CC BY
17
6. Заячук В.Я. Дендрологiя : пiдручник / В.Я. Заячук. - Львш : Вид-во "Anpiopi", 2008. -
656 с.
7. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками : монография / З.Я. Иванова. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1982. - 287 с.
8. Кшлшченко О.А. Декоративна дендрологи : шдручник / О.А. Калшченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
9. Лаптев О.О. 1нтродукщя та акл1матизацш рослин з основами озеленения : навч. поабн. / О.О. Лаптев. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2001. - 128 с.
10. Маринич 1.С. Piw i розвиток шпилькових Швшчно! Америки в умовах Люостепу Украши / 1.С. Маринич // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 63-66.
11. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур : монография / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во ТСХА, 1991. - 272 с.
12. Шпакова О.Г. Живцювання штродукованих хвойних рослин в умовах швденного сходу Украши / О.Г. Шпакова // Матеpiали XI з'йду Украшського ботанiчиого товариства. - Харкв : Б. в., 2001. - С. 444.
Коваль С.А. Влияние росторегулирующего вещества на выход око-ренённых стеблевых черенков ели канадской (форма коническая)
Изложены результаты двухлетних исследований влияния обработки росторегули-рующим веществом (ИМК) на окоренение стеблевых черенков ели канадской (форма коническая) с однолетним приростом и черенков с участком двухлетней древесины (пяткой) в условиях теплицы с установкой мелкодисперсного увлажнения. Исследованиями установлено, что выход окоренённых стеблевых черенков ели канадской зависит от обработки росторегулирующим веществом и типа черенков.
Ключевые слова: ель канадская (форма коническая), стеблевой черенок, концентрация росторегулирующего вещества, выход окоренённых черенков.
Koval S.A. The influence of cultivation by growth-regulating substances on the shoot quantity which is regenerated by stems cutting of Picea canadensis "conica"
The article is devoted to presenting the results of two years research on the influence of cultivation by growth-regulating substances on Picea canadensis stem cutting rooting. Stem cuttings with the areas of two years wood and yearly amount of growth were studied under the conditions of greenhouses with finely-divided humifying system. It has been determined that the shoot quantity which is regenerated by green stem cutting of Picea canadensis "conica" depends on the cultivation by growth-regulating substances and type of stem.
Keywords: Picea canadensis "conica", stems cutting, growth-regulating substances concentration, shoot quantity of rooted stem cuttings.
УДК 630 *114.351/116.64:582.632.2 Астр. Я.1. Крилов1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
МЕЛЮРАТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА Л1СОВО1 П1ДСТИЛКИ ДУБОВИХ ПРОТИЕРОЗ1ЙНИХ НАСАДЖЕНЬ
Дослщжено фракцшний склад, водно^зичш властивост люово! шдстилки дубо-вих протиерозшних насаджень центрально! частини Придншровсько! височини. Люова шдстилка е пухкою, товщиною 4,5-5 см i розподшена ршж^рно по всш площ^ Запас шдстилки у дубових насадженнях становить вщ 8,9 до 25,3 т-га1. Фракцшний склад ль сово! шдстилки вмщае в собi листки, плоди, труху, гики, кору i потерть у кшькост
1 Наук. кергвник: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук
1,0-1,8; 0,8-2,0; 0,9-1,8; 0,5-5,5; 1,8-8,0; 1,9-4,0 тта1 вщповщно. Виявлено, що найвищу вологовмют мае пiдстилка дубових насаджень з домшкою супутнiх порiд - клена гос-тролистого, граба звичайного i в'яза шорсткого. Водопроникнiсть пiдстилки за 1 год становить 238-292 %, що у 2,4-2,9 раза бшьше вiд само! маси шдстилки. Кшьюсть люо-во! шдстилки на 1 м3 середнього приросту становить 0,10-0,75 т.
