CC BY
14
ляеться пiдрiст клена гостролистого (незадовiльне), граба (незадовшьне), дуба (незадовiльне), черешш (незадовiльне). На ПП-5 наявний шдрют граба (за-довiльне), дуба (незадовшьне), липи дрiбнолистоl (незадовiльне). На ПП-6 трапляеться пiдрiст граба (задовшьне), дуба (незадовiльне), бука (незадовшьне). Варто зазначити, що процес природного поновлення сосни звичайно! i дуба звичайного на уЫх пробних площах е незадовiльним (крiм ПП-3, де поновлення дуба е задовшьним, але пiдрiст формуе другий ярус насадження i iстотно не впливае на склад i запас деревостану).
Пщсумовуючи вище наведенi данi можна зробити висновок, що вщпо-вщно до лiсiвничих вимог в умовах Розточчя доцшьшше формувати змiшанi сосново-дубовi насадження, якi е досить продуктивними, багатi за породним складом, спектром трав'яних i чагарникових видiв, що по-своему сприяе ут-воренню середнього та м'якого настилу i обумовлюе зростання родючостi верхнього шару грунту. Одночасно, змшаш насадження е стшюшими до фь тохвороб та ентомошюдниюв та до прояву негативних явищ.
Л1тература
1. Генсирук С.А. й др. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины й Молдавии. - К.: Наук. думка, 1981. - 360 с.
2. Гончар М.Т. Биоэкологические взаимосвязи древесных пород в лесу. - Львов: Ви-ща школа, 1977. - с.
3. Горшенин Н.М., Бутейко А.И. Определение типов условий местопроизрастания. -Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1962. - 232 с.
4. Горшенин Н.М., Швыденко А.И. Лесоводство. - Львов: Вища школа, 1977. - 302 с.
5. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
6. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1949. - 455 с.
7. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 560 с.
8. ОСТ 56-69-83. Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки. - М.: ЦБНТИ лесхоз, 1984. - 60, с.
9. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Люознавство: Пщручник. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2001. - 352 с.
УДК630*221: 631.8: 630*17: 582.475.4 Ст. наук. ствроб. 1.П. Бондар -
Нащональний аграрный ун-т
ДО ПИТАНИЯ ВПЛИВУ ДОГЛЯДОВИХ РУБАНЬ НА КРУГООБ1Г ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН, РОДЮЧ1СТЬ Л1СОВИХ ГРУНТ1В ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ
Дослщження свщчать, що лише сильна стутнь зрщження молодих соснових культур (12 роюв) сприяе в подальшому штенсиф1кацп кругооб1гу окремих елемен-т1в (азоту, фосфору, кал1ю). При цьому не змшюеться тип 1 х1м1зм бюкругооб1гу.
Показники гумусу, загального азоту, рухомих поживних елемент1в за 26-ти р1ч-ний перюд тсля проведення лшшного доглядового рубання мають тенденщю до зниження в 0-5 см шар1 грунту. Поряд з тим р1зниця м1ж запасом стовбурно! дереви-ни у 38-и р1чному сосновому насадженш (лшшне доглядове рубання), пор1вняно з контрольним, була незначною - 1,7 %.
Senior scientific employee I.P. Bondar - National Agriculture University
To the problem of thinning and its influence on the circulation cycle of nutritious matters, fertility of forest soils and productivity of pine stands
It has been found out that only a high rate of thinning in young pine plantations (12 years old) was influenced on the intensification of circulation cycle of the N, P and K elements. At that a type and mechanism of biological cycle have not been changed.
The indices of humus, total nitrogen, labile nutritious elements for 26 years period after linear thinning have a trend to reduction in 0-5 sm soil layer. At that time the difference between a trunk stock at 38 years pine plantations (linear thinning) in comparison with control has not been essentially (1,7 %).
Питання ефективност доглядового рубання за ix впливом на pier та продуктившсть соснових деревосташв не нове, воно розглянуто в багатьох публжащях, у тому чист за ix впливом на лiсовi грунти [9, 11, 16], але супе-речливють думок у цих питаннях залишаеться. Це пов'язано з тим, що дослщ-ження проводились лише в певних грунтово-кшматичних умовах росту соснових насаджень, а отримаш результати не можуть бути розповсюджеш на явну едафiчну piзноманiтнiсть умов росту деревосташв. Навпъ в умовах По-люся значна piзноманiтнiсть умов мюцезростання потребуе специфiчниx тд-xодiв до виршення цих питань. К^м того, за наявних об'ективних та су-б'ективних причин дослщження простежуеться вплив доглядових рубань лише на окремих вшових етапах еволюцп соснових деревосташв. Тому щ дос-лщження були рашше i е тепер актуальними.
Вщомо, що доглядовi рубання розглядаються, як метод масово!" люо-во! селекцii (вщбору дерев), а також е одним iз лiсiвничиx заxодiв штенсифь кацп кpугообiгу поживних елементiв у системi грунт-деревостан [12]. Догля-довi рубання змшюють кiлькiсть атмосферних опадiв, як проникають через крони дерев i поступають на поверхню грунту. С дат [13], яю вказують, що на поверхню грунту при штенсивних доглядових рубань випадае на 7 % бшьше атмосферних опадав. Водночас, як зазначае А.В. Савина [13] доглядовi рубання збшьшують штенсившсть освiтлення повеpxнi грунту в 3-5 pазiв. Але головним, як зазначае Н.Л. Ремезов [9], тд впливом доглядових рубань збшьшуеться площа живлення iз розрахунку на 1 дерево.
Розглянемо, як вплинула piзна стутнь зpiдження соснового насадження, проведена у 12-ти piчному вiцi (постшна пробна площа кафедри загального лшв-ництва, Дзвiнкiвське лiснипrво, кв. 27) за схемою:
• секщя "А" - контроль (проводилась лише перюдична виб1рка сухостою);
• секпiя "В" - селективне зр1дження до повноти 0,7 (пор1вняно з контролем);
• секщя "Д" - л1н1йне рубання з виб1ркою кожного 2-го ряду сосни у 12 роюв та видалення в1дсталих у рост! дерев у вщ1 прочищення (до 20-ти р1чного в1ку) на в1дносну величину площ1 живлення дерев сосни у 30-ти р1чному в1ц1. Соснове насадження з piзним ступенем зpiдження росте на дерново-сла-
бопiдзолистому глинисто-пiщаного меxанiчного складу групп, який сформу-вався на флювюглящальних вiдкладаx, що на глибиш 165 см пiдстилаються моренними суглинками. Грунтам характерна кисла реакщя грунтового середо-вища (pHH O - 4,5-4,9 та pHKCl - 3,8-4,0) у 0-15 см шаpi грунту. Запас гумусу в
метровому шарi - 50 т/га, азоту - 3,9 т/га, а запаси рухомих сполук фосфору i калш, вщповщно, становлять 307 i 152 кг/га. На такому грунтовому фот з рiзним ступенем зрiдження соснового насадження проходять рiзнi стади малого бюлопчного кругообiгу поживних речовин. Насамперед, проел обчис-лення показують, що вiдносно контролю (100 %) при зрщжент соснового насадження на секци "В" площа живлення з розрахунку на 1 дерево збшьши-лась на 1,4 м (38,9 %о), а на секци "Д", де в ранньому вщ проведено лiнiйне доглядове рубання на 2,6 м2 (72 %). Вщповщно, iз збiльшенням площi живлення внаслщок проведених доглядових рубань, менша кiлькiсть дерев отри-мала можливiсть споживати з бiльшого об'ему грунту вологу та поживш речови-ни, що пiдвищуе кiлькiсть поживних речовин, яю припадають на одне дерево при однш i тш же ефективнiй родючостi грунту. Це мае велике значення для росту насадження в жердняковому вщ, осюльки у цей перiод сосна вщзна-чаеться найбiльшою потребою в азот i зольних елементах [10]. За дани-ми Н.П. Ремезова [10], у вщ 30-ти роюв рiчне споживання азоту сосною становить 44 кг/га, фосфору - 13, калю - 23, кальщю - 59. Вплив рiзного ступеня зрiдження соснового деревостану проявився на юлькосп оргатчно! маси опаду, яка щорiчно повертаеться i задана в бiологiчному кругооб^ (табл. 1).
