CC BY
19
Ukrainian Journal of Ecology
UkrainianJournal of Ecology, 2017, 7(3), 73-77, doi: 10.15421/2017_51
ORIGINAL ARTICLE UDC 636.2.083.312.3
Influence of low temperatures on behavior, productivity and bioenergy parameters of dairy cows kept in cubicle stalls
and deep litter system
O.O. Borshch, O.V. Borshch, T. Donchenko, L. Kosior, L. Pirova
Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine Email: tehnologkaf@ukr. net Submitted: 18.05.2017. Accepted: 12.07.2017
We studied the effect of temperature in thermo neutral period and during low temperature on performance, daily behavior, and parameters of bioenergy of cows of Ukrainian red-spotted dairy breed. We observed the cows kept in two loose housing systems: cubicle stalls and deep litter in easy-to-assemble compartments. The decrease in temperature led to decreasing productivity (by 10.86%, 3.55 kg) of cows in cubicle stalls and by 5.65% (1.82 kg) of cows in deep litter housing; the milk fat content increased by 0.09 and 0.08% respectively. During low-temperature period, the cows spent less time feeding, drinking, and walking in both housing systems, but spent more time when relaxing compared to thermoneutral period. The decrease in the duration of cattle feed intake during low temperatures caused a decrease in cattle feed reactions and chewing time for both housing systems. Fate net consumption of nutrition energy that transfer into the milk energy (power index) have decreased in cubicle stalls cows by 2.69% and by 1.16% in deep litter cows during low temperatures. Net energy consumption per 1 MJ of milk energy have dropped to 0.051 MJ in cubical housing cows and to 0.019 MJ in deep litter cows under low temperatures. Key words: cows, temperature, cubicle stalls, deep litter system, productivity, exchange energy, behavior, bioenergetics.
BnniB HM3bKux TeMnepaTyp Ha noBegiHKy, npogyKTiBHicTb Ta 6ioeHepreTiMHi o3HaKi KopiB 3a 6e3npMB'A3Horo yTpiMaHHA b
nerKo36ipHix npMMi^eHHAx
O.O. Eop^, O.B. Eop^, T.A. fl0HHeHK0, ^.T. Kociop, ^.B. nipoBa
BinouepKiBCbKii Hau,ioHa.nbHMM arpapHilyHiBepcurer, Bina ^pKBa, yKpaiHa
Email: tehnologkaf@ukr. net
B CTaTTi HaBefleHi pe3ynbTa™ flccniflxeHb Bn.MBy TeMnepaTypii HaBKo.ni/iwHboro cepegcBM^a y TepMOHei/iTpa.nbHi/11/1 nepicg Ta y nepicg HM3bKOTeMnepaTypHcrc HaBaHTaxeHHA Ha npcgyKTMBHicTb, flc6cBy ncBegiHKy Ta 6iceHepreTMMHi O3HaKM TBapi/iH yKpaiHcbKoi MepBcHc-pn6ci McncMHci ncpcgM 3a pi3HMx BapiaHTiB 6e3npMB'n3Hcrc yrpi/iMaHHn: b 6cKcax Ta Ha rnM6cKil nigcTMnui y nerKc36ipHwx npuMi^eHHax. Ha 3MiHy TeMnepaTypii KcpcBii 3a o6ox BapiaHTiB TexHcncril yTpiiMaHHfl BigpearyBani 3HnxeHHflM npcflyKTiBHccri - Ha 10,86 % (3,55 Kr) 3a 6e3npnB'fl3Ho-6oKcoBoro yrpuMaHHfl Ta Ha 5,65 % (1,82 Kr) 3a TexHcncrii Ha m^ckm niflCTinui- npii ubcMy MaccBa MacTKa xiipy b Mcncui KopiB b uel nepicg niABм^мвcn Ha 0,09 Ta 0,08 % BiflncBiflHc. y nepicg нмзbкcтeмnepaтypнcrc HaBaHTaxeHHA KcpcBii 3a c6cx BapiaHTiB 6e3npnB'fl3Horo yTpuMaHHfl ge^c MeHwe Macy BiTpaMani Ha nciflaHHn KcpMiB, HanyBaHHA Ta xcgb6y, ane 6i.bwe вiAncммвanм y ncncxeHHi nexaMii, ncpiBHAHc 3 TepMcHelTpanbHiM nepicgcM. B uincMy y o6n1qBa TeMnepaTypHi nepicgi TpuBanicrb cchcbhmx aKTiB ncBefliHKi BigncBigana ^i3icncriMHWM HcpMaM. 3HnxeHHfl TpiBanccTi cncxuBaHHfl KcpMy y nepicg TeMnepaTypHcrc HaBaHTaxeHHA cnpiMiHinc 3MeHweHHn MiicenbHocri kcpmcbmx peaKuil Ta TpiBanccTi xylKi y KopiB 3a c6cx TexHcncril yTpiMaHHA. flcnn нeттc-вмтpaт eHeprii KcpMiB, AKa nepexcflHTb b eHepriro McncKa (eHepreTiMHil iHgeKc) y nepicg TeMnepaTypHcrc HaBaHTaxeHHA знмзмnacb 3a 6eзnpмв'nзнc-6cкccвcrc yrpuMaHHfl Ha 2,69 %, a Ha rnn6oKii/i nigcTinui - Ha 1,16 %. MucTi
витрати енергп на 1 МДж енергГГ молока у перюд низьких температур знизились на 0,051 МДж у KopiB в умовах безприв'язно-боксового утримання та на 0,019 МДж на глибокм пщстилцк
Ключов1 слова: корови, температура, безприв'язно-боксове утримання, глибока пщстилка, продуктивнкть, обмiнна енергiя, поведiнка, бюенергетика.
Вступ
Ефективнiсть виробництва молока багато в чому залежить вщ того, як правильно використовують тварин з урахуванням Ухых бюлопчних особливостей, в тому чиш поведiнки (Lukhtay, 2009; Lindstrom, 2000; Naomi, 2007). ПоведЫка - один i3 найважливiших показниюв виявлення всiх вiдхилень у здоровТ та продуктивностi тварин. Вона проявляеться у всiх елементах технологи виробництва, утворюючи в комплекс з 1шматичними (погода, мкро^мат), планувальними (примiщення, спйла, вигульнi майданчики), технiчними (механiзми i обладнання) i органiзацiйними (розпорядок доби) складну систему «оргаызм-середовище» (Filho et al., 2012).
Вiдомо, що змiна зовнiшнiх умов призводить до перебудови адаптивно!' поведiнки тварин, УхньоУ руховоУ активностi. У певному середовищi поведiнка тварин залишаеться постiйною лише тод^ коли íхнiй добовий режим не обмежуеться i не мае додаткових навантажень (Graunke et al., 2011; Lendelova, Botto, 2011). Тварина i середовище, в якому вона живе, становлять одне цте. Кожна змЫа умов навколишнього середовища викликае деяке порушення життевоУ рiвноваги тварин, змушуючи Ух пристосовуватися до цих змЫ. Здатнiсть корiв протистояти цим змЫам залежить вiд видових, породних, вкових i технологiчних вiдмiнностей (Adamczyk et al., 2011; Angretska & Herbut, 2015; Herbut, 2013; Tousova et al., 2017; Tsyupko et al., 1995).
Метою дошджень було вивчення продуктивносп, добовоУ поведЫки та бюенергетичноУ оцЫки корiв украУнськоУ червоно-рябоУ молочноУ породи за рiзних варiантiв безприв'язного утримання у рiзнi перюди температурного навантаження.
