CC BY
12
вого (Ра§ш зуЬаНеа Ь.) е переважаючою рослинною формашею; де активно дослiджували рiзнi варiанти i повторюваностi доглядiв науковш Мукач1всько1 ЛДС (середина ХХ ст.), але, на жаль, значна архiвна iнформацiя про мiсце зак-ладання пробних площ неповна або втрачена [6].
Мета дослщження - виявити вплив прорiджування рiзноi штенсивносп на рiст та формування природних букових молоднякiв.
Об'екти та методика дослвдження. Оцднювання впливу прорiджування на формування букових деревосташв проводили на постшнш пробнiй площi (ППП). Пробна площа, залежно вiд iнтенсивностi рубки, складалася з чотирьох секцiй i позначалася вiдповiдною лiтерою: А - контрольна секщя, Б - секщя догляду слабкоi iнтенсивностi, В - секщя догляду помiрноl iнтенсивностi, Г -секщя догляду сильно! ^енсивност! У лiсотаксацiйнiй практицi прийнято встановлювати мiнiмальну кiлькiсть дерев на пробнш площi. Зважаючи на це, для проведения прорщжування площа кожно! секцп становила 0,06 га з мшь мальною кiлькiстю дерев на них 327 шт. Таксацшну характеристику деревоста-ну на пробнiй площi наведено в табл. 1.
Табл. 1. Таксацшт показники деревостану на дослгдтй дтянц (2012 р.)
№ п/п
Пщприемство
Люництво
1ндекс типу лку / гос-подарство
Площа, га
Вк, рокiв
Склад деревостану
Вщнос-на пов-нота
ДП "Воло-вецьке ЛГ"
Пщполоз-зянське
Б3-гБк/ букове
0,24
28
5Бкл3Дчр2Гз
0,9
3
Пiд час рубки дерев на секциях дотримувались принципу рiвномiрного зрiджения. Однак, якщо у лiсостанi цiннi деревнi породи мали групове розмь щення, тодi проводили нерiвномiрне вирубування з урахуванням екологii та стану рослин. Метод прорвджування - комбiнований.
Облiк дерев на ППП з проведенням прорщжування здiйснювали за дво-сантиметровими ступенями товщини, на висотi 1,3 м - за породами. Замiри ви-сот визначали у трьох дерев для п'яти центральних ступенiв товщини. У наса-дженнях рiзного ступеня зрiджения оцiиювали такi показники, як поточний приркт за висотою, дiаметром, площею поперечного перетину та об'емом. Для характеристики сумарного об'ему стовбурно! деревини дерев на секщях пробно! площi користувалися загальновiдомою у лковш таксацii формулою
М = N ■V = N ■ О ■ Н ■
де: М - запас деревостану; N - кшьккть дерев деревостану; V, О, Н, ^ - середш об'ем, сума площ перетишв, висоти i видовi числа дерев деревостану. Середш суми площ поперечних перетишв та видовi числа визначали за ввдповвдними таблицями [4], iншi складники формули - за загальноприйнятими у лiсовiй так-сацп формулами (методами) [3].
Результата дослщження. Детальнi облiки дерев на пробнш площi проведено у серпш-вересш 2012 р., пiсля чого, залежно вщ секцii, проведено рубки догляду рiзноl iнтенсивностi. Бiльш детальна характеристика молодняюв та !х аналiз за пробною площею наведен нижче.
Пробна площа № 3 (прорвджування). До рубки на секцкх пробно!' площi налiчувалося вiд 5450 до 6917 шт.га-1 дерев (табл. 2). За середньою висотою де-ревостани на секщях пробно! площi е близькими. Близькими вони е i за серед-нiм дiаметром. Однак через бiльшу кiлькiсть дерев на секцп "Б", порiвняно з ш-шими секциями, середнiй дiаметр дерев на нiй е найменшим. Вважаеться, що на секщях "В" та "Г" кшьккть дерев е меншою порiвняно зi секцiею "А", проте се-реднi дiаметри деревосташв на них е майже однаковими. Очевидно, це пов'яза-но зi складом деревосташв; адже за сумою площ поперечного перетину дерев та запасом, деревостан на секцп "А", порiвняно з iншими секщями, характери-зуеться найвищими показниками.
1нтенсившсть рубки на секциях пробно! площi становила: на секцп "Б" за юлькктю дерев 12 %, а за запасом 4 %, на секцi! "В" - 25 та 14 % ввдповвдно, а на секцп "Г" - 33 та 15 % ввдповвдно. Вирубуванню шдлягали дерева як з пашв-но!, так i з пiдлегло! частин намету. 1з панiвно! частини намету вибирали сучку-ватi, багатовершиннi, з незадовшьною формою стовбура та шшими вадами, зайвi дерева; iз шдлегло! частини намету - всихаючi та всохл дерева.
Табл. 2. Таксацшт показники букових молодняюв до i тсля прорiджування
№ секцп Кшьюсть, тис. шт.-га-1 Сер. висота, м Сер. дiаметр (1,3), см Площа поперечного перетину, м2-га-1 Запас, м3га- КЛасботтету Ц Вщносна повнота
за-галь-на в тому чи^ бука за-галь-на в тому чи^ бука за-галь-ний в тому чи^ бука за-галь-на в тому чи^ бука за-галь-ний в тому чи^ бука
До рубки 2012 р.
Б 6,92 4,18 9,4 10,9 5,7 6,5 19,4 13,8 119,9 87,0 II 0,98
В 5,98 3,32 10,2 11,6 6,4 7,0 20,3 12,6 123,8 78,9 II 0,98
Г 5,45 1,83 9,5 11,5 6,2 6,9 18,4 6,7 117,8 43,1 II 1,0
А 6,53 3,67 9,6 11,0 6,3 6,4 23,3 11,7 155,3 73,6 II 1,10
Зрубано в 2012 р.
Б 0,85 0,17 6,9 9,4 4,1 5,2 1,2 0,4 4,9 1,9 - -
В 1,52 0,30 8,4 11,4 5,4 6,9 3,5 1,1 17,5 7,0 - -
Г 1,78 0,28 8,0 11,4 5,0 6,8 3,6 1,0 17,5 6,5 - -
А
Залишилося тсля рубки в 2012 р.
Б 6,07 4,02 10,0 11,4 6,0 6,6 18,2 13,4 115,0 85,1 II 0,89
В 4,47 3,02 10,8 11,6 6,8 7,0 16,8 11,5 106,3 71,9 I 0,80
Г 3,67 1,55 10,3 11,5 6,7 6,9 14,8 5,7 100,3 36,6 II 0,73
А 6,53 3,67 9,6 11,0 6,3 6,4 23,3 11,7 155,3 73,6 II 1,10
Станом на 2014 р.
Б 6,07 4,02 10,7 12,1 7,1 7,5 24,6 17,7 141,3 102,6 II 1,15
В 4,47 3,02 11,4 12,3 8,0 8,0 23,0 15,1 133,6 89,1 I 1,0
Г 3,67 1,55 10,9 12,2 8,3 7,7 20,6 7,3 133,7 42,7 II 0,97
А 4,67 3,13 11,0 11,5 8,4 7,5 26,8 13,8 171,1 76,1 II 1,25
Шсля проведения рубки на секщях змiнилася повнота деревостану (див. табл. 2). Так, на секцп "Б" повнота знизилась майже на 0,1 од., на секцп "В" -на 0,2 од., а на секцц "Г" - на 0,3 од. Залежно вщ штенсивносп рубки зменши-лися також сума площ поперечного перетину та запас деревосташв. Проте се-
реднi дiаметр та висота деревостанiв на секц1ях, пiсля проведення рубок, зрос-ли. Це свщчить про те, що бiльша частина дерев була видалена з пiдлеглоí час-тини намету. Склад деревостану змiнився частково, лише на секщях "В" i "Г"
(рис.).
