обл. \ Червоногвардшськ АРК. Пор1вняно до середньоТ врожайносп в дослщ1 (2,60 т/га) прибавки сухоТ маси в них становили вщповщно 0,04, 0,17 \ 0,33 т/га.
Кращим сортом пор1вняно до середньоТ врожайшеть в дослщ (2,60 т/га) був сорт Берегиня - 2,78 т/га.
Про стабтьшсть сорт1в стевп до негативного впливу еколопчних умов репону вирощування можна судити за низкою статистичних показниюв.
За розмахом вар1ацп (р1зницею м1ж максимальною \
_I М2 ■ 1_
71 1 п
KJHHLm -144 Славутич Берегиня
Рис. 7. Характеристика copTie стеви медово'| за стабшьиктю й пластичшстю за вщхиленнями вщ середньо! дисперсп
Таблиця 3
Вплив еколопчних умов на урожайшеть сорт1в стевп медово!' (2011/ , т/га
Мкце випробовування Сорт Середне Р13НИЦЯ до
Косм1чний Славутич Берегиня середньо'1
Фаст1в, КиТвськоТ обл. 2,14 2,27 2,63 2,35 -0,25
Чудн1в, ЖитомирськоТ обл. 2,22 2,30 2,60 2,37 -0,22
Жовква, JlbBiBCbKoT обл. 2,63 2,71 2,96 2,77 0,17
Каховка, Херсонська обл. 2,48 2,45 2,66 2,53 -0,07
Бахчисарай, АРК 2,54 2,65 2,71 2,63 0,04
Червоногвардшськ, АРК 2,77 2,90 3,11 2,93 0,33
Середне сорт!в 2,46 2,54 2,78 2,60
Стандартне вщхилення 0,24 0,25 0,21
Мах - максимальна врожайн'ють 2,77 2,90 3,11
Min - м'1н'1мальна врожайн/сть 2,14 2,27 2,60
R - розмах зм!Н урожайносл 0,63 0,62 0,51
Похибка середньо/ арифметичноТ 0,10 0,10 0,08
Ve, % - коеф 'щ '1£нт вар1ацп 9,81 9,74 7,47
Нот - гомеосгатин/'сть 0,25 0,26 0,37
As - коеф '1Ц1€нт агроном/'чно/ стабтьносп' 90,2 90,3 92,5
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2017
68
мшталы-юю врожайшстю) можна судити про ступшь ста-бшьносп сорту до впливу змш еколопчних умов репону: чим цей показник нижчий, тим сорт б'тьш стаб'тьний.
За цим показником сорти розподшялися в такш послЬ довносп - Космнний Славутич \ Берегиня з розмахом вар1аци вщповщно 0,63, 0,62 \ 0,51 т/га.
Похибку середньоТ арифметичноТ \ розмах вар1аци використовують для характеристики середньоТ арифметичноТ на 5% ршш значущосп (x±t05sx)•. чим менцм ко-ливання в межах середньоТ, тим бшьш достовфний результат. Еколопчний коефщгёнт вар1аци характеризуе ступшь мшливосп середньоТ арифметичноТ (до 10% -низька строкатють, 10-20 - середня \ >20 - висока); уа дослщжуваш сорти стеви медово!' мають низьку строка-т1сть врожайносп - до 10%.
Гомеостатичшсть характеризуе селекцшну цшшсть генотипу - чим цей показник вищий, тим пбрид вище оцшюеться за придатшстю до залучення до наступноТ селекцшноТ роботи. КоефМент агрономнноТ стабшьносп характеризуе господарську цшшсть сорту; за ним найбшьш цшними для виробництва е сорти, у яких коефщгёнт стабшьносп перевищуе 70 %. Такому ршню вщповщають уа дослщжуваш сорти.
Висновки. 1. За ршнем врожайносп зелено!' маси \ сухоТ речовини стевИ' медово!' найб1льш придатними ре-г1онами для вирощування стеви в УкраТн1 е Автономна республ1ка Крим (в1дпов1дно 0,2-37 \ 0,6-3,7 т/га), Закарпаття (7-27 \ 0,25-2,7 т/га), Полюся (0,2-37 \ 0,6-
3,7 т/га), центральний /Нсостеп (5-30 i 0,2-3,4 т/га) i тепле Под1лля (7-27 i 0,25-2,7 т/га).
2. За еколопчною оцшкою сорт1в стевИ' медово!' за методикою Еберхарта та Рассела ¡нтенсивним е сорт Берегиня, який впродовж триршних випробувань за врожайшстю переважав miui; bîh же був i найбшьш плас-тичний, тому що дае найвищу середньою врожайшстю найбшьш наближалися до Берегиш сорт Славутич.
3. Найбшьш сприятливими репонами для вирощування copTiB стеви були Бахчисарай АРК, Жовква ЛьвшськоТ обл. i Червоногвардшськ АРК.
.ГПтература
1. Ацци Д. Сельскохозяйственная экология / Д. Ацци - Л.: Госсельхозиздат, 1932. - С. 7-284.
2. Бажанова Н.В. Динамика хлорофилла и интенсивность фотосинтеза в онтогенезе некоторых растений под влиянием различных внешних воздействий / Н.В. Бажанова // Проблемы фотосинтеза. М.: Изд. АН СССР. -1959. - С. 185-190.
3. Eberhart S. A., Rassel W. A. Stability paramétrés for comparing varieties. -Crop Sci., № 6, 1966. - 6. - P. 36-40.
References
1. Azzi D. Agricultural ecology / D. Atszi-L .: Gosselhozizdat, 1932. - P. 7-284.
2. Bazhanova N.V. Dynamics of chlorophyll and intensity of photosynthesis in the ontogenesis of some plants under the influence of various external influences / N.V. Bazhanov // Problems of photosynthesis. Moscow: Izd. Academy of Sciences of the USSR. - 1959. - P. 185-190.
3. Eberhart S. A., Rassel W. A. Stability paramétrés for comparing varieties. -Crop Sci., № 6, 1966. - 6. - P. 36-40.
О
О. Л. Ул1ч
кандидат с.-г. наук, завщувач Юровоградською сортодослщною станц1ею
удк 631:633:1.11
ш
и
Г. М. Каражбей
кандидат с.-г. наук, вчений секретар 1нститут експертизи copTiB рослин
Ю. Ф. Терещенко
доктор с.-г. наук, професор Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
ГОСПОДАРСЬКО-Ц1НН1 ВЛАСТИ BOCTI НОВИХ COPTIB ПШЕНИЦ1 М'ЯКСЛ 03HM0Ï Р13НОГО ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФ1ЧНОГО
ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ KIPOBOrPAflCbKOÏ СОРТОСТАНЦП
Анотац'т. Мета - п/д/брати сорти найб'шьше пристосоваш до агроеколопчних умов м/крозони проведения досл/джень. Методи - польовий, статистичний, анал/тичний. Встановлено, що нов/ сорти р 'вного еколого-географ/'чного походження е р/зноман/тними еколопчними бютипами, для яких характерна неоднакова реакц/я на зм/ну умов зовн/шнього середовища. Врожайн/сть в значн/й м/р/ вар/ювала залежно в 'щ генезису сорту. Найвищу врожайн 'ють сформували сорти селекц/йних кампаний Штрубе - Д/кманн ГмбХ, Дойче Заатфеределунг АГ, Заатбау ГЧнц та ТОВ. Сади Украши. Середня врожайн/сть сорт/в цих ф/рм становила вщповщно 8,02, 7,69, 7,37 / 6,98 т/га. Добре адаптуеться до умов м/крозони сорт СН Комб'ш. За три роки його врожайн/сть становить 8,17 т/га, перевищивши стандарт Подолянку на 1,35 т/га. Сорт фотоперюдично нечутливий, добре росте в умовах короткого дня п/зньоУ.осен! / рано навесн/'. Доброю продуктивною в/значаються сорти Мудр/сть одеська, Традиц/я одеська, Фаб/ус, Сталева та /Иль. Встановлено, що сорти Кармелюк, Полтавчанка, Мапстраль / Гаранля одеська поступалися за адаптивн/стю до грунтово-кл/матичних умов м/крозони. Сорти харакгеризувались р/зними строками дозр'тання, висотою, слйюстю до вилягання, зимо-морозост'шюстю, посухост'шюстю. Новизна. Встановлено суттеву р/зницю за господарсько-ц/ними властивостями сорт/в залежно в'щ Тх еколого-географ/'чного походження. Висновки. За комплексом господарсько-ц/нних ознак та адаптивносл в м/крозон/ сортостанци. доцтьно вирощувати сорти СН Комб/н, Покрова, Мудр/сть одеська, Ветеран, Сталева / Л¡ль. Ключовг слова: сорт, озима пшениця, еколого-географ/'чне походження, врожайн/сть.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
69
