CC BY
19
Углубление интеграции образования, науки и производства в сельськом хозяйстве Узбекистана: доклады междунар. науч. -прак. конф. - Ташкент, 2003.- С. 121-125.
2. РоТк М.В. Структуры та 6¡ox¡m¡4h¡ аспекти цукронакопичення цукрових буряюв / М.В. РоТк, О.Л. Кляченко // Цукров1 буряки. - 1999. - №6. - С. 6-7.
3. Качан Л. М. Продуктивнють пбрид1в цукрових буряюв залежно вщ систем и удобрения у Правобережному ГПсостепу УкраТни: авто реф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. с-г наук/ Л.М. Качан. - К., 2004. - 19 с.
4. Ca кал о В. Д. Активация сахаросинтетазы в „стареющих" тканях корнеплодов сахарной свеклы / В.Д. Сакало // Физиология и биохимия культурных растений. - 1993. - Т.25. - С. 66-72.
5. Павлинова O.A. Метаболизм сахарозы и сахаронакопление в корне сахарной свеклы /O.A. Павлинова // Физиология и биохимия культурных растений. - 1976. - Т.8. - Вып. 5. - С. 451-461.
6. Макаров Р.Ф. Чтобы сахаристость не снижалась / Р.Ф. Макаров//Сахарная свекла: производство и переработка. - 1991. - №3. - С. 30-31.
7. Гос подарен ко Г.Н. Эффективность форм и сроков внесения удобрений под сахарную свеклу на черноземах оподзоленых Лесостепной Правобережной провинции УССР: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. с-х наук: 06.01.04/ Г.Н. Господаренко. - К.: НАУ, 1988. - 22 с.
8. Господаренко Г.М. Роль copTÍB i пбридв у пщвищены продуктивное^ польових культур на r"pyHTi p¡3Horo р1вня родючосп / Г.М. Господаренко, О.Ю. Стааневич, Л.В. Вишневська, В.А. Вареников // Сталий розвиток агроекосистем: зб. наук, праць. - ВЫниця, 2002. - С. 171-174.
9. Бтан I.A. Оптим1зацт норм i систем удобрения в зерно-буряковм c¡bo3m¡h¡ / I.A. Бтан, О.М. Герюял, I.A. Мачуський // Факгори родючосп фунту та Тх ефективнють: зб. наук, праць УСГА. - Умань, 1998. - С. 94-97.
10. Петренко С. Д. Урожай Hi сть картой р\зних сорив залежно вщ умов мЫерального живлення на чорноземах центрального ГПсостепу / С.Д. Петренко, М.Ю. Власенко // Bíchhk БДАУ: зб. наук, пр./ Бтоцерк. держ. аграр. ун-т. - 2006. - Вип. 35. - С. 93-100.
11. Foy С. P. The physiology of meya I in plants / C.P. Foy, R.L. Chancy, White M.C // Plant Physiol, 1978. - 29(1). - P. 511-566.
12. Удобрение сахарной свеклы // Почва, климат, удобрение и урожай/ под ред. В.Д. Панникова, В.Г. Минеева. - М.: Агропромиздат, 1987. - С. 451-462.
13. Вишневська Л. В. Залежнють технолопчних показниюв якост коренеплод1в пбрид1в цукрових буряюв вщ удобрения i погодних умов/ Л.В.
Вишневська // Зб. наук, праць Уманського ДАУ. - Умань, 2005. - Вип. 61. -Ч. 1. - С. 114-121.
14. Ляшенко А.Н. Изучение эффективности функционирования растений сахарной свеклы при повышении уровней азотного питания: автореф. дис. на соискание науч. степени кандид. биол. наук / А.Н.Ляшенко. - К., 1980. - 23 с.
15. Шиян П.Н. Разработка научных основ оптимизации и диагностики азотного питания сахарной свеклы: автореф. дисс. на соискание науч. степени д-ра биол. наук /П.Н. Шиян. - М.: ВИУА, 1986. - 47 с.
16. Господаренко Г.Н. Усвоение сахарной свеклой азота в зависимости от форм и сроков его внесения / Г.Н. Господаренко // Удобрение и продуктивность сахарной свеклы: сб. науч. трудов ВНИС. - К., 1989. -
C. 53-58.
17. Ляшенко А.Н. Влияние влажности почвы на использование азота удобрений растениями сахарной свеклы / А.Н. Ляшенко, Б.Т. Прокопчук // Повышение эффективности использования удобрений и плодородия почв в Украинской ССР: тез. докл. конф. - Харьков, 1985. - С. 49.
18. Петров В.А. Свекловодство / В.А. Петров, В.Ф. Зубенко. - М.: Колос, 1981.- 302 с.
19. Кляченко B.I. Селективна специфтнють накопичення HiTpaTiB цукровими буряками/ B.I. Кляченко // Цукров1 буряки. - 1998. - №4. - С. 15-16.
20. Сапронов А.П. Технология сахарного производства / А.П. Сапронов. -М.: Агропромиздат, 1985. - 111 с.
21. Толстоусов В.П. Удобрение и качество урожая / В.П. Толстоусов. - 2-е изд. доп. и перераб. - М.: Агропромиздат, 1987. - 192 с.
22. Engelstad D.P. Agronomie effectiveness of phosphate fertilizers /
D.P. Engelstad, G.L. Terman // The Rôle Phosphorus in Agriculture. - 1980. -№12. - P. 311-329.
23. Карасюк И.M. Влияние различных норм и соотношений минеральных удобрений на урожай и качество сахарной свеклы в условиях Центральной Лесостепи Украины / И.М. Карасюк, А.С. Перебитюк// Плодородие почвы и продуктивность севооборотов. - К., 1985. - С. 48-54.
24. Янова Г.Н. Влияние органических и минеральных удобрений на продуктивность сахарной свеклы / Г.Н. Янова // Агрохимия. - 1975. -№9. - С. 83-87.
25. Глевський I.B. Бюлопчы i ф1зюлопчн1 основи пщвищення якоси цукрових буряюв: лекщя / I.B. Глевський. - К., 1991. - 60 с.
УДК 631:633:1.11 О. Л. УЛ1Ч
кандидат с.-г. наук, завщуючий Юровоградською сортодослщною станц1ею
НАДБАННЯ I ПЕРСПЕКТИВИ СОРТУ ПШЕНИЦ1 М'ЯКСН 03HM0Ï СТАЛЕВА
ш
Анотац/я. У статт/ представлено результат вивчення морфобюлопчних ознак / властивостей та ц/'нних агроном/'чно-господарських переваг нового високопродуктивного сорту пшениц/ м'якоУ озимо)' Сталева, занесеного в Державний реестр сорт)в рослин придатних для поширення в УкраУн) з 2015 року. Сорт вдало поеднуе високий природний потенц)ал продуктивност) з широкою еколопчною пластичн)стю й адаптивн)стю. Це зумовлено використанням для схрещування знаменитого генофонду - Мирон)вька 808, Безоста 1, Шестопал'тка й Одеська 83. Висока врожайн)сть забезпечуеться кращим збереженням рослин п)д час перезим)вл) та у весняно - л)тн)й пер'юди, доброю ) тривал)шою роботою фотосинтетичного апарату, що сприятливо позначаеться на формуванн) зерна. Сорт Сталева е л'щером за врожайн)стю в зон/' Степу, де за три роки дослщжень перевищив стандартн) сорти Подолянку на 0,62 ) Смуглянку на 0,57 т/га, а в шести грунтово-кл)матичних п)дзонах) м1крозонах )з в)сьми зайняв перш) м)сця, перевищивши нацюнальн) стандарти в)д 0,87 до 2,98 т/га. В пщзонах ) м'1крозонах ГИсостепу ) особливо у В'шницькому центр) експертизи ) Маньювсьюй сортостанцп за три роки середня урожайн)сть становила вщповщно 9,28 ) 7,44т/га. Природний потенциал продуктивност) бтьшою м)рою реал)зовуеться за створення високих агрофон'т минерального живлення, розм)щенн) п)сля кращих попередниюв та с)вби в к)нц) оптимальних строюв. Ключовi слова: пшениця, сорт, б'ток, урожайн)сть, пластичн)сть.