Рис. Запаси деревних порiд i склад деревостамв на секщях пробно! плош}
Через два роки тсля проведення рубок на секщях, появилася незначна юлькютъ всихаючих дерев, а на контролi кшьюстъ сухостiйних дерев збшьши-лася вiд 17 до 28 %. Причиною появи всихаючих дерев, на секщях з доглядом, е слабка штенсившсть рубки (за запасом). Незважаючи на значну ктьюсть природного вiдпаду, деревостан на секцп "А" став ще бтьше загущеним (повнота 1,25). Загущеним е деревостан i на секцп "Б" (повнота 1,15), на шших секщях повнота деревостатв зросла до 1,0 (див. табл. 2). Склад деревосташв частково змшився лише на секщях "В" i "Г" (див. рис.), при цьому на секцiях "Б" i "В" вiн став близьким до коршного.
Через два роки тсля рубки поточт перiодичнi прирости дерев, на секщях пробно'' плошД, змiнилися залежно вiд штенсивносп рубки на них (табл. 3). Так, поточний перюдичний прирiст дерев за дiаметром (загальним) е бшьшим на секц1ях зi сильнiшою штенсившстю рубки, за винятком секцп "А", де поточний перюдичний прирют дерев за дiаметром е найбтьшим. За сумою площ поперечного перетину дерев найвищий поточний перюдичний прирют встановле-но на секщях з найбшьшою кiлькiстю дерев тсля рубки (секцп з рубками догляду слабко'' штенсивностГ). Найбтьший поточний перюдичний прирют дерев за запасом виявлено на секцп "Г", дещо менший - на секц1ях "В" i "Б" та най-
менший - на секцц "А". Чiткоi залежност змiни поточного приросту дерев за висотою вiд рiзно! iнтенсивностi рубки на секцкх пробно! площi не просте-жуеться. Варто ввдзначити, що у зв'язку з тим, що природний вiдпад до уваги не брали, середш дiаметр та висота деревостану на секцii "А", порiвняно з iншими секцями, iстотно збшьшилися.
Табл. 3. Змта поточних перюдичних приростiв дерев на ПП№3
№ секцп П эиркт дерев
за висотою, м за дiаметром, см за 2 площ попер. 2 перетину, м 3 за запасом, м
загальний зокрема бука загальний зокрема бука загальний зокрема бука загальний зокрема бука зокрема дуба чер.
А 1,4 0,5 2,1 1,1 3,5 2,1 15,8 2,5 11,9
Б 0,7 0,7 1,1 0,9 6,4 4,3 26,3 17,5 4,1
В 0,6 0,7 1,2 1,0 6,2 3,6 27,3 17,2 2,9
Г 0,6 0,7 1,6 0,8 5,8 1,6 33,4 6,1 13,3
Якщо за запасом поточний перiодичний приркт дерев (загальний) на секциях з бшьшою iнтенсивнiстю рубки е бшьшим, то поточний перiодичний приркт дерев бука е бшьшими на тих секщях, де поточний приркт дерев дуба е мь шмальним i навпаки (див. табл. 3). Це пов'язано з часткою деревно! породи у складi деревостану. Так, якщо у складi буково-дубового деревостану частка дуба становить 4-5 одиниць (секщя "А", "Г"), то приркт дерев дуба е значно бшь-ший порiвняно з тими деревостанами, де дуб поданий 2-ма одиницями (секцк "Б", "В"). Це саме стосуеться i бука. Якщо у складi цього ж таки деревостану частка бука становить 3-5 одиниць (секщя "А", "Г"), то приркт дерев бука е значно меншим порiвняно з тими деревостанами, де частка бука становить 67 одиниць (секщя "Б", "В").
Динамку запаав на секщях пробно! площi та загальну продуктивнкть деревосташв за перiод спостереження наведено в табл. 4.
Табл. 4. Продуктивнкть букових деревосташв залежно вiд iнтенсивностi доглядових рубань
Показник Секщя
А Б В Г
Прорщжування (ПП 3)
1. Запас до рубки 3 -1 м та 155,3 119,9 123,8 117,8
% 100 77 80 76
2. Зрубано в 2012 р. 3 -1 м та - 4,9 17,5 17,5
3. Запас тсля рубки м3га-1 155,3 115,0 106,3 100,3
% 100 74 68 65
4. Приркт за 20132014 рр. 3 -1 м та 15,8 26,3 27,3 33,5
% вщ запасу тсля рубки 10 23 26 33
5. Запас в 2014 р. 3 -1 м та 171,1 141,3 133,6 133,8
% 100 83 78 78
6. Загальна продук-гившсгь (2+3+4) 3 -1 м та 171,1 146,2 151,1 151,3
% 100 85 88 88
Треба зазначити, що пiдiбрати майже iдентичнi секцп' за кiлькiстю дерев та запасом у лкостанах, сформованих природним шляхом, особливо у вшд мо-лодняюв, майже неможливо. Зокрема, якщо рiзниця за кiлькiстю дерев на секщ-ях "Б" та "Г" становить 21 %, то за запасом - 2 % i навпаки: якщо рiзниця за галькою дерев на секцiях "Б" та "А" становить 6 %, то за запасом - 23 (див. табл. 3).
Продуктившсть букових молодняшв. Запас деревостану на секцп "А", до рубки, був найбшьшим, а рiзниця мiж запасом деревостану на контролi та секцп "Г"- запас деревостану на якш е мшмальним, становила 24 %, а шсля проведения рубки - 35 %. На секцiях "А", "Б", "В" i "Г" загальний об'емний приркт деревостану за два роки становив 10, 23, 26 i 33 % вщповщно, вiдносно запаск деревини шсля рубки. Загальний об'емний приркт дерев на секцй' " Г" е вищим на секщях "А", "Б" i "В" у 3,3, 1,4 i 1,3 разк вщповщно. Через два роки пiсля проведення рубки рiзниця мiж запасами деревосташв на контролi та секцп' "Г" зменшилася до 22 %. За запасом та за загальною продуктивнiстю дере-востани на зрвджених секцкх у 2014 р. ще не досягли контролю. Вважаеться, що за запасом ближчим до контролю е деревостан на секцп' "Б", а за загальною продуктивнктю - деревостани на секщях "В" i "Г".
Вважаеться, що на загальну продуктившсть деревосташв найбшьш позитивно впливають рубки догляду у вшд освгглень i прочищень [9]. Вплив прорь джувань на загальну продуктившсть букових деревосташв е меншим, порiвия-но з наведеними вище видами доглядових рубань.
Висновки. Прорiджувания штенсивнктю 33 % за кiлькiстю дерев (15 % за запасом), проведене у жердняку з початковою кшькктю дерев 5450 шт. га-1, через два роки шсля рубки сприяло збшьшенню поточного приросту до запасу деревини шсля рубки на 33 %. За штенсивносп прорiджувания 12 та 25 % за кь лькктю дерев (вiдповiдно 4 та 14 % за запасом) у жердняку з початковою кшькктю дерев вщповщно 6917 та 5983 шт. та"1 за цей перюд поточний приркт до запасу деревини шсля рубок збшьшився на 23 та 26 % вщповщно. У жердняку з початковою кшькктю дерев 6533 шт.та'1, в якому не проводили догляд, поточний приркт до запасу деревини шсля рубки збшьшився на 10 %.
Поточний перюдичний приркт деревних порщ, у вшд прорщжувань, за-лежить вад складу деревостану. Якщо у складi буково-дубового деревостану ча-стка дуба становить 4-5 одиниць, то поточний приркт дерев дуба е значно бшь-ший поркняно з тими деревостанами, де дуб поданий 2-ма одиницями. Якщо у складi цього ж таки деревостану частка бука становить 3-5 одиниць, то поточний приркт дерев бука е значно меншим порiвняно з тими деревостанами, де частка бука становить 6-7 одиниць.
