CC BY
16
Ключевые слова: люцерна, бактериальные препараты, инокуляция семян, система удобрения, энергетическая оценка, экономическая оценка.
Lukashuk V.P. Efficiency Growing of Alfalfa Depending on Systems Fertilizer and Application of Bacterial Preparations
Some results of energy and economic evaluation the use of biological preparation № 1 on the basis of stamm S. Meliloti Т-17 and biological preparation № 2 on the basis of productive stamm 425 А when growing alfalfa under different conditions of mineral nutrition are presented. It is set that the greatest indexes of exit of exchange energy and the coefficient of power efficiency obtained in areas without top-dressing. An alfalfa has the high productivity on these areas, because preseed treatment of seed by bacterial preparations allows us to significantly enhance nitrogen fixation processes, which further increases the yield and its that in future results in the increase of her productivity and increase of exit of exchange energy. Bringing of mineral fertilizers, especially nitric reduces efficiency of application of bacterial preparations is noted. We proved that treatment of seed of alfalfa microbal preparations before sowing is economically justified, as expenses on her realization are not high (to 3035 hryvnyas on a 1 hectare), and an income from their application at most variants of experience presented over 400-500 hryvnyas on a 1 hectare. Thus undertaken studies showed that for the increase of exit of exchange energy and reduction to the cost of the got products of plant-grower during sowing of alfalfa it follows to conduct preseed treatment of seed bacterial preparation № 1 on the basis of stamm of S. Meliloti Т-17.
Keywords: alfalfa, bacterial preparations, preseed treatment of seed, system of fertilizer, energy evaluation, economic evaluation.
УДК 631.472.5:712.253
ПРОТИЕРОЗ1ЙН1 ВЛАСТИВОСТ1 П1ДСТИЛКИ ПАРКОВИХ НАСАДЖЕНЬ В УМОВАХ СКЛАДНОГО РЕЛЬбФУ В.В. Мтдер1'2
Дослщжено потужшсть, складання, просторовий розподш шдстилки залежно вщ складу насаджень та умов рельефу (експозици, cipiMMcri i частини схилу). Визначено запас, фракцшний склад i абсолютну суху масу шдстилки. За результатами дослщжень 63 зразюв шдстилки насаджень на 21 тимчасовш пробнш площi в умовах складного рельефу Голосивського парку культури та вщпочинку iм. М.Т. Рильського у Киевi вста-новлено водно^зичш параметри шдстилки (маса поглинуто'1 води, опадо-шдстилко-вий коефщент, вологомютюсть) семи видiв деревних рослин, як ростуть на схилах стр]мюстю до 26 о.
Ключовi слова: паркове насадження, складний рельеф, шдстилка, протиерозшш властивосп, потужшсть, запас, вологе^стюсть.
Шдстилка - найбДльш активний i дiяльний поверхневий шар грунту, що впливае на водний режим грунту та зберДгае його вДд ерозп [9]. Цд властивостД змушують звертати на не!" серйозну увагу i враховувати не тдльки ïï кшьккш, але i яккш показники [11].
Вивчення вологомкткостД шдстилки розпочато у другДй половит Х1Х ст. Над выявлениям пдролопчно1 ролД шдстилки у ХХ ст. особливо плДдно працю-вали: М.С. Нестеров, А.Л. Малянов (1938), Н.Ф. СозикДн (1939, 1948), Г.М. Ви-соцький (1950), С.В. Зонн (1954, 1983), Л.О. Карпачевський (1981). Запаси шд-
1 здобув. ВВ. Мшдер - НУБ1П Украши, м. Кшв;
2 наук. KepÏBHHK: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук
стилки насаджень рiзного видового складу дослiджували А. А. Молчанов (1952), 1С. Мелехов (1980), М.1. Гордieнко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук, В О. Рибак, В.М. Маурер, С. Б. Ковалевський, Н.М. Гордiенко (2002). ПротиерозДйну роль лiсовоí пiдстилки висвилено у працях В.П. Ландiна (1984), В.М. Малюги (1998), В.М. Яковишина, В.Ю. Юхновського (2012), Я.1. Крилова (2013).
До основних протиерозiйних властивостей пiдстилки вiдносять водопогли-нальну i водоутримувальну (вологомiсткiсть), що забезпечують переведения поверхневого незарегульованого стоку у шдгрунтовий. Цi властивостi залежать вiд низки факторiв, найважливiшими з яких е запас i потужнiсть пiдстилки. Своею чергою, запас шдстилки, 11 склад i вологомiсткiсть залежать вiд складу насадження, його вiку, зiмкнутостi крон тощо [2, 3, 6, 7].
Мета дослвдження - встановити протиерозшш властивостi пiдстилки пар-кових насаджень, що ростуть в умовах складного рельефу Киева.
Об'екти та методика дослвдження. Об'екти дослДджень було обрано за-лежно вiд експозицií та частини схилу, а також видового складу насаджень у Голосшському парку культури та вДдпочинку iм. М.Т. Рильського, що перебу-вае у складi Нацiонального природного парку "Голоспвський". Ця територДя ха-рактеризуеться пересДченим рельефом, перепад якого сягае 63 м. Тут розвинеш яружно-балковi форми рельефу. На лесах i лесовидних суглинках, в основному, сформованi свiтло-сiрi грунти. Тимчасовi пробнi площi (ТПП) № 1-6 закладено на профш трансекта пiвнiчно-пiвденного напрямку, а ТПП № 7-13 - схДдно-за-хДдного напрямку у чистих та мДшаних дубових насадженнях. ТПП № 14-16 вД-дображають чистi буковi насадження схилу схвдно!' експозицц, а ТПП № 1719 - чистД сосновi насадження схилу швшчно1' експозицп. Для додаткового по-рiвняння було обрано ялинове (ТПП № 20) та вДльхове (ТПП № 21) насадження.
ВДк дослiджуваних насаджень у середньому становив 65-70 рокш iз вкраплен-нями на ТПП № 8, 11-13 поодиноких екземплярДв вiкових дерев Дуба звичайного (<2иегси гоЬиг Ь.). Вiк, понад 60 рок1в, характеризуе насадження як цдлком сфор-моване. ПДдстилка у такому насадженш повноцшно вiдiграе свою роль [4, 8].
Протиерозшш властивостД шдстилки у паркових насадженнях вивчали на-веснi пДсля сходу сшгу [10]. У дослiджуваних насадженнях визначали: розподДл шдстилки по площД (рДвномДрний, нерiвномiрний, плямами), складання (щдльне, середньо!' щшьностД, пухке), будову (верхнiй горизонт - рДчний опад, середнiй -нашврозкладений, нижнш - розкладений), потужшсть - середню товщину лДсо-во1 шдстилки (вимiрювали лшшкою вДд поверхш грунту) [4, 10]. Збирання зраз-кДв шдстилки проведено з облДкових майданчикш за допомогою металевого лотка-забiрника. По зовшшнш сторош лотка-забiрника розмДром 330x140 мм вiдрiзали ножем шдстилку, вДддДляючи 11 вДд мДнерального грунту без порушен-ня структури [10, 11]. З кожного майданчика брали по три зразки шдстилки [11]. Всього взято Д оброблено 63 зразки шдстилки семи деревних видДв рослин, що зростають на схилах стрДмкДстю до 26о.
Вологомктккть визначали шляхом замочування шдстилки у непорушному станД у водД протягом 8 год. ПДсля закiичения замочування шдстилку висушува-ли до абсолютно сухого стану Д зважували на електронних вагах з точнДстю до
0,01 г, розiбравши 11 на активну (листя/хвоя, труха, гумiфiкованi частки) i неак-тивну (плоди, гiлки, кора) частини фракцш. [2, 3, 10, 11]. Запас шдстилки виз-начали за методикою Л.О. Карпачевського [4]. Отримаш даш усереднювали i перераховували на 1 га.
Опадо-пiдстилковий коефщент (ОПК) вираховували як спiввiдношення маси шдстилки до маси опаду [3, 4, 12]. Потужшсть шдстилки дослщжуваних паркових насаджень оцiнювали за класифкащею Л.Г. Богатирьова [1].
Результати дослвдження. Кiлькiснi показники дослiджуваних пiдстилок зведено у табл. 1. Визначеш запаси шдстилки показують, що максимальна 11 кiлькiсть нагромаджуеться у чистому ялиновому (32,8 тга-1), а мiнiмальна - у чистих букових (10,5-14,1 т-га-1) i вiльховому (6,0 тта-1) насадженнях. Промiж-не положения займають чисп дубовi (17,0 тга-1) та мташ листянi (13,919,2 тта-1) насадження. Виняток становить запас пiдстилки дубового насадження (47,9 тта-1) на ТПП № 4.
Табл. 1. Загальна характеристика тдстилки паркових насаджень
Рельеф Шдстилка
№ ТПП Склад насадження стрiм- експо- частина потуж-тсть, см запас, фракцшний склад, % вщ загально'1 маси
кiсть зиц1я схилу т-га активна неактивна
частина частина
1 10Кл+Лпс, Гз 9 0 Пн верхня 2,0 22,4 84 16
2 3Дз4Гз3Кл+Лпс 20 0 Пн середня 1,5 16,6 80 20
3 2Дз5Кл3Гз 14 0 Пн нижня 2,8 14,6 77 23
4 10 Дз 19 0 Пд нижня 5,0 47,9 92 8
5 10 Дз 26 0 Пд середня 2,0 16,8 81 19
6 10 Дз 8 0 Пд верхня 1,3 17,0 88 12
7 8Гл2Дз 6 0 Пд верхня 1,5 19,8 75 25
8 1Дз5Кл4Гз 17 0 Сх нижня 3,5 18,4 70 30
9 4Дз3Кл3Гз 13 0 Сх середня 3,0 15,4 87 13
10 4Дз3Кл3Гз 10 0 Сх верхня 2,5 16,8 84 16
11 8Гз2Кл+Дз 16 0 Зх нижня 2,8 15,2 75 25
12 2Дз8Гз+Кл, Ос 19 0 Зх середня 2,5 13,9 80 20
13 2Дз8Гз+Кл 19 0 Зх верхня 2,5 15,9 74 26
14 10Бк 12 0 Сх нижня 1,3 10,5 78 22
15 10Бк 12 0 Сх середня 1,5 11,3 87 13
16 10Бк 12 0 Сх верхня 2,0 14,1 80 20
17 10Сз 10 0 Пн верхня 1,0 20,9 70 30
18 10Сз 10 0 Пн середня 0,8 25,2 62 38
19 10Сз 10 0 Пн нижня 1,3 24,9 70 30
20 10Ял 7 0 Пд середня 0,8 32,8 87 13
21 10Влх 3 0 Сх нижня 0,5 6,0 88 12
На розподш запасу шдстилки впливае також рельеф мкцевосп. Наприк-лад, за даними М.1. Гордiенка, у чистих насадженнях сосни звичайно! в рiвнин-них умовах запас шдстилки становить 25,0 т-га"1 [5]. За нашими даними, серед-ня та нижня частини схилу стрiмкiстю 10 0 мають приблизно однаковi показники запасу шдстилки iз рiвнинними умовами (вiдповiдно 25,2 i 24,9 т-га'1), а у верхнш частиш схилу встановлено менший запас шдстилки - 20,9 тта-1. Своею
чергою, Л.О. Карпачевський [4] ввдзначае також пристовбуровi збiльшення запасу пiдстилки для бшьшосп видiв деревних рослин.
Найбшьш пухкий покрив утворився з опаду дуба i клена. Опале листя бука i вшьхи в чистих насадженнях мае щiльне складання. Дрiбна хвоя ялини у чистому насадженш також складаеться досить щшьним покривом, який стае важко проникним для води. Пiдстилка чистого соснового насадження мае менш щшь-не складання завдяки парному сполученню, розходженню хвошок пiд кутом i бшьшш !х довжинi [3]. Дослiджуванi шдстилки мають тришарову будову, окрш шдстилки ялинового насадження, де важко було видалити нашврозкладену фракцда "труха". На бшьшосп об'ектах встановлено рiвномiрний розподш шд-стилок по плошi, нерiвномiрний виявлено на ТПП № 1, 3, 4, 6, де ввдбуваеться шдвищений антропогенний вплив. У вшьховому насадженнi пiдстилка мае розподш по плошi плямами.
Потужностi шдстилок вiдносять до категорií "дуже малопотужш" (0,53,5 см) i тшьки у дубовому насадження нижньо1 частини схилу (ТПП №4) - до "малопотужноГ (5,0 см) [1]. Оскшьки пашвними в умовах дослiдження е шв-нiчно-захiднi вiтри, потужнiсть i запас пiдстилки виявилися бiльшими на схи-лах пiвденноí та сх1дно1 експозицiй. Натомiсть вiтроударнi схили швшчно-за-хiдноí експозицií мiсцями е навиь оголенi вiд пiдстилки, де спостеркаються першi ознаки прояву ерозiйних процесш.
Аналiз фракцiйного складу пiдстилок дослщжуваних насаджень показуе, що вмiст активно!' частини, яка безпосередньо впливае на водопоглинальш властивостi пiдстилки, в середньому перевищуе вмiст неактивно! частини у 45 разiв. Чисте соснове насадження на схилi пiвнiчноí експозицп стрiмкiстю 10° мае найбiльшу частку неактивних фракцiй - 30-38 %, а у чистому дубовому насадженш нижньо1 частини схилу швденно1 експозицп (ТПП №4) визначено найбшьшу частку активних фракцiй - 92 %.
Яккш показники дослiджуваних шдстилок паркових насаджень наведено у табл. 2. За отриманими даними мас опаду у чистих деревостанах, íх можна роз-подшити у порядку спадання: ялиновий (15,7 тта-1), сосновий (7,1 т-га"1), буко-вий (5,8 т-га'1), кленовий (5,7 тта-1), дубовий (5,2 тта-1) i вшьховий (3,5 т-га'1). Визначенi опадо-пiдстилковi коефiцiенти (1,7-4,2) до^дних насаджень харак-теризують шдстилки як таю, що швидко розкладаються. При цьому, найбшь-шою швидкктю розкладу (1,7) володiе пiдстилка вшьхового насадження у ниж-нiй досить зволоженш частинi схилу сх1дно1 експозицп.
Вологомктккть пiдстилки залежить вiд 11 потужностi, запасу, фракцiйного складу, а також експозицп та частини схилу. У чистому (ТПП №4-6) i змтаному дубовому (ТПП №11-13), буковому (ТПП №14-16) та сосновому (ТПП №17-19) насадженнях простежено таку тенденцда: iз зниженням потужностi пiдстилки зменшуеться ií вологомiсткiсть. Пiдстилка iз хвоí вiдрiзняеться пониженою пг-роскопiчнiстю [11] i характеризуеться найменшою вологомiсткiстю - 231-253 %. Пiдстилки чистих дубових насаджень здатнi утримати у 2,8-2,9 разiв бшьше во-логи за свою масу, натомкть у дубових мшаних насадженнях цей показник зростае до 3,2. Ще бшьшими значениями вологомктккть вирiзняються шдстил-ки чистого букового - 325-358 % та чистого вшьхового насадження - 463 %.
Номер ТПП Склад насадження Маса опаду, гга- ОПК Маса погли-нуто1 води, тта-1 Вологомк-тюсть тдстилки, % Кшьюсть опадiв, що затримуе тдстилка, мм
1 10Кл+Лпс, Гз 5,7 3,9 37,7 269 3,8
2 3Дз4Гз3Кл+Лпс 4,5 3,7 30,7 294 3,1
3 2Дз5Кл3Гз 5,2 2,8 31,8 317 3,2
4 10 Дз 14,2 3,4 89,6 291 9,0
5 10 Дз 5,0 3,4 31,0 285 3,1
6 10 Дз 5,5 3,1 30,3 278 3,0
7 8Гл2Дз 8,7 2,3 32,9 265 3,3
8 1Дз5Кл4Гз 5,2 3,5 42,2 330 4,2
9 4Дз3Кл3Гз 5,2 2,9 31,6 305 3,2
10 4Дз3Кл3Гз 6,0 2,8 29,0 274 2,9
11 8Гз2Кл+Дз 5,0 3,1 34,6 329 3,5
12 2Дз8Гз+Кл, Ос 5,0 2,8 29,7 316 3,0
13 2Дз8Гз+Кл 6,2 2,6 31,4 309 3,1
14 10Бк 4,5 2,3 27,3 358 2,7
15 10Бк 5,5 2,1 26,6 336 2,7
16 10Бк 5,5 2,6 31,4 325 3,1
17 10Сз 7,2 2,9 29,4 244 2,9
18 10Сз 8,2 3,1 33,1 253 3,3
19 10Сз 6,0 4,2 40,0 261 4,0
20 10Ял 15,7 2,1 40,3 231 4,0
21 10Влх 3,5 1,7 21,6 463 2,2
За умови повного насичення вологою, пiдстилка сформованого соснового та ялинового насаджень може затримати до 4,0 мм опадш, кленового - до 3,8 мм; грабового - 3,5 мм; raедичieвого - 3,3 мм; дубового - 3,0-3,2 мм; букового -3,1 мм; вшьхового - 2,2 мм. Виняток становить чисте дубове насадження ТПП №4, що може затримати до 9 мм опадав завдяки значнш потужносп пiдстилки. Висновки:
1. На розподш потужностi пдстилки впливае стрiмкiсть, експозицiя та частина схилу. Меншу потужнiсть за однакового складу насаджень на схилах стрiм-ыстю вiд 10 0 до 26 0 спостережено переважно у верхшх частинах схиив.
2. Запас шдстилки залежить вiд складу насадження. Найбтьший запас пвдстил-ки виявлено у чистому ялиновому насадженнi, який сягае 32,8 тта-1, а найменший - у чистому буковому i вiльховому насадженнях, що становить 10,5 i 6,0 тта-1 вiдповiдно.
3. У фракцiйному складi пiдстилки дослвджуваних насаджень активна частина перевищуе неактивну в середньому у 4-5 разiв.
4. Низькою вологомiсткiстю характеризуються тдстилки чистих хвойних насаджень (231-253 %), а бiльш високою - шдстилки чистих листяних насаджень (358-463 %). У насадженнях однакового складу вологомктысть шдстилки залежить ввд 11 потужностi: iз зниженням потужност пiдстилки зменшуеться 11 вологомiсткiсть.
5. Завдяки значнш 5-сантиметровш потужностi лкова пiдстилка чистого дубового насадження швденно! експозицп нижньо? частини схилу здатна затриму-вати до 9,0 мм опадiв, тодi як пвдстилка мiшаного дубово-кленово-грабового
насадження схщно! експозицп нижньо? частини схилу потужшстю 3,5 см зат-
римуе 4,2 мм опадiв.
Лiтература
1. Богатырев Л.Г. О классификации лесных подстилок / Л.Г. Богатырев // Почвоведение : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука". - 1990. - Вып. 3. - С. 118-127.
2. Воронков Н.А. Роль лесов в охране вод / Н.А. Воронков. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1988. - 286 с.
3. Высоцкий Г.Н. Учение о влиянии леса на изменение среды его произрастания и на окружающее пространство / Г.Н. Высоцкий. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1950. - 104 с.
4. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы / Л.О. Карпачевский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 264 с.
5. Гордiшко М.1. Культури сосни звичайно! в Укршш / М.1. Гордieнко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук, В.О. Рибак, В.М. Маурер, С.Б. Ковалевський, Н.М. Гордieнко. - К. : Вид-во 1АЕ УААН, 2002. - С. 669-673.
6. Ландин В.П. Влияние противоэрозионных насаждений на поглощение поверхностного стока в условиях северной лесостепи УССР / В.П. Ландин : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 "Лесоведение, лесоводство и защитное лесоразведение, лесные пожары и борьба с ними". - Харьков, 1984. - 28 с.
7. Пилипенко О.1. Лiсовi мелюрацй : шдручник / О.1. Пилипенко, В.Ю. Юхновський, С.М. Дударець, В.М. Малюга / за ред. В.Ю. Юхновського. - К. : Вид-во "Аграрна освгга", 2010. - 283 с.
8. Малюга В.М. Лiсiвничi особливостi та мелюративна роль протиерозшпих i водоохоронних насаджень / В.М. Малюга // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 1998. - Вип. 8. - С. 154-158.
9. Мелехов И.С. Лесоведение / И.С. Мелехов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 406 с.
10. Гордiшко М.1. Методичш вказiвки до вивчення та дослiдження люових культур : нач. вид. / М.1. Гордieнко, В.М. Маурер, С.Б. Ковалевський. - К. : Вид-во НАУ, 2000. - 101 с.
11. Молчанов А.А. Гидрологическая роль сосновых лесов на песчаных почвах / А.А. Молчанов. - М. : Изд-во Академии наук СССР, 1952. - С. 112-130.
12. Свириденко В.С. Практикум з лiсiвництва : навч. поабн. / В.С. Свириденко, Л.С. Киричок, О.Г. Бабiч. - К. : Вид-во "Арютей", 2006. - 416 с.
Надтшла до редакцп 14.07.2016р. Миндер В.В. Противоэрозийные свойства подстилки парковых насаждений в условиях сложного рельефа
Исследованы мощность, сложение, распределение подстилки по площади в зависимости от состава насаждений и условий рельефа (экспозиции, стремительности и части склона). Определены запас, фракционный состав и абсолютная сухая масса подстилки. В результате исследований 63 образцов подстилки насаждений на 21 временной пробной площади в условиях сложного рельефа Голосеевского парка культуры и отдыха им. М.Т. Рыльского в Киеве установлены водно-физические параметры подстилки (масса поглощенной воды, опадо-подстилочный коэффициент, влагоемкость) семи видов древесных растений, произрастающих на склонах крутизной до 26о.
Ключевые слова: парковое насаждение, сложный рельеф, подстилка, противоэрози-онные свойства, мощность, запас, влагоемкость.
Minder V. V. Anti-Erosion Litter Properties of Park Plants in Complex Terrain
Power, composition, the spatial distribution of litter, depending on the composition of plants and terrain conditions (exposure, and the swiftness of the slope) are investigated. Reserve, fractional composition and the absolute dry weight of litter are identified. As a result of research 63 samples of litter plants at 21 temporary plots in complex terrain in Golosiivskiy Park of Culture and Rest named after M. Rylskiy in Kiev established the water-physical parameters of the litter (weight of absorbed water, foliate litter coefficient, moisture capacity) seven species of woody plants, that grow on the slopes steepness before 26o.
Keywords: park plants, complex terrain, litter, anti-erosion properties, power, reserve, moisture capacity.