Матер1али та методи дослщжень
Дослiдження проводили у ТДВ «Терезине» (вiддiлення Вiльнотарасiвське) Бiлоцеркiвського району КиУвськоУ областi на фермi з безприв'язно-боксовим утриманням i до!'нням на робол-автомат VMS DeLaval-2012 та у ТОВ «А1С» Таращанського району КиУвськоУ областi де застосовуеться технологiя утримання на глибокм довгонезмiннiй пiдстилцi з доУнням на установцi «Паралель». У господарствах було сформовано групи високопродуктивних корiв украУнськоУ червоно-рябоУ молочноУ породи 2-У та 3-У лактацм у перюд роздою (30-50-й день) по 15 голiв. У обох господарствах тварин утримують в примщеннях легкозбiрного типу. Дослiдження проводили упродовж двох пер^в: 1-й перiод -термонейтральний (середня добова температура пов^ря до -2°С, у примiщеннях вiд +3,1 до +4,6°С) i 11-й перюд -температурного навантаження (середня добова температура -11,1 °С, у примщеннях вщ -4,54 до -7,87°С). Кожен перюд тривав по 10 дiб. Рiвень годiвлi у господарствах високий, енергетична цмнкть спожитих кормiв складае 245-250 МДж/корову. Добову поведiнку корiв вивчали за методикою А. А. Бондаря (Bondar, 1983). Енергетичний i продуктивний iндекси та питомi витрати енергiУ на молоко визначали вщповщно до методики В.1. Петренка та Ы. (Petrenko, 2003). Результати дослщжень обробляли бюметричним методом варiацiйноУ статистики за Н.П. Плохинским (Plohinskiy, 1969).
Результати досл1дження
Погодно-^матичы умови е важливою складовою правильноУ оргаызаци утримання худоби та суттево впливають на реалiзацiю и продуктивного потен^алу (Angretska & Herbut, 2015; Herbut & Angretska, 2013). Результати дослщжень показали, що зниження температури навколишнього середовища спричинило зменшення продуктивносп корiв та незначне пщвищення масовоУ частки жиру в молоцi за обох варiантiв утримання (табл. 1).
Таблиця 1. Продуктивнiсть та добовi витрати обмiнноУ енергГУ у корiв за рiзних варiантiв безприв'язного утримання у
легкозбiрних примiщеннях_
Показник
Жива маса, кг
Масова частка жиру в молоц^ % Середньодобовий надм за 10 дiб, кг ОбмЫна енергiя, МДж Видшено ОЕ з молоком, МДж_
Варiант безприв'язного утримання
боксове
I
перюд 564±4,41 4,02±0,021 32,71 ±1,49 187,05±12,27 100,91±4,17
II
перюд 564±4,41 4,11 ±0,013 29,16±1,62 182,37±14,59 87,88±6,23
на глибокiй пiдстилцi
I перiод
571 ±5,27 4,18±0,12 32,25±1,11 186,09±12,72 101,55±4,62
II
перiод 571 ±5,27 4,26±0,19 30,43±1,01 187,59±12,41 95,57±5,19
75
В пли в низьких температур на поведНку кор1в
За технологи з безприв'язно-боксовим утриманням витрати обмЫноУ енерги у II перюд знизились на 4,68 МДж, а на глибокм пщетилц навпаки, пiдвищились на 1,50 МДж. Це явище спричинене меншим зниженням продуктивное^ i видiленням обмiнноí енерги з молоком у корiв, яких утримували на глибокм пiдетилцi.
Ветановлено, що в обох гоеподаретвах у рiзнi перiоди температурного навантаження показник тривалоел поУдання корму знаходивея в рекомендованих межах - 4,21-4,45 год за безприв'язно-бокеового утримання та 4,31-4,56 год на глибокм пщетилц (табл. 2). При цьому у II перюд цей показник в обох гоеподаретвах дещо знизивея - на 14 та 15 хв вщповщно. За технологи з безприв'язно-боксовим утриманням передбачено додаткове згодовування концентрованих кормiв залежно вщ стади лактаци та продуктивное^ на кормових стан^ях. Температурне навантаження не вплинуло на даний показник. Тривалiсть вщпочинку корiв у обидва перюди була вищою за утримання на глибокм пiдетилцi: у I перюд - на 37 хв, а у II - на 20 хв. За обох варiантiв утримання ветановлено тенден^ю до збтьшення тривалоел вщпочинку у положены лежачи у перюд низькотемпературного навантаження: на 58 хв за безприв'язно-бокеового утримання та 41 хв на глибокм пщетилц порiвняно з термонейтральним перюдом. В цтому у обидва температуры перюди тривалiсть вщпочинку корiв обох господарств вiдповiдала термiну, передбаченому графком «реального» дня корови (^¡г, 2009). Тривалiеть напування у II перюд за обох технологм знизилась, i становила за безприв'язно-бокеового утримання 28 хв, а на глибоюй пщетилц 27 хв. За технологи з режимним доУнням (глибока пщетилка) тривалiеть перебування корiв на переддоУльному майданчику у обидва перюди була меншою на 39 та 42 хв вщповщно, нiж за технологи з добровтьним доУнням.
Таблиця 2. Тривалiеть основних реакцiй поведмки корiв за рiзних температурних навантажень_
Тривалiсть аклв поведiнки, хв Варiант безприв'язного утримання
боксова на глибокiй пiдетилцi
I перюд II I перiод II
перiод перюд
ПоУдають корми 267±5,21 253±5,73 274±7,11 259±6,47
Лежать 756±12,97 814±15,27 793±14,21 834±10,92
П'ють 37±0,21 28±0,34 39±0,58 27±0,27
Ходять 54±0,14 38±0,29 56±0,29 45±0,33
Стоять на проходах 39±0,28 42±1,08 42±0,33 51 ±0,17
Стоять у боксах 70±1,37 58±1,12 - -
Стоять передыми ногами у боксах 15±0,08 18±0,13 - -
Стоять у зон вщпочинку - - 68±0,14 79±0,36
Стоять бтя поУлки 15±0,11 11 ±0,54 23±0,08 18±0,11
Стоять бiля кормового столу 36±0,32 33±0,57 48±0,22 35±0,51
Чешуться 3±0,004 2±0,003 3±0,002 4±0,002
Перебувають на переддоУльному майданчику 97±3,15 96±4,29 58±4,19 54±4,77
Перебувають у доУльному станку 31 ±0,87 28±0,53 36±0,68 34±0,49
ПоУдають концкорми на кормовм станци' 20±0,53 19±0,38 - -
Змма температурного режиму вплинула на чиеельыеть реакцiй споживання корму коровами (табл. 3). Так за технологи з безприв'язно-боксовим утриманням вона знизилась iз 8,54 до 7,96 разiв, а на глибокм пщетилц - iз 8,41 до 8,03 разiв. Це, в свою чергу, сприяло збтьшенню тривалоел iнтервалiв мiж реакцiями споживання корму за безприв'язно-боксовоУ технологiУ утримання на 11,77 хв (до 149,12 хв) та на глибоюй пщетилц - на 8,43 хв (до 147,07 хв).
Таблиця 3. Стан основного обмму i кормових реакци у корiв за рiзних варiантiв утримання та температурних умов
Варiант безприв'язного утримання
Показник боксове на глибокiй пiдетилцi
I перюд II перюд I перiод II перюд
Витрати ОЕ на пщтримку жиг^яльносл 33,88±2,21 33,88±2,21 34,19±2,03 34,19±2,03
(основний обмiн), МДж
Тривалiеть споживання корму, хв 267±5,21 253±5,73 274±7,11 259±6,47
Чисельысть реакцiй споживання корму, разiв 8,54±0,27 7,96±0,43 8,41 ±0,35 8,03±0,48
Iнтервали мiж реащями споживання корму, хв 137,35±4,73 149,12±7,03 138,64±5,72 147,07±6,77
Тривалiеть жуйки, хв 429±7,38 387±9,56 442±7,54 403±8,53
Чисельысть реакцiй жуйки, разiв 9,46±0,76 8,73±0,59 8,68±0,31 8,45±0,46
Iнтервали мiж жуйками, хв 106,87±4,82 120,61 ±6,34 114,97±5,19 122,72±7,11
Асимтя^я енерги за iнтервал, МДж 3,58±0,16 3,88±0,47 3,93±0,33 4,04±0,39
Затрати часу на 1 МДж, хв 42,50±1,24 42,50±1,24 42,11 ±1,37 42,11 ±1,37
Асимтя^я енерги за одну хвилину, МДж 0,02±0,001 0,02±0,001 0,02±0,001 0,02±0,001
BcraHoBneHo, ^o Tpi/iBanicrb xylKi/i y II nepicg 3MeHwwnacb BiflncBiflHc Ha 42 xb (go 387 xb) 3a 6e3npi/iB'A3Hc-6cKccBcrc yTpiMaHHA Ta Ha 39 xb (go 403 xb) Ha rni/i6cKil/i niflCTinui. 3MeHweHHA Tpi/iBanccn cncxi/iBaHHA KopMy i xylKi/i y II nepicg Ta 36inbweHHn iHTepBaniB Mix ummm npcuecaMi/i cnpi/iAnc niflBi/ii^eHHKi iHTeHCiBHccTi aci/iMmAuii eHeprii 3a iHTepBan Ha 0,30 Mflx 3a 6e3npi/iB'A3Hc-6cKccBci TexHcncrii yrpi/iMaHHA Ta Ha 0,11 Mflx Ha rni/i6cKil/i niflcTi/Lnui.
EHepreTiMHa cuiHKa ^yHKuicHyBaHHA ccc6ni/iBccTel/i KcpiB pc3wi/iproe Mcxni/iBccn Bi/iBMeHHA 6iancriMHi/ix ccc6ni/iBccTel/i ixHbcrc cpraHi3My. BcHa Biflc6paxae rapMcHilHicTb pc3BMTKy TBapi/iH Ta ncegHye eKCTep'epHi, KcHCTiTyuilHi, npcflyKTi/iBHi l eKcnnyaTauilHi xapaKTepi/icTi/iKi/i, ccKinbKi Bi/i3HaMeHHA eHepreTi/iMHci e^eKTi/iBHccn 6icci/iHTe3y McncKa KcpiB npcBcfli/iTbcA 3a Beni/iMi/iHcro xi/iBci Maci/i, Hagcro i BMicTy xi/ipy b Mcncui (Chernenko, 2016). TcMy HaMi/i 6ync cuiHeHc 6icncriMHi BnacTiBccTi TBapiiH i cnpcMcxHccTi ixHbcrc cpraHi3My go Bi/ipc6Hi/iurBa npcgyKuii 3a pi3Hi/ix BapiaHTiB 6e3npi/iB'A3Hcrc yTpiMaHHA Ta b pi3Hi nepicfli/i TeMnepaTypHcrc HaBaHTaxeHHA.
Pe3ynbTaTW gccniflxeHb ncKa3ani/i, ^c Mi/icri Bi/iTpa™ eHeprii Ha Bi/ipc6Hi/iurBc 1 Kr 4 %-rc McncKa 3a c6cx BapiaHTiB yTpiiMaHHA niflBi/i^i/ini/icb Ha 0,007 Mflx y II nepicg (Ta6n. 4). 3a Malxe cflHaKcBci MeTa6cniMHci Xi/iBci Maci/i TBapi/iH b yMcBax o6ox BapiaHTiB yTpi/iMaHHA, Bi/iflrneHHA eHeprii 3 mc.ckcm y pc3paxyHKy Ha 1 Kr MeTa6cniMHci Maci/i icTcTHc знмзмnccb y II nepicg: Ha 0,113 Mflx npi/i 6e3npi/iBA3Hc-6cKccBcMy yTpi/iMaHHi Ta Ha 0,051 Mflx Ha rni/i6cKil/i niflcmnui.
Ta6nuufl 4. BiceHepreTiiMHa xapaKTepi/icn/iKa KcpiB 3a pi3Hix TeMnepaTypHiix HaBaHTaxeHb_
ncKa3HiK BapiaHT 6e3npi/iB'A3Hcrc yTpi/iMaHHA
6cKccBa Ha rni/i6cKil/i niflcTi/rnui
I nepicg II nepicg I nepicg II nepicg
MeTa6cniMHa xi/iBa Maca, Kr 115,73±1,74 115,73±1,74 116,80±1,38 116,80±1,38
Mi/icri BMTpaTM eHeprii Ha 1 Kr 4 %-rc McncKa, 4,119±0,02 4,116±0,03 4,09±0,03 4,11 ±0,02
Mflx
3aranbHi Herrc Bi/iTpaTi/i eHeprii (OE 134,79±1,83 121,76±2,14 135,74±1,47 129,76±2,03
niflTpMMKM+OE BMgineHa 3 mc.ckcm), Mflx/flc6y
EHepreTMMHMl iHgeKc, % 74,86±0,97 72,17±1,08 74,81 ±1,14 73,65±1,21
ripcflyKTMBHMM ¡meKc, Kr MKX McncKa Ha 1 0,24±0,002 0,24±0,003 0,24±0,01 0,24±0,002
Mflx
MwcTi BMTpaTM eHeprii Ha 1 Mflx eHeprii 1,34±0,01 1,39±0,009 1,34±0,02 1,36±0,02
McncKa, Mflx
BigineHc eHeprii 3 mc.ckcm Ha 1 Kr 0,88±0,004 0,76±0,002 0,87±0,003 0,82±0,003
MeTa6cniMHci xmbqi Maci, Mflx
B uincMy McxHa KcHcTaTyBaTi/i, ^c KcpcBi/i yKpaiHcbKoi MepBcHc-pn6ci McncMHci ncpcfli/i 3a pi3Hi/ix BapiaHTiB 6e3npi/iB'A3Hcrc yrpi/iMaHHA y pi3Hi TeMnepaTypHi nepicfli/i MawTb Bi/iccKi eHepreTMMHi iHfleKci/i - Big 72,17 go 74,86 %, npcflyKTiBHi - Big 0,242 go 0,244 Kr npi/i niTcMil BTpaTi HeTTc-eHeprii Big 1,335 go 1,386 Mflx Ha 1 Mflx eHeprii McncKa. Agxe BigcMc, ^c BigHccHc eHepreTMMHc e$eKTi/iBHi/iMi/i e TBapi/iHi/i, AKi MawTb eHepreTi/iMHi/il/i iHgeKc ncHag 50 %, a npcflyKTi/iBHi/il/i - He MeHwe 0,160 Kr npi/i niTcMil Bi/iTpaTi HeTTc-eHeprii MeHwe, Hix 2,0 Mflx Ha 1 Mflx eHeprii McncKa (Ruban & Vasylevskyy, 2015; Shkurko, 2009).
Bmchobkm
Hi3bKa TeMnepaTypa (-11,1 °C i Hi/iXMe) cTae cTpec-^aKTcpcM gnA KcpiB b yMcBax 6e3npi/iB'A3Hcrc yTpi/iMaHHA b nerKc36ipHi/ix npiMi^eHHAx i cnpi/iMi/iHAe cnag KopMoBoi aKTMBHccTi - Tpi/iBanccn cncxi/iBaHHA KopMy Ta xylKi/i i, ak HacnigcK, 3MeHweHHA npcflyKTi/iBHccri. ripi/i ubcMy Tpi/iBanicrb BiflncMi/iHKy y ncncxeHHi nexaMi/i 3pccna Ha 58 xb 3a 6e3npi/iB'A3Hc-6cKccBcrc yTpiMaHHA Ta Ha 41 xb Ha rni/i6cKil/i niflcTi/Lnui.
3a piBHiix piBHA BiTpaT c6MiHHci eHeprii Ha cchcbhmI c6MiH Ta npcflyKTi/iBHicTb, aci/iMinAuiA eHeprii 3a cimh iHTepBan y o6mBa nepicgw 6yna bm^cw 3a TexHcncrii 3 r.пм6cкcw niACтмnкcw - Ha 0,28 Mflx y I nepicg Ta 0,09 Mflx y II nepicg, ^c cBigMiTb npc 6inbw pauicHanbHe 3acBceHHA Ta Bi/iKopi/icraHHA eHeprii KcpMy. BcTaHcBneHc, ^c KcpcBM 3a c6cx TexHcncril yrpMMaHHA e eHepreTMMHc e^eKTMBHMMM.
References
Adamczyk, K., Gil, Z., Felenczak, A., Skrzynski, G., Zapletal, P., Choroszy Z. (2011). Relationship between milk yield of cows and
their 24-hour walking activity. Animal Science Papers and Reports, 29, 185-195. Angretska, S., Herbut, P. (2015). Conditions for cold stress development in dairy cattle kept in free barn during severe frosts.
