CC BY
37
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.36:613.25-08-053.2 DOI: 10.22141/2224-0551.14.2.2019.165542
Крючко Т.О., Пода О.А., Несна 1.М.
Укранська медична стоматолопчна академя, м. Полтава, Украна
рч ■ ■ Я Я W ■ ■■
niAXiA до профiлактики и лкування неалкогольно!
■ ■ Я Я w ■ ш ■■■
жирово! хвороби печiнки в дггеи з ожирiнням i3 позицi! сучасних мiжнародних рекомендацiИ
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(2):73-80. doi: 10.22141/2224-0551.14.2.2019.165542
Резюме. Актуальтсть. Статтю присвячено nроблемi профыактики розвитку й терапп неалкоголь-но'1 жировоь хвороби печнки (НАЖХП) у дтей з ожиртням за алiментарно-конституцiйним типом. Мета: вивчення ефективностi й безпеки використання препаратiв омега-3 полщенасичених жирних кислот (ПНЖК) з втамном Е та мультипроботичного комплексу, збагаченого втамнами, для профыактики розвитку й прогресування стеатогепатозу. Матерiали таметоди. Пгд спостереженням пе-ребували 55 дтей 1з надмiрною масою тыа. Уам пащентам була призначена медикаментозна тератя з використанням препарату омега-3 ПНЖКРейтоы i комплексного проботика Бревелак (Lactobacillus helveticus R0052, Lactococcus lactis ssp. lactis R1058, Bifidobacterium longum R0175, Lactobacillus rhamno-sus R0011, Bifidobacterium breve R0070, Streptococcus thermophilus R0083, Bifidobacterium bifidum R0071, Lactobacillus casei R0215, Lactobacillusplantarum R1012) на фот модифкаци способу життя. Результа-ти. Перебг НАЖХП у дтей у бiльшостi випадшв не мае характерноi клжчноИ симптоматики й вира-женого синдрому цитолiзу. Структурно-функцшнальт змши в печтщ при НАЖХПможуть викликати метаболiчнi порушення з формуванням вираженоi атерогенно'1' дислтдеми. Тримсячний курс терапп НАЖХП препаратом омега-3 ПНЖК РейтоЛ у поеднанш ie застосуванням комплексного пробштичного препарату Бревелак продемонстрував зниження активностi печнкових цитолтичних ферментiв i по-кращання показнишвлтдного спектра кровi. Висновки. Призначення препаратiв омега-3 ПНЖКу поеднанш з комплексом штамiв проботичних культур 1з доведеною клЫчною ефективтстю при НАЖХП на фот модифжаци способу життя сприяе ефективтй профлактиц й лкуванню дано1' патологи в дтей. Kro40Bi слова: дти; неалкогольна жировахвороба печнки; омега-3 полiненасиченi жирт кислоти; про-ботики; лтування
Вступ
На сьогодш ожиршня е одшею з найбшьш актуальных медико-сошальних проблем не лише серед дорослого населення, але й у дитячш популяцп. За результатами останнього дослщження, метою якого було визначення динамжи розвитку ожиршня серед дитячого населення Сполучених Штапв Америки вжом вщ 2 до 19 роюв, було встановлено рiзкий рют поширеност ожиршня практично в уах вжових трупах за перюд iз 1999 по 2016 рж. Причому найбшьша частота розвитку ожиршня вщ^чалася саме в пщ-лггковому вщ [1, 2]. На сучасному етат, з огляду на
значну рiзноманiтнiсть коморбщно! патологи, ожиршня вже давно не розглядаеться як лише ендокри-нолопчне захворювання, воно е вагомим фактором ризику розвитку патологш шших оргашв i систем оргашзму. Вщомо, що одшею з найбшьш частих патологш, асоцшованих з ожиршням у дитячому вщ, е неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП), поширенють яко! в педiатричнiй практищ останш-ми десятирiччями також неухильно зростае. Згщно з останшми статистичними даними, ця патолопя зу-стрiчаеться в близько 12—15 % дггей iз нормальною масою тша, при цьому и поширенють серед дггей iз
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («idorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Крючко Тетяна Олександршна, доктор медичних наук, професор, завщуюча кафедрою педетри № 2, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академя, вул. Шевченка, 34, м. Полтава, 36011, УкраТна; тел./факс: (0532) 60-64-91; е-mail: [email protected]
For correspondence: Tatyana Kruchko, MD, Professor, Head of the Department of pediatrics 2, State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy'; Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; phone/fax: (0532) 60-64-91; е-mail: [email protected]
надлишковою масою тiла, ожирiнням i цукровим дiабетом 2-го типу сягае понад 50 % [3, 4].
Згщно i3 сучасними рекомендацiями NASPGHAN i Американсько! асощацп з вивчен-ня хвороб печшки (AASLD), першою лшею тера-nii НАЖХП у дггей е модифiкацiя способу життя, що включае зм1ну характеру харчування й пщви-щений режим Ф1зично! активносп дитини [5—7]. Рекомендовано поступове зниження маси тiла (близько 10 % протягом 6 мгсящв), харчування, збалансоване за юльюстю макро- та мжронутр!ен-т1в, для забезпечення гармонiйного розвитку дитини, обмеження продукт1в 1з високим глiкемiчним iндексом (фруктози), насичених жирних кислот i трансiзомерiв жирних кислот [6, 8—10]. Медика-ментозне лжування НАЖХП у педiатричнiй прак-тиц1 е терапiею наступно! лшп; воно залишаеться проблемою, що потребуе подальших дослiджень на сучасному етат. Необхiднiсть супутньо! фармако-терапи виникае в дггей, яким важко дотримуватися д!етичних рекомендацiй i зм1ни способу життя, але ii застосування необхщне у випадку розвитку 61льш серйозно! стад!! НАЖХП (стеатогепатит), а також у пашен™, як1 мають високий ризик розвитку фь брозу. До препара^в, що ч1тко рекомендованi на початковому етат ведення НАЖХП у педiатричнiй практищ групою експертiв NASPGHAN i AASLD (Practic Guidelines for Pediatric Nonalcoholic Fatty Liver Disease, 2017), належать препарати з групи iнсулiносенситайзерiв (лише за умови наявност в дитини iнсулiнорезистентностi), а також фармако-лог1чн1 засоби для нутрицевтично! корекцп — препарати омега-3 полiненасичених жирних кислот (ПНЖК), антиоксиданти (виамш Е) i про61отики [5, 6].
Отже, згщно з дгочими сучасними рекоменда-ц1ями з ведення НАЖХП у педiатричнiй практицi, першочерговою тактикою терапп е модифiкацiя способу життя, що включае дiетичне харчування, збагачене виамшами й мiкроелементами, з можли-вим застосуванням на початковому етат захворю-вання медикаментозних засобiв, як1 мають патоге-нетичне обГрунтування й можуть бути важливими нутрицевтичними агентами. Саме тому увага бага-тьох досл1дник1в на сучасному етат зосереджена на вивченнi ефективностi застосування омега-3 поль ненасичених жирних кислот як профшактичного й терапевтичного засобу НАЖХП у ди"ей. Вщомо, що ПНЖК, а саме омега-3, е важливим есенщальним фактором харчування клгганно! мембрани. При регулярному вживаннi омега-3 ПНЖК знижуеться рiвень триглiцеридiв (ТГ), холестерину лшопроте!-д1в низько! щ1льност1 (ЛПНЩ) i лшопроте'щв дуже низько! щ1льност1 (ЛПДНЩ), пiдвищуеться елас-тичтсть мембран кл1тин кров1, зменшуеться акти-вацiя тром6оцит1в i пригнiчуеться хемотаксис, що приводить до зниження в'язкосп кров1 й зменшен-ня ризику тромбоутворення. Данi ефекти, пов'язанi з гiпотриглiцеридемiчною й протизапальною дiею омега-3 жирних кислот, вщносять !х до потенцш-
но активних та ефективних нутрицевтичних компонента у лжувант НАЖХП [11—13]. Вiдомо, що незамшт (eсeнцiальнi) омега-3 ПНЖК майже не синтезуються в oрганiзмi людини, а потрапляють з продуктами харчування, i хоча збалансована дieта теоретично може забезпечити достатню кiлькiсть омега-3 ПНЖК в оргатзмГ, сама якiсть мeтoдiв обробки й приготування im, а також збГльшення функцioнальних потреб дитячого оргатзму роблять харчoвi добавки з омега-3 ПНЖК все бГльш необхщ-ними в рацioнi дитячого харчування на сучасному етат.
Проведет остантми роками дослщження також доводять тюний взаемозв'язок м1ж станом мжробь оти кишечника й хротчними захворюваннями печшки будь-якого генезу. Дослщження, присвячет вивченню складу мiкрoфлoри кишечника в дггей iз НАЖХП, показали значне превалювання юлькосп грамнегативних бактeрiй Proteobacteria, Enterobac-teriaceae й етанолпродукуючих Escherichia, а також значне зниження кшькосп Bifidobacteria порГвняно Гз здоровими диъми. Доведено також, що залучення печшки в патолопчний процес пов'язане з трансло-кащею рГзних бактерГальних компонента, зокрема лшополюахаридГв, у системний кровотж Гз наступ-ною активащею Toll-подГбних рецепторГв i стиму-лящею каскаду запальних реакцш, яю призводять до розвитку запальних змш печшково! паренхГми [4, 14]. Саме тому тривале застосування пробютиюв у терат! НАЖХП е патогенетично обГрунтованим, воно сприяе нейтралГзащ! бактерГальних ендоток-ситв, зниженню продукт! прозапальних цитою-нш (фактор некрозу пухлини альфа, штерлейкш-6 тощо) i зменшенню активностГ процесГв окислю-вального стресу в клгтинах печшки. На сучасному етат новГ дослщження в галузГ системно! бюлогГ! концентрують увагу на цГлеспрямованому виборГ пробютичних штамГв у терат! конкретно! патологи (disease-targeted probiotics), зокрема, значна увага остантми роками придтяеться проведенню кль тчних дослщжень, присвячених впливу окремих штамГв на розвиток НАЖХП у дитячш популяцГ!. Так, проведене дослщження, присвячене вивченню впливу пробютичних штамГв L.rhamnosus GG у дгтей з ожиршням i дГагностованою НАЖХП, показало значне зниження рГвня аланГнамГнотрансферази (АлАт) у кровГ незалежно вГд показниюв зниження маси тгла [15]. 1снують дослГдження, якГ наглядно доводять, що навиъ прийом пробГотичних культур як базисна терапГя Гнших захворювань чинить пози-тивний вплив на структурно-функцюнальний стан печГнки в дГтей [4].
На сьогодш на фармацевтичному ринку Укра-!ни наявнГ препарати, якГ можна застосовувати в педГатричнГй практищ з метою нутрицевтично! корекцГ! для профГлактики й терапГ! НАЖХП у патента з ожиршням. До таких засобГв належить препарат РейтоГл, що мютить комбГнацГю полше-насичених жирних кислот сГмейства омега-3 (ей-козапентаеново! й докозагексаново!) з природним
джерелом вГтамГну Е, i комплексний пробютичний препарат Бревелак (Lactobacillus helveticus R0052, Lactococcus lactis ssp. Lactis R1058, Bifidobacterium longum R0175, Lactobacillus rhamnosus R0011, Bifidobacterium breve R0070, Streptococcus thermophilus R0083, Bifidobacterium bifidum R0071, Lactobacillus casei R0215, Lactobacillusplantarum R1012), дГя яко-го тдсилена вмютом фруктоолГгосахаридГв i вГга-мшними компонентами.
Метою дослщження стало вивчення ефективнос-тГ застосування нутрицевтичного пщходу до про-фГлактики й терат! НАЖХП у дГтей з ожиршням Гз використанням препаратГв омега-3 ПНЖК Гз вгамь ном Е (РейтоГл) i комплексу пробГотичних культур Гз вгтамшними компонентами (Бревелак) на фот модифжащ! способу життя за допомогою дГетичних заходГв i режиму фГзичних навантажень.
Мaтерiaли та методи
Дослщження проводилося на базГ педГатричного вщдГлення № 1 (гастроентерологГчнГ л1жка) Облас-но! дитячо! клшГчно! лжарш м. Полтава. До основно! групи увГйшли 55 дГтей i пГдлГткГв вГком вщ 7 до 15 роив (середнГй вГк 12,72 ± 0,84 року). Критерь ями включення до основно! групи були: наявшсть екзогенно-конституцГйного ожирГння (Гндекс маси тГла (1МТ) > 95-го перцентиля); i/або незначне пщ-вищення рГвня печГнкових трансамГназ за даними бюхГмГчного аналГзу кровГ; i/або ознаки стеатозу печшки за даними ультразвукового дослщження (УЗД) оргашв черевно! порожнини. ДГагноз «ожирГння за алГментарно-конституцГйним типом» був поставлений дГтям вГдповГдно до положень наказу МОЗ Укра!ни № 254 вщ 27.04.2006. Контрольна група складалася з 20 пащента вГдповГдного вГку з нормальною масою тГла. До не! входили 11 хлопчи-юв (55 %) i 9 дГвчаток (45 %). КритерГями виклю-чення з дослГдження були: вГк обстежуваних до 7 роив; вторинне ожирГння, пов'язане з ендокри-нопатГями; наявнГсть генетичних синдромГв, що супроводжуються ожирГнням; пГдвищення рГвня печГнкових ензимГв, пов'язане з наявнГстю вГрус-них, автоГмунних, уроджених захворювань печшки; наявнГсть новоутворень; тяжкий соматичний стан пащента з декомпенсащею вГтальних функцГй; вГдмова пацГентГв або !хшх батькГв вГд участГ в до-слГдженнГ. УсГм дГтям, крГм стандартних загально-клГнГчних дослГджень, проводилося визначення основних бюхГмГчних показникГв роботи печшки — гепатограми (рГвнГв АлАт, аспартатамшотранс-ферази (АсАт), лужно! фосфатази (ЛФ), гамма-глутамГлтранспептидази (ГГТП), альфа-амГлази, загального бшрубшу та його фракцГй, загального бГлка). Для виявлення порушень лшщного обмГну всГм дГтям призначалася лшщограма з визначенням рГвня загального холестерину (ЗХС), триглщеридГв, лшопротещв низько! щГльностГ, лшопротещв дуже низько! щГльностГ, лшопроте'щв високо! щГльностГ (ЛПВЩ) з розрахунком коефвденту атерогенностГ (КА) за формулою Фридевальда [16]. УсГм пащен-
там, яю брали участь у дослщженш, було проведено УЗД органiв черевно! порожнини з метою виявлення раннк сонографiчних ознак стеатозу печшки. Дiагностичними ультразвуковими ознаками стеатозу печшки були: дистальне затухання сигналу, дифузна гшерехогеншсть печiнки (ознака «яскра-во!» печiнки), пiдвищення ехогенностi печшки порГвняно з нирками й виражена нечигасть судинно-го рисунка печшки. Д1агноз НАЖХП вериф1кували за допомогою даних ультразвукового обстеження печшки та змш у б1ох1м1чному анал1з1 кров1 (пГдвищення сироваткових трансамшаз). З огляду на мету дослщження вс1 пац1енти з д1агностованим ожирГнням тсля завершення повного клшжо-лаборатор-ного й шструментального обстеження приймали Рейтогл по 1 капсул1 2 рази на добу в першш половин! дня i Бревелак по 1 капсул! 3 рази на добу п1д час !ж1. Курс прийому препарата становив 3 м1ся-ц1. Кр1м медикаментозно! корекцп, ус1м пац1ентам основно! групи було розроблено д1етичний рац1он харчування з режимом ф1зичних навантажень. Для проведення ощнки ефективност1 розроблено! про-ф1лактично-л1кувально! схеми вс1м д1тям основно! групи через 3 мюящ проводилося контрольне кл1-н1ко-лабораторне й шструментальне обстеження, що включало повторне визначення бюх1м1чних параметр1в кров1 й л1п1дного профГлю. Кр1м того, ус1м пац1ентам тсля закшчення курсу л1кування проводився мотторинг (УЗД) орган1в черевно! порожнини. Статистична обробка результата дослГдження здшснювалась Гз використанням програми Microsoft Excel i прикладного пакета Statistica 5.0 for Windows. Для обробки результата, що потра-пили пщ нормальний розподГл, використовували статистичний метод Гз використанням середньо! арифметично! величини (М), стандартного вщхи-лення (SD) i похибки середньо! арифметично! (m). При пор1внянн1 середн1х значень використовували критерш t Стьюдента. Р1зницю показник1в вважали в1рог1дною при значенн1 р < 0,05. Дослщження ви-конувались вщповщно до принцип1в Гельсшсько! декларацп. Протокол досл1дження ухвалений ло-кальним етичним ком1тетом установи. На проведення вс1х досл1джень було отримано шформовану згоду батьк1в д1тей (або *!х оп1кун1в).
Результати
Першим етапом нашого досл1дження став ана-л1з в1кового й гендерного складу обстежуваних дГтей. Середнш в1к пащента основно! групи з вери-фжованим ожир1нням становив 12,72 ± 0,84 року, при цьому питома вага пащента в1ком вщ 11 до 15 рок1в виявилася найбгльшою i становила близько 60,6 %. За гендерним складом в основнш груш був практично р1вном1рний розподгл: дещо переважа-ли хлопчики — 52,7 % (29 пащента), кшьюсть д1-вчат, в1дпов1дно, становила 47,3 % (26 пащента). Отримаш результати вкотре пщтверджують той факт, що саме пщлиховий в1к е найб1льш небез-печним щодо розвитку екзогенно-конституц1йного
ожиршня в дггей без виражених гендерних вщмш-ностей. З огляду на той факт, що НАЖХП, зпдно з лiтературними даними, практично не мае специ-фiчноl клшчно! симптоматики, наступним етапом нашого дослiдження став аналiз скарг обстежува-них пашенпв. На момент обстеження переважна бшьшють скарг у дiтей з ожиршням була пов'язана з проявами астеноневротичного й диспептичного синдромiв. Найбiльш частими скаргами серед дггей основно! групи були скарги на головний бшь (64 % дiвчат i 58 % хлопчиюв) i пiдвищену втомлювашсть i слабкiсть, що вiдмiчалися в бшьше н1ж половини (64 %) обстежуваних пашенпв з ожиршням. Варто зазначити, що таю клшчш прояви, як перюдичш болi в дшянш серця (52 % дiвчат i 48 % хлопчикiв), головний бшь, який у майже третини вах пашен-тiв з ожирiнням (28 %) супроводжувався епiзодами артерiальноi гшертензп, пщвищена втомлюванiсть, пiтливiсть, запаморочення, виникнення час вщ часу симпатоадреналових кризiв, наглядно свiдчили про прояви вегетосудинно! дисфункцп як компоненти кардiоваскулярного синдрому, що характерний для дггей з ожиршням i е iндикатором розвитку мета-болiчного симптомокомплексу в дано! категорп па-цiентiв. Серед дггей групи контролю скарги, зумов-леш наявнiстю астеноневротичного синдрому, теж зустрiчалися, але 1х частота була значно меншою — близько 28 % спостережень. У дггей основно! групи доволi часто вiдмiчалися також скарги, пов'язаш з проявами диспептичного синдрому. Моторн по-рушення шлунково-кишкового тракту, що прояв-лялися переважно у виглядi нудоти пiсля прийому гш (56 % дiтей), печи (36 % дггей), пркого присмаку в ротовш порожнинi (24 % дггей), часто! вщрижки повiтрям (48 % дггей), клшчно пщтверджували наявшсть рефлюксно! хвороби — одше! з найбшьш частих супутнiх патологiй системи травления в дь тей iз надлишковою масою тiла й ожиршням. Одшею з найбшьш частих скарг серед дггей основно! групи була схильшсть до запорiв, яку вщмгтили майже 82 % пашенпв, i наявшсть метеоризму, що супроводжувався гострим переймоподiбним болем
у дшянш пупка (74,2 % пашенпв) i свщчив про на-явнiсть синдрому хрошчно! мезентерiальноi шемп, який також властивий дням iз вираженим ожиршням, особливо за абдомшально-вюцеральним типом [17]. У майже третини дггей iз нормальною масою тша також вiдмiчалися подiбнi прояви дис-пепси, але рееструвалися вони значно рщше, переважно пiсля фiзичного навантаження й похибок у харчуваннi. З меншою частотою в клшчнш симп-томатицi пацiентiв з ожирiниям зустрiчався абдо-мiнальний больовий синдром. Болi рiзного характеру й штенсивносп, що виникали в епiгастральнiй дшянш (32,7 % дггей) й правому шдребер'1 (54,2 % дггей), при подальшому обстеженш вказували на наявшсть у дггей оргашчно! патологи шлунка й два-надцятипало! кишки й функцюнально! патологи бiлiарного тракту.
Наступним етапом нашого дослщження став ана-лiз показникiв бiохiмГl кровi пашенпв з ожирiниям до початку терапп та !х порiвияния з показниками здорових дггей iз нормальною масою тша. Результата проведеного дослщження показали вiрогiднi вщмшносп м1ж показниками ферменпв цитолiзу (АлАт та АсАт) у пацiентiв з ожирiниям порiвняно з групою здорових дiтей (табл. 1), при цьому серед-нш рiвень АлАт у кровi пашенпв з ожиршням практично в 2 рази перевищував даний показник у дггей контрольно! групи.
Варто зазначити, що пщвищення рiвня цитоль тичних ферментiв вiдмiчалося практично в половини пашенпв з ожиршням: АлАт — у 52,7 % (29 дггей), АсАт — у 47,2 % (26 дггей), але рiвень печшкових цитолпичних ферменпв в основному був пщвище-ний не бшьше н1ж в 1,5—2 рази, що дозволяло зат-дозрити розвиток стеатогепатиту. Найвищий рiвень ферментемП (вище вщ 2 норм) вiдмiчався досить рщко, лише в осiб чоловiчоI статi (5,5 % пацiентiв) з 1МТ > 30, що вщповщало наявностi тяжкого сту-пеня ожиршня, причому переважно за абдомiналь-ним типом. Середш показники ферментiв печшки в здорових дггей знаходилися в межах вжово! нор-ми: АлАт — 24,6 ± 3,2 Од/л, АсАт — 24,8 ± 3,4 Од/л.
Таблиця 1. Оц1нка показниюв функцюнального стану ne4iHки за б1ох1м1чним анал'зом кров1
в обстежених дтей
Показник Основна група до лтування (n = 55) Основна група пiсля лтування (n = 55) Здоровi дiти (n = 20)
Загальний бток, г/л 77,08 ± 0,66 78,20 ± 0,33 75,90 ± 1,12
Загальний бЫрубш, ммоль/л 12,40 ± 0,88 11,50 ± 0,51 13,50 ± 0,99
АлАт, Од/л 47,80 ± 3,52# 26,40 ± 1,57* 24,6 ± 3,2
АсАт, Од/л 42,9 ± 4,1* 30,6 ± 1,7* 24,8 ± 3,4
ГГТП, Од/л 14,02 ± 1,79 12,90 ± 0,92 11,90 ± 0,95
ЛФ, Од/л 313,8 ± 16,2 285,3 ± 12,7 269,2 ± 19,3
Альфа-амтаза, Од/л 41,60 ± 1,73 39,30 ± 1,18 46,40 ± 2,26
Тимолова проба, Од. 3,05 ± 0,14 2,80 ± 0,12 2,60 ± 0,16
Примтки: * — в1рогщн1сть р1зниц1 пор1вняно з показниками до лкування (р < 0,01); # — в1рогщн1сть р1зниц1 пор1вняно з показниками здорових дтей (р < 0,01).
Таю бiохiмiчнi показники, як рiвень загального бгл-ка, гамма-глутамiлтранспептидази, альфа-амiлази, лужно! фосфатази, у пацieнтiв з ожиршням не мали вiроriдно! рiзницi з показниками дггей iз нормальною масою тгла (р > 0,05). Показники тимолово! проби в бгльшосп пацieнтiв основно! групи були на верхнш меж1 норми, пiдвищення вщм1чалося лише в 6 (10,9 %) обстежених дггей. Синдром холестазу (пщвищення рiвня загального бiлiрубiну за рахунок прямо! фракцп, показникiв лужно! фосфатази й загального холестерину) вiдмiчався лише в трьох дiтей (5,4 %) з ожиршням.