Лггература
1. Воропанов П.В. О повышении общей продуктивности лесов рубками ухода / П.В. Воро-панов. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1960. - 156 с.
2. Георгиевский Н.П. Рубки ухода за лесом / Н.П. Георгиевский. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1957. - 144 с.
3. Гром М.М. Люова таксаця / М.М. Гром. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - 414 с.
4. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / ред. груп. А.З. Швиденко, А.А. Строчинский, Ю.Н. Савич, С.Н. Кашпор. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
5. Пастернак Г.М. Влияние рубок ухода на продуктивность фотосинтеза бука в условиях Карпат / Г.М. Пастернак // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. -К. : Вид-во "Урожай". - 1965. - Вип. 3. - С. 80-92.
6. ТурисЕ.В. До питання формування дубово-букових насаджень ДП "Мукачiвське ЛГ" / Е.В. Турис, С.1. Кость // Живництво, землевпорядкування та кадастр : матер. 69-1 наук.-практ. конф. проф.-викл. складу. - Ужгород, 2015. - С. 100-116.
7. Тышкевич Г.Л. Влияния рубок ухода на формирование древесины бука в молодых культурах / Г.Л. Тышкевич // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1984. - № 5. - С. 8-12.
8. Тышкевич Г.Л. Экологическое обоснование рубок ухода в молодых культурах бука / Г.Л. Тышкевич // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1985. - N° 1. - С. 19-25.
9. Шишканинець 1.Ф. Вплив освггленъ i прочищень на формування природних букових мо-лодняюв Закарпаття / 1.Ф. Шишканинець // Жсгвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. -Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2016. - Вип. 127. - С. 53-64.
Надтшла доредакцп 14.06.2016р. Шишканинец И.Ф., Мазепа В.Г. Влияние прореживания на таксационные показатели природных буковых молодняков Закарпатья
Определено влияние прореживаний различной интенсивности на таксационные показатели буковых молодняков естественного происхождения. Установлено, что прореживание интенсивностью 33 % по количеству деревьев (15 % по запасу), проведенное в жердняке c начальным количеством деревьев 5450 шт. та-1, через два года после рубки способствовало увеличению текущего прироста к запасу деревины после рубки на 33 %. При меньшей интенсивности рубки текущие приросты к запасам древесины после рубки достигали меньшей величины. Текущий периодический прирост древесных пород, в возрасте прореживаний, зависит также и от состава древостоя.
Ключевые слова: рубки ухода, прореживание, буковые молодняки, интенсивность рубки, состав древостоя, таксационные показатели, текущий прирост.
Shyshkanynets I.F., Mazepa V.G. The Effect of Thinning on Forest Indicators of Natural Beech Young Stands of Transcarpathia
The influence of thinning of different intensity on inventory indices of beech young stands of natural origin is defined. It is established that the thinning intensity of 33% in the number of trees (15 % margin) held in jennekes initial number of trees 5450 pes-ha-1, two years after logging contributed to the increase in the current increment to the stock of wood after it is cut by 33 %. At a lower intensity of logging, the current increments to the stock of timber after felling reached a smaller size. The current periodic increment of the tree species at the age of thinning also depends on the composition of the stand.
Keywords: intermediate felling, thinning, beech saplings, intensity of felling, stand composition, inventory indices, current annual increment.
УДК 712.41:657.471.7
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ В1ДН0ВН01 BAPTOCTI ДЕРЕВ У ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ НАСЕЛЕНИХ М1СЦЬ
С.В. Роговський1
Проаналiзовано pi3Hi шдходи до визначення вщновно!' вартост дерев у зелених насадженнях населених пункпв. Запропоновано альтернативну методику визначення вщновно!' вартост дерев, вщповщно до яко'1 за основу розрахунюв запропоновано взяти ринкову варпсть саджанця аналопчного виду i форми в садовому центра а подальшi розрахунки вести за допомогою запропонованих поправних коефщентгв, яю дають змогу врахувати складшсть садшня та шсля садивного догляду, вж i розмiр дерева, йо-го яюсний стан та цшшсть залежно вщ мюця зростання.
1 доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук - Бшоцерывський НАУ
Ключовг слова: вщновна вартiсть, дерево, саджанець, насадження, методика, поп-равнi коефiцieнти, рекреацш.
Актуальнiсть дослщження. Питання визначення ввдновно! вартостi дерев i кущiв у зелених насадженнях населених пункпв е актуальним, адже пiд час швентаризацп насаджень важливо встановити !х балансову вартiсть, а в разi пошкодження та знищення рослин саме цей показник потрiбен для визначення витрат на вiдшкодування завданих збитюв. Вiдсутнiсть чiтких критерiiв для встановлення вiдновноi вартостi сприяе вiдсутностi облку i е однiею з причин самовшьного i безкарного вирубування дерев в наших мктах та селах. Нес-воечасний i неквалiфiкований догляд за деревами з боку балансо-користувачiв також е наслвдком безкарностi за пошкодження або знищення дерев.
Ниш, коли внаслвдок децентралiзацii мiсцевi громади отримують фшан-сову незалежнiсть, е надiя, що зросте увага до зелених зон, ям були створен десятки рокiв назад i вони будуть спроможнi належно утримувати iснуючi насадження та створювати новi. Адже в умовах глобального потеплшня зеленi насадження залишаються чи не единим засобом пом'якшення клiмату в мiстах, а са-нiтарно-гiгiенiчна iх роль в умовах зростаючого техногенного навантаження к-тотно зростае. Крш цього, деревнi насадження виконують естетичну функцiю i сприяють туристичнiй привабливостi мiст i сш. У цих умовах облiк та встановлення ввдновно! вартостi дерев е нагальною справою.
Аналiз публжацш. У лiтературi за останнi десятилтя висвiтлено рiзнi пiдходи до встановлення ввдновно! вартостi дерев i кущк у мiських умовах [14]. Деяю автори звертають увагу на здатшсть зелених насаджень знижувати температуру повпря в л^нш перiод до 5°С [2] ^ виходячи з цього, пропонують розраховувати аналопчш витрати електроенергп кондицiонерами на зниження температури, а звiдси i встановлювати вiдновну вартiсть рослин [5]. Iншi пропонують визначати варткть дерев, виходячи iз !х еколопчно! ролi в мiських умовах, зокрема здатност поглинати пил та очищувати повiтря, регулювати рь вень грунтових вод та виконувати рекреацiйнi функцп [1].
Користуючись методикою, яку запропонували росiйськi автори [1], роз-рахували рiчну потенцiйну користь одного дерева рiзних порiд у вiцi 50 роюв у мiських насадженнях (табл. 1). Як видно з наведених даних, спостерiгаеться ко-реляцк мiж площею листково! поверхнi та кшькктю поглинутих шкiдливих ре-човин, а ввдповщно i санiтарно-гiгiенiчною користю дерева певного виду.
Проте зелен насадження виконують не лише сантарно-гккнчн функцп, продукуючи кисень, асимiлюючи двоокис вуглецю, поглинаючи шкiдливi газоподiбнi хiмiчнi речовини, радiонуклiди, електромагнiтнi хвилi, осаджуючи пил, знижуючи рiвень шуму, пом'якшуючи мiкроклiмат та iнтенсивнiсть шфра-червоного сонячного випромiнювання, а й естетичну, мктоформувальну, рекре-ацiйну тощо [2, 5]. Розглянута вище методика цього не враховуе. Зрозумшо, що з вком та збiльшенням розмiрiв рослин функцюнальн можливостi насаджень зростають. Тому визначення ввдновно! вартостi дерев за одним або навт сумою юлькох показникiв неможливе. Варта уваги методика розрахунку виновно! вартосп, заснована на встановленнi ряду коефщкнтк, якi вiдображають цiннiсть дерева в мкьких умовах [4], проте ш коефiцiенти надто рiзноманiтнi i часто недостатньо обгрунтоваш
