CC BY
47
Табл. 2. К1льк1сть мдросту на обл1кових площадках
Деревна порода Кшьшсть тдросту, тис. шт./га
1-р1чки 2-3-р1чки 4-7-р1чки старш1 7 рошв Разом
Тис ягвдний 8,0 1,4 0,8 0,4 10,6
Ялиця бша 5,2 1,8 2,2 2,4 11,6
Необхщно зазначити, що Печенiжинське люництво веде постiйну роботу в напрямку розширення площ зростання тиса, введення його у лiсовi культури. За перюд з 1969 по 2001 роки люництвом посаджено 35,4 га люо-вих культур за участю тиса ягiдного. В урочищд "Кам'янка" Шепарiвського лiсництва створено люонасшневу плантацiю, де на плошi 2 га посаджено 600 крупномiрних саджанщв тиса ягiдного. Печенiжинським лiсництвом що-рiчно заготовляеться у заказнику насшня та живцi для вирощування посадко-вого матерiалу тису.
Справi збереження ще! ушкально! деревно! породи, l'i поширенню присвя-тило життя не одне поколiння вчених, лiсiвникiв, громадськост! Серед них бага-то пращ та енерги в органiзацiю заказника та збереження насадження тиса япд-ного вклали i лiсiвники Коломийщини - А.П. Мартинюк, В.1. Юрченко, Б.А. Геращенко, 1.П. Равлюк, П.С. Скочеляс, М.Й. Кудляк, А.В. Сметанюк, В.М. Берке-щук та ш. Завдяки цим людям тис ялдний зберiгся i не зник з лiсiв Карпат.
Л1тература
1. Бродович Т.М., Бродович М.М. Атлас дерев i кущiв Заходу Укра'ни. - Л^в: Ви-ща шк., 1973. - 240 с.
2. Герушинський З.Ю. Типология лiсiв Украшських Карпат. - Льв1в: Прамща, 1999. - 204 с.
3. Смаглюк К.К. Аборигент хвойт лiсоутворювачi. - Ужгород: Карпати, 1972. - 112 с.
4. Стойко С.М. Заповщники та пам'ятки природи Украшських Карпат. - Львiв: Вид-во Львiвського держун-ту, 1966. - 242 с.
5. Юзьк1в М.1. Тис у Княждвiрськiй лiсовiй дачi на Прикарпатт! Матерiали охорони природи на Укра'ш. - Ки1'в: вид-во АН УРСР, 1958. - 14 с.
6. Kontny P. Z pzeszlosci cisa (Taxus baccata L.). Sylvan, Rocznik LV, ser. A. Lwow, 1937.
7. Sokolowski S. Cis w ziemiach polskich i w krajach przyleglych. Ochrona przyrody, 2. Warszawa, 1920.
8. Spousta W. Cis. Sylvan, t. XI. Lwow, 1893.
9. Szafer W. Cisy w Kniazdworze pod Kolomyja, jako ochrony godny zabytek przylogy lesnej. Lwow, 1913. _
УДК 630*425 Ст. наук. ствроб. В.П. Ворон, канд. с.-г. наук - УкрНДШГА
ТРАНСФОРМАЦ1Я ОПАДУ I ШДСТИЛКИ ЯК ПОКАЗНИК ТЕХНОГЕННИХ ЗМ1Н Б1ОКРУГООБ1ГУ У СОСНЯКАХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Представлено результати дослщжень бюкругооб^ в ланщ опад-тдстилка в сосняках техногенно'1' зони Рiвненського ВАТ "Азот". Незважаючи на зменшення надходження опаду внаслiдок акумуляцп забруднювачiв, у них встановлено зростання запаав тдстилки. У всiх шарах мiнералiзацГi пiдстилки нагромадження мортмаси домiнуe над процесами розкладу, а перюд його деструкцп значно зростае. Особливо сильно виражеш цi процеси в нижньому (Н) шарi мiнералiзацii пiдстилки.
Ключов1 слова: Бiокругообiг, пiдстилка, опад, шари мiнералiзацii, мортмаса, фiтодетрит.
Senior scientific employee V.P. Voron - Leading Researcher of UkrSRIFA
Fall and litter transformation as an index of technogenic changes of biological circulation in the pine stands of Ukrainian Polissya
The results of investigation of biological circulation in the link fall and litter in the pine stands of Rivne enterprise "Azot" technogenic zone are presented. In spite of fall entering decrease in result of pollutants accumulation in it, the total litter stock increases. In all layers of litter mineralization, mortmass accumulation dominates over its decomposition and period of its destruction considerably increases. These processes are the most expressed in the lower (H) layer of litter mineralization.
Keywords: biological circulation, litter, fall, mineralization layers, mortmass, phitodetrit.
В епоху штенсивного розвитку суспшьства pi3KO загострюються проб-леми збереження довкшля. Не зважаючи на те, що в 90-х роках викиди про-мислових шдприемств знизилися в 2 рази, Укра1на як i рашше е одшею з найбшьш еколопчно несприятливих кра1н Свропи i входить до числа кра1н з найбшьшим обсягом утворювання та нагромадження вiдходiв (у 1996 р. до 720 млн. т.) [19]. В атмосферу щорiчно надходить понад 5 млн. т промисло-вих вiдходiв. Через це у багатьох районах Украши, де рiвень аеротехногенно-го забруднення е високим, гостро стоггь проблема збереження лiсiв.
У Волинському ПолюЫ, починаючи з 1969 року, таким потужним джерелом аеротехногенного забруднення довкшля е Рiвненське ВАТ "Азот". Його будiвництво серед соснових масивiв Клеванського держшсгоспу е кла-сичним прикладом нехтування еколопчних iнтересiв у гоншв за тимчасо-вою економiчною вигодою. У серединi 80-х роюв площа пошкоджених лiсiв перевищила 20 тис. га, а загроза юнуванню соснових насаджень цього держшсгоспу стала реальною.
Внаслщок аеротехногенного забруднення довкшля викидами азот- i шркоутримуючих фiтотоксикантiв цим виробництвам i акумуляци техноген-них речовин вiдбулись значш негативнi змiни в рiзних компонентах люових екосистем, що призвело до значного попршення стану та падшня продуктив-ностi соснових деревостанiв [5, 6, 13, 14]. Однак мало вивченими залишають-ся питання аеротехногенних змш гетеротрофного блоку, деструкци фггодет-риту, стввщношення опаду i шдстилки в лiсових екосистемах в наслщок ди аеротехногенного забруднення. Водночас негативш змiни основних власти-востей люових пiдстилок i грун^в [13, 31] порушують бiологiчний кругообiг речовин у люових екосистемах в умовах аеротехногенного забруднення, про що свщчать численш публжаци.
Iнтенсивнiсть деструктивного процесу, як вщомо, залежить як вiд кшькост опаду, так i активностi розкладу пiдстилки. Швидкiсть руйнування мортмаси (або детриту) визначаеться трьома групами чинниюв: фiзико-хiмiч-ними особливостями середовища, де протжае розклад, складом опаду i актив-нiстю органiзмiв-деструкторiв [29]. При цьому деструкщя може лiмiтуватися як одним фактором, так i 1х комплексом.
Лiсова пiдстилка механiчно перешкоджае надходженню в грунт техно-генних викидiв [8]. При проходженнi забруднювачiв через пiдстилку завдяки li буферност вони ефективно трансформуються [20]. Зпдно з дослiдженнями
Г.Н. Копцик, О.Д. Силаево1 [10], буфернiсть шдстилки на порядок вища нiж верхшх грунтових горизонтiв. Пiдстилка може поглинати 68-79 % кислотних забруднювачiв, як надходять до не1, в тому чи^ за рахунок катюнно-обмш-них реакцш 29-42 %, розчинних - 24-55 i нерозчинних оргашчних речовин -16-34 % [10].
Оскшьки в шдстилщ вщбуваеться нагромадження техногенних вики-дiв, вона е важливим бiогеохiмiчним бар'ером, що запоб^ае забрудненню грунтiв. У техногеннiй зонi комбшату мПеченганiкельм, де сумарне випадання Ырки в 25 разiв, а шкелю та мiдi бiльш як в 150 разiв перевищуе фон, а ix вмiст у пiдстилцi в радiусi до 25-35 км вщ нього майже на два порядки перевищуе фон [9].
Змша потужност лiсовоï пiдстилки - один з найбшьш помггних про-явiв порушення бiологiчного круговороту. Вщзначаеться значне зростання запасу пiдстилки в люових екосистемах внаслiдок аеротехногенного забруднення довкшля. У сосново-дубово-буковому насадженш поблизу алюмтево-го заводу в Словаччиш не тiльки в 5,8 раза зростае запас, але й змшюеться тип пiдстилки - вщ модермулевоï до модергумусовоï [23]. Схоже аномальне нагромадження пiдстилки (бiльш як в 5 раз) встановлено Т.В. Черненьковою i А.Н. Степановим [21] при забрудненш викидами чорноï металурги.