Табл. 1. Оби оргашчног маси в сосновому насадженш Звучного вшу
з рiзним ступенем зрiдження
Вар1ант догляду Суха маса, т-га-1 П1д-стилка-опад Бал штен-сивност1 роз-паду тдстилки
опаду тдстилки
Контроль (перюдична виб1рка сухостою) 5,4 24,4±2'6/ 4,5 6,0
Зр1дження до повноти 0,7 5,0 30,4±2'62 6,1 5,0
Шншне доглядове рубання з виб1ркою у 12 рошв кожного 2-го ряду 5,6 18,3±3'58 3,3 6,0
Трирiчнi спостереження за динамжою опаду (табл. 1) свщчать про те, що зрщження деревостану до повноти 0,7 зменшуе (7,4 %) надходження опаду на поверхню грунту, а бшьш штенсивне лшшне доглядове рубання, яке проведено в ранньому вщ стимулювало, очевидно, розвиток асимшяцшно! поверхнi сосни, що не призвело до зменшення об^у оргашчно! маси опаду. За 26 роюв шсля проведення ще! рубки з вилученням до 42 % дерев маса шд-стилки скоротилась за цей перюд, порiвняно з контролем на 6,1 т/га (25 %) i юльюсть 11 вщповщае 3-рiчному обiгу маси опаду, тобто штенсившсть роз-кладу пiдстилки зросла на 27 %. 1з зазначеною кiлькiстю щорiчного опаду в результат бiокругообiгу повертаеться певна кiлькiсть поживних речовин, яю залежно вiд штенсивност розкладу опаду (3-6 рокiв), знову являються дже-релом поживних речовин для живлення соснового насадження. Залежно вщ ступеню зрщження та способiв доглядового рубання у 38-ми рiчному сосновому насадженнi повернення з опадом азоту, фосфору, калш, кальщю, маг-нiю було рiзним (табл. 2).
Як свщчать наведенi дат (табл. 2) бшя 50 % вщ загально! кiлькостi елементiв, що повертаеться з опадом становить азот, по^м кальцш i магнiй, що вказуе на азотно-кальщевий тип кругооб^у (К>Са). Найменшу кiлькiсть
елементiв серед тих, що повертаються, становлять фосфор i калiй. З посилен-ням ступеню зрiдження соснового насадження (секщя "Д") спостершаеться тенденцiя до збшьшення надходження магнiю iз щорiчним опадом, порiвняно з контрольною секщею.
Табл. 2. Ктьшсть азоту, фосфору, калЮ, кальцЮ та магнт, _що повертасться з опадом_
Секщя Повертаеться з опадом, кг-га-1 Всього: кг-га-(сума 5-ти елеменлв)
N Р К Са" Мд"
А 48,3 4,3 4,0 20,8 5,2 82,6
В 43,7 3,5 3,5 18,7 5,4 74,8
Д 46,9 3,6 3,9 20,8 6,1 81,3
Визначаючи штенсившсть кругообшу основних мшеральних елемен-тiв за опадо-пiдстилковим вщношенням необхiдно мати на увазi факт сезон-них змiн протягом року, як маси, так i мшеральних елеменлв у пiдстилцi [5]. Проведет дослщження [5] свiдчать, що найбшьшим сезонним змiнам шдля-гають такi елементи, як азот, кальцш, кремнiй, а найменшим - вмют магнiю, фосфору, калiю, сiрки, натрш. Середне положення займають алюмiнiй, заль зо, марганець. Цi змiни е результатом рiзноl рухомостi цих елеменлв та потреби в них люово! рослинностi.
Оцiнюючи вплив доглядового рубання у високопродуктивних сосно-вих насадженнях на кругообш мiнеральних елеменлв, необхiдно вiдзначити чiтке зниження опадо-шдстилкового вiдношення за фосфором i калiем на секцiях "В" i "Д", що вказуе на iнтенсифiкацiю обну цих елементiв (табл. 4). Покращувався обiг азоту у варiантi проведення лшшного доглядового рубання, де сЫ нижче контролю на 32 % (табл. 4).
Табл. 4. Опадо-тдстилковий коеф^ент i бал iнтенсивностi кругооб^у азоту, фосфору, калт, кальцЮ, магнЮ залежно вiд iнтенсивностi зрiдження
соснового насадження
Опадо-тдстилковий Бали штенсивност1 Середтй
Секщя коеф1щент за: кругообиу за: бал з 5-ти
ст сЫ сР сК сСа N Р К С а" елемеиив
А 4,5 8,1 4,7 5,6 4,0 2,1 5 6 5 6 6 5,6
В 6,1 10,1 3,9 5,8 7,9 6,3 5 6 5 6 5 5,2
Д 3,3 5,5 2,9 3,7 4,3 5,0 5 6 5 6 6 5,8
Таким чином, змшюючи штенсившсть обну окремих елеменлв у високопродуктивних соснових деревостанах не змшюеться, в цшому, тип кру-гообну, який е азотно-кальщевим i характерним для соснових деревосташв рiвнинних лiсiв Укра1ни [14]. Вiдомо [4], що лише штенсивним типам круго-обiгу вiдповiдае пiдвищення родючостi грунлв. Пiдстилка, беручи безпосе-редню участь у формуванш гумусового горизонту та являючись джерелом надходження поживних речовин в грунт при и розкладi впливае на потен-цiйну та ефективну родючють лiсових грунтiв, реакщю грунтового середови-ща та весь комплекс фiзико-хiмiчних властивостей грунту (табл. 5).
Табл. 5. Ктьшсть гумусу, загального азоту та рухомих сполук фосфору i калЮ в гумусово-елювiальному горизонтi дерново-слабомдзолистого tрунту
_(Дзв1нк1всъке л1сництво, кв.27)_
Секщя Глибина ввд-бору зразка Гумус, % N загальний, мг на 100 г грунту Рухом1 поживт елементи, мг на 100 г грунту
Р2О5 К2О
А 0-5 5-10 10-15 1 9±0,47 ^±0,02 1,0±°>°5 85,3±0'39 57,6±2'21 46,1±4'64 2,5±0'32 2,6±0'33 2,0±°,°9 2,6±0'40 2,1±0'47 1,6±0>21
В 0-5 5-10 10-15 1,8±0'21 1 1±0,12 1,0±0'05 77,6±3'36 57,7±2'22 53,2±3'82 2 9±0'55 2^0,23 2,2±0'10 2 7±0,32 1,8±оло 1,7±0'07
Д 0-5 5-10 10-15 1,6±0'0/ 1 1±0,08 1,0±0>03 72,0±''/4 58,2±2'54 48,2±2'54 2 0±0'21 1,8±0'07 1,7±0'17 3,0±0'42 1,6±0,и 1,3±0Д4
З даних табл. 5 видно, що порiвняно з контролем, незначш змши щодо зменшення кшькосп гумусу i азоту спостерiгались на секщях "В", "Д" у 0-5 см шарi грунту. Щодо рухомих сполук фосфору i калiю, визначених за методом Кiрсанова [1], то можливо стверджувати про зменшення !х кiлькостi у варiантi з лшшним доглядовим рубанням (секцiя "Д"). Наявшсть вiдповiдних запасiв рухомих поживних речовин в грунт впливае на поглинання !х кореневою системою зпдно з фiзiологiчними потребами в окремi перiоди росту (весна, лiто, осшь) i вiдповiдному накопиченнi в листках та хво! деревних порiд (табл. 6).
Табл. 6. Ктьшсть азоту, фосфору, калЮ в хвоИ сосни
_(Дзвтювсъке л1сництво, кв. 27)_
Секщя В1к хво! Маса 100 пар сухо! хво! У % на суху хвою Кшькк на 1 ;ть N Р, К в мг 00 пар хво!
