CC BY
46
Орипнальш досл1дження Original Researches ■ < ■ | ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Гастроентеролопчш захворювання у д1тей / Gastroenterological Diseases in Children
УДК 616.36-002.8+616-053.2/612.336.8
DOI: 10.22141/2308-2097.4.62.2016.81092
№
/ i
ЗАВГОРОДНЯ Н.Ю., ЛУК'ЯНЕНКО О.Ю., КОНЕНКО 1.С. ДУ «1нститутгастроентерологп НАМН Украни», м. Дн1про, Украна
СТАН ПАНКРЕАТОБШАРНОТ СИСТЕМИ ТА ЫТЕСТИНАЛЬНОТ МкРОФЛОРИ В д1ТЕЙ i3 НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ
ХВОРОБОЮ ПЕЧiНКИ
Резюме. Неалкогольна жирова хвороба печнки (НАЖХП) об'еднуе таю патолопчн стани, як стеатоз печнки, неалкогольний стеатогепатит, фiброз та цироз печнки, i вважаеться печнковим проявом метаболiчного синдрому. Не лише печнка стае органом-мшенню в разi формування метаболiчного синдрому: доведена мож-ливсть розвитку стеатозу жовчного м^хура, пщшлунково! залози та б^арного тракту. Жирова нфльтра^я панкреатоб^арного тракту асоц1йована з порушенням процеав травлення, що супроводжуеться розвитком дисботичних змн та нтестинальних розладiв. Змни кишковоi мкроботи, зi свого боку, можуть ндукувати си-стемну запальну реак^ю та сприяти прогресуванню НАЖХП. Мета: вивчити структурно-функиональний стан панкреатоб^арно'! системи та змни тонкокишечно'1 мкрофлори в дтей iз НАЖХП. Методи. У 34 дтей iз па-толопею шлунково-кишкового тракту визначали контрольований параметр ультразвукового затухання iз ви-користанням апарата FibroScan. Оцнку функ^онального стану б^арного тракту здйснювали за допомогою ультразвукового до^дження орга^в черевноi порожнини iз пробним с^данком для визначення скоротливоi функцИ жовчного м^хура й тонусу сфнктера Одщ. Для характеристики стану тонкокишковоi м^оботи проводили водневий дихальний тест iз навантаженням глюкозою або лактозою. Розподл дтей на групи вдбувався згдно з даними транзiентно'iеластрографн печнки (FibroScan): контрольну групу становив 21 патент без стеатозу печнки, основну групу — 13 пац^енгпв iз стеатозом печнки. Результаты. Дти з неалкогольною жировою хворобою печнки мали ознаки ураження не шьки печнки, але й жовчовив'щних шля^в та пщшлунково'1 залози. Патолопя жовчовивщних шляхiв у па^ен~пв iз НАЖХП часпше проявлялась у вигляд ппотонп сфнктера O^i та ппокнезп жовчного м^хура. Ураження пщшлунково'1' залози в дтей iз НАЖХП може пояснюватися наявнютю функ^онального розладу сфнктера O^i та проявами стеатозу пщшлунково'1 залози. Змни в стан мкрофлори тонкоi кишки спостергалися у 27,6 % обстежениххворих. Синдром надмiрного бактерiального росту вiрогiдно частше вiдмiчався в групi хворих з< стеатозом печнки.
Ключовi слова: неалкогольна жирова хвороба печнки, стеатоз печнки, панкреатоб^арна система, синдром надмiрного бактерiального росту, дти.
Адреса для листування з авторами:
Завгородня Н.Ю.
Вщдш дитячо! гастроентерологЦ,
ДУ «1нститут гастроентерологЦ НАМН Украши»,
Слобожанський проспект, 96, м. Днтро, 49074, Украша
E-mail: gastrodnepr@i.ua
© Завгородня Н.Ю., Лук'яненко О.Ю., Коненко 1.С., 2016 © «Гастроентерологш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Вступ
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) вважаеться печiнковою манiфестацieю метаболiчного синдрому й тюно пов'язана з ожирiнням, шсулшоре-зистентнiстю та дислiпiдемieю. Не лише печшка стае органом-мiшенню в разi формування метaболiчно-го синдрому: доведена можливють розвитку стеато-зу жовчного мiхура (ЖМ), пщшлунково! залози (ПЗ) та бшарного тракту [1].