Czech Journal Animal Science, 2 (60), 81 -87. Bondar, A.A. (1983). Klassyfykatsyya i ispol'zovanye pokazateley povedenyya molochnoho skota dlya sovershenstvovanyya
tekhnolohyy soderzhanyya. Nauchno-tekhnichesiy Byulleten NYYZh LyP USSR, 37, 34-39 (in Russian). Chernenko, O.M. (2016). Rozrobka ta realizaciya selekcijnyx metodiv ocinky konstytuciyi i adaptacijnoyi zdatnosti molochnoyi
xudoby. Thesis of Doctoral Dissertation. Mykolayiv (in Ukrainian). Graunke, K.L., Schuster, T., Lidfors, L.M. (2011). Influence of weather on the behaviour of outdoor-wintered beef cattle in Scandinavia. Livestock Science, 136, 247-255.
77
Bn/MB HH3bKHx TeMneparyp Ha noBegiHKy KopiB
Herbut, P. (2013). Temperature, Humidity and Air Movement Variations Inside a Free-Stall Barn During Heavy Frost. Annals of Animal Science, The Journal of National Research Institute of Animal Production, 13 (3), 587-596.
Herbut, P., Angretska, S. (2013). Forecasting Heat Stress in Dairy Cattle in Selected Barn Zones with the Help of Thi and Thiadj Indexes. Annals of Animal Science. The Journal of National Research Institute of Animal Production, 13 (4), 837-848.
Kozir, V.S. (2009). Sovremennie problemi zhyvotnovodstva. Dnepropetrovsk (in Russian).
Lendelova, J., Botto, L. (2011). Evaluation of thermal-humidity index in animal housing. Bioclimate: In: Source and Limit of Social Development International Scientific Conference. Topolcianky, Slovakia.
Lindstrom, T. (2000). Feeding behaviour in dairy cows. Motivational aspects. Doctoral thesis. Available from: http://epsilon.slu.se/avh/2000/91 -576-5761 -0.fulltext.pdf/
Lukhtay, A.M. (2009). Kharakter povedinky koriv ukrayinskoyi chervono-ryaboyi porody u riznykh za rozmirom tekhnolohichnykh hrupakh. Tavriyskyy naukovyy visnyk, 64 (3), 232-236 (in Ukrainian).
Naomi, A. (2007). The Feeding Behavior of Dairy Cows: Considerations to Improve Cow Welfare and Productivity. Tri-State Dairy Nutrition Conference, Department of Animal Sciences The Ohio State University.
Petrenco, V.I., Barabash, V.I., Dotsennko, L.V. (2003). Bioenergetie value of milk cattle [Bioenerheticheskaya otsenka molochnoho skota]. Ahrarnaya nauka, 8, 28-29 (in Russian).
Plohinskiy, N.A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlya zootehnikov. Moscow, Kolos (in Russian).
Ribeiro Filho, H.M., Peyraud, J., Delagard, R. (2012). Foraging behavior and ruminal fermentation of dairy cows grazing ryegrass pasture alone or with white clover. Pesquisa Agropecuaria Brasileira, 47, 458-465.
Ruban, S.Y., Vasylevskyy, N.V. (2015). Orhanizatsiya normovanoyi hodivli v molochnomu skotarstvi. Kiev: PP Lyuksar (in Ukrainian).
Shkurko, T.P. (2009). Produktyvne vykorystannya koriv molochnykh porid. Dnipropetrovsk, IMA-Pres, 240 (in Ukrainian).
Tousova, R., Duchacek, J., Stadnik, L., Ptacek, M., Pokorna, S. (2017). Influence of temperature-humidity relations during years on milk production and quality. Acta universitatis agriculturae et silviculturae mendelianae brunensis, 65(1), 211 -218.
Tsyupko, V.V., Pronyna, V.V., Vasylevskyy, N.V. (1995). Normyrovannoe kormlenye krupnoho rohatoho skota molochnoho y kombynyrovannoho napravlenyya. Instytut Zhyvotnovodstva UAAN. Kharkov (in Russian).
Citation:
Borshch, O.O., Borshch, O.V., Donchenko, T., Kosior, L. Pirova, L. (2017). Influence of low temperatures on behavior, productivity and bloenergy parameters of dairy cows kept In cubicle stalls and deep litter system. Ukrainian Journal of Ecology, 7[3), 73-77. I This work Is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