N Р2О5 К2О N Р2О5 К2О
А однор1чна двор1чна 4 9±0,12 5,3±0'14 2,12 1,80 0,25 0,16 0,69 0,61 103,9 95,2 12,2 8,5 33,8 36,3
В однор1чна двор1чна 4,6±0'03 5,2±0'01 2,29 1,85 0,19 0,21 0,60 0,56 105,3 86,2 8,7 10,9 27,6 29,1
Д однор1чна двор1чна 3 4±0,06 4,6±0'09 1,63 1,60 0,20 0,20 0,66 0,63 55,4 73,6 6,8 9,2 22,4 27,0
Як видно з наведених даних (табл. 6), кшьюсть азоту в хво! сосни було найвищим у варiантi з вирощування сосни при повнот 0,7 ^ вщповщно, ви-щий його винос з розрахунку на 100 пар сухо! хво!. У протилежнiсть азоту, в даних умовах росту сосни, винос фосфору i калда був дещо нижчим, порiвня-но з контролем. Найменшим вмiстом азоту вiдзначаеться хвоя варiанту ль нiйного доглядового рубання (секщя "Д"), що вiдповiдае зменшенш кiлькостi азоту в грунтi, незважаючи на iнтенсифiкацiю обiгу цього елемента (табл. 4). Незважаючи на деяк вiдмiнностi, щодо кiлькiсного вмiсту основних мшераль-них елементiв у хво! сосни на рiзних варiантах вирощування вщзначимо, що вони вiдповiдають оптимальним рiвням, якi, вiдповiдно, для азоту становлять 1,6-1,7 %, фосфору - 0,14-0, 15 %, калiю - 0,6-0,7 %, кальцiю - 0,35-0,45 % [7, 15]. За вмютом азоту в хво! насадження вщповщае найбiльш продуктивним типам соснових лiсiв так, як встановлено [6], що у вересковому тит люу кшь-
кiсть азоту в хво! коливаеться в межах 1,32-1,48 %, в сосняку чорничнику бшя 1,88 %, сосняку кисличнику - 1,84 %, у сфагновому сосняку - 1,3 %.
Доглядовi рубання, впливаючи на обiг i використання поживних еле-ментiв з люового грунту, визначають вiдповiдний рют i продуктивнiсть сос-нових культур (табл. 7).
Табл. 7. ТаксацШш показники соснового деревостану у 38-ми рiчному вц
Секщя Кшьшсть дерев, шт./га Сума поперечних перетитв, м2-га-1 Середт Запас стовбурово! деревини, м3-га-1
Д, см Н, м
А 1685 46,33 18,7 22,2 467
В 1355 42,95 20,1 22,5 438
Д 1255 44,68 21,3 22,7 459
Даш табл. 7 свщчать, що попри зменшення кшькост дерев на секцп "В" на 19,6 %, а на варiантi лiнiйного доглядового рубання (секцiя "Д") на 25,5 %, порiвняно з контролем, основнi таксацiйнi показники деревостану (середнш дiаметр i висота) зростали у напрямку пiдвищення iнтенсивностi зрщження високопродуктивного деревостану. Особливо це пом^но на варь антi лiнiйного доглядового рубання. За 26-ти рiчний перюд пiсля И проведен-ня середнш дiаметр зрiс на 13,9 %, а запас стовбурово! деревини розрахова-ний за формулою Н.П. Анучина [2] при зазначеному зменшенш на 25,5 % кшькосп дерев сягае контрольного варiанту. Цi данi свщчать насамперед, про пiдсилення активностi фотосинтетичних процеЫв у хво! сосни та енергп росту дерев на секцп "Д" з лiнiйним доглядовим рубанням, оскшьки у 38-ми рiчному вщ рiзниця в запасi становила лише 1,8 % у вщношенш до контролю (табл. 7). Отримаш даш пiдтверджують висновки Н.С. Полончука [8], який вказуе, що через 6 роюв шсля проведення лшшного доглядового рубання 1 м2 суми поперечних перетинiв дерев, що збереглися забезпечував най-бшьше (8,1 м ) шдвищення запасу соснового насадження. Однак, необхщно зазначити, що лише висока ступiнь зрщження (30 %) щодо запасу впливае на продуктившсть соснового насадження. Як стверджують А.1. Бузиюн, Л.С. Пше-нiчнiкова [3] слабка iнтенсивнiсть розрщження помiтного впливу на продуктившсть чистого соснового насадження не чинить. У таких деревостанах продуктившсть насаджень визначаеться, в основному, едафiчними умовами.
Шдсумовуючи, необхщно вiдзначити, що незважаючи на суперечли-вiсть думок щодо ефективност доглядових рубань, !х потрiбно розглядати як один iз лiсiвничих прийомiв пiдвищення продуктивностi та стшкост сосно-вих деревостанiв, а дослщження в цьому напрямку потрiбно продовжити.
Л1тература
1. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М.: Изд-во МГУ, 1970. - 487 с.