Yen H. Pham й спiвавт. [2] продемонстрували, що жирова iнфiльтрацiя ПЗ значною мiрою асоцiйована з НАЖХП й виявляеться в 19 % дггей iз надмiрною вагою. Накопичення жиру в тканиш ПЗ е додатко-вим фактором впливу на метаболiзм глюкози, що пiдвищуe ризик розвитку метаболiчного синдрому та обумовлюе тяжкiсть перебiгу НАЖХП [3]. У той же час мшроциркуляторш порушення внаслiдок мета-болiчних змiн обтяжують функцiональний стан ПЗ, погiршуючи ii зовнiшньо- та внутрiшньосекреторну функцiю, формуючи так зване патологiчне коло [4]. Бшарно-панкреатичний рефлюкс, що розвиваеться на rai дисфункци сфiнктера Одщ (СО), також сприяе прогресуванню патологiчних змш тдшлунково! залози [5].
Збшшення вмiсту лiпiдiв у стiнцi ЖМ в пащентав iз НАЖХП призводить до порушення його скорот-ливо! функцп [6]. Зi свого боку, зменшення екскреци жовчних кислот та вщносна зовнiшньосекреторна недостатнiсть ПЗ сприяють мiкробнiй контамшаци тонкого кишечника й розвитку синдрому надмiрного бактерiального росту [7].
Установлено, що в пащенпв iз гiстологiчно тд-твердженою НАЖХП значно шдвищена проникнiсть кишкового бар'ера через порушення мiжклiтинних ть сних сполучень. Транслокацiя бактерiальних продук-пв та ендотоксинiв у портальний кровообк iз наступ-ною активацieю рецепторiв вродженого захисту (TLRs, NLRs) i кштин Купфера призводить до продукци про-запальних цитокiнiв (TNF-a, IL-6 тощо), рекрутуван-ня iмуноцитiв (макрофаги, Т^мфоцити) у печiнкову, жирову, м'язову тканини та розвитку низькорiвневоi системно! запально! вiдповiдi, наслiдком яко! е про-гресування НАЖХП [8].
Наявнють тiсних анатомiчних та функцiональних зв'языв мiж печiнкою та iншими органами травлення обумовлюе потребу в комплексному пiдходi до дiагно-стики та лшування панкреатичних, бiлiарних та ште-стинальних розладiв у дiтей iз неалкогольною жировою хворобою печшки.
Мета: вивчити структурно-функцюнальний стан панкреатобшарно! системи та змiни тонкокишково! мшрофлори в дiтей iз неалкогольною жировою хворобою печшки.
Матерiали та методи
Шд нашим спостереженням перебувало 34 дитини з патологieю шлунково-кишкового тракту. Визначен-ня наявностi й ступеня стеатозу печшки здшснено за допомогою апарата FibroScan-touch-502 iз досль
дженням контрольованого параметра ультразвукового загасання (САР). Ультразвукове дослiдження оргашв черевно! порожнини проводили за загальноприй-нятою методикою на апаратi Toshiba Xario (Японiя). Оцiнку функцiонального стану бшарного тракту проводили за допомогою ультразвукового дослщжен-ня з пробним сшданком для визначення скоротливо! функци ЖМ й тонусу СО [9].
Для характеристики стану тонкокишково! мшро-бюти (наявностi синдрому надмiрного бактерiального росту — СНБР) проводили водневий дихальний тест iз навантаженням глюкозою або лактозою з викори-станням газоаналiзатора Gastro + Gastrolyzer компани Bedfont Scientific Ltd (Великобританiя).
Ушм обстеженим проведенi антропