CC BY
13
На всех этапах выращивания дубрав следует проводить интенсивные рубки ухода, которые должны с одной стороны подавлять отрицательное воздействие сопутствующих пород на рост дуба, а с другой - оптимизировать состав смешанных насаждений таким образом, чтобы к возрасту главной рубки получить целевой состав древостоя и максимальную продуктивность. Определенную помощь при проведении рубок ухода должны оказать разработанные нами программы формирования смешанных дубрав для грабовой лесорас-тительной подзоны.
Знание биологической сущности и причин смены дуба грабом позволит нам целенаправленно воздействовать на формирование и выращивание устойчивых дубовых насаждений, а также правильно учитывать последствия хозяйственной деятельности на восстановление дубрав.
Литература
1. Мелехов И.С. Лесоведение. - М.: Лесн. пром-сть., 1980. - 405 с.
2. Кожевников А.М., Решетников В.Ф., Колодий П.В. Дубравы Беларуси: состояние, проблемы и пути улучшения ведения хозяйства в них. Дуб - порода третьего тысячелетия: Сб. научн. тр. ИЛ НАНБ, 1998. - С. 40-49._
УДК630 24:631.43:582.475 Доц. €.О. Кременецька1, канд. с.-г. наук;
2
проф. В.С. Свириденко , канд. с.-г. наук -Нащональний аграрнийун-т
вплив р1зних способ1в доглядових рубань на накопичення та розкладання л1сово1 п1дстилки у 38-р1чних м1шаних соснових насадженнях штучного походження дзвшкзвського л1сництва боярсько! лдс
Проаналiзовано запас, фракцшний склад, частку участ активно! та пасивно! час-тин pi4Horo опаду, люово! тдстилки на секци i3 селективною рубкою догляду, на секци i3 лшшною рубкою, на контрольны секци та у "листянш кулiсi". Встановлено, що "лис-тянi кулiси" сприяють переходу вщ "малопродуктивного сильнозагальмованого" типу розкладу мертво! оргашчно! речовини до "середньопродуктивного загальмованого".
Ключов1 слова: Pinus sylvestris L., доглядовi рубання, селективний догляд, ль нiйний догляд, лiсова тдстилка, опад, фракцiйний склад, iнтенсивнiсть розкладу.
Doc. E.O. Kremenetska; prof. V.E. Svyrydenko - National Agrarian University
Influence of different intermediate treatment methods of the maintenance on accumulation and decomposition of the duff in 38-years mixed pine stands of artificial origin of the Dzvinkivske forestry of the Boyarka forest experimental station
It is analyzed a store, fractional composition, destiny of participation of an active part and passive part of annual debris, a duff on section with selective method of intermediate treatment, on section with linear method of intermediate treatment, on test section and in "deciduous coulisse". It fixed, that "deciduous coulisse" decompositions of a dead organic
1 кафедра лгавництва i мисливствознавства НАУ. E-mail: [email protected]. Тел. (044) 476-86-06.
2 член-кор. ЛАНУ, кафедра лгавництва i мисливствознавства НАУ. Тел. (044) 258-36-66. E-mail: [email protected].
substance to "middle production inhibited" promote transferring from "little productive strongly inhibited" type.
Keywords: Pinus sylvestris L., intermediate treatment, a selective method, a linear method, a duff, a debris, fractional composition, intensity of decomposition.
На сучасному етат важливим е вмшня лiсоводiв прогнозувати стадiю, до яко1 можна збшьшувати продуктившсть насадження та збер^ати його стiйкiсть. Продуктивнiсть i стшюсть насаджень залежить не тiльки вщ типу створення лiсових культур, системи доглядових рубань, але й вщ стану насадження. Стан насадження пов'язаний i3 лiсорослинними властивостями грунту. Величини останшх значною мiрою обумовлюються особливостями накопичення та розкладу люово1 пiдстилки.
Мета наших дослiджень полягала у аналiзi запасiв, фракцiйного складу та штенсивност розкладу рiчного опаду та лiсовоï пiдстилки у соснових насадженнях, що сформувалася в результат застосування в попереднi роки лшшного та селективного способiв доглядових рубань .
Дослщження проводилися в 38^чних соснових деревостанах Кшвсь-кого Полюся, що зростають в умовах свiжого субору. Об'ектом дослiдження е стащонар кафедри лiсiвництва i мисливствознавства НАУ, який належить до люового фонду Дзвiнкiвського лiсництва (кв. 13, вид. 7) Боярсько1' ЛДС (Ки-ïвська область). Iсторiя створення стащонару, його характеристика та резуль-тати мониторингу впливу лiнiйного та селективного способiв доглядових рубань на фiзичнi властивостi грунту вже е опублжованими [5].
Запас опада, -1
10000 9000 8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
|у червн 2002 року
I
6430
|у листопадi 2001 року
2280
IV 5620
V 4820
2210
2770
ЛК 3560
-С екцп
2950
Рис. 1. Запас опаду (у абсолютно-сухому сташ)
Стащонар налiчуе 5 соснових секцш, кожна iз яких вiдокремлюеться вiд iнших дубово-липовими кулiсами. Програмою передбачено дослiдження на сек-цiï I, секцiï IV, секци V, а також у дубово-липовш кулiсi, що вiдокремлюе секцш IV вщ секцiï V. Контрольною секщею прийнято секцiю V, на секци I проведено селективне зрiдження до повноти 0,9, на секци IV - лшшну рубку iз виру-буванням кожного другого ряду. Люостан зростае на дерново-слабошдзолисто-му свiжому глинясто-пiщаному грунт на флювiогляцiальних вiдкладах.
Польовi роботи щодо вiдбору зразкiв люово! шдстилки проводилися в липнi 2001 року при типових погодних умовах для району дослщжень. Вiдбiр зразкiв рiчного опаду проводився в два прийоми: у листопадi 2001 року та у липш 2002 року. Зразки люово! пiдстилки вiдбиралися на площадках 0,25x0,40 м, зразки опаду - 1,0*1,0 м. Повторнiсть вiдбору зразюв люово! тд-стилки та опаду - 30-кратна на кожнш iз секцiй. Наведенi вище величини опадiв та пiдстилки вказують на у абсолютно-сухий стан.
Данi рис. 1 свщчать про те, що за рш пiд полог дослiдних секцш на-дiйшли значнi запаси опаду (до 8,7 т-га-1 на секци I).
Величини запасiв опаду, зiбраних у два етапи, значно вiдрiзняються (у листопадi запас коливаеться у межах 2,2-2,9 т-га-1, а у червш - 3,6-6,4 т-га-1).
За даними табл. 1, у листопадi на секци "листяна кушса" домшуе фракцiя "листя" - 2,1 т-га-1 (70,3 %), на соснових секщях - фракцiя "хвоя" iз максимумом 1,5 т-га-1 (53,8 %) на секци V.
Табл. 1. Запас та фракцшний склад опаду (листопад 2001 р.)
СекцИ' Листя Хвоя Гшки Шишки, Кора Разом
дуба липи клена плоди
I 620 143 23 1092 251 62 89 2280
27,2 6,3 1,0 47,9 11,0 2,7 3,9 100,0
IV 705 31,9 347 15,7 13 0,6 972 44,0 133 6,0 40 1,8 - 2210 100,0
V 449 474 55 1490 227 30 47 2770
16,2 17,1 2,0 53,8 8,2 1,0 1,7 100,0
ЛК 1325 44,9 301 10,2 448 15,2 655 22,2 186 6,3 - 35 1,2 2950 100,0
Примггка: у чисельнику - запас опаду, кг-га-1, у знаменнику - частка фрак-ци, %; ЛК - листяш кулюи
У червнi (табл. 2), порiвняно iз листопадом (табл. 1), у декшька разiв зростае вмiст фракцп "гiлки": на секци I - 2251 кг-га-1 проти 251 кг-га-1, на секци IV - 1275 кг-га-1 проти 133 кг-га-1, на секци V - 2723 кг-га-1 проти 227 кг-га-1, на секци "ЛК" - 1225 кг-га-1 проти 186 кг-га-1.
Табл. 2. Запас та фракцшний склад опаду (червень 2002 р..
№ Фракци Разом
секци хвоя листя гшки кора шишки, плоди
I 932 2508 2251 289 450 6430
14,5 39,0 35,0 4,5 7,0 100,0
IV 1124 1922 1275 658 641 5620
20,0 34,2 22,7 11,7 11,4 100,0
V 752 424 2723 550 371 4820
15,6 8,8 56,5 11,4 7,7 100,0
ЛК 1047 665 1225 395 228 3560
29,4 18,7 34,4 11,1 6,4 100,0
Доцшьно порiвняти дат активно! (листя, хвоя, насшня, кв^ки, луски тощо) та пасивно! (гшки, шишки, кора, плоди) частини опаду. Найбшьше ва-рше пасивна фракщя опаду [3].
За даними табл. 3 у листопадi на вшх секцiях домiнуе активна частина: на секци I - 82,4 %, секци IV - 92,2 %, секци V - 89,1 %, у листянiй кулiсi -92,5 %. У червш участь активно! частини рiзко знижуеться: на секци I -53,5 %, секци IV - 54,2 %, секци V - 24,4 %, на секци "ЛК" - 48,1 %. Рiчний запас активно! частини все ж таки на 2-3 т-га-1 перевищуе рiчний запас пасив-но! частини опаду на секщях I, IV, "ЛК".
Табл. 3. Активна та пасивна частина опаду
Секци У листопад1 2001 р. У червт 2002 р. За р1к
активна пасивна активна пасивна активна пасивна
I 1879 401 3440 2990 5322 3388
82,4 17,6 53,5 46,5 61,1 38,9
IV 2038 172 3046 2574 5097 2733
92,2 7,8 54,2 45,8 65,1 34,9
V 2468 302 1176 3644 3651 3939
89,1 10,9 24,4 75,6 48,1 51,9
ЛК 2729 221 1712 1848 4440 2070
92,5 7,5 48,1 51,9 68,2 31,8
За даними табл. 4 рiчний запас опаду (до 85 %) становлять фракци "хвоя", "листя", "гшки". Найбшьше фракцi! "листя" надшшло на секцi! I (3294 кг-га-1), найбiльше фракцi! "хвоя" - на секци V (2242 кг-га-1), "гшки" -на секци V (2950 кг-га-1).
Табл. 4. Запаси та фракцшний склад рiчного опаду
(у пер1од з листопада 2001 року по червень 2002 року)
№ Фракци Разом
секци хвоя листя гшки кора шишки, плоди
I 2024 3294 2502 378 512 8710
23,2 37,8 28,8 4,3 5,9 100,0
IV 2096 2987 1408 658 681 7830
26,8 38,1 18,0 8,4 8,7 100,0
V 2242 1402 2950 597 399 7590
29,5 18,5 38,9 7,8 5,3 100,0
ЛК 1702 2739 1411 430 228 6510
26,1 42,1 21,7 6,6 3,5 100,0
За Л.О. Карпачевським [3], до головних параметрiв люово! шдстилки вщносяться: потужшсть, будова, запас та фракцшний склад. Потужшсть та будова вщносяться до суб'ективних показниюв, оскшьки вони визначаються вiзуально. Нами дослiджувалися об'ективш параметри лiсово! пiдстилки -фракцiйний склад та запас.
Вщомо, що у шдстилщ вiдбуваються складнi процеси розкладу та пе-ретворення органiчних речовин, як призводять до !х повно! мiнералiзацi!. Найпростiший метод визначення ходу мшерашзаци полягае у спiвставленнi запаЫв абсолютно сухо! речовини (кг-га-1) горизонлв пiдстилки. Здiйснюеть-ся вiн методом сухого просшвання з вичлененням трьох фракцiй: ">5 мм", "5-3 мм", "<3 мм". Перша фракцiя вважаеться не розкладеною, друга - натв-розкладеною, а третя - розкладеною [6].
Вмiст фракци "потерть" у лiсовiй пiдстилцi рiзних секцiй та у кулiсi майже однаковий (77,1-79,5 %). Але, частка рiзних розмiрiв, що становлять "потерть", е рiзною. Частка участi фракци "листя, хвоя" коливаеться в межах 6,2-10,3 %, фракци "кора, гшки, плоди" - 12,6-15,7 %.
Табл. 5. ФракцШний складл'шовсн тдстилки
№ секци Фракци*
хвоя, кора, гшки, потерть Разом
листя плоди >5 мм 5-3 мм <3 мм
I 1078 2488 7830 1549 4455 17400
6,2 14,3 45,0 8,9 25,6 100,0
IV 1974 3873 9868 1899 7056 24670
8,0 15,7 40,0 7,7 28,6 100,0
V 1335 2184 4323 2296 5582 15720
8,5 13,9 27,5 14,6 35,5 100,0
ЛК 1246 1525 3969 1222 4138 12100
10,3 12,6 32,8 10,1 34,2 100,0
1нтенсившсть розкладу опаду визначаеться за опадо-шдстилковим сшв-вiдношенням (1.1. Смольяншов називае його коефiцiентом а) [7]. Коефщент а, встановлений нами для мшаного соснового насадження на секщях I, V, "ЛК" становить 2 роки, а на секци IV - 3 роки. За Бондарем 1.П. [2] коефь цiент а для чистого соснового насадження такого ж вжу (кв. 27 Дзвшювсько-го люництва) е значно вищим - 4,5 роки.
За мiжнародною 10-бальною шкалою Н.1. Базилевич-Л.С. Родiна [1] бал штенсивносл розкладу мертво! оргашчно! речовини е однаковим на вшх секцiях, дослiджуваних нами, i становить "6". Вш вiдповiдае середньопро-дуктивному загальмованому типу кругообiгу.
У стиглих чистих соснових насадженнях в умовах В2/; коефщент а становить близько 12 роюв, а бал штенсивносп - "4" [4] (малопродуктивний сильнозагальмований тип кругообiгу мертво! органiчно! речовини).
Результати наших дослщжень узгоджуються з висновками багатьох вчених про те, що на зменшення величини коефщента а прямо впливае по-родний склад люостану, особливо частка листяних порщ.
Висновки
Встановлено, що за рш пiд полог секцiй значно зросли запаси опадiв (iз максимумом 8,7 т-га-1 на секцi! I).
Виявлено, що запас опаду, зiбраного на соснових секщях у червш 2002 року (коливаеться в межах 4,8-6,4 т-га-1) у 2-3 рази перевищуе запас опаду, вщбраного у листопадi 2001 року (коливаеться в межах 2,2-2,8 т-га-1). Проведено порiвняння фракцшного складу рiчного опаду, зiбраного у два етапи. У червш фракщя "гiлки" була у 9-12 разiв бiльшою, нiж у листопадь У листопадi на всiх секщях домшуе активна частина iз максимумом на секци IV (92,2 %) та секцi! "листяна кулiса"(92,5 %).
У фракцiйному складi лiсово! тдстилки на вЫх секцiях переважае фракщя "потерть" (77-80 %). Встановлено, що бал штенсивност розкладу
мертво! оргашчно! речовини ("6") та тип кругообшу (середньопродуктивний) е однаковим для Bcix секцiй.
Проведено порiвняння штенсивносп кругообiгу мертво! оргашчно! речовини дослщжуваних мiшаних соснових насаджень i3 чистими i встанов-лено, що "листяш кулюи" покращують живлення насадження, оскшьки лис-тяний опад сприяе переходу вщ "малопродуктивного сильнозагальмованого" типу розкладу мертво! органiчно! речовини до "середньопродуктивного за-гальмованого".
Лiтература
1. Базилевич Н.И., Родин Л.Е. Типы биологического круговорота зольных элементов и азота в основных природных зонах северного полушария// Генезис, классификация и картография почв СССР/ Докл. к УШ международному конгрессу почвоведов. - М., 1964. - С. 134-136.
2. Бондар 1.П. Кругооб^ поживних речовин та його вплив на грунти люосташв Ки-!вського Полюся// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.3 - С. 63-69.
3. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы. - М.: Лесн. пром-сть, 1981. - 264 с.
4. Кременецька С.О. Лавницью особливосп коршних люосташв зелено! зони м. Киева та науковi основи покращення !хнього стану: Автореф. дис...канд. с.-г. наук: 06.03.03/ НАУ. - К., 2000. - 19 с.
5. Кременецька С.О., Свириденко B.C. Вплив рiзних способiв та режимiв доглядо-вих рубань на фiзичнi властивостi грунту в молодих соснових насадженнях// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.3 - С. 61-67.
6. Методы изучения биологического круговорота в различных природных зонах/ Базилевич Н.И., Титлянова А.А., Смирнов В.В. и др. - М.: Мысль, 1978. - 181 с.
7. Смольянинов И.И. Биологический круговорот веществ и повышение продуктивности лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1969. - 191 с.
УДК 630*24 Ст. научн. сотрудн. М.С. Лазарева, канд. с.-х. наук;
научн. сотрудн. Л.К. Климович - Институт леса НАН Беларуси
доглядов1 рубання в ялиново-дубових насадженнях б1лорус1
Розроблеш нормативи формування доглядових рубань ялиново-дубових насаджень в умовах Республши Бшорусь, яю базуються на закономiрностях !х росту. На-водяться лiсiвничо-таксацiйнi показники часток насадження, яю залишаються тсля доглядових рубань i штенсивносп розрщжування.
Ключов1 слова: змшаш насадження, ялиново-дубовi деревостани, продуктив-нiсть, нормативи.
Senior scientific employee M.S. Lasareva; scientific employee L.K. Klimovich -
Forest research Institute, NAS Byelorussia
Forest Institute of Belarus National Academy of Sciences Intermediate cuttings in spruce-oak stands in Belarus
The paper focuses on standards of the spruce-oak stands formation in Belarus through intermediate cuttings established on the basis of peculiarities of their development. The paper reports estimated features for the portion of a stand remained after intermediate cuttings and thinning intensity.
Keywords: mixed stands, spruce-oak stands, intermediate cuttings, formation, productivity, standards.
