CC BY
33
Ukrainian Journal of Ecology
UkrainianJournalof Ecology, 2017, 7(4), 529-535, doi: 10.15421/2017_156
ORIGINAL ARTICLE UDC 636.2:612.8:636.2.083.14
Influence of various litter materials and premises characteristics on the comfort and behavior of cows
O.O. Borshch, O.V. Borshch, L.T. Kosior, L.V. Pirova, I.O. Lastovska
Bila Tserkva National Agrarian University Bila Tserkva, Ukraine. Email: tehnologkaf@ukr.net Submitted: 22.10.2017. Accepted: 05.12.2017
The article presents the results of investigations of the influence of different types and variants of application of litter material (chopped straw, sawdust, not shredded straw and deep straw bedding) on the comfort of the conditions of keeping and reacting the daily behavior of dairy cows. It is established that the most comfortable for rest among the investigated variants is the maintenance on a deep long-changeable substrate. Under such a maintenance technique, the indicators of the length of rest in the lying position and the number of cows that feed the feed immediately after it was distributed and the milking prevails these indicators obtained by other technologies, since animals are not limited in time and within the recreation areas and have a slightly larger feeding front, which directly influences the processes of milk production. It was revealed that for keeping cows on deep, long-swaddling litter, the smallest number of cases of humidity of resting places, in comparison with other variants of litter. This maintenance technology ensures the uniform application of chopped straw in the range of 6-10 kg per cow throughout the area of the resting place. It was established that by the complex indices, which characterize the comfort of the contents, hygienic assessment and the position of the tibia, the best indicators were for the maintenance of cows on deep litter. For this type of litter animals differed in less pollution of the sides, udder and limbs in comparison with other variants. Key words: straw bedding; ethology; rest of cows; welfare; consumption of food; hygienic assessment.
Вплив рiзного виду пастилки та конструкцмних характеристик примщень на комфорт i поведну корiв
О. О. Борщ, О. В. Борщ, Л. Т. Косюр, Л. В. П1рова, I. О. Ластовська
Бiлоцеркiвський нацiональний аграрний ун'1верситет, пл. Собор на, 8/1, Бла Церква, Киввська область, У кран а, 09100
У статт наведено результати дослщжень впливу р1зних ви^в та варiантiв застосувань глдстилкового матерiалу (подрiбнена солома, тирса, не подрiбнена солома та глибока солом'яна пщстилка) на комфортнкть умов утримання та реакци добовоУ поведЫки молочних корiв. Встановлено, що найбтьш комфортним для вщпочинку серед дослщжуваних варiантiв е утримання на глибоюй довгонезмЫюванм пщстилцк За такоУ технологи утримання показники тривалосп вщпочинку у положены лежачи та юлькосп корiв котрi поУдають корм вщразу пкля його роздавання та доУння переважали вказан показники отриман за Ыших технолопй, адже тварини не лiмiтованi в час i межах мiсць вщпочинку та мають дещо бтьший фронт годiвлi, що безпосередньо впливае на процеси продукування молока. Виявлено, що за утримання корiв на глибоюй довгонезмЫюванм пщстилц найменша юльюсть випадюв вологост мiсць вщпочинку, порiвняно з Ышими варiантами пщстилки. Дана технолопя утримання забезпечуе рiвномiрне внесення подрiбненоí соломи у розрахунку 6-10 кг на корову по всм площi мiсця для вщпочинку. Встановлено, що за комплексними Ыдексами, котрi характеризують комфорт утримання, ппеычну оцЫку та стан гомшкових суглобiв, найкращi показники були за утримання корiв на глибоюй пщстилцк За такого виду пщстилки тварини в^знялись меншим забрудненням боюв, вимен та юн^вок порiвняно з Ышими варiантами.
Ключов1 слова: солом'яна пщстилка; етолопя; вщпочинок; добробут; споживання корму; гтеычна оцЫка.
Вступ
Комфорт та добробут KopiB являе собою складову системи менеджменту, завданням яко)' е збереження здоров'я, збiльшення тривалосп життя i продуктивного використання тварин на фермi (Collier et al., 2006; Jacobs and Siegfort, 2012; Costa et al., 2013; Pilatti and Frederico Vieira, 2017).
Достатня юльюсть корму та води i втьний до них доступ тварин, свiже повгтря, м'яка i чиста пГдстилка в зон вГдпочинку, зручне стiйлове обладнання, яюсна пiдлога, достатне освiтлення - це основы складовi комфорту корiв (Damasceno, 2012; Kara et а!., 2015; Ofner-Schröck et аl., 2015). ДослГдження та досвiд показують, що коли тварини в корiвнику вГдчувають себе природньо i вiльно, так само, як на пасовищГ, то вони дають бiльше молока i довше живуть (Curtis and Houpt, 1983; DeVries et al., 2009; Keyserling and Weary, 2010; Vanhoudt et ак, 2015; Burgstaller et al., 2016 ).
Важливою умовою ефективного ведення молочного скотарства на промисловм основi е розробка i впровадження досконалих технологм утримання тварин (Koziy, 2012; Eckelkampb et al., 2016 a; Eckelkampb et al., 2016 b). Загальний рiвень добробуту високопродуктивних корiв оцiнюють згiдно з концепцГею «П'яти свобод» запропонованою (Webster, 1997) розглянутою Unated Kingdom FAWC (Farm Animal Welfare Council - Комiсiя з питань добробуту сiльськогосподарських тварин, Великобритаыя). За цiею концепцiею тварини, як використовуються у сiльському господарствк повиннi мати право, а Ух власники - зобов'язання, щодо забезпечення певних м^мальних умов годiвлi, утримання, експлуатацГ'' та ветеринарного обслуговування. СтупЫь задоволення зазначених умов мае визначати рiвень добробуту тварин. Головна практична цЫнкть цього методу полягае у створены критерпв оцiнки умов годiвлi, утримання, експлуатацГ'' та ветеринарного обслуговування тварин.
Мета дослГджень полягала у вивченн особливостей поведiнки корГв та комфорту Ух вГдпочинку за рГзних видГв i варiантiв застосування пГдстилкового матерiалу й конструкцiйно-технологiчних характеристик примГщень.
Матер1ал i методика досл1джень
ДослГдження проводили упродовж 2016-2017 рокГв на коровах молочного напрямку продуктивное^ у 4-х господарствах КиУ'вськм областi, яка взноситься до ЛГсостепово)' природно-клiматичноï зони Укра'ни, де застосовують рГзнГ види i варiанти пГдстилки для тварин. ТДВ «Терезине» (49°5127"пн. ш., 30°06'36"сх. д.) - застосовуеться безприв'язно-боксова технолопя утримання тварин з використанням для пГдстилки подрiбненоï (5-7 см довжини) соломи злакових культур у розрахунку 1,5 кг на особину на добу; ТОВ «ОстрмкГвське» (49°48'45' ' пн. ш., 30°38'56"сх. д.) - безприв'язно-боксове утримання з використанням для пГдстилки тирси хвойних дерев; ТОВ «А1С» (49°34'56' ' пн. ш., 30°38'10' 'сх. д.) - утримання корГв у легкозбГрному примГщеннГ на глибокГй довгонезмГнюванГй пГдстилцГ з щоденним внесенням не подрГбнено)' соломи у розрахунку 8 кг на кожну особину; НВЦ БНАУ (49°35'2"пн. ш., 30°12'9"сх. д.) - утримання корГв у комбГбоксах, а для пГдстилки використовують не подрГбнену солому (15-20 см) у розрахунку 2 кг на особину на добу. Добову поведГнку корГв вивчали за методикою (Bondar', 1983), зпдно з якою упродовж 2-х сумГжних дГб через кожн 10 хвилин у пГддослГдних групах фГксували кГлькГсть корГв, як на час спостереження активно або пасивно споживали корм, вГдпочивали стоячи або лежачи бГля годГвницГ чи на пГдстилцГ, рухались, споживали воду тощо. ЗгГдно з цГею методикою пГд час дослГджень ГндивГдуальних i технолопчних особливостей поведГнки корГв спостереження за тваринами проводили безперервно упродовж двох дГб. Для хронометражних дослГджень в умовах безприв'язного утримання для спостережень пГдбирали всю технолопчну групу або окремих тварин. Показники поведГнки занотовували через 10-хвилиннГ Гнтервали або безперервно. При цьому вГдмГчали окремГ ознаки або зразки поведГнки, як, наприклад: ïсть корм, стать, лежить, виконуе рухи, пов'язанГ з комфортом, i таке Гнше; а також разовГ акти поведГнки: водопГй, сигнальнГ дм - обнюхування, облизування одна одно)' тощо. КГлькГсть разГв здГйснення коровою того чи Гншого акта поведГнки перемножували на 10 хв (вГдрГзок часу, упродовж якого реестрували поведГнку) i отримували загальну тривалГсть ле)' чи Ышо)' форми поведГнки за добу.
Визначивши та розрахувавши у вГдсотках число тварин, зафГксованих упродовж доби у рГзних зонах ферми у певному положены, визначали в абсолютному виразГ час, витрачений кожною твариною на споживання корму, вГдпочинок, жуйку. Для цього тривалГсть доби (24 год) приймали за 100%, а потГм на основГ даних про корГв, як знаходилися у певному станк вираженому у вГдсотках, вираховували абсолютний час.
1ндекс комфорту корГв визначали як середне вГдношення корГв, якГ стоять торкаючись поверхн боксу (переднГми ногами), до корГв, якГ лежать, виражене у вГдсотках (Cook, 2004). Якщо цей показник становить бтьше 24%, то, як правило це асоцГюеться з рГвнем кульгавостГ до 20% (по стаду чи групГ) чи з Гншими факторами, котрГ впливають на комфорт тварин (шум у корГвнику, част перегони тварин, невГдповГднГсть параметрГв стГйл встановленим нормам чи )'х пошкодженням).
КомфортнГсть умов утримання худоби визначали за методикою (Stepura, 1983). Враховували комплексний бал, який складався з наступних показникГв: добова поведГнка корГв, забрудненГсть тварин, травми юнцГвок та вименГ. НаявнГсть незадовГльних показникГв (етограма не вГдповГдае встановленому графГку «Гдеального дня» корови, часта кульгавГсть в стадГ, надто забрудненГ кГнцГвки чи вим'я) приймали за нульову комфортнГсть - 0 балГв, задовГльнГ показники (частково забрудненГ кГнцГвки чи вим'я) - 0,5 бала, вГдсутысть незадовГльних показникГв - 1 бал. Найвища сума балГв свГдчить про комфортнГсть i перевагу технологи утримання.
Ппеычну оцГнку проводили за 3-бальною шкалою (Cook, 2007). Коровам у яких на вименГ, юнцГвках та боках не було забруднень ставили 1 бал, коровам з не значною забруднеыстю юнцГвок (чи боюв) - 2 бали i 3 бали коровам з забруденими дГлянками тГла.
Комфортнкть умов утримання та гтеычну оцЫку KopiB визначали упродовж двох сумлжых дiб за термонейтрально! для великоУ рогато! худоби температури пов^ря (+12 - +18 °С).
Стан гомткових суглобiв визначали за 3-бальною шкалою щомiсячно упродовж року з встановленням середнього балу по стаду (Nocek, 1997). Корiв з гладенькими, без ознак випадЫня шерсп, гомiлковими суглобами оцiнювали у 1 бал, з ознаками випадання шерсп, але без набряюв - 2 бали, з набряками та запаленнями - 3 бали.
Бюметричну обробку даних здмснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцм (Plokhinskiy, 1969). В таблицях наведено середне значення та стандартне вщхилення.
Результати досшджень
Важливим фактором, котрий безпосередньо впливае на продуктивн1сть, здоров'я та засвоюванкть корму, е стан I розм1ри м1сця в1дпочинку. В1д параметр1в л1гва залежить тривал1сть в1дпочинку та жуйки, конверс1я корму, стан копит (волоп вони чи н1) та суттево знижуеться навантаження на суглоби к1нц1вок.
Анал1з даних св1дчить, що найб1льш оптимальними серед р1зних вар1ант1в боксового утримання е бокси з параметрами 2,50 х 1,20 м (табл. 1). В боксах таких розм1р1в тварини живою масою 600-650 кг можуть спокмно I комфортно лягти та встати без особливого ризику нанесення соб1 травм. Основною перевагою у комфортносл технологи утримання тварин на глибоюй довгонезмЫюванм п1дстилц1 е те, що вона передбачае суцтьний, не роздтений металевими конструщями майданчик для в1дпочинку кор1в на якому тварини не обмежен1 у параметрах вибор1 м1сця, площ1 I час1 в1дпочинку.
Таблиця 1. Технолог1чн1 параметри м1сця в1дпочинку
Види пiдстилки
Показник Подрiбнена солома Тирса хвойних дерев Неподрiбнена
солома
Технолопя утримання Безприв'язна- Безприв'язна- Безприв'язна-
боксова боксова комбiбоксова
Параметри мкця вiдпочинку (дхш), м 2,5 х 1,2 2,4 х 1,2 2,1 х 1,2
Аналiзуючи тривалкть основних акпв поведiнки дiйних KopiB за рвних видiв пiдстилкового матерiалу (рис. ) бачимо, що вони знаходяться в рекомендованих межах (Hülsen, 2006).
Витрати часу на споживання корму за вех ваpiантах пщстилки знаходились практично на одному piвнi i складали 20,723,6% часу доби. Це свщчить про те, що режим гoдiвлi кopiв задовольняе Ухню потребу в поживних i бюлопчно активних речовинах.
Встановлено, що за технологи з використанням для пщстилки пoдpiбненoí соломи тварини найбiльше часу витрачають на ходьбу - 10,2%, а найменше рухаються за кoмбiбoксoвoгo утримання, де пщстилковим матеpiалoм е не пoдpiбнена солома - 5,2%.
о4
si
■А
ъ> са о
Основной Основной Основной Основной
•S Основной
н а.
Я
■а н о
Основной Основной
& Н
Подрiбнена Тирса хвойних Глибока солома дерев солом'яна
тдстилка
Види пiдстилкового MaTepiaiy
Не подрiбнена солома
I Лежать I Стоять I Ходять
| Споживають корм I П'ють
Рис. 1.Тривалкть основних актiв поведiнки дiйних корiв за рiзних варiантiв пiдстилкового матерiалу
За утримання корiв на глибоюй довгонезмiнюванiй пiдстилцi тривалiсть вiдпочинку у положены лежачи була суттево бтьшою, ыж за iнших видiв пщстилки: на 45 хв порiвняно з не подрiбнюваною соломою, на 62 хв - за утримання на тира та на 75 хв - за утримання на не подрiбненiй солому що вказуе про бтьш комфорта умови вщпочинку (табл. 2).
Таблиця 2. Етолопчы показники, що характеризують комфорт утримання
Види пiдстилки
Показник
Тривалкть вiдпочинку (в положеннi лежачи) за добу, хв Ктьюсть корiв, що поУдають корм вiдразу пiсля його роздавання та доУння, % вщ чисельностi групи Кiлькiсть корiв, як вiдпочивають i жують жуйку через 1,5 год пкля роздавання корму, % вщ чисельностi групи Тривалкть стояння у боксi (зон вiдпочинку) перед спробою лягти, секунд
Ктьюсть корiв, що стоять переднiми ногами у боксах (проходах), %_
подрiбнена солома
n=424
748,8 ± 12,4
77,9 ± 2,1
79.6 ± 1,8
51.7 ± 2,3
12,7 ± 0,4
тирса хвоиних дерев
n=412
76,2 ± 2,1
78,9 ± 2,5 57,4 ± 1,7
17, ± 0,7
глибока солом'яна пiдстилка n=407
761,4 ± 0,2 823,1 ± 35,2
81,2 ± 2,5
83,2 ± 2,9
44.2 ± 0,9
12.3 ± 0,4
неподрiбнена солома
n=75
778,5 ± 26,8
76.3 ± 2,0
80.4 ± 2,6 68,3 ± 1,2
18,3 ± 0,2
За показниками ктькосп корiв, що поУдають корм вщразу пiсля Иого роздавання i доУння та кiлькостi корiв, якi вщпочивали i жували жуИку через 1,5 год пкля роздавання корму, найвищi результати вiдмiченi за утримання на глибокм довгонезмiнюванiИ пiдстилцi - 81,25 та 83,19% вщповщно. За решти варiантiв пiдстилки цi значення знаходились майже в однакових межах. Встановлено залежнкть мiж параметрами боксiв i тривалiстю стояння у них перед спробою лягти. Так, за найменшоУ площi за комбiбоксового утримання цей показник становив 68,3 с, за розмiрами боксу 2,40 х 1,20 м - 57, 4 с, а за 2,50-1,20 м - 51,7 с. При цьому за утримання на глибокм довгонезмЫюванм пщстилцк яка не обмежуе тварин у площi та положены пщ час вщпочинку лежачи, тривалкть стояння у зон вiдпочинку перед спробою лягти була найменшою - 44,2 с. Найкраще значення iндексу комфорту спостер^али за утримання тварин на глибокм солом'янiИ пiдстилцi - 12,4% та за утримання на пщстилц iз подрiбненоУ соломи - 12,7%, тодi як в умовах утримання пщстилц iз тирси та не подрiбненоУ соломи цi значення були дещо нижчими - 17,3 i 18,3% вiдповiдно. Комфорт утримання молочних корiв в значнiИ мiрi залежить вщ чистоти мiсця вiдпочинку, повноти його заповнення пщстилкою та параметрiв i матерiалу лежака. У господарс^ з пiдстилковим матерiалом у виглядi подрiбненоУ соломи вiдмiчено 6% мкць вiдпочинку з постiИною надмiрною волопстю (табл. 3).
Таблиця 3. Характеристика мкць вiдпочинку корiв
Показник
Кiлькiсть внесеноУ пiдстилки на 1 гол/добу
Кратнкть внесення пiдстилки разiв/добу
Товщина шару пщстилки, см Довжина часток пщстилки, см Повнота заповнення мiсця вщпочинку пiдстилковим матерiалом
Випадки вологостi л^ва (покриття боксу), %:
- завжди сухе
- дещо вологе
- завжди мокре_
Види пщстилки Подрiбнена Тирса хвойних Глибока
солома n=424 1,5 2
3,5 5-7
не повн1стю
81 13 6
дерев n=412 3 2
4-4,5 04,-0,9
не повн1стю
84 9 7
солом'яна пiдстилка n=407
8
1
20-55 10-15
повн1стю
89 8 3
Не подрiбнена солома
n=75
1,5
1 раз/2 доби 15 15-20
повнктю
79 12 9
За технологiУ з використанням тирси у виглядi пщстилки спостерiгали 7% випадкiв надмiрноУ вологосп лiгва.
При комбiбоксовому утримання з не подрiбненою соломою у виглядi пiдстилки для корiв вiдмiчено 9% надмiрноУ
вологостi лiгва.
Це спричинене тими факторами, що внесення пщстилки вщбуваеться 1 раз на двi доби та тим, що конф^ура^я комбiбоксiв i конструкцiя примщення не забезпечували тваринам необхiдноУ площi та свободи пересування. При утриманн корiв на глибокiИ довгонезмiнюванiИ пщстилц спостерiгали найменшу кiлькiсть випадкiв вологосп лiгва -3%. Мiсця найбтьшого зволоження знаходились бiля переходiв до гное-кормового проходу.
Параметри поведiнки корiв працiвники ферми можуть використовувати як сигнал про Ухне здоров'я, комфорт утримання та благоустрм. Вони показують переваги або недолiки процесiв годiвлi, утримання та вiдтворення. Знання добовоУ тривалостi основних актiв поведiнки корiв за рiзних технологiИ утримання е показниками, котрi допомагають та покращують процеси управлiння стадом (Haley et al., 2000; Cook et al., 2004; Hulsen, 2006). Для бтьш детальноУ оцiнки комфорту утримання корiв за рiзних видiв пiдстилки ми використали вщповщы iндекси. НаИкращi бали за вама iндексами спостерiгали за утримання тварин на глибоюй пщстилц (табл. 4).
Таблиця 4. 1ндекси, що характеризують комфортнiсть утримання корiв
Види пiдстилки
Показник
1ндекс комфортностi умов утримання (Степура В.Д.), бал
1ндекс ппеычноУ оцiнки (Cook N.B.), бал 1ндекс стану гомiлкових суглобiв (Nocek J.E.), бал
подрiбнена солома
n=424
3,3 ± 0,05 1,7 ± 0,02 1,5 ± 0,01
тирса хвойних дерев
n=412
3.3 ± 0,03 1,7 ± 0,03
1.4 ± 0,04
глибока солом'яна пiдстилка n=407
3,7 ± 0,03 1,5 ± 0,01 1,3 ± 0,02
не подрiбнена солома
n=75
3,0 ± 0,04 1,7 ± 0,02 1,4 ± 0,02
За цiеУ технологiУ утримання тварини вдазнялись меншим забрудненням боюв, вименi та кiнцiвок порiвняно з Ышими технологiями. Також вiдмiчено найменше випадкiв травмування гомiлкових суглобiв. За решти видiв пiдстилкового матерiалу спостер^али дещо гiршi показники, а найменший комплексний бал був за технологи утримання корiв з тирсою у виглядi пiдстилки.
Дослiдженнями нiдерландських (Hulsen, 2006), та американських (Dahl, 2008; Endres, 2017) сучасних вчених встановлено, що для високопродуктивних корiв у зон годiвлi та вiдпочинку осв^ленкть мае бути на рiвнi 180-220 люкс. Досягнути цього можна за рахунок застосування бокових штор та св^лоаерацмного гребеня у весняно-л^ню пору року та штучного освгглення - у оанньо-зимову.
Результати подальших наших дослiджень показали, що за вах вaрiaнтiв утримання корiв осв^ленкть у примiщеннях вiдповiдaлa нормам (табл. 5). Найвищий рiвень освiтлення встановлено у легкозбiрних примiщеннях з подрiбненою соломою та тирсою у виглядi пiдстилки - 228,43 та 232,18 лк вщповщно. За утримання на глибоюй пiдстилцi цей показник дещо нижчим - 188,37 лк, адже у примщены ширина свгглоаерацмного гребеня найменша - 0,7 м. У реконструйованому примщены з комбiбоксовим утриманням на не подрiбненiИ соломi освтленкть найнижча - 186,54 лк, так як боковi штори знаходяться не вщ основи i до стелк як у iнших дослщних примiщеннях, а на мiсцi реконструйованих вкон.
Таблиця 5. КонструкцiИнi показники, котрi характеризують комфорт утримання
Показник
Тип примщення
Параметри примiщень (дхшхв), м Освггленкть у зонi вiдпочинку, лк
Ширина св^лоаерацмного гребеня, м
Площа св^лоаерацмного гребеня на 1 голову, м2
Фронт годiвлi на 1 голову, м_
Види пщстилки Подрiбненa Тирса хвойних Глибока дерев
солома
n=424 Легкозбiрне
n=412 Легкозбiрне
солом'яна пiдстилкa n=407 Легкозбiрне
150 х 34 х 10,5 150 х 34 х 10,5 100 х 60 х 10,5 232,2 ± 11,6 228,4 ± 18,8 188,4 ± 21,2 2,1
2,1
0,74 0,75
0,72 0,71
0,7
0,31 1,00
Не подрiбненa солома
n=75 Каттальне (реконструйоване) 72 х 21 х 5
186,4 ± 28,3
1,5
0,78 1,20
Важливим конструкцiИним показником, котрий впливае на продуктивн ознаки молочних корiв, е фронт годiвлi. ВЫ залежить вщ пaрaметрiв примiщення, поголiв'я групи та способу роздавання корму. Для високопродуктивних корiв фронт годiвлi мае складати - 0,7-0,8 м на 1 голову (Hulsen, 2006). Найбтьший показник фронту годiвлi спостер^али у
pe<OHCTpyi/iOBaHOMy npuiMi^eHHi 3 He nogpi6HeHoro co.OM'AHoro niflCTU.nKoro - 1,2 m Ta 3 rnu6o<oro ,qoBroHe3MiHroBaHoro nigcmnKoro - 1 m, Togi n< y .enKO36ipHux npuMi^eHHnx 3 nogpi6HeHoro co.noMoro Ta Tupcoro y Burnnfli nigcTM.KM ^ 3HaneHHn e 3HaMHO hmxmmmm - 0,75 Ta 0,71 m BignoBigHO.
Bmchobkm
yTpMMaHHA <opiB Ha rnu6o<ii/i goBroHe3MiHWBaHiM co.OM'AHiM niflCTU.n^ 3a flOTpuMaHHfl HopM BHeceHHA nigcTM.KOBoro MaTepia.y e HaM6mbw kom^opthum BiflnomnHKy nopiBHAHO 3 iHWUMU BapiaHTaMii niflCTW.KOBoro MaTepia.y. 3a yTpiMaHHA Ha rnu6o<ii/i nigc™.^ TpiBa.icTb BiflnomnHKy y no.oxeHHi .exami Ta <i.b<ocTi <opiB, <OTpi noigawTb <opM Bigpa3y nica Mora po3gaBaHHn Ta goiHHn e 6rnbworo, Hix 3a iHwux BUfliB пiAcтм.<м. 3a Ta<oi TexHO.orii' TBapuHU He .iMiTOBaHi b Bii6opi Ta Mexax Mi^b BiflnomnHKy Ta 3a gaHOi KOH^irypa^i' .er<O36ipHoro npuMi^eHHA Ma.u HaM6i.bmwM $poHT rogiB.i - 1 m, ^o 6e3nocepegHbo Bn.uBae Ha npo^cu npogy<yBaHHn MO.OKa. 3a KOMn.eKCHWMW iHfleKcaMU, KOTpi xapa<Tepu3yroTb kom^opt yTpuMaHHA, ririehimhy o^H<y Ta craH roMrnKOBUx cyr.o6iB, HaM<pa^i пo<aзнм<м BigMineHi 3a yTpiMaHHA Ha r.w6o<iM co.OM'AHiM nigc™.^.
References
Bondar', A. A., 1983. Klassyfykatsyya i ispol'zovanye pokazateley povedenyya molochnoho skota dlya sovershenstvovanyya tekhnolohyy soderzhanyya [Classification and use of indicators of behavior of dairy cattle for improvement of the maintenance technology]. Nauch.-tekhn. Byulleten' NYYZh LyP USSR, Khar'kov, 37, 34-39 (in Russian).
Broom, D. M. (2011). A history of animal welfare science. ActaBiotheor, 59, 121 -137. doi:10.1007/s10441 -011 -9123-3 Burgstaller, J., Raith, J., Kuchling, S., Mandl, V., Hund, A., & Kofler, J. (2016). Claw health and prevalence of claudication in cows from compost bedded and cubicle freestall dairy barns in Austria. The Veterinary Journal, 216, 81-86. doi:10.1016/j.tvjl.2016.07.006
Collier, R. J., Dahl, G. E., & Vanbaale, M. J. (2006). Major advances associated with environmental effects on dairy cattle. Journal of Dairy Science, 89, 1244-1253. doi:10.3168/jds.S0022-0302(06)72193-2
Cook, N. B., Bennett, T. B., & Nordlund, K. V. (2004). Effect of free stall surface on daily activity patterns in dairy cows, with relevance to lameness prevalence. Journal of Dairy Science, 87, 2912-2922. doi:10.3168/jds.S0022-0302(04)73422-0 Cook, N. B. (2004). The cow comfort link to milk quality. Proc National Mastitis Council, Regional Meeting. Bloomington, 19-30. Cook, N. B. (2007). A toolbox for assessing cow, udder and teat hygiene. Proc. 46th Annu. Mtg. Natl. Mastitis Counc., San Antonio, TX. National Mastitis Council, Madison, 31-43.
Costa, J. H. C., Hotzel, M. J., Longo, C., & Balcao, L. F. (2013). A survey of management practices that influence production and welfare of dairy cattle on family farms in southern Brazil. Journal of Dairy Science, 96, 307-317. doi:10.3168/jds.2012-5906 Curtis, S. E. & Houpt, K. A. (1983). Animal ethology: its emergence in animal science. Journal of Animal Science, 57, 234-247. doi:10.2527/animalsci1983.57Supplement 2234x
Dahl, G. E. (2008). Effects of short day photoperiod on prolactin signaling in dry cows: a common mechanism among tissues and environments? Journal Animal Science, 86 (13), 4-10. doi:10.2527/jas.2007-0311
Damasceno, F. A. (2012). Compost bedded pack barns system and computational simulation of airflow through naturally ventilated reduced model. Tese, Universidade Federal de Vigosa.
DeVries, T. J., Beauchemin, K. A., Dohme, F., & Schwartzkopf-Genswein, K. S. (2009). Repeated ruminal acidosis challenges in lactating dairy cows at high and low risk for developing acidosis: Feeding, ruminating, and lying behavior. Journal of Dairy Science, 92, 5067-5078. doi:10.3168/jds.2009-2102
Duncan, I. J. H. (2005). Science-based assessment of animal welfare: farm animals. Rev. Revue Scientifiqueet Technique-Office. International des Epizooties, 24, 483-492.
Eckelkamp, E. A., Taraba, J. L., Akers, K. A., Harmon, R. J., & Bewley, J. M. (2016 a). Sand bedded freestall and compost bedded pack effects on cow hygiene, locomotion, and mastitis indicators. Livestock Science, 190, 48-57. doi:10.1016/j.livsci.2016.06.004 Eckelkamp, E. A., Taraba, J. L., Akers, K. A., Harmon, R. J., & Bewley, J. M. (2016 b). Understanding compost bedded pack barns: Interactions among environmental factors, bedding characteristics, and udder health. Livestock Science, 190, 35-42. doi:10.1016/j.livsci.2016.05.017
Endres, M. I. (2017). The Relationship of Cow Comfort and Flooring to Lameness Disorders in Dairy Cattle. Veterinary Clinics of North America: Food Animal Practice, 33 (2), 227-233. doi: 10.1016/j.cvfa.2017.02.007
Grandin, T. (1993). Behavioral agitation during handling of cattle is persistent over time. Applied Animal Behaviour Science, 36, 1-9. doi:10.1016/0168-1591 (93)90094-6
Graunke, K. L., Schuster, T., & Lidfors, L. M. (2011). Influence of weather on the behaviour of outdoor-wintered beef cattle in Scandinavia. Livestock Science, 136, 247-255. doi: 10.1016/j.livsci.2010.09.018
Haley, D. B., Rushen, J., & Passille, A. M. (2000). Behavioural indicators of cow comfort: activity and resting behaviour of dairy cows in two types of housing. Canadian Journal of Animal, 80 (2), 257-263. doi:10.4141/A99-084 Hulsen, J. (2006). Cow signals. A practical guide for dairy farm management.
Jacobs, J. A, & Siegford, J. M. (2012). Invited review: The impact of automatic milking systems on dairy cow management, behavior, health, and welfare. Journal of Dairy Science, 95, 2227-2247. doi:10.3168/jds.2011 -4943
535
Bn/MB niflCTM/iKM Ta npHMi^eHb Ha KOMipopT i noBefliHKy KopiB
Kara, N. K., Galic, A., & Koyuncu, M. (2015). Comparison of milk yield and animal health in Turkish farms with differing stall types
and resting surfaces. Asian-Australasian Journal of Animal Science, 28, 268-272. doi:10.5713/ajas.14.0366
Keyserlingk, M. A. G., & Weary, D. M. (2010). Review: Feeding behaviour of dairy cattle: Meaures and applications. Canadian
Journal of Animal Science, 2010, 90 (3), 303-309. doi: 10.4141/CIAS09127
Koziy, V. I., 2012. Dobrobut tvaryn [Animal Welfare] (in Ukrainian).
Lindstrom, T. (2000). Feeding behaviour in dairy cows. Motivational aspects, Doctoral thesis.
Lobeck, K. M., Endres, M. I., Shane, E. M., Godden, S. M., & Fetrow, J. (2011). Animal welfare in cross-ventilated compost-bedded pack and naturally ventilated dairy barns in the upper Midwest. Journal of Dairy Science, 94, 5469-5479. doi:10.3168/jds.2011 -4363
Marchesini, G., Severino Segato, S., Berzaghi, P., & Andrighetto, I. (2011). Effect of non-forage roughage replacement on feeding behaviour and milk production in dairy cows. Italian Journal of Animal Science, 10, 171-175. doi: 10.4081 /ijas.2011 .e44 Naomi, A. (2007). The Feeding Behavior of Dairy Cows: Considerations to Improve Cow Welfare and Productivity, Tri-State Dairy Nutrition Conference, Department of Animal Sciences The Ohio State University.
Nocek, E. J. (1997). Bovine Acidosis: Implications on Laminitis. Journal of Dairy Science, 80(5), 1005-1028. doi:10.3168/jds.S0022-0302(97)76026-0
Ofner-Schrock, E., Zahner, M., Huber, G., Guldimann, K., Guggenberger, T., & Gasteiner, J. (2015). Compost bedded pack barnss for dairy cows aspects of animal welfare. Journal of Animal Science, 5, 124-131. doi:10.4236/ojas.2015.52015 Pilatti, J. A., & Frederico Vieira, F. M. (2017). Environment, behavior and welfare aspects of dairy cows reared in compost bedded pack barns system. Journal of Animal Behavior and Biometeorology, 5, 97-105. doi:10.14269/2318-1265/jabb.v5n3p97-105 Ribeiro Filho, H. M., Peyraud, J., & Delagard, R. (2012). Foraging behavior and ruminal fermentation of dairy cows grazing ryegrass pasture alone or with white clover. Pesquisa Agropecuaria Brasileira, 47, 458-465. doi:10.1590/S0100-204X2012000300019
Shane, E. M., Endres, M. I., & Janni, K. A. (2010). Alternative bedding materials for compost bedded pack barns in Minnesota: a descriptive study. Applied Engineering in Agriculture, 26, 465-473. doi: 10.13031/2013.29952
Shkurko, T., 2006. Umovy komfortni - tvaryny bez stresiv [Conditions are comfortable - animals without stress]. Tvarynnytstvo Ukrayiny, 2, 11-13 (in Ukrainian).
Stepura, V. D., 1983. Opredelenie komfortnosti v usloviyah privyaznogo soderzhaniya molochnogo skota [Comfort determination in tethered dairy cattle conditions]. Nauch.-tehn. byull. VASHNIL. Siberian Branch (in Russian). Vanhoudt, A., Winden, S., Fishwick, J., Nicholas, J., & Bell N. (2015). Monitoring cow comfort and rumen health indices in a cubicle-housed herd with an automatic milking system: a repeated measures approach. Irish Veterinary Journal, 68 (12), 3-10. doi:10.1186/s13620-015-0040-7
Weaver, S. (2012). The Backyard Cow: An Introductory Guide to Keeping a Productive Family Cow. Webster, J. (1997). Animal welfare. A cool eye towards Eden. Blackwell Science.
Citation:
Borshch, O.O., Borshch, O.V., Kosior, L.T., Pirova, L.V., Lastovska, I.O. (2017). Influence of various litter materials and premises characteristics on the comfort and behavior of cows. Ukrainian Journal of Ecology, 7^4), 529-535. I Thk work Is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
