CC BY
26
нлты
ы КРАЖИ
»mutet'
Науковий bIch и к НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270416
Article received 25.04.2017 р. Article accepted 24.05.2017 р. УДК 630*5
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
El Correspondence author Yu. Yu. Seheda [email protected]
Ю. Ю. Сегеда
Державне тдприемство "Смыянське лкове господарство", с. Будки, Смыянськийрайон, Украша
МОРФОЛОГО-ФРАКЦ1ЙНИЙ СКЛАД I ЗАПАСИ Л1СОВО1 П1ДСТИЛКИ ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ У Л1СОВОМУ ФОНД1 ДЕРЖАВНОГО ПЩПРИЕМСТВА "СМ1ЛЯНСЬКЕ
Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Визначено морфолого-фракцшний склад i запаси люовоТ пiдстилки в дубових насадженнях за трьома варiантами люопо-новлення 2008 р. в однакових люорослинних умовах. Встановлено, що лiсова шдстилка дубових насаджень характери-зуеться рiзним ступенем потужностi. Виявлено, що молодi рослини дуба звичайного, якi проросли iз жолудiв, формують менш потужну люову пiдстилку порiвняно з контейнерними аянцями. Запропоновано лiсову пiдстилку дубових насаджень розподiляти за такими фракщями: листки, гiлки, плоди, кора, розкладена та напiврозкладена органiчна маса. За результатами аналiзу фракцiйного складу шдстилки з'ясовано, що основну ТТ частину становлять гiлки, напiврозкладена та розкладена оргашчна маса. Встановлено, що на дшянках лiсопоновлення iз залученням контейнерного садивного матерiалу розкладан-ня органiчноТ маси лiсовоТ пiдстилки ввдбуваеться iнтенсивнiше порiвняно з дiлянками, де проведено виывання жолудями. Встановлено, що запас люовоТ пiдстилки в чистих дубових насадженнях е невеликим, а вищi значения властивi для насаджень, яю були створенi аянцями iз закритою кореневою системою. Доведено, що у мшаних за складом насадженнях дуб звичайний росте краще, нiж у чистих, де вш формуе меншi запаси лiсовоТ шдстилки. Визначено, що дубовi насадження в умовах Правобережного Люостепу за умов достатнього рiвня зволоження формують двошарову за будовою i нашврозкладе-ну за станом люову пiдстилку.
Клю^ое^ слова: маса опаду, фракцй опаду, склад опаду, морфолопчш показники, розкладання органiчноТ маси, лiсопо-новлення.
Вступ. Лкова пiдстилка формуеться з опаду i ктот-но впливае на живлення рослин у лiсовому середовищi ц на думку Г. Ф. Морозова (М0Г070У, 1949; К1сЫрогоу1еЬ, 1953), мае домшуюче значения щодо впливу лку на грунт. Розкладання опаду вщбуваеться з рiзною штен-сивнiстю i залежить вiд температури середовища, ступе-ня 11 зволоження, складу та будови продукта опаду (Vysockij, 1930). С. В. Зонн (Ьа^ттепко, 1968) у сво!х дослiджениях зауважуе, що позитивний вплив пiдстилки проявляеться тим iигенсивнiше, чим енергiйнiше вщбу-ваеться перебк 11 розкладання й перетворення на перег-нiй. З чинниюв навколишнього середовища важливе значення для цього процесу мають повiтряний режим шдстилки, волога, температура та дiяльнiсть мжроорга-нiзмiв. Унаслiдок аеробних процеав розкладання опаду утворюються целюлоза i лiгнiн (Ме1еИоу, 1980).
Пiдстилка ктотно впливае на рiст деревостану, його продуктившсть та iншi компоненти лкового бiоценозу. Природа пiдстилки, 11 накопичення, формування i подальше перетворення залежать вiд кiлькостi опаду, його складу, часу опаду та умов середовища, куди вш пот-рапляе, а також вiд чинникiв, шд дiею яких вщбувають-ся процеси його розкладання (2опп, 1954; Ногёпепко, е1 а1., 2007; S1ovikovskij, 1958; БИишакоу, ЯуЬак & Gordi-епко, 1963). Ф1льтрати пiдстилки листяних деревних видш пiдлужують поверхневi шари грунту i нейтралiзу-ють пiдкисленi грунти, впливаючи на них шляхом видь лень кореневих систем дерев (РоИгеЬшак, 1949).
Кiлькiсть i склад лково! пiдстилки знаходяться у тiснiй залежносп вiд типу деревостою, типу еколопч-но! структури, лiсорослинних умов, складу наземного покриву та лково1 фауни. Але виршальне значення у нагромадженш пiдстилки штучних лiсiв степу мае тип деревостану (2опп, 1982). Запас i потужнiсть пiдстилки зб1льшуеться з вжом насаджень. Це проходить також внаслвдок гальмування розкладу оргашчно1 речовини у фазi гушфжаци (Morozov, 1949).
В умовах Правобережного Лкостепу Украши, де впродовж вегетацiйного перiоду спостеркаеться дефь цит вологи, накопичення лково1 пiдстилки е надзви-чайно важливим чинником процесу формування лко-вих бiогеоценозiв. Як зазначають вiдомi вчеш, зокрема А. П. Травлеев, лкова пiдстилка спричиняе штенсифь кацiю колообку речовин лiсових фiтоценозiв (Trav1eev, 1960).
Мета дослщження - встановлення морфолого-фрак-цiйного складу i запас1в лково1 пiдстилки дубових насаджень за рiзних способ1в лiсопоновления у Правобережному Лкостепу на прикладi лкового фонду державного пiдприемства "Смшянське лiсове господарство".
Матер1али та методи дослщження. Визначення запасу лково1 пiдстилки проводили шляхом закладання 30-ти облшових майдаичикiв площею 1м2 по кожному iз варiантiв, що цщком достатньо для отримання ста-тистично достовiрних даних.
Лiсову пiдстилку збирали перед опаданням листкiв
Цитування за ДСТУ: Сегеда Ю. Ю. Морфолого-фракцшний склад i запаси лковоУ тдстилки дубових насаджень у лковому фондi
державного тдприемства "Смтянське лiсове господарство". Науковий вкник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(4). С. 75-78. Citation APA: Seheda, Yu. Yu. (2017). Morphological and Fractional Composition and Stocks of Oak Forest Litter in the Forest Fund of Smila State Forestry Enterprise. Scientific Bulletin of UNFU, 27(4), 75-78. https://doi.org/10.15421/40270416
деревних рослин, тобто у перюд, коли вона повшстю сформуеться. Оск1льки лкова пiдстилка не мала чико виражених меж, ц збирали на типових облжових майданчиках. Зiбрану пiдстилку висушували до пови-ряно-сухого стану та роздшяли за фракцiями: нерозкла-дена, нашврозкладена та потрох. Вирахувану середню вiд усiх облiкових майданчикiв масу лково! пiдстилки перераховували на площу 1 га.
Для визначення маси щорiчного опаду на кожнiй пробнш площi рiвномiрно розмiщували 30 облшових майданчик1в площею 1м2. Для цього мкця !х розмщен-ня готували заздалегiдь, розчищаючи 30 майданчикiв розмiром 110^110 см. На кожен з розчищених таким чином майданчикiв до початку опадания листюв клали рамки розмiром 1 х 1 м по внутршнш !х частинi зав-вишки 5 см та збирали опад в кшщ термiну опадання листкiв до початку дощового перюду. Вiдiбраний опад з кожного облшового майданчика помiщали окремо в полiетиленовi пакети та вкладали етикетку, нанесену на папiр простим ол1вцем з шформащею про мiсце i час вщбору зразка.
У лабораторних умовах робили як1сний аналiз опаду з розподшом за видами деревних рослин, листюв, гшо-чок, кори, насшня тощо. Вiдбирали середнiй зразок, визначали сиру масу кожно! фракцп, подрiбнювали, ви-сушували до абсолютно сухого стану та визначали вмiст золи, сполук азоту, фосфору, калго та активну кислотшсть.
Товщину лково! пiдстилки вимiрювали за допомо-гою того ж дерев'яного шаблона iз внутрiшньою площею 1 м2, подiленому через кожш 20 см капроновою волосiнню на квадрати та вимiрюваниям за допомогою мШметрово! лiнiйки товщини пiдстилки в 16 мкцях пе-ретинiв ще! волосiнi.
Максимальну вологовмiст лково! тдстилки визначали за допомогою металевого шаблона у виглядi мета-левого цилшдра дiаметром 10 см, який накладали на п1дстилку, придавлювали та обрiзали гострим ножем по периметру. Знаючи дiаметр шаблона, товщину шдстил-ки та И масу у повеяно -сухому станi, вираховували об'емну масу п1дстилки.
Для встановлення максимально! вологоемносп 10 зразк1в п1дстилки разом iз шаблонами помiщали в дерев'яне корито, пригшчували, щоб п1дстилка не спли-вала, та заповнювали водою. Через добу контейнери з тдстилкою виймали з води, давали водi через сiтку стекти та визначали масу кожного зразка у намоченому станi. За рiзницею мокро! i абсолютно сухо! маси визначали величину поглинуто! води за методом А. С. Ско-родумова (Skorodumov, 1964).
Результата дослвдження. Морфологiчнi ознаки шд-стилки проводили за методикою Ю. М. Чорнобай (Chornobaj, 1995) й, водночас, ощнювали !! потужнiсть, будову, зчепленiсть, зв'язашсть пiдстилки iз грунтом, ступiнь покриття грунту.
Визначення запаав пiдстилки проводили за загаль-ноприйнятою методикою Л. €. Родин (Rodin & Bazile-vich, 1965). У табл. 1 представлено лiсiвничу характеристику лкових насаджень на дiлянках лiсопоновления. Пробш площi 1 -6 закладено у штучних молодняках 2008 р. лкопоновлення за трьома рiзними варiантами у чистих за складом одновiкових дубових деревостанах.
Пробнi площi 1 -2 закладено у Будянському лкниц-тв^ де лiсопоновления вiдбувалося сiянцями iз закри-тою кореневою системою. Насадження просте за будо-76
вою (одноярусне), bíkom 8 рок1в, складом 10Дз, на дь лянцi трапляються поодинокi дерева липи дрiбнолистоi, ясена звичайного та граба звичайного. У тдшску пере-важають лiщина, свидина бша, гордовина та бузина. Серед трав'яних рослин панують осока волосиста (Carex pilosa Scop.), маренка запашна (Galium odoratum L.), весшвка дволиста (Maianthemum bifolium L.) та зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.).
Пробш площi 3-4 закладено у Смшянському лкниц-тв^ де лiсопоновлення вiдбувалося аянцями iз лкороз-садника. Насадження просте за будовою (одноярусне), вiком 8 роюв та мае склад 10 Дз. У тдлкку зростають бузина, глiд, шипшина. Живе надгрунтове вкриття представлене куничником наземним (Calamagrostis epi-geios (L.) Roth.), бугилою лiсовою (Anthriscus sylvestris L.), розхiдником звичайним (Glechoma hedera-cea L.), медункою темною (Pulmonaria obscura Dumort.) та суницею лковою (Fragaria vesca L.).
Пробнi площi 5-6 закладено у Володимир1вському лкництв^ де лiсопоновлення вiдбувалося за тради-цiйною технологiею (пос1вом жолуд1в). Насадження просте за будовою (одноярусне), вком 8 роюв та мае склад 10 Дз. Шдлкок складаеться з лщини, бузини, гло-ду. Живе надгрунтове вкриття представлене кропивою дводомною (Urtica dioica L.), орляком звичайним (Pte-ridium aquilinum (L.) Kuhn), шдмаренником чiпким (Galium aparine L.), купиною пахучою (Polygonatum odoratum Mill.) та маренкою запашною (Asperula odorata L.).
Збiр лiсовоi' п1дстилки проводили у листопадi пiсля повного опадання листюв. Як свiдчать нашi дослвджен-ня, запас лiсовоi пiдстилки у чистих насадженнях дуба звичайного за вама фракцiями (листки, гiлки, плоди та кора), а також розкладена оргашчна маса пiдстилки за трьома варiантами лiсопоновлення 2008 р. (закрита коренева система - Будянське лкництво, сiянцi з лкороз-садника - Смщянське лiсництво, посгв жолудiв - Воло-димиргвське лiсництво) iстотно не вiдрiзняються, але найвищi показники мають насадження, створенi ^нця-ми iз закритою кореневою системою в Будянському лк-ництвi (табл. 2).
З даних дослiджень видно, що маса щорiчного опаду у чистих насадженнях, створених сiянцями iз закритою кореневою системою, становить 17,4-18,1 цга-1 у повгг-ряно-сухому станi, у насадженнях, створених поавом жолудiв, - 15,9-16,7 цта-1, а у насадженнях, створених аянцями з вiдкритою кореневою системою, - 13,814,2 цга-1. Запас лково! тдстилки в чистих насадженнях не е значним, що також ввдзначають дослiдники В. В. Гурський (Zonn, 1954) та А. А. Ничипорович (Nichi-porovich, 1953), як дiйшли висновку, що у чистих та змшаних культурах дуба мiж iх складом та листковою масою кнуе пряма залежнiсть: дуб у змшаних насадженнях зростае краще, шж у чистих, де вш формуе менший запас лково! пiдстилки. Провели розподiл за-гального запасу пiдстилки за фракцiями (листки, гики, плоди, кора та розкладена оргашчна маса (рис.).
За результатами нашого дослвдження, запас шдстил-ки у чистих насадженнях Будянського лкництва в се-редньому на пробних площах 1 i 2 становить 17401810 кгта-1, Смiлянського лкництва в середньому на пробних площах 3 i 4 - 1590-1670 кгта-1, Володими-ргвського лiсництва в середньому на пробних площах 5 i 6 - 1380-1420 кг-га-1.
№ ПП Люництво, квартал, видш Схема посадки дуба звичайного, м Bix люо-поновлен-ня, pOKiB Середш Юлькють дерев дуба звичайного, шт-га"1 Товщина шару тдстилки, см / маса подстилки у повггряно-сухому сташ, кгта"1
висо- та, м дiаметр ко- ренево! шийки, см
1 Будянське люництво, 29, 10 6x1,5 8 5,6 7,0 1110 2,9/1740
2 Будянське люництво, 54, 8 6x1,5 8 5,6 6,8 1110 3,0/1810
3 СмГлянське люництво, 40, 7 6x0,5 8 4,4 5,6 3330 2,8/1670
4 СмГлянське люництво, 40, 5 6x0,5 8 4,7 5,9 3330 2,7/1590
5 Володимирiвське лiсництво, 123, 4 6x0,5 8 4,0 4,7 3330 2,5/1380
6 Володимирiвське люництво, 35, 3 6x0,5 8 3,8 4,9 3330 2,4/1420
Табл. 2. Запаси та фракцшний склад тдстилки
№ ПП Люництво, квартал, видш Фракци шдстилки, ц-га"1
листки гшки плоди кора розкладена та нашврозкладена оргашчна маса
1 Будянське, 29, 10 5,1±°,J 2 2±°,5 2 9±0,2 1,0,' 6,2±",3
2 Будянське, 54, 8 5,3±",3 2,3±0,4 3,0±и,4 1,1±°,2 6,4±0,3
3 СмГлянське, 40, 7 4 9±0,2 2,0±и,4 2,8±и,' 1,0±0,2 6,0±и,1
4 СмГлянське, 40, 5 4,5±и,2 1,9±0,5 2 7±и,2 1,0±°,1 5,8±",1
5 ВолодимирГвське, 123, 4 3,9±",' 1,5±°,2 2,5±",3 0,9±°,1 5,0±°,2
6 ВолодимирГвське, 35, 3 4,1±u,i 1,6±°,3 2,5±и,. 0,9±",3 5,1±",3
Вивчивши морфологiчнi характеристики в дост-джуваних насадженнях дуба звичайного Правобережного Лкостепу державного пiдприeмства "Смшянське лiсове господарство", зведенi данi наведено в табл. 3. Для характеристики морфолопчних ознак лково!" тд-стилки використовували такi й показники, як: будова, стан, потужшсть i маса у повггряно-сухому станi.
Данi свщчать, що пiдстилка чистих дубових насаджень, створених за трьома варiантами лiсопоновлення, характеризуеться рiзним ступенем потужносп - найви-щi значення властивi для пiдстилки дубового насаджен-ня, створеного сiянцями iз закритою кореневою системою, яке розташоване в Будянському лiсництвi (квартал 54, видш 8), середня товщина й шару сягае 2,95 см.
Наявшсть двох шарiв у пiдстилцi дубових насаджень на дшянках лкопоновлення можна пояснити тим, що впродовж 2008-2016 рр. у дубових деревоста-нах за достатнього рiвня й зволоження на межi з грунтом утворився другий шар нашврозкладено!" тдстилки.
Табл. 3. Основш морфолопчш характеристики лiсово'l' мiдстилки
№ ПП Люництво, квартал, видш Схема посадки дуба звичайно-го, м Показники
потуж-нють, см склад маса у повпря-но-сухому ста-ш, кгга-1 будова стан
1 Будянське, квартал 29, видш 10 6x1,5 1,8±lU1 10 Дз 1740 двошарова нашв-розкладена
2 Будянське, квартал 54, видш 8 6x1,5 2,0±iui 10 Дз 1810 двошарова нашв-розкладена
3 Смшнське, квартал 40, видш 7 6x0,5 1,6±и,1и 10 Дз 1670 двошарова нашв-розкладена
4 Смшнське, квартал 40, видш 5 6x0,5 1 5±U,U8 10 Дз 1590 двошарова нашв-розкладена
5 Володимирiвське, квартал 123, видш 4 6x0,5 1,0±и,12 10 Дз 1380 двошарова нашв-розкладена
6 Володимирiвське, квартал 35, видш 3 6x0,5 1,2±и,и 10 Дз 1420 двошарова нашв-розкладена
| | Розкладена оргашчна маса Рис. Розподш люово! пiдстилки за 11 складниками у чистих дубових насадженнях, %
Висновки:
1. Головними фракщями лково! п1дстилки в дубових насадженнях 2008 р. люопоновлення е листки дуба звичайного, а також розкладена та нашврозкладена оргашчна маса.
2. 11' запаси в насадженнях, залежно вщ способу закладан-ня л1сових культур, 1стотно в1др1зняються. Так, якщо прийняти середн1й запас Мсово! п1дстилки на д1лянках, де лкопоновлення в1дбулось шляхом вис1ву жолуд1в за 100 %, то за умов вщновлення 1з залученням иянщв з в1дкритою кореневою системою вш становить 116,4 та 1з закритою кореневою системою - 126,8 %. Це свщ-чить про те, що молод1 рослини дуба звичайного, як1 зростали 1з жолуд1в у перший перюд свого росту 1 роз-витку, формують стрижневу кореневу систему, водно-час контейнерш с1янц1, отримуючи п1д час висаджу-
вання на лкокультурну площу додатковий обсяг Грунтового й свгглового живлення та маючи, пор1вняно з садивним матер1алом з оголеною кореневою системою, значно потужшш1 корен1 та надземну частину, здатн1 утворювати пор1вняно з останшми на 10,4 % продук-тившшу л1сову п1дстилку та на 26,8 % - пор1вняно з1 створеним шляхом поиву жолуд1в дубовими деревос-танами.
3. У люових насадженнях на дшянках лкопоновлення 1з залученням контейнерного садивного матер1алу дуба звичайного пор1вняно з д1лянками, на яких поновлення було забезпечено шляхом вис1ву жолуд1в та посадки и-янц1в за традицшною технолог1ею, розкладання орга-шчно! маси люово! п1дстилки в1дбувалось штенсивш-ше на 24, 8 та 11,6 %, що кореспондуеться 1з загальни-ми 11 запасами.
nepe^iK BHKopHcraHHX g^epe.n
Chornobaj, Yu. M. (1995). Vivchennja ta morfometrichno-funkci-onalne viznachennja pidstilok u prirodnih ekosistemah. Lviv: Suzir-ja, 51 p. [in Russian].
Hordiienko, M. I., Bondar, A. O., Rybak, V. O., & Hordiienko, N. M. (2007). Lisovi kultury rivnynnoi chastyny Ukrainy (pp. 242243). Kyiv: Urozhai, 360 p. [in Ukrainian].
Lavrinenko, D. D. (1968). Vzaimodejstvie drevesnyh porod i puti po-vyshenija produktivnosti lesnyh kultur v dubravah Ukrainskoj SSR. Dubravy Sovetskogo Sojuza i povyshenie ih proizvoditelnosti: sb. nauchn. tr, 4, 68-72. Kyiv: Urozhaj. [in Russian].
Melehov, I. S. (1980). Lesovedenie (pp. 190-195). Moscow: Lesn. prom-st, 420 p. [in Russian].
Morozov, G. F. (1949). Uchenie o lese. Moscow: Goslesbumizdat, 466 s. [in Russian].
Nichiporovich, A. A. (1953). Ob odnoj iz vazhnejshih zadach fiziolo-gii rastenij. Selekcija i semenovodstvo, 2, 27-28. [in Russian].
Pohrebniak, P. S. (1949). Doslidzhennia gruntiv i korenevykh system u dibrovakh. PratsiIn-tu lisivnytstva, 1, 10-67. [in Ukrainian].
Rodin, L. E., & Bazilevich, N. I. (1965). Dinamika organicheskogo veshhestva i biologicheskij krugovorot zolnyh jelementov i azota v
osnovnyh tipah rastitelnosti zemnogo shara. Moscow-Leningrad: Nauka, 124 p. [in Russian].
Shumakov, V. S., Rybak, V. A., & Gordienko, M. I. (1963). Tipy lesnyh kultur i plodorodie pochvy. Moscow: Goslesbumizdat, 164 p. [in Russian].
Skorodumov, A. S. (1964). Vlijanie lesnoj rastitelnosti na vodnyj re-zhim pochv: nauchnoe izdanie; MSKh USSR, UkrNII zemledelija. Kyiv: Urozhaj, 312 p. [in Russian].
Slovikovskij, V. I. (1958). K voprosu o razlozhenii i vyshhelachivanii listev drevesnyh rastenij. Doklady AN SSSR, 1, 124-123. [in Russian].
Travleev, A. P. (1960). O razlozhenii lesnoj podstilki v zavisimosti ot tipologicheskih osobennostej iskusstvennyh lesov v Stepi. Sbornik rabot biologicheskogo fakulteta, 62, 63-67. Dnepropetrovsk. [in Russian].
Vysockij, G. N. (1930). Uchenie o vlijanii lesa na izmenenija sredy ego proizrastanija i na okruzhajushhee prostranstvo (pp. 59-60). Moscow-Leningrad: Goslesbumizdat, 260 p. [in Russian].
Zonn, S. V. (1954). Vlijanie lesa na pochvu. Moscow: AN SSSR, 160 p. [in Russian].
Zonn, S. V. (1982). O nekotoryh problemah vzaimodejstvija lesa i pochv. Biologicheskie issledovanija stepnyh lesov, ih ohrana i raci-onalnoe ispolzovanie, 13(5), 3-22. Dnepropetrovsk. [in Russian].
Ю. Ю. Сегеда
Государственное предприятие "Смелянское лесное хозяйство", с. Будки, Украина
МОРФОЛОГО-ФРАКЦИОННЫЙ СОСТАВ И ЗАПАСЫ ЛЕСНОЙ ПОДСТИЛКИ ДУБОВЫХ НАСАЖДЕНИЙ В ЛЕСНОМ ФОНДЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ "СМЕЛЯНСКОЕ
ЛЕСНОЕ ХОЗЯЙСТВО"
Определены морфолого-фракционный состав и запасы лесной подстилки в дубовых насаждениях по трем вариантам ле-совосстановления 2008 года в одинаковых лесорастительных условиях. Установлено, что лесная подстилка дубовых насаждений характеризуется разной степенью мощности. Выявлено, что молодые растения дуба обыкновенного, которые проросли из желудей, формируют менее мощную лесную подстилку по сравнению с контейнерными сеянцами. Предложено лесную подстилку дубовых насаждений распределять по таким фракциям: листья, ветви, плоды, кора, разложившаяся и полуразложившиеся органическая масса. По результатам анализа фракционного состава подстилки установлено, что основную ее часть составляют ветви, полуразложившаяся и разложившаяся органическая масса. Установлено, что на участках лесо-восстановления с привлечением контейнерного посадочного материала разложение органической массы лесной подстилки происходит интенсивнее по сравнению с участками, где проведено посев желудями. Установлено, что запас лесной подстилки в чистых дубовых насаждениях является небольшим, а высокие значения характерны для насаждений, созданных сеянцами с закрытой корневой системой. Доказано, что в смешанных по составу насаждениях дуб обыкновенный растет лучше, чем в чистых, где он формирует меньшие запасы лесной подстилки. Установлено, что дубовые насаждения в условиях правобережной Лесостепи при наличии достаточного уровня увлажнения формируют двухслойную по строению и полуразложившуюся по состоянию лесную подстилку.
Ключееые слова: масса опада; фракции опада; состав опада; морфологические показатели; разложение органической массы; лесовосстановление.
Yu. Yu. Seheda
State enterprise "Smila forestry district", Budky, Ukraine
MORPHOLOGICAL AND FRACTIONAL COMPOSITION AND STOCKS OF OAK FOREST LITTER IN THE
FOREST FUND OF SMILA STATE FORESTRY ENTERPRISE
Litter is formed from precipitation and significantly impact plant nutrition in the forest environment and, therefore has a dominant influence of the forest on soil. The research has found that the formation and further conversion of forest litter depends on rainfall, its composition, time and environmental conditions rain where it falls. The number and composition of the forest floor depends on the type of tree, such as environmental structures, site conditions, shelter and aboveground of forest fauna. Crucial to the accumulation of litter artificial forest stands in the rich soil under steppes of type stand, and power supply and laying of plantations increases with age, but become small absolute values. We have also defined that the mass of forest litter in pure stands of oak in all fractions (leaves, branches, fruits and bark) and decomposed organic matter litter in three variants reforestation 2008 do not differ significantly, but the highest rates inherent to spaces that are established seedlings with closed root system. It is also revealed that in pure and mixed cultures between their oak leaf composition and weight, there is a direct correlation oak grows in mixed stands better than clean, which generates less by weight of the forest floor. Litter of clean oak plantings created three options reforestation, characterized by varying degrees of power - the highest values inherent bedding oak plantations established seedlings with closed root system. The authors have found that having two layers of oak forest litter in areas of reforestation because in oak stands provided a sufficient level of humidification on the verge of soil formed a second layer of half-decayed litter. Thus, we should conclude that in forest stands in areas involving container reforestation planting material oak compared to areas where renovation was achieved by seeding and planting seedlings acorns on traditional technology, organic matter decomposition of forest litter is more intense, correlating it with common stocks.
Keywords: mass of litter; litterfall; composition of litter; morphological indices; decomposition of organic matter; reforestation.
1нформащя про автора:
Сегеда Юрш Юршович, директор, Державне тдприемство "Смтянське лкове господарство", с. Будки, Смтянський район, Украша. Email: [email protected]
