CC BY
18
А. О. Рожков
доктор с.-г. наук, професор, директор 1нституту гпслядипломноТ ocbítm XapKiBCbKoro нацюнального аграрного ужверситету ¡м. В. В. Докучаева [email protected]
УДК [631.531.04 + 631.816.12] : [ 631.559:633.11 "321"]
ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ МАСИ ЗЕРЕН У КОЛОС1 ПШЕНИЦ1 ТВЕРД01 ЯР01 ЗАЛЕЖНО В1Д НОРМИ ВИС1ВУ ТА СПОСОБУ С1ВБИ
Анотац1я. Стаття присвячена вивченню впливу взаемодп ценотичних чинниюв: cnocoöie авби та норм вис/ву на м!нлив1сть маси зерна з колоса рослин пшеницi твердо/ яро)' сорту Харювська 41.
У середньому за роками дослщжень маса зерна з колоса пшеницi твердо/ яро/ за смугового способу с/вби становила 0,84 г, за рядкового - 0,81 г. Законом/рн1сть пщвищення маси зерна з колоса за р/вном/рного роз под!лу рослин по площi живлення виявлялася в yci роки дослщжень.
Регрес'/йним анал/зом доведено важливу роль норми виаву в м/нливост/ маси зерна з колоса головного стебла пшеницi твердо/ яро/. Б/льшою м/рою вона виявлялася на рядкових nocieax, тобто 3i збшьшенням норми вис/ву маса зерна з колоса бшьше зменшувалася за рядкового способу авби.
Maca зерна з колоса головного стебла рослин мала т/сний прямий зв'язок з урожайн/стю зерна (0,975), юльюстю продуктивних колосюв у колоа головного стебла рослин (0,962), юльюстю зерен у колоа головного та б1чного стебла рослин - вщповщно 0,996 i 0,934.
Maca зерна з колоса головного стебла рослин пшеницi яро)' значною Mipoio визначаеться комплексним впливом норми вис/ву та способу авби. Смугова авба забезпечус значно сприятлив/ш/ умови для зб'/льшення маси зерна в колоа рослин пшеницi твердо)' яро)', що дас пщставу рекомендувати цей cnoci6 для поширення у виробництво. Лопчним е факт зменшення маси зерна з колосу за умови поступового пщвищення норми виаву зерна. Водночас, за оптим1зац!)' розподту рослин по пос/вн/й площi, що вщбуваеться при см у го bíh cíb6í, можна н/велювати негативний зв'язок м/ж масою зерна головного стебла i нормою вис/ву наання. У проведених дослщженнях, за bcíx норм виаву на смугових nocieax íctothoí р/зниц/ мж показниками маси зерна з колоса головного стебла не було, то ai як на рядкових nocieax пщвищення норми виаву до 550 нас./м2 спричиняло iстотне зменшення дослщжуваного показника. Ключовi слова: норма виаву, cnociö авби, пшениця тверда яра, аб/отичн) та технолопчн/ чинники, маса зерна з колоса, регреайний анал'/з.
А. А. Рожков
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, директор Института последипломного образования Харьковского национального аграрного университета им. В. В. Докучаева
ВАРИАБЕЛЬНОСТЬ МАССЫ ЗЁРЕН В КОЛОСЕ ПШЕНИЦЫ ЯРОВОЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ НОРМЫ ВЫСЕВА И СПОСОБА ПОСЕВА
Аннотация. Особенного внимания заслуживает вопрос влияния контролируемых факторов на развитие колосьев, так как именно они имеют решающее значение на формирование зерновой продуктивности посевов. Именно поэтому важно определить возможность влияния на зерновую продуктивность колосьев различных контролируемых факторов, в частности норм высева и способов посева.
Цель исследований состояла в изучении комплексного влияния способов посева и норм высева на уровень реализации ресурсного потенциала зерновой продуктивности главного стебля растений пшеницы твёрдой яровой сорта Харьковская 41 селекции Института растениеводства им В. Я. Юрьева НААН Украины.
