CC BY
15
city. Current research on the epidemiology of obesity indicate the existence of significant differences in the prevalence of obesity indices among the population as between countries as between domestic and socio-economic groups of countries. Ukraine is also characterized by variability in regional prevalence of obesity among children. Thus, with its average rate among children in Ukraine 13.50 per 1000 child population, the highest prevalence of obesity is 28.45 per 1,000 children (Vinnytsia region), the lowest — 6.47 per 1000 children (Luhansk region). It was determined that obese children are at increased risk of platypodia acquired (RR = 3,38; CI95%: 1,85-6,17), myopia (RR = 2,07; CI95%: 1,15-3, 72), spasm of sphincter of Oddi (RR = 13,52; 95% CI:2,5-73,15), disorders of the involuntary nervous system during adolescence (RR = 2,09; CI95%: 1,15-3,8). Probability of these diseases in children with obesity compared with children without it: platypodia - almost 4 times (OR = 3,6; CI95%: 1,87-6,94), myopia - 2 times (RR = 3.6; CI95%: 1,87-6,94), spasm of sphincter of Oddi - 13 times (RR = 13,73; CI95%: 2,49-75,7), disorders of the autonomic nervous system during adolescence - almost 3 times (RR = 2,67; CI95%: 1,09-6,54).
Conclusions. Children suffering from obesity have an increased risk of noncontagious diseases. Therefore, children with overweight can be seen as at risk of not only obesity but also its associated pathological conditions and diseases. However, the statistics of children overweight in Ukraine is unknown, as remains unknown their medical condition. Work at primary level of medical care screening to identify children with overweight, their accounting, medical and sociological monitoring will contribute to realization of attachment to health care contingent noninfectious risk management strategy.
Keywords: children, obesity, overweight.
Рецензент — проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 24.03.2017 року
УДК: 577.115.3+615.2:616-008.9-097.3:616.36-003.826:577.112.3 3ai4KO Н. В., Некрут Д. О.
ВПЛИВ ОМЕГА-3 ПОЛ1НЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ ТА
СИМВАСТАТИНУ НА МАРКЕРИ ЦИТОЛ1ЗУ, ДИСЛ1ШДЕММ ТА
ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ У ЩУР1В З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ
ХВОРОБОЮ ПЕЧ1НКИ, АСОЦ1ЙОВАНОЮ З ППЕРГОМОЦИСТЁШЕМЮЮ
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iMeHi М.1. Пирогова
(м. Вшниця)
nzaichko@mail.ru
Робота виконана в рамках планово! НДР кафедри бюлопчно! та загально! хiмiI ВЫницького нацюналь-ного медичного уыверситету iменi М.1. Пирогова «Вплив екзогенних та ендогенних чинниюв на обмш гщрогенсульфщу та асоцмованих з ним метаболiч-них процеЫв в нормi та при патологи», № державно! реестраци — 0113Ш06461.
Вступ. Неалкогольна жирова хвороба печЫки (НАЖХП) е одним iз поширених хроычних захворю-вань, що включае широкий спектр пстолопчних змш — вщ стеатозу до стеатогепатиту та цирозу печЫки у оЫб, що не вживають алкоголь [5,8,19]. Провщни-ми факторами ризику НАЖХП вважають ожирЫня, цукровий дiабет, метаболiчний синдром та дисло-демю [8,19]. До чинниюв, що можуть прискорюва-ти розвиток НАЖХП та попршувати ефективнють !! л^вання, також вщносять ппергомоцисте!немт (ГГЦ) [2,9]. Стеатогенний ефект ГГЦ може реалiзу-ватись через рiзнi молекулярн мехаызми - поси-лення оксидативного стресу, ппометилування, дис-регуля^ю експреси геыв ензимiв лiпiдного обмiну, розвиток дислтщемп [14,23].
Згщно офiцiйних рекомендацiй, фармакотерапiя НАЖХП передбачае застосування засобiв для ко-рекцп лiпiдного обмiну, але поки не включае спец^ альних засобiв з гiпогомоцисте!немiчною дiею [5,8]. 1снують данi, що серед гiполiпiдемiчних засобiв у
статинiв та омега-3 полЫенасичених жирних кислот (ю-3 ПНЖК) виявлявся супутнм ппогомоцистеше-мiчний ефект, а y фiбратiв — гiпергомоцистеÏнемiч-ний ефект [10,15,22]. Статини та ю-3 ПНЖК також проявляють цитопротекторний, антиоксидантний, протизапальний ефекти, що засвщчено в клмыч-них та експериментальних доотдженнях [6,17,20]. Виникае питання, в яюй мiрi гiполiпiдемiчнi засоби здатнi коригувати метаболiчнi порушення за умов НАЖХП, асоцмовано'| з ГГЦ.
Мета дoслiджeння: встановити вплив препарату омега-3 полшенасичених жирних кислот (епадо-лу-нео) та симвастатину на маркери цитолiзy, дис-лiпiдемiÏ та оксидативного стресу y щyрiв з НАЖХП, що поеднувалась з тiолактоновою ГГЦ.
Об'ект i мeтoди дoслiджeння. Доотджен-ня проведено на 100 щурах-самцях iз початковою масою 210-280 г, розподтених на 7 дослщних груп (n=10) та 3 контрольних групи (n=10). Пiд час експе-риментiв тварини перебували в стандартних умовах вiварiю, з 12-годинним свiтловим режимом день/ыч, при температyрi 22±2оС та вщноснм вологостi повi-тря 50±5%, воду i корм отримували ad libitum згщно нормативiв. Всi дослiди виконаы y вiдповiдностi до загальних етичних принцитв експериментiв на тва-ринах, ухвалених Першим нацiональним конгресом Украши з бiоетики (КиÏв, 2001), положенням бвро-
пейсько! конвенцп щодо захисту хребетних тварин, яких використовують в експериментальних та шших наукових цiлях (Страсбург, 1986), Директивами Ради европи 86/609/ЕЕС (1986), Закону Укра!ни № 3447-IV вiд 21.02.2006 «Про захист тварин вщ жорстокого поводження», що засвiдчено комитетом з бiоетики ВНМУ iм. М.1. Пирогова.
