CC BY
21
Науковий в^ник Львiвського нащонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture_doi: 10.32718/nvlvet-a9007
Influence of feeding types of cows on the content of heavy metals in milk
O.M. Mamenko, S.V. Portiannik
Kharkiv State Zooveterinary Academy, Kharkiv, Ukraine
Mamenko, O.M., & Portiannik, S.V. (2019). Influence of feeding types of cows on the content of heavy metals in milk. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(90), 37-48. doi: 10.32718/nvlvet-a9007
Around the industrial cities, the difficult environmental situation is due to the release of pollutants in the atmosphere that contain heavy metals, especially those that are dangerous to the environment, such as cadmium and lead. The increase in the accumulation of pollutant in soils of agricultural land also leads to the use of agrochemicals - pesticides and mineral fertilizers. Under such environmental conditions, it is necessary not only to grow crop production, but also to produce livestock products - milk. The production of environmentally .safe, high-quality and competitive on the milk market requires the use of proven technological feeding and animal feeding methods. The selection of the optimal type of feeding of cows reduces the transition of heavy metals into dairy raw materials. In the experiment, it was found that the siln-root-type type of feeding had the smallest transition of Cd and Pb from feed rations into dairy raw materials, the transition factor of cadmium - 0.24, lead - 0.25. The most intense was the migration of Pb from the ration to milk from cows of the first control group with the silo-hinga-co-central type of feeding: the transition factor was 0.39 and Cd was 0.34. A similar situation was observed in cows of the first control groups with males and females feeding type, where the transition factor was 0.36 Cd and 0.34 Pb. The total supply of heavy metals with the diet for different types of feeding practically did not differ. The balancing of dietary rations with the specially developed mineral-vitamin premix "MP-A" contributed to the reduction of the transition of heavy metals Cd, Pb, Cu and Zn into milk, while the highest quality milk was obtained from cows with a haylage type of feeding. As a result of the experiment, it was possible to achieve a positive effect and reduce the content of heavy metals in milk of cows in all farms with different types of feeding animals for optimum quality and safety of milk, which met the requirements of the state standard, which convinces the transition factor, which was in the cows of the second experimental group on Cd 0,09 in animals with a sows-root-type type of feeding; 0.10 - silo-haylage; 0.12 - silage-hay type and 0.15 with silo-haylage-concentrate type, respectively; Pb - 0.01 in cows with a hill-and-hay type of feeding; 0.07 - silo-haylage-concentrate; 0.08 - silo-root crop and 0.09 with silo-hay type respectively; Cu - 0.01 in cows with silo-haylage and silo-root-crop type of feeding; 0.02 with silo-haylage-concentrate and silo-hay type respectively; Zn - 0.05 in animals with males and haylings type of feeding; 0.06 - silo-haylage-concentrate; 0.08 -silo-root crop and 0.010 with silo-hay type, respectively. In the third experimental group of cows, the average transition factor of heavy metals from milk to Cd, Pb, Cu and Zn was 0.04. The use of premix and bio-preparation has reduced the transition of heavy metals from milk to an average of 1.5-4.3 times. Productivity of animals was on average in cows of the second and third experimental groups of 17-22 kg per day compared with the control group - 14 kg. The content of Cd in the milk of dairy cows with a hay-concentrate-feeding type was 0.053 mg/kg in the first control group, in the second experimental group, where the mineral-vitamin premix "MP-A" was additionally fed to 0.024, and in the third, where Subcutaneous injection of biologically active drug "BP-9 " was used up to 0.014 mg/kg; Pb from 1.794 mg/kg - to 0.331 and 0.032 mg/kg respectively; Cu from 2.63 mg/kg to 0.34 and 0.35 mg/kg respectively; Zn from 8.74 mg/kg to 4.97 and 3.87 mg/kg, respectively. Feeding cows to antioxidant premix allows approximately 2-2.5 times to reduce the transition from diet to dairy raw materials that are hazardous to animal health and the quality of milk toxicants for any type of feeding. Future studies are aimed at studying the effects of different types offeeding, taking into account the balancing of diets with a special premix for the production of high-quality, environmentally safe milk.
Key words: diet, premix, bio-preparation, cadmium, lead, copper, zinc, contaminated feed, animal productivity.
Article info
Received 29.01.2019 Received in revised form
05.03.2019 Accepted 06.03.2019
Kharkov State Zooveterinary Academy. Academic Str., 1. Mala Danylovka, Dergachi district, Kharkov region, 62341 Ukraine. Tel. +38-066-200-17-54 E-mail: Portynnyk@i.ua
Вплив тишв годiвлi кор1в на bmîct важких металiв в молоцi
О.М. Маменко, С.В. Портянник
Хартвсъка державна зооветеринарна академiя, м. Харюв, Укра'та
Навколо промислових Micm склалася складна еколог1чна ситуащя обумовлена викидами в атмосферу забруднюючих речовин, котр1 мктятъ важт метали, особливо так небезпечн для довкмля, як кадмш та свинецъ. Посилення накопиченя даних полютан-miв у Грунтах стъсъкогосподарсъких угiдъ призводитъ також застосування агрохiмiкаmiв - nеcmицидiв i менаралъних добрив. В таких екологiчних умовах доводитъся не лише вирощувати продукцю рослинництва, а й виробляти продукщю тваринництва -молоко. Виробництво екологiчно безпечного, високояюсного i конкурентоздатного на ринку молока потребуе застосування перевi-рених технолог1чних прийомiв годiвлi та утримання тварин. Пiдбiр оптималъного типу годiвлi корiв сприяе зменшенню переходу важких меmалiв в молочну сировину. В екcперименmi встановлено, що силосно-коренеплодний тип годiвлi мав найменший перехiд Cd та Pb з кормiв ращону в молочну сировину, коефщент переходу кадмю - 0,24, свинцю - 0,25. НайбЫъш ттенсивною була мкращя Pb з ращону в молоко у корiв першог контролъног групи з силосо-стажно-коцентратним типом годiвлi: коефщент переходу становив 0,39, а по Cd - 0,34. Аналогiчна ситуащя була i у корiв перших контролъних груп з силосно-стажним типом годiвлi, де коефщент переходу становив 0,36 по Cd та 0,34 по Pb. Загалъне надходження важких меmалiв з ращоном за рiзних mиniв годiвлi практично не вiдрiзнялоcя. Збалансування ращотв годiвлi спещалъно розробленим мтералъно-вШамтним премтсом "МП-А " сприяло зменшенню переходу важких меmалiв Cd, Pb, Cu та Zn в молоко, при цъому молоко найвищог якоcmi було отримано вiд корiв з силосно-стажним типом годiвлi. В резулъmаmi експерименту вдалося досягти позитивного ефекту i знизити вмкт важких меmалiв у молощ корiв в уЫх господарствах з рiзними типами годiвлi тварин за оптималъног якоcmi та безпечноcmi молока, котре вiдповiдало вимогам державного стандарту, в чому переконуе коефщент переходу, котрий у корiв другоЧ до^дног групи по Cd становив 0,09 у тварин з силосно-коренеплодним типом годiвлi; 0,10 - силосно-стажним; 0,12 - силосно-стним типом та 0,15 - з силосно-стажно-концентратним типом вiдповiдно; Pb - 0,01 у корiв з силосно-стажним типом годiвлi; 0,07 - силосно-стажно-концентратним; 0,08 - силосно-коренеплодним та 0,09 з силосно-стним типом вiдповiдно; Cu - 0,01 у корiв з силосо-стажним та силосно-коренеплодним типом годiвлi; 0,02 з силосно-стажно-концентратним та силосно-стним типом вiдповiдно; Zn - 0,05 у тварин з силосно-стажним типом годiвлi; 0,06 - силосно-стажно-концентратним; 0,08 - силосно-коренеплодним та 0,010 - з силосно-стним типом вiдповiдно. У третш до^дтй груш корiв в середнъому коефщент переходу важких меmалiв з ращону в молоко щодо Cd, Pb, Cu та Zn становив 0,04. Застосування премтсу та бюпрепарату знизило перехiд важких меmалiв з ращону в молоко у середнъому в 1,5-4,3 разу. Продуктивтстъ тварин становила в середнъому у корiв другог i третъоï до^дних груп 17-22 кг за добу порiвняно з контролъною групою - 14 кг. Вмкт Cd в молоц дтних корiв з силосно-стажно-концентратним типом годiвлi становив 0,053 мг/кг у першш контролътй групi, у другш до^днш групi, де додатково згодовувався мтералъно-втамтний премтс "МП-А ", знизився до 0,024, а у третш, де застосовувалася тдштрна iн'екцiя бiологiчно активного препарату "БП-9" - до 0,014 мг/кг; Pb з 1,794 мг/кг - до 0,331 та 0,032 мг/кг вiдnовiдно; Cu з 2,63 мг/кг до 0,34 та 0,35 мг/кг вiдповiдно; Zn з 8,74 мг/кг до 4,97 та 3,87 мг/кг вiдnовiдно. Згодовування коровам антитоксичного премксу дозволяе приблизно у 2-2,5 разу знизити nерехiд з ращону в молочну сировину небезпечних для здоров'я тварин i якоcmi молока mокcиканmiв за будъ-якого типу годiвлi. Майбутт до^дження спрямоват на вивчення впливу рiзних mиniв годiвлi з урахуванням балансування ращотв спещалъним премi-ксом для виробництва високоятсного еколог1чно безпечного молока.
Ключовi слова: ращон, премшс, бюпрепарат, кадмш, свинецъ, мiдъ, цинк, забруднеш корми, продуктивтстъ тварин.