Опыты были проведены на протяжении 2007-2010 гг. в соответствии с общепринятой методикой. Погодные условия периодов вегетации посевов пшеницы яровой отличались от среднемноголетних показателей, как температурным режимом, так и по количеству атмосферных осадков и их распределением по месяцам. В целом это способствовало более полной оценке исследуемых элементов технологии выращивания на изменение исследуемого показателя -массы зёрен с колоса пшеницы твёрдой яровой.
В среднем по годам исследований масса зёрен в колосе пшеницы яровой при полосном способе посева составляла 0,84 г, при рядовом - 0,81 г. Закономерность повышения массы зерна с колоса при равномерном распределении растений по площади питания проявлялась во все года исследований.
Регрессионным анализом доказана важная роль нормы высева в изменчивости массы зёрен с колоса главного стебля пшеницы твёрдой яровой. В большей мере она проявлялась на рядовых посевах, то есть при повышении нормы высева, масса зёрен одного колоса заметнее уменьшалась на вариантах рядового способа посева. Масса зёрен с колоса главного стебля растения имела тесную прямую связь с урожайностью зерна (0,975), количеством продуктивных колосков в колосе главного стебля растения (0,962), количеством зёрен в колосе главного и бокового стеблей растения - соответственно 0,996 и 0,934.
Выводы. Масса зёрен с колоса главного стебля растений пшеницы яровой в значительной степени определяется комплексным влиянием нормы высева и способа посева. Полосный способ посева обеспечивает более благоприятные условия для повышения массы зёрен в колосьях растений пшеницы твёрдой яровой, что даёт основание для рекомендации этого способа посева для внедрения в производство.
Логичным является факт уменьшения массы зёрен с колоса при условии постепенного повышения нормы высева семян. В то же время, при оптимизации распределения растений по площади питания, что происходит при полосном способе посева, можно нивелировать негативную связь между массой зёрен главного стебля и нормой высева семян. В проведённых исследованиях, при всех нормах высева на полосных посевах существенной разницы между
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №2, 2014
показателями массы зёрен с колоса главного стебля не было, тогда как на рядовых посевах повышение нормы высева до 550 зёрен/м2 вызывало существенное снижение исследуемого показателя.
Ключевые слова: норма высева, способ посева, пшеница твёрдая яровая, абиотические и технологические факторы, масса зёрен с колоса, регрессионный анализ.
A. A. Rozhkov
Doctor of agricultural sciences, Professor, Director of the Institute of postgraduate Education Kharkov National Agrarian University name after V. V. Dokuchaev
INFLUENCE OF MINERAL FERTILIZERS AND IRRIGATION ON GROWTH DYNAMICS OF CROP VARIETIES OF WINTER WHEAT IN THE SOUTHERN OF UKRAINE
Abstract. Special attention should be paid to the influence of controllable factors on the development of different systems stems ears, since they are crucial for the formation of grain productivity of crops. It is therefore important to determine the possibility of influencing the ears of grain productivity of different systems stems controllable factors, such as seeding rates and methods of sowing.
The purpose study was to examine the combined effect of methods of sowing and seeding rates on the level of implementation of the resource potential grain productivity of the main stem of the plant hard spring wheat varieties of Kharkivska 41 Institute of Plant Industry name after V. Y. Yurieva NAAS of Ukraine.
Experiments were conducted during 2007-2010 in accordance with standard methodology. Weather growing seasons of spring wheat crops differ from average long-term indicators as temperature conditions, and the number of precipitation and their distribution by months. Overall, this contributed to a more complete assessment of the investigated elements of technology of cultivation on the change of a parameter - the mass of grains with ears wheat hard spring. On average, the weight of years of research of grains per ear of spring wheat crop at band method was 0.84 g, with ordinary - 0.81. The regular increase of the mass of grain ears with a uniform distribution over the area of the nutrition area plant was shown in all years of research.
Regression analysis proved the importance of seeding rate variability in grain mass with ear the main stem of wheat hard spring. To a great extent it is manifested in the ordinary crops, with increasing seeding rate, grain weight of one ear is markedly reduced in the ordinary way of crop options.
Weight of grain with ear main stem of the plant had dose direct relationship with grain yield (0.975), number of productive spikelet's per spike main stem of the plant (0.962), number of grains per ear and side of the main stems of the plant - 0.996 and 0.934, respectively.
Conclusions. Weight of grain with ear main stem of plants of spring wheat is largely determined by the complex influence of seeding rate and sowing method. Band pass sowing method provides more favorable conditions for increasing the mass of grains per ear of wheat plants hard spring that gives the basis for recommending this method sowing for the introduction production.
Logical is the fact that reducing the weight of the grain with ear provided a gradual increase in seeding rate. At the same time, while optimizing the distribution of plants over the area of the power that comes with band sowing method, you can neutralize the negative relationship between the mass of the grains of the main stem and seeding rate. With all seeding rates on band pass crops significant difference between the indicators mass of grains of the ear with main stem was not, while ordinary crops increasing seeding rate up to 550 seeds/m2 caused a significant reduction the investigated indicator. Keywords: seed rate, sowing method, spring wheat, abiotic and technological factors, the mass of grains, regression analysis.
Постановка проблеми. Продуктившсть пшениц яро! залежить вщ комплексного впливу абютичних та антро-погенних чинникш. Вщ абютичних чинниюв залежить можливють повноцшноТ реал1заци ресурсного потенц1алу продуктивное^ культури за умови оптим1заци антротчних чинниюв. Ефектившсть одних знаходиться пщ впливом яюсного складу ¡нших. Комплексний вплив екзогенних та ендогенних чинниюв мае вплив на кшцевий продукт - зерно, \ не тшьки в ктьюсному, але \ яюсному вщношенш.
Урожайшсть зернових хл1бш визначаеться кшьюсгю продуктивнихпагошвна одиницюплощ1та продуктившстю Тхнього колосся. Тому важливо знати, пщ впливом яких чинниюв формуеться продуктившсть колоса. На осо-бливу увагу заслуговуе питания впливу контрольова-них чинникш на розвиток колосся р1зних систем стебел, оскшьки саме вони мають виршальну роль у формуванш зерновоТ продуктивное^ поавш. Саме тому важливо виз-начити можливють впливу на зернову продуктившсть колосся р1зних систем стебел контрольованих чинникш, зокрема норм висту та способш ешби.
Анал1з останшх дослщжень I публшацш. Урожайшсть - складна кшьюсна ознака, сумарний пщеумок розвитку рослин впродовж вегетацшного перюду. Для пшениц основними елементами структури врожаю е:
1) кшьюсть продуктивних пагошв на одиницю площ1;
2) кшьюсть зерен та маса зерна з колоса. Ц1 показники, у свою чергу, складаються з1 складових: перший - кшь-юсть рослин на одиницю площ1 до початку збирання та Тхня продуктивна кущиспсть; другий - ктьккть колос-юв у колоа \ зерен у ньому, маса 1000 зерен, яка вщображае масу зершвок \ Тх виповнешеть.
Важливим \ доступним засобом пщвищення врожай-носп рослин е сортовий чинник. Вш також значною мфою зумовлюе мшливють показникш маси зерна з одного колоса р1зних систем стебел [1-4].
Продуктившсть рослин пшениц яроТ бтьшою мфою залежить вщ пдротермнних умов вегетаци, впливу ¡н-ших зовшшшх \ внутршшх чинниюв (асимшяцшна влас-тив1сть), а також ТхньоТ взаемоди [5, 6]. При цьому важли-ве значения щодо формування продуктивносп мае генотип [7]. Продуктившсть пшениц формуеться вщ першого до останнього етатв органогенезу [8].
Висловлюеться думка, що збтьшення врожайносп нових сортт пшениц1 вщбулося за рахунок зменшення вегетативно!' бюмаси та збтьшення ктькост1 зерен, маси 1000 насшин, ктькост1 зерен у колоа та маси зерна з колоса [9], ктькосп колосюв, зерен \ маси 1000 насшин [10]. Дослщження зв'язюв м1ж масою зерна з головного колоса \ врожайшепо зерна показало Тхнш сильний зв'язок (г = 0,792) [11]. Правильна оцшка впливу окре-мих елементш продуктивносп у формуванш врожаю допомагае селекцюнеру досягти поставлено! мети [12].
Пщвищення ршня реал1заци потенц1алу зерновоТ продуктивное^ рослин е прюритетним завданням сшьсько-господарськоТ галузк У зв'язку з цим потр1бно мати ¡н-формац1ю про генотипсередовищш взаемоди показниюв, яю зумовлюють и у конкретних умовах. Встановлено [13], що маса зерна з колоса \ рослини пшениц яроТ, а також \ з одиниц1 площ1 зумовлена, головним чином, комплек-сним впливом абютичних чинникш (30,6-54,8 %). Вплив генотипу на кшьюсне вираження цих ознак поршняно невеликий (10,1-29,5 %). 1стотний вплив на масу зерна з колосу \ з рослини (29,0 %), мала взаемодт генотипу
та погодного чинника. Лсний зв'язок м1ж масою зерна з колоса пшениц1 та умовами вегетацшного перюду (75 %) встановила А. I. Сергеева [14]. Умови вегетаци також сильно впливали на масу зерна з одиниц1 поавноТ площ1, висоти рослин, маси зерна з рослини [15].
Оцшка продуктивное^ колоса пшениц1 твердо! яро! за масою його зерна дала можливють всгановити, що за бшьш ршномфного розм1щення насшня шд час авби формуються поави з пщвищеним ршнем реал1заци по-тенц1алу продуктивное^ колоса, на вщмшу вщ рядкових поавш. Синхронний розвиток рослин, який забез-печуеться ршномфним розм1щенням насшня за глиби-ною загортання, сприяе повшшш реал1заци Тх бюлопч-ного потенц1алу. Значущють ценотичноТ напруги тдтвер-джуеться результатами ¡нших дослщш [16].
Мета дослщжень полягала у визначенш комплексного впливу способш авби та норм виаву на ршень реал1заци ресурсного потенц1алу зерновоТ продуктивное^ головного колоса рослин пшениц1 твердо! яро! сорту Харювська 41 селекци 1нституту рослинництва ¡м. В. Я. Юр'ева НААН Украши.
Методика дослщжень. Дослщи було проведено протягом 2007-2010 рр. за поширеною методикою [17]. Об'ектом дослщжень були рослини пшениц1 яроТ сорту Харювська 41, предметом дослщжень - способи авби та норми висту.
Овбу пшениц1 яроТ проводили рядковим та смуго-вим способом авби нормами виаву вщ 400 до 600 шт. нас./м2 ¡3 кроком градаци - 50 нас./м2. Овбу рядковим способом проводили авалкою С3-3,6, смуговим - авал-кою АПП-6. За смугового способу насшня вис1валося у межах смуги 15 см завширшки при шириш м1ж центрами смуг - 30 см. Р1зниця м1ж способами авби пояснюеться
консгруктивними особливосгями Свалок. Овалка С3-3,6 забезпечуе bhcíb нас1ння дисковим сошником, у авалки АПП-6 виаваючим органом е культиваторна лапа, робоча ширина якоТ становить 40 см.
Грунт досл1дноТ д1лянки - чорнозем типовий глибо-кий важкосуглинковий на карбонатному леа. Bmíct гумусу в орному Luapi 4,4-4,7 %, рухомого фосфору (за Чириковим) - 13,8 мг, кал1ю - 10,3 мг на 100г фунту. Дослщ було закладено методом розщеплених дшянок у чотириразов1й повторюваност1.
Район дослщжень мае характер нестаб1льного зво-ложення. В1дносно вологозабезпеченост1, кращими були погодш умови 2008 р., що позитивно вплинуло на розвиток nociBÍB i, як наслщок, формування вищоТ урожайност1 рослин. Температурний режим перюдш вегетацИ' за роками дослщжень, особливо в 2010 р., був значно вищим поршняно з середньобагаторнними показниками.
Отже, погодн1 умови за вегетацшш пер1оди пшениц1 яроТ вщр1знялися в1д середньобагатор1чних показник1в як за температурним режимом, так i за ктьюстю атмос-ферних опад1в та íxhím розпод1лом за м1сяцями. Загалом це сприяло бтьш повн1й оцшц1 досл1джуваних елемент1в технологй' вирощування на мшливють досл1джувано'( ознаки - маси зерна з колоса пшениц1 яроТ.
Ochobhí результати досл1джень. У середньому за роками дослщжень маса зерна з колоса пшениц1 твердо! яроТ за смугового способу c¡b6h сгановила 0,84 г, за рядкового - 0,81 г (таблиця 1). Закономфшсть тдвищення маси зерна з колоса за р1вном1рного розпод1лу рослин по площ1 живлення виявлялася в yci роки досл1джень.
Ефективн1сть норми виаву визначалася характером розподту рослин по площ1 живлення. На смугових nocieax floCTOBipHOí p¡3Hmuí м1ж показниками маси зерна з
Таблиця 1
Маса зерен з колоса головного пагона рослин пшениц1 твердо! яро! залежно вщ впливу норми виову та способу cíb6h, г
Норма BHCiey, нас./м2 (А) Cnoci6 cíb6h (В)* 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. Середне
450 рядковий 0,75 1,23 0,68 0,70 0,84
смуговий 0,78 1,24 0,68 0,70 0,85
500 рядковий 0,76 1,26 0,65 0,67 0,84
смуговий 0,76 1,26 0,68 0,70 0,85
550 рядковий 0,72 1,18 0,65 0,64 0,80
смуговий 0,76 1,26 0,67 0,68 0,84
600 рядковий 0,66 1,12 0,62 0,59 0,75
смуговий 0,76 1,22 0,65 0,66 0,82
Середне за чинником А 450 0,76 1,24 0,68 0,70 0,85
500 0,76 1,24 0,67 0,69 0,84
550 0,74 1,22 0,66 0,66 0,82
600 0,71 1,17 0,63 0,63 0,79
Середне за чинником В рядковий 0,72 1,19 0,65 0,65 0,81
смуговий 0,76 1,24 0,67 0,69 0,84
Середне 0,74 1,22 0,66 0,67 0,82
Н1Р05 головного ефекту А 0,03 0,02 0,02 0,03 0,02*
Н1Р05 головного ефекту В 0,02 0,02 0,02 0,01 0,01
Н1Р05 часткових поршнянь А 0,04 0,03 0,02 0,04 0,03
Н1Р05 часткових поршнянь В 0,04 0,04 0,04 0,02 0,03
Прим/'тка. * - П1д час розрахунюв uiei групи Н1Р05, роки враховували як повторения. В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №2, 2014
72
колоса за дослщжуваних норм виаву не встановлено.
Оцшка дослщжуваних технолопчних чинниюв як джерел Bapiauií за часткою впливу на результатившсть дослщжуваноТ ознаки показала, що бшьшою м1рою змша маси зерна з колоса зумовлювалася нормою висту. Вклад цього чинника у 2007, 2008, 2009, 2010 рр. стано-вив вщповщно 31,8 %; 38,7; 41,8; 56,1 %. Частка способу авби в мшливосп дослщжуваного показника була меншою - 30,6 % у 2007 р., 30,4 % у 2008 р., 22,2 % у 2009 р., 19,6 % у 2010 р. (рис. 1). Частка взаемоди способу стби та норми висту найбтьшою була у 2007 i
2008 рр. - вщповщно 20,6 i 17,3 %. Ефектившсгь взаемоди чинниюв була статистично не доведеною лише у
2009 р.
Кореляцшний анал1з показав залежшсть маси зерна з колоса в1д норми виаву та маси 1000 насшин за обох способт авби. Коефщгёнт множинноТ кореляцп м1ж ма-сою зерна з колоса, нормою висту та масою 1000 насЬ нин становив 0,983 на рядкових постах i 0,995 - на сму-гових (рис. 2). Вщповщно до ршня perpecií, 3¡ збтьшенням на 1 г маси 1000 насшин за однаковоТ норми висту, маса зерна з колоса головного стебла за рядковоТ авби збшьшуеться на 0,07 г, за смугово! - на 0,02. Залежшсть м1ж масою зерна з колоса та нормою висту була зворот-
ною: г = - 0,937 на рядкових постах i г = - 0,913 на смугових. Коефщгёнт кореляцп лшшноТ залежносп маси зерна з колоса вщ ТхньоТ маси 1000 становив 0,979 за рядкового способу авби i 0,995 за смугового.
Регресшним анал1зом доведено важливу роль норми виаву в мшливосп маси зерна з колоса головного стебла рослин пшениц1 твердо! яро!. Бшьшою Mipoio вона вияв-лялася на рядкових постах, тобто 3¡ збтьшенням норми виаву маса зерна з колоса бшьше зменшувалася за рядкового способу авби.
Maca зерна з колоса головного стебла рослин мала тюний прямий зв'язок з урожайшстю зерна (г = 0,975), ктьюстю продуктивних колоскт у колоа головного стебла рослин (г = 0,962), кшьюстю зерен у колоа головного та б1чного стебла рослин - вщповщно 0,996 i 0,934 (рис. 3). Як свщчить рис. 2, збшьшення маси зерна з колоса головного стебла приводило до зменшення BMicry бшка (г = - 0,734) i сприяло, хоч i не зовам виражено (г = 0,373), збшьшенню натурно! маси зерна.
Висновки. Маса зерна з колоса головного стебла рослин пшениц1 яро! значною Mipoio визначаеться впли-вом комплексного впливу норми висту та способу авби. Смугова авба забезпечуе значно сприятлив1им умови для збшьшення маси зерна у колоа рослин пшениц1 твердо!
л X
<D
S
о
о
«
S
и о CLh
- X]
2010 1 19.6 8 4 Ш 10 3
- и
2009 i ............ 41 8 22.2 7 6 Я 22 7
- 1
2008 30.4 Í 1.7 3 Ш К) А
s\
2007 3X8 ■¿Ш 306 20.Ö ( 16.7
i
0 20 -1 1 40 60 BiflCOTOK, % 80 100
— А (норма BHcißy); □ - В (cnociö cíb6h); Е2 — AB; ■-повторения; □ —
Рис. 1. Частка норми виову та способу с1вби в м1нливост1 маси зерна з колоса головного стебла рослин
пшениц1 твердо! яро! за роками дослщжень.
0,88 0,86
U
g 0,84
§ 0,82
« 0,80 со
а 0,78
ш
со
й 0,76
о
| 0,74 0,72 0,70
39,6
39,3
39,7
39,1
МЗКр= 1.1330-0.6Е-ЗНР;
МЗК =- 1,156 + 0.0510М;
г = -0.937; г = 0.979:
МЗКр = - 2,0361 + 0,0003НВ + 0,0704М. rv S7 = 0.983: МЗКС = 0,9450 -0,0002 Нв; г = -0,913;
МЗКС = - 0,0217 + 0.0220М; г = 0,995;
МЗК, = 0,0262 - O.OOOlHp + 0.0209М; г, , = 0.995
37,4
450
600
500 550
Норма виаву, шт. нас./м2
♦ рядковий cnociö, теоретичш знач.; —рядковий cnociö, емшричш знач.;
• смуговий cnociö, теоретичш знач.; — смуговий cnociö, емшричш знач.;
Рис. 2. Маса зерна з колоса головного стебла рослин пшениц1 твердо! яро'! залежно вщ норми виову та маси 1000 зернин; Нв - норма виову зерна; МЗКр, МЗКс - маса зерна з колоса за рядкового та смугового
cnoco6ÍB cíb6h.
VI
0.373N. -0.5
V
Рис. 3. "Пснота зв'язшв маси зерна з колоса головного стебла з урожайшстю зерна, структурними
елементами врожаю та як!стю зерна.
Умовн'! скорочення: 1 - урожайшсть зерна; 2 - кшьюсть продуктивних колосюв у колоа; 3 - кшьюсть зерен у колоа головного стебла; 4 - кшьюсгь зерен у колоа б1чного стебла першого порядку; 5 - вмют бшка; б - натура зерна.
яроТ, що дае гпдставу рекомендувати цей cnociö для по-ширення у виробництво.