2. Анучин Н.П. Лесная таксация: Учебник для вузов. - 5-е изд., доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
3. Бузыкин А.И., Пшеничникова Л.С. Реакция сосновых древостоев на рубки ухода// Стационарные лесоводственные исследования в Сибири. - Красноярск: Наука, 1978. - С. 105-121.
4. Глазовская М.А. Биогенное накопление и возможные биогенные превращения химических элементов в почвах// Почвоведение. - 1974, №6. - С. 3-16.
5. Казимиров Л.И., Морозова Л.М. Биологический круговорот веществ в ельниках Карелии. - М.-Л.: Наука, 1996. - 175 с.
6. Орлов А.Я., Кошельков С.П. Почвенная экология сосны. - М.: Наука, 1971. - 323 с.
7. Победов В.С., Волчков В.Е. Диагностика режима минерального питания и применение удобрений в сосновых лесах// Питание древесных растений и проблема повышения продуктивности лесов. - Петрозаводск: 1972. - С. 34-46.
8. Полончук Н.С. Линейные рубки ухода в сосновых молодняках// Пути повышения продуктивности лесов Украины и Молдавии / Сб. научн. трудов УСХА. - К.: 1983. - С. 31-37.
9. Ремезов Н.П. Влияние рубок ухода на лесорастительные свойства почвы// Почвоведение. - 1953, №2. - С. 32-42.
10. Ремезов Н.П., Быкова Л.Н., Смирнова К.М. Потребление и круговорот азота и зольных элементов в лесах Европейской части СССР. - М.: Изд-во МГУ, 1959. - 283 с.
11. Свиридова И.К. Роль рубок ухода в повышении плодородия лесных почв// Почвоведение. - 1960, №4. - С. 68-73.
12. Смольянинов И.И., Юрковский А.А. Влияние рубок ухода на биологический круговорот в сосняках// Лесоводство и агролесомелиорация. - 1965, №10. - С 90-95.
13. Савина А.В. Физиологическое обоснование рубок ухода. - М.: Гослесбумиздат. -1956. - 75 с.
14. Смольянинов И.И., Рябуха Е.В. К оценке степени интенсивности биологического круговорота азота, фосфора, калия, кальция, магния в равнинных лесах УССР// Биологическая продуктивность и круговорот химических элементов в растительных сообществах. -Л.: Наука, 1971. - С. 249-255.
15. Смольянинов И.И., Пастернак П.С., Рябуха Е.В., Угаров ВН. К проблеме оценки почвенного питания древесных пород и лесных насаждений// Питание древесных растений и проблема повышения продуктивности лесов. - Петрозаводск: 1969. - С. 47-74.
16. Фирсова В.П. Влияние вырубок на физико-химические свойства дерново-подзолистых почв Среднего Урала// Тезисы докладов конференции почвоведов Сибири и Дальнего Востока. - Горно-Алтайск: 1962. - С 39-40.
УДК 630 643*301 Ст. научн. сотр. Л.Н. Зябкина -
ГНУ "Институт леса НАН Беларуси "
СОЦИАЛЬНЫЙ ПОДХОД К КАЧЕСТВУ ЖИЗНЕННОЙ СРЕДЫ ЧЕЛОВЕКА В ЛЕСНОМ ХОЗЯЙСТВЕ БЕЛАРУСИ
Выявление закономерностей протекания социальных процессов в лесном хозяйстве на территориях, загрязненных радионуклидами, и выявление их влияния на лесные экосистемы позволяет проводить комплексную социальную защиту. Поведенческие функции экологического сознания работников лесного хозяйства позволяют анализировать социально-значимые проблемы в зоне радиоактивного загрязнения. Рассмотренный социальный подход к качеству жизненной среды человека позволяет определить основные направления по защите и улучшению среды обитания.
Ключевые слова: лесные биогеоценозы, социальные процессы, чернобыльская катастрофа, антропогенные влияния, взаимозависимость, социальная сфера, кадры, лесное хозяйство, социальная защита.
Senior scientific employee L.N. Ziabkina - State Research Institution "Forest
research Institute, NASByelorussia"
A social approach to the quality of human living medium within
forestry in Belarus
Revealing the features of the social processes in forestry in radiation-contaminated areas and the elucidation of their impact on forest ecosystems permit to provide integrated social protection. Behavioural functions of the ecological consciousness of forestry workers al-