Вступ
Проведений ан^з вггчизняними та закордонними вченими еколопчно1 ситуацп вказуе на те, що забруд-нення довкшля важкими металами за останш десяти-литя збшьшилося у шлька разiв i за прогнозами -продовжуватиме зростати (Zasekin, 2000; Bucjak et al., 2005). Негативш еолопчш змши в агроекосистемах посилюються порушеннями норм i правил застосування агрохiмiкатiв: мшеральних добрив та пестици-дiв. Антропогенний вплив на агроекосистеми навколо промислових мют, в т. ч. через штенсифшацш веден-ня традицшного землеробства (надмiрне застосування пестицидiв, мшеральних добрив), на жаль, посилю-еться в рiзних крашах свпу (Bigalke et al., 2017). Пот-рапляння важких метал1в у грунт може призвести до накопичення небажаних для сшьськогосподарських угвдь концентрацш, поставити тд загрозу родючють, перехщ таких полютанпв, як Cd та Pb, з грунту в рос-лини, що йдуть на корм тваринам та можуть входити до ращону будь-якого типу годiвлi, здатне ускладнити виробництво високояшсногого молока, а значить i сировини для виробництва харчових продукпв. Щд-вищена концентращя кадмш i навиъ урану у верх-ньому родючому шарi грунту сшьськогосподарських
упдь шсля застосування фосфорних добрив, внесення осаду зi спчних вод, спостерталася (Bigalke et al., 2017). Вченими дослвджено понад 216 сшьськогосподарських дшянок грунту в рiзних регюнах Швейцари, при цьому мшеральш добрива стають дом^ючим джерелом забруднення важкими металами серед уах шших, враховуючи осщання з атмосферного повпря (Bigalke et al., 2017).
У сшьськогосподарських тварин почастшали ви-падки тдвищення рiвня важких металiв у 1хшх органах, тканинах. 1нтоксикащя Cd i Pb пов'язана з еколо-пчним ризиком для оргашзму через кумулятивну токсичшсть та негативний вплив на внутршш органи й системи (Portjannyk, 2002; Savchenko & Savchuk, 2013; Canty еt al., 2014; Roggeman et al., 2014; Hashemi, 2018). Накопичення важких металiв в компонентах бюсфери (повпр^ грунп, вод^ збшьшуе небезпеку надходження 1х в оргашзм корiв i тим самим становить загрозу для здоров'я людини та тварин (Gordijenko et al., 2006; Mamenko et al., 2010; Fischer et al., 2011; Rahimi, 2013; Savchenko & Savchuk, 2013; Rezza et al., 2018). Навколо промислових мют можуть виникати осередки локального забруднення альсько-господарських упдь.
1снуе великий обсяг шформацп щодо впливу гост-ро! та хрошчно! форм кадшевого токсикозу людини й експериментальних тварин (Salvatori et al., 2004; Gutyj et al., 2016). Результати багатьох дослщжень вказують на ютотш ввдмшносл в ефектах метаболГзму однора-зових високих доз i тривалого впливу малих доз кадмш. За умов посиленого впливу сполук кадмш вини-кае анемгя, пpигнiчeння функцюнального стану Гмун-но! системи iншi розлади пpoцeсiв кровотворення, порушення гомеостазу бшшв тощо (Mamenko & Portjannyk, 2008; Gutyj et al., 2016; Gutyj et al., 2017; Lavryshyn et al., 2018; Ostapyuk & Gutyj, 2018; Gutyj et al., 2018).
Сьогодш все бГльше дослгджень вчених пoв'язанi з вивченням piзних eнтepoсopбeнтiв для посилення виведення важких мeталiв з opганiзму альськогоспо-дарських тварин. Як джерело мiкpo- та ультрашкро-eлeмeнтiв вивчаються пpиpoднi кремнеземи, зокрема бентошти, цeoлiти, глаукoнiти, сапошти та iн. Цi мь нерали мають висок1 катioннo- i ашонообмшш та сopбцiйнi властивoстi здатнi адсорбувати на сво!й пoвepхнi важк1 метали з подальшою eкскpeцiею !х з оргашзму, навiть того здатнi проявляти лiкувальний ефект (Kulik et al., 1995; Zasekin, 2000; Bucjak, 2002). Змшанол^андш комплекси Zn, Mn, Co, лГквгдуючи дeфiцит нeoбхiдних eсeнцiальних мшеральних елеме-нтiв в opганiзмi кopiв, пoлiпшують мiнepальний об-мiн, тим самим сприяють росту молочно! продуктив-нoстi (Bomko et al., 2018). Проте екскрещя важких мeталiв з оргашзму тварин з калом та сечею призво-дить i до шдвищеного !хнього вмiсту в оргашчних добривах (гнiй i компост), кoтpi також мiстять значну кiлькiсть важких мeталiв (Gutyj et al., 2016). Внасль док внесения в грунт таких оргашчних добрив у ньо-му зростае кoнцeнтpацiя важких мeталiв, таких як кадмiй, свинець, мщь, цинк, залiзo, марганець тощо.
Враховуючи широкий спектр бюлопчно! i токсично! до пoлютаитiв, зокрема важких мeталiв, що спри-чиняють зниження пpoдуктивнoстi кopiв, пoгipшують якiсть та еколопчну безпеку виробленого молока, стан здоров'я продуктивних тварин, важливе значен-ня мае нeoбхiднiсть удосконалення системи ведення тваринництва i гoдiвлi тварин (Portjannyk, 2002; Savchenko & Savchuk, 2013).
Метою дослгджень е оцшка впливу piзних типiв гoдiвлi дшних кopiв, як1 зазнають штоксикацп оргашзму важкими металами Cd, Pb, Cu, Zn та пiдбip оптимального типу рацюну з одночасним згодовуванням спeцiальнo розробленого мiнepальнo-вiтамiннoгo премшсу "МП-А" i шдшшрно! iн'екцü' бюпрепарату "БП-9" рослинного походження для виробництва eкoлoгiчнo безпечного молока.
Матерiал i методи досл1джень
В господарствах СТОВ "Удай", "Свианок", ССП "Дружба" та СВК "Хорошшвський" Лубенського району Полтавсько! oбластi, розташованих навколо промислового мюта, було проведено науково-господарськ1 дослщи на дiйних коровах укра!нсько! чорно- та червоно-рябо! молочних пopiд. Для прове-дення дoслiдiв вiдiбpали 126 гoлiв кopiв з силосно-
сшажш-концентратним типом гoдiвлi, 63 - з силосно-сiнажиим, 36 - силосно-коренеплодним та 195 - з силосно-сшним типом гoдiвлi вiдпoвiднo. Шддослгд-не пoгoлiв'я poзпoдiлили на три групи: першу конт-рольну та другу i третю дoслiднi групи. Коровам уах груп згодовували корми з вмютом важких мeталiв Cd, Pb, Cu, Zn, вищих за встановлеш гранично дoпустимi концентраций Тварини друго! дослщно! групи отри-мували додатково спешальний антитоксичний мше-pальнo-вiтамiнний премшс "МП-А", а третьо! - пре-мiкс та пiдшкipну iн'екцiю бюпрепарату "БП-9", що мiстить у сoбi екстракт дев'яти лiкаpських рослин. Середня жива маса кopiв - 500-545 кг, середньодобо-вий надiй - 14,0-14,8 кг, що за лактацш складае в середньому 4270-4514 кг молока. Тривалють пopiвия-льного перюду становила 42 днi. Корови були пiдiб-pаиi методом аналопв за живою масою, пpoдуктивнi-стю i перебували в однакових умовах гoдiвлi та утри-мання. Дослвдний пepioд тривав 120 днiв.