О. L. Ulich
PhD of Agricultural Sciences
Kirovograd State Station for Varieties Research
THE ATTAINMENTS AND PERSPECTIVES OF A VARIETY OF SOFT WINTER WHEAT STALEVA
Abstract. The article presents the results of research of morphobiological features, properties and valuable agronomic and economic attainments of a new highly productive variety of soft winter wheat Staleva. This variety was registered in the State register of plant varieties suitable for spreading in Ukraine since 2015. The research showed the decisive differences of this variety from other genotypes concerning morphobiological features. This variety is short-stemmed, plant height is 75-85 cm, stem is thick, tough, resistant to plant lodging and germination of seeds sprinkled on the stump. This allows using higher doses of fertilizers under intensive agricultural technologies. Plants are able to withstand 10-ton harvest without lodging and using retardants. An early ripening vegetation period is made up of 265-275 days. Staleva has a dual nature of development. It can be attributed to dual nature varieties, short vernalization period is about 20 days. A key achievement and its advantage is early earing, lengthening the period of formation and ripening of grain. Staleva is characterized by good winter hardiness with critical temperature of freezing of plants being 16 °C. According to this feature, the variety belongs to the above average winter hardiness group. It is suitable for growing in all agro-climatic zones of Ukraine. Plants also
№1, 2016 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
have a high resistance to air drought and soil drought giving the advantage under deficit of moisture in the soil. According to bush habit, plants are half line, the benefits of which are in vertical location of leaves at an acute angle to the stem. Upper leaves do not shade lower ones, thus more sunlight penetrates to lower leaves. This enables plants to absorb solar radiation effectively, promotes photosynthesis (especially the lower leaves), which provides energy processes of growth and development, increases the accumulation of biomass and increases productivity.
This variety successfully combines high natural potential of productivity with extensive ecological plasticity and good adaptiveness. The reason for this is the use of a well-known gene pool (Myronivska 808, Bezosta 1, Shestopalivka, Odeska 83) for crossing. High harvesting capacity is achieved by better conservation of plants in the course of hibernation and springsummer period, long-term work of photosynthetic apparatus. All these factors have a favorable effect on grain formation. Staleva is a leader in terms of harvesting capacity in a steppe zone. In the course of three years of research it surpassed the standard variety Podolianka in 0,62, and Smuglianka in 0,57 tons per hectare,. In six soil-climatic subzones out of eight it ranked first places, having surpassed national standards from 0,87 to 2,98 tons per hectare. The harvesting capacity in forest-steppe zone was at the level of standards, but in subzones of Vinnytsia, the center of expertise, and in the Mankivka sorting yard, it formed rather high and even record-breaking harvests. In the course of three years harvesting capacity formed 9,28 in the first instance and 7,44 tons per hectare in the latter case. Natural potential of productivity is implemented in a great measure by creation of high agricultural background of mineral nutrition while distributing subsequent to better predecessors and sowing at the end of optimal term. Having such valuable agrobiological and economic properties, the variety has convincing perspectives for spread in many regions of the country. Keywords: wheat, variety, harvesting capacity, plasticity.
Постановка проблеми. В нашш краТш озима пше-ниця вважаеться основною продовольчою культурою, в структур! зернового клину займае значну питому вагу. Бона краще яроТ використовуе бюкл1матичний потенц1ал макро- i M¡Kp030H вирощування та забезпечуе найбшьш гарантоване виробництво зерна. В нишшнш час за тенденцш змши кл1мату i глобального потеплшня виникае необхщшсть вдосконалення технологи вирощування uieí культури та створення сортш, яю волод1ють адаптившстю до зм1ни агроеколопчних умов. Визначальну роль у цьому Biflirpae селекцЫ. Щороку до Державного Реестру заноситься значна ктьюсть нових сортш. На сьогодш до o6iry в УкраТш допущено бшьше 300 сортш пшениц1 м'якоТ озимоТ [1]. Серед них лише частина сортш найповшше вщповщае вимогам виробництва, мае високу генетичну здатшсть i адаптивш властивосп. За застосування hobít-híx агротехнологш вони можуть забезпечувати одержан-ня стабшьно високоТ продуктивное^ з добрими показни-ками якостей продовольчого зерна.
Пом1ж нових зареестрованих сортш пшениц1 м'якоТ озимоТ, яю заслуговують впровадження у виробництво е сорт Сталева, занесений до Державного Реестру з 2015 року для грунтово - кл1матичних зон Степу й /Нсостепу [1]. Сорт е завершеною науково - селекцшною розробкою фермерського господарства «Бор» (с. Дачне, Бшяевського району, ОдеськоТ обласп), автор сорту кандидат бюлопчних наук Артюшенко П.М. Сорт створено ¡ндивщуальним вщбором вщ схрещування copTÍB 3¡ cbítobokd славою Мирошвська 808, Безоста 1 i нових вщомих Шестопатвка i Одеська 83 [2]. Сорти цього селекцюнера Шестопалшка, Тронка та ¡hluí користуються великим попитом в аграри'в, особливо степовоТ та лко-степовоТ зон. Так, сорт Шестопалшка вщзначаеться висо-кою продуктивною i адаптившстю, толерантшстю до несприятливих чинникш середовища i стреав, пщвище-ною виробничою надшшстю. Arpapií швидко оцшили переваги нового сорту, визнали його найкращим сортом нового поколшня. Зареестрований у 2007 pou¡ bíh зали-шаеться найбшьш поширеним сортом в УкраТш, став лще-ром i нацюнальним брендом, донором подалыиих сортш, у tím числ1 й СталевоТ.
Мета дослщження. Вивчення ршня урожайносп, адаптивних, морфоагробюлопчних властивостей сорту Сталева, його атрибутш, перевам перспектив поширення у виробництв1 та особливостей вирощування.
Методика дослщження. Роботу виконували в закладах державно! експертизи сортш рослин за методиками проведения експертизи сортш рослин групи зернових, круп'яних та зернобобових на придатшсть до поширення в УкраТш (ПСП) та державного сортовипробування [3, 4].
Ochobhí результати дослщження. Досгпдженнями встановлено переконлив1 вщмшносп значноТ частини морфолопчних ознак i бюлопчних властивостей цього сорту в1д ¡нших генотитв. Р1зновид - еритроспермум.
Колос бший, остистий, цилшдричний, середньоТ довжини (10-12 см), середньоТ щшьносп (до 24 колоскш на 10 см довжини стрижня). Колоскова луска велика, яйцепод1бна. Зубець колосковоТ луски короткий, гострий, злегка з1г-нутий. Кшь сильно виражений. Зерн1вка крупна (маса 1000 насшин 55-60 г), червона, видовженоТ форми, бо-розенка неглибока. Стебло, листки \ колос мають сильний восковий нал1т, який сприяе посухостшкосп.
За габ1тусом куща рослини е натвпрямими. Переваги прямих \ натвпрямих форм полягають в тому, що в них листки розм1щеш вертикально пщ гострим кутом до стебла, верхн1 не затшюють нижн1х, сонячне пром1ння б1льшою мфою проникае до низу. Це дае можливють рослинам ефективн1ше засвоювати сонячну рад1ац1ю, сприяе фотосинтезу, який забезпечуе енерпею процеси росту, розвитку, збшьшуе нагромадження б1омаси \ п1двищуе продуктившсть. У таких агроценозах рослини краще осв1тлюються \ пров1трюються, що перешкоджае розвитку хвороб. Негативом такого розм1щення листюв за недостатньоТ густоти посту е сильшше пров1трювання \ обдувания пов1тряними потоками, що в посушлив1 роки призводить до посилення випаровування рослинами вологи \ напруги балансу води в листках [5].
Сорт короткостеблового типу, висота рослин 75-85 см, стебло товсте, мщне, досить стшке до вилягання. Це дозволяе за ¡нтенсивних агротехнологш вносити пщви-щеш дози добрив \ отримувати 10-ти тонний урожай без вилягання, обсипання \ проростання па пш. Ранньо-стиглий, вегетацшний перюд складае 265-275 дшв. Сорт Сталева мае подвшну природу розвитку, його можна вщнести до дворучок, перюд яровизаци короткий, складае близько 20 дшв. Впровадження сортш дворучок у виробництво розширяе можливосп роду ТпИсит 1_, продовжуе пер1од ос1нньоТ авби, Тх можна вис1вати в кшц1 оптимальних строк1в пос1ву озимоТ пшениц^ п1д час зимових в1длиг та ранньою весною. У роки загибел1 озимини дворучки дозволяють наавати \ переавати площ1 т1ею ж культурою \ сортом, уникаючи суржиюв та сприяти тдвищенню \ стаб1л1зац1Т ршня виробництва високояк1сного продовольчого зерна. Головним його здобутком \ перевагою е ранне колосшня, подовження перюдшформування \ наливу зерна, тривалша ефективна робота фотосинтетичного апарату.
Агроном'мно-господарсью властивосп. Сорт характеризуемся доброю зимост1йк1стю. За даними проморо-жування рослин в морозильних камерах 1нституту рос-линництва ¡меш В. Я. Юр'ева НААН критична температура вимерзання рослин в 2013/2014 рр. становила 16,5°С. За ц1ею властив1стю сорт належить до вищесередньоТ групи зимост1йкост1 \ е цшком придатним для вирощування в уах агрокл1матичних зонах УкраТни. Рослини цього сорту мають також високу стшюсть до грунтовоТ \ пов1тряноТ посух, що дае йому перевагу при дефщит1 вологи. Мае комплексну толерантшсть до 61льшост1 хвороб озимоТ
пшеницИ
Встановлено, що сорт Сталева мае досить високий селекцшно-генетичний потенц1ал продуктивное^ в р1зних агроеколопчних зонах, пщзонах \ мкрозонах (табл.1).
За роки дослщжень середня урожайшеть сорту по зош Степу становила 5,43 т/га, що на 0,62-0,57 т/га перевищило урожайшеть потужних нацюнальних стандарт^ Подолянку \ Смуглянку. В бшьшосп пщзон \ мкро-зон Степу сорт протягом 3-х роюв був цшковитим лще-ром за врожайшетю. 1стотш прибавки врожаю одержано у бшьшосп закладш експертизи цю зони. Досить високою вона сформована в Донецькш (Донецька область), Вшь-нянськш (Запор1зька область), Юровоградськш (Ульянов-ський район, ЮровоградськоТ области) \ Первомайськш (МиколаТвська область) сортостанцтх. Висока врожайшеть забезпечуеться кращим збереженням рослин пщ час перезимтл1 та у весняно-л1тнш перюди, аж до восковоТ стиглосп, тривалшою роботою фотосинтетичного апара-ту та крупшетю зерна \ колоса.
Сорт поеднуе високу зернову продуктившеть з еко-лопчною пластичшстю \ адаптившетю. В 6-ти грунто-во - кл1матичних пщзонах \ мкрозонах ¡3 8-ми дослЬ джуваних, сорт пост перил мюця за врожайшетю, знач-но перевищивши нацюнальш стандарти. Лише в двох пщзонах урожайшеть була дещо нижчою стандарта (Слов'яносербська сортостанцЫ \ Херсонський центр).
Грунтово - кл1матичш умови зони Люостепу також сприяють реал1заци природного потенц1алу сорту Сталева, що евщчить про його високу еколопчну пластичшсть. За три роки вш сформував урожайшеть в цшому по зош 5, 91 т/га, що майже на ршш стандартш. Сорт спроможний формувати високу врожайшеть в р1зних еко-лопчних умовах багатьох пщзон \ мкрозон. В тдзош Вшницького центру експертизи (Крижопшьський район, ВшницькоТ обласп) \ Маньк1всько1' сортостанци (Черка-ська область) сорт за три роки сформував майже ре-кордну урожайшеть, вщповщно 9,28 \ 7,44 т/га. Висою показники продуктивносп в1дм1чено також в Мирго-родськш \ Вовчанськ1й сортостанц1ях, Терноп1льському \ Хмельницькому центрах експертизи.
