CC BY
29
О. В. Голодрига
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри бюлогм Уманського нацюнального ушверситету садшництва
УДК 632.954:633.34:631.811.98
I. Б. Леонтюк
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри бюлогм Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва
Л. В. Розборська
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри бюлогм Уманського нацюнального ушверситету садшництва
О. I. Заболотний
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри бюлогм Уманського нацюнального ужверситету сад1вництва
А. В. Заболотна
кандидат с.-г. наук, ст. викладач кафедри технологи збер1гання \ переробки плод1в та овоч1в Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва
ФОРМУВАННЯ Ф0Т0СИНТЕТИЧН01 ПРОДУКТИВНОСТ1 ПОС1В1В С01 ЗА УМОВ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБ1ЦИДУ Д6С1Л€Т, РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН БЮЛАН ТА М1КРОБЮЛОГ1ЧНОГО
ПРЕПАРАТУ РИЗОБОФ1Т
Анотащя. Стаття присвячена дослщженню впливу гербщиду Десшет на фон/" обробленого та необробленого перед овбою наання со/ на динам/'ку наростання листково! поверхн/' культури, показник чисто/ продуктивносп' фотосинтезу та вм1ст фотосинтетичних тгмент'т (каротинощш, хлорофшу а, хлорофшу в, та ¡х су ми), осюльки вщ величини цих показниюв у прям/й залежност1 знаходиться продуктивн/сть вирощувано/ культури. Встановлено, що серед уах вар!ант1в дослщу найбшьш ефективним виявилося застосування 0,6 л/га гербщиду Десшет на фон1 передпоа'вно/ обробки наання со)' м'жроб'юлопчним препаратом Ризобофл, дещо поступався йому вар/'ант дослщу ¡з застосуванням Ц1£1 ж норми гербщиду на фон/' обробки наання регулятором росту рослин Б/олан.
Ключов/ слова: соя, герб/цид, Десшет, регулятор росту рослин, Бюлан, Ризобофл, площа листково/ поверхн¡, чиста продуктивн/сть фотосинтезу, хпорофш а, хпорофш в, каротинощи.
О. В. Голодрига
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры биологии Уманский национальный университет садоводства И. Б. Леонтюк
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры биологии Уманский национальный университет садоводства Л. В. Розборская
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры биологии Уманский национальный университет садоводства А. И. Заболотный
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры биологии Уманский национальный университет садоводства
А. В.Заболотная
кандидат с.-х. наук, старший преподаватель кафедры технологии хранения и переработки плодов и овощей Уманского национального университета садоводства
ФОРМИРОВАНИЕ ФОТОСИНТЕТИЧЕСКОЙ ПРОДУКТИВНОСТИ ПОСЕВОВ СОИ ПРИ УСЛОВИИ КОМПЛЕКСНОГО ПРИМЕНЕНИЯ ГЕРБИЦИДА ДЕСИЛЕТ, РЕГУЛЯТОРА РОСТА РАСТЕНИЙ БИОЛАН И МИКРОБИОЛОГИЧЕКСКОГО ПРЕПАРАТА БИЗОБОФИТ
Аннотация. Статья посвящена исследованию влияния гербицида Десилет на фоне обработанного и необработанного посевного материала сои на динамику нарастания листовой поверхности культуры, показатель чистой продуктивности фотосинтеза и содержание фотосинтетических пигментов (каротиноидов, хлорофилла а, хлорофилла в, их суммы), так как от величины этих показателей в прямой зависимости находится продуктивность выращиваемой культуры. Установлено, что среди всех вариантов опыта наиболее эффективным оказалось применение 0,6 л/га гербицида Десилет на фоне предпосевной обработки семян сои микробиологическим препаратом Ризобофит, несколько уступал ему вариант опыта из внесением этой же нормы гербицида на фоне обработки семян регулятором роста растений Биолан.
Ключевые слова: соя, гербицид, Десилет, регулятор роста ростений, Биолан, Ризобофит, площадь листьевой поверхности, чистая продуктивность фотосинтеза, хлорофилл а, хлорофилл в, каротиноиды.
0. V. Golodriha
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor the Department Uman National University of Horticulture
1. B. Leontyuk
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor the Department Uman National University of Horticulture L. V. Rozborska
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor the Department Uman National University of Horticulture A. I. Zabolotnyi
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor the Department Uman National University of Horticulture A. V. Zabolotnaya
Candidate of agricultural sciences, senior lecturer the department of technology of storage and processing of fruits and vegetables Uman National University of Horticulture
FORMATION THE PHOTOSYNTHETIC PRODUCTIVITY OF SOYBEAN CROPS UNDER THE APPLICATIONS OF HERBICIDE DYESILYET, PLANT GROWS REGULATOR BIO LAN AND MICROBIOLOGICAL DRUG RYZOBOFIT
Abstract. Low competitive ability of soybean is the reason that it agrocenoses formed favorable conditions for the growth and development of weeds different biological groups that significantly affect the yield of soybean. Unfortunately, today it is one of the most critical problems associated with growing crops. Therefore, the use of herbicides is a necessary measure in soybean grain, what allow for successful weed control and obtain high yields of good quality. The aim of our study was to identify the influence of drugs studied the formation of photo synthetic activity of crops of soybean and its performance. /Is a result of studies, we found that the studying drugs has a positively influence on the formation of photosynthetic parameters of soybean plants. Thus, under the applications of Dyesilyet in rules of 0,6 1/ha the leaf surface formed at 13,2 thousand mz/ha, while in the control variant the figure was within 10,5 thousand m2/ha. At the same time variant with using Ryzobofit the leaf surface increased by 1,8 thousand m2/ha compared with the control 1 and on 1,3 thousand m2/ha using a variant with using Biolan 20. The use of herbicide Dyesilyet in rules of 0.6 and 0.8 1/ha on the background pre-treatment of soybean seeds of Biolan provided with leaf area growth in accordance by 4,2 and 4,0 thousand m2/ha compared with controls. The use of Dyesilyet in rules of 0.6 and 0.8 1/ha on the background pre-treatment of soybean seeds of Ryzobofitom contributed to the rise of the largest leaf surface in the experiment, which was 15,3 and 15,0 thousand m2/ha accordance with the application. We found that the biggest area of leaf surface in soybean formed in the flowering stage for all variants of the experiment. However, the strong rise of the leaf surface promoted use the herbicide on the background pre-treatment of soybean seeds of Biolan and Ryzobofit. The largest area of leaf surface in the flowering stage was observed at ways of making Dyesilyet (0.6 and 0.8 1/ha) and seed processing Ryzobofit, representing 47,2 and 45,8 thousand m2/ha accordance with the application. Application Dyesilyet in these same rules on the background pre-treatment of soybean seeds of Biolan provided increase leaf area within 46,3 and 46,9 thousand m2/ha.
We found a positive effect of the herbicide and the background pre-treatment of soybean seeds of Biolan Ryzobofit on the net productivity of photosynthesis. Herbicide Dyesilyet combined with Biolan and Ryzobofit enhances accumulation of solids unit leaf surface soya manifested in the growth of net photosynthetic productivity. The most intensive accumulation of dry matter in all phases of development observed in soybean variant using Dyesilyet (0,6 1/ha) on the background pre-treatment of soybean seeds of Ryzobofit. We found a positive effect on study drugs on the content of chlorophylls and carotenoids. The joint use of Dyesilyet, Biolan, but Ryzobofit provide high value content of pigments compared to controls. So, when you make Dyesilyet in drug 0,6 1/ha on the background pre-treatment of Ryzobofit the content of chlorophyll was higher than the control variant exceeded the 33,9 mg% and chlorophyll on the 10,7 mg% of wet weight. The content of carotenoids was within 59,5 mg% on wet weight in the flowering stage.
So, the herbicide Dyesilyet, plant growth regulator Biolan and microbiological agent Ryzobofit helped to reduce the level of weed-infested, which has a positively affects on the formation of leaf surface, the accumulation of dry matter in all phases of soybean and significant increase the amount the content of chlorophyll and carotenoids. The highest photosynthetic rates are formed under the application of herbicide Dyesilyet in rule 0,6 1/ha on the background pre-treatment of soybean seeds of Biolan or Ryzobofit. This method of application makes possible to reduce herbicide rate by 25%, contributing biologization soybean growing technology.
Keywords: soybeans, herbicide, Dyesilyet, plant growth regulator, Biolan, Ryzobofit, leaf surface area, the net productivity of photosynthesis, chlorophyll a, chlorophyll b, carotenoids.
of Biology of Biology of Biology of Biology
Постановка проблеми. Соя - цшна зернобобова й олшна культура з широким спектром використання. Де-фщит продовольчого i кормового бтка на ринку УкраТ-ни тривалий час гарантуватиме високий попит на зерно i продукти переробки coi [1]. Соя займае важливе мюце серед основних зернобобових культур. Площ1 ií вирощу-вання зростають як у cbítí, так i в нашш краТш. Так у 2003 poui соя займала лише 189,6 тис. га, у 2012 поави даноТ культури перевищили 1200 тис. га, а у 2015 про-гнозують Тх збшьшення до 2 млн. га [2]. Посилення уваги до uieí культури, та вщповщно збшьшення площ посту -позитивна тенденцт для рослинницькоТ галуз1, оскшьки завдяки свош можливосп зв'язувати атмосферний азот, соя зменшуе х1м1чний тиск на навколишне природне середовище, аджезавдяки функцюнуванню бульбочкових бактерш на и коренях теля збирання врожаю культури фунт перебувае в пухкому стаж i в ньому залишаеться бюлопчно зв'язаний азот для наступних культур у CÍB03MÍHÍ та багато рослинних решток, що покращуе ф1зичш i x¡MÍ4H¡ властивосп фунту [3].
Анал1з останнix дослщжень i публшацш. Низька конкурентна спроможшсть coi е причиною того, що в ií агроценозах формуються сприятлив1 умови для росту й розвитку бур'яшв PÍ3HHX бюлопчних груп, яю ¡CTOTHO впливають на врожай культури [4]. На жаль, ниш це одна з найгострших проблем, пов'язаних ¡з вирощуванням культури [5]. Адже бур'яни е постшним компонентом агроекосистем i збитки, яких вони завдають, перевищують втрати в1д шкщниюв, хвороб i нематод разом узятих [6]. За узагальненими даними, у забур'янених постах урожайшсть сшьськогосподарських культур може зни-жуватись на 20%, а в окремих випадках на 50% i бшь-ше [7]. При цьому яюсть продукци p¡3KO попршуеться [8]. Все це дае тдставу сгверджувати, що боротьба з бур'янами сприяе збшьшенню валових зборш урожаТв сшьськогосподарських культур i пщвищення економнного ршня господарювання [9].
Разом з тим, лише мехашчш заходи знищення бур'яшв зазвичай не дають вщповщних результате. Тому прогрес у виробництв1 продукци рослинництва ниш неможли-вий без застосуванням xímnhhx засобш боротьби з бур'янами, основною ланкою яких е внесения гербщидш [10]. Однак гербщиди е речовинами з високою фЫолопч-ною актившстю. Вони не лише знищують бур'яни, але й впливають на хщ ростових i фЫолопчних процеав у культурних рослинах, яю лежать в ochobí формування ix продуктивное^.
Також маловивченим е питания застосування гербЬ
цидш на фош обробки насшня перед постом.
Метою статп е вивчення впливу дослщжуваних препаратш на динам1ку формування листковоТ поверхш рослин coi, показника чисто!' продуктивносп фотосинтезу, вмiсту основних фотосинтетичних п1гмент1в та на ochobí отриманих даних тд1брати найбтьш ефективш поеднання досл1джуваних препаратш у nocÍBax coi BÍflno-BÍflHO до г'рунтово-кл1матичних умов /licocreny Украши.
Методика досл1дження. Досл1ди з вивчення впливу гербщиду Дес1лет, регулятора росту рослин Бюлан та м1кроб1олог1чного препарату Ризобоф1т на формування фотосинтетичноТ продуктивносп закладали на дослщному пол1 Уманського нацюнального ун1верситету сад1вництва впродовж 2012-2014 poKÍB. Герб1цид Дес1лет вносили по сходам культури у фаз1 2-3 справжшх листк1в у нормах: 0,6 та 0,8 л/га. Витрата робочого розчину -200 л/га. Регулятором росту рослин Бюлан (20 мл/т) та мкробюлопчним препаратом Ризобоф1т (100 гр/т) оброб-ляли насшня coi безпосередньо перед постом. Площу листковоТ поверхш визначали методом „виачок" [11]. Чисгу продуктившсть фотосинтезу - за методикою О. О. Ничипоровича [12]. Вмютхлорофшш ата в,Тхсумита каротиноТдш визначали за методикою Т. М. Годнева [13].
Ochobhí результати досл1дження. Всгановлено, що дослщжуваш препарати позитивно впливали на динамку формування фотосинтетичноТ поверхш рослин coi, розмфи ií листковоТ поверхш залежали вщ норм застосування гербщиду Десшет та обробки насшня культури Бюланом та Ризобоф1том. Так, зокрема, при застосуванш Дес1лету в HopMÍ 0,6 л/га площа листковоТ поверхш у фаз1 6yTOH¡3au¡'í сформувалася на p¡bh¡ 13,2 тис. м2/га, тод1 як на контрольному BapiaHTi без npenapaTÍB i ручних прополювань даний показник знаходився в межах 10,5 тис. м2/га (табл. 1).
Водночас у BapiaHTi дослщу ¡з застосуванням Ризобо-ф1ту площа листковоТ поверхш збшьшувалася на 1,8 тис. м2/га пор1вняно з контролем 1, а у BapiaHTi ¡з застосуванням Бюлану - на 1,3 тис. м2/га. Застосування Дес1лету у нормах 0,6 i 0,8 л/га на фош передповшоТ обробки HaciH-ня coi Б1оланом забезпечило зростання площ1 листюв культури BÍfln0BÍflH0 на 4,2 та 4,0 тис. м2/га проти контролю 1. Застосування тих же норм Дестету на фош передпоавноТ обробки насшня культури Ризобо-ф1том сприяло формуванню найбшьшоТ площ1 листковоТ поверх-hí серед ycix BapiaHTiB дослщу, що становило в1дпов1дно до норм гербщиду 15,3 та 15,0 тис. м2/га.
Встановлено, що найбшьша площа листковоТ поверхш рослин coi формуеться у фаз1 цв1т1ння у bcíx BapiaHTax
Таблиця 1
Динам1ка формування листково! noeepxHi рослин coi при застосуванш Десшету, Б1олану та Ризобофпу,
тис. м2/га (середне за 2012-2014 pp.)
Вар1ант досл1ду Фази розвитку coi'
бутон ¡за ц1я цвтння налив 6o6íb
Без препарате \ ручних прополювань (контроль 1) 10,5 36,8 33,7
Без препаратш + ручне прополювання (контроль 2) 13,5 42,0 38,6
Бюлан 20 мл/т 11,8 37,6 35,0
Ризобофп- 100 г/т 12,3 38,5 36,2
Десшет 0,6 л/га 13,2 43,8 39,1
Десшет 0,8 л/га 14,0 44,7 40,4
Десшет 0,6 л/га + Бюлан 20 мл/т 14,7 46,9 45,0
Десшет 0,8 л/га + Бюлан 20 мл/т 14,5 46,3 43,5
Десшет 0,6 л/га + Ризобофп 100 г/т 15,3 47,2 45,9
Десшет 0,8 л/га + Ризобофп 100 г/т 15,0 45,8 44,7
Н1Р05 0,1-0,3 0,3-0,4 0,2-0,3
дослщу. Залежшсть формування листковоТ поверхш BÍfl норм застосування гербщиду та обробки насшня Бюланом та Ризобофтом залишалася аналопчною попереднш фаз1 розвитку культури. Найбшьша листкова поверхня у фаз1 цвтння спостер1галася у вар1антах дослщу ¡з внесениям Десшету (0,6 i 0,8 л/га) на фош обробки насшня культури Ризобоф1том, що становило вщповщно 47,2 та 45,8 тис. м2/га. Застосування цих же норм Десшету на фош обробки насшня Бюланом забезпечило наростання rmoLui листюв на p¡BH¡ 46,3 та 46,9 тис. м2/га.
У фаз1 наливу 6o6¡b площа листюв була меншою проти фази цвтння в ycix вар1антах дослщу. У контрольному ва-piaHTi даний показник знаходився на p¡bh¡ 33,7 тис. м2/га. Обробка насшня coi Бюланом сприяла зростанню площ1 листковоТ noeepxHi культури на 1,3 тис. м2/га проти контролю 1, а обробка насшня Ризобофтом - на 2,5 тис. м2/га. Найбшьша площа листковоТ поверхш, як i у попередш фази розвитку культури, спостер1галася у BapiaHTi дослщу ¡з застосуванням Десшету 0,6 л/га на фош обробки насшня coi Ризобофтом (100 г/т), що становило 45,9 тис. м2/га. У вар1антах дослщу ¡з застосуванням Десшету (0,6 ¡ 0,8 л/га) на фош обробки насшня Бюланом площа листковоТ поверхш була дещо меншою складала 43,5 та 45,0 тис. м2/га вщповщно до норм гербщиду.
Поави, яю мають пщвищений фотосинтетичний по-тенц1ал та високу продуктившсть фотосинтезу, накопичу-ють бшьше сухих речовин. Наин дослщження показали, що незалежно вщ застосування Десшету, Бюлану та Ризобоф1ту в перюд вщ сходш до фази плкування накопичення cyxo'í речовини йде повшьно, а у перюд розвитку гшкування-цвтння ¡нтенсившше у bcíx BapiaH-тах дослщу. Менше накопичення сухих речовин вщмнено у перюд м1ж фазами цвтння i фазою наливу 6o6¡b, але цей показник значно вищий, шж у фаз1 плкування.
Також встановлено позитивний вплив норм гербщиду та обробкинасшня Бюланом та Ризобофтом на показник чисто!' продуктивное^ фотосинтезу (ЧПФ), особливо при застосуванш гербщиду Десшет на фош обробки насшня Бюланом та Ризобоф1том (табл. 2).
У контрольному BapiaHTi у nepiofli розвитку coi вщ повних cxofliB до плкування даний показник становив 3,08 г/м2 за добу. Водночас у BapiaHTi долщу ¡з застосуванням Десшету у нормах 0,6 та 0,8 л/га чиста про-дуктившсть фотосинтезу складала вщповщно 3,46 та 3,45 г/м2 за добу.
Найбшьш ¡нтенсивно накопичення сухих речовин спо-стер1галося у BapiaHTi досл1ду ¡з застосуванням Десшету
0,6 л/га на фош обробки насшня Ризобоф1том, що становило 3,65 г/м2 за добу.
У перюд розвитку рослин coi вщ плкування до цвтння у портнянш з попередньою фазою росту i розвитку спостер1галось бшьш активне накопичення сухих речовин, що проявилося у збшьшенш показника чисто!' продуктивное^ фотосинтезу у bcíx BapiaHTax дос-л1ду. Так, за внесения 0,6 i 0,8 л/га Десшету даний показник знаходився становив вщповщно 6,13-6,21 г/м2 за добу. Застосування цих же норм Десшету на фош передпоавноТ обробки насшня coi Ризобоф1том сприяло бшьш активному накопиченню сухих речовин, що становило в1дпов1дно 6.39 та 6.35 г/м2 за добу.
У перюд розвитку рослин coi вщ цвтння до наливу 6o6íb ми спостер1гали дещо менил показники ЧПФ у поршнянш з фазою плкування - цвтння. Однак i у цт фаз1 розвитку coi найб1льший показник ЧПФ вщмнено у BapiaHTi досл1ду ¡з застосуванням 0,6 л/га Десшету на фош обробки насшня культури Ризобофтом, що становило 4.22 г/м2 за добу. TOfli як у контрольному BapiaHTi дослщу показник ЧПФ становив 3,21 г/м2 за добу.
Вмютхлорофшу у листках е одним ¡3 основнихфакторш бЮЛОПЧНОТ продуктивное^ рослин, В тому 4HÜ1¡ coi. У copTiB coi з п1двищеним bmíctom хлороф1лу отримують бшьш bhcokí урожаТ. Продуктивн1сть фотосинтезу co'í залежить bía осв1тлення листя i обумовлена розташу-ванням рослин в nociei. Тому для одержання високих урожаТв coi сл1д звернути увагу на зменшення забур'я-неносп nociBiB, як основного фактора затшення i ослабления фотосинтезу культури. Проведеними дослщжен-нями встановлено позитивний вплив дослщжуваних препарате на bmíct хлороф1л1в a i в та каротиноТд1в.
Так, при застосуванш 0,6 i 0,8 л/га Десшету bmíct хлорофш а у фазу цвтння був вищим за контроль 1 в1дпов1дно на 29,6 i 29,2 мг%, a bmíct хлорофшу в -в1дпов1дно на 10,6 i 9,9 мг% (табл. 3).
Вщношення хлорофшу а до в у цих BapiaHTax дослщу становило BÍfln0BÍflH0 2,0 та 2,1, що вщповщае дашй 3aKOHOMÍpHOCTÍ, a bmíct каротиноТд1в був вищим за контроль 1 B¡fln0BÍflH0 на 9,2 i 8,8 мг%. У BapiaHTi дослщу з ручним прополюванням проти контрольного BapiaHTy, де препарати не використовували, bmíct хлорофшу а був бшьшим на 20,3 мг%, хлорофшу в на 5,3 мг%, bmíct каротиноТдш - на 1,6 мг% б1льше.
Обробка насшня coi Б1оланом та Ризобоф1том також сприяла збшьшенню вмiсту фотосинтетичних nirMeHTÍB пор1вняно з контролем 1. Ще bhluí показники
Таблиця 2
Чиста продуктившеть фотосинтезу co'í при застосуванш Десшету, Бюлану та Ризобофпу,
г/м2 за добу (середне за 2012-2014 рр.)
Вар1ант досл1ду Перюди розвитку рослин co'í
noBHi сходи -плкування плкування -цвтння цвтння -налив 6o6íb
Без препарате \ ручних прополювань (контроль 1) 3,08 4,53 3,21
Без препаратш + ручне прополювання (контроль 2) 3,37 5,42 3,84
Бюлан 20 мл/т 3,27 4,65 3,47
Ризобофп- 100 г/т 3,35 4,76 3,55
Десшет 0,6 л/га 3,46 6,13 3,85
Дес1лет 0,8 л/га 3,45 6,21 3,74
Десшет 0,6 л/га + Бюлан 20 мл/т 3,51 6,26 3,95
Десшет 0,8 л/га + Бюлан 20 мл/т 3,58 6,24 3,92
Десшет 0,6 л/га + Ризобофп 100 г/т 3,65 6,39 4,22
Десшет 0,8 л/га + Ризобофп 100 г/т 3,58 6,35 4,20
Н1Р05 0,09-0,12 0,13-0,17 0,17-0,20
Таблиця 3
Bmíct хлорофшу а, в та каротино'|д1в (мг % на сиру масу) у листках coi' у фаз1 цвтння рослин при застосуванш Десшету, Бюлану та Ризогумшу (середне за 2012-2014 pp.)
Вар1ант дослщу хлорофш а хлорофш в Сума хлорофш ¡в (а+в) каротиноУди
Без препаратш \ ручних прополювань (контроль 1) 113,5 57,3 170,8 50,2
Без препаратш + ручне прополювання (контроль 2) 133,8 62,6 196,4 51,8
Бюлан 20 мл/т 136,4 66,9 203,3 54,7
Ризобофп- 100 г/т 127,0 63,0 190,0 52,9
Десшет 0,6 л/га 143,1 67,9 211,0 59,4
Десшет 0,8 л/га 142,7 67,2 209,9 59,0
Десшет 0,6 л/га + Бюлан 20 мл/т 147,4 68,0 215,4 59,5
Десшет 0,8 л/га + Бюлан 20 мл/т 145,7 67,9 213,6 59,4
Десшет 0,6 л/га + Ризобофп 100 г/т 150,1 70,2 220,3 60,3
Десшет 0,8 л/га + Ризобофп 100 г/т 148,5 69,0 217,5 60,0
Н1Р05 2,4-2,7 1,9-2,1 3,5-3,8 1,5-1,8
вм1сту шгментш було отримано у вар1антах дослщу ¡з застосуванням гербщиду на фош обробки насшня coi бюлопчними препаратами.
Так, зокрема, за внесения Десшету в норм1 0,6 л/га на фош обробки насшня coi Ризобоф1том отримано найвищ1 показники BMicry хлорофшш по дослщу, що сгановило по хлорофшу а 150,1 мг %, по хлорофшу в - 70,2 мг % на сиру масу, bmíct каротиноТдш знаходився у межах 60,3 мг % на сиру масу.
Застосування Десшету на фош обробки насшня coi Бюлан також забезпечило bhcokí показники BMicry фотосинтетичних nirMeHTÍB поршняно з контролем 1. Так, зокрема, при внесенш Десшету в норм i 0,6 л/га bmíct хлорофшу а був вищим за контроль 1 на 33,9 мг %, bmíct хлорофшу в - на 10,7 мг % на сиру масу. Bmíct ка-ротиноТдш знаходився у межах 59,5 мг % на сиру масу.
У фаз1 наливу 6o6¡b ми спостер1гали аналопчне нако-пичення nirMeHTÍB вщповщно до BapiaHTÍB дослщу, тому можна стверджувати про позитивний вплив дослщжува-них препаратш на фотосинтетичну продуктившсть nocieiB coi.
Висновки: Застосування гербщиду Десшет сприяе зниженню ршня забур'яненосп, що позитивно впливае на формування площ1 листково!' noeepxHi, накопиченню сухих речовин у bcí фази розвитку coi та значному пщвищенню BMicry суми хлорофшу а, в та каротиноТдш, особливо за використання гербщиду на фош передпоавно!' обробки coi Бюланом i Ризобофтом. Також застосування Десшету на фош обробки Бюланом або Ризобофтом дае можлив1сть знизити норму гербщиду на 25 %, що сприяе бюлопзацм технологи вирощування coi.
Лп-ература
1. Бабич А. Соя - головна бтково-олмна культура CBÍTOBoro землеробства / А. Бабич, А. Побережна // Пропозицт. - 2000. - № 4. - С. 42-43.
2. Артеменко С. Соя як один ¡з попередниюв пщ озиму пшеницю / С. Артеменко // Пропозицт - 2013. -№ 8.- С. 66-69.
3. Пищур I. М. Вплив сучасних гербщиду на формування соево-ризобть-ного симбюзу за використання мкробюлопчного препарату РизогумЫу / I. М. Пищур, В. I. Каывець, I. В. Ларченко // Мкробюлопчний журнал. -2011. - № 14. - С.100-108.
4. Петриченко В. Ф. Виробництво та використання coi в УкраУн / В. Ф. Петриченко // Bíchhk аграрноУ науки. - 2008. - № 3. - С. 24 - 27.
5. Жеребко Ю. В. Забур'янеысть со'У / Ю. В. Жеребко // Захист рослин. -1998. - № 8. - С. 12 - 13.
6. Жеребко В. М. Оптим1зацт використання гербщиду / В. М. Жеребко // Карантин ¡ захист рослин. - 2004. - №11. - С. 12 - 13.
7. Сторчоус I. М. Стан та перспективи дослщжень з гербологи / I. М. Сторчоус // Карантин ¡ захист рослин. - 2011. - №11. - С. 2 - 4.
8. Спиридонов Ю. Я. Методические основы изучения вредоносности растений / Ю. Я. Спиридонов // Агрохимия. - 2007. - №3. - С. 68 - 77.
9. Грицаенко 3. М. Гербщиди ¡ продуктивысть стьськогосподарських культур / 3. М. Грицаенко, А. О. Грицаенко, В. П. Карпенко. - Умань, 2005. - 686 с.
10. Максимович В. Елюм1с 105 OD, о.д. - одне комплексне р1шення проти бур'яыв у поавах кукурудзи / В. Максимович // Пропозицт. - 2011. -№11. - С. 76 - 78.
11. Починок Х.М. Методы биохимического анализа растений / Методические указания. - К., 1984. - С. 136-141.
12. Ничипорович А.А. Фотосинтез и теория получения високих урожаев - М.: Изд- во АА СССР, 1956. - 94 с.
13. Годнев Т. М. Строение хлорофилла и методы его качественного определения АНБ ССР - Минск, 1952. - С. 164.
References
1. A. Babich. Soybean - the main protein and oilseeds world agriculture / A. Babich, A. Waterside // Proposal. - 2000. - № 4. - P. 42-43.
2. Artemenko S. Soybean as one of the precursors in winter wheat / S. Artemenko // Proposal. - 2013. - № 8. - S. 66-69.
3. Pyschur I. Influence of herbicides on the formation of modern soy-ryzobil-noho symbiosis for the use of microbial drug Ryzohuminu / I. M Pyschur, V. I. Kanivets, I. V. Larchenko // Microbiological magazine. - 2011. - № 14. -S. 100-108.
4. Petrychenko V. F. Production and use of soybean in Ukraine / V. F. Petrychenko // Bulletin of Agricultural Science. - 2008. - № 3. - P. 24-27.
5. Zherebko V. Soybean weediness / V. Zherebko // Protection of plants. -1998. - № 8 - P. 12-13.
6. Zherebko V. M. Optimization of herbicides / V. M. Zherebko // Quarantine and Plant Protection. - 2004. - №11. - S. 12-13.
7. Storchous I. M. Status and prospects of research on herbology / I. M. Storchous// Quarantine and Plant Protection. - 2011. - №11. - P. 2-4.
8. Spiridonov Y. Methodological Basics Study vredonosnosty plants / Y. Y. Spiridonov//Agrohimiya. - 2007. — №3. - S. 68-77.
9. Grytsaenko Z. M. Herbicides and productivity of crops / Z. M. Grytsaenko, A. O. Grytsaenko, V. P. Karpenko. - Uman, 2005. - 686 p.
10. Maksimovic V. Elyumis 105 OD, OD - One comprehensive solution against weeds in maize crops / V. Maksimovic // Proposal. - 2011. - №11. - S. 76-78.
11. Pochinok H. M. Methods of analysis biochemically plants // Methodical specified. - K., 1984. - P. 136-141.
12. Nychyporovych A. A. Photosynthesis and Theory of obtaining high urozhaev. -M.: Books & Magazines AA USSR, 1956. - 94 p.
13. Hodnev T. N. Structure chlorophyll and methods for determining the quality of its NSA SSR. - Minsk. - 1952. - S. 164.