Мшерально-вггамшний пpeмiкс та бioлoгiчнo ак-тивний препарат "БП-9" розроблено за методикою (Portjannyk, 2002). Бюпрепарат "БП-9" - екстракт з 9 лшарських рослин. В 100 мл препарату мютиться: лимонника китайського (англ. Schisandra chinensis) -15 мл, ромашки лжарсько! (аптечна, ободрана) (англ. Chamomile ) - 3 мл, елеутерокока колючого (англ. Eleutherococcus senticosus) - 15 мл, шавлй лiкаpськoi (аптечно!) (англ. Salvia officinalis) - 17 мл, барбарису звичайного (англ. Berberis) - 12 мл, люцерни поавно! (англ. Alfalfa) - 5 мл, ниркового чаю (англ. Orthosiphon stamineus) - 15 мл, oблiпихи крушинови-дно! (англ. Hippophae rhamnoides) - 15 мл, вербени лкарсько! (англ. Verbena officinalis) - 3 мл. Застосо-вано пiдшкipну iн'екцiю. Доза введения препарату "БП-9" - 20 мл/добу з подшом ц^е! норми на двi по 10 мл кожна вранш i через iнтepвал 12 годин ввечерг Кpатнiсть введення препарату - 5 pазiв на мюяць, з iнтepвалoм введення - один раз на 6 дшв. Використа-но препарату для iн'екцü' 42 голГв корГв третьо! дослГ-дно! групи з силoснo-сiнажиo-кoнцeнтpатним типом годГвлГ 16.8 л (20 мл х 20 (5 pазiв на мюяць х на 4 мГсяцГ дослвду) = 400 мл); силoснo-сiнажиим - 21 голови - 8,4 л; силосно-коренеплодним - 12 пшв -4,8 л; силосно-сшним - 65 голТв - 26 лг^в ввдповщ-но. Форма випуску - склянш флакони об'емом 250 мл. Бюпрепарат виготовлено в стерильних умовах виробничо! лабораторй за методикою (Hmel'nic'kij et al., 1994; Sokolov et al., 2002). В других i трепх досль дних групах poзpoблeнi нами рацюни годГвлГ дГйних корГв були додатково збалансоваш адаптованим до фактичного добового рацюну годГвлГ спeцiальним антитоксичним мiнepальнo-вiтамiнним пpeмiксoм "МП-А". Пpeмiкси розроблено з урахуванням синер-гГчно!, антагошстично! дй макро-, мiкpoeлeмeнтiв щодо кадмш, свинцю, мщ та цинку, з урахуванням !х концентрац^' на 1 кг сухо! речовини, що дало можли-вють розробити нам методичний п1дх1д до нормуван-ня вмюту в pацioнi важких мeталiв i вГдповГдно! к1ль-костГ (спiввiднoшeния) ессеншальних макро-, мiкpoe-лeмeнтiв, частковий дефщит котрих спoстepiгався в pацioнах корГв контрольних груп. До складу мшера-льнo-вiтамiннoгo пpeмiксу "МП-А" входили таш мГ-
HepaibHi eieMemu: P, Ca, Mg, S, Fe, Mn, Co, J, Se i iH.; BiTaMiHu: A, D, E, B2, B3 (Hia^H, PP), B4, B6, C, H (Biotin) Ta ogHa i3 cipKOBMicHux aMiHoKHcioT. 3rogoBy-BaHHa npeMiKcy 3 po3paxyHKy BBegeHHa go cKiagy pam-oHy 1% (Podobed et al., 1996) CTaHoBuno: gia KopiB 3 cuiocHo-KopeHeniogHHM Ta chiocho-cmhum TunoM rogiBii 250 r Ha roioBy 3a go6y, cHiocHo-ciHa®Ho-кoнцeнтpaтннм - 290 r, cHiocHo-ciHa^HHM - 255 r BignoBigHo. 3rogoBaHo npeMiKcy "Mn-A" gia 24 roiiB giHHux KopiB gpyroi' i rpeTboi gociigHux rpyn 3 cuioc-Ho-KopeHeniogHHM TunoM rogiBii 720 Kr (250 r Ha roioBy 3a go6y x 24 roioBH x 120 gHiB gociigy); chiocho-ciHHHM - 130 roiiB - 3900 Kr; cHiocHo-ciHa^HHM - 42 roioBH - 1285.2 Kr; cHiocHo-crna^Ho-KoH^HTpaTHHM -84 roioBH - 2923,2 Kr BignoBigHo. Ha puHKy npauwe BeiHKa KiibKicTb perioHaibHux $ipM, KoTpi Ha 3aMoB-ieHHa 3a BignoBigHHM pamoHoM Ta peцenтoм Mo®yTb BuroToBHTH i peaii3yBaTH arponignpueMcTBy TaKHH npeMiKc, a ^ po6uTb ftoro gocTaTHbo 3pyHHHM y bhko-pucTaHHi, mo BpaxoBaHo HaMH npu npoBegeHHi gociigiB. B Me®ax rocnogapcbKux goroBopiB yci niggociigHi rocnogapcTBa ^B^a^Ba^ 3 TaKow $ipMow, to® внpo6ннцтвo Ta nocTanaHHa npeMiKcy pa3oM 3 mmow npogyKmew - 3BunaHHa rocnogapcbKa giaibHicrb.
Peцenт ($opMyia) npeMiKcy "Mn-A", npenapaTy "En-9", MeToguKa po3po6KH aganToBaHoro go $aKTHH-hhx go6oBux paцioнiв rogiBii MiHepaibHo-BiTaMiHHoro npeMiKcy "Mn-A" Haie®HTb aBTopaM gaHoi' ny6iiKami
MaMeHKy O.M. Ta nopTaHHHKy C.B. (yKpaiHa).
EioxiMinHHH aHaii3 3pa3KiB pociHHHoro i TBapuHHo-ro noxog®eHHa: KopMiB, KpoBi, BHyTpimHix opraHiB i TKaHHH, ceni Ta MoioKa Ha BMicT MaKpo-, MiKpoeieMeH-TiB b t. h. Ba®Kux MeTaiiB i iH. npoBegeHo MeTogoM aTOMHo-a6cop6mHHoi cneKTpo^oTOMeTpii (cnercrpo^o-ToMeTp AAS-30) (Praice, 1972). KoTpoib aKocTi Ta eKo-ioriHHoi 6e3neKH MoioKa 3gmcHMBaBca 3a ,3,Cry 366297 (Mamenko et al., 1997), a TaKo® 3 ypaxyBaHHaM bh-Mor Mi®HapogHux cTaHgapTiB aKocTi (PeriaMeHT (£C) №853/2004 Ta №1881/2006).
Koe^mieHT nepexogy (Kn) Ba®Kux MeTaiiB b iaH-цмry "paцioн ^ npogyKma (moioko)" BH3Hanaiu 3a ^opMyiow: Kn = BBMn / Bbmp x 100, ge Kn - Koe^mi-ght nepexogy; BBMn - BMicT Ba®Kux MeTaiiB b npogyK-mi (м0I0цi) TBapuH, Mr/Kr; Bbmp - BMicT Ba®Kux MeTaiiB b pamorn, Mr. ^,aHHH Koe^imeHT e BigHocHHM iHTer-poBaHHM noKa3HHKoM, Korpun y % Bigo6pa®ae Mirpamw Ba®Kux MeTaiiB 3 paqioHy b moioko, mo go3Boiae npo-BecTH nopiBHaibHy oцiнкy nepexogy noiMTamiB 3a pi3Hux TuniB rogiBii KopiB Ta ogHonacHoro 3acrocyBaH-Ha aHTugoT hhx penoBHH - npeMiKcy i 6ionpenapaTy.
yci MaHinyiami 3 TBapuHaMH npoBoguiu BignoBigHo go GBponencbKoi KoHBeHmi npo 3axucT xpe6eTHux TBa-puH, aKux BHKopucTOByMTb 3 eKcnepuMeHraibHow Ta HayKoBoM MeTow (CTpac6ypr, 1986 piK).
AHaii3 gaHux npoBoguBca 3 ypaxyBaHHaM oco6ihbo-cren oTpuMaHux y gociig®eHHi pe3yibTaTiB: po3Mipy Bu6ipKH Ta Tuny po3nogiiy gaHux, xapaKTepy gucnep-cift. ,3,ia ko®hoi Bu6ipKu po3paxoBaHo cepegHe 3HaneH-Ha o3HaKu y вн6opцi (M) Ta cTaHgapTHe BigxuieHHa (SD), oцiнкa HaBoguTbca y Buriagi M ± SD. Po36i®Hoc-Ti Mi® cepegHiMH 3HaneHHaMH BBa®aiu cTarHcruHHo BiporigHHMH 3a P < 0,05. Po3paxyHoK npoBoguBca b naKeTi nporpaM STATISTICA Bepcii 10.0 gia onepamft-hoi cucTeMH Windows 7.
Pe3ymTara
BHaciigoK 3a6pygHeHHa HaBKoiumHboro cepegoBH-ma HaBKoio npoMucioBoro MicTa yTBopuiuca ocepegKH ioKaibHoro nigBumeHoro BMicTy Ba®Kux MeTaiiB y KoMnoHeHTax 6ioc$epu, 3oKpeMa y rpymi. nocuieHHa HeraTHBHoro aHTponoreHHoro BniHBy Ha goBKiiia 3gift-cHMBaiu TaKo® ra3oKoHgeHcaTHa cтaнцia Ta iHTeHcuBHe 3acTocyBaHHa arpoxiMiKaTiB - MiHepaibHux go6puB, пecтнцнgiв, KoTpi cnpHHHHHiH nocuieHHa Mirpami Ba®Kux MeTaiiB, oco6ihbo TaKux, aK Cd i Pb, 3 rpyHTy b pociHHH - BignoBigHo b KopMH paцioнy rogiBii KopiB. Koнцeнтpaцia KagMiw b paцioнi KopiB 3 chiocho-KopeHeniogHHM TunoM rogiBii nepeBumyBaia BcTaHoB-ieHi HopMH y cepegHboMy b 2,1-3,2 pa3y, Pb - 2,4-5,7 pa3y, Cu - 1,4-2,3 i Zn - 1,2-2,4 pa3y BignoBigHo. Haft-6iibme nepeBumeHHa rpaHHHHo gonycTHMoi' koh^m1-pami (rflK) no Cd i Pb 6yio b ciHi 3iaKoBo-6o6oBoMy (3,2 i 5,7 pa3y), Cu - b gepTi KyKypyg3aHift (2,3 pa3y), Zn - y coioMi nmeHHHHift (2,4 pa3y). BMicT Ba®Kux MeTaiiB b KopMax paqioHy KopiB 3 iHmHMH TunaMH rogiBii 6yB pi3HHM, ag®e cyrreBHH BniHB Ha Mirpamw eie-MeHTiB 3 rpyHTy b pociHHH o6yMoBiwe HaaBHicrb pyxo-mhx $opM, a TaKo® BiggaieHicrb ciibcbKorocnogapcb-khx yrigb Big g®epeia 3a6pygHeHHa. B KopMax KopiB 3 cuiocHo-ciHHHM TunoM rogiBii Haft6iibmHH BMicT KagMiw, cвннцм, Migi, цннкy BuaBieHo b kopmobhx 6ypa-Kax BignoBigHo b 2,5; 3,4; 3,8; Ta 4,1 pa3y. Pocihhh nepeBa®Ho aKyMyiwMTb Ba®Ki MeTaiu b KopeHeBift cucTeMi, y BereTaTHBHy HacTHHy ix noTpaniae gemo MeHme, ToMy 3i Bcix KopMiB KopMoBi 6ypaKH Maiu Han-6iibmuH piBeHb 3a6pygHeHHa 3a BciMa gociig®yBaHHMH eieMeHTaMH nopiBHaHo 3 iHmHMH KopMaMH. B pociu-Hax, BupomeHux Ha ciibcbKorocnogapcbKux yriggax, ge KopoBaM 3rogoByBaBca paqioH cuiocHo-ciHa®Horo Tuny, oKpiM HagiumKy BMicTy Cd, Pb, Cu, Zn, nopiBHaHo 3 iHmHMH gociigaMH, 3a$iKcoBaHo BucoKy KoH^Hrpaqiro цннкy b 3epHi BiBca Ta ropoxy, mo b cepegHboMy nepe-BumyBaio r,3K b 6,3-6,8 pa3y. Han6iibmHH BMicT Cd i Pb cepeg peimu KopMiB Maia gepTb ropoxoBa, a Migi -ciHo 3iaKoBo-6o6oBe (3,9 pa3y).