Ключов1 слова: протиерозшш насадження, лiсова пiдстилка, морфолого-фрак-цiйна характеристика, водно^зичш властивостi, вологовмiст, потужнiсть, запас, перь од розкладу.
У лкових фiтоценозах вiдбуваються одночасно два взаемопов'язаних ос-новних процеси. З одного боку, ввдбуваеться процес створення оргатчних ре-човин та 1х нагромадження, а з iншого - вiдмирання i розпад рослинних реш-ток. Останне вiдбуваeться шляхом як вщмиранням цших рослин, так i поступо-во1 перiодичноí мiнералiзацií всiх складових опаду окремих 1х частин - листюв, бруньок, квiтiв, илодш, гшок, кори та iн. [5, 6].
Лкова пiдстилка функщонуе за певними закономiрностями й утво-рюеться шд час формування лiсового пологу. З цього перiоду вiдбуваеться на-копичення i поступова мiнералiзацiя, що приводить згодом до стабшзацп 11 маси. Ц фази взаемоддачого процесу залежать вiд породного складу лкових насаджень, клшату, особливостей будови деревостану тощо [6, 12].
З опадом у Грунт повертаються мшеральш речовини в таких сполуках, ят яккно вiдрiзняеться вiд попереднього стану, стають легкодоступними для рослин. Особливо це стосуеться найбшьш важливих макроелеменпв: натрiю, фосфору, калда. Попадаючи в Грунт, опад поставляе енергетичний матерiал, який впливае на Грунтоутворення, а через нього i на iншi бiогеоценотичнi процеси [11]. Лкова тдстилка вiдiграе важливу роль у роста деревних порiд i полiпшуе яккну структуру лiсових ценозш. За свiдченням Г.Ф. Морозова, у мкцях збиран-ня пiдстилки приркт деревних порiд зменшувався, порiвняно з контролем, ос-юльки Грунт збщнювався на поживу, ущiльнювався та втрачав вологу [10].
Лiсова пiдстилка мае велике водоохоронне 1 Грунтозахисне значения. Во-на, як мульча, захищае Грунт в1д руйнування та ущшьнення падаючим дощем i висушування (надшрного фiзичного випаровування); виконуе функцiю фшьтра, що полягае у затриманнi твердо!' частини поверхневого стоку. Водночас шд-стилка добре пропускае через себе надлишкову кiлькiсть вологи: чиста вода просочуеться через Грунт у 10 разш швидше, нiж замулена; мае шдвищену пд-равл1чну шорстккть, що сприяе переведенню поверхневого стоку в шдГрунто-вий; мае добру водопроникнкть [8].
Метою дослщжень було встановлення складу, фiзичних властивостей лково!' пiдстилки та перiодiв 11 розкладення в дубових протиерозiйних наса-дженнях центрально!' частини Приднiпровськоí височини.
Об'ект дослщжень. Лiсова пiдстилка протиерозiйних дубових насаджень ДП "Уманське лкове господарство".
Матер1али 1 методика дослщжень лково! пщстилки. У протиерозiйних насадженнях визначали морфолого-фракцiйну характеристику та запас тдстил-ки. Попередньо встановлювали лiсiвничо-таксацiйну характеристику насаджень. Далi описували лкову пiдстилку за такими ознаками: 11 розподал по илошд (р1в-номiрний, нерiвномiрний, плямами); складання (щшьне, пухке, шарувате), будо-ву (верхнiй горизонт iз свiжого листя, плок i илодш - не розкладений, серед-
нiй - нашврозкладений, нижнiй - розкладений) та склад (з перевагою листя, шпильок, плок, кори, трав'яно! рослинностi тощо). Запас орга^чного опаду виз-начали шляхом його збирання на трьох облiкових майданчиках кожно! пробно! плошд. Всього було закладено 18 облжових майданчикiв. Облiковi майданчики площею 1м2 (1,0x1,0 м) розмщували у шаховш послiдовностi [3, 9, 13].
На обраному для облiкового майданчика мкщ встановлювали рамку й по внутрiшнiй li сторонi вiдрiзали ножем шдстилку. Потiм l! збирали й зважува-ли, висипали на полiетиленову плшку чи мiшковину i розбирали на фракцл, якi також зважували. Попм кожну фракцiю з етикеткою клали у ввдповщний пакет [9]. Перюд розкладу пiдстилки визначався вiдношенням маси шдстилки у кiнцi вегетацiйного перюду до маси рiчного опаду, за методом А. П. Костичева [1]. Вологоемккть лiсовоi пiдстилки визначали зануренням ii у воду (на 1, 2, 4, 8 годин). Повiтряно-сухi листя брали за 100 % вологоемносп, далi !х зважували, а даш заносили до табл. 4, а потш проводили графiчний аналiз [2].
Середнiй прирiст за об'емом деревини визначали як ввдношення стовбур-ного запасу до вiку. Кшьккть опаду, яка припадае на 1м3 середнього приросту, розраховували вiдношенням рiчного опаду до величини середнього приросту за об'емом.
Результати дослвджень. Пробнi плошд закладали в найбшьш типових протиерозшних насадженнях за участю головно! породи дуба звичайного (Qu-ercus robur L.) та супутшх порiд - ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), клена гостролистого (Acer platanoides L.), граба звичайного (Carpinus betulus L.). Лiсiвничо-таксацiйнi показники протиерозiйних насаджень наведено в табл. 1.
Табл. 1. Лidвничо-таксацшш показники насаджень за даними пробних площ
Номер пробно! площi Склад ТЛУ А, pOKiB Порода N, -1 шт.-га Середш Повнота З1мкне-шстъ (1) Клас бош- тету M, -1 м3та
H, м D, см G, 2 -1 м2та P
1 9Дз1Гз D2 71 Дз, Гз 314 23,0 34,1 23.02 0,8 0,90 II 316
2 9Дз1Гз D2 70 Дз, Гз 546 22,0 25,9 14.34 0,8 0,90 II 266
3 8Дз2Кл D2 86 Дз 410 23,3 23,2 13.27 0,8 0,90 II 246
4 7Дз3Яз D2 49 Дз, Яз 605 20,0 23,3 25.89 0,8 0,90 II 230
5 10Дз+Вз D2 62 Дз, Вз 675 18,0 21,7 9,99 0,8 0,90 II 285
10 10Дз D2 70 Дз 316 20,8 30,3 22,49 0,8 0,83 II 259
Пробш плошд закладеш в однакових лкорослинних умовах (D2), у рiзно-вжових насадженнях (вiд 49 до 86 ротв), густота культур змiнюеться ввд 314 до 675 шт.-га-1, середш висоти у вiцi 49-86 ротв вiдповiдають II класу бонiтету за продуктивною насаджень, що пов'язано з жорсткими лiсорослинними умова-ми. Повноти насаджень не нижче 0,8, а зiмкненiсть - 0,8-0,9. Стовбуровий запас насаджень коливаеться вiд 230 до 246 м3-га-1.
Захиснi лiсовi насадження, в яких були закладенi тимчасовi пробнi пло-шi, за складом чисп (ПП №5, №10) та мшаш. Чистi насадження менш продуктивна як це видно з даних табл. 1, мiшанi насадження бшьш продуктивнi, ма-ють бшьшу бiологiчну стiйкiсть. Також ми провели до^дження з вивчення морфологiчних характеристик лково! пiдстилки дубових протиерозiйних насаджень, у яких визначали потужнкть, розподал по плошi, будову, склад та скла-дання пiдстилки. Розподал шдстилки по плошд рiвномiрний. За складанням вона
е пухкою. Потужнiсть лiсовоí пiдстилки становить вщ 4,5-5,0 см, будова тд-стилки тришарова. Пiдстилка складалась iз листюв, плодш, плок, трухи, кори та дрiбних частинок пiдстилки "потерть" [7]. Запаси та фракцшний склад люо-во'1 пiдстилки наведено в табл. 2.
Табл. 2. Запаси та фракцшний склад лково'г' тдстилки в дубових протиерозшних
насадженнях
Номер ПП Склад Запас шдстилки, тта-1 Листки, тта-1 Плоди, тта-1 Тру^ тта- Плки, тта-1 Кора, тта-1 Др1бш части-ни "потерть", тта-
1 9Дз1Гз 8,9 2,6 1,0 2,0 0,9 0,5 1,9
2 9Дз1Гз 9,5 1,8 1,5 1,5 1,0 1,6 2,1
3 8Дз2Кл 25,3 8,0 1,8 0,8 5,3 5,5 4,0
4 7Дз 3Яз 9,7 2,9 1,4 1,5 1,0 1,6 2,2
5 10Дз+Вз 12,6 4,3 1,4 1,8 1,8 1,0 2,3
10 10 Дз 10,1 2,9 1,1 1,1 1,6 1,2 2,2
Фракцшний склад тдстилки залежить вщ мюця розташування наса-дження: пробнi площi 3, 4 розташован в середнiй, а 5, 10 - в нижнш частит схилу; запас пiдстилки становить вщ 10,1 до 25,3 тта-1. Пробнi площi 1 i 2 роз-мiщенi на вiтроударних схилах, де частина люово'* пiдстилки переноситься вниз або вверх по схилу. На всх пробних площах значну частку лiсовоí пiдстилки становить "потерть", маса яко'1 змiнюеться вiд 1,9 до 4,0 тта-1. Запас тдстилки залежить вщ рiзного ступеня освггленосп насаджень та вiд експозицп схилу.
Вологоемюсть лiсовоí пiдстилки визначали шляхом замочування, данi, якi отримували, заносили до табл. 3, а и динам^ iлюстровано на рисунку.
Табл. 3. Вологовм^т лтовоъ тдстилки
Час замочування, год
Вологоемюсть шдстилки на пробних площах, %
1
2
4
5
10
238
292
282
245
256
264
307
304
300
309
311
308
520
348
560
325
329
334
352
366
382
362
354
351
Години
Рис. Динамта вологоeмностi лково'1 тдстилки на пробних площах
Дат рис. 1 свщчать, що найвищу вологовмют мала тдстилка на ПП № 2 i 3, де у складi насадження вщзначено одну або двi одинищ супутньо'' породи. Вологовмют виявилася меншою на ПП 5, де було чисте насадження, та на ПП
1
2
4
8
10, яке мае незначну домiшку в'яза. Вщносно малу вологовмiст зафiксована на ПП 1, 4, що спричинено пiзнiм опаданиям листя. У табл. 4 наведено водно-фь зичнi властивосп пiдстилки та ïï порiвияния i3 середнш приростом насадження.
Табл. 4. Водно^зичм властивостi лковоТ тдстилки дубових протиерозшних
насаджень
Номер ТПП Склад Характеристика лiсовоï пiдстилка Середнш прирют за об'ему, м3та-1 Кшьюсть опаду на 1 м за середшм ростом, т Перюд розкладу шдстилки, роюв
запас шд- стилки, -1 тта маса рiчного опаду, тта- осш- нш запас, -1 тта кшьюсть поглинуто'! за 1 год води, мм воло-гоемшсть пдстилки за 1 год, %
1 9Дз1Гз 8,9 1,9 7,0 192 292 6,3 0,30 3,7
2 9Дз1Гз 9,5 2,1 7,4 182 282 3,8 0,55 3,5
3 8Дз2Кл 25,3 4,0 21,3 138 238 3,0 0,75 5,3
4 7Дз3Яз 9,7 2,3 7,4 145 245 4,7 0,49 3,2
5 10Дз+Вз 12,6 2,7 9,9 140 240 4,6 0,37 3,7
10 10Дз 10,1 3,9 6,2 188 288 3,7 0,10 1,6
1з даних табл. 4 видно, що вологовмкт лково!' пiдстилки за першу годину на пробах становить 238-292 %. Середнш прирiст за об'емом найбшьший на пробних площах 1, 4, 5 там де насадження мають домшку супутнiх порiд. Кшьюсть опаду на 1 м3 за середшм приростом бшьший у мшаних насадженнях, нiж у чистих насадженнях. Перiод розкладу лiсовоï пiдстилки становить 1,6-5,3 роив. Найбшьший перюд розкладу виявлено на пробнiй плошд 3.
