CC BY
15УДК 631:633:1.11
Вплив агроеколоп'чних умов ¡'рунтово-кломатичних макро- й мокрозон на адаптивность та продуктивность нових сортов пшеницо м'яко'1 озимо!
О. Л. Ул1*ч, кандидат а'льськогосподарських наук К'ровоградська державна сортодостдна станц'я uli-sasha@yandex.ru
Н. П. Костенко, С. О. Ткачик, С. М. Гришв, кандидати а'льськогосподарських наук М. I. Загинайло, В. М. Лиа'кова
Укра'нський 1-нститут експертизи сорт'в рослин
Ю. Ф. Терещенко, доктор а'льськогосподарських наук
Уманський нац1'ональний ун'верситет сад1'вництва
Мета. Вивчення впливу агроеколоп'чних умов ^рунтово-кл1'матичних макро- й м1'крозон на адаптивт'сть та продуктивн1'сть нових сорт1'в пшениц' м'яко'1 озимо'1, виявлення та доб1р взаемодоповнюючих сорт1'в для в1'дпов1'дних умов. Методи. Польовий, лабораторний, аналпичний та статистичний. Результати. Досл'джено особливост фор-мування продуктивной сорт'в та 11 стаб^ьносл залежно в1д умов вирощування в ^рунтово-кл1'матичних зонах, п'дзонах 1 мжрозонах, у тому чист в сприятлив1 й несприятлив1 роки. Для реал1зац11 потенц'алу продуктивност доц'льно впроваджувати диференц'йований тдхщ до поширення 1'х в агрокл1матичних зонах, п'дзонах, мжрозонах в1дпов1дно до вимог 61'олоп'чних властивостей сорт'в, зокрема 'хньо'' природно'' адаптивно'' здатност та умов природно-еколоп'чного середовища цих зон. Виявлено й рекомендовано взаемодоповнююч1 сорти з високою пластичт'стю, кращою адаптивтстю до сприятливих агроеколоп'чних чинник'в, а також толерантт'ш1 та слйкш]' до несприятливих, для використання в ^рунтово-кл1'матичних зонах, т'дзонах 1' м1'крозонах. Висновки. За комплексом показник1'в продуктивной та еколоп'чно'' пластичност в зон'' Степу варто вирощувати сорти Сотниця, Каланча, Гурт, Тонац'я, Доброчин, Губернатор Дону; Лкостепу - Сотниця, Ор^ка, Лтра одеська, Тац'тус ' Ф'дел'ус; Полкся - Тац'тус, Ф'дел'ус, Сейлор, Етела.
Ключов1 слова: пшениця м'яка озима, зона, п'дзона, мкрозона, реакц'я, сорт, урожайтсть, адаптивт'сть.
Вступ. Генетичний потенц!ал сучасних сорив пшениц! е досить значним. Високою е врожайн!сть пшениц! як в европейських кра'нах, так ! в Украш! (до 10-12 т/га) [1-3].
Водночас, варто зазначити, що, незважаю-чи на широкий сортовий склад ц!е'1 культу-ри, потенц!йн! можливост! сучасних сорт1в реал1зовують далеко не повн!стю. Розрив м1ж генетично закладеною та реальною вро-жайн!стю е !стотним. Так, за результатами численних наукових досл1джень, селекц!й-но-генетичний потенц!ал нових сорт1в вико-ристовують лише на 37-40%.
Важливим чинником реал!заци природного потенц1алу нових сорт1в е доб1р таких, що краще пристосован! для вирощування у в1дпов1дних агроеколог1чних умовах ^рун-тово-кл1матичних макро- й м1крозон [8-11].
В Украш! нин1 вивчити й забезпечити нау-ково об^рунтоване поширення нових сорт1в у агрокл1матичних рег1онах з урахуванням характеристики еколог!чно'1 здатност1, пластичности стаб1льност1 та потенц1алу адап-тивност! дуже складно. До Державного реестру сорт1в рослин, придатних до поширення в Украш!, занесено понад 300 сорт1в для таких ^рунтово-клшатичних зон, як Степ,
Л1состеп ! Пол1сся загалом. Вт1м, розм!щен-ня сорт1в у макрозонах без урахування 1х-ньо'1 реакци на особливост! агроеколог1чних умов п!дзон ! м!крозон не сприяе реал!заци потенц!алу продуктивност!, кращому ви-користанню природних ! агрокл!матичних умов, п!двищенню врожайност! без зб!ль-шення витрат на вирощування. Отже, гене-тично зумовлен! особливост! реакц!' сорт!в на агроеколог!чн! умови ^рунтово-клшатич-них зон необх!дно досл!джувати в широкому д!апазон!, оц!нювати й вибирати взае-модоповнююч! сорти на основ! експеримен-тальних даних [11].
Мета дослвджень полягала у вивченн! впливу агроеколог!чних умов ^рунтово-кл!-матичних макро- й м!крозон на адаптивн!сть та продуктивн!сть нових сорт!в пшениц! м'яко'1 озимо'1, виявлення та доб!р взаемодоповнюючих сорт!в для в!дпов!дних умов.
Матер1али та методика дослвджень. Досл!-дження проводили у 2010-2012 рр. у закладах експертизи сорт!в рослин Украшського !нституту експертизи сорт!в рослин за Методиками державно'1 експертизи та сор-товипробування зернових, круп'яних ! зер-нобобових культур [12]. Вивчали 28 новоза-
реестрованих сорив пшениц м'яко! озимо!, створених у селекцшних установах Украши, Росп, Австрп, Польшу, Ншеччини, Чехи. Сор-ти вир1зняються за агроморфобюлоичними характеристиками. Метеоролоичш умови в роки проведення дослвджень в1др1знялися ввд середшх багатор1чних значень. У степо-вш зон 2010-2011 рр. характеризувалися сприятлив1шими погодними умовами, в той час, як вегетацшний перюд 2012 р. - екс-тремальною посухою з гострим дефщитом опад1в 1 пдвишеною температурою. В зош Л1состепу сприятлив1шим виявився 2011 р., коли при трохи шдвишенш температур! повггря опади випали в межах нор ми. На Пол1сс1 метеоролоичн умови ввдповвдали се-редньобагатор1чним показникам з деякими ввдхиленнями за кшьшстю опад1в ! температурою повмря.
Результати. Залежно в1д ^рунтово-кль матичних зон ! сортових особливостей до-
Сорти пшениц1 м'яко! озимо!,1 в агроеколоп'чних умовах степово! з
сл1джуван1 сорти значною м1рою в1др1з-нялися за продуктившстю. Врожайшсть вар1ювала в зош Степу в1д 2,65 у Херсонському обласному державному центр! експертизи сорт1в рослин (ОДЦЕСР) до 7,64 т/га в Донецькш державнш сор-тодосл1днш станц!! (ДСС), у Л1состепу - в!д 2,12 у Хмельницькому ОДЦЕСР до 9,86 в Маньшвськш ДСС Черкасько! облас-т1 та на Пол1сс1 - в!д 3,34 в Прилуцькш ДСС Чернтвсько! област! до 8,15 т/га в Андруш1вськш ДСС Житомирсько! област1.
Середня врожайшсть дослвджуваних сор -т1в у зон Степу становила 5,16 т/га, Л1со-степу - 6,27 ! Пол1сся - 5,57 т/га.
В р1зних погодних ! ^рунтово-кл1матич-них умовах зони Степу крашою адаптив-шстю й продуктившстю ввдзначалися нов1 сорти Тонащя, Сотниця, Каланча, Гурт, Мар1я, Полянка, Губернатор Дону, Задумка одеська (табл. 1).
Таблиця 1
[1* вид1'ляються за врожайн1*стю ни, т/га (середне за 2010-2012 рр.)
Державн! сортодост'дт станцА' о_ С
а с а а а .а а .0 а ш ^ Д о
Сорт Е о СП чо р е с о и .о о 2 ц е с н ТС н дс а р с а X с в .а с
[= н о он I—г .0 во в е р н о
"со о С □Е Д ао а ь; е ш с р е x
Тонац'я 5,57 5,62 7,42 7,14 4,45 7,25 6.86 3,99 3,62
Мар1'я 5,30 5,65 5,66 6,96 4,64 6,71 5,71 3,77 3,75
Задумка одеська 5,29 5,74 6,96 7,42 4,64 6,95 5,66 4,65 2,89
Гурт 5,31 5,68 7,11 7,24 4,81 7,08 5,59 4,49 3,32
Сотниця 5,43 4,47 6,91 7,11 4,90 7,29 5,58 4,36 3,68
Полянка 5,29 4,54 6,83 7,64 4,53 6,79 5,10 4,58 3,82
Каланча 5,34 4,89 6,98 7,24 4,71 7,06 4,78 4,44 3,78
0р1'йка 5,27 5,78 5,56 6,67 4,78 7,02 5,77 4,08 3,65
Оржиця 5,14 5,57 5,93 6,26 4,69 5,76 5,14 4,32 4,03
Губернатор Дону 5,23 5,65 - 6,60 4,24 6,86 5,23 4,31 4,13
Разом з тим, у кожнш географ1чнш точц зони, тдзони й мшрозони неоднаков! идро-терм1чн1 умови забезпечення теплом, светлом ! вологою зумовлювали змщення термь шв настання й тривалост! фенофаз ! еташв органогенезу, змши штенсивност1 ростових та репродукцшних процес1в, формування гус-тоти стеблостою, виживання рослин ! про-дуктивност! пос1в1в.
У ^рунтово-кл1матичних умовах Слов'яно-сербсько! та Донецько! ДСС вишу врожайшсть формують сорти Мар1я, Задумка одесь-ка, Вихованка одеська, Гурт, Лановий ! Тонащя. Перш1 п'ять сорив, за нашими да-ними, ввдносять до степового екотипу, вони характеризуются пдвишеною посухостш-
кстю. В Донецькш ДСС до ще! групи можна ввднести ше й сорти Л1ра одеська, Полянка, Каланча. У Щдзош В1льнянсько! ДСС ви-ший урожай формують сорти Доброчин, Каланча, Гурт, Сотниця, Оршка, Дарунок По-д1лля. Первомайська ДСС Микола!всько! та Шровоградська ДСС Шровоградсько! областей знаходяться в однш 1'рунтово-кл1матич-нш зош, пор1вняно недалеко одна в!д одно!, але за врожайнстю в них вид1ляються р1зн1 сорти. В першш - Тонащя, Дарунок Под1лля, Аркт1с, Матрикс та Генес1, в другш - Сотниця, Тонащя, Гурт, Каланча, Задумка одеська, Доброчин ! Лановий. Лише сорт Тонащя за врожайнстю мае висок! показни-ки в обох шдзонах.
У мiкpoзoнi Hiкoпoльcькoï Д^ êpa-щий ypoжaй фopмyють copти Фiдeлiyc, To-нaцiя, Taцiтyc, Лipa oдecькa, Ecпepiя; Kpac-нoгвapдiйcькoï - Eтeлa, Coтниця, Mapiя, Ka-лaнчa. Cepeд дeв'яти тoчoк cтeпoвoï зoни тiльки в oднiй Hiкoпoльcькiй ДCC нaйкpa-щим зa пpoдyктивнicтю виявивcя copт Ф^ дeлiyc (T,TS т/гa), в iншиx зaклaдax - ^й пoкaзник 6ув cepeднiм aбo нaйнижчим, a в Kpacнoгвapдiйcькiй Д^ в oдин з тpьox po-кiв йoгo пociви зaгинyли п1д чac зимiвлi. Kpiм ньoгo, нeдocтaтню (cepeдню) зимocтiй-кicть мaють copra Taцiтyc, Ceйлop, Kaлaнчa, Apктic, Eтeлa, Maтpикc, нижчe cepeдньoï -copт Гeнeci.
3a poки дocлiджeнь внacлiдoк тpивaлиx го-cyx нaпpyжeнa eкoлoгiчнa cитyaцiя в cre-пoвiй зoнi cклaлacя в Бepeзiвcькiй ДCC i Xepcoнcькoмy OДЦECP, щo дyжe знизилo вpoжaйнicть. Aлe й зa ^x yмoв дифepeнцi-aцiя copтiв зa пpoдyктивнicтю бyлa знaчнoю. B мiкpoзoнi Бepeзiвcькoï ДCC вищу вpoжaй-шоть фopмyвaли copти Гeнeci, Зaдyмкa oдecь-êa, Дoбpoчин, Kpaeвид i ^лян^ - 4,6Т, 4,65, 4,65, 4,61 i 4,5S т/гa вiдпoвiднo, в пiдзoнi Xepcoнcькoгo цeнтpy - Eтeлa, Ювiвaтa 60, Гyбepнaтop Дoнy, Opжиця тa Пoлянкa (4,05, 3,91, 4,13, 4,03 i 3,S2 т/гa вiдпoвiднo). B rnp-шiй тoчцi нaйнижчoю вpoжaйнicть бyлa в cop-пв Фiдeлiyc, Mapiя, Ceйлop (3,95-3,ТТ т/га), в дpyгiй - Зaдyмкa oдecькa, Лipa oдecькa i Bиxoвaнкa oдecькa (2,S9-3,0S т/гa).
Чacтинa нoвиx copтiв y зoнi Cтeпy знaчнo пocтyпaлacя зa aдaптивнicтю дo tpyнтoвo-клiмaтичниx yмoв i дo cтpecoвиx пoгoдниx явищ, ocoбливo зa зимo- ra пocyxocтiйкicтю. Copти Цapичaнкa, Ювiвaтa 60 i Taцiтyc, як бiльш вoлoгoлюбнi, виявилиcя низькoпpo-дуктивними. Taк, copт Цapичaнкa знизив ypoжaйнicть y Xepcoнcькoмy OДЦECP го-piвнянo iз copтoм, щo був нaйпpoдyктивнi-шим, м 34,6%, y Hiкoпoльcькiй ДCC - м 3S,9%, copт Taцiтyc y Пepвoмaйcькiй ДCC
- нa 44,2, y Kpacнoгвapдiйcькiй ДCC - м 64, copт Ювiвaтa 60 y Пepвoмaйcькiй ДCC - нa 32,9, y Дoнeцькiй ДCC - нa 33,9%.
¥pyнтoвo-клiмaтичнi тa eкoлoгiчнi yмoви в Лicocтeпy e cпpиятливiшими, тж y Cтeпy,
- зимa м'якшa, вoлoгoзaбeзпeчeнicть i ид-poтepмiчнi yмoви влiткy - пoмipнiшi. Aлe пpoтягoм ocтaнньoгo чacy в зв'язку зi зм^ нaми клiмaтy тa глoбaльним пoтeплiнням клiмaтичнi yмoви пocтyпoвo пoгipшyютьcя нe лишe в cтeпoвiй зoнi, a й y лicocтeпoвiй га Пoлicci. Kлiмaт cтeпoвoï зoни пocтyпoвo пoшиpюютьcя нa Лicocтeп i нaвiть Пoлiccя. Пoгoднi yмoви мaють дeякi ocoбливocтi, якиx нe cпocтepiгaлocя parnme. Шиpoкий
cпeктp cтpecoвиx чинникiв rnjopo^ нeгaтив-нo впливae нa вeгeтaцiю oзимoï пшeницi, щo cтвopилo пpoблeми для cтaлoгo виpoбництвa зepнa в ycix зoнax.
Bиcoкoю тoлepaнтнicтю ra aдaптивнicтю в fpyнтoвo-клiмaтичниx yмoвax зoни Лicocтeпy xapaктepизyвaлиcя copти Taцiтyc, Фiдeлiyc, Opiйкa, Лipa oдecькa й ^тниця (тaбл. 2).
Ta6ëuця Z
Cop™ пшeницí м'якoï oзимoï, здaтнí фopмувaти виcoку вpoжaйнícть в aгpoeкoлoгíчниx умoвax зoни Лícocтeпу, т/ra (cepeднe зa 2G1G-2Gl2 pp.)
Уpoжaйнicть кyльтypи, т/га
Copт в cepeдньoмy В1нницький Maнькiвcькa
пo зoнi OДЦECP ДCC
Toнaцiя б,25 8,б7 8,б1
Coтниця б,35 8,54 8,1б
Opiйкa б,47 8,53 8,3б
Ëipa oдecькa б,3б 8,5б 8,б8
Пoлянкa б,10 8,30 8,45
Eтeлa б,28 8,19 8,03
Taцiтyc 7,2б 8,81 9,8б
Фiдeлiyc б,79 8,33 9,18
Ceйлop б,17 8,27 8,55
Гyбepнaтop Дoнy б,03 8,37 8,б2
Ïxня вpoжaйнicть бyлa в мeжax Т,26-6,35 т/га, мaкcимaльнa в Maнькiвcькiй Д^ тa Biнницькoмy OДЦECP в oкpeмi poки те-peвищyвaлa 10 т/га. У пiдзoнi Cyмcькoгo OДЦECP зa вpoжaйнicтю видiлялиcя copти Ceйлop i Bиxoвaнкa oдecькa, y Boвчaнcькiй Д^ - Лeгeндa миpoнiвcькa i Kpaeвид, Xмeль-ницькoмy OДЦECP - Цapичaнкa i Лeгeндa миpoнiвcькa, Tepнoпiльcькoмy OДЦECP -Дapyнoк Пoдiлля тa Ap^ic, Mиpгopoдcькiй ДCC - Лaнoвий ra Пoлянкa.
Kpaщy eкoлoгiчнy плacтичнicть y зoнi Л^ cocтeпy мaють copra Taцiтyc, Фiдeлiyc, Opiйкa, Лipa oдecькa й Coтниця. Boни здaт-ш фopмyвaти виcoкy вpoжaйнicть зa piзниx eкoлoгiчниx yмoв y бaгaтьox пiдзoнax i мiкpo-зoнax. Taк, copra Taцiтyc i Фiдeлiyc вияви-лжя нaйпpoдyктивнiшими в Maнькiвcькiй, Mиpгopoдcькiй ra Бiлoцepкiвcькiй ДCC, Birn ницькoмy, Tepнoпiльcькoмy тa Cyмcькoмy OДЦECP.
Уpoжaйнicть copтy Лipa oдecькa в Maнькiв-cькiй ДCC i Biнницькoмy OДЦECP cтaнoвилa S,6S i S,55 т/гa вiдпoвiднo, в Peecтpi copтiв pocлин röra peкoмeндoвaнo для вcix Iipyнтoвo-клiмaтичниx зoн Укpaïни. B Tepнoпiльcькoмy OДЦECP ypoжaйнicть Лipи e нa тpeтинy, a в Xмeльницькoмy тa Чepнiвeцькoмy - mm-лoвинy мбншйю. Bpoжaйнicть copтy Ceйлop y Maнькiвcькiй Д^ cтaнoвилa S,55, y Бiлoцepкiвcькiй Д^ - лиша 4,T4 т/гa. Ц cлiд вpaxoвyвaти, peкoмeндyючи copти дo ви-
рощування в зонах, шдзонах, м1крозонах. В агроеколог1чних умовах Пол1сся повн1ше ре-ал1зували природний 1 генетичний потенц1а-
9 8
ли сорти Тащтус, Ф1дел1ус, Сейлор 1 Етела, середня врожайн1сть яких по зон1 становила 6,65-5,93 т/га (див. рисунок).
по зон!
Р1'вненський ОДЦЕСР Андруш1'вська станц'я
■ Тац'тус
■ Ф1'дел1'ус
■ Сейлор
■ Сотниця
■ Дарунок Под1'лля
□ Арктк
□ Матржс
□ Етела
□ Краевид
□ Полянка
Рис. Сорти пшениф м'яко! озимо!, здатш формувати високу врожайнкть у зон Полкся, т/га
(середне за 2010-2012 рр.)
7
6
5
4
3
2
Сорти Тащтус 1 Ф1дел1ус у б1льшост1 п1дзон 1 м1крозон Пол1сся за врожайн1стю були най-кращими, в Андрушк1вськ1й ДСС у середньо-му за три роки вона становила 8,15 1 6,65 т/га в1дпов1дно. У шдзонах Андрушк1всько!' й Городенк1всько!' ДСС, Р1вненського та За-карпатського ОДЦЕСР високу врожайшсть формуе також сорт Сейлор. У м1крозон1 Прилуцько!' ДСС вид1ляються сорти Генес1 й Етела, а в Городенк1вськ1й ДСС - Аркт1с 1 Матр1кс. Значно поступаються !м майже в ус1х п1дзонах 1 м1крозонах Пол1сся сорти Мар1я, Царичанка 1 Доброчин.
Отже, ефективн1сть використання вияв-лених взаемодоповнюючих сортов з високою пластичн1стю та адаптивн1стю, реал1зац1я !хнього генетичного потенц1алу, врожай-н1сть 1 !! стаб1льн1сть значною м1рою зале-жать в1д поширення у в1дпов1дних ^рунто-во-кл1матичних зонах, п1дзонах 1 м1крозо-нах, у тому числ1 в сприятлив1 й неспри-ятлив1 роки, за р1зних р1вн1в ресурсного та агротехшчного забезпечення.
Висновки. Виявлено й рекомендовано взае-модоповнююч1 сорти з високою пластичн1с-тю, кращою адаптившстю до сприятливих агроеколог1чних чинник1в, а також толе-рантн1ш1 та ст1йк1ш1 до несприятливих, для використання в ^рунтово-кл1матичних зонах, подзонах 1 м1крозонах Укра!ни, в умо-вах р1зного ресурсного та агротехн1чного за-
безпечення, як1 здатн1 за умови суворого до-тримання сортових технологий повшше реа-л1зувати агроеколог1чний 1 генетичний по-тенц1али, забезпечити високу стаб1льну вро-жайн1сть та як1сть пшенищ, 1, як насл1док, високу економ1чну ефективн1сть вирощуван-ня культури.
Для виявлення та добору таких сорт1в пот-р1бн1 ретельн1 досл1дження особливостей сор-тово!' реакци на агроеколог1чн1 умови в ^рун-тово-кл1матичних зонах, п1дзонах 1 м1кро-зонах за науково об^рунтованими методиками.
Використана литература
1. Нас'ння польових культур Л'магрейн. - К., 2013. - С. 54-55.
2. Клуб 100 центнер'в. Сорти та оптимальн" системи вирощу-вання озимоТ пшениц' / В. В. Моргун, £. В. Сат'н, В. В. Швар-тау [та тн.]. - К. : Логос, 2012. - 133 с.
3. Литвиненко М. А. Вп'дд1л селекц'Т та нас'нництва пшениц' в 100-р"чтй псторп"1 "нституту / М. А. Литвиненко // Зб. наук. праць СГ1-НЦНС. - Одеса, 2012. - Вип. 20 (60). - С. 3-9.
4. Моргун В. В. Мутационная селекция пшеницы / В. В. Моргун, В. Ф. Логвиненко. - К. : Наук. думка, 1995. - 627 с.
5. Алабушев А. В. Сорт как фактор инновационного развития зернового производства / А. В. Алабушев // Зерновое хозяйство России. - 2011. - № 3. - С. 1-8.
6. Селекц'йна еволюц'я мирон'вських пшениць / В. А. Власенко, В. С. Кочмарський, В. Т. Колючий [та "н.] ; за ред. В. А. Вла-сенка. - Мирон'вка, 2012. - 330 с.
7. Орлюк А. П. Генетичн" маркери пшениц" / А. П. Орлюк, О. М. Гончар, Л. О. Усик. - К. : Алефа, 2006. - 144 с.
8. Терещенко Ю. Ф. Наукове об^рунтування формування про-дуктивност", якостей продовольчого зерна та нас'ння ози-
мо'1 пшениц' в твденш'й частит правобережного Лкостепу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора с.-г. наук -06.01.09 «Рослинництво» / Ю. Ф. Терещенко ; Нац. аграр. унт. - К., 1999. - 33 с.
9. Кочмарський В. С. Селекц'я пшениц' озимо'1 м'яко'1 / В. С. Кочмар-ський, В. В. Кириленко // Мирот'вський 1'н-т пшениц' i'm. В. М. Ремесла Нац. академА' аграрних наук (1912-2012) / за ред. В. С. Кочмарського. - Мирот'вка : Мирот'в. друк., 2012. - 814 с.
10. Ионова Е. В. Перспективы использования адаптивного районирования и адаптивной селекции сельскохозяйственных
культур (обзор) / Е. В. Ионова, В. Л. Газе, Е. И. Некрасов // Зерновое хозяйство России. - 2013. - № 3 (27).
- С. 19-22.
11. Яшовський I. В. Еколоп'чт основи добору сорт'в / I. В. Яшовський // Науков1 основи ведення зернового господар-ства / за ред. В. Ф. Сайка. - К. : Урожай, 1994. - С. 111-120.
12. Методика проведення експертизи та державного випробу-вання сорт'в рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур // Охорона прав на сорти рослин : оф1'ц. бюл. - К. : Алефа, 2003. - № 2, Ч. 3. - С. 6-19, 191-204.
УДК 631:633:1.11
А. Л. Улич, Н. П. Костенко, С. А. Ткачик, С. М. Грынив, Н. И. Загинайло, В. М. Лысикова, Ю. Ф. Терещенко. Влияние агроэкологических условий почвенно-климатических макро- и микрозон на адаптивность и продуктивность новых сортов пшеницы мягкой озимой // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2015. - № 1-2 (26-27). - С. 22-26.
Цель. Изучение влияния агроэкологических условий почвенно-климатических макро- и микрозон на адаптивность и продуктивность новых сортов пшеницы мягкой озимой, выявление и отбор взаимодополняющих сортов для соответствующих условий. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Исследовано особенности формирования продуктивности сортов и ее стабильности в зависимости от условий выращивания в почвенно-климатических зонах, подзонах и микрозонах, в том числе в благоприятные и неблагоприятные годы. Для реализации потенциала продуктивности целесообразно внедрять дифференцированный подход к распространению их в агроклиматических зонах, подзонах, микрозонах в соответствии с требованиями биологических свойств сортов, в частности их естественной адап-
тивной способности и условий природно-экологической среды этих зон. Выявлены и рекомендованы взаимодополняющие сорта с высокой пластичностью, лучшей адаптивностью к благоприятным агроэкологическим факторам, а также более толерантные и устойчивые к неблагоприятным, для использования в почвенно-кли-матических зонах, подзонах и микрозонах. Выводы. По комплексу показателей продуктивности и экологической пластичности в зоне Степи следует выращивать сорта Сот-ница, Каланча, Гурт, Тонация, Доброчин, Губернатор Дона; Лесостепи - Сотница, Орийка, Лира одесская, Тацитус и Фиделиус; Полесья - Тацитус, Фиделиус, Сейлор, Этела.
Ключевые слова: пшеница мягкая озимая, зона, подзона, микрозона, реакция, сорт, урожайность, адаптивность.
UDC 631:633:1.11
O. L. Ulich, N. P. Kostenko, S. O. Tkachyk, S. M. Hryniv, M. I. Zahynailo, V. M. Lysikova, Yu. F. Tereshchenko.
Influence of agroecological conditions of edaphic-climatic macro- and microzones on adaptability and productivity of new soft winter wheat varieties // Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn (Plant Varieties Studying and Protection). - 2015. - № 1-2 (26-27). - C. 22-26.
Purpose. To study the influence of agriecological conditions of edaphic-climatic macro- and microzones on adaptability and productivity of new soft winter wheat, identification and selection of complementary varieties for appropriate conditions. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Peculiarities of the formation of productivity of varieties and its stability cultivation on the condions of cultivation in edaphic-climatic zones, subzones and microzones, including favourable and unfavourable years were studied. For realizing the potential of their productivity, it is advisable to introduce a differentiated approach to their cultivation in agri-climatic zones, subzones, microzones according to the requirements of biological characteristics of varieties, their natural adaptive capacity,
natural and ecological environment of these zones. Complementary varieties were identified and recommended for use in edaphic-climatic zones, subzones and microzones that demonstrated high plasticity, better adaptability to favourable agri-ecological factors and were more tolerant and resistant to adverse ones. Conclusions. According to the set of productivity and ecological plasticity indices, it is desirable to cultivate varieties Sotnytsya, Kalancha, Hurt, Tonatsiya, Dobrochyn, Gubernator Donu in the Steppe zone; Sotnytsya, Oriyka, Lira Odeska, Tatsitus and Fidelius - in the Forest-Steppe; Tatsitus, Fidelius, Sailor, Etela - in the Polissia.
Keywords: soft winter wheat, zone, subzone, microzone, response, variety, productivity, adaptability.
Hadiuwxa 1.06.15