Ha pHcyHKy 1 po3MimeHo THnH rogiBii ginHHx KopiB 3aie®Ho Big piBHa 3a6pygHeHHa KopMiB paцioнy Cd, Pb, Cu, Zn.
Cu Ta Zn
Tun rOfliBni
Tun rOfliBJli
Tun rOfliBJli
Phc. 1. Po3TamyBaHHa TuniB rogiBii giHHux KopiB 3a piBHeM 3a6pygHeHHa KopMiB paqioHy Ba®KHMH MeTaiaMH 1 - cHiocHo-KopeHeniogHHH; 2 - cHiocHo-ciHa®HHH; 3 - cHiocHo-ciHHHH; 4 - cHiocHo-ciHa®Ho-KoHneHTpaTHHH
y Ta6iuni 1 HaBegeHo 3araibHy KoHnempaniro Ba®-khx MeTaiiB b go6oBoMy paqiom giHHux KopiB, KoTpa o6yMoBieHa KopMaMH BignoBigHoi' aKocTi Ta eKoiorinHoi 6e3neKH b norapbox pi3HHx rocnogapcTBax po3TamoBa-hhx HaBKoio npoMucioBoro MicTa, ge yTpuMyBaiuca TBapHHH 3 pi3HHMH TunaMH rogiBii. ,3,ogaTKoBo Bci pani-
ohh 6yiu 36aiaHcoBaHi cneniaibHo po3po6ieHHM amu-tokchhhhm MiHepa^bHo-BiTaMiHHHM npeMiKcoM "Mn-A". TaKo® b Ta6jiHiii 1 BKa3aHo BMicT Ba®Kux MeTaiiB b Moioni KopiB niggocjigHHx rpyn b KiHni gociigy Ta Koe^inieHT nepexogy MmepanbHux eieMemiB 3 panioHy b roTOBy npogyKqiM - MoionHy cupoBHHy.
Ta6.^H 1
BMicT MiHepajibHux ejieMeHTiB Ta Ba®Kux MeTaiiB y paniom Ta Moioni KopiB i Koe^inieHT nepexogy i'x 3 panioHy b moioko (M ± SD)
OaKTHHHa KoHnempania
Tun rogiBii PanioH, Mr/roi Moioko, mt/kt Kn
TBapHH MeTai 1 koh. Ta 2 i 3 gociigHa 1 koh. 2 goc. 3 goc. 1 koh. 2 goc. 3 goc.
Cd 35,85 0,087 ± 0,008 0,031 ± 0,005 0,018 ± 0,002 0,24 0,09 0,05
Chiocho- Pb 738,74 1,835 ± 0,093 0,614 ± 0,085 0,014 ± 0,003 0,25 0,08 0,01
KopeHeniogHHH Cu 2542,56 2,47 ± 0,38 0,31 ± 0,14 0,29 ± 0,09 0,10 0,01 0,01
Zn 7895,19 7,06 ± 0,32 6,01 ± 0,27 4,32 ± 0,84 0,09 0,08 0,06
Cd 26,64 0,09 ± 0,085 0,031 ± 0,008 0,011 ± 0,003 0,34 0,12 0,04
CHiocHo- Pb 606,65 1,641 ± 0,253 0,515 ± 0,064 0,027 ± 0,012 0,27 0,09 0,01
ciHHHH Cu 3728,43 2,54 ± 0,42 0,57 ± 0,26 0,32 ± 0,06 0,07 0,02 0,01
Zn 6306,15 9,93 ± 0,72 6,14 ± 0,56 4,17 ± 0,62 0,16 0,10 0,07
Cd 18,95 0,068 ± 0,017 0,017 ± 0,004 0,012 ± 0,002 0,36 0,10 0,06
Chiocho- Pb 517,97 1,734 ± 0,148 0,016 ± 0,004 0,014 ± 0,004 0,34 0,01 0,01
ciHa®HHH Cu 2128,34 2,36 ± 0,39 0,28 ± 0,09 0,27 ± 0,15 0,11 0,01 0,01
Zn 7565,6 7,93 ± 0,23 4,02 ± 0,16 3,51 ± 0,39 0,11 0,05 0,05
Chiocho-ciHa®Ho-KoHneHTpaTHHH Cd 15,77 0,053 ± 0,019 0,024 ± 0,009 0,014 ± 0,004 0,34 0,15 0,09
Pb 455,64 1,794 ± 0,165 0,331 ± 0,064 0,032 ± 0,008 0,39 0,07 0,01
Cu Zn 1798,64 8619,5 2,63 ± 0,42 8,74 ± 0,40 0,34 ± 0,12 4,97 ± 0,30 0,35 ± 0,17 3,87 ± 0,20 0,15 0,10 0,02 0,06 0,02 0,05
npuMimKa: cTyniHb BiporigHocTi nopiBHaHo 3 gaHHMH KornpoibHoi rpynu P < 0,01; n = 5
,3,ia BcTaHoBieHHa BignoBigHocTi oTpuMaHux gaHux 3aKoHy "HopMaibHoro" po3nogiiy (rayccoBa) HaMH 3acTocoBaHo TecT fflanipo-yiiKa (Shapiro-Wilk's W test), ^o BBa®aeTbca HaHnoTy®HimHM, oco6ihbo 3a HeBeiHKux Bu6ipoK (n < 50) He3aie®Hux rpyn. BMicT Cd, Pb, Cu h Zn, b Moioni KopiB 3 cuioco-KopeHeniogHHM TunoM rogiBii He nignopagKoByeTbca 3aKoHy HopMaibHoro po3nogiiy (puc. 2-3).
TaK caMo He nignopagKoByMTbca 3aKoHy HopMaib-Horo po3nogiiy noKa3HHKH b rnmux niggociigHux rpy-nax 3 cHioco-ciHa®HHM, cuiocHo-ciHHHM Ta chiocho-ciHa®Ho-KoHneHTpaTHHM TunaMH rogiBii.
TecT fflanipo-yiiKa go3BoiHB BH3HanuTH BignoBig-hhh MeTog nogaibmoro aHaii3y nopiBHaHHa Bu6ipoK. BpaxoByMHH Te, ^o o6'eM Bu6ipoK He3HanHHn, Han-6iibm e^eKTHBHHM e cnoci6 3acTocyBaHHa HenapaMeT-puHHoro gucnepcinHoro aHaii3y KpycKaia-yoiiica (a6o H-TecT) (Kruskal-Wallis ANOVA) (puc. 4).
а
Histogram: Cd Shapiro-Wilk W=,80272, p=,00399 ^^ Expected Normal
X <= Category Boundary
б
Histogram: Pb Shapiro-Wlk W=,81595, p=,00593 — Expected Normal
0 I-,-----------1
-0,5 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0
X <= Category Boundary
Рис. 2. Результат анал1зу розподшу дослщжуваних показнишв (bmîct Cd (а), Pb (б) в молощ (мг/кг) кор1в за тестом Шатро-Ушка
а
Histogram: Cu Shapiro-Wlk W=,73208, p=,00056 Expected Normal
-0,5 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5
X <= Category Boundary
б
Histogram: Zn Shapiro-Wlk W=,92066, p=,19713 ^^ Expected Normal
X <= Category Boundary
Рис. 3. Результат анал1зу розподшу дослщжуваних показнишв (вм1ст Cu (а), Zn (б) в молощ (мг/кг) кор1в за тестом Шашро-Ушка
а
Depend.: Cd Kruskal-Wallis ANOVA by Ranks; Cd [Spreadsheet-!} Independent [grouping) variable: Group Kruskal-Wallis test: H (2, N= 15) =12,50000 p =.0019
Code Valid N Sum of Ranks Mean Rank
1 1 5 E5.00000 13 00000
2 2 5 40.00000 8.00000
3 3 5 15.00000 3,00000
6
Depend.: Pb Kruskal-Wallis ANOVA by Ranks: Pb [Spreadsheet) Independent [grouping) variable: Group Kruskal-Wallis test: H [2, N= 15) =12,50000 p = 0019
Code Valid N Sum of Ranks Mean Rank
1 1 5 G5.00000 13.00000
2 2 5 40.00000 8.00000
3 3 5 15.00000 3 00000
В Kruskal-Wallis ANOVA by Ranks; Cu [Spreadsheet) Independent [grouping) variable: Group Kruskal-Wallis test: H ( 2, N= 15) =9.420000 p = 0090
Depend.: Cu Code Valid N Sum of Ranks Mean Rank
1 1 5 65.00000 13 00000
2 2| 5 29 00000 5,80000
3 _3_5 26.00000 5,20000
Г
Depend.: Zn Kruskal-Wallis ANOVA by Ranks; Zn [Spreadsheet) Independent (grouping) variable: Group Kruskal-Wallis test: H (2, N= 15) =12,50000 p =.0019
Code Valid N Sum of Ranks Mean Rank
1 1 5 E5.00000 13.00000
2 2 Б 40.00000 8.00000
3 3 Б 15.00000 3.00000
Рис. 4. Наведено величину похибки Р для нульово1 гшотези про те, що вм1ст Cd (а), Pb (б), Cu (в) й Zn (г) в молощ кор1в з силосо-коренеплодним типом год1вл1 у р1зних пщдослщних групах не вщр1зняеться,
в нашому випадку Р < 0,05 - дослщжуваш групи статистично в1рог1дно в1др1зняються одна ввд одно1
На рисунку 5 наведено показники описувально1 статистики.
Оскшьки отримаш нами експериментальш даш не тдпорядковуються закону нормального розпод1лу, ми вважаемо необхадним навести як середньо арифмети-чт значения дослщжуваних показнишв у групах, так i мед1ану з нижньою та верхньою кварплями (рис. 69). Вiдмiннiсть мiж середнiми значеннями показникiв та 1х медiаною незначна i не мае в даному експериме-нтi суттевого впливу на результати дослщжень.
Для зменшення токсично1 дй' важких металiв, зок-рема кадмш та свинцю, i гх переходу в молоко, ус рацiони, незалежно вщ типу годiвлi, були додатково збалансованi спещальним мiнерально-вiтамiнним премiксом "МП-А". Крiм того, для посилення протекторно! дп премiксу застосовувался пщшшрна iн'екцiя бюлопчно-активного препарату "БП-9". Розробленi нами премжси адаптованi до фактичних рацiонiв годiвлi корiв. Пщ час балансування ращошв спостерь гався дефiцит ессенцiальних макро-, мжроелеменпв в кормах основного ращону корiв у всiх чотирьох дос-лщах на фонi пiдвищеного рiвня важких метал1в Cd, Pb, Cu, Zn.
Variable Descriptive Statistics [Spreadsheet!)
Valid N % Valid obs. Mean Median Sum Minimum Maximum Std. Dev. Standard Error
Group 2 5 33,33333 0.031400 0.031000 0 157000 0.025000 0.040000 0.005683 0.002542
Variable Descriptive Statistics (Spreadsheet!)
Valid N % Valid obs. Mean Median Sum Minimum Maximum Std. Dev. Standard Error
Group 3 5 33,33333 0.018400 0.019000 0.092000 0.015000 0,021000 0.002408 0.001077
Variable
Descriptive Statistics (Spreadsheet!)
Valid N
% Valid obs.
Mean
Median
Sum
Minimum
Maximum
Std. De v.
Standard Error
q Group 1
33,33333 1.835400 1,836000 9 177000 1,734000 1 976000 0 093042 0.041610
Variable Descriptive Statistics (Spreadsheet!)
Valid N % Valid obs. Mean Median Sum Minimum Maximum Std. Dev. Standard Error
Group 2 5 33,33333 0.614200 0,598000 _3.071000 0 538000 0.757000 0.085268 0.0381331
Variable Descriptive Statistics [Spreadsheet!}
Valid N % Valid obs. Mean Median Sum Minimum Maximum Std. Dev. Standard Error
Group 3 5 33,33333 0.014400 0.014000 0.072000 0.011000 0.019000 0.003209 0.001435
Descriptive Statistics [Spreadsheet!)
Valid N % Valid obs.
Variable
Mean
Median
Sum
Minimum
Maximum
Lower Quartile
Upper Quartile
StdDev
Standard Error
Group 1
33,333.33 2,470000 2,470000 12,35000 1.Э40000 3 010000 2,410000 2,520000 0 380329 0 170088
Group 1
Variable Descriptive Statistics (Spreadsheet!)
Valid N % Valid obs. Mean Median Sum Minimum Maximum Std. Dev. Standard Error
Group 2 5 33,33333 6 006000 6 010000 30 03000 5,730000 6,310000 0,271164 0121268
Variable Descriptive Statistics (Spreadsheet!)
Valid N % Valid obs. Mean Median Sum Minimum Maximum Std. Dev. Standard Error
Group 3 5 33,33333 4,322000 4,210000 21,61000 3.430000 5,330000 0 837299 0,374452
Рис. 5. Описувальна статистика дослщжуваних показнишв: середнього арифметичного М (Mean), стандартного ввдхилення SD (Std. Dev.), медiани (Median), нижньо! i верхньо! квартiлi (Lower Quartile; Upper Quartile) та ш. вмюту Cd (а), Pb (б), Cu (в) й Zn (г) в молоц rapiB трьох пiддослiдних груп з силосно-коренеплодним типом
годiвлi
а
в
0,11 Mean Plot of Cd grouped by Group Spreadsheetl 10v*15c
0,10 0,09 0,086
0,08
0,07 — \ —
о 0,06 \ —
0,05 — \ —
0,04 • \ 0,031
0,03 0,02 ' Г" 0,018
0,01
1 2 3 Mean I Mean±0,95 Conf. Interval
3,5 Mean Plot of Cu grouped by Group Spreadsheet 10v*15c
3,0
2,5 2,47 .
2,0
a 1,5
1,0
0,5 0,0 \ 0,314 \ 0,294 Î-31
2 3 Mean X Mean±0,95 Conf. Interval
0,10 0,09 0,08 0,07 0,06 0,05 0,04 0,03 0,02 0,01
Box Plot of Cd grouped by Group Spreadsheet1 10v*15c
Box Plot of Cu grouped by Group Spreadsheetl 10v*15c
i Median □ 25%-75% "Г Non-Outlier Range ' " " Outliers
Group hs Extrem es
Рис. 6. Дiаграма середнiх значень (а) та квартiльна дiаграма (б) BMicTy Cd в молощ (мг/кг) KopiB трьох пiддослiдних груп з силосно-коренеплодним типом годiвлi
а
2,2 Mean Plot of Pb grouped by Group Spreadsheetl 10v*15c
2,0 1,8 ~T~ 1,835
1,6 — —V —
1,4 -- \ --
1,2 - \ --
£ 1,0 - \ --
0,8 0,6 \ 0,614
0,4
0,2 0,0 ^S. 0,014
-0,2
1 2 3 » Mean T Mean±0,95 Conf. Interval
б
2,2 Box Plot of Pb grouped by Group Spreadsheet 10v*15c
2,0 . 1,836
1,8 1,6
1,4
1,2
1,0
0,8 0,6 ° 0,598
0,4
0,2 0,0 -0,2 0,014 Median □ 25%-75% *T Non-Outlier Range Outliers ж Extremes
1 2 3
Рис. 7. Д1аграма середшх значень (а) та квартшьна д1аграма (б) вм1сту Pb в молощ (мг/кг) кор1в трьох пщдослщних груп з силосно-коренеплодним типом год1вл1
□ Median
□ 25%-75% "Г Non-Outlier Range
' " Outliers
Group ж Extrem es
Рис. 8. Ддаграма середнiх значень (а) та квартшьна дiаграма (б) вмкту Cu в молощ (мг/кг) rapiB трьох пщдослщних груп з силосно-коренеплодним типом годiвлi
а
Mean Plot of Zn grouped by Group Spreadsheetl 10v*15c
X Mean±0,95 Conf. Interval
< Plot of Zn grouped by Group Spreadsheetl 10v*15c
□ Median
□ 25%-75%
*T Non-Outlier Range
Outliers w Extremes
Рис. 9. Ддаграма середшх значень (а) та квартшьна д1аграма (б) вм1сту Zn в молощ (мг/кг) кор1в трьох пщдослщних груп з силосно-коренеплодним типом год1вл1
а
а
б
б
3,5
0,087
3,0
2,5
2,0
5
0,031
0
0,5
б
Bci pauioHH 6ynu MaKCHMaibHo 36ajaHcoBam 3a Ma-Kpo- i MiKpoeieMeHTHHM CKjagoM 3 ypaxyBaHHaM Mexa-Hi3My BCMoKTyBaHHa Ta gHHaMiKH nepeMi^eHHa Ba®Kux MeTaiiB, 3oKpeMa KagMiro i CBHHuro, b opraHi3Mi TBapHH. Ao CKjagy npeMiKCiB mh bkitohhih eneMeHTH aHTaroHi-cth gocjig®yBaHHx eKoToKCHKaHTiB b KijbKocri, gocra-THin gua 6jioKyBaHHa ix BCMoKTyBaHHa Ha piBHi mjiyH-KoBo-KHmKoBoro TpaKTy. BBegeHHa BiTaMiHiB go CKjagy npeMiKCy cnpuano BigHoBjeHHro ^ionorwHoro CTaHy opraHi3My KopiB, noninmeHHro po6oTH ypa®eHHx oniro-gHHaMinHoro giero nonroTamiB opraHiB Ta CHCTeM. HaM Bganoca goCarTH no3HTHBHoro e^eKTy i 3hh3hth BMiCT BM b Monoui KopiB b yCix roCnogapCTBax 3a onTHMajb-Hoi' aKoCTi, 6e3nenHoCTi MonoKa Ta npogyKTHBHoCTi TBapHH. BMiCT Cd b Monoui ginHHx KopiB 3 chiocho-CiHa^Ho-KoHneHTpaTHHM THnoM rogiBji CTaHoBHB 0,053 ± 0,019 Mr/Kr y nepmin KoHTponbHin rpyni i 3hh-3HBCa go 0,024 ± 0,009 y gpyrin gocjigmH Ta go 0,014 ± 0,004 Mr/Kr y rpeTin gocjigHm rpyni; Pb - 3 1,794 ± 0,165 Mr/Kr go 0,331 ± 0,064 Ta 0,032 ± 0,008 Mr/Kr BignoBigHo; Cu - 3 2,63 ± 0,42 Mr/Kr go 0,34 ± 0,12 Ta 0,35 ± 0,17 Mr/Kr BignoBigHo; Zn 3 8,74 ± 0,40 Mr/Kr go 4,97 ± 0,30 Ta 3,87 ± 0,20 Mr/Kr BignoBigHo (P < 0,01) (Ta6n. 1). npu nboMy r^K BMiCTy KagMiro 3rigHo 3i CTaHgapToM ACTy 3662-97 BCTaHoBjeHa Ha piBHi 0,03 Mr/Kr, CBHHuro - 0,1 Mr/Kr, a PeraaMemy (£C) № 1881/2006 Ha piBHi 0,02 Mr/Kr, Migi - 0,26-0,35 Ta uHHKy - 3-5 Mr/Kr BignoBigHo.