Модель НАЖХП, асоцiйованоI з ГГЦ, створюва-ли у 7 груп щурiв шляхом 60-добового застосуван-ня високожирово! дieти (54% ккал за рахунок жирiв, 29% ккал за рахунок вуглеводiв, 17% ккал за рахунок проте!ыв) iз одночасним навантаженням тюлакто-ном гомоцисте!ну (100 мг/кг в/шл) як описано ра-нiше [4]. Через 60 дiб частину щурiв з НАЖХП+ГГЦ (група 2) та контрольно! групи виводили з дослщу. З 61-о! доби i до завершення дослiду 6 груп щурiв з НАЖХП+ГГЦ переводили на стандартну дieту (СД), що постачала 21% ккал за рахунок жирiв, 62% ккал за рахунок вуглеводiв, 17% ккал за рахунок проте!-ыв. За цих умов тваринам 4-х груп упродовж 14 та 28 дiб 1 раз на добу в/шл вводились гiполiпiдемiч-н засоби — симвастатин в дозi 20 мг/кг маси тта (групи 5, 6) або препарат ю-3 ПНЖК в дозi 150 мг/ кг маси тта (групи 7, 8). В робот застосован фар-макопейнi препарати симвастатину (Вазилт, KRKA) та ю-3 ПНЖК (Епадол-Нео, АТ «Ки!вський втамш-ний завод»). 1 капсула епадолу-нео мютить 300 мг ейкозапентаеново! кислоти, 200 мг докозагекса-еново! кислоти, 498 мг Ыших жирних кислот, 2 мг d-a-токоферолу. Щури груп порiвняння отримували е^валентну кiлькiсть розчинникiв. Тварин поддавали евтаназп шляхом декапiтацi! пщ тiопенталовим наркозом (тiопентал натрiю 100 мг/кг в/оч).
Сироватку отримували центрифугуванням цть-но! кровi при 1500 об/хв 15 хв при 18-22оС. Актив-нiсть аланiнамiнотрансферази (АЛТ, КФ 2.6.1.2); рiвень лiпiдiв — загального холестеролу (ЗХС), три-глiцеридiв (ТГ), холестеролу лтопроте!ыв високо! щiльностi (ХС ЛПВЩ), холестеролу лiпопроте!нiв низько! щтьност (ХС ЛПНЩ), холестеролу лтопро-те!ыв дуже низько! щiльностi (ХС ЛПДНЩ) визнача-ли з використанням стандартних наборiв реактивiв на аналiзаторi Весктап Coulter AU 480 OLYMPUS.
Рiвень альбумiну в сироватцi кровi визначали за реак^ею з бромкрезоловим зеленим за набором «Альбумин Агат (Бюконт)». Вмют сечовини в сиро-ватц кровi визначали за реакцiею дiацетилмоноок-симом за набором «Мочевина Агат (Бюконт)». Вмют б^рубЫу визначали за реак^ею з дiазотованою сульфанiловою кислотою в присутност кофе!ново-го реактиву (метод Ендрашика) за набором «Бт^ рубiн» (Фiлiсiт-Дiагностiка, Укра!на). Активнiсть ГГТ (КФ 2.3.2.2) в сироватцi кровi визначали за швид-кiстю вивтьнення 4-нiтроанiлiну з гама-глутамты-троанiлiду уыфкованим методом за набором «ГГТ» (Фiлiсiт-Дiагностика, Укра!на). Вмiст гомоцисте!ну визначали iмуноферментним методом за наборами «Homocysteine EIA» (Axis-Shield, Англiя) вiдповiдно до Ыструкцп фiрми-виробника на аналiзаторi STAT FAX 303/PLUS.
Для бiохiмiчних дослiджень печiнку гомогеызу-вали в охолодженому середови!щ 1,15% KCl (вщ-ношення маса/об'ем 1:4) при 3000 об/хв (тефлон-
скло). Центрифугували 30 хв при 600 g, вiдбирали алiквоти постядерного супернатанту i до проведен-ня дослщжень зберiгали при -20оС. В гомогентах печшки визначали активнiсть NADPH-оксидази (КФ 1.6.3.1) за поглинанням NADPH при 340 нм [13], тюредоксинредуктази (КФ 1.8.1.9) — за швидкю-тю NADPH-залежного вiдновлення 5,5п-дтобю(2-ытробензоату) — DTNB [16], супероксиддисмутази (КФ 1.15.1.1) - за шпбуванням окиснення кверцети-ну [3]. Вмiст ТБК-активних продуктiв визначали за реакцieю з тюбарб^ровою кислотою за набором «ТБК-Агат (Бiоконт)». Вмiст карбонiльованих протеев визначали за утворенням фенiлгiдразонiв при взаемоди з 2,4-динiтрофенiлгiдразином [6].
Обробку первинного матерiалу проводили за до-помогою унiверсальних статистичних програм MS Excel, SPSS22 for Windows. Визначали середне зна-чення, стандарты помилки. Для оцшки вщмшностей показникiв застосовували при нормальному роз-подiлi — параметричний t-критерм Ст'юдента, при в^илены вiд нормального розподiлу — непараме-тричний критерiй U Мана-Уiтнi, нормальнють розпо-дiлу визначали за критерiем Шапiро-Уiлка. Зв'язок мiж показниками визначали за допомогою кореля-цiйного аналiзу за Спiрманом. Статистично значу-щими вважали вiдмiнностi при р<0,05. Результати наведено як М±т.