У багатьох роботах вiдзначаеться 2-4-кратне збiльшення потужностi пiдстилки бiля шдприемств кольоровоï металургiï, що викидають важк метали i сiрчистий анпдрид [2-4, 11, 18, 24-28, 30]. Тюну залежнiсть мiж вмiстом важких металiв та потужнiстю пiдстилки встановлено Е.Л. Воробейчик [4]. Гальмування темшв розкладу як целюлози, так i шдстилки бшьше як на 3 роки встановлено при техногенному забрудненш важкими металами [7].
Значне гальмування розкладу целюлози при забрудненш викидами ок-сидiв азоту та Ырки в райош Новгородського ВО "Азот" [7] вiдмiчено тшьки при найвищому рiвнi техногенного навантаження, в той же час з вщдаленням вщ виробництва спостерiгаеться прискорення деструкци навiть порiвняно з фоном. Правда, щ автори провели дослщження тiльки на трьох точках i не шдтверджеш вивченням розкладу шдстилки. Схожу ситуащю вiдзначено в сосняках техногенно!" зони Черкасько1' промагломерацiï [1].
Вивчення надходження опаду i формування шдстилки в техногеннш зош РВАТ "Азот" велося на постшних пробних площах (далi ППП), закладе-них в 70-ти рiчниx соснових насадженнях у швшчно-схщному напрямку вiд виробництва в перюд зниження рiвня аеротехногенного забруднення (з сер-пня 1993 р. по серпень 1995 р.). У цей час вже почалося стабшзащя стану де-ревостану i зменшилася передчасна дефолiацiя хво1' внаслщок акумуляцiï фь тотоксикантiв. Для облжу надходження опаду на кожнiй ППП закладено по 10 облжових площадок площею 1 м . Зiбраний опад роздiляли за фракщями. Запаси пiдстилки та величину шдстилково-опадного коефiцiенту (ПОК) як показника штенсивност бiокругообiгу визначали згiдно з методичними вка-зiвками Л.Е. Родiн, Н.И. Базилевич [16]. Розрахунок дiаxронiчниx показниюв для окремих шарiв мiнералiзацiï шдстилки велася за методикою, запропоно-ваною Ю.М. Чорнобаем [22].
Внаслщок аеротехногенного забруднення в опадi та шдстилщ вщбу-ваеться акумуляцiя Ырко- та азотутримуючих шгредiентiв. Так, вмют сiрки в техногеннiй зонi в опадi в 1,3-2,5, пiдстилцi - в 1,6-2,2 раза бшьший, шж на контролi (табл. 1). Дещо менша рiзниця по азоту - в опадi вiдповiдно 1,101,57 i в пiдстилцi 1,48-1,74.
Табл. 1. Вм^т Ырки та азоту у мдстилщ та опадi 70- рiчних соснятв
техногенно'1 зони РВАТ "Азот"
Ввдстань, км С1рка Азот
Пвдстилка Опад Пвдстилка Опад
% кг/га % кг/га % кг/га % кг/га
4 0,28 92 0,22 12 2,09 686 1,71 93
7 0,21 63 0,14 8 1,98 595 1,39 83
9 0,22 61 0,11 7 1,78 492 1,20 77
25 0,13 27 0,09 6 1,20 249 1,09 74
Сумарна вага опаду на ППП еколопчного ряду змшюеться вщ 5,41 до 6,79 тис. га/рж (рис. 1) i близька до величин, що встановлеш iншими дослщ-никами [12, 17]. Найменше надходить опаду в найближче розташованому де-ревостанi (на 26 % менше, нiж на контролi). 1з вщдаленням вiд РВАТ "Азот" його величина поступово зростае. М1ж сумарною величиною опаду i вщда-ллю до джерела забруднення (рис. 1), встановлено тюну кореляцшну залеж-шсть (Я =0,75). Рiзниця мiж окремими ППП екоряду е достовiрною на 95 % рiвнi значимостi (1ф = 5,58-15,08 при 1теор=3,28).
> ч
га с
о «
о пз
6,00 5,00 4,00 3,00 2,00 1,00 0,00
у = 0,055х + 5,5193
К2 = 0,7465
20
25
30
0 5 10 15
Вщдаль вщ РВАТ "Азот", км Рис. 1. Змта загально'1 маси опаду в техногеннш зош РВАТ "Азот"
Активна частина становить 65-71 % вщ вЫе! ваги опаду. У нш перева-жае хвоя. К щорiчно надходить вiд 2,35 до 2,70 т/га (рис. 2), що становить 3944 % вщ загально! величини опаду. Величина надходження хво! та 11 активно! частини тюно пов,язанi з величиною техногенного навантаження, тобто з вщ-даллю до джерела техногенного забруднення. У найбшьш техногенно пору-шеному деревостанi (4 км) !! надходить на 15 % менше шж на контроль Мiж величиною надходження хво! та вщдаллю до цього промислового виробниц-тва, на момент проведення дослщжень встановлено кореляцiйну залежнiсть середньо! тюноти. Однак достовiрною е тiльки рiзниця мiж найбiльш пошко-дженим сосняком (4 км вщ РВАТ "Азот") та шшими ППП екоряду. Рiзниця ж
мiж ППП екоряду на вщдаш 7, 9 i 25 км е недостовiрною. Очевидно, це е нас-лщком покращення росту та зниження рiвня дефолiаци деревостанiв внасль док зниження аеротехногенного забруднення.
3 и-
у = 0,011х + 2,4469
о
£ 1,5
га
£ 1
0,5
Р = 0,396
10
15
20
25
30
Вщдаль вiд РВАТ "Азот", км Рис. 2. ЗмЫа величини опаду хвоХ соснятв техногенно'1 зони РВАТ "Азот"
На пасивну частину припадае 29-35 % вщ загально! ваги опаду. В основному, це гшки (10-19 %) та шишки (9-11 %). Проте як сумарна, так i величина окремих 11 складових не пов'язана з вщдаллю до РВАТ "Азот".
Листя становлять 22-29 % опаду сосняюв у техногеннш зош. Щоправ-да, у найближчш до комбшату ППП (4 км) - це листя бузини, малини, трав'яного покриву (в основному штрофшьних видiв), що потужно розвивали-ся пiсля розрiдження деревостану саштарними рубаннями. На iнших ППП - це опад граба, дуба, липи й шших листяних порщ, що поодиноко представлен в сосновому ярус деревного намету чи тдросп, а також пiдлiску з лщини, сви-дини та iнших чагарниюв.
Активна частина, як вказувалося вище, домiнуе в загальнiй сумi опаду. В опадд, що збирався в серпш та жовтнi, це домшування сягае 90 , адже абсолютна бшьшють опаду хво! припадае саме на цей перюд. В iншi перiоди тако! переваги немае, а в зимово-весняний перюд у сильно пошкодженому сосняку навпаки бшьш шж на 20 % переважае пасивна частина. У вЫх шших випадках сшввщношення активно! та пасивно! частин е приблизно однакове, або е незначна перевага (не бшьше 10 %) -пе! чи шшо! фракци.
Для вивчення опаду в умовах забруднення важливим моментом е ди-намiка надходження хво!', адже саме передчасне осипання хво! внаслщок на-громадження летального рiвня фгготоксиканпв е одним iз основних симпто-мiв хронiчного пошкодження соснякiв викидами. В.1. Парпан [12] для сосни в Малому Полюс встановив два максимуми опаду хво!: перший у перюд роз-пускання паготв (травень-червень), другий - у кшщ вегетацшного перiоду. Ми теж встановили, що бшьшють хво! осипаеться восени (рис. 3). Проте тех-ногенний вплив ютотно змiнюе И надходження. Так, якщо на контролi частка осшньо! хво! становить 55 %, то в найближче розташованому до РВАТ "Азот" сосняковi тiльки 39 %, а в сосняках в 7-9 км - 45 %. Водночас якщо л^ом на контролi осипаеться третина И, причому 17 % припадае на вказа-ний В.1. Парпаном [12] перший максимум (травень-червень), то в техногеннш зош - 36-46 %. I це при тому, що саме в цей час внаслщок значного па-
2
0
0
5
дiння об'ему викидiв РВАТ "Азот" стан сосняюв стабiлiзувався, а в 1995 рощ вщзначено HaBiTb його покращення. У роки з посушливим л^ом дефiцит во-логи також сприяе передчасному осипанню хво!, в тому чи^ та на контролi.
1,4 т-
то
XI. 1993
IV. 1994
VI. 1994
VIII.1994
1,4 1,2 1
0,8 0,6 0,4 0,2 0
X. 1994
V.1995
VII. 1995
VIII.1995
□ 4 км □ 7 км □ 9 км □ 25 км
Рис. 3. Динамша надходження опаду хвоИв техногеннш зот РВАТ "Азот"
Пщстилка в дослщжуваних соснових насадженнях мае складну будо-ву. У нiй добре виражеш всi три шари мшераизаци (L, F i H). Причому шар гумiфiкащl (H) мае в два рази бшьший запас, тж вiдповiдно ферментативний (F) та опадовий (L) шари, як приблизно однаковi за вагою. Згiдно з класифь кацiею Ю.М. Чорнобая [22], ця шдстилка може належати до акумулятивного типу, середньогумусного шдтипу (модер), малопотужного роду з трьох шаровою вертикальною будовою.
Характерною особливiстю шдстилок у сосняках техногенно! зони е те, що не зважаючи на зменшення величин надходження опаду з наближенням до РВАТ "Азот" спостер^аеться зростання запасу шдстилки (табл. 2), що е свiдченням аеротехногенного гальмування iнтенсивностi бiотичного круго-обiгу речовин. Так, якщо на контролi li загальна маса становлять 20,75 т, то в сосняках на вiддалi 9,7 та 4 км ii вщповщно в 1,33; 1,45 i 1,58 разiв бiльше.
Табл. 2. Маса шдстилки, опаду i тдстилково-опадовий коеф^ент у сосняках
техногенно'1 зони РВАТ "Азот"
Ввд-стань, км Вага шдстилки по горизонтам Загальна вага, т/га ПОК
L F H Пвдстилки Опаду
т/га % Т/га % Т/га %
4 7,06 21,5 7,17 21,8 18,60 56,7 32,83 5,41 6,06
7 6,47 21,5 6,80 22,6 16,80 55,9 30,07 5,96 5,04
9 6,37 23,0 6,38 23,1 14,90 53,9 27,65 6,38 4,34
25 5,05 24,3 5,80 28,0 9,90 47,7 20,75 6,80 3,06
При цьому якщо в опадовому шарi (Ь) ця рiзниця становить вщповщ-но 1,26; 1,28 i 1,39, в шарi ферментаци (Б) - тшьки 1,10; 1,17 i 1,23, то в шарi гумiфiкацil (Н) - 1,51; 1,70 i 1,88 раза. Тобто деструкщя фiтодетриту галь-муеться у вЫх шарах мiнералiзацil, але особливо сильно - в ланщ гумiфiкацil. Про це також свщчить зростання частки шару Н в загальнш вазi пiдстилки. Так, якщо на контролi шари Ь: Б: Н спiввiдносяться як 1:1:2, то в техногеннш зош в радiусi до 7 км вщ "Азоту" - 1:1:2,6.
Зменшення ваги опаду та гальмування процеЫв деструкци детриту i як наслiдок, нагромадження шдстилки призводить до гальмування штенсив-ност бiокругообiгу. На контролi величина шдстилково-опадного коефiцiента становить 3,06 (табл. 2). Тобто штенсившсть бiокругообiгу в ланщ опад -шдстилка оцiнюеться як загальмована [16]. Подiбну ситуацiю бачимо, якщо проаналiзувати данi С.В. Рябухи [17]. Тобто, для сосняюв Полюся характерна загальмовашсть розкладу пiдстилки. Дiя ж аеротехногенного забруднення довкiлля посилюе цей процес. У сосняку на вiддалi 9 км вiд РВАТ "Азот" ПОК становить 4,34; 7 км - 5,04, а в 4 км - 6,06, тобто хщ деструкци шдстилки ощнюеться як сильно загальмований.
Ще очевидшшими стають цi процеси при аналiзi коефiцiентiв нагромадження та дiахронiчних показникiв окремих шарiв мiнералiзацil шдстилки. На контролi (табл. 3) в опадовому та ферментативному шарах переважають процеси розкладу i тiльки в шарi гумiфiкацil - нагромадження мортмаси. Проте вже в сосняку на вiддалi 9 км вщ РВАТ "Азот" у верхшх шарах шдстилки (Ь, Б) К~1, тобто процеси розкладу i нагромадження мортмаси тут урiвноваженi. Як i на контрол^ в шарi гумiфiкацil переважають процеси надходження, але вони в 1,6 раза сильшшь У ближче розташованих до джерела емюи сосняках нагромадження ф^одетриту повшстю домшуе у всiх шарах. Особливо воно виражене в шарi Н. Так, у сосняку на вiддалi 7 км воно в 2,0 а в найближче розташованому (4 км) в 2,4 сильшше, шж на контроль
Величина шдстилково-опадного коефщента для багатьох авторiв мае значення не тшьки як показник штенсившсть бюкругооб^у. Так, П.С. Пог-ребняк [15], приймаючи, що маса опаду дорiвнюе його рiчному надходжен-ню, вважав, що ПОК дорiвнюе кiлькостi роюв, за яку маса детриту шдстилки розкладаеться. Тобто в сосняку на вiддалi 9 км розклад шдстилки ще протя-гом 4,34 року, тобто на 1,28 року бшьше, шж на контрол^ а в найближче розташованому сосняку цей процес ще довше аж на 3 роки. Проте таке визна-чення вжу шдстилки нехтуе процеси розкладу шдстилки. З шшого боку, тшьки частина опаду буде лежати рш. Якщо розраховувати час юнування опаду як середньозважену величину надходження i перюду його лежання то для дослщжуваних сосняюв вона становить 0,50-0,58 року (табл. 2). Тому бшьш точним е твердження Ю.М. Чорнобая [22], що ПОК характеризуе не час розкладу шдстилки, а час формування юнуючого запасу мортмаси.
