CC BY
29
ний, в которых распространен исследуемый вид. Результаты обследований и таксономические показатели выявленных объектов были внесены в инвентаризационную ведомость. Проведена оценка общего состояния деревьев и оценка декоративности вида Aesculus carnea Hayne. Подчеркнута важность более широкого применения вида в озеленении, что позволит расширить существующий ассортимент растений и в целом повысить декоративность и санитарно-гигиеническое состояние насаждений.
Ключевые слова: инвентаризация, каштан конский мясо-красный, таксономические показатели, декоративность.
Evtushenko Yu. V. Aesculus Carnea Hayne in Plantations of Kiev
On the basis of inventory of Kyiv planting the places of growth of red horse chestnut and types of planting in which the studied species is widespread were established. Test results of researches and taxonomical indexes of found objects were entered in the inventory. The estimation of the general state of trees and decorativeness of Aesculus carnea Heyne were conducted. The importance of more wide use of studied species in planting was underlined. It will allow extending the existent assortment of plants and on the whole to promote a decorati-veness and sanitary and hygienic condition of planting.
Keywords: inventory, red horse chestnut, taxonomical indexes, decorativeness.
УДК 630*53 Acnip. О.О. Аврамчук1; докторант А.М. Бтоус2, канд. с.-г. наук -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ОЦ1НЮВАННЯ МОРТМАСИ ПЩСТИЛКИ СОСНОВИХ Л1С1В КШВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Представлено методичш особливост оцшювання мортмаси люово! шдстилки у штучних чистих сосняках Кшвського Полюся. Здшснено експериментальну оцшку компоненпв мортмаси люово! шдстилки в абсолютно сухому сташ та встановлено так-сацшну характеристику дослщних соснових насаджень. З'ясовано, що основну частку в структурi мортмаси шдстилки соснових насаджень становить опад хво! (89 %), а дрiбнi гики до 1 см та шишки становлять 6 i 5 %, вщповщно. Загальна мортмаса шдстилки у соснових люах Кшвського Полюся з вшом може змшюватися вщ 10 до 40 т- га-1. На ос-новi результайв дослщжень на 18 тимчасових пробних площах розроблено математич-ш моделi запасу стовбурiв у корi та конверсшних коефiцieнтiв для оцшювання мортмаси шдстилки соснових насаджень.
Ключовi слова: сосна, насадження, мортмаса, люова шдстилки, хвоя, гики, моде-лювання, Ки!вське Полiсся.
Вступ. Однieю i3 невирiшених проблем у KOHTeKCTi дослщження бюпро-дуктивностi лiсiв Украши е оцiнювання мортмаси. Дослiджeння особливостей накопичення та розкладання мортмаси вiдкривае шлях до шзнання процесу кругообiгу речовин та енергп в лiсових екосистемах.
До складу мортмаси ввдносять: сухостш, зокрема гiлки в кронi, деревну ламань, гiлки, мeртвi пiдзeмнi органи, лкову пiдстилку тощо [1]. У класичному розумiннi лiсова пiдстилка е надфунтовим утворенням, що формуеться шд пологом лiсу з опаду оргашчних решток надземних ярусiв лкостану: опалого лис-тя, хво1, плочок, сучюв, кори, шишок, насiння тощо, i е складовою частиною мортмаси [6, 11]. Мортмаса шдстилки включае опад хво1, дрiбних плок, кори, плодiв, насiння та iнших оргатчних рослинних решток, походження яких мож-на вiзуально iдeнтифiкувати.
1 Наук. кергвник: ст. наук. сп1вроб. А.М. Бшоус, канд. с.-г. наук
2 Наук. консультант: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
Враховуючи важливу екосистемну роль лiсовоí пiдстилки, вона часто е об'ектом актуальних природничих та екологiчних дослiджень. Ученi 1.Ф. Бук-ша, С.П. Распопiна, В.П. Пастернак здшснили аналiтичнi дослiдження запаав органiчного вуглецю у резервуарах люово' пiдстилки [3]. Принципи класифка-цп пiдстилок та фiтодетриту за умов антротзацп дослiджував Ю.М. Чернобай [9]. У свош роботi В. П. Ворон проаналiзував трансформацiю опаду та тдстил-ки як показник техногенних змш бiокругообiгу у сосняках Украшського Полю-ся [14], а У.М. Соколенко та ш. вивчали сезонну динамку люово'' пiдстилки та 11 зв'язок з показниками клiматичних факторiв [12].
Важливу роль люова пiдстилка соснових насаджень вщкрае у процесi м^рацп та накопичення радiонуклiдiв. За даними вчених, у мортмасi пiдстилки може мiститись до 40 % радюнуклщв люово' екосистеми [8]. Разом з тим, ана-лiзуючи науковi джерела, не виявлено дослiджень щодо кiлькiснго оцiнювання мортмаси лiсовоí тдстилки соснових насаджень. Процес накопичення та роз-кладання мортмаси пiдстилки соснових насаджень залежить вiд породного складу, вку, форми деревостану, зiмкнутостi пологу, водного режиму грунту, живого надгрунтового покриву та бiорiзноманiття лiсовоí екосистеми.
За даними В.С. Свириденка [11], у св1жих i вологих пгротопах маса подстилки становить 25-30 тта-1, а щорiчний опад у сосняках в абсолютно сухому стан 3,0 тта-1. Проте автор не уточнив люшничо-таксацшну характеристику насаджень, де визначено такий обсяг тдстилки. На його думку, незначне антропоген-не навантаження, що проявляеться у виглядi збирання грибш i япд, також впливае на запас люово!' подстилки. В умовах кращого дренажу i прогрiваностi у структурi тдстилки переважають натв- та повнiстю розкладеш рослиннi рештки [10].
Метою дослiдження е здшснення експериментально'1 оцiнки мортмаси люово!' пiдстилки (рис. 1) у соснових насадженнях та розроблення математич-них моделей для 11 оцшки.
Рис. 1. Мортмаса тдстилки соснових насаджень:
А - опад дргбних гглок; Б - опад шишок; В - хвоя
Методика i матерiали. Тимчасовi пробн площi закладали згiдно iз за-гальноприйнятими вимогами [4]. Збiр дослiдних даних проводили вщповщно до методичних пiдходiв до комплексно'' оцшки кшьюсних показникiв компо-нентiв мортмаси сухостою, деревно'1 ламаш, грубих гiлок та пiдстилки [1]. Мор-тмасу лiсовоí пiдстилки оцшювали шляхом зважування окремо опаду хво'1,
дрiбних гшок, i шишок на пробних дшянках p03Mip0M 1x1 м. 1з К0ЖН01 дшянки у межах фракцií вщбирали 3-5 шт. наважок вагою 10 г для визначення BMiCTy абсолютно сухо!' речовини. Дослiдний матерiал зважували в польових умовах вагами "Beurer" KS 36". Сyшiння наважок здшснювали за температури 105 °С у лабораторий сyшильнiй шафi "TermoLab".
Мортмасу шдстилки дослiджyвали на базi Вщокремленого пiдроздiлy Нацiонального университету бiоресyрсiв i природокористування Украши "Бо-ярська лкова дослiдна станцiя" у штучних чистих соснових насадженнях, де частка другорядних порiд не перевищувала двох одиниць. Протягом двох веге-тацiйних перюдав 2013-2014 рр. закладено 18 тимчасових пробних площ у пере-важаючих типах лiсорослинних умов (В2-С2). На тимчасових пробних площах було закладено 54 дослвдш дiлянки для облшу лiсовоí пiдстилки i вiдiбрано 378 наважок зразюв опаду хво1, дабних плок i шишок. Для математичного об-роблення зiбраного матерiалy використано комп'ютерну програму PERTA, а та-кож статистичнi прикладнi програми MS Excel i STATISTICA 10.
Результати дослщження. Тимчасовi пробнi площi було закладено у чистих, середньоповнотних i високопродуктивних насадженнях (табл. 1). Пробш площi № 1-6 закладено в молодняках, а № 7-18 - у середньовшових насадженнях. На шдсташ аналiзy описових статистик вибiрки встановлено анормальнiсть розподiлy мортмаси шдстилки. Зокрема, розрахункове значення коефiцieнта ек-сцесу виявилося бiльше критичного (Ехрозр = 1,420 > Ехкрит = 0,711) за рiвня зна-чyщостi (а=0,05) [7]. У межах вибiрки встановлено також таю статистики: обсяг вибiрки - 18, середне значення - 21,04, медiана - 21,04, дисперск - 34,155, се-редне квадратичне вiдхилення - 5,844, мiнiмальне значення - 10,78, максималь-не значення - 35,87, асиметрк - 0,584, коефщент варiацií - 27,8 %.
Табл. 1. Лiсiвничо-mаксацiйна характеристика дослйдних насаджень
№ ТПП Склад насадження BiK, роюв Дiаметр, см Висота, м Повнота Запас, м3(га)-1
1 10СЗ+ДЧР 33 20,8 21,2 0,91 487
2 10СЗ+ДЗ 15 8,9 8,2 0,68 89
3 9СЗ1ДЧР+ДЗ 40 25,4 22,5 0,79 440
4 10СЗ 40 21,8 22,2 0,60 317
5 10СЗ+ДЗ 25 15,5 15,1 0,84 257
6 10СЗ+ДЧР 29 17,8 17,8 0,75 336
7 8СЗ2ДЗ+ГЗ 65 35,0 29,7 0,59 393
8 8СЗ2ДЗ+БП, ГЗ, ВГЛ 64 35,7 29,9 0,56 414
9 9СЗ1БП+ДЗ, ЯЛЕ 77 34,9 32,4 0,74 581
10 10СЗ+ДЗ 62 27,2 27,0 0,71 466
11 9СЗ1ДЗ+БП, ГЗ, ЯЛЕ 58 31,4 29,7 0,72 537
12 10СЗ+БП, ДЧР 52 28,6 28,9 0,74 570
13 10СЗ+ДЧР, ДЗ, БП 43 27,4 25,4 0,75 479
14 10СЗ+ДЗ, ВГЛ, БП, КЛГ 77 37,6 34,2 0,75 616
15 9СЗ1ДЗ 65 34,0 32,0 0,67 542
16 9СЗ1ДЗ 43 24,8 27,2 0,83 578
17 10СЗ+ДЗ 45 25 24,2 0,91 564
18 10СЗ+ДЗ 41 18,3 20,7 0,81 410
У структурi мортмаси пiдстилки дослiдних соснових насаджень перева-жав опад хво'1 (табл. 2).
Табл. 2. Компоненты мортмаси тдстилки доайдних сосняшв, тъа1
Фракцiя ' 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Хвоя 23,27 15,65 14,31 22,32 17,39 13,91 34,99 19,6 25,99
Гiлки <1 см 0,49 1,57 1,08 1,19 1,49 1,57 0,64 0,80 0,95
Шишки 0,43 1,06 0,88 0,58 0,93 0,92 0,24 1,28 1,05
Разом 24,19 18,28 16,27 24,09 19,81 16,40 35,87 21,68 27,99
Фракщя ' 10 11 12 13 14 15 16 17 18
Хвоя 19,39 14,34 8,98 16,41 10,78 16,82 24,38 20,67 18,27
Гiлки <1 см 0,89 1,16 1,27 2,57 0,73 2,72 0,72 1,63 1,17
Шишки 1,49 1,13 0,53 2,57 0,78 1,00 1,13 1,85 0,75
Разом 21,77 16,63 10,78 21,55 12,29 20,54 26,23 24,15 20,19
Частка опаду хво'1 у загальнш мортмаа тдстилки становить 89 % (рис. 2), а частка дрiбних гшок <1 см i шишок - 6 i 5 %, вщповщно.
хвоя; 89 % плки<1 см; 6 % шишки; 5 %
Рис. 2. Структура мортмаси тдстилки соснових насаджень
Моделювання мортмаси тдстилки не дало позитивного результату та спонукало до пошуку адекватних моделей конверсшних коефщенпв (Яу). Роз-рахунок останнiх за фактичними дослiдними даними здшснено вiдповiдно до досвiду моделювання фггомаси за залежнiстю [2, 13]
ЯУ = Ымп / М, (1)
де: МЛп - мортмаса люово!' тдстилки, т(га)-1, М - запас стовбурiв у корi дере-востану м3(га)-1.
Для моделювання використано залежнiсть
у = а0 • х а1 • хи ап, (2)
де: у - залежна змiнна, а0,... ап - коефщенти регресп, х, ...х„ - незалежт змiннi або фактори.
Моделювання Я за таксацшними показниками дало змогу отримати од-нофакторнi математичт рiвняння зi всiма значущими коефщентами, факторами у яких виступають середнiй дiаметр (Б) i середня висота (Я):
ЯУ = 3,801 •Б -1'364, (Я2 =0,75); (3)
ЯУ = 3,085 •Я -1'304, (Я2 =0,80). (4)
Також розроблено двофакторт моделi з вком (А), середньою висотою (Я) i вщносною повнотою (Р):
ЯУ = 1,439 •А 1/496 •Я "2' 853, (Я2 =0,85); (5)
Rv = 1,252 H 4,189 P _1'796; (R2 =0,90). (6)
Пiд час моделювання запасу стовбурш у корi (M) отримано адекватнi двофакторнi модели
M = 41,926 A 0,720 ■ P U23; (R2 = 0,85); (7)
M = 30,186 ■ D 0,960 P U93; (R2 = 0,90); (8)
M = 17,545 H 1,121 P U90; (R2 = 0,97), (9)
а також одну трифакторну модель
M=15,088 A-0,266 H 1,478 P 1,0ЭТ; (R2 = 0,98). (10)
Таким чином, за допомогою змодельованих показникiв R i M та залеж-ностi (11) можна ощнити мортмасу пiдстилки соснових насаджень.
Mm = Rv M. (11)
Висновки. У соснових насадженнях Киíвського Полкся мортмаса лко-во1 тдстилки може змшюватися вiд 10 до 40 т- га-1, залежно вiд динамiки лiсiв-ничо-таксацiйних характеристик деревостанiв.
У стрyктyрi мортмаси пiдстилки домiнyе опад хво1 (89 %), а частка даб-них плок (< 1 см) та шишок становлять 6 i 5 %, вiдповiдно.
Розроблено адекватш математичнi моделi конверсiйних коефщкнлв та запасу стовбyрiв у корi для оцiнювання мортмаси лiсовоí тдстилки в абсолютно сухому сташ на 1 га.
Лiтература
1. Бшоус А.М. Методика дослщження мортмаси лiсiв / А.М. Бшоус // Бюресурси i приро-докористування : зб. наук. праць. - 2014. - Т. 6, № 3-4. - С. 134-140.
2. Замолодчиков Д.Г. Конверсионные коэффициенты фитомасса / запас в связи с дендрометрическими показателями и составом древостоев / Д.Г. Замолодчиков, А.И. Уткин, Г.Н. Коровин // Лесоведение : науч.-теор. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2005. - № 6. - С. 73-81.
3. Запаси оргашчного вуглецю у грунтах та тдстилщ на дшянках мошторингу лiсiв / 1.Ф. Букша, С.П. Распошна, В.П. Пастернак // Жотництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць.
- Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2012. - 120. - С. 106-112.
4. СОУ 02.02-37-476 : 2006. Пкщ пробш люовпорядш. Метод закладання. - Введ. 26.12.2006. - К. : Мшагрошштики Украши, 2006. - 32 с.
5. Лакида П.1. Надземна фiтомаса та вуглецево-енергетичний потенц;iал ялицевих деревос-танiв Укра!нських Карпат : монографiя / П.1. Лакида, Р.Д. Василишин, О.М. Василишин. - Кор-сунь-Шевченкiвський : ФОП Гавришенко В.М., 2010. - 240 с.
6. Лакида П.1. Фггомаса лiсiв Украши : монографiя / П.1. Лакида. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2001, - 256 с.
7. Лакин Г.Ф. Биометрия : учеб. пособ. [для студ. биол. спец. ВУЗов] / Г.Ф. Лакин. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 352 с.
8. Переволоцкий А.Н. Распределение 137Cs и 90Sr в лесных биогеоценозах / А.Н. Перево-лоцкий. - Гомель : РНИУП "Ин-т радиологии", 2006. - 255 с.
9. Чернобай Ю.М. Принципи класифжацл пiдстилок та фiтодетриту за умов антротзацп / Ю.М. Чернобай // Науковий вiсник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украхни. - 2011. - № 21.16. - С. 149-157.
10. Прокушкин С.Г. Биомасса напочвенного покрова и подлеска в лиственничных лесах криолитозоны Средней Сибири / С.Г. Прокушкин, А.П. Абаимов, А.С. Прокушкин, О.В. Мася-гина // Сибирский экологический журнал : науч.-практ. журнал - 2006. - № 2. - С. 131-139.
11. Свириденко В.С. Л1с1вництво : шдручник / В.С. Свириденко, О.Г. Бабiч, Л.С. Киричок.
- Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Арiстей", 2008. - 544 с.
12. Соколенко У.М. Сезонна динамжа лiсовоl пiдстилки та й зв'язок з показниками кл1ма-тичних фактор1в (на прикладi заказника "Жсники", Кихв) / У.М. Соколенко, Я.П. Дщух, В.В. Ра-
севич, С.О. Гаврилов // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.3. - С. 49-56.
13. Таблицы и модели хода роста и продуктивности насаждений основных лесообразу-ющих пород Северной Евразии : нормат.-справ. матер. / А.З. Швиденко и др. - М. : Изд-во М-ва природ. ресурс. РФ, Федерал. агент-во. лес. хоз-ва, Междунар. ин-т приклад. систем. анализа, 2006. - 790 с.
14. Ворон В.П. Трансформация опаду i шдстилки як показник техногенних змш бюкруго-обiгу у сосняках Украшського Полюся / В.П. Ворон // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - № 14.6. - С. 40-49.
Аврамчук А.А., Билоус А.М. Оценка мортмассы подстилки сосновых лесов Киевского Полесья
Представлены методические особенности оценки мортмассы лесной подстилки в искусственных чистых сосняках Киевского Полесья. Осуществлена экспериментальная оценка компонентов мортмассы лесной подстилки в абсолютно сухом состоянии и установлена таксационная характеристика опытных сосновых насаждений. Основную часть в структуре мортмассы подстилки сосновых насаждений занимает опад хвои (89 %), а мелкие ветви до 1 см и шишки составляют 6 % и 5 % соответственно. Общая мортмасса подстилки в сосновых лесах Киевского Полесья с возрастом может изменяться от 10 до 40 т- га-1. На основе результатов исследований на 18 временных пробных площадях разработаны математические модели запаса стволов в коре и конверсионных коэффициентов для оценки мортмассы подстилки сосновых насаждений.
Ключевые слова: сосна, древостой, мортмасса, лесная подстилки, хвоя, ветви, моделирование, Киевское Полесье.
Avramchuk O.O., Bilous A.M. The Estimation of Litter Mortmass of Pine Forests in Kiev Polissya
Some methodological features of the estimation of litter mortmass in pine stands of Kiev Polissya are presented. The experimental estimation of litter mortmass components in a completely dry condition was done. The taxation characteristic of test pine stands is provided. The main part in the structure of pine stands mortmass is assumed to constitute litter needles (89 %), small branches up to 1 cm and pinecones accounted for 6 and 5 %, respectively. The overall mortmass in the pine forests of Kiev Polissya with age can vary from 10 to 40 t-ha-1. Based on the result of the research on 18 temporary plots, mathematical models of growing stem stock in the bark and conversion factors for assessing mortmass of pine stands are designed.
Keywords: pine, stand, mortmass, fine litter, pine needles, branches, modelling, Kiev Polissya.
УДК630*17/.181.41 Здобувач В.С. Ейсмонт1 -
НУ 6iopecypcie i природокористування Украти, м. Кшв
МАСА НАЗЕМНИХ ОРГАН1В ДЕРЕВ СОСНИ 3ВИЧАЙНО1 НА ГРУНТАХ 13 ГРАН1ТНИМИ ПОРОДАМИ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщження маси наземних оргашв сосни звичайно! в люо-вих насадженнях на грунтах з виходом граштних порщ та без них. Показано залежшсть розвитку фотосинтетичного апарату та юлькост хво! дерев сосни звичайно! вщ кшь-кост та глибини залягання граштно! породи в грунта У насадженнях без камшня в грунт i з камшням в останньому зi збшьшенням вшу систематично шдвищуеться маса стовбурово! деревини i зменшуеться частка живих гшок без хво!, живих гшок iз хвоею i хво!. Спостережено тенденцвд, за якою маса стовбургв дерев культур на дшянках без камшня в грунт бшьша, шж дерев культур на дшянках з камшням у грунта Ключовi слова: сосна, граштш породи, хвоя, надземш органи, грунти.
1 Наук. кергвник: проф. [М1 Горд1енко, д-р бюл. наук