Висновки. Характеристики лiсовоï шдстилки залежать вiд лiсiвничо-таксацiйноï будови деревостану, експозицл схилу. Лiсова шдстилка в протиеро-зiйних насадженнях дуба звичайного е пухкою i розподшена рiвномiрно по всiй площi товщиною 4,5-5 см.
Запас тдстилки на пробних площах становить вщ 8,9 до 25,3 т га-1. Фракцiйний склад лково!' пiдстилки вмiщае в листки 1,8-8,0, плоди 1,0-1,8, труху 0,8-2,0, гшки 0,9-1,8, кору 0,5-5,5, потерть 1,9-4,0 тта"1. Водопроникнiсть пiдстилки за 1 год становить 238-292 %, що 2,4-2,9 раза бшьша за власну масу пiдстилки. Кшьккть лiсовоï пiдстилки на 1 м3 середнього приросту становить 0,10-0,75 т.
Лггература
1. Бодров В.А. Полезащитное лесоразведение / В.А. Бодров. - К. : Изд-во "Урожай", 1974. - 193 с.
2. Ботман К.С. Изменение водно-физических свойств горнолесных бурых почв под влиянием лесных насаждений / К.С. Ботман // Борьба с эрозией почв и селевыми потоками в Средней Азии : сб. статей. - Ташкент : Изд-во "Фан", 1967. - С. 31-50.
3. Гордиенко М.И. Методические указания по исследованию лесных культур / М.И. Горди-енко. - К. : Изд-во УСХА, 1979. - 72 с.
4. Гордiенко М.1. Штучш люи в дiбровах / М.1. Гордiенко, А.Ф. Гойчук, Н.М. Гордiенко -Житомир : Вид-во "Полюся", 1999. - 591 с.
5. Зонн С.В. Лесные почвы Камчатки / С.В. Зонн, Л.О. Карпачевский, В.В. Стефин. - М. : Изд-во АН СССР, 1963. - 255 с.
6. Коваленко А.И. Почвозащитные свойства и рост дубрав "Черного леса" на черноземных почвах : дисс. канд. с.-х. наук: спец. 28.02.68 / Коваленко Анатолий Иванович. - К., 1968. - 283 с.
7. Левченко В.В. Параметри люово!' тдстилки у свiжих дiбровах швшчно'1 частини правобережного люостепу Украши / В.В. Левченко // Науковий вгсник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ У^аши. - 2009. - № 135. - С. 78-84.
8. Пилипенко О.1. Лiсовi мелiорацiï : пщручник / О.1. Пилипенко, В.Ю. Юхновський, С.М. Дударець, В.М. Малюга. - К. : Вид-во "Аграрна освгга", 2010. - 282 с.
9. Маурер В.М. Методичнi вказ1вки до вивчення та дослiдження лiсових культур / В.М. Маурер, Ф.М. Бровко, А.П. Пшчук та iH. - К. : Вид-во НАУ, 2000. - 72 с.
10. Морозов Г.Ф. Учение о лесе / Г.Ф. Морозов. - Л. : Гос. изд-во; М., 1928. - 364 с.