На контролi (табл. 3) термш перебування мортмаси коливаеться вщ 0,37 до 0,54 року, а загальний час формування юнуючого запасу (ТМН) становить 1,92, що в 1,6 раза менше, шж ПОК. У техногеннш зош щ показники значно збшьшуються. Особливо значний рют характерний для шару Н. Так,
час перебування детриту в (ТН) в сосняку в 4 км вщ РВАТ "Азоту" в 5,5, 7 км -3,5 i 9 км - 2,3 рази довший, шж на контроль Загальний час формування запасу мортмаси (ТМН) на 0,9-3,0 року бшьше, шж на контроль ВЫ дiахронiчнi показники по шарах мiнералiзацii пiдстилки мають чiтку тенденцiю до зрос-тання з наближенням до джерела забруднення. На вЫх ППП величина сумар-ного часу юнування пiдстилки менша вщ величини ПОК.
Табл. 3. Показники трансформаци опаду та шдстилки у соснових насадженнях
техногеннш зош РВАТ "Азот"
Ввдстань, км Кь Кр Кн Вк опаду Ть Тр Тн ТМЬ ТМР ТМн
4 1,30 1,33 3,44 0,50 0,65 0,66 1,72 1,15 1,82 3,53
7 1,09 1,14 2,82 0,55 0,60 0,63 1,55 1,15 1,77 3,32
9 1,00 1,00 2,34 0,53 0,53 0,53 1,24 1,06 1,59 2,83
25 0,74 0,85 1,46 0,58 0,43 0,49 0,84 1,01 1,51 2,35
Примггки: КЬ; Кр; КН - коефщенти нагромадження; ТЬ; Тр; ТН - термш перебування в шар1 мшерал1зацп; ТМЬ; ТМР; ТМН - термш юнування.
Висновки
Внаслiдок акумуляцii забруднювачiв в опадi та пiдстилцi сiрко- та азо-тутримуючих iнгредiентiв, в техногеннш зош РВАТ "Азот" вщбуваеться гальмування iнтенсивностi бiокругообiгу. При цьому, з одного боку, змен-шуеться надходження опаду ^ перш за все, !! основно! складово! активно! частини - хво!, з iншого - зростае запас шдстилки. I без того загальмована ш-тенсивнiсть бюкругооб^у в ланцi опад-пiдстилка, яка характерна для сосня-кiв Полiсся, в техногеннш зош РВАТ "Азот" в найбшьш пошкодженому сосняку падае до рiвня сильно загальмовано!. Порушуеться динамжа надходження хво! - лггом !! осипаеться на 6-16 % бшьше. Цей процес особливо поси-люеться при дефiцитi вологи посушливi перiоди.
Природно, як опадовому, так i ферментативному шарах шдстилки сосня-юв Полiсся переважають процеси розкладу мортмаси, а в шарi гумiфiкацii - нагромадження. Однак вже в ослабленому сосняку на вiддалi 9 км вiд РВАТ "Азот" у верхшх шарах шдстилки процеси розкладу i нагромадження мортмаси урiвно-важенi, а процеси надходження в шарi гумiфiкацii в 1,6 раза сильшшь У ближче розташованих до джерела емiсi! сосняках накопичення фiтодетриту повнiстю до-мiнуе у вЫх шарах, але особливо воно виражене в найнижчому (Н) шарь
У техногеннш зош значно зростае перюд перебування та сумарного часу юнування шдстилки. Особливо значне зростання перюду деструкцп фь тодетриту характерне для нижнього шару (Н) шдстилки. Загальний час формування запасу мортмаси (ТМН) в техногеннш зош на 0,9-3,0 року бшьше шж на контроль
Лггература
1. Випирайло О.В. Еколопчш особливосп соснових насаджень в умовах хрошчного аеротехногенного забруднення викидами Черкасько! промислово! агломераци/ Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук. - Харюв, 1994. - 23 с.