Лопчним с факт зменшення маси зерна з колосу за умови поступового пщвищення норми виаву зерна. Во-дночасза оптим1зацм розподту рослин по поавнш плоши, що вщбуваеться при смуговш cißöi, можна швелювати негативний зв'язок м1ж масою зерна головного стебла i нормою виаву насшня. У проведених дослщженнях, за BCix норм вис1ву на смугових поавах ¡стотноТ р!зниц! м1ж показниками маси зерна з колоса головного стебла не було, тод1 як на рядкових поавах пщвищення норми виаву до 550 нас./м2 спричиняло ¡стотне зменшення дослщжуваного показника.
Лп-ература
1. Беляев В. И. Урожайность яровой мягкой пшеницы в зависимости от сорта и дозы внесения удобрений / В. И. Беляев, Л. В. Соколова // Вестн. Алтайск. гос. аграр. ун-та. - 2012. - № 12 (98). - С. 21-24.
2. Скорощека В. Ф. Сортовое районирование сельскохозяйственных культур в Алтайском крае на 2012 год: метод, рек. / В. Ф. Сорокощека, А. В. Борисов, Д. В. Драчев. - Барнаул, 2012. - 58 с.
3. Валежанин В. С. Адаптивность сортов и линий яровой мягкой пшеницы по урожайности и элементам её структуры в условиях Приобской лесостепи Алтайского края / В. С. Валежанин, Н. И. Коробейников // Вестн. Алтайск. гос. аграр. ун-та. - 2012. - № 6 (92). - С. 10-14.
4. Беляев В. И. Сравнительная оценка урожайности сортов яровой мягкой пшеницы в ОПХ «Комсомольское» Павловского района Алтайского края /
B. И. Беляев, Л. В. Соколова // Вестн. Алтайск. гос. аграр. ун-та. - 2013 р. -№5 (103). - С. 20-22.
5. Лыкова Н. А. Адаптивность злаков (Роасеае) в связи с условиями пре-вегетации и вегетации / Н. А. Лыкова // С.-х. биология. - 2008. - № 1. -
C. 48-54.
6. Можик Л. Проблема оценки влияния выращивания на некоторые показатели продуктивности пшеницы / Л. Можик // Вопросы селекции и генетики зерновых культур. - 1983. - С. 219-223.
7. Тарасевич Е. И. К вопросу о генетике продуктивности растений / Е. И. Тарасевич // Генетика продуктивности сельскохозяйственных культур. - Минск: Наука и техника, 1978. - С.125-130.
8. Орлюк А. П. Адаптивний i продуктивний потенщал пшеницк монографт / А. П. Орлюк, К. В. Гончарова. - Херсон: Айлант, 2002. - 276 с.
9. Глуховцева Н. И. Селекция яровой пшеницы в условиях среднего Поволжья / Н. И. Глуховцева // Селекция яровой пшеницы. - М.: Колос, 1977. - С.29-32.
10. Неттевич Э. Д. Повышение биологического потенциала продуктивности яровой пшеницы в процессе селекции / Э. Д. Неттевич, H. С. Щеглова // С.-х. биология. - 1979. - №14 (4). - С. 391-396.
11. Долгалев М. П. Зависимость урожайности сортов яровой мягкой пшеницы от хозяйственноценных биологических признаков / М. П. Долга-лев, А. Г. Крючков// Вестник ОГУ. - Оренбург, 2003. - № 1. - С. 74-79.
12. Лихочвор В. В. Шляхи пщвищення якосп зерна озимоТ пшенищ в умо-вах Л1состепу ЗахщноТ УкраТ ни / В. В. Лихочвор // BicH. Льв1вськ. ДАУ. — 2001. - № 5. - 171 с.
13. Волкова Л. В. Методические подходы к оценке перспективности сортов и гибридных популяций яровой пшеницы по продуктивности и качеству зерна: автореф. дис. на соиск. учён, степени канд. биол. наук/Л. В. Волкова. -Саратов, 2008. - 18 с.
14. Сергеева А. И. Качество зерна, смесительная способность и адаптив-
ность сортов и линий озимой пшеницы в связи с селекцией: автореф. дис. на соиск. учён. степ. канд. с.-х. наук/А. И. Сергеева. - Саратов, 2007. - 23 с.
15. Бебякин В. М. Вклад генотипа и условий среды в формировании продуктивности яровой пшеницы / В. М. Бебякин, Г. А. Бекетова, Р. Г. Сайфулин // Агро XXI. - 2012. - № 4-6. - Агрорус. - С. 10-12.
16. Губернатор В. С. Ячмень / В. С. Губернатор. - К.: Урожай, 1997. -С. 44-46.
17. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. - М.: Агро-промиздат, 1985. -351 с.
References
1. Belyaev V. I. Yield of spring wheat depending on the type and dose of fertilizer application / V. I. Belyaev, L. V. Sokolov // Herald Altaics state agrarian university. - 2012. - №12 (98). - S. 21-24.
2. Skoroscheka V. F. Varietal division into districts agricultural crops in the Altai region in 2012: methodical recommendations / V. F. Sorokoscheka, A. V. Borisov, D. V. Drachov. - Barnaul, 2012. - 58 p.
3. Valezhanin V. S. Adaptability varieties and lines of spring wheat for yield and its structure elements in a forest Altai Territory /V. S. Valezhanin, N. I. Korobeynikov // Herald Altai cs state agrarian university. - 2012. -№6 (92). - S. 10-14.
4. Belyaev V. I. Comparative evaluation of the yield of spring wheat varieties in OPH «Komsomolskaya» Pavlovsky district Altai region /V. I. Belyaev, L. V. Sokolov// Herald Altaics state agrarian university. - 2013 p. - №5 (103). -
5. 20-22.
5. Lykov N. A. Adaptability grasses (Poaceae) in connection with the terms vegetation and prevegetatsii / N. A. Lykov//Agricultural biology. - 2008.- № 1. -
5. 48-54.
6. Mojik L. The problem of evaluating the impact of growth on some indicators of productivity of wheat / L. Mojik // Questions breeding and genetics of cereals crops. - 1983. - S. 219-223.
7. Tarasevich E. I. To a question about the genetics of plant productivity / E. I. Tarasevich // Genetics agricultural productivity. - Minsk: Science and Technology, 1978. - S.125-130.
8. Orlyuk A. P. Adaptive and productive potential of wheat: monograph / A. P. Orlyuk, К. V. Goncharova. - Kherson: Ailant, 2002. - 276 p.
9. Gluhovtseva N. I. Breeding of spring wheat in the conditions of the middle Volga / N. I. Gluhovtseva // Selection of spring wheat. - M .: Kolos, 1977. -S. 29-32.
10. Nettevich E. D. Increased biological productivity potential of spring wheat in the process of selection / E. D. Nettevich, N. S. Shcheglova // Agricultural biology. - 1979. - № 14 (4). - S. 391-396.
11. Dolgalev M. P. Dependence of the yield of spring wheat varieties from economic valuable biological signs / M. P. Dolgalev, A. Kryuchkov // Bulletin of OSU. - Orenburg, 2003. - № 1. - S. 74-79.
12. Likhochvor V. V. Ways to improve grain quality of winter wheat under steppes of Western Ukraine / V. V. Likhochvor // Bulletin of LSAU. - 2001. - № 5. - 171 p.
13. Volkov L. V. Methodical approaches to the estimation of promising varieties and hybrid populations of spring wheat productivity and quality of grain: abstract of dissertation for scientific degree of candidate of biol. sciences / L. V. Volkov. -Saratov, 2008. - 18 p.
14. Sergeyev A. I. Grain quality, mixing ability and adaptability of varieties and lines of winter wheat in connection with the selection: abstract of dissertation for scientific degree of candidate of agricultural science / A. I. Sergeyev. - Saratov, 2007. - 23 p.
15. Bebyakin V. M. Contribution of genotype and environmental conditions in productivity of spring wheat / V. M. Bebyakin, G. A. Beketov, R. G. Saifulin // Agro XXI. - 2012. - № 4-6. - Agrorus. - S. 10-12.
16. Gubernator V. S. Barley / V. S. Gubernator. - K .: Urozhay, 1997. - P. 44-46.
17. Dospehov B. A. Methodology field's experience / B. A. Dospehov. - M.: Kolos. - 1979. - 416 s.