TaKHM hhhom, 3acTocoByronH KoMnneKCHo npeMiKC nuroc npenapaT, HaM Bganoca CyrreBo 3hh3hth nepexig He6e3nenHHx noroTamiB Cd, Pb, Cu, Zn 3 pauioHy rogiB-ni b moioko KopiB, npu nboMy noCHnHTH i'xHro eniMiHa-uiro 3 opraHi3My TBapHH gpyroi' i TpeTboi' gocnigHHx rpyn b yCix roCnogapCTBax 3 pi3HHM THnoM rogiBji, ^o nigT-Bepg®ye noKa3HHK Koe^iuiemy nepexogy. HaH6ijbm aKTHBHa Mirpauia Pb 3 pauioHy b moioko Big6yBajaca y KopiB nepmoi' KoHrponbHoi rpynu 3 CHjoco-cma^Ho-KoneHTpaTHHM THnoM rogiBji: Koe^iuieHT nepexogy CTaHoBHB 0,39, a no Cd - 0,34. nogi6Ha CHryauia cno-CTepiranaca i y KopiB nepmux KoHrponbHHx rpyn 3 chio-CHo-CiHa®HHM THnoM rogiBji, ge Kn CTaHoBHB 0,36 ^ogo Cd Ta 0,34 -^ogo Pb. npu iboMy 3arajbHe Hag-xog^eHHa BM 3 pauioHoM Man®e He Bigpi3Hanoca. y TBapHH 3 CHnoco-ciHa®Ho-KoHieHTpaTHHM THnoM rogiB-ni BMicT Cd b paiioHi CTaHoBHB 15,77 (Pb = 455,64) Mr/ron, a 3 cunocHo-ciHa^HHM - 18,95 (Pb = 517,97) Mr/ron BignoBigHo. HanMeHm imeHCHBHa Mirpauia Cd Ta Pb Big6yBanaca y TBapHH nepmoi KoHrponbHoi rpynu, aKHM 3rogoByBanH panioH CHnoCHo-KopeHennogHoro Tuny: Koe^iiieHT nepexogy KagMiro CTaHoBHB 0,24, a CBHHuro - 0,25. 3rogoByBaHHa npeMiKCy 3HanHo 3hh3hio nepexig Cd, Pb, Cu Ta Zn 3 pauioHy b moioko, ^o noKa-3ye Koe^iuieHT nepexogy, kotphh y KopiB gpyroi gocni-gHoi' rpynu:
> ^ogo Cd CTaHoBHB 0,09 y TBapHH 3 chiocho-KopeHennogHHM THnoM rogiBji; 0,10 - chiocho-ciHa^HHM; 0,12 - chiocho-cmhhm THnoM Ta 0,15 3 ch-nocHo-ciHa®Ho-KoHieHTpaTHHM THnoM BignoBigHo;
> ^ogo Pb - 0,01 y KopiB 3 CHjiocHo-cma^HHM THnoM rogiBji; 0,07 - cHjocHo-ciHa^Ho-KoHieHTpaTHHM; 0,08 - CHjocHo-KopeHennogHHM Ta 0,09 3 chiocho-
CiHHHM THnoM BignoBigHo;
> ^ogo Cu - 0,01 y KopiB 3 cHjoco-cma^HHM Ta CHnoCHo-KopeHennogHHM THnoM rogiBni; 0,02 3 CHnoC-Ho-ciHa®Ho-KoHieHTpaTHHM Ta cunocHo-ciHHHM THnoM BignoBigHo;
> ^ogo Zn - 0,05 y TBapHH 3 CHjocHo-cma^HHM THnoM rogiBji; 0,06 - cunocHo-ciHa^Ho-KoHieHTpaTHHM; 0,08 - cunocHo-KopeHenjogHHM Ta 0,010 3 chiocho-cmhhm THnoM BignoBigHo.
y TpeTift gocnigHift rpyni KopiB, ge gogaTKoBo 3acTo-coByBanaca nigmKipHa iH'eKuia 6ionpenapary, b cepeg-HboMy Koe^iuieHT nepexogy Ba®Kux MeTaniB 3 pauioHy b moioko ^ogo Cd, Pb, Cu Ta Zn CTaHoBHB 0,04.
3acTocyBaHHa npeMiKCy Ta 6ionpenapaTy 3hh3hjo nepexig Ba^Kux MeTaniB 3 pauioHy b mojoko y cepeg-HboMy b 1,5-4,3 pa3y. Haft6inbm gouinbHHMH BuaBunuca THnu rogiBji, 3a kotphx nepexig nonroTaHTiB b MononHy cupoBHHy 6yB HaHMeHm iHTeHCHBHHM - chjocho-KopeHennogHHH Ta cHjocHo-ciHa^HHH.
OSroBopeHHH
Mojoko, oTpuMaHe Big KopiB nepmux (KoHTponbHHx) rpyn He BignoBigano BHMoraM eKonorinHoi 6e3neKH 3rigHo 3i CTaHgapToM ACTy 3662-97. 3acTocyBaHHa b pauioHax rogiBji MiHepajbHo-BiraMiHHoro npeMiKCy "Mn-A" Ta nigmKipHa iH'eKiia 6ionpenapary "En-9" cnpuanu cyrreBoMy 3HH®eHHro iHTeHCHBHocTi nepexogy Ba^Kux MeTaniB Cd, Pb, Cu Ta Zn 3 pauioHy b KiHieBy npogyKiiro - mojoko. 3a TaKux yMoB npoBegeHHa eKC-nepuMeHTy Bganoca oTpHMaTH Haft6ijbm eKonorinHo 6e3nenHe mojoko Big KopiB He nume TpeTboi, a h gpyroi gocnigHoi rynu 3 CHjocHo-cma^HHM THnoM rogiBji TBapHH npu cno^HBaHHi ciHa nrouepHoBoro 2,9 Kr, ciHa 3naKoBo-6o6oBoro 2,7 Kr, cunocy KyKypyg3aHoro 17,9 Kr, ciHa^y nrouepHoBoro 9,9 Kr, gepTi BiBcaHoi 1,2 Kr Ta ropoxoBoi - 690 r. 3a crpyKTyporo pauioHy Ha cunoc i ciHa® npunagae 60,8%, ciHo - 22%, KoHueHTpo-BaHi KopMH - 17,2%. BMicT ycix nonroTaHTiB y Monoui 6yB HanMeHmHM. y KopiB 3 cunocHo-KopeHenjogHHM THnoM rogiBji TaK caMo eKonorinHa 6e3nenHicTb MonoKa BignoBigana BHMoraM CTaHgapTy, ane nume y KopiB TpeTboi gocnigHoi rpynu (P < 0,01), a 3a BMicroM Migi i b KopiB gpyroi gocnigHoi rpynu (P < 0,01). 3aranoM b ycix eKcnepHMeHTax 3 pi3HHMH THnaMH pauioHiB 3rogoByBaH-Ha npeMiKCy cnpuano noninmeHHro aKocTi Ta eKonorin-Hoi 6e3neKH BHpo6neHoro MonoKa, KoTpe BignoBigano BHMoraM ACTy 3662-97 "Mojoko KopoB'ane He36upa-He. BuMoru npu 3aKyniBji", a 3a BMicroM CBHHuro, MiK-poopraHi3MiB Ta coMarHHHHx KjiTHH CTaHgapTy (Perna-MeHTaM (£C) №853/2004 Ta №1881/2006) KpaiH GBpo-nencbKoro Coro3y; 36inbmeHHro mojohho' npogyKTHB-HocTi TBapHH (P < 0,01), KoTpa cTaHoBHna y cepegHboMy b KopiB gpyroi i TpeTboi gocnigHHx rpyn 17-22 Kr 3a go6y nopiBHaHo 3 KoHTponbHoro rpynoro - 14 Kr (P < 0,01).
niggocnigHi KopoBH 3 cunocHo-KopeHenjogHHM THnoM rogiBji cno®HBanu KopMH 3 Han6inbmHM piBHeM 3a6pygHeHHa Cd. B eKcnepHMemi gocarHyTo CTinKoi TeHgeHuii nocuneHHa eKCKpeuii uboro MiHepajbHoro eneMeHTa 3 cenero (P < 0,01) 3MeHmyronu thm caMHM noro aKyMyjiauiro b opraHi3Mi TBapHH Ta nepexig y mo-joko. y gocnig®eHax rnmux BneHHx BHKopucTaHHa b
рацюнах год1вл1 бугайщв на в1дгод1вл1 силосу i3 зла-ково-бобово! сумiшi (пелюшко^всяно!) знижувало концентрацш свинцю та коефiцieнт його переходу в найдовший м'яз спини (продукцш), печiнку та нирки (Savchenko еt al., 2011).
Мiнеральнi елементи рацюну в органiзмi жуйно! тварини поглинаються через епiтелiальнi клiтини, котрi встилають шлунково-кишковий тракт, щоб далi потрапити в кров для використання тканинами i в т. ч. надходження в молоко. Основна частина мшеральних елементiв всмоктуеться у тонкому ввддш кишечнику. Залежно вiд складу хiмуса, його рН, можуть ввдбува-тися рiзнi механiзми всмоктування мшеральних еле-ментiв, у т. ч. i таких важливих для оргашзму тварини в умовах штоксикацп Cd, Pb, як кальцiй, фосфор, марганець, калш, кобальт, селен, сiрка та ш. Один з таких механiзмiв наведено на рисунку 10.
Paracellular Transport Ч* Г v+
v v
Solvent Drag
Lamina Propria
Рис. 10. Схема мехашзму всмоктування мшеральних елеменпв у ШКТ Ентероцити, котрi покривають шлунково-кишковий тракт, з'еднаш один з одним за
допомогою вузьких сполучнотканинних бiлкiв.
Парацелюлярне поглинання включае в себе рух юшв (позначено Y+), напрямок дифузи вниз, !х елект-рохiмiчний гращент через пору в щiльному контакт i в iнтерстицiальний простiр (позначено IS) через щшь-нi з'еднання. Розчиненi у водi (позначенi Z) мшерали можуть перемiщуватися по щшьному контакту з об'емним потоком води, котрий ввдомий як опiр роз-чинника. Трансцелюлярне поглинання включае в себе мехашзми, що дозволяють мiнералам (позначеш X+) перейти апiкальну мембрану, щоб перемiщуватися по цитоплазмi клiтини i для перемiщення iонiв через базолатеральну клiтину в IS та власну пластинку для входу в судинну систему (схема механiзмiв за Goff, 2018).
Мiнерали можуть бути нерозчинними i неюшзова-ними в рубщ, в меншiй мiрi - в кишечнику, що робить !х марними для тварини. Вченими (Goff, 2018) вивче-ш фактори, котрi iнгiбiрують або сприяють розчинно-стi мiнералiв. Мiнерали можуть бути класифiкованi як позитивно заряджеш катiони та негативно заряджеш анiони. Ввдносна кiлькiсть катюшв порiвняно з пог-линутими анюнами допомагае визначити кислотно-лужний стан тварини. Деяк мiнерали, так1 як селен, введеш нами до складу премшсу, вiдiграють важливу
роль як кофактор антиоксиданлв i допомагають зме-ншити окислювальний стрес, так само !х надлишок може призводити до утворення вiльних радикалiв, котрi, навпаки, спричиняють стрес (Goff, 2018). В експериментах на дшних коровах, котрi передбачали збагачення рацiону селеном, вдавалося не лише по-лiпшити антиоксидантний статус тварин, а й отрима-ти молоко з нижчим вмютом соматичних клiтин (Seboussi еt al., 2016), що шдтверджуеться i нашими дослщженнями (Portjannyk, 2002; Mamenko & Portjannik, 2008; Mamenko еt al., 2010). Очевидно, силосно-сшажний та силосо-коренеплодний тип годь влi разом з антитоксичним премшсом найкраще за-безпечили функцiонування тих транспортних мехаш-змiв, котрi зменшили всмоктування в кров важких металiв, особливо, Cd та Pb. Найменшим вмiст Cd в кровi був зафiксований у корiв першо! контрольно! групи з силосно-сшажно-концентратним типом годiв-лi 77,94 нмоль/л, потiм у корiв з силосно-сшажним типом - 81,17 та силосно-коренеплодним -98,34 нмоль/л вiдповiдно. Щодо Pb так само сислос-но-сiнажний тип був на другому мюш 5,74 мкмоль/л. Силосно-сiнажний тип годiвлi за вмютом в кровi Cd та Pb впевнено був на еколопчно ефективним i у ко-рiв друго! дослiдноl групи, де до основного рацюну додатково згодовувався мшерально-вггамшний пре-мiкс. Iнтенсивнiсть переходу полютанлв з шлунково-кишкового тракту в кров зменшилася i становила щодо Cd 48,19 нмоль/л, а щодо Pb - 2,07 мкмоль/л (Р < 0,01).
Кожна лшарська рослина, яка була введена до складу бюпрепарату, володша сво!м бiологiчним впливом. Екстракт лимонника китайського здатний захищати печiнку, нирки, селезiнку, серце, легеш вiд токсичного впливу важких металiв, зменшувати нега-тивнi канцерогеннi процеси в молочнiй залозi, пов'язанi з м^ашею в кров та молоко Cd i Pb, запобi-гати окисленню печiнкових лiпiдiв; екстракт елеуте-рокока сприяе захисту органiзму тварини вщ шкодливого впливу важких металiв, i не лише Cd та Си, а i Pb та Zn, що п1дтвердилося нами в дослвдах, активiзувати iнтенсивнiсть виведення полютантiв (Cd, Pb, Cu, Zn) з кров^ молока, внутрiшнiх оргашв та систем органiз-му. Застосування цих рослинних препаратiв нормалi-зуе кров'яний тиск, виявляе iмуностимулюючу дш, протистояння стресовому впливу i стимулюючий вплив на наднирковi залози, що сприяло вiдновленню обмiну мiнеральних речовин в оргашзмг Екстракт ниркового чаю сприяв посиленню елiмiнацil важких металiв, ефективно протидiяв розвитку проте!нурй', сприяв ввдновленню роботи ниркових канальцiв та клубочково! iнфiльтрацil в нирках, запоб^ дегенера-тивним змiнам у цьому важливому органi пiд час штоксикаци. Також важливим було значения в склащ розробленого бiопрепарату барбарису звичайного, який за масовим спiввiдношениям фактично зайняв 3-е мiсце - 12%, що обумовлюеться активними речови-нами, високим вмiстом вiтамiнiв С та Е, каротину, яблучно! i лимонно! кислот, котрi пiдтримують нор-мальне функцiонування циклу Кребса, а аскорбшова кислота, за даними (Embaby & Afifi, 2016), е одним з водорозчинних антиоксиданлв i виконуе захисну
^yHKiiro npoTH Cd-iHgyKOBaHHx ricTOioriHHHx 3mîh b nenmii, HHpKax, jereHax, uhtotokchhhoctî gja kîctko-Boro Mo3Ky. ®upopo3HHHHHH BiTaMiH E - oguH 3 Han-6ijbm Ba^iHBHx gja iHToKCHKoBaHoro opraHi3My amu-oKCugaHTHHH ^arcrop, io 3axuiae TKaHHHu Big okhc-jroBajbHoro cTpecy, BHKoHye pi3Hi $Î3ioioriHHÎ $yHK-liï, b t. h. aKienrop BijbHux paguKaiÎB, 3ano6iraroHu nepeKucHoMy oKuciMBaHHM jinigiB, renaTonpoTeKTop neHiHKH Big 6îoxîmîhhhx nopymeHb, ricroioriHHHx 3mîh b pe3yibTaTÎ BnjuBy Ba®Kux MeTajiB (Al-Attar, 2011).
TaKHM hhhom, bmîct Cd, Pb Ta Cu b paniorn cujioc-Ho-ciHa®Horo Tuny 6yB HanMeHmuM, nepexig b mojoko KagMiro Ta cbhhuto - Han6ijibmuM (Kn nepmoï Konrpo-jbHoï rpynu), a aKicTb Ta eKojoriHHa 6e3neHHicrb npo-gyKiiiï (gpyra i TpeTa gocjiigHi rpynu) - HanKpaigoio; b paniorn cucjocHo-KopeHenjogHoro Tuny BMicT Cd Ta Pb b paniorn 6yB Han6ijbmHM, nepexig b mojoko - Han-MeHmuM (Kn nepmoï KoHrpojbHoï rpynu), aKicTb Ta eKojoriHHa 6e3neHHicrb npogyKiiï (gpyra i TpeTa gocji-gHi rpynu) BignoBigaju BuMoraM gep^aBHoro cTaHgapTy ^,CTy 3662-97, io goBoguTb e^eKTuBHicTb 3acrocy-BaHHa b rogiBji KopiB npeMiKcy "Mn-A" Ta rn'eKiiï 6ionpenapaTy "En-9". 3arajoM orpuMaHun pe3yjbTar e Ba^juBuM HayKoBuM gocarHeHHaM.
Biiciumuii
Bupo6HuiTBo KopoB'anoro MojoKa npu 3rogoByBaH-Hi KopMiB 3a6pygHeHux 3 nepeBuieHHaM gonycTuMux HopM BMicTy Ba^Kux MeTajiB, oco6jiubo TaKux aK Cd Ta Pb, e 6ijbm eKojoriHHo 6e3neHHuM BuKopucTaHHa paii-oHiB cujocHo-KopeHenjogHoro Tuny 3 aKux Big6yBaeTb-ca MeHmun nepexig noroTamiB b MojoHHy cupoBuHy. nicja 3acTocyBaHHa npeMiKcy HanMeHmy Mirpaiiro Pb b MojoHHy cupoBuHy Maju paiioHu He jume cucocho-KopeHenjogHoro Tuny, a h cuflocHo-crna^Horo Ta cujo-cHo-ciHa®Ho-KoHieHTpaTHoro Tuny, a iogo Cd - cujo-cHo-KopeHenjogHoro, cujocHo-ciHa^Horo Ta cujocho-ciHHoro Tuny. ^,ogaTKoBe 3rogoByBaHHa TBapuHaM cne-liajbHux MiHepajbHo-BiTaMiHHux npeMiKciB cnpuae y 22,5 pa3y 3Hu®eHHro nepexogy ToKcuKaHTiB 3 paiioHy b mojoko, a 3a cyMicHoï iH'eKiiï 3 6ionpenapaToM - Bupo-6jeHHro BucoKoaKicHoro eKojoriHHo 6e3neHHoro MojoKa 3a pi3Hux TuniB rogiBji ginHux KopiB.
nogajbmi gocjig^eHHa cnpaMoBaHi Ha nig6ip onru-MajbHux TuniB rogiBji KopiB Ta ïx 6ajaHcyBaHHa MiHe-pajbHo-BiTaMiHHuM npeMiKcoM, io6 3a6e3neHuTu He jume 3MeHmeHHa nepexogy Ba^Kux MeTajiB 3 paiioHy b mojoko, a h Bupo6HuiTBo MojoKa 3 yMicroM nojroTaH-TiB b Me®ax piBHiB eKojoriHHoï 6e3neKu.
References
Al-Attar, A. (2011). Vitamin E attenuates liver injury induced by exposure to lead, mercury, cadmium and copper in albino mice. Saudi Journal of Biological Sciences, 18(4), 395-401. doi: 10.1016/j.sjbs.2011.07.004. Bigalke, M., Ulrich, A., Rehmus, A., & Keller, A. (2017). Accumulation of cadmium and uranium in arable soils in Switzerland. Environmental Pollution, 221, 85-93. doi: 10.1016/j.envpol.2016.11.035.