2. Воробейчик Е.Л. Изменение интенсивности деструкции целлюлозы под воздействием техногенной нагрузки// Экология. 1991, № 6. - С. 73-76.
3. Воробейчик Е.Л. Изменение мощности лесной подстилки в условиях химического загрязнения// Экология. 1995, № 4. - С. 278-284.
4. Воробейчик Е.Л. Реакция лесной подстилки и ее связь с почвенной биотой при токсическом загрязнении// Лесоведение 2003, № 2. - С. 32-42.
5. Ворон В.П., Жалнш А.В. Вплив аеротехногенного забруднення на структуру трав'яного покриву сосняюв// Проблеми екологи лю1в i люокористування на Полюс Украши: Науков1 пращ Полюько! АЛНДС. - Житомир. - 1998, вип. 5. - С. 114-119.
6. Ворон В.П., Леман О.В., Целщев О.Г. Змши просторово'' структури соснових де-ревостанiв в наслщок забруднення атмосфери викидами Рiвненського ВО "Азот"// Наук. вю-ник УДЛТУ: Зб. наук. техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.2. - С. 234-237.
7. Гришина Л.А., Копцик Г.Н., Сапегина И.В. Биологическая активность почв и скорость деструктивных процессов// В кн.: Влияние атмосферного загрязнения на свойства почв. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1990. - С. 81-94.
8. Давидова Н.Д. Лесная подстилка в зоне техногенного влияния// Роль подстилки в лесных биогеоценозах. - М.: Наука, 1983. - С. 54.
9. Копцик Г.Н., Копцик С.В., Мурашкина-Миис М.А. Химические свойства лесных подстилок в условиях атмосферного загрязнения// Лесоведение. - 2001, № 6. - С. 22-28.
10. Копцик Г.Н., Силаева Е.Д. Буферность лесных подстилок к атмосферным кислотным осадкам// Почвоведение. - 1995, № 8. - С. 954-961.
11. Никонов В.В., Лукина Н.В. Техногенная трансформация запаса подстилки в еловых биогеоценозах Крайнего Севера// Деградация и восстановление лесных почв. - М., 1991. - С. 174-184.
12. Парпан В.И. Опад, лесная подстилка и биокруговорот химических элементов в культурных лесных биогеоценозах Малого Полесья УССР/ Автореф. дис. ... канд. биол. наук. -Днепропетровск, 1977. - 20 с.
13. Пастернак П.С., Ворон В.П. Змша люових екосистем тд впливом аеротехногенного забруднення// Укр. ботан. журн. - 1994, т. 51,№ 1. - С. 54-60.
14. Пастернак П.С., Ворон В.П., Мазепа В.Г., Приступа Г.К. Изменение некоторых структурных особенностей лесного биогеоценоза в условиях аэротехногенного загрязнения окружающей среды// Экология, № 3 1990. - С. 7-13.
15. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Колос. - 1968. - 440 с.
16. Родин Л.Е., Базилевич Н.И. Динамика органического вещества и биологический круговорот в основных типах растительности. - М.-Л.: Наука, 1965. - 254 с.
17. Рябуха Е.В. Накопление лесной подстилки в насаждениях Украинского Полесья// Лесоведение. - 1972, № 1. - С. 26-34.
18. Степанов A.M., Кабиров P.P., Черненькова Т.В., Садыков О.Ф., Ханисламо-ва Г.М., Некрасова Л.С., Бутусов О.В., Бальцевич Л.А. Комплексная экологическая оценка техногенного воздействия на экосистемы южной тайги. - М.: ЦЕПЛ,1992. 246 с.
19. УкраТна: проблеми сталого розвитку/Пщ ред. Б.М. Данилишина, Е.М. Лбаново!'. -К.: РВПС Украши НАН Украши,1997. - 149 с.
20. Учватов. Роль лесной подстилки в трансформации геохимического потока веществ в лесной экосистеме// Роль подстилки в лесных биогеоценозах. - М.: Наука, 1983. - С. 199.
21. Черненькова Т.В., Степанов А.М. Подстилка, как показатель нарушености в результате техногенного воздействия// Роль подстилки в лесных биогеоценозах. - М.: Наука, 1983. - С. 207.