Вщомо, що розвиток неалкогольно! жжирово! хвороби печшки в дiтей i пiдлiткiв з ожиршням за-звичай вiдбуваeться на фош виражених змiн ль пщного обмiну в органiзмi, саме тому наступним важливим етапом нашого дослщження стало визна-чення стану лшщного спектра кровi. Отриманi ре-зультати показали виражеш порушення практично всгх показникiв лiпiдограми в пацieнтiв основно! групи. Варто зазначити, що гiперхолестеринемiя (ЗХС > 5,2 ммоль/л) вiдмiчалася лише в 9 (16,4 %) дггей з ожирiнням, усi iншi пацieнти мали показники ЗХС у межах фiзюлоriчно! норми, але переважно на верхнiй !"! меж1. Отже, незважаючи на те, що се-реднi показники ЗХС у пащенпв з ожирiнням були дещо вищими за аналогiчнi параметри дггей з нормальною масою тгла, вiрогiдних вiдмiнностей ви-явлено не було (р > 0,05). Проте вс iншi показники розгорнуто! лшщограми пацieнтiв основно! групи виявили значш патологiчнi вщхилення й мали вiро-гiдну рiзницю порiвняно зi здоровими диъми. Так, пщвищення допустимого рiвня ТГ (> 1,3 ммоль/л), яке, зпдно з лiтературними даними, е одним з кри-терпв розвитку метаболiчного синдрому й незалеж-ним фактором атерогенного ризику, вiдмiчалося практично у чверп (25,4 %) пащенпв з ожиршням, а середнш показник рiвня ТГ майже вдвiчi вiрогiд-но перевищував показники дiтей групи порiвняння (1,38 ± 0,07 проти 0,76 ± 0,03 вiдповiдно, t = 7,54; р < 0,01) (табл. 2). У здорових дггей пщвищення рiв-ня ТГ вище вiд допустимо! норми не було зареестро-вано в жодно! дитини.
За результатами розширено! лшщограми було та-кож встановлено, що в дней з ожирiнням середнш
рiвень проатерогенно! фракцп ЛПНЩ у сироват-цi кровi досягав гранично високо! меж1 допустимо! норми (2,80 ± 0,08 ммоль/л) при одночасному зни-женнi рiвня ЛПВЩ (1,12 ± 0,03 ммоль/л). Нами також було зафжсовано значне пщвищення рiвня ЛПНЩ (> 3,2 ммоль/л) у 16,3 % (9 дггей) пащенпв основно! групи з вираженим ожиршням. Виявлеш пщ час дослщження порушення в лшщному спек-трi кровi обстежених дiтей основно! групи свщчать про активацiю процесiв перекисного окислення ль пiдiв клiтинних мембран, що шдукують розвиток лiпотоксичного стресу й лежать в основi патогенезу НАЖХП у пацiентiв з ожирiнням [18, 19].
Обов'язковим обстеженням для всгх пацiентiв було проведення трансабдомшально! ультрасонографп, особлива увага придiлялася вiзуалiзацll паренх1ми й розмiрiв печiнки, а також стану жов-човивщних шляхiв. Результати проведеного обсте-ження виявили рiзноманiтнi змiни, однак !х частота й характер дещо в!^знялися в пащенпв обох груп. Аналiз трансабдомшально! ультрасонографп печш-ки в пащенпв основно! групи виявив, що переваж-на бiльшiсть дiтей мала нормальш розмiри печiнки згiдно з вжовими критерiями, помiрна гепатомега-лiя за рахунок збгльшення передньо-задньо! частки органа вщ^чалася у 23 (41,8 %) обстежених, вира-жене збгльшення розмiрiв печшки мала лише одна (1,8 %) дитина. Варто зазначити, що бгльше вщ по-ловини обстежених пащенпв з ожиршням (76,3 %) мали ультрасонографiчнi ознаки нерiвномiрностi ехоструктури печiнки, якi поеднувалися з ознака-ми функцiональних розладiв бшарно! системи. У 21 дитини (38 %) основно! групи при проведенш трансабдомшально! ультрасонографп вже визна-чалися ознаки стеатогепатозу у виглядi дифузно! дрiбновогнищевоl неоднорiдностi, гiперехогенностi паренх1ми печiнки й нечгткого судинного рисунка. За даними ощнки гепаторенального iндексу, пере-важна бгльшють дiтей (90,4 %) мали ознаки стеатозу печшки 1—11 ступеня, i лише у 2 обстежених дiагнос-тували гепатостеатоз И—Ш ступеня. У дггей групи порiвняння при проведенш ультрасонографп печшки часпше рееструвалися ознаки функцiональних розладiв бшарно! системи (30 %) й ультрасоногра-фiчнi ознаки нерiвномiрностi ехоструктури печшки
Таблиця 2. Характеристика порушень л1пщного спектра кровi в обстежених дтей
Показник Основна група до лжування (п = 55) Основна група пiсля лжування (п = 55) Здоровi дiти (п = 20)
ЗХ, ммоль/л 4,54 ± 0,08 4,34 ± 0,05 4,20 ± 0,09
ТГ, ммоль/л 1,38 ± 0,07# 1,16 ± 0,02* 0,76 ± 0,03
ЛПНЩ, ммоль/л 2,80 ± 0,08# 2,50 ± 0,06* 1,93 ± 0,05
ЛПДНЩ, ммоль/л 0,49 ± 0,03# 0,35 ± 0,02 0,28 ± 0,001
ЛПВЩ, ммоль/л 1,12 ± 0,03# 1,32 ± 0,02* 1,48 ± 0,02
КА 3,30 ± 0,17# 2,56 ± 0,13* 1,69 ± 0,08
Примтка: * — в1рогщн1сть р1зниц1 пор1вняно з показниками до л1кування (р < 0,01); # — в1рогщн1сть р1зниц1 пор1вняно з показниками здорових дтей.
(35 %), що часто поеднувалися з перегинами й де-формацieю жовчного мкура.
Оцiнкa ефекгивностi застосування комплекав Рейтоiл i Бревелак у поеднанш з дiегичними заходами й режимом фiзичниx навангажень з метою профшактики й лiкyвaння НАЖХП проводилася на основi aнaлiзy динaмiки клшчних, лабораторних та iнстpyментaльниx даних у дггей основно! групи до та тсля проведено! тераш!. Одним iз нaйбiльш важливих клiнiчниx покaзникiв ефективносп тера-ш! стало покращення загального самопочуття дiтей i зниження частоти проявГв астеноневротичного синдрому. При опитуванш пaцiентiв було встанов-лено, що вони значно рщше скаржилися на тдви-щену втомлювaнiсть, слaбкiсть i метеочутливють. Скарги на головний бшь i перюдичш бол! в дшянш серця, як1 на етaпi обстеження турбували практично половину пашенпв з ожиршням, у кшщ тераш! пе-рюдично виникали лише в кожно! четверто! дитини (14 дiтей — 25,4 %). Важливо вщмпити, що моди-фiкaцiя способу життя в поеднанш з прийомом ме-дикаментозно! тераш! позитивно вплинула на нор-мaлiзaцiю показник1в apтеpiaльного тиску в дней з ожиршням. Серед пашенпв, як! чгтко дотримува-лися терапевтичних рекомендацш, не було зарее-стровано жодного ешзоду артерГально! гшертенз!! за перюд спостереження. Покращення самопочуття дней тсля закшчення курсу тераш! було зумовле-но також зниженням частоти практично вах дис-пептичних проявГв. Особливо виражена клшчна регрес1я спостерпалась щодо таких симптомГв, як метеоризм i запори, на фон! прийому пробютичних культур i препарапв полшенасичених жирних кислот !з впамшом Е. Скарги на запори, як! на початку тераш! турбували майже 82 % пашенпв i супрово-джувались у переважно! кшькосп дней вщчуттям метеоризму з гострими переймоподГбними болями в живот!, тсля закшчення курсу лкування залиши-лися лише в 4 (7,3 %) пашенпв. Позитивна динамжа вщмГчалася i щодо проявГв абдомшально-больового синдрому: жодна дитина не висловила скарг на вщ-чуття тяжкосп й дискомфорту в етгастрИ, хоча перюдичш бол! в правому шдребер'!, переважно при фГзичному навантаженш, все ще турбували близько 24 % пашенпв основно! групи.
АналГз динамжи параметрГв бюх1мп кров! тсля закшчення курсу лкування показав вГрогщне зниження показниюв печшкових трансамшаз (АлАт i АсАт) у дней з ожиршням. Найбшьш виражеш змь ни вщмГчалися щодо концентрат! в сироватш кров! АлАт, середш показники яко! знизилися практично вдв!ч! — з 47,80 ± 3,52 на момент обстеження до 26,40 ± 1,57 тсля закшчення курсу лкування (t = 3,86; p < 0,01). Середнш показник АсАт тсля курсу тераш! знизився дещо менше, з 42,9 ± 4,1 до 30,6 ± 1,7 (p < 0,05), вш все ще перевищував дан! здорових дней !з нормальною масою тша, але вкла-дався в показники фГзюлопчно! вжово! норми.
Одним з найбшьш важливих показниюв ефективносп профшактики й лкування НАЖХП у па-
шенпв з ожиршням е позитивш змши в лшщному спектр! кров!, як! вщмГчалися тсля тримюячного курсу тераш! практично в уах дггей. Так, серед-нш показник р!вня ТГ, який на початку обстеження перевищував гранично допустим! норми (1,38 ± 0,07 ммоль/л), на фон! проведено! тераш! в поеднанш з модифжашею способу життя вГрогщно знизився до 1,16 ± 0,02 ммоль/л (t = 2,68; p < 0,01). Важливо вщмпити також зменшення абсолютно! кшькосп пашенпв, як! на початку обстеження мали показник ТГ > 1,3 ммоль/л — з 14 (25,4 %) до 3 (5,4 %) дней. У результат! проведено! тераш! вщ-мГчалось також вГрогщне зниження середнього по-казника ЛПНЩ — до 2,50 ± 0,06 (t = 2,53; p < 0,05), статистично значиме пщвищення фракц!! ЛПВЩ — до 1,32 ± 0,02 (t = 4,39; p < 0,01), що наближалося до показниюв здорових дней, i вщмГчалася тенденц1я до зниження найбшьш проатерогенно! фракц!! — ЛПДНЩ (t = 2,06; p < 0,05). Позитивна динамжа в лшщному спектр! кров!, безперечно, вщбилася i на параметрах коефщенту атерогенносп, середш показники якого в дней з ожиршням тсля закшчення курсу тераш! стали вщповщати нормальним значен-ням (2,56 ± 0,13 Од.).
Результати ультразвукового обстеження оргашв черевно! порожнини, проведеного через три мюя-щ тсля закшчення тераш!, показали вщсутнють прогресування ультрасонографГчних ознак стеа-тогепатозу в уах дггей з ожиршням. В абсолютно! бшьшосп пашенпв вщмГчалася позитивна динамь ка структурно-функцюнального стану печшки за рахунок регресИ ознак жирово! шфшьтрацИ. Озна-ки помГрно! гепатомегалИ, що вщмГчалася на початку дослщження у 23 (41,8 %) обстежених, тсля закшчення курсу лкування залишилися лише в 9 (16,3 %) пашенпв. Частота виявлення ультрасоно-графГчних ознак НАЖХП знизилася практично в 2,5 рази, ультразвков! ознаки стеатогепатозу I—II ст. залишилися лише у 8 (14,5 %) дней.
Обговорення
Терап1я НАЖХП у педГатричнш практиц на су-часному етат залишаеться складним i суперечли-вим питанням у зв'язку з недостатньою кшькютю проведених досл!джень, обмежених як розмГром ви-б!рки, так i тривалютю спостереження саме в дитя-чш популяц!!. ЛГкування НАЖХП у дггей — склад-ний i тривалий процес, що потребуе першочергово! модифшац!! способу життя !з застосуванням ефек-тивних i безпечних у педГатричнш практиц медика-ментозних засобГв як патогенетично обГрунтовано! нутрицевтично! пГдтримки.
ОстаннГми роками проведено ряд дослщжень з вивчення впливу застосування омега-3 полшенасичених жирних кислот та окремих штамГв про-бютичних культур на розвиток НАЖХП у дитячш популяц!!. В одному з останшх опублГкованих ме-тааналГзГв 4 рандомГзованих клГнГчних дослГджень, проведених у 263 дггей, було показано, що тривале застосування в рац!он! харчування ейкозапентае-
ново! й докозагексаново! жирних кислот пов'язане з 25% зниженням р1вня циркулюючих АсАт i АлАт i зменшенням ступеня стеатозу печ1нки без жодних поб1чних ефект1в [13]. Результати шшого подвшно-го сл1пого плацебо-контрольованого випробування з вивчення ефективност1 застосування комбшова-ного проб1отика (Bifidobacterium breve, Bifidobacterium longum, Bifidobacterium infantis, L.acidophilus, L.plantarum, L.casei, L.bulgaricus, Str.thermophilus) у д1тей !з верифжованою г1столог1чно НАЖХП показали в1ропдне зменшення юлькосп жжирово! ткани-ни в печшщ, а також зниження показник1в тригль церид1в кров1 й усунення шсулшорезистентносп на фон1 проведено! терапп [20]. Результати, отримаш при проведенн1 даного дослщження, також в1ро-г1дно шдтверджують, що застосування препарат1в омега-3 ПНЖК !з природним джерелом в1там1ну Е (РейтоГл), а також комплексного пробютичного препарату Бревелак, збагаченого в1там1нами гру-пи В i в1там1ном С, у поеднанш з модиф1кац1ею способу життя мае виражену гепатопротекторну, протизапальну й лшотропну д1ю та е ефективною терапевтичною схемою для профГлактики й запо-б1гання прогресуванню розвитку НАЖХП у д1тей з ожиршням. Даний нутрицевтичний п1дх1д проде-монстрував в1ропдне зниження активност1 печш-кових цитол1тичних фермент1в, дозволив досягти виражено! позитивно! корекцГ! основних показни-к1в атерогенно! дислшвдемп й у досить короткий термш сприяв зменшенню прояв1в гепатомегали й покращенню структурно-функц1онального стану печшки, що в1роггдно п1дтверджувалося при прове-денн1 ультрасонограф1чного обстеження.
Анал1зуючи питання безпечност1 застосування схеми терапи, необидно зазначити, що жодних поб1ч-них ефект1в вгд проведеного лжування й алерг1чних реакц1й на прийом препарат1в у дгтей не вгдм1чалося.
Висновки
Переб1г НАЖХП у д1тей з ожир1нням залишаеть-ся безсимптомним, з вщсутшстю специф1чно! кл1-шчно! симптоматики, яка дала б змогу зап1дозрити патолог1ю печ1нки. Ус1м дням пгдл1ткового в1ку з вираженим ожиршням рекомендовано обов'язково проводити скриншг на НАЖХП. Скриншгова про-грама мае включати визначення р1вня фермент1в цитол1зу (АлАт i АсАт) у бюх1м1чному анал1з1 кров1 й Гнструментальн1 нешвазивш методи в1зуал1зацп сте-атогепатозу з метою своечасного виявлення й при-значення адекватно! терапп.
Ус1м д1тям з ожир1нням з метою виявлення змш у лшщному спектр! кров1 необх1дно призначати роз-горнуту лшщограму, не обмежуючись визначенням лише концентрацГ! ЗХС у сироватц1 кров1, сам лише показник якого не е надшним маркером виражених патолопчних порушень.
Призначення препарат1в омега-3 ПНЖК !з природним джерелом в1там1ну Е (Рейтогл) i комплексу проб1отичних культур, штами яких мають доведену клтчну ефектившсть застосування при НАЖХП
(Бревелак), термшом не менше в1д 3 мюящв у поед-нанн1 з модифжащею способу життя сприяе ефек-тивн1й проф1лактиц1 й л1куванню НАЖХП як на етат стеатогепатозу, так i при розвитку стеатогепа-титу в д1тей з ожир1нням.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про в1д-сутн1сть конфл1кту Гнтерес1в при пщготовщ дано! статт1.
References
1. Skinner AC, Ravanbakht SN, Skelton JA, Perrin EM, Armstrong SC. Prevalence of Obesity and Severe Obesity in US Children, 1999-2016. Pediatrics. 2018 Mar; 141(3). pii: e20173459. doi: 10.1542/peds. 20173459.
2. Ogden CL, Carroll MD, Lawman HG, et al. Trends in obesity prevalence among children and adolescents in the United States, 19881994 through 2013-2014. JAMA. 2016 Jun 7;315(21):2292-9. doi: 10.1001/ jama.2016.6361.
3. Araujo AR, Rosso N, Bedogni G, Tiribelli C, Bellentani S. Global epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease/non-alcoholic steato-hepatitis: What we need in the future. Liver Int. 2018 Feb;38 Suppl 1:47-51. doi: 10.1111/liv.13643.
4. Arrigo FG, Colletti A, Bellentani S. Nutraceutical Approach to Non-Alcoholic Fatty Liver Disease (NAFLD): The Available Clinical Evidence. Nutrients. 2018Aug 23;10(9). pii: E1153. doi: 10.3390/nu10091153.
5. Vos MB, Abrams SH, Barlow SE, et al. NASPGHAN clinical practice guideline for the diagnosis and treatment of nonalcoholic fatty liver disease in children: recommendations from the expert committee on NAFLD (ECON) and the North American Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition (NASPGHAN). J Pediatr Gastroenterol Nutr 2017Feb;64(2):319-334. doi: 10.1097/MPG.0000000000001482.
6. Shah J, Okubote T, Alkhouri N. Overview of Updated Practice Guidelines for Pediatric Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Gastroenterol Hepatol (N Y). 2018 Jul;14(7):407-414.
7. AbaturovaAE, Kryuchko TO, Krivusha EL, Poda OA. Efficacy of hepatoprotective therapy with the complex drug "Betargin" in children with non-alcoholic fatty liver disease. Sovremennayapediatriya. 2018;3(91:102-110. (in Russian).
8. Kryuchko TO, Poda OA. Metabolic syndrome and nonalcoholic fatty liver disease in pediatric patients - what comes first? International Journal of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2015;7(1):25-33. (in Russian).
9. Koot BG, van der Baan-Slootweg OH, Vinke S, et al. Intensive lifestyle treatment for non-alcoholic fatty liver disease in children with severe obesity: inpatient versus ambulatory treatment. Int J Obes (Lond). 2016 Jan;40(1):51-7. doi: 10.1038/ijo.2015.175.
10. Wijarnpreecha K, Thongprayoon C, Edmonds PJ, Cheungpas-itporn W. Associations of sugar- and artificially sweetened soda with nonalcoholic fatty liver disease: a systematic review and meta-analysis. QJM. 2016 Jul;109(7):461-466. doi: 10.1093/qjmed/hcv172.
11. Cicero AF, Reggi A, Parini A, Borghi C. Application of poly-unsaturated fatty acids in internal medicine: beyond the established cardiovascular effects. Arch Med Sci. 2012 Nov 9;8(5):784-93. doi: 10.5114/ aoms.2012.31613.
12. He XX, Wu XL, Chen RP, et al. Effectiveness of Omega-3 Polyunsaturated Fatty Acids in Non-Alcoholic Fatty Liver Disease: A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. PLoS One. 2016 Oct 6;11(10):e0162368. doi: 10.1371/journal.pone.0162368.
13. Chen LH, Wang YF, Xu QH, Chen SS. Omega-3 fatty acids as a treatment for non-alcoholic fatty liver disease in children: A systematic
review and meta-analysis of randomized controlled trials. Clin Nutr. 2018 Apr;37(2):516-521. doi: 10.1016/j.clnu.2016.12.009.
14. Skrypnyk IN. Assessment of therapeutic approaches to the NASH treatment in Ukraine and its correlation with risk factors: results of the open multicentre prospective study DIREG_L_04443. Modern Gastroenterology. 2013;(70):64-70. (inRussian).
15. Vajro P, Mandato C, Licenziati MR, et al. Effects of Lactobacillus rhamnosus strain GG in pediatric obesity-related liver disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2011 Jun;52(6):740-3. doi: 10.1097/ MPG.0b013e31821f9b85.
16. Friedewald WT, Levy RI, Fridrickson DS. Estimation of the concentration of lowdensity lipoprotein cholesterol in plasma, without use of the preparative ultracentrifuge. Clin Chem. 1972 Jun;18(6):499-502.
17. Anisimova EV, Kozlova IV, Volkov SV, Meshcherjakov VL. Pathology of digestive organs at adiposity (review). Saratov Journal of Medical Scientific Research. 2011;7(4):851-856. (in Russian).
18. Lewis JR, Mohanty SR. Nonalcoholic fatty liver disease: a review and update. Dig Dis Sci. 2010 Mar;55(3):560-78. doi: 10.1007/ s10620-009-1081-0.
19. Tseng PH, Liu CJ, Kao JH, Shun CT, Chen PJ, Chen DS. Disease progression in a patient with nonalcoholic steatohepatitis. J Formos Med Assoc. 2008 Oct;107(10):816-21. doi: 10.1016/S0929-6646(08)60196-5.
20. Alisi A, Bedogni G, Baviera G, et al. Randomised clinical trial: the beneficial effects of VSL#3 in obese children with non-alcoholic steato-hepatitis. Aliment Pharmacol Ther. 2014 Jun;39(11):1276-85. doi: 10.1111/ apt.12758.
OTpuMaHO 25.02.2019 ■
Крючко Т.А., Пода О.А., Несина И.Н.
Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава, Украина
Подход к профилактике и лечению неалкогольной жировой болезни печени у детей с ожирением с позиции современных международных рекомендаций
Резюме. Актуальность. Статья посвящена проблеме профилактики развития и терапии неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП) у детей с ожирением по алиментарно-конституциональному типу. Цель: изучение эффективности и безопасности использования препаратов омега-3 полиненасыщенных жирных кислот (ПНЖК) с витамином Е и мультипробиотического комплекса, обогащенного витаминами, для профилактики развития и прогрессирования стеатогепатоза. Материалы и методы. Под наблюдением находились 55 детей с избыточной массой тела. Всем пациентам была назначена медикаментозная терапия с использованием препарата омега-3 ПНЖК Рейтоил и комплексного пробиотика Бревелак (Lactobacillus helveticus R0052, Lactococcus lactis ssp. Lactis R1058, Bifidobacterium longum R0175, Lactobacillus rhamnosus R0011, Bifidobacterium breve R0070, Streptococcus thermophi-lus R0083, Bifidobacterium bifidum R0071, Lactobacillus casei R0215, Lactobacillus plantarum R1012) на фоне модификации образа жизни. Результаты. Течение НАЖБП у детей в
большинстве случаев не имеет характерной клинической симптоматики и выраженного синдрома цитолиза. Структурно-функциональные изменения в печени при НАЖБП могут вызывать метаболические нарушения с формированием выраженной атерогенной дислипидемии. Трехмесячный курс терапии НАЖБП препаратами омега-3 ПНЖК Рейтоил в сочетании с использованием комплексного пробиотического препарата Бревелак показал достоверное снижение активности печеночных цитоли-тических ферментов и улучшение показателя липидного спектра крови. Выводы. Назначение препаратов омега-3 ПНЖК в сочетании с комплексом штаммов пробиотиче-ских культур с доказанной клинической эффективностью при НАЖБП на фоне модификации образа жизни способствует эффективной профилактике и лечению данной патологии у детей.
Ключевые слова: дети; неалкогольная жировая болезнь печени; омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты; пробиотики; лечение
T.O. Kryuchko, O.A. Poda, I.M. Nesina
Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava, Ukraine
Approach to prevention and treatment of non-alcoholic fatty liver disease in children with obesity from the position of current international recommendations
Abstract. Background. The article deals with the problem of preventing the development and treatment of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) in children with obesity of the alimentary-constitutional type. The purpose of the work was to study the efficacy and safety of omega-3 polyunsaturated fatty acids (PUFAs) with vitamin E and a multiprobiotic complex enriched with vitamins for the prevention the development and progression of steatohepatosis. Materials and methods. In total, 55 children diagnosed with alimentary-constitutional obesity were followed-up. All patients were prescribed drug therapy with omega-3 PUFA Reytoil and the combined probiotic Breveluck (Lactobacillus helveticus R0052, Lactococcus lactis ssp. lactis R1058, Bifidobacterium longum R0175, Lactobacillus rhamnosus R0011, Bifidobacterium breve R0070, Streptococcus thermophilus R0083, Bifidobacterium bifidum R0071, Lactobacillus casei R0215, Lactobacillus plantarum R1012) against the
background of lifestyle modification. Results. The course of NAFLD in most children had no characteristic clinical symptoms and severe cytolysis syndrome. Structural and functional changes in the liver with NAFLD can cause metabolic disorders with the formation of severe atherogenic dyslipidemia. A three-month treatment of NAFLD with omega-3 PUFA Reytoil and combined probiotic Breveluck showed a significant decrease in the activity of hepatic cytolytic enzymes and an improvement in the blood lipid spectrum. Conclusions. The prescription of omega-3 PUFAs in combination with strains of probiotic cultures with proven clinical efficacy in NAFLD on the background of lifestyle modification contributes to the effective prevention and treatment of this pathology in children.
Keywords: children; non-alcoholic fatty liver disease; ome-ga-3 polyunsaturated fatty acids; probiotics; treatment
