CC BY
14
найбшьше - у козлятнику схщного \ конюшини лучноТ.
На основ1 проведеного анал1зу встановлено, що зелена маса люцерни поавноТ мае найвищий вмют золи серед уах бобових багаторнних трав та найменший вмют БЕР; зелена маса конюшини лучноТ мае найвищий вмют сухоТ речовини \ БЕР та найменший вм1ст протеТну \ жиру; зелена маса еспарцету тщаного мае найменший вмют золи; буркуну бшого - найвищий вмют протеТну, жиру, кл1тковини; зелена маса лядвенцю рогатого мае найменший вм1ст сухоТ речовини, БЕР, але найбшьший -кл1тковини; зелена маса козлятнику схщного мае найвищий вмют сухоТ речовини, БЕР та найменший - протеТну.
Водночас, виявлено певну тенденц1ю вмюту важких металш та поживних речовин у вегетативнш маа бобових багаторнних трав. Зокрема найбшьше акумулював козлятник схщний кадм1ю, мщ1 \ цинку \ найменша протеТну, але водночас у ньому спостер1гаеться найбшьший вмют БЕР \ сухоТ речовини.
Найменша концентрацЫ свинцю \ мщ1 виявлена у вегетативнш маа буркуну бшого, поряд з цим да-ний корм характеризувався високим вмютом протеТну, жиру \ кл1тковини. Найнижча концентрацт кадм1ю була у вегетативнш маа лядвенцю рогатого, водночас вмют сухоТ речовини \ БЕР зменшуеться та збшьшуеться частка кл1тковини.
Висновки. Серед бобових багаторннихтрав у зеленш маа козлятнику схщного найбшьше накопичуеться кадм1ю, мщ1 \ цинку; еспарцету тщаного - свинцю; конюшини лучноТ - мщ1; буркуну бшого - свинцю \ мщк У зеленш маа лядвенцю рогатого найменше накопичуеться кадм1ю; люцерни - цинку. Перевищення гранично допустимо'!' концентраци у зеленш маа бобових багаторнних трав спостер1гаеться т1льки по свинцю.
Зелена маса люцерни поавноТ мае найвищий вмют золи серед ус1х бобових багаторнних трав та найменший вмют БЕР; конюшини лучноТ - найвищий вмют сухоТ речовини \ БЕР та найменший - протеТну \ жиру; еспарцету тщаного - найменший вмют золи; буркуну бшого - найвищий вмют протеТну, жиру, кл1тковини; лядвенцю рогатого - найменший вмют сухоТ речовини, БЕР, але
найбшьший - кл1тковини; козлятнику схщного - найвищий BMiCT cyxo'i речовини, БЕР та найменший - протеТну.
Виявлена тенденцт попршення 6ioxiMi4Horo складу бобових багатор1чних трав при зростанш концентрацИ' важких металш у Тх зелен1й Maci. Найменше накопичуе важких металш та мае найбшьший вмют поживних речовин зелена маса буркуну бшого, що е найперспектившшою культурою для вирощування на зелений корм в умовах забруднення г'рунтш важкими металами.
Перспективним напрямом подалыиих досл1джень е визначення коефщгёнтш переходу важких металш з фунту у вегетативну масу р1зних вид1в бобових багатор1чних трав.
/Итература
1. Кучерявий В.П. Еколопя. - Льв1в: CBiT. 2001. 500 с.
2. 1саков В.В., Мазанько М.О., Бейдик Н. М. Застосування еколопчних KopMiB у год1вл1 свиней / Свинарство. Вип. 60. 2012. С. 116-121.
3. Сачко Р.Г., Лесик Я.В., Пилипець А.З., Грабовська О.С., Денис Г.Г. та ¡hlul BMicT важких металл у довктл1, кормах та продукци ВРХ в 6ioreoxiMi4HM npoBiHuii Прикарпаття [Електронний ресурс]. Точка доступу: ¡rbis-nbuv.gov. ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgN rbis_64.exe?... 2..
4. Сачко Р.Г., Лесик Я.В., Пилипець А.З., Грабовська О.С., Денис Г.Г. та ¡hlul Моыторинг важких металл у троф1чному ланцюгу довктля - корми - твари-на - тваринна продукц1я [Електронний ресурс]. Точка доступу: old.inenbiol. com/ntb/ntb8/50. pdf.
5. Пол1щук А.А., Булавюна Т. П. Досл1дження токсичност1 важких металл у свинарств1 / В|сник ПолтавськоТ державно! аграрноТ академи. 2009. № 1 -С. 53-56.
References
1. Kucheryavyy V.P. Ecology. - Lviv: World, 2001, 500 p. (In Ukrainian).
2. Isakov V.V., Mazanko M.O., Beydyk N.M. Application of ecological feedingstuffs for pigs / Pigs. - Whip 60, 2012, - P. 116-121. (in Ukrainian).
3. Sachko R.G., Lesik Ya.V., Pylypets A.Z., Grabovska O.S., Denis G.G. and other. The content of heavy metals in the environment, feed and cattle production in the biogeochemical province of the Carpathian region [Electronic resource]. Access point: irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?...2..
4. Sachko R.G., Lesik Ya.V., Pylypets A.Z., Grabovska O.S., Denis G.G. and other. Monitoring of heavy metals in the trophic chain of the environment - feed -animal - animal products [Electronic resource]. Access point: old.inenbiol.com/ ntb/ntb8/50.pdf. (in Ukrainian).
5. Polishchuk A.A., Bulavkina T.P. Investigation of toxicity of heavy metals in pig breeding / Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy. - No. 1, 2009, - P. 53-56. (in Ukrainian).
P.O. М'ЯЛКОВСЬКИЙ УДК 635.21:631.526.3:581.132:631.543.1
кандидат с.-г. наук, докторант, Подтьський державний аграрно-техычний уыверситет (м. Кам'янець-Подтьський), УкраТна
П.В. Безв1конний
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри сад1вництва, овоч1вництва i садово-паркового господарства, Подтьський державний аграрно-техычний уыверситет (м. Кам'янець-Подтьський), УкраТна
В. С. Кравченко
кандидат с.-г. наук, викладач кафедри рослинництва, Уманський нацюнальний уыверситет садтництва (м. Умань), Украина E-mail: [email protected]
ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО АПАРАТУ COPTIB КАРТОПЛ1 PI3HOI ГРУПП СТИГЛОСТ1 ЗАЛЕЖНО В1Д ГЕОГРАФ1ЧНОГО РОЗМ1ЩЕННЯ НАПРЯМКУ РЯДК1В
Анотац'т. В crarri наведено результати дослщжень з вивчення впливу розм/'щення рядюв iз Заходу на Схщ та ¡3 ГИвноч/ на ГИвдень на фотосинтетичну д/яльн/сть рослин картопл/ в умовах Правобережного Шсостепу УкраУни.
№2, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
CROP PRODUCTION
Встановлено, що найб/'льшу площу листковоi поверхн': сорт/в картопл/ забезпечило розм/'щення рядюв ¡з Заходу на Схщ удругий пер/од - цв'тння-припинення росту стебел у сорт/в Малинська б'та (середньоранн'ш) - 31,4 тис. м2/га, Над'шна (середньостиглий) - 30,7 тис. м2/га та Дар (середньоп/зн/й) - 31,4 тис. м2/га. В'щ напрямку рядюв з ГИвноч/ на ГИвдень, цей показник був дещо менший / становив у вище названих сорлв: вщповщно 28,1; 27,4 та 29,7 тис. м2/га. Найвищ/ показники фотосинтетичного потенциалу в'щм'1чено також у пер/од цв 'тння-припинення росту стебел за напрямку рядюв з Заходу на Схщ / становив у середньоранн/х сорт/в Малинська б'та ¡Легенда -1,9 млн. м2/га, середньосгиглих - Bipa / Над 'шна - 1,8 млн. м2/га / середньоп/зн/х Оксамит - 1,7 млн. м2/га. За напрямку рядюв з ГИвноч/ на ГИвдень найвище значения фотосинтетичного потенциалу в/дм/чалось у вище зазначених сорт/в. 3 подальшим ростом / розвитком рослин картопл/ / пер'юд початку припинення росту стебел-в'щмирання показники фотосинтетичного потенц/алу знижуються. Також, сл'щ В1дм1тити, що максимальн/ показники чисто! продукгивносл фотосинтезу в рослин сорлв картопл/ в'щм'1чено в другий пер 'юд - цв 'тння-припинення росту стебел в 'щ напрямку рядюв ¡3 Заходу на Схщ у середньоранн/х copriB становили 7,6 г/м2/добу - Легенда, середньосгиглих 8,1 г/м2/добу - Слов'янка / п'зньостиглих 7,5 г/м2/добу - Оксамит. Ключовi слова: картопля, сорт, напрям рядюв, фаза, фотосинтетичний потенциал.
Р. А. Мялковский
кандидат сельскохозяйственных наук, докторант, Подольский государственный аграрно-технический университет П. В. Безвиконный
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры садоводства, овощеводства и садово-паркового хозяйства, Подольский государственный аграрно-технический ушверситет В. С. Кравченко
кандидат сельскохозяйственных наук, преподаватель кафедры ростинневодства, Уманский национальный университет садоводства
ФОРМИРОВАНИЕ ФОТОСИНТЕТИЧЕСКОГО АППАРАТА СОРТОВ КАРТОФЕЛЯ РАЗЛИЧНЫХ ГРУП СПЕЛОСТИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ГЕОГРАФИЧЕСКОГО РАСПОЛОЖЕНИЯ НАПРАВЛЕНИЯ СТРОК
Аннотация. В статье приведены результаты исследований по изучению влияния размещения рядов с Запада на Восток и с Севера на Юг на фотосинтетическую деятельность растений картофеля в условиях Правобережной Лесостепи Украины.
Установлено, что наибольшую площадь листовой поверхности сортов картофеля обеспечило размещение рядов с Запада на Восток во второй период - цветение-прекращения роста стеблей у сортов Мали иска я белая (среднеранний) - 31,4 тыс. м2/га, Надежная (среднеспелый) - 30,7 тыс. м2/га и Дар (среднепоздний) - 31,4 тыс. м2/га. От направления строк с Севера на Юг, этот показатель был несколько меньше и составил в выше названных сортов: 28,1; 27,4 и 29,7 тыс. м2/га. Самые высокие показатели фотосинтетического потенциала отмечено также в период цветения-прекращения роста стеблей по направлению рядов с Запада на Восток и составил в среднеранних сортов Малинская белая и Легенда - 1,9 млн. м2/га, среднеспелых - Вера и Надежная - 1,8 млн. м2/га и среднепоздних Оксамит - 1,7 млн. м2/га. По направлению строк с Севера на Юг высокое значение фотосинтетического потенциала отмечалось в вышеуказанных сортов. С дальнейшим ростом и развитием растений картофеля в период начало прекращения роста стеблей-отмирания показатели фотосинтетического потенциала снижаются по направлению строк по геограмическому отношению. Также, следует отметить, что максимальные показатели чистой продуктивности фотосинтеза у растений сортов картофеля отмечено во второй период - цветение-прекращения роста стеблей от направления строк с Запада на Восток в среднеранних сортов составляли 7,6 г/м2/сутки - Легенда, среднеспелых 8,1 г/м2/сутки - Славянка и позднеспелых 7,5 г/м2/сутки - Оксамит.
Ключевые слова: картофель, сорт, направление строк, Солнце в зените, фаза, фотосинтетический потенциал. R. Mialkovskyi
PhD of Agricultural Sciences, Doctoral-candidate State Agrarian, and Engineering University in Podilya (Kamianets-Podilskyi), Ukraine
P. Bezvikonnyy
PhD of Agricultural Sciences, assistant professor, State Agrarian and Engineering University in Podilya (Kamianets-Podilskyi), Ukraine
V. S. Kravchenko
PhD of Agricultural Sciences, Uman National University of Horticulture (Uman), Ukraine
FORMATION OF PHOTOSYNTHETIC MACHINE SORT OF CARTOPLES OF DIFFERENT GROWTH GROUP OF DEPENDENCE ON GEOGRAPHICAL DISTRIBUTION OF THE RANGE DIRECTION
Abstract. The article presents the results of studies on the influence of the placing of strings from the West to the East and from the North to the South on the photosynthetic activity of potato plants under the conditions of the Right Bank Forest-steppe of Ukraine.
It was established that the largest area of the leaf surface of potato varieties ensured the placement of strings from the West to the East in the second period - the flowering-termination of the growth of stems in Malinskaya White (medium-sized) varieties -31.4 thousand m2/ha, Nadiyna (middle-aged) - 30.7 thousand m2/ha and Dar (medium late) -31.4 thousand m2/ ha. From the direction of the strings from North to South, this figure was somewhat lower and was in the above-mentioned varieties: 28.1; 27.4 and 29.7 thousand m2/ha. The highest indexes of photosynthetic potential were also observed during the period of flowering-termination of stem growth in the direction of the strings from the West to the East and was in the middle grades of Malin White and the Legend -1.9 million m2/ha, the middle-aged - Vira and Nadiyna -1.8 million. m2/ha and medium-late Oxamite -1.7 million m2/ha. In the direction of the strings from the North to the South, the highest value of the photosynthetic potential was noted in the above-mentioned varieties. With the subsequent growth and development of potato plants in the period of the beginning of the termination of the growth of stems-dying, the photosynthetic potential decreases along the direction of the lines relative to the finding of the Sun in the zenith. It should also be noted that the maximum values of the net productivity of photosynthesis in plants of potato varieties were marked in the second period -the flowering-termination of the growth of stems from the direction of the strings from the West to the East in the middle grades was 7.6 g/m2/day - Legend, the middle aged 8.1 g m2/day - Slavianka and late-fallen 7.5 g/m2/day - Oxamite. Key words: potatoes, varieties (sort), lines of rows, phase, photosynthetic potential.
Постановка проблеми. Стримуючим чинником роз-витку картоплярства в УкраТш е недостатне вивчення осо-бливостей росту, розвитку та формування врожайносп картопл1. Пщ час вирощування ц1еТ культури наукове й практичне значения мае дослщження впливу таких технолопчних прийомш, як розм1щення рядюв вщносно Сонця у зент на площу лисгковоТ поверхш й показники фотосинтетичноТ дтльносп поавш. Правильний пщбф цих елементш технологи'дасть змогу рослинам картопл1 бшьш повно використовувати енерпю Сонця, що сприятиме пщвищенню р1вня продуктивносп.
Анал1з останшх доел 1 джень та публшацш. Фотосинтез - основний та важливий процес життедтльносп рослин. Утворення оргашчноТ речовини внаслщок фотосинтетичноТ дтльносп визначаеться, насампе-ред, розмфом листковоТ поверхш. Чим бшьша м площа, тим повыше фксуеться поавами сонячна рад1ацт \ тим енергшшше йде накопичення оргашчноТ речовини, що обумовлюе збшьшення врожайносп культури [7].
Осюльки процес фотосинтезу е джерелом утворення та накопичення сухоТ речовини рослинами, а врожай формуеться в результат засвоення ними поживних ре-човин \ трансформаци Тх у процеа внутршнього обмЫу, а також росту та розвитку, тому величина урожаю пев-ною м1рою залежить вщ ¡нтенсивносп фотосинтезу. Ос-новне завдання полягае в необхщносп створити умови для формування оптимально!' площ1 листковоТ поверхш та роботи фотосинтетичного апарату рослини упродовж вегетацшного перюду [8].
3 появою першого листка, рослина починае перетво-рювати сонячну енерпю \ вуглекислий газ в оргашчну ре-човину, яка використовуеться на побудову сухоТ речовини \ накопичення запаав для оновлення життя, тобто речовини для створення ново!' рослини, у картопл1 - бульб [3].
За твердженням Г. Ф. Андреева [1], важлива роль у створенш врожаю, внаслщок фотосинтетичноТ дтльносп поав1в вщграе площа листковоТ поверхш.
1нтенсившсть ростових процеав прямо пропорцшно збшьшуе продуктившеть картопл1, що обумовлюеться впливом еколопчних, едаф1зичних та бютичних чинниюв, проте домЫуюча роль належить сортам \ технологи' вирощування. Формування продуктивносп картопл1 залежить вщ впливу технолопчних заходш, а також за сприятливоТ взаемоди нерегульованих чинниюв. На вщмшу вщ цього роль сорту, як одного ¡3 найбшьш доступних \ ефективних засоб1в виробництва постшно зростае [4].
Вплив св1тла, тривалосп дня географ1чного напрямку рядюв на рют картопл1 багатогранний. Неабияку роль на картопляному пол1 вщграе розм1щення рядюв ¡з напрям-ком на схщ на твденному чи твшчному схил1 [10].
При напрямку рядт з заходу на схщ рослини р1вном1рно осв1тлюються впродовж дня \ нормально фотосинтезують сонячну енерпю, в результат врожайшеть Тх на 10-15 %, а крохмалиспсть - на 1-2 % вища, шж за ¡ншого напрямку рядш [6].
Якщо розм1щувати картоплю в захщно-схщному напрямку, то рослини упродовж дня будуть осв1тлюватися р1вном1ршше пор1внянш з твшчно-твденним напрямком
[9].
Важливою умовою, яка визначае ¡нтенсившсгь формування асимшяцшноТ поверхш, використання асимтянтш, росту та розвитку рослин, зокрема картопл1, е пщбф сортш з активним фотосинтетичним апаратом \ висо-кою ¡нтенсившстю росту та рацюнальним географнним розм1щенням рядюв, що забезпечують бшьш тривалу роботу листкового апарату.
Метою дослщжень було поставлене завдання, вивчення впливу розм1щення рядюв ¡3 Заходу на Схщ та ¡3 П1вноч1 на Пшдень, на основ1 показниюв формування фотосинтетичноТ продуктивносп сорт1в картопл1 в процеа росту та розвитку.
Методика дослщження. Дослщження проводились на дослщному пол1 Навчально-виробничого центру «Подшля» Подшьського державного аграрно-техшчного ушверситету впродовж 2013-2015 роюв.
Грунт дослщного поля - чорнозем типовий вилуже-ний, малогумусний, середньосуглинковий на лесовидних суглинках. Вмют гумусу (за методикою Тюрша) в шар1 фунту 0-30 см становить 3,6-4,2 %. Вмют сполук азоту лужнопдрол1зованих сполук (за методикою Корнфшда) становить 98-139 мг/кг, рухомих сполук фосфору (за методом Чфкова) 143-185 мг/кг \ кал1ю - 153-185 мг/кг фунту. Сума ув1браних основ змшюеться в межах 15,820,9 смоль/кг. Пдрол1тична кислотшсть становить 1,7-2,2 смоль/кг, ступшь насичення основами - 90 %.
Оцшювали продуктившеть сорт1в р1зноТ стиглосп картопл1 залежно вщ географнного напрямку розм1щення рядюв за такою схемою:
фактор А - сорти картоплк середньоранш - Диво (контроль), Легенда, Малинська бша; середньостигл1 - В1ра, Слов'янка (контроль), Надшна; середньотзш - Оксамит (контроль), АлладЫ, Дар.
фактор В - напрямок розм1щення рядюв ¡3 Заходу на Сх1д (Зх.-Сх.) та з П1вноч1 на Швдень (Пн.-Пд.).
Схема досл1ду була двофакторна в чотириразовому повторенш. Сад1ння бульб проводили 23-25.04 на гли-бину загортання 6-8 см Площа поавноТ дшянки 450 м2-обл1ковоТ - 50 м2.
Фенолог1чн1 спостереження, б1ометричн1 \ фЫолого-61ох1м1чн1 дослщження проводили за методиками Г. Л. Бондаренка, К. I. Яковенка., В. Ф. Мойсейченка [2, 5].
Основш результати дослщження. Встановлено, що листкова поверхня рослин картопл1 залежала вщ напрямку рядюв, сортових особливостей у перюд росту та розвитку пщ час вегетаци (табл. 1).
На дшянках з напрямком рядк1в ¡3 Заходу на Схщ та ¡3 П1вноч1 на Пшдень площа листовоТ поверхн1 в рослин картопл1 у перший перюд вщ сход1в до початку цвтння та початку припинення росту стебел м1ж сортами р1зноТ стиглост1 показники майже не вщр1знялись. Проте, на д1лянц1 ¡3 напрямком рядюв ¡3 Заходу на Схщ вплинула на формування площ1 листковоТ поверхш в окрем1 перюди.
Найвищ1 показники площ1 листковоТ поверхн1 сортш картопл1 формувалися за розм1щення рядюв ¡3 Заходу на Сх1д у середньораншх сорт1в Малинська б1ла - 30,5 тис. м2/га, середньостиглих Надшна - 28,8 тис. м2/га \ середньотзшх сорт Дар - 29,5 тис. м2/га. За напрямку рядюв ¡3 Пшноч1 на Швдень цей показник вщповщно становив: 27,4; 25,6 та 26,3 тис. м2/га,. Середш показники площ1 листковоТ поверхш при розм1щенш рядк1в ¡3 Заходу на Схщ вщм1чено у сорлв Диво (середньораннш) - 29,7 тис. м2/га, Слов'янка (середньостиглий) - 26,6 тис. м2/га та Оксамит (середньотзнш) - 27,9 тис. м2/га. За напрямку рядюв з П1вноч1 на Пшдень у сорт1в Диво (середньораннш) - 26,4 тис. м2/га, Слов'янка (середньостиглий) - 23,3 тис. м2/га та Оксамит (середньотзшй) - 23,6 тис. м2/га.
3 ростом \ розвитком рослин сорт1в картопл1 р1зних за стиглктю в динам1ц1 формування площ1 листовоТ поверхн1 показники п1двищувалися 1 у другому перюд1 цв1т1ння-при-пинення росту у вар1антах з розм1щенням рядюв з1 Заходу на Схщ у сортш Малинська б1ла (середньораншй) - до 31,4 тис. м2/га, Над1йна (середньостиглий) - 30,7 тис. м2/ га \ Дар (середньотзнш) - до 31,4 тис. м2/га. За напрямку рядюв з П1вноч1 на П1вдень, цей показник у вище названих сортш в1дпов1дно становив: 28,1; 27,4 та 29,7 тис. м2/га.
Показники площ1 листковоТ поверхш сортш картопл1 у пер1од початку припинення росту стебел-вщмирання залежить вщ напрямку розм1щення рядк1в. Так у вар1антах напрямку рядк1в з1 Заходу на Сх1д, площа листковоТ поверхш цих же сортш була нижчою пороняно з другим перюдом (цв1лння-припинення росту стебел) в1дпов1дно на 1,9; 1,9 \ 1,3 тис. м2/га. Вщ напрямку рядк1в з П1вноч1 на Швдень в1дпов1дних сортш показники були нижчими на 2,7; 1,1 та 4,6 тис. м2/га.
Отримаш результати досл1джень св1дчать, що в перший перюд сходи-початок цвтння \ розм1щення рядюв ¡3 Заходу на Схщ найвищ1 показники фотосинтетичного потенц1алу рослин картопл1 у середньораншх сортш були у сортш Легенда \ Малинська б1ла - 1,5 млн. м2/га, у середньостиглих Надшна - 1,4 млн. м2/га \ середньотзшх
С1ТОР рисюистюм
Оксамит - 1,4 млн. м2/га (табл. 2).
Таблиця 1 Вплив напрямку розм1щення рядшв картопл1 сорт1в р1зних груп стиглосп на пинам1вш Йовмаваннк плоим листково! повевн1 (2013-2015 ии1_ тиг. м24га
Сорт (фактор А) Напрям рядюв (фактор В)
Захщ-Схщ ГНвшч-ГНвдень
сходи - початок цвтння цвтння - припинення росту стебел початок припинення росту стебел -вщмирання сходи - початок цвтння цвтння - припинення росту стебел початок припинення росту стебел -вщмирання
Середньоранш
Диво (к*) 29,7 30,1 27,3 26,4 27,0 24,1
Легенда 25,4 26,3 24,5 22,7 23,5 21,8
Малинська бша 30,5 31,4 28,5 27,4 28,1 25,4
Середньостигл1
В1ра 24,3 25,8 23,5 21,1 22,6 20,1
Слов'янка (к*) 26,6 27,9 25,8 23,3 25,6 24,5
Надшна 28,8 30,7 27,0 25,6 27,4 26,3
Середньотзш
Оксамит (к*) 27,9 29,3 28,1 23,6 26,4 25,1
Алладш 26,3 28,1 27,0 22,9 25,5 23,4
Дар 29,5 34,4 28,2 26,3 29,7 25,1
Прим/тка. (к)* - контроль.
Таблиця 2
Фотосинтетичний потенц1ал сорт1в картопл1 залежно вщ напрямку рядшв _(середне за 2013-2015 рр.), млн. м2/га_
Сорт (фактор А) Напрям рядюв (фактор В)
Захщ-Схщ ГНвшч-ГНвдень
сходи - початок цвтння цвтння - припинення росту стебел початок припинення росту стебел -вщмирання сходи - початок цвтння цвтння - припинення росту стебел початок припинення росту стебел -вщмирання
Середньоранш
Диво (к*) 1,4 1,8 1,5 1,2 1,5 1,3
Легенда 1,5 1,9 1,4 1,3 1,6 1,4
Малинська бша 1,5 1,9 1,5 1,3 1,6 1,4
Середньостигл1
В1ра 1,3 1,8 1,4 1,4 1,5 1,3
Слов'янка (к*) 1,3 1,6 1,3 1,2 1,3 1,1
Надшна 1,4 1,8 1,3 1,2 1,3 1,1
Середньотзш
Оксамит (к*) 1,4 1,7 1,4 1,2 1,4 1,2
Алладш 1,2 1,4 1,2 1,1 1,2 1,1
Дар 1,3 1,6 1,2 1,2 1,3 1,1
Прим/'тка. (к)* - контроль.
Дещо нижч1 показники вщмнено у сортш Диво (середньораннш) - 1,4 млн. м2/га, сортш В1ра \ Слов'янка (середньостиглО - 1,3 млн. м2/га \ сорту Алладш (середньотзшй) - 1,2 млн. м2/га. За напрямку рядюв ¡з ГНвноч1 на ГНвдень показники фотосинтетичного потенц1алу дещо вщр1знялись. Так, ¡з середньораншх сорт1в видшяеться Легенда \ Малинська бша ¡з показником 1,3 млн. м2/га, ¡3 середньостиглих В1ра - 1,4 млн. м2/га \ середньотзшх сорти Оксамит \ Дар - 1,2 млн. м2/га.
Найвищ1 показники фотосинтетичного потенц1алу вщмнено у перюд цвтння-припинення росту стебел р1зних сортш картопл1 не залежно вщ напряму рядюв. Вщ напрямку рядюв з Заходу на Схщ найвищ1 показники вста-
новлено у середньораншх сорт1в Малинська бша \ Легенда - 1,9 млн. м2/га, середньостиглих - В1ра 1 Наджна - 1,8 млн. м2/га \ середньотзшх Оксамит - 1,7 млн. м2/га. За напрямку рядюв з ГНвноч1 на ГПвдень найвище значения фотосинтетичного потенц1алу також вщмналось у вище зазначених сорт1в. Найвищим показником фотосинтетичного потенц1алу серед середньораншх сорт1в видшяються сорти Легенда \ Малинська бша - 1,6 млн. м2/га, середньостиглих сорт В1ра - 1,5 млн. м2/га I середньотзшх сорт Оксамит - 1,4 млн. м2/га.
У перюд початок припинення росту стебел-в1дмирання показники фотосинтетичного потенц1алу знижуються залежно вщ напряму рядюв I становили в межах (Зах1д-Сх1д)
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №2, 2017
- 1,2-1,5 млн. м2/га i 1,1-1,3 млн. м2/га (ГНвшч-ГНвдень). Результатами дослщжень встановлено, що ¡снуе зво-
Прим/'тка. (к)* - контроль.
Правильний вибраний напрямок рядюв сприяв зростанню фотосинтетичного потенц1алу \ зменшен-ню чистоТ продуктивное^ фотосинтезу в уах сортш картопл1 впродовж роюв проведения дослщжень. Така закономфшсть з фотосинтетичним потенц1алом \ величиною чистоТ продуктивносп фотосинтезу була досить близькою у р1зних сортш картопл1 не залежно вщ напрямку рядюв. Проте, найбшьш поманим виявився вплив на чисту продуктившеть напрямок рядюв, осюльки рос-лини неоднаково отримують сонячну рад1ац1ю та частко-во затшюють одна одну. Максимальш показники чистоТ' продуктивносп фотосинтезу у рослин сортш картопл1 вщ напрямку рядюв ¡3 Заходу на Схщ в перший перюд сходи
- початок цвтння складали 7,6 г/м2 \ з ГМвноч1 на ГНвдень
- 7,3 г/м2.
Визначаючи показники чистоТ' продуктивносп рослин сортш картопл1 вщ напрямку рядюв вщносно Заходу на Схщ в перший перюд сходи-початок цвтння, встановлено, що найвищ1 показники становили у середньоранньо-му сорту Диво - 7,4 г/м2/добу, середньостиглих Слов'янка
- 7,6 г/м2/добу \ середньотзшх - сорт Алладш - 7,2 г/ м2/добу. За напрямку рядюв ГНвшч-ГНвдень найвищ1 показники чистоТ продуктивное^, цього ж перюду розвитку рослин у середньораншх сортш становили: Легенда - 7,0 г/м2/добу; середньостиглих - Слов'янка - 7,3 г/м2/добу \ середньотзшзшх - Оксамит - 7,2 г/м2/добу.
Найвищ1 показники чистоТ продуктивносп рослин картопл1 вщмнено вдругий перюд- цвтння-припинення росту стебел за напрямку рядюв ¡з Заходу на Схщ у серед-ньораннього сорту Легенда 7,6 г/м2/добу -, середньости-глого Слов'янка 8,1 г/м2/добу Ч тзньостиглого Оксамит 7,5 г/м2/добу. За напрямку рядюв ГНвшч-ГНвдень високи-ми показниками характеризувався середньоранш сорти Легенда 7,4 г/м2/добу; середньостиглий - Слов'янка 7,8
- \ середньотзшй Оксамит - 7,2 г/м2/добу.
В юнц1 росту та розвитку рослин картопл1 р1зних сортш за стиглютю в перюд початок припинення росту стебел-вщмирання показник чистоТ продуктивносп знижувався.
Висновки. На формування фотосинтетичного потенц1алу \ чистоТ продуктивное^ фотосинтезу мають значний вплив чинники зовшшнього природного сере-довища, в тому числ1 \ розм1щення рядюв висадженоТ' картопл1 вщносно географнних сторш св1ту. 1нколи на-
ротня залежн1сть м1ж фотосинтетичним потенц1алом i чистою продуктившетю фотосинтезу (табл. 3).
прям рядюв може впливати на величину фотосинтетичного потенц1алу та чистоТ продуктивносп фотосинтезу, проте загальна продуктившеть рослинного оргашзму за-лежить не тшьки в1д ¡нтенсивност1 фотосинтезу, але й вщ сп1вв1дношення м1ж процесами асимшяцита дисим1ляцй'.
/Итература
1. Андреева Г.Ф. Фотосинтез и азотный обмен растений // Физиология фотосинтеза. Москва: Наука, 1982. С.89-104.
2. Бондаренко Г.Л. Яковенко K.I. Методика дослщно! справи в овочшництв! i баштанництв1 / - XapKiB : Основа, 2001. 370 с.
3. Вечер А С. Ганчарык М.Н. Физиология и биохимия картофеля / - Минск.: Наука и техника, 1997. 300 е.: ил.
4. 1льчук, Р.В. 1льчук, Л.А. Сорт як фактор впливу на продуктивысть i яюсть картопл // Передпрне та прське землеробство i тваринництво: мшвщ. те-мат. наук. зб. - Льв1в, 2002. Вип. 44.С. 37-44.
5. Моисейченко В.Ф., Трифонова М.Ф., Завирюха А.Х. Основы научных исследований в агрономии / Москва: Колос, 1996. 336 с.
6. Мокроносов А. Т. Фотосинтез и его роль в формировании урожая / Физиология картофеля. Москва: Колос, 1979. С. 138-190.
7. Ничипорович А. А. Фотосинтез и урожай - Москва: Знание, 1966. 48 с.
8. Ничипорович А. А, Чмора С. Н. Об использовании солнечной радиации на фотосинтез в посевах картофеля / Физиология растений. Москва: Колос, 1958. - т. 2. Вып. 4. С. 91-97.
9. Теслюк П. С. Вирощуванняи столовоУ картопл / П.С. Теслюк. КиУв: Урожай, 1976. 96 с.
10. Усик Г. Е. Некоторые вопросы агротехники картофеля на Подолье / Овощные и бахчевые культуры. Вып. 6. КиУв: Урожай, 1968. С. 14-18.
References
1. Andreeva G. F. Photosynthesis and nitrogen exchange of plants. Physiology of photosynthesis, 1982. p.89-104. (in Russian).
2. Bondarenko H. L., Yakovenko К. I. (2001). Methodology of experimental work in vegetable and melon. Kh.: Basin, 2001. 370 p. (in Ukrainian).
3. Vecher A. S., Gancharyk M. N. (1997). Physiology and biochemistry of potatoes. Minsk: Science and Technology, 1997. 300 p. (in Russian).
4. Ichuk R.V., Ilchuk L.A. Sort as a factor affecting the productivity and quality of potatoes. Foothills and mountain farming and animal husbandry, 2002. no. 44. 37-44 pp. (in Ukrainian).
5. Moiseychenko V. F., Trifonova M. F., Zaviryukha A. Kh. (1996). Fundamentals of scientific research in agronomy. M.: Kolos, 1996. 336 pp. (in Russian).
6. Mokronosov A. T. Photosynthesis and its role in crop formation. Physiology of potatoes, 1979. 138-190 pp. (in Russian).
7. Nichiporovich A. A. (1966). Photosynthesis and harvest. M.: Knowledge, 1966. 48 p. (in Russian).
8. Nichiporovich A. A., Chmora S. N. On the use of solar radiation for photosynthesis in potato crops. Plant Physiology, 1958, T. 2. Issue. 4. 91-97 pp. (in Russian).
9. Tesliuk P. S. (1976). Cultivation of table potatoes. K .: Harvest, 1976. 96 p. (In Ukrainian).
10. Usik, G. Ye. Some issues of potato agrotechnics in Podillya. Vegetables and melons, 1968, 14-18 pp. (in Russian).
Таблиця 3
Чиста продуктившеть фотосинтезу рослин картопл1 залежно вщ сортових особливостей та вщ напрямку _ рядюв BiflHOCHO Сонця в зент, г/м2/добу (середне за 2013-2015 pp.)_
Сорт (фактор А) Напрям рядюв (фактор В)
3axifl-Cxifl ГНвшч-ГНвдень
сходи - початок цвтння цвтння - припинення росту стебел початок припинення росту стебел -вщмирання сходи - початок цвтння цвтння - припинення росту стебел початок припинення росту стебел -вщмирання
Середньоранш
Диво (к*) 7,4 7,5 7,1 6,8 7,3 6,9
Легенда 7,3 7,6 7,2 7,0 7,4 7,0
Малинська бша 6,8 7,1 6,9 6,7 6,9 6,8
Середньостигл1
Bipa 7,4 7,7 7,3 7,0 7,4 7,0
Слов'янка (к*) 7,6 8,1 7,7 7,3 7,8 7,2
Надшна 7,3 7,6 7,4 7,1 7,3 7,2
Середньотзш
Оксамит (к*) 7,1 7,5 7,2 6,9 7,2 6,8
Алладш 7,2 7,4 7,0 6,8 7,1 6,9
Дар 7,4 7,4 7,0 6,8 7,0 6,9