Разом з тим, сорт Сталева негативно реагуе на агроеколог1чн1 умови зони Полюся, де урожайн1сть становила 4,83 т/га, що нижче стандартш на 0,47-0,37 т/га. Як в цшому по зош, так \ майже в уах пщзонах \ мкрозонах (Волинський, Ршненський, Льв1вський, Закарпатський центри експертизи та Андрушшська \ Городенювська сортостанцИ) формуе нижч1 урожаТ. В полюькш зон1 лише в однш м1крозон1 ШжинськоТ сортостанцИ' сорт за врожайшетю (6,16 т/га) зайняв друге мюце серед вах доел¡джуваних, що на ршш стандарту Подолянка, але дещо вище Смуглянки.
Незважаючи на те, що автор сорту вщносить його до люоетепового екотипу, нацм дослщження заевщчують про належн1сть СталевоТ до степового типу розвитку, не заперечуючи доцшьносп його культивування в Л1состепу. В окремих п1дзонах якого сорт формуе дуже висою, або й рекордш показники врожайност1.
За ступенем ¡нтенсивност1 \ реакцИ' на умови виро-
щування сорт можна вщнести до ¡нтенсивних та високо-¡нтенсивних, добре розвиваеться з осеш, тому кращими строками nociey е юнець оптимальних для в1дпов1дних зон i п1дзон. Позитивно реагуе на кращ1 попередники, пол1пшен1 агротехнолопТ i високий агрофон.
Яюсть зерна. За даними орипнатора, зерно м1стить 16% бшка, 32% клейковини з силою борошна 480 o.a. i в1дноситься до групи сильних пшениць. Проте, за роки дослщжень i аналЫв лабораторй' У1ЕСР зерно, вирощене в yeix агрокл1матичних зонах м1стить бшка стабшьно на piBHi 14,0%, сироТ клейковини бшя 30%, сила борошна помфна - б1ля 280 o.a. i в1дноситься до ц1нних пшениць. Борошномельш та хл1бопекарськ1 властивост1 сорту добр1 та вщмшш.
Агротехн/чн/ вимоги. Сорт ушверсального типу вико-ристання. Його можна етти по BCix попередниках, засто-совуючи ¡нтенсивн1 технологи з внесениям оптимальних доз мшеральних та водорозчинних добрив. Волод1ючи високою стшюстю до полягання сорт не потребуе обробки ретардантами. Проведения 2-3 обробок nociBiB для за-хисту в1д шк1дник1в та хвороб у фаз1 кущ1ння i особливо теля колосшня сприяе утриманню листковоТ поверхш рослин в чистому стан1 i одержанню високих урожаТв зерна. Для цього потр1бно використовувати фунг1циди типу абакус та амютар.
Сорт Сталева на початку вщновлення весняноТ веге-тацй' добре в1дгукуеться на ранне пщживлення азотом по таломерзлому фунту та прикореневе у фазу кущшня. Позитивно реагуе на додатков1 позакоренев1 п1дживлення водорозчинними добривами i стимуляторами росту (вук-сал, новалон, стармакс ультра, агролайт, сульфат мап-ню та ¡н.) з додаванням карбам1ду (10-15 кг/га) в перюд к1нця кущшня i виходу в трубку та прапорцевого листка. Листков1 п1дживлення е значним додатковим потенц1алом живлення для збшьшення росту i розвитку рослин, що сприяе пщвищенню урожайност1 та одержанню зерна з високими продовольчими якостями. У восковш стиглосп е ефективним пщживлення цеов1том плодоф1н1ш (5-6 л/га), яке стимулюе проходження характерних для uiei фази стадй' процес1в м1граци поживних елемент1в в1д листк1в, стебел i остей до зерн1вки.
Висновки. 1. Сорт Сталева вдало поеднуе високий природний потенц1ал продуктивносп з еколопчною пластичн1стю i адаптивн1стю. Головним його здобутком i перевагою е ранне колос1ння, подовження nepiofliB фор-мування i наливу зерна, тривалша ефективна робота фотосинтетичного апарату та фЫолопчно подв1йна природа розвитку (дворучка). Висока врожайшеть забезпечуеться кращим збереженням рослин пщ час перезим1вл1 та у весняно-л1тнш перюди, аж до восковоТ стиглосп, крупшетю зерна i колоса. Сорт мае добру зимо-морозо-ст1йк1ть та пщвищену посухо-жарост1йк1сть.
2. Сорт Сталева е лщером за врожайн1стю в зош Степу та твденноТ частини грунтово-кл1матичних п1дзон i м1крозон Л1состепу. Волод1ючи такими ц1нними агро-б1ологчно-господарськими властивостями сорт мае пере-конлив1 перспективи для поширення в даних макро- i м1крозонах краТни.
Таблиця 1
Урожайшеть сорту Сталева в пор1внянш з нацюнальними стандартами в р1зних п1дзонах i м1крозонах степово'1 зони, середне за 2012-2014 роки, т/га
Orni'i i лабораторй У1ЕСР
Сорти По зон1 Слов'яносербська ННкополь-ська Донецька Вшьнянська ■ >6 * & Перво-майська га ж л и to Д ш о. ш in Херсонський
Подолянка н.ст. 4,81 3,90 3,94 7,03 4,13 6,81 4,60 3,97 4,48
Смуглянка н.ст. 4,86 4,08 4,55 6,75 4,64 7,25 5,31 4,12 4,24
Сталева 5,43 3,63 4,51 7,13 8,14 7,31 7,25 4,66 3,01
Л1тература
1. Державний реестр сорпв рослин придатних для поширення в УкраТьп у 2015 р.- Витяг станом на 20.01.2015р. - К.: Алефа. - 2015. - С. 3-18.
2. Каталог сортов озимой пшеницы селекции фермерского хозяйства «Бор». - Одесса, - 2014. - 32 с
3. Методика проведения експертизи та державного сортовипробуван-ня copTiß рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур / Охорона прав на сорти рослин: ОфМйний бюлетень. - К., 2003. - № 2. - Ч. 3. -С. 5-19, 191-204.
4. Методика проведения експертизи copTiB рослин групи зернових, круп'яних та зернобобових на придатнпсть до поширення в УкраТьп (ПСП). КиТв : TOB «Нтан - ЛТД», 2014. - 82 с.
5. 1дентиф1кацт генотитв пшениш мякоТ за морфолопчними ознаками та бюлопчними властивостями/ [Улич Л.1., Таганцова М.М., Матус В.М., Терещенко Ю.Ф.] Зб1рник наукових праць Уманського НУС. - Умань, 2011. -Вип.75. - 4.1. Агрономт. - С.181-190.
References
1. State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2015 r. - Extract as 20.01.2015r.-K.: Alefa., 2015.- P. 3-18.
2. Product varieties winter wheat selective breeding famer economy «Bor». -Odessa - 2014. - 32 p.
3. The method of examination and public sortoispytanija plant varieties of grains, cereals and legumes / Protection of Plant Varieties: Official Bulletin. - K., 2003. - № 2. - Part 3 - P. 5-19, 191-204.
4. Methods of examination of plant varieties of cereals, legumes and krupyanyh on suitability for dissemination in Ukraine (PDP). Kyiv LLC «Nilan - LTD», 2014. - 82 p.
5. Identification of genotypes of soft wheat on morphological characteristics and biological properties / [Ulich L., Tahantsova M., Matus V., Tereshchenko Y.] Proceedings of Uman NUS- Uman, 2011. - Vyp.75. - Part 1. Ahronomiya. -P. 181-190.
I. А. ЯичеНКО УДК 631.526.3:633.8(477.7)
асгпрант
МиколаТвського нацюнального аграрного уыверситету chamamila87@mail.ru
ВПЛИВ СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОНАРДИ ДВ1ЙЧАСТ01 НА ВИХ1Д EOIPHOI ОЛП 3 Р0СЛИНН01 СИРОВИНИ У П1ВДЕННОМУ СТЕПУ УКРА1НИ
Анотащя. В статтi розглядаеться вплив сортових особливостей монарди дв'шчастоУ на вих'щ еф/рно/ ол'УУ за умов вирощування культури в ГИвденному Степу Укра'Уни. Дослщжено показники продуктивностi культури. Особлива увага прид'тяеться анализу структури рослинно'У сировини сорт/в монарди двшчасто'У, осюльки вм'ют еф/рно'У ол'УУ суттево залежить як вщ УУ концентрацп в окремих органах, так / частки листюв та суцв/ть у надземнш мае/, яю е найб/лыл ц'шними частинами урожаю. Визначено, що у генеративну фазу розвитку у рослин маса стебел у 2,0-2,9 раз/в перевищуе масу листюв, що зна чно в пли вас на вих'щ еффно'У ол'п, так як кожен орган (стебло, листок, суцв/ття) накопи чуе р/зну юльюсть ол'УУ. 3 урахуванням бюлопчних особливостей культури концентрашю еф1рно'У oni'i визначали у зразках надземних пагон 'т монарди дв 'шчасто'У на другий piK вегетац'УУ. Згщно даних, що отриман/ у дослщах, найб/льшу юльюсть еф/рних ол 'ш накопичують суцв'птя, найменшу - стебло. Концентрац/я еф/рно'У ол 'п у рослинн'ш сировин/ дослщжуваних зразюв склала: у сорту Слава - 1,2%, Серпанок - 0,99%, Сн'жана -1,05% вщ абсолютно сухо'У маси. На основ/ проведених досл 'щжень встановлено, що вих'щ еф 'фноУ ол 'п з одиниц/ площ\ на другий piK вирощування культури коливався у межах 4,5-11,5 г/м2 / значно залежав вщ продуктивностi сорту.
Ключовi слова: монарда дв/йчаста, еф/рна ол/я, сировина, компонентний склад, сорт, структура.
И. А. Янченко
аспирант
Николаевский национальный аграрный университет
ВЛИЯНИЕ СОРТОВЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ НА ВЫХОД ЕФИРНОГО МАСЛА С РАСТИТЕЛЬНОГО СЫРЬЯ МОНАРДЫ ДВОЙЧАСТОЙ В ЮЖНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ
Аннотация. В статье рассматривается влияние сортовых особенностей монарды двойчастой на выход эфирного масла в условиях Южной Степи Украины. Исследовались показатели продуктивности культуры. Особое внимание уделялось анализу структуры растительного сырья сортов монарды, так как содержание эфирного масла существенно зависит как от концентрации масла в отдельных органах, так и соотношения листьев и соцветий в надземной массе, которые являются наиболее ценной частью урожая. В генеративную фазу развития у растений масса стеблей в 2,0-2,9 раза превышает массу листьев, что значительно влияет на выход эфирного масла, так как каждый орган (стебель, листок, соцветие) накапливают различное количество масла. С учетом биологических особенностей культуры концентрация эфирного масла определяли в образцах надземных побегов Monarda didyma L. на второй год вегетации. Согласно полученым данным, наибольшее количество эфирного масла накапливается в соцветиях, наименьшее - в стеблях. Концентрация эфирного масла в растительном сырье составила: сорт Слава - 1,2%, Серпанок - 0,99% и Снежана -1,05% от абсолютно сухой массы. На основе проведеного исследования установлено, что выход эфирного масла с единицы площади на второй год выращивания культуры колебался в диапазоне 4,5-11,5 г/м2 и в значительной мере зависел от продуктивности сорта.
Ключевые слова: монарда двойчатая, эфирное масло, сырье, сорт, структура.
I. A. Yanchenko
Postgraduate
Mykolayiv National Agrarian University
INFLUENCE OF VARIETAL CHARACTERISTICS MONARDA DIDYMA ON ESSENTIAL NATURAL OILS FROM RAW MATERIALS GROWN IN CONDITIONS OF SOUTHERN STEPPE OF UKRAINE
Abstract. Despite the significant advances in the development of various synthetic drugs in the new generation, the last decade has seen a growing interest in natural compounds of plant origin. Vegetable raw materials with a high content of secondary origin compounds are widely used in medicine, perfume, the cosmetic industry and in the food and confectionery industry. The use of aromatic extracts and medicinal plants ensures the high efficiency in a number of branches at the reduction of valuable raw material losses, as well as through the issuance of new types of products.