Результати дослщжень та Ух обговорення. За результатами наших дослщжень, модель НАЖХП, асоцмовано! з тюлактоновою ГГЦ, характеризува-лась достовiрним пiдвищенням рiвня гомоцисте!ну в сироватц кровi щурiв на 106% на 60 добу дослщу (табл. 1). Застосування СД упродовж 14 та 28 дiб у щурiв з НАЖХП+ГГЦ (групи 3 та 4) не викликало змЫ вмюту гомоцисте!ну, який залишався вищим (на 102,8 та 101,1%) порiвняно з вщповщною контрольною групою. Застосування симвастатину не викликало зниження рiвня гомоцисте!ну у щурiв з НАЖХП+ГГЦ (групи 5 та 6). В той же час, застосування ю-3 ПНЖК справляло достовiрний ппогомоцисте-!немiчний ефект: у щурiв груп 7 та 8 рiвень гомоцис-те!ну був нижчим на 15,6 та 29,6%, ыж у щурiв груп 3 та 4, а також на 13,3 та 27,6% нижчим, ыж у щурiв груп 5 та 6, вщповщно. Отже, за здатнютю коригува-ти рiвень гомоцисте!ну в кровi препарат ю-3 ПНЖК вiрогiдно перевершував симвастатин.
Встановлено, що на 60 добу у щурiв з НАЖХП+ГГЦ (група 2) виявлялись маркери пошкодження гепато-цитв: активнiсть АСТ та ГГТ в сироватц кровi була достовiрно вищою на 102,4 та 143,3%, а рiвень аль-бумiну був достовiрно нижчим на 7,60% порiвняно з контролем.
За вмютом сечовини та бтгмрубшу в кровi сутте-вих мiжгрупових вiдмiнностей не спостерiгалось. Нормалiзацiя рацюну тварин не забезпечувала вГ рогщних змiн бiохiмiчних показникiв кровi у щурiв з НАЖХП+ГГЦ у рiзнi термiни дослiду (групи 3 та 4).
Застосування симвастатину не викликало сут-тевих змЫ рiвня АЛТ, ГГТ та вмюту альбумшу в си-роватцi кровi (групи 5 та 6), натомють застосування препарату ю-3 ПНЖК вiрогiдно зменшувало бiохiмiч-нi ознаки цитолiзу гепатоцитiв (групи 7 та 8). Так, ак-тивнють АЛТ та ГГТ в сироватц кровi у щурiв групи 7
Таблиця 1.
Вплив симвастатину та препарату ю-3 ПНЖК на бiохiмiчнi показники сироватки кровi щурiв за умов НАЖХП, асоцшовано'Гз ГГЦ (М±т, п=10)
Групи щур1в ГЦ, мкмоль/л АЛТ, Од/л ГГТ, мккат/л Альбумш г/л Сечовина, ммоль/л Загальний б1л1руб1н, мкмоль/л
1 Контроль-1 5,68+0,49 45,7+3,05 1,36+0,11 40,8+0,72 5,26+0,24 8,84+0,32
Контроль-2 (14 д1б) 5,62+0,48 48,5+2,31 1,44+0,14 41,6+0,83 5,07+0,19 8,63+0,41
Контроль-3 (28 д1б) 5,57+0,51 49,4+2,54 1,37+0,13 41,2+0,74 5,33+0,21 8,76+0,28
2 НАЖХП+ГГЦ 11,7+0,43* 92,5+5,94* 3,31+0,13* 37,7+0,41* 5,28+0,24 9,31+0,57
3 НАЖХП+ГГЦ + СД (14 д!б) 11,4+0,51* 81,8+6,52* 3,03+0,12* 38,1+0,12* 5,16+0,24 8,98+0,46
4 НАЖХП+ГГЦ + СД (28 д!б) р3,4 11,2+0,46* >0,05 79,5+4,42* >0,05 3,17+0,16* >0,05 38,7+0,68* >0,05 4,97+0,27 >0,05 9,08+0,28 >0,05
5 НАЖХП+ГГЦ + сим-вастатин (14 д1б) р5,3 11,1+0,55* >0,05 79,7+2,97 * >0,05 3,23+0,16* >0,05 38,9+0,57 >0,05 5,04+0,10 >0,05 9,44+0,55 >0,05
6 НАЖХП+ГГЦ + сим-вастатин (28 д1б) р6,4 р6,5 10,9+0,49* >0,05 >0,05 75,6+4,38*# >0,05 >0,05 2,91+0,44*# >0,05 >0,05 39,0+1,16 >0,05 >0,05 4,75+0,32 >0,05 >0,05 9,22+0,34 >0,05 >0,05
7 НАЖХП+ГГЦ + ю-3 ПНЖК (14 д1б) р7,3 р7,5 9,62+0,44*# <0,05 <0,05 56,8+2,81*# <0,05 <0,05 2,35+0,16*# <0,05 <0,05 39,4+0,80 >0,05 >0,05 4,89+0,25 >0,05 >0,05 8,68+0,40 >0,05 >0,05
8 НАЖХП+ГГЦ + ю-3 ПНЖК (28 д1б) р8,4 р8,7 р8,6 7,89+0,67*# <0,05 <0,05 <0,05 44,3+1,98# <0,05 <0,05 <0,05 1,83+0,15*# <0,05 <0,05 <0,05 40,2+0,80# >0,05 >0,05 >0,05 4,93+0,28 >0,05 >0,05 >0,05 9,39+0,28 >0,05 >0,05 >0,05
Примiтки:
1. * — достс^рнють вiдмiнностей вiдносно групи 1 (р<0,05);
2. # — достовiрнiсть вщмшностей вiдносно групи 2 (р<0,05).
була достов1рно нижчою на 28,6 та 22,4%, н1ж у щур1в групи 3, а у щур1в групи 8 - на 44,3 та 42,3% нижчою, н1ж у щур1в групи 4. Зауважимо, що активнють АЛТ та ГГТ у щур1в групи 8 була достов1рно нижчою на 41,4 та 37,1%, н1ж у щур1в групи 6. Р1вень альбум1ну в си-роватц1 кров1 у щур1в групи 8 був на 6,63% вищим, н1ж у щур1в групи 2, що може свщчити про вщновлен-ня протешсинтезуючо! функцИ печ1нки.
За станом на 60 добу у щур1в з НАЖХП+ГГЦ (група 2) виявлялись ознаки атерогенно! дислг п1демИ (табл. 2): сироватков1 р1вн1 ТГ та ЛПДНЩ були достов1рно вищими на 98,2 та 104%, ЗХС та ХС ЛПНЩ — вищими на 52,8 та 241,7%, а р1вень ХС ЛПВЩ - достов1рно нижчим на 22,7%, н1ж у щур1в групи контролю. Нормал1зац1я к1лькост1 жир1в в рац1-он1 практично не впливала на прояви дисл1пщеми за умов НАЖХП+ГГЦ: у щур1в груп 3 та 4 рееструвалась г1перхолестеролем1я, ппертриацилглщеролемня, п1двищення р1вн1в ХС ЛПНЩ (на 220,8 та 121,4%), ХС ЛПДНЩ (на 79,1 та 88,0%), зниження р1вня ХС ЛПВЩ (на 15,4 та 11,3%) пор1вняно з контролем.
Застосування пполтщемнчних засоб1в зменшу-вало атерогенний патерн у щур1в з НАЖХП+ГГЦ 1з певними в1дм1нностями.
Так, прийом симвастатину в1рогщно зменшував ознаки дислтщеми на 14 та 28 добу: р1вн1 ЗХС, ТГ, ХС ЛПНЩ та ЛПДНЩ у щур1в групи 5 були достов1р-но нижчими на 28,5; 15,9; 55,8 та 25,6%, н1ж у щур1в групи 3, а у щур1в групи 6 - нижчими на 31,4; 44,8;
59.7 та 44,7%, н1ж у щур1в групи 4, вщповщно.
Застосування препарату ю-3 ПНЖК також ефек-
тивно коригувало показники л1пщного обм1ну на 14 та 28 добу: у щур1в групи 7 р1вн1 ЗХС, ТГ та ЛПДНЩ були достов1рно нижчими на 17,2; 32,6 та 32,5%, н1ж у щур1в групи 3, а у щур1в групи 8 — на 23,3; 48,6;
46.8 та 51,1% нижчими, н1ж у щур1в групи 4. Кр1м того, застосування препарату ю-3 ПНЖК викликало в1рогщне п1двищення р1вня ХС ЛПВЩ: у щур1в груп 7 та 8 цей показник був на 12,1 та 20,6% вищим, н1ж у щур1в груп 3 та 4, вщповщно. 1ндекс атерогеннос-т1 у щур1в груп 5 та 6 був достов1рно нижчим 48,3 та 56,5%, а у щур1в груп 7 та 8 - на 40,7 та 58,7% нижчим, н1ж у щур1в груп 3 та 4, вщповщно. Отже, сим-вастатин бтьш ефективно коригував р1вень ЗХС та
Таблиця 2.
Вплив симвастатину та препарату ю-3 ПНЖК на вмiст лiпiдiв в сироватц кровi щурiв за умов НАЖХП, асоцшовано'Г з ГГЦ (М±т, п=10)
Вм1ст л1п1д1в в сироватц1 кров1, ммоль/л 1ндекс атерогенност1
Групи щур1в ЗХС ТГ ХС ЛПВЩ ХС ЛПНЩ ХС ЛПДНЩ
Контроль-1 1,25+0,07 0,57+0,06 0,75+0,03 0,24+0,08 0,25+0,03 0,71+0,15
1 Контроль-2 (14 д1б) 1,29+0,06 0,53+0,06 0,78+0,03 0,27+0,05 0,24+0,03 0,65+0,08
Контроль-3 (28 д1б) 1,24+0,05 0,55+0,06 0,71+0,04 0,28+0,05 0,25+0,02 0,77+0,07
2 НАЖХП+ГГЦ 1,91+0,10* 1,13+0,09* 0,58+0,05* 0,82+0,11* 0,51+0,04* 2,51+0,35*
3 НАЖХП+ГГЦ + СД (14 л!б) 1,86+0,10* 0,95+0,08* 0,66+0,06* 0,77+0,15* 0,43+0,04* 2,09+0,39*
4 НАЖХП+ГГЦ + СД (28 д!б) р3,4 1,72+0,09* 1,05+0,08* 0,63+0,04* 0,62+0,12* 0,47+0,04* 1,84+0,24*
>0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
5 НАЖХП+ГГЦ + симвастатин (14 д!б) р5,3 1,33+0,08# <0,05 0,72+0,06*# <0,05 0,67+0,05 >0,05 0,34+0,08# <0,05 0,32+0,03*# <0,05 1,08+0,17# <0,05
6 НАЖХП+ГГЦ + симвастатин (28 д!б) р6,4 р6,5 1,18+0,06# <0,05 >0,05 0,58+0,06# <0,05 >0,05 0,67+0,04 <0,05 >0,05 0,25+0,04# <0,05 >0,05 0,26+0,03# <0,05 >0,05 0,80+0,09# <0,05 >0,05
7 НАЖХП+ГГЦ + ю-3 ПНЖК (14 д1б) р7,3 р7,5 1,54+0,08*# 0,64+0,06# 0,74+0,06# 0,51 +0,10*# 0,29+0,03*# 1,24+0,25*#
<0,05 >0,05 <0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 <0,05 >0,05 >0,05 >0,05
8 НАЖХП+ГГЦ + ю-3 ПНЖК (28 д1б) р8,4 р8,7 р8,6 1,32+0,06# 0,51+0,05# 0,76+0,04# 0,33+0,04# 0,23+0,02# 0,76+0,07#
<0,05 >0,05 <0,05 <0,05 >0,05 >0,05 <0,05 >0,05 >0,05 <0,05 >0,05 >0,05 <0,05 >0,05 >0,05 <0,05 >0,05 >0,05
Примiтки:
1. * — достс^рнють вiдмiнностей вiдносно групи 1 (р<0,05);
2. ## — достс^рнють вiдмiнностей вiдносно групи 2 (р<0,05).
ХС ЛПНЩ, а препарат ю-3 ПНЖК - р1вень ТГ та ХС ЛПВЩ, що в цтому забезпечило майже екв1валент-не зниження шдексу атерогенност1.
Пров1дним патогенетичним мехаызмом прогре-сування НАЖХП вважають оксидативний стрес [19]. За станом на 60 добу у щур1в з НАЖХП+ГГЦ (група
2) в печ1нц1 рееструвалась бтьш висока активн1сть прооксиданту ЫАйРН-оксидази (на 116,5%) (табл.
3), вищий вм1ст ТБК-активних продукт1в та карбо-н1льних груп протеш1в (на 116,9 та 57,3%), натомють нижча активнють антиоксидантних ензим1в СОД та тюредоксинредуктази (на 46,7 та 31,2%) пор1вняно з показниками у щур1в групи контролю. Нормал1за-ц1я рацюну не впливала на ознаки оксидативного стресу в печ1нц1 щур1в з НАЖХП+ГГЦ (групи 3 та 4) у р1зн1 терм1ни досл1ду.
Виявилось, що препарат ю-3 ПНЖК ютотно пе-ревершував симвастатин за впливом на показники оксидативного стресу у щур1в з НАЖХП+ГГЦ.
Так, застосування симвастатину викликало по-м1рне зниження активност1 ЫАйРН-оксидази (на 20,7% вщносно щур1в групи 2) та тенденцю до зниження вм1сту продуклв пероксидацИ л1п1д1в та протеев лише на 28 добу (група 6) I суттево не впли-вало на активн1сть антиоксидантних ензим1в у р1зн1
терм1ни досл1ду. В той же час, застосування препарату ю-3 ПНЖК в1рогщно зменшувало ознаки оксидативного стресу на 14 та 28 добу: у щур1в груп 7 та 8 рееструвалась нижча активнють ЫАйРН-оксидази (на 20,7 та 12,4%), нижчий вмют ТБК-активних про-дукт1в (на 35,0 та 44,3%) та карбонтьних груп протеев (на 29,8 та 22,3%), вища активн1сть тюредок-синредуктази (на 19,1 та 16,3%) та СОД (на 46,0 та 53,7%) пор1вняно з щурами груп 3 та 4, вщповщно. Кр1м того, у щур1в груп 7 та 8 вмют ТБК-активних продукт1в був достов1рно нижчим на 43,8 та 40,8%, а карбонтьних груп - на 19,6 та 15,4%, н1ж у щур1в груп 5 та 6.
Отриман нами результати щодо р1зно! ефектив-ност1 симвастатину та препарату ю-3 ПНЖК за умов НАЖХП, асоцмовано! з тюлактоновою ГГЦ, в цтому не суперечать даним л1тератури. Мета-анал1з кл1н1ч-них дослщжень засв1дчив, що симвастатин забез-печуе корекцю дисл1п1демИ I не викликае суттевого зниження р1вня трансам1наз, ГГТ, лужно! фосфатази у хворих на НАЖХП [12], тод1 як ю-3 ПНЖК сприя-ють нормал1зацИ р1вня ГГТ, ТГ та ЛПВЩ, але менш ефективно коригують р1вень ЗХС та ЛПНЩ [18]. Вщ-м1нност1 впливу г1пол1п1дем1чних засоб1в на переб1г оксидативного стресу за умов НАЖХП, асоцмовано!
Таблиця 3.
Вплив симвастатину та препарату ю-3 ПНЖК на показники прооксидантноГ та антиоксидантноГсистем в печiнцi щурiв за умов НАЖХП, асоцшовано'Г з ГГЦ (M±m, n=10)
Групи щур1в NADPH-оксидаза, нмоль / хвмг протеУну СОД, ум.од. / хвмг протешу Тюредоксин- редуктаза, нмоль DTNB/ хвмг протеУну ТБК-активн1 продукти, мкмоль/мг протеУну Карбон1льн1 групи, нмоль / мг протеУну
1 Контроль-1 1,27+0,05 3,68+0,15 5,93+0,21 4,33+0,27 2,18+0,12
Контроль-2 (14 д!б) 1,31+0,05 3,72+0,15 6,04+0,22 4,41+0,31 2,21+0,13
Контроль-3 (28 д!б) 1,29+0,07 3,71+0,16 5,88+0,26 4,36+0,22 2,23+0,14
2 НАЖХП+ГГЦ 2,75+0,15* 1,96+0,19* 4,08+0,24* 9,39+0,33* 3,43+0,15*
3 НАЖХП+ГГЦ + СД (14 д!б) 2,71+0,14* 2,11+0,16* 4,25+0,20* 8,97+0,31* 3,36+0,15*
4 НАЖХП+ГГЦ + СД (28 д!б) р3,4 2,59+0,13* >0,05 2,03+0,17* >0,05 4,42+0,26* >0,05 8,83+0,25* >0,05 3,18+0,13* >0,05
5 НАЖХП+ГГЦ + симвастатин (14 д1б) р5,3 2,46+0,13* >0,05 2,15+0,18* >0,05 4,17+0,23* >0,05 8,75+0,30* >0,05 3,27+0,17* >0,05
6 НАЖХП+ГГЦ + симвастатин (28 д1б) р6,4 р6,5 2,18+0,11 *# <0,05 >0,05 2,31+0,17* >0,05 >0,05 4,68+0,22* >0,05 >0,05 8,31+0,27*# >0,05 >0,05 2,92+0,12*# >0,05 >0,05
7 НАЖХП+ГГЦ + ю-3 ПНЖК (14 д1б) р7,3 р7,5 2,15+0,14*# <0,05 >0,05 3,08+0,19*# <0,05 <0,05 5,06+0,22*# <0,05 <0,05 5,83+0,30*# <0,05 <0,05 2,63+0,15*# <0,05 <0,05
8 НАЖХП+ГГЦ + ю-3 ПНЖК (28 д1б) р8,4 р8,7 р8,6 1,91+0,15*# <0,05 >0,05 >0,05 3,12+0,21 *# <0,05 <0,05 >0,05 5,14+0,20*# <0,05 >0,05 >0,05 4,92+0,29# <0,05 <0,05 <0,05 2,47+0,12# <0,05 <0,05 >0,05
Примiтки:
1. * — достовiрнiсть вiдмiнностей вщносно групи 1 (р<0,05);
2. ## — достовiрнiсть вiдмiнностей вiдносно групи 2 (р<0,05).
з ГГЦ, можуть реал1зуватись через pi3Hi механ1зми. Наприклад, симвастатин та 1нш1 статини можуть пригычувати експрес1ю гена TrxRI i викликати зни-ження р1вня тюредоксинредуктази 1 в кл1тинах гепа-томи in vitro [11]. Статини викликали зниження екс-пресИ мРНК СОД та Ыших антиоксидантних ензим1в (глутатонпероксидази, каталази) в печ1нц1 мишей i3 стеатозом, 1ндукованим метюншхолшдефщит-ною д1етою [21]. Встановлено, що докозогексаено-ва кислота пщвищуе експрес1ю ген1в тюредоксину/ пероксиредоксину та зб1льшуе активн1сть тюредоксинредуктази in vitro [7]. Антиоксидантна д1я препарату ю-3 ПНЖК також може бути пов'язана з1 зниження виразност1 ГГЦ, яка завжди супроводжуеться оксидативним стресом.
Таким чином, за умов НАЖХП, асоцмовано! з ГГЦ, препарати ю-3 ПНЖК можна вважати бтьш перспективними засобами корекцИ метабол1чних порушень, н1ж статини, але виявлен законом1рност1 потребують подальшого п1дтвердження в кхмычних досл1дженнях.
Висновки. Застосування ппол1п1дем1чних засо-б1в з пол1тропними властивостями зменшувало ме-табол1чн1 порушення за НАЖХП, асоцмовано! з ГГЦ,
при цьому препарат ю-3 ПНЖК в1рогщно перевер-шував симвастатин за цитопротекторним, антиок-сидантним та ппогомоцистешем1чним ефектом на 14 та 28 добу л1кування. Препарат ю-3 ПНЖК (епа-дол-нео, 150 мг/кг в/шл) зменшував ознаки цито-л1зу, дисл1п1демИ, оксидативного стресу (знижував активн1сть NADPH-оксидази, вмют ТБК-активних продукт1в та карбон1льованих проте!н1в), п1двищував активн1сть антиоксидантних ензим1в (тюредоксинредуктази та СОД) в печшцг Симвастатин (20 мг/кг в/шл) бтьш ефективно зменшував вм1ст ЗХС та ХС ЛПНЩ, не впливав на активнють АЛТ та ГГТ в кров1, пом1рно знижував активн1сть NADPH-оксидази в пе-ч1нц1, не коригував активнють антиоксидантних ен-зим1в та Ышм ознаки оксидативного стресу.
Перспективи подальших досл1джень. Пер-спективним напрямком подальших досл1джень е ви-вчення в кл1н1чних умовах ефективност1 ю-3 ПНЖК, як засобу корекцп метабол1чних порушень у пац1ен-т1в 1з НАЖХП, асоц1йовано! 1з ГГЦ.
Лiтература
1. Декларацшний патент на винахiд № 58110А, УкраУна, МПК 7 А61К35/16 СпоЫб визначення карбонiльних сполук в сироват-ц KpoBi / Шевчук С.В., Пентюк О.О., Мусiн Р.А., Заiчко Н.В. — № 2002107890; заявл. 04.10.2002; опубл. 15.07.2003; Бюл. № 7.
2. Звягинцева Т.Д. Неалкогольный стеатогепатит и методы патогенетической коррекции / Т.Д. Звягинцева, С.В. Глущенко // Мiжнародний медичний журнал. - 2014. - Т. 20, № 2 (78). - С. 29-32.
3. Костюк В.А. Простой и чувствительный метод определения активности супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина / В.А. Костюк, А.И. Потапович, Ж.В. Ковалева // Вопр. мед. химии. - 1990. - Т. 36, № 2. - С. 88-91.
4. Некрут Д.О. Вплив ппергомоцисте'Унемп на формування неалкогольноУ жировоУ хвороби печшки у щурiв / Д.О. Некрут // Вюник морфологи. - 2016. - Т. 22, № 1. - С. 40-45.
5. Харченко Н.В. Адаптована клЫчна настанова «Неалкогольна жирова хвороба печшки» [Електронний ресурс] / Н.В. Хар-ченко, О.М. Лщишина, Г.А. Анохша [та ш.] // Наказ МОЗ УкраУни вщ 06.11.2014 № 826 - Режим доступу до ресурсу: http:// www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html.
6. Beltowski J. Modulation of H2S metabolism by statins: a new aspect of cardiovascular pharmacology / J. Beltowski, A. Jamroz-Wisniewska // Antioxid Redox Signal. - 2012. - Vol. 17, № 1. - P. 81-94.
7. Casanas-Sanchez V. Addition of docosahexaenoic acid, but not arachidonic acid, activates glutathione and thioredoxin antioxidant systems in murine hippocampal HT22 cells: potential implications in neuroprotection / V. Casanas-Sanchez, A. Perez J., N. Fabelo [et al.] // J Neurochem. - 2014. - Vol. 131, № 4. - P. 470-483.
8. Chalasani N. The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: Practice guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association / N. Chalasani, Z. Younossi, J.E. Lavine [et al.] // Am J Gastroenterol. - 2012. - Vol. 107, № 6. - P. 811-826.
9. Dai Y Association of homocysteine level with biopsy-proven non-alcoholic fatty liver disease: a meta-analysis / Y Dai, J. Zhu, D. Meng [et al.] // J Clin Biochem Nutr. - 2016. - Vol. 58, № 1. - P. 76-83.
10. Dierkes J. Effect of lipid-lowering and anti-hypertensive drugs on plasma homocysteine levels / J. Dierkes, C. Luley, S. Westphal // Vasc Health Risk Manag. - 2007. - Vol. 3, № 1. - P. 99-108.
11. Ekstrom L. Simvastatin inhibits the core promoter of the TXNRD1 gene and lowers cellular TrxR activity in HepG2 cells / L. Ekstrom, M. Johansson, K. Monostory [et al.] // Biochem Biophys Res Commun. - 2013. - Vol. 430, № 1. - P. 90-94.
12. Eslami L. Statins for non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis [Електронний ресурс] / L. Eslami, S. Merat, R. Malekzadeh [et al.] // Cochrane Database Syst Rev. - 2013. - Режим доступу до ресурсу: http://onlinelibrary.wiley. com/doi/10.1002/14651858.CD008623.pub2/epdf.
13. Fukui T. p22phox mRNA Expression and NADPH Oxidase Activity Are Increased in Aortas From Hypertensive Rats [Електронний ресурс] / T. Fukui, N. Ishizaka, S. Rajagopalan [et al.] // Circ Res. - 1997. - Режим доступу до ресурсу: https://doi. org/10.1161/01.RES.80.1.45.
14. Ikeda K. Triacylglycerol/phospholipid molecular species profiling of fatty livers and regenerated non-fatty livers in cystathionine beta-synthase-deficient mice, an animal model for homocysteinemia/homocystinuria / K. Ikeda, A. Kubo, N. Akahoshi [et al.] // Anal Bioanal Chem. - 2011. - Vol. 400, № 7. - P. 1853-1863.
15. Jiang S. Effect of Simvastatin on Plasma Homocysteine Levels and Its Modification by MTHFR C677T Polymorphism in Chinese Patients with Primary Hyperlipidemia [Електронний ресурс] / S. Jiang, Q. Chen, S.A. Venners [et al.] // Cardiovascular Therapeutics. - 2013. - Режим доступу до ресурсу: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/1755-5922.12002/pdf.
16. Jung H.I. Differential thioredoxin reductase activity from human normal hepatic and hepatoma cell lines / H.I. Jung, H.W. Lim, B.C. Kim [et al.] // Yonsei Med J. - 2004. - Vol. 45, № 2. - P. 263-272.
17. Kar S. Omacor and omega-3 fatty acids for treatment of coronary artery disease and the pleiotropic effects [Електронний ресурс] / S. Kar // Am J Ther. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://dx.doi.org/10.1097/MJT.0b013e31822b5603.
18. Lu W. Effects of Omega-3 Fatty Acid in Nonalcoholic Fatty Liver Disease: A Meta-Analysis [Електронний ресурс] / W. Lu, S. Li, J. Li [et al.] // Gastroenterol Res Pract. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://dx.doi.org/10.1155/2016/1459790.
19. Monjur A. Non-alcoholic fatty liver disease in 2015 / A. Monjur // World J Hepatol. - 2015. - Vol. 7, № 11. - P. 1450-1459.
20. Nakagami H. A novel pleiotropic effect of statins: prevention of cardiac hypertrophy by cholesterol-independent mechanisms / H. Nakagami, K.S. Jensen, J.K. Liao // Ann Med. - 2003. - Vol. 35, № 6. - P. 398-403.
21. Park H.S. Statins Increase Mitochondrial and Peroxisomal Fatty Acid Oxidation in the Liver and Prevent Non-Alcoholic Steatohepatitis in Mice / H.S. Park, J.E. Jang, M.S. Ko [et al.] // Diabetes Metab J. - 2016. - Vol. 40, № 5. - P. 376-385.
22. Pooya S. The efficacy of omega-3 fatty acid supplementation on plasma homocysteine and malondialdehyde levels of type 2 diabetic patients [Електронний ресурс] / S. Pooya, M.D. Jalali, A.D. Jazayery [et al.] // Nutr Metab Cardiovasc Dis. - 2010. -Режим доступу до ресурсу: http://dx.doi.org/10.1016/j.numecd.2009.04.002.
23. Robert K. Cystathionine beta synthase deficiency promotes oxidative stress, fibrosis, and steatosis in mice liver / K. Robert, J. Nehme, E. Bourdon [et al.] // Gastroenterology. — 2005. — Vol. 128, № 5. — P. 1405-1415.
УДК: 577.115.3+615.2:616-008.9-097.3:616.36-003.826:577.112.3
ВПЛИВ ОМЕГА-3 ПОЛ1НЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ ТА СИМВАСТАТИНУ НА МАРКЕРИ ЦИТО-Л1ЗУ, ДИСЛ1ПЩЕМИ ТА ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ У ЩУР1В З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧ1НКИ, АСОЦ1ЙОВАНОЮ З ППЕРГОМОЦИСТЕШЕМЮЮ 3ai4KO Н. В., Некрут Д. О.
Резюме. Доогмджено вплив ппол1пщем1чних засоб1в (симвастатину та ю-3 полшенасичених жирних кислот) на показники функцюналы-юго стану печшки та оксидативного стресу у щур1в з неалкогольною жировою хворобою печ1нки (НАЖХП), асоцмованою з ппергомоцистешем1ею (ГГЦ). Застосування обох пполтщем1ч-них засоб1в ефективно зменшувало ознаки атерогенноУ дислтщемп, однак препарат ю-3 полшенасичених
жирних кислот BiporiaHO перевершував симвастатин за цитопротекторним, антиоксидантним та ппогомо-цистеIнемiчним ефектом у piзнi теpмiни дoслiду.
Ключовi слова: неалкогольна жирова хвороба печiнки, гомоцисте1н, оксидативний стрес, дислiпiдемiя, симвастатин, омега-3 пoлiненасиченi жиpнi кислоти.
УДК: 577.115.3+615.2:616-008.9-097.3:616.36-003.826:577.112.3
ВЛИЯНИЕ ОМЕГА-3 ПОЛИНЕНАСЫЩЕННЫХ ЖИРНЫХ КИСЛОТ И СИМВАСТАТИНА НА МАРКЕРЫ ЦИТОЛИЗА, ДИСЛИПИДЕМИИ И ОКСИДАТИВНОГО СТРЕССА У КРЫС С НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПЕЧЕНИ, АССОЦИИРОВАННОЙ С ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЕЙ
Заичко Н. В., Некрут Д. А.
Резюме. Исследовано влияние гиполипидемических средств (симвастатина и ю-3 полиненасыщенных жирных кислот) на показатели функционального состояния печени и оксидативного стресса у крыс с неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП), ассоциированной с гипергомоцистеинемией (ГГЦ). Применение обоих гиполипидемических средств эффективно уменьшало признаки атерогенной дислипидемии, однако препарат ю-3 полиненасыщенных жирных кислот достоверно превосходил симвастатин по цитопро-текторному, антиоксидантному и гипогомоцистеинемическому эффектам в разные сроки опыта.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, гомоцистеин, оксидативный стресс, дис-липидемия, симвастатин, омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты.
UDC: 577.115.3+615.2:616-008.9-097.3:616.36-003.826:577.112.3
INFLUENCE OF OMEGA-3 POLYUNSATURATED FATTY ACIDS AND SIMVASTATIN ON MARKERS OF CY-TOLYSIS, DYSLIPIDEMIA AND OXIDATIVE STRESS IN RATS WITH NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE ASSOCIATED WITH HYPERHOMOCYSTEINEMIA
Zaichko N. V., Nekrut D. O.
Abstract. Nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) includes a wide range of histological changes — from steatosis to steatohepatitis and cirrhosis in people who don't drink alcohol. Among the factors that accelerate the development of NAFLD and impair the effectiveness of its treatment we can single out hyperhomocysteinemia (HHC). Modern NAFLD treatment involves pharmacotherapy, including the use of lipid-lowering effect drugs. But at the same time it is unknown whether these drugs are able to correct metabolic disorders in case if NAFLD is associated with HHC.
The aim of the work was to determine the effect of omega-3 polyunsaturated fatty acids and simvastatin on cy-tolysis, dyslipidemia and oxidative stress markers in rats with NAFLD associated with HHC.
Оbject and methods. Experiments were carried out on 100 white laboratory male rats distributed into 7 experimental and 3 control groups. Model of NAFLD associated with HHC was created in 7 rats groups using high fat diet with simultaneous administration of thio^^ne homocysteine (100 mg/kg intragastrically) for 60 days. From 61st day until the end of the experiment 6 groups of rats with NAFLD + HHC were moved to a standard diet. Rats from four groups were administered lipid-lowering agents — simvastatin or ю-3 PUFAs for 14-28 days.
We determined the content of biochemical markers in blood serum, blood lipid spectrum and oxidative stress indicators in rats liver.
Results. The use of ю-3 PUFAs unlike simvastatin has reliable hypohomocysteinemic effect. On the 60th day in rats with NAFLD + HHC we found cytolysis markers. The use of simvastatin did not cause significant changes of ALT, GGT levels and albumin content in blood serum. Instead, the use of ю-3 PUFAs reduced biochemical signs of hepatocytes damage — decrease of ALT (on 39% — 52%, р<0,05), GGT (on 29% — 44%, р<0,05). On the 60th day in rats with NAFLD + HHC were identified signs of atherogenic dyslipidemia. Simvastatin adjusted better the level of total cholesterol and LDL cholesterol, but ю-3 PUFAs adjusted better TG and HDL cholesterol levels, which generally provided almost equivalent atherogenic index decrease. As of day 60 in rats with NAFLD + HHC we revealed progression of oxidative stress. Under these conditions ю-3 PUFAs was significantly superior to simvastatin for a positive impact on oxidative stress indicators.
Conclusions. Thus, the drug ю-3 PUFAs has more significant cytoprotective, antioxidant and hypohomocysteinemic effect in comparison to simvastatin on the 14th and 28th day of treatment.
Keywords: nonalcoholic fatty liver disease, homocysteine, oxidative stress, dyslipidemia, simvastatin, omega-3 polyunsaturated fatty acids.
Рецензент — проф. Непорада К. С.
Стаття надшшла 17.03.2017 року