Bomko, V., Kropyvka, Yu., Bomko, L., Chernyuk, S., Kropyvka, S., & Gutyj, B. (2018). Effect of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese, and Cobalt on the Manganese balance in high-yielding cows during first 100-days lactation. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 420-425. doi: 10.15421/2018_230 (in Ukrainian).
Bucjak, V. (2002). Transformacija vazhkyh metaliv iz kormu u moloko na tli dii ceolitu. Visnyk Sums'kogo nacional'nogo agrarnogo universytetu, 6, 585-588 (in Ukrainian).
Bucjak, V., Kravciv, R., & Bucjak, G. (2005). Ekologichnyi monitoring vedennja tvarynnyctva u biohimichnyh provincijah. L'viv: Papirus (in Ukrainian).
Canty, M., Scanlon, A., Collins, D., McGrath, G., Clegg, T., Lane, E., Sheridan, M., & More, S. (2014). Cadmium and other heavy metal concentrations in bovine kidneys in the Republic of Ireland. Science of The Total Environment, 485-486, 223-231. doi: 10.1016/j.scitotenv.2014.03.065.
Embaby, A., & Afifi, O. (2016). Histological Study on the Protective Role of Ascorbic Acid on Cadmium Induced Cerebral Cortical Neurotoxicity in Adult Male Albino Rats. Journal of Microscopy and Ultrastructure, 4(1), 36. doi: 10.1016/j.jmau.2015.10.001.
Fischer, W., Schilter, B., Tritscher, A., & Stadler, R. (2011). Contaminants of Milk and Dairy Products | Environmental Contaminants, Encyclopedia of Dairy Sciences (Second Edition), 898-905. doi: 10.1016/B978-0-12-374407-4.00105-9.
Goff, J.P. (2018). Invited review: Mineral absorption mechanisms, mineral interactions that affect acid-base and antioxidant status, and diet considerations to improve mineral status. Journal of Dairy Science, 101(4), 2763-2813. doi: 10.3168/jds.2017-13112.
Gordijenko, O., Kostik, Ja., & Surovceva, O. (2006). Ocinka ekologichnogo stanu gruntiv za vmistom va-zhkyh metaliv. I-j Vseukrain. z'jizd ekologiv: mizhnar. nauk.-tehn. konf.: tezy dop., 247 (in Ukrainian).
Gutyj, B., Mursjka, S., Hufrij, D., Hariv, I., Levkivska, N., Nazaruk, N., Haydyuk, M., Priyma, O., Bilyk, O., & Guta, Z. (2016). Influence of cadmium loading on the state of the antioxidant system in the organism of bulls. Biosystems Diversity, 24(1), 96-102. doi: 10.15421/011611 (in Ukrainian).
Gutyj, B., Stybel, V., Darmohray, L., Lavryshyn, Y., Turko, I., Hachak, Y., Shcherbatyy, A., Bushueva, I., Parchenko, V., Kaplaushenko, A., Krushelnytska, O. (2017). Prooxidant-antioxidant balance in the organism of bulls (young cattle) after using cadmium load. Ukrainian Journal of Ecology, 7(4), 589-596. doi: 10.15421/2017_165.
Gutyj, B.V., Gufriy, D.F., Binkevych, V.Y., Vasiv, R.O., Demus, N.V., Leskiv, K.Y., Binkevych, O.M., & Pavliv, O.V. (2018). Influence of cadmium loading on glutathione system of antioxidant protection of the bullocks'bodies. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 34-40. doi: 10.32718/nvlvet9207.
Hashemi, S. (2018). Heavy metal concentrations in bovine tissues (muscle, liver and kidney) and their relationship with heavy metal contents in consumed feed. Ecotoxicology and Environmental Safety, 154(15), 263-267. doi: 10.1016/j.ecoenv.2018.02.058.
Hmel'nic'kij, G., Homenko, V., & Kanjuka, O. (1994). Veterinarna farmakologija. K.: Urozhaj (in Ukrainian).
Kulik, M., Zasuha, T., & Velichko, I. (1995). Tradicijni i netradicijni mineraly u tvarinnyctvi. Sil'gosposvita (in Ukrainian).
Lavryshyn, Y.Y., Gutyj, B.V., Palyadichuk, O.R., & Vishchur, V.Y. (2018). Morphological blood indices of the Bull in experimental chronic cadmium toxicosis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 108-114. doi: 10.32718/nvlvet8820.
Mamenko, A., Portjannyk, S., & Ivanov, G. (2010). Mygracyja tjazhelyh metallov v moloko korov v uslovijah zagrjaznenyja okruzhajushhej sredy polljutantamy i ksenobiotykamy. Vestnyk Ul'janovskoj gosudarstvennoj sel'skohozjajstvennoj akademyy. Nauchno-teoretycheskyj zhurnal, 2(12), 85-91 (in Russian).
Mamenko, O., & Portjannik, S. (2008). Porushennja gomeostazu bilkiv v organizmi dijnih koriv pri zgodovuvanni kormiv z perevishhenim vmistom vazhkih metaliv. Naukovij visnik L'vivs'kogo nacional'nogo universitetu veterinarnoi medicini ta biotehnologij im. Gzhic'kogo, 10, 2(37), 222-231 (in Ukrainian).
Mamenko, O., Tatuzjan, R., Djurych, G., Jeres'ko, G., Jacjuta, M., Mishhenko, M., Kozachenko, O., Homenko, V., Jakubchak, O., Tjutjun, A., Kryzhanivs'kyj, Ja., Pabat, V., Dovgyj, A., Marchuk, L., Gurejeva, V., Babichuk, M., Marchenko, G., Ostapiv, N., & Savchuk, G. (1997). Derzhavnyj standart Ukrai'ny 3662-97. Moloko korov'jache nezbyrane. Vymogy pry zakupivli (in Ukrainian).
Ostapyuk, A.Y., & Gutyj, B.V. (2018). Influence of cadmium loading on morphological parameters of blood of the Laying Hens. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 48-52. doi: 10.32718/nvlvet8808.
Podobed, L., Candur, N., Skrylev, N., & Nikitin, A. (1996). Tehnika sostavlenija racionov kormlenija, kormosmesej i kombikormov dlja sel'skoho-zjajstvennyh zhivotnyh. Odessa: OGOSHOS (in Ukrainian).
Portjannik, S. (2002). Udoskonalennja tehnologii virobnyctva ekologichno chistogo moloka v umovah zabrudnennja kormiv vazhkimi metalami. Problemy zooinzhenerii ta veterinarnoi medycyny. Zbirnyk naukovyh prac' Harkivs'koi derzhavnoi
zooveterynarnoi akademii, 11, 317-322 (in Ukrainian).
Portjannyk, S. (2002). Vplyv premiksu i preparatu "T" na otrymannja ekologichno chystogo moloka. Visnyk Sums'kogo nacional'nogo agrarnogo universytetu. Naukovo-metodychnyj zhurnal serija "Tvarynnyctvo", 6, 471-474 (in Ukrainian).
Praice, W. (1972). Analitical atomic absortion spectrometry. London, New-York, Phein, 259-275.
Rahimi, E. (2013). Lead and cadmium concentrations in goat, cow, sheep, and buffalo milks from different regions of Iran. Food Chemistry, 136(2), 389-391. doi: 10.1016/j.foodchem.2012.09.016.
Rezza, C., Albanese, S., Ayuso, R., Lima, A., Sorvari, J., & De Vivo, B. (2018). Geochemical and Pb isotopic characterization of soil, groundwater, human hair, and corn samples from the Domizio Flegreo and Agro Aversano area (Campania region, Italy). Journal of Geochemical Exploration, 184(B), 318-332. doi: 10.1016/j.gexplo.2017.01.007.
Roggeman, S., De Boeck, G., De Cock, H., Blust, R., & Bervoets, L. (2014). Accumulation and detoxification of metals and arsenic in tissues of cattle (Bos taurus), and the risks for human consumption. Science of The Total Environment, 466-467(1), 175-184. doi: 10.1016/j.scitotenv.2013.07.007.
Salvatori, F., Talassi, C., Salzgeber, S., Sipinosa, H., & Bernardi, M. (2004). Embryotoxic and long-term effects of cadmium exposure during embryogenesis in rats. Neurotoxicology and Teratology, 26(5), 673680. doi: 10.1016/j.ntt.2004.05.001.
Savchenko, Ju., & Savchuk, I. (2013). Saponit znyzhuje koncentraciju vazhkyh metaliv u produkcii' svynarst-va. Agropromyslove vyrobnyctvo, 6, 114-118 (in Ukrainian).
Savchenko, Ju., Savchuk, I., Savchenko, M., Chorna, L., Karpjuk, N. (2011). Migracija vazhkih metaliv v sis-temi kormi-organizm bugajciv na vidgodivli. Visnik Zhitomirs'kogo nacional'nogo agroekologichnogo universitetu, 1(28), S. 225-231 (in Ukrainian).
Séboussi, R., Tremblay, G., Ouellet, V., Chouinard, P., Chorfi, Y., Bélanger, G., & Charbonneau, É. (2016). Selenium-fertilized forage as a way to supplement lactating dairy cows. Journal of Dairy Science, 99(7), 5358-5369. doi: 10.3168/jds.2015-10758.
Sokolov, V., Andreeva, N., Nozdrin, G. i dr. (2002). Klinicheskaja farmakologija. M.: Kolos (in Ukrainian).
Zasekin, D. (2000). Detoksikacija nadlishku vazhkih metaliv v organizmi tvarin - zaporuka zberezhennja zdorov'ja ta oderzhannja ekologichno chistoi tvarynnyc'koi produkcii. Nauk. visn. NAU, 28, 258269 (in Ukrainian).