22. Чорнобай Ю.М. Трансформащя рослинного детриту в природних екосистемах. -Львiв: вид-во ДпМ НАН Украши, 2000. - 352 с.
23. Bublinec E. Ekologicke vlastnosti povrchoveho humusupodyv priemyselnej oblasti.// -Lesnictvi,27,1981 (7). - P. 635- 650.
24. Freedman В., Hutchinson Т.С. Smelter pollution near Sudbury, Ontario, Canada, and effects of forest litter decomposition// Effects of acid precipitation on terrestrial ecosystems. N. Y.; L.,1980. P. 395A34. - P. 9-27.
25. Grodzinski W., Greszta J., Laskowski R., Maryanski M., Rozen A. Effect of the chemical composition of industrial dust on fores floor organic matter accumulation// Water, Air, and Soil Pollution. 1990. V. 53. P. 169-178.
26. Jackson D.R., Watson A.P. Disruption of nutrient pools and transport of heavy metals in a forested watershed near a lead smelter// J. Environ. Qual. 1977. V. 6. № 4. P. 331-338.
27. Jordan M.J., Lechavalier M.P. Effect of zinc smelter emissions on forest soil microflora// Can. J. Microbiol. 1975. V. 21. № 11. P. 1855-1865.
28. Strojan C.L. Forest leaf litter decomposition in the vicinity of a zinc smelter// Oecolo-gia (BerL). 1978. V. 32. № 2. P. 203-212.
29. Swift M.J., Heal O.W., Anderson J.M. Decomposition in terrestrial ecosystem. Oxford: Blackwell Scientific Publications, 1979. - 372 p.
30. Tyier G. The impact of heavy metal pollution on forests: a case study of Gusum, Sweden// Ambio. 1984. V. 13. № 1. P. 18-24.
31. Voron V.P. Aeral-technogenic soil transformation in the forest ecosystems of the Ukraine. In: Collection of papers by Ukrainian members European Society for soil conservation. -1997/3. - P. 45-54.
УДК577.112 Доц. Р.Т. Гут, канд. бюл. наук;
мол. наук. ствроб. В.А. Ковальова - УкрДЛТУ
ДЕФЕНЗИНИ ЯК ФАКТОР РЕЗИСТЕНТНОСТ1 РОСЛИН ДО
Б1ОТИЧНОГО СТРЕСУ
Бютичний стрес викликае штенсивне нагромадження в шфшованих тканинах патогеншдукованих бшюв, одними з яких е дефензини. У цш робот! подано характеристику будови, бюлопчно! активносп, молекулярних механiзмiв дп та перспективи використання рослинних дефензишв.
Doc. R.T. Gout; researcher V.A. Kovalyova - USUFWT Defensins as the factor of a resistance of plants to a biotic stress
The biotic stress causes intensive accumulation of pathogenesis-related (PR) proteins in the infected tissues. Defensins is one of groups of PR proteins that have antifungal and antimicrobial activities. In this review the characteristic of a structure, biological activity, molecular mechanisms of action and the future trends of use of the plant defensins is described.
Вступ
Протягом усього свого еволюцшного розвитку жив1 оргашзми захи-щали себе вщ р1зномаштних патогешв. Внаслщок цього виникли сигнальш мехашзми для реал1заци реакцш вщповщ на бютичний стрес i пройшов вщ-б1р найбшьш ефективних засобiв захисту. 1нфжування патогенними оргашз-мами рослини включае рiзнi сигнальш системи, як сприймають, примножу-ють та передають сигнали з поверхш рослинно! кштини, де вщбуваеться роз-шзнавання патогена, до генетичного апарату кштини, де активуеться експреЫя захисних гешв. Це дае змогу рослинному оргашзму оргашзувати як структур-ний, так i хiмiчнiй захист вiд дiючого чинника. При вивченш особливостей впливу патогешв було виявлено штенсивне нагромадження в шфшованих тканинах так званих патогеншдукованих бшюв (PR) [1]. Щ захисш бiлки шд-роздiляються на деюлька груп залежно вiд бюлопчно! активносп та структурно! гомологi!. Представники першо! групи е учасниками сигнальних мереж, задiяних в передачу сигналу в ядро кштини, друго! - обмежують жив-лення патогешв. Третя група патогеншдукованих бшюв каталiзуе утворення низькомолекулярних рослинних антибютиюв - феншпропано!дних або тер-пено!дних фггоалексишв. Представники четверто! групи каталiзують реакцш