11. Постолаке Г.Г. Лесная подстилка в круговороте веществ / Г.Г. Постолаке. - Кишинев : Изд-во "Штииница", 1976. - 173 с.
12. Свириденко В.С. Жсшництво : шдручник / В.С. Свириденко, О.Г. Бабiч, Л.С. Киричок / за ред. В.С. Свириденка. - К. : Вид-во "Арютей", 2008. - 544 с.
13. Яковлева-Носарь С.О. Морфолого-фракцшна характеристика шдстилки байраку "Генералка" / С.О. Яковлева-Носарь // Вюник Запорiзького национального унiверситету : зб. наук. праць. - Запорiжжя : Вид-во ЗНУ. - 2008. - Вип. 2. - С. 190-195.
Крылов Я.И. Мелиоративная характеристика лесной подстилки дубовых противоэрозионных насаждений
Исследованы фракционный состав, водно-физические свойства лесной подстилки дубовых противоэрозионных насаждений центральной части Приднепровской возвышенности. Лесная подстилка является рыхлой, толщиной 4,5-5 см и распределена равномерно по всей площади. Запас подстилки в дубовых насаждениях составляет от 8,9 до 25,3 т та-1. Фракционный состав лесной подстилки вмещает в себе листья, плоды, труху, ветви, кору и потерть в соотношении 1,0-1,8; 0,8-2,0; 0,9-1,8; 0,5-5, 5; 1,8-8,0; 1,9-4,0 тта-1 соответственно. Выявлено, что высшей влагоемкостью обладает подстилка дубовых насаждений с примесью сопутствующих пород - клена остролистного и граба обыкновенного, вяза шершавого. Водопроницаемость подстилки за 1 час составляет 238-292 %, что в 2,4-2,9 раза больше самой массы подстилки. Количество лесной подстилки на 1 м3 среднего прироста составляет 0,10-0,75 т.
Ключевые слова: противоэрозионные насаждения, лесная подстилка, морфолого-фракционная характеристика, водно-физические свойства, влагоемкость, мощность, запас, период разложения.
Krylov Ya.I. Meliorative characteristics of forest litter of oak erosion
stands
The fractional composition, water-physical properties of the litter in oak erosion stands of central Dnieper Upland is investigated. Forest litter is loose, 4.5-5 cm thick and evenly distributed throughout the area. Stock litter in oak stands is varied from 8,9 till 25,3 t-ha- . Fractional composition of the forest floor accommodates itself leaves, fruit, dust, twigs, bark and rub in the number of 1,0-1,8; 0,8-2,0; 0,9-1,8; 0.5-5; 5; 1,8-8,0; 1,9-4,0 fha-1 respectively. It's found out that the highest moisture has a litter of mixed oak forest related species, maple and hornbeam usual, elm rough. Permeability of litter for 1 hour is 238-292 %, which is 2,42,9 times more than the weight of the litter. Number of forest litter per 1 m3 of average growth is 0,10-0,75 t-ha-1.
Keywords: erosion control plantings, forest litter, morphological and fractional characteristics, water-physical properties, moisture content, power supply, stock, time schedule.
УДК 712.41.004.68(744.46) Астр. О.Ю. Марно-Куца1 -
Уманський НУ садiвництва
ОСОБЛИВОСТ1 РЕКОНСТРУКЦН СКВЕРУ "МОЛОД1ЖНИЙ" В УМАН1
Проведено аналiз сучасного стану скверу "Молодiжний" в Умаш. Подано даш з швенгаризаци деревних насаджень, !х стан та естетичну оцшку. Рекомендовано шляхи шдвищення декоративном! та естетично! ефективносй деревних рослин, а також введения кущових рослин. Запропоновано пропозици щодо реконструкций шдбору декора-тивних культур i формування зелених насаджень скверу "Молодiжний" в Умаш.
Ключовi слова: реконструкцш, архитектура, ландшафт, сквер, озеленення, дерева,
кущ^
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук
