CC BY
33
Ukrainian Journal of Ecology, 7(1), 30-3, 2017
ARTICLE UDC633.11:633.853.494
PRODUCTIVITY OF WINTER WHEAT AFTER WINTER RAPE REGARDS SOWING TIME AND SEEDING RATE IN UKRAINIAN STEP CONDITIONS
A.D. Gyrka, O.O. Pedash, I.O. Kulyk, O.O. Viniukov, V.A. Ischenko
Institute of Grain Crops, Dnipro, V. Vernadskyi St. 14, Ukraine E-mail: kulik.van@gmail.com
The effect of sowing time and seeding rate on productivity of winter wheat after unusual predecessor — winter rape was investigated. Results of studies indicates, that number of plants per unit area, their productive tillering, grain weight per spike, number of grains per spike had higher values at the optimum sowing time, which in our experiments was on September, 20. Delay in planting until September, 30, and even more, till October, 10 negatively impacted primarily the stand density of plants, their productive tillering, grain content per spike, grain weight per spike and 1000 grain weight. During the research, the highest yield of winter wheat (5.23 t/ha) was obtained in plots where sowing was carried out on September, 20 with seeding rate at 5 and 6 million/ha. The sowing in earlier (September, 10) and later (September, 30) period led to decrease of crop yields at 0.41 and 0.49 t/ha respectively.
Key words: winter wheat, sowing time, seeding rate, productivity, predecessor, winter rape.
ПРОДУКТИВШСТЬ ПШЕНИЦ1 ОЗИМО1 ЗАЛЕЖНО В1Д СТРОКУ С1ВБИ ТА НОРМИ ВИС1ВУ П1СЛЯ Р1ПАКУ ОЗИМОГО В УМОВАХ СТЕПУ
А.Д. Гирка, О.О. Педаш, 1.О. Кулик, О.О. Вшюков, В.А. 1щенко Державна установа 1нститут зернових культур, м. Днтро, вул. Володимира Вернадського, 14.
E-mail: kulik.van@gmail.com
Досл1джено вплив строив авби та норм виаву наання на продуктивность пшениц озимо!' тсля нетрадицшного попередника — ршаку озимого. Результати досл1джень св1дчать, що там елементи структури врожаю, як шльшсть рослин на одиниц площ, !х продуктивна кущиспсть, маса зерна з колоса, шльшсть зерен в колос найкраще поеднувалися за оптимального строку авби, яким у наших досадах виявився 20 вересня. Затримка з сгвбою до 30 вересня, а тим бАьше, до 10 жовтня негативно позначалася, перш за все, на густот! стояння рослин, !'х продуктивнш кущистосп, озерненост колосу, маа зерна з колосу та маа 1000 зерен. В середньому за роки проведення досл^джень найвища врожайтсть пшенищ озимо! була отримана на вар!антах де авбу проводили 20 вересня з нормою виаву наання 5 та 6 млн шт./га на, яка становила 5,23 т/га. Овба, як у бАьш раннш строк (10 вересня) так i в бгльш тзнш (30 вересня) призводила до зниження врожайност на 0,41 та 0,49 т/га.
KiU040Bi слова: пшениця озима, строки авби, норми виаву, продуктивнить, попередник, ртак озимий.
Citation:
Gyrka, A.D., Pedash, O.O., Kulyk, I.O., Viniukov, O.O., Ischenko, V.A. (2016). Productivity of winter wheat
after winter rape regards sowing time and seeding rate in Ukrainian Step conditions.
Ukrainian Journal of Ecology, 7(1), 30—36.
Submitted: 25.12.2016
Accepted: 27.01.2017
eross^f http://dx.doi.org/10.15421/2017Q3 © Gyrka, Pedash, Kulyk, Viniukov, Ischenko, 2017
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0. License
ПРОДУКТИВНОСТЬ ПШЕНИЦЫ ОЗИМОЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СРОКА СЕВА И НОРМЫ ВЫСЕВА ПОСЛЕ РАПСА ОЗИМОГО В УСЛОВИЯХ СТЕПИ
А.Д. Гирька, А.А. Педаш, И.А. Кулик, А.А. Винюков, В.А. Ищенко
Государственное учреждение Институт зерновых культур, г. Днепр,ул. Владимира Вернадского, 14.
Исследовано влияние сроков сева и норм высева семян на продуктивность пшеницы озимой после нетрадиционного предшественника — рапса озимого. Результаты исследований свидетельствуют, что такие элементы структуры урожая, как количество растений на единице площади, их продуктивная кустистость, масса зерна с колоса и количество зерен в колосе лучше сочетались при оптимальном сроке сева, которым в наших опытах оказался 20 сентября. Задержка с севом до 30 сентября, а тем более, до 10 октября негативно сказывалась, прежде всего, на густоте стояния растений, их продуктивной кустистости, озерненности колоса, массе зерна с колоса и массе 1000 зерен. В среднем, за годы проведения исследований, самая высокая урожайность озимой пшеницы была получена на вариантах, где сев проводили 20 сентября, с нормой высева семян 5 и 6 млн шт./га, которая составляла 5,23 т/га. Сев в более ранний (10 сентября) и более поздний срок (30 сентября) приводил к снижению урожайности на 0,41 и 0,49 т/га соответственно.
Ключевые слова: пшеница озимая, сроки сева, нормы высева, продуктивность, предшественник,рапс озимый.
ВСТУП
Пшениця озима поправу вважаеться головною зерновою культурою Украши. За врожайшстю та валовим збором продовольчого зерна вона займае перше мкце серед зернових культур, що забезпечуе не лише стабГльний розвиток усього альськогосподарського виробництва, а й продовольчу безпеку держави. ЗбГльшення виробництва зерна пшенищ озимо! було i залишаеться ключовим завданням для агропромислового комплексу. В умовах Степу одна з головних проблем, яка залишаеться нерозв'язаною до цього часу — це розробка таких технологш вирощування пшенищ озимо!', як б забезпечили одержання стабГльних i високих валових зборiв незалежно вГд погодних умов року (Черенков, 2015). Останш роки у зв'язку зi змшою структури поавних площ, ят полягають у збгльшенш посiвiв олшних культур, скороченням або повним виключенням з не! традицшних попереднишв пшенищ озимо!', таких як чорний та зайнятий пари, зернобобов^ багаторiчнi бобовi трави, озимину почали розмщувати по недостатньо вивченим попередникам, соняшнику та ршаку озимому не маючи науково обгрунтованих рекомендацш iз вирощування.
Залежно вГд року поавш плошд ршаку озимого в Укра!ш коливаються вГд 500 до 1200 тис. га, з них близько половини розмщуються в Степу. Таке суттеве коливання в першу чергу пояснюеться умовами зволоження передпоавного перюду того чи шшого року. Тобто за посушливого передпоавного перюду та недостатньо! кГлькост продуктивно! вологи в постному шaрi грунту сГльгоспвиробники не ризикують та суттево зменшують поави ршаку i навпаки — збГльшують за достатнього зволоження (Маслак, 2015). Ставлення до ршаку озимого, як до попередника пшенищ озимо! серед науковщв та виробничнишв досить неоднозначне. Багато хто вважае, що ршак на рiвнi з соняшником е найпршими попередниками для пшенищ озимо!. Вони стверджують, що ршак чи не найбГльше виснажуе грунт на поживш речовини та висушуе його, через що попршуеться його структура, що призводить до зниження продуктивност культур, яш вирощуватимуться тсля нього (Norwood, Charles, 2000). З шшого боку, украшсьт та закордонш дослГдники вважають, що коренева система ршаку озимого полшшуе структуру грунту, залишаючи значну частину кореневих решток, яш згубно ддютъ на кореневi гнилi. Пiсля !!' мiнерaлiзaцii' в грунт надходить 60— 65 кг/га азоту, 30—35 кг/га фосфору i 55—60 кг/га калГю (Авраменко, 2015; Olofsson, 1993; Sieling, 1999).
Низькi врожа! колосових культур при !х сiвбi пiсля ршаку пояснюються елементарними порушеннями aгротехнiки. Зокрема тим, що при збиранш ршаку залишаеться висока стерня, через яку втрачаеться грунтова волога. Земля, позбувшись захисту вГд прямих сонячних промешв, за лiченi години повнiстю втрачае вологу в верхньому горизонтi. У висушеному грунтi затримуеться, а то й не проходить процес мiнерaлiзaцii' стерт та кореневих залиштв. 1нтенсившсть поглинання азоту грунту починаеться тодГ, коли вже посiяно пшеницю, що пригноблюе рослини. Проте при дотриманш технологи тдготовки грунту пiд озимi культури вiдрaзу ж пiсля збирання ршаку (швидке лущення стерш, оранка або поверхневий обробгток) виключае прояв цих негативних явищ (Волощук, 2013; Jankowski et al. 2015). За даними шмецьких дослiдникiв спостерiгaетъся дуже позитивний вплив ршаку як попередника пшенищ озимо!. Вирощування ршаку сприяе покращенню балансу гумусу в авозм^ з б^ьшою часткою зернових. Як попередник ршак дае змогу зменшити витрати на обробггок грунту, азотш добрива i засоби захисту рослин (Хонермаер, 2003).
Тому, на нашу думку, обгрунтування оптимальних строкГв авби та норми висГву нaсiння пшенищ озимо! розмщено! пГсля нетрадицГйного попередника яким е ршак озимий е досить актуальними.
MATEPIAAH TA METOAH AOCAIA^EHb
AocAig^eHHH no po3po6^ hobhx Ta BgocKOHaAeHHro icHyronux TexHOAoriMHux eAeMeHTÎB BupomyBaHHH пmеннцi 03hm0Ï nicAH pinaKy o3HMoro npoBoguAH npoTHroM 2012-2015 pp. b Aa6opaTopiï aipo6ioAoriHHHx pecypciB 03hmhx 3epHOBHx KyAbTyp Ha 6a3i gocAigHoro rocnogapcTBa «AHinpo» A^ I3K HAAH (AHinponeTpoBCbKa o6a.). 3a arpoKAiMaTHMHHM panoHyBaHHHM YKparnu TepuTopifl gocAigHoro rocnogapcTBa BigHOCHTbCfl go mBHiHHOi MacTHHu Greny. fpyHTOBHH noKpnB gocAigHoï giAHHKH — M0pH03eM 3BHHaHHHË MaAoryMycHHH cAa6oepogoBaHHH. BMicT ryMycy b opHOMy mapi 3,2—3,4%, 3araAbHoro a30Ty 0,22—0,24%, pyxoMoro ^oc^opy 120—141 Mr/Kr, o6MiHHoro KaAiro 112—119 Mr/Kr (no HupuKOBy).
B gocAigi BHBMaBCfl panoHOBaHHH aah 30hh copT пmеннцi m'hkoï 03hm0Ï — AuTamBKa. GiB6y npoBoguAH ciBaAKoro GH-16, 3BHManHHM phakobhm cnoco6oM 3 mî^phaahm 15 cm, b MOTupu cTpoKu: 10, 20 i 30 BepecHH Ta 10 »obthh 3 HopMoro BHciBy 4, 5 Ta 6 MAH/ra cxo^ux HaciHHH. nonepegHHK — pinaK o3hmhh. nAom,a 06AiK0B0Ï giAHHKH — 40 m2, noBTopmcTb b gocAigi — HOTHpupa3OBa. B xogi gocAig^eHb KopucTyBaAucH 3araAbHonpHHHHTHMH MeToguKaMH Ta peKOMeHga^HMH no npoBegeHHro noAboBnx gocAigiB 3 3epHoBHMH KyAbTypaMH (Цнкoв, 1983; AocnexoB, 1985). PE3yAbTATH TA OErOBOPEHHfl
3a poKH gocAig^eHb norogH yMoBH BereTa^HHux nepiogiB пmеннцi o3hmoï 3HaMHO pi3HHAucH, ïx
cniAbHoro O3HaKoro mo^ahbo Big3HaHHTH Aume mgBHmem, nopiBHHHO 3 cepegHiMH 6araTopiMHHMH, noKa3HHKH
TeMnepaTypn noBnpa. TaK, y 2012-2013 BereTa^HHOMy poцi cepegHbopinHa TeMnepaTypa noBnpa nepeBumuAa Ha 2,3°G cepegHro 6araTopiMHy HopMy, a y 2013-2014 Ta 2014-2015 pp. — Ha 1,5 Ta 1,2°G BignoBigHO. Ha BigMrny
Big TeMnepaTypHoro pe^HMy, pe:»HM 3B0A0»eHHH 3aAe»HO Big poKy 6yB gocuTb KoHTpacTHHM. TaK, cyMa onagiB
y 2013-2014 Ta 2014-2015 BereTa^HHux poKax nepeBumyBaAa cepegHbo6araTopi^Hy HopMH Ha 30,9 Ta 20,2% BignoBigHO, a y 2012-2013 p. HaBnaKH 6yB BigMineHun Hego6ip onagiB Ha 9,3% b nopiBHHHHi 3 cepegHiMH
6araTopiMHHMH noKa3HHKaMH.
OciHHin nepiog po3BHTKy пmeннцi o3hmoï xapaKTepu3yeTbCH pagoM bisahbhx 6ioAoriMHHx пpoцeciв, a
caMe: ^opMyBaHHHM By3Aa Kym,iHHH, yTBopeHHHM hobhx naromB Ta By3AOBux KopeHiB, HaKonuneHHHM nAacTHMHux penoBHH, HKi BH3HaMaroTb crinKicTb pocAHH go HecnpuHTAHBHx yMoB nepe3HMiBAi i b KÎH^BOMy pe3yAbTaTi ïx npogyKTHBHicTb (Qin, 2004; Cociu, 2012).
3 noHBoro cxogiB pocAHHH пmeннцi o3hmoï, aKTHBHO cno^HBaronu Bogy Ta no^HBHi penoBHHH 3 rpyHTy Ha ^orn cnpuHTAHBoro TeMnepaTypHoro pe^HMy, iHTeHcuBHO HapomyroTb BereTaTHBHy Macy Ta KopeHeBy CHCTeMy. BigoMO, m,o cTyniHb po3BHTKy pocAHH He зaв»Aн 3a6e3nenye Bpo^an 3epHa, aAe i bhcokhx hoto noKa3HHKiB tomomahbo ogep^aTH npu cAa6KoMy po3BHTKy ïx Hag3eMHoï Mop^OAorinHoï nacTHHH (Shanahan et al., 1985; Racz et al. 2015)
npoBegem cnocrepe^eHHH Ta pe3yAbTaTH gocAig^eHb cBignaTb, m,o Ha Mac npunuHeHHH вeгeтaцiï Mop^OAorinm noKa3HHKH пmeннцi o3hmoï TaKi hk, BucoTa, KiAbKicTb naroHiB, KiAbKicTb By3AOBux KopeHiB Ta HaKonuMeHHH Macu pocAHH cyrreBo 3aAe»aAH Big gocAig^yBaHux ^aKTopiB (Ta6A. 1).
Ta6AH^ 1. Mop^OAorinm noKa3HHKH пmeннцi o3hmoï 3aAe»HO Big crpoKy ciB6u i HopMH BuciBy Ha Mac
npunuHeHHH ociHHboï вeгeтaцiï (cepegHe 3a 2012-2014 pp.)
GTpoK HopMa BuciBy, BucoTa, Koe^i^eHT
ciB6u mah mT./ra cM Kyrn,iHHH
4,0 29,2 5,3
10.09 5,0 29,4 5,1
6,0 29,8 4,9
4,0 22,8 3,6
20.09 5,0 23,1 3,4
6,0 23,5 3,3
4,0 18,1 2,2
30.09 5,0 18,5 2,1
6,0 18,8 2,0
4,0 16,0 1,7
10.10 5,0 16,2 1,6
6,0 16,5 1,5
By3AoBux KopeHiB Ha Maca 100 a6coArorao
pocAHHi, mT. cyxux pOcAHH, r
10,0 86,6
9,2 78,2
8,6 70,4
7,2 55,8
6,2 49,3
6,0 44,3
4,0 34,0
3,7 31,6
3,3 29,0
1,7 11,6
1,6 10,9
1,4 10,0
AHaAi3 Mop^OAorinHux noKa3HHKÎB pocAHH nepeg npunuHeHHHM ociHHboï вeгeтaцiï, 3aAe»HO Big yMoB
BupomyBaHHH, cBigMHTb, ^o b cepegHboMy 3a poKH npoBegeHHH gocAig^eHb BucoTa pocAHH cyTTeBo 3aAe»aAa hk Big crpoKy ciB6u, TaK i Big HopMH BuciBy HaciHHH. npocAig^yBaAaca HiTKa тeнAeнцiн, ^o paHHH ciB6a o3hmhhh
та шдвищеш норми виаву насiння призводили до формування рослинами бГльшо! висоти на час припинення осшньо! вегетацп.
Найбiльша кiлькiсть пагонiв (коефiцieнт кушдння) у рослин пшеницi озимо! утворювалася за першого строку сiвби — 10 вересня. Залежно вiд норми виаву цей показник змiнювався в^ 5,3 шт. (при сiвбi 4 млн шт./га) до 4,9 шт. (при сiвбi 6 млн шт./га) на одну рослину. Змiшення строкiв сiвби в сторону пiзнiх на 10, 20 та 30 ддб призводило до утворення меншо! тлькосп пагонiв, вiдповiдно на 32,1-32,6% (20 вересня), 58,559,2% (30 вересня) та на 67,9-69,4%.
Процеси кушдння та укоршення рослин пшеницi озимо! тшно пов'язанi мiж собою. Цей взаемозв'язок в повнiй мiрi проявляеться тiльки при наявностi продуктивно! вологи на глибиш залягання вузла кушдння. Чим швидше розпочинаеться утворення вторинно! коренево! системи i чим бГльше утвориться вузлових коренiв, тим крашд створюються умови для подальшого розвитку рослин, тим вони стiйкiшi до несприятливих умов зимiвлi. Вiдомо, шо однiею з причин формування низько! продуктивностi пшеницi озимо! в умовах недостатнього зволоження е слабкий розвиток у рослин вузлових корешв. В наших досл^ах штенсившсть утворення вузлових корешв у пшенищ озимо! залежно в^ строку сiвби та норми виаву насшня була рiзною. Так, найбгльша тльтсть вузлових коренiв перед припиненням осшньо! вегетацi!' налiчувалась у рослин, за авби 10 вересня. Залежно вГд норми виаву насшня тльшсть вторинних коренiв становила вГд 10,0 (при авбГ 4 млн шт./га) до 8,6 шт. (при авбГ 6 млн шт./га) на одну рослину. Змщення строив авби в сторону шзшх призводило до зменшення шлькосп вузлових корешв на рослиш.
АналГз отриманих даних шодо накопичення абсолютно-сухо! маси рослинами на час завершення осшньо! вегетащ! вказуе на те, шо при ранньому строку авби (10 вересня) формування рослин вГдбувалося в умовах шдвиш,еного температурного режиму та штенсивного освгтлення, в результат! чого утворювалася досить потужна вегетативна маса. 1з змщенням строку авби в бж тзнього зменшувалася Г маса 100 абсолютно сухих рослин. Суттевий вплив на величину абсолютно-сухо! маси рослин мали Г норми виаву насшня. Так, при збГльшеш норми виаву насшня з 4 до 6 млн шт./га, за авби 10 вересня, вГдбувалося зменшення маси 100 рослин з 86,6 до 70,4 г. ПодГбна закономГршсть до зменшення абсолютно-сухо! маси спостерйалася Г за шших строив авби, але по мГрГ !х змщення в сторону бГльш шзшх поступово зменшувалася Г рГзниця в накопиченш маси м!ж крайшми нормами виаву насшня Г за авби 10 жовтня була мшГмальною — 1,6 г.
Величина врожаю пшенищ озимо! визначаеться комплексом елемен-пв продуктивносп, як е достатньо мшливими шд впливом грунтово-клГматичних ресурав та агротехшчних прийомГв вирошування. Саме результати формування елемента продуктивност пшенищ озимо! найбГльш повно вГдображують вплив умов вирошування рослин у процеа !х шдивГдуального розвитку. Головними елементами, шо впливають на рГвень урожайносп е шдльшсть продуктивного стеблостою та продуктившсть колосу, величина показнишв яких обумовлюеться свгтловим Г температурним режимами, вологозабезпечешстю грунту, рГвнем мшерального живлення, ефектившстю системи захисту вГд бур'яшв, хвороб та штднишв. Ва щ фактори знаходяться в ттсному та постшному взаемозв'язку. Вони визначають штенсившсть росту Г розвитку рослин на рГзних етапах вегетащ!', та, в кшцевому рахунку, !х продуктившсть (Лихочвор, 1999; ТапАук & РаЪтаг^ик, 2014).
Результати наших дослГджень свГдчать, шо формування елементав структури врожаю пшенищ озимо! визначалося не лише погодними умовами року, але й агротехшчними прийомами вирошування (табл. 2). Таблиця 2. Елементи структури врожаю пшенищ озимо! залежно вГд строку авби та норми виаву насшня (середне за 2013—2015 рр.)
Строк авби Норма виаву, млн шт./га 4,0 Кльшстъ рослин, шт./м2 236 Коефвдент продуктивного кушдння 1,8 йльшсть зерен у колоа, шт. 28,4 Маса зерна з колосу, г 1,12 Маса 1000 зерен, г 39,5
10.09 5,0 292 1,7 28,4 1,11 39,1
6,0 348 1,5 26,4 1,02 38,6
4,0 245 1,9 30,1 1,19 39,5
20.09 5,0 304 1,8 29,1 1,15 39,5
6,0 360 1,6 27,1 1,04 38,4
4,0 234 1,8 28,8 1,12 38,9
30.09 5,0 289 1,7 28,1 1,08 38,4
6,0 344 1,6 26,7 1,00 37,4
4,0 230 1,6 28,0 1,04 37,1
10.10 5,0 285 1,5 27,0 0,98 36,5
6,0 338 1,3 25,7 0,93 36,1
AHaAÎ3 результата наших до^джень показав, що максимальна густота рослин пшенищ озимо! на час збирання врожаю була за сiвби 20 вересня i в середньому за роки дослiджень становила 245—360 шт./м2. Сiвба як в бiльш раннiй, так i в бiAьш пiзнi строки з рiзних причин призводила до зменшення тлькосп рослин на одиницi пAощi i найменшою вона була за авби в рaннiй строк (10 вересня) — 236-348 шт./м2. Значний вплив на густоту рослин мали норми виаву насшня. Так, за авби 20 вересня збiльшення норми виаву з 4 до 6 млн шт./га призводило до збiAьшення тлькосп рослин перед збиранням на 115 шт./м2, або на 31,9 %.
Одним з важливих структурних елемента, що суттево впливае на урожайшсть пшеницi озимо!, е продуктивнiсть колоса, яка визначаеться тльтстю та масою зерен з одного колоса. Разом з тим, ïx кiAькiсть та величина обумовлюються сприятливими умовами для росту i розвитку рослин пшенищ озимо! на початку III етапу органогенезу, який характеризуемся диференцiaцiею конуса наростання, тобто утворенням майбутнього колоса. Чим кращими для пшенищ озимо! будуть умови вирощування в цей перюд i чим тривaAiший час рослини будуть знаходитися на цьому еташ розвитку, тим бiльше формуеться сегмента з бiльшою кiAькiстю колоств у коAосi. Також велика роль в озерненосп колоса належить тлькосп квiток у колоску. Утворення квггкових горбикiв та !х редукцiя проходять у перiод виходу рослин у трубку. А тому перюд вДд в^новлення весняно! вегетащ! до фази виходу рослин пшенищ озимо! в трубку е досить важливим у формуванш озерненосп колоса, як одного з важливих елемента структури врожаю (Protopish, 2016).
Отримaнi експериментaAьнi дaнi свiдчaть, що строки сiвби та норми виаву насшня в наших досадах суттево впливали на озернешсть колосу. Так, нaйбiAьшa кiAькiсть зерен у колоа (30,1 шт.) нaлiчувaлaся за сiвби 20 вересня з нормою виаву насшня 4 млн шт./га. Овба як в раннш строк (10 вересня), так i в бiльш шзнш (30 вересня) призводила до зменшення тлькосп зерен з колоса на 1,7 та 1,3 шт., вДдповДдно. Збiльшення норми виаву насшня з 4 до 6 млн шт./га, а вДдповДдно i густоти стояння рослин, призводило до зменшення тлькосп зерен в колоа вДд 1 до 3 шт.
Зaкономiрностi у формуванш маси зерна з колосу та маси 1000 зерен, шд впливом фaкторiв, що вивчали, в наших дослiдженняx були майже однаковими. Так, найвищими щ показники були за авби 20 вересня з нормою виаву насшня 4 млн шт./га i становили 1,19 та 39,5 г. Змщення авби, як в сторону раннього так i в сторону шзшх строив призводило до зменшення цих показнитв. Загущення посiвiв пшенищ озимо! негативно впливало на формування цих показнитв. Так, збiAьшення норми виаву насшня з 4 до 6 млн шт./га знижувало масу зерна з колосу та масу 1000 зерен на 14,4 та 2,9 %, вДдповДдно.
На основi отриманих даних так показники, як тльтсть рослин на одинищ пAощi, !х продуктивна кущистiсть, маса зерна з колоса, тльтсть зерен в колоа найкраще поеднувалися за оптимального строку авби, яким у наших досадах виявився 20 вересня. Затримка з авбою до 30 вересня, a тим бiльше, до 10 жовтня негативно позначалася, перш за все, на густота стояння рослин, !'х продуктивнш кущистостi, озерненосп колосу, мaсi зерна з колосу та маа 1000 зерен.
Урожай пшенищ озимо! формуеться в результат! складно! взаемодд рослин з комплексом умов зовшшнього середовища. В самш росAинi, зaклaденi велик! потенцiйнi можливосп самов^дтворення, але вони можуть бути реaлiзовaнi лише за оптимальних умов вегетащ!, як забезпечуються не тльки гiдротермiчним режимом, але i комплексом основних технолопчних зaxодiв при вирощуванш.
Найвища врожaйнiсть та ятсть зерна пшенищ озимо! формуеться тд впливом складного комплексу як природних ресурав, так i агротехшчних заходов. Забезпечуючи оптимaAьнi умови росту рослин — водний, поживний, свггловий та шшД необxiднi для життедiяльностi рослин фактори, а також змшюючи час !х дп, можливо формувати тльтсш та ятсш показники продуктивносп пшеницi озимо! за рахунок оптимiзaцi! пaрaметрiв рДзних еAементiв структури врожаю.
Всебiчний aнaлiз впливу на рослини пшеницi озимо! дослiджувaниx фaкторiв, дозволив визначити певш зaAежностi у процесi формування культурою врожаю, залежно вДд стротв авби та норм виаву насшня (табл. 3).
Таблиця 3. Урожайшсть пшенищ озимо! (т/га) залежно вДд строку авби та норми виаву насшня (середне за 2013-2015 рр.)
Строк авби 4,0 Норми виаву насшня, млн шт./га 5,0 6,0
10.09 4,61 4,82 4,78
20.09 5,08 5,23 5,23
30.09 4,59 4,74 4,80
10.10 4,15 4,29 4,35
Н1Ро5, т/га, для фaкторiв: А (строк авби) - 0,12-0,19; В (норма виаву) — 0,08-0,12; АВ (взаемод^я) — 0,20-0,26.
В середньому за роки проведення досл1джень, найбгльша врожайшсть пшенищ озимо! була отримана на варiантах де ciB6y проводили 20 вересня з нормою виаву насшня 5 та 6 млн шт./га на, яка становила 5,23 т/га. Овба, як у бгльш раннiй строк (10 вересня) так i в бiльш пiзнiй (30 вересня) призводила до зниження врожайност на 0,41 та 0,49 т/га.
Що стосуеться впливу норм виаву насiння на величину врожайностi пшенищ озимо!, то слiд вiдмiтити, що застосування шдвищено! норми висiву (6 млн шт./га) не забезпечувало отримання суттево! прибавки врожаю. Так, в раннш (10 вересня) та оптимальний (20 вересня) строк сiвби тдвищення норми висiву насiння з 5 до 6 млн шт./га взагалi призводило до зниження врожайносп, а шзня сiвба (30 вересня та 10 жовтня) призводила до незначного зб^ьшення врожайносп лише на 0,06 т/га, що не забезпечувало окупшсть додатково затраченого насiння.
ВИСНОВКИ
Отже, строкам авби та нормам виаву насшня належить одне iз провДних мiсць у технологi!' вирощування пшенищ озимо! пiсля рiпаку озимого, осшльки вони визначають не тiльки умови зимiвлi, рiст та розвиток рослин, але i наступну величину врожайносп. Тому в умовах Степу вирощування пшенищ озимо! тсля ршаку озимого слД проводити за технологiею, що передбачае авбу нaприкiнцi друго! — початку третьо! декади вересня з нормою виаву 5 млн шт./га схожих насшин та забезпечуе формування врожайносп зерна 5,23 т/га.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
Cociu A.I. (2012). Winter wheat yields and their stability in different crop rotation types and nitrogen fertilization regimes. Romanian Agriculture Research, 29, 139—148.
Jankowski K.J., Kijewski L., Dubis B. (2015). Milling quality and flour strength of the grain of winter wheat grown in monoculture. Romanian Agricuture Research, 32, 191—200.
Norwood Charles A. (2000). Dryland winter wheat as affected by previous crops. Semigroup forum, 1, 121 — 127.
Olofsson S. (1993). Influence of preceding crop and crop residue on stand and yield of winter wheat (Triticum aestivum L.), in different tillage systems, including zero tillage. Uppsala: Crop production science.
Protopish I.G. (2016). Formation of yield components in winter wheat depending on the sewing dates and preceding crops in the Right—Bank Forest—Steppe of Ukraine. Stiinta Agricola, 1, 22—25.
Qin R., Stamp P., Richner W. (2004). Impact of Tillage on Root Systems of Winter Wheat. Madison: Agronomy Journal, 6, 1523-1530.
Racz I., Kadar R., Moldovan V., Has I. (2015). Performance and stability of grain yield and yield components in some winter wheat varieties. Romanian Agricuture Research, 32, 11-18.
Shanahan J.F., Donelly K.J., Smith D.H., Smika D.E. (1985). Shoot development properties associated with grain yield in Winter Wheat. (1985). Crop Science, 5, 770-775.
Sieling K., Gunther-Borstel O., Teebken T. (1999). Soil mineral N and N net mineralization during autumn and winter under an oilseed rape-winter wheat-winter barley rotation in different crop management systems. J.agr. Sc., 132, pt 2. - P. 127-137.
Tanchyk S., Palamarchuk A. (2014). Influence of predecessors on yield and grain quality of winter wheat on the right-bank forest-steppe of Ukraine. Scientific reports National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 7(49).
Авраменко С., Попов С. (2015). Ршак як попередник для озимих зернових культур: ламання стереотишв. Агробiзнес сьогодш, 15-16(310-311), 31-35.
Волощук О.П., Волощук 1.С., Глива В.В. (2013). Вплив попереднитв на формування врожайних властивостей пшенищ озимо! в умовах ЗахДного Лшостепу. Передпрне та прське землеробство i тваринництво, 55, 19-25.
Доспехов Б.А. (1985). Методика опытного дела. Москва: Колос.
Лихочвор В.В. (1999). Структура врожаю озимо! пшенищ. Лшв: Укра'нсьт технологи.
Маслак О. (2015). Приваблившть ршаку. Агробiзнес сьогодш, 13(308), 10-13.
Хонермаер Б., Гаудхау М. (2003). Озимий ршак - його щншсть у авозмшг Пропозищя, 6, 48-49.
Цыков В.С., Пикуш Г.Р. (1983) Методические рекомендации по проведению полевых опытов с зерновыми, зернобобовими и кормовими культурами. Днепропетровск.
Черенков А.В., Нестерець В.Г., Солодушко М.М. (2015). Пшениця озима в зон Степу, кмматичш змши та технологи вирощування. Дншропетровськ: Нова Деолопя.
REFERENCES
Avramenko, S., Popov, S. (2015). Rape as a precursor for the winter crops, breaking stereotypes. Agribusiness today, 15-16(310-311), 31-35 (in Ukrainian).
Cherenkov, A.V., Nesterets, V.G., Solodushko M.M. (2015). Winter wheat in the steppe zone, climate change and growing technology. Dnipropetrovs'k: New ideology (in Ukrainian).
Cociu, A.I. (2012). Winter wheat yields and their stability in different crop rotation types and nitrogen fertilization regimes. Romanian Agricuture Research, 29, 139-148.
Dospehov, B.A. (1985). The methodology of experimental work. Moscow: Kolos (in Russian).
Honermayer, B., Haudhau, M. (2003). Winter rape - its value in rotation. Proposal 6, 48-49 (in Ukrainian).
Jankowski, K.J., Kijewski, L., Dubis, B. (2015). Milling quality and flour strength of the grain of winter wheat grown in monoculture. Romanian Agricuture Research, 32, 191-200.
Likhochvor, V.V. (1999). The structure of the yield of winter wheat. Lviv: Ukrainian technologies (in Ukrainian).
Maslak, O. (2015). The attractiveness of rape. Agribusiness today, 13(308), 10-13 (in Ukrainian).
Norwood, Ch.A. (2000). Dryland winter wheat as affected by previous crops. Semigroup forum, 1, 121 -127.
Olofsson, S. (1993). Influence of preceding crop and crop residue on stand and yield of winter wheat (Triticum aestivum L.) in different tillage systems,including zero tillage. Uppsala: Crop production science.
Protopish, I.G. (2016). Formation of yield components in winter wheat depending on the sewing dates and preceding crops in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Stiinta Agricola, 1, 22-25.
Qin, R., Stamp, P., Richner, W. (2004). Impact of Tillage on Root Systems of Winter Wheat. Madison: Agronomy Journal, 6, 1523-1530.
Racz, I., Kadar, R., Moldovan, V., Has, I. (2015). Performance and stability of grain yield and yield components in some winter wheat varieties. Romanian Agricuture Research, 32, 11-18.
Shanahan, J.F., Donelly, K.J., Smith, D.H., Smika, D.E. (1985). Shoot development properties associated with grain yield in Winter Wheat. (1985). Crop Science, 5, 770-775.
Sieling, K., Gunther-Borstel, O., Teebken, T. (1999). Soil mineral N and N net mineralization during autumn and winter under an oilseed rape-winter wheat-winter barley rotation in different crop management systems. J.Agr. Sc., 132(2), 127-137.
Tanchyk, S., Palamarchuk, A. (2014). Influence of predecessors on yield and grain quality of winter wheat on the right-bank Forest-Steppe of Ukraine. Scientific reports National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 7(49).
Tsykov, V.S., Pikush, G.R. (1983) Methodic recommendations for conducting of field experiments with cereals, legumes and fodder crops. Dnepropetrovsk (in Russian).
Voloschuk, O.P, Voloschuk, I.S., Glyva, V.V. (2013). Effect of predecessors on formation the yielding properties of winter wheat in Western Forest-Steppe. Piedmont and hill arable farming and livestock breeding, 55, 1925 (in Ukrainian).
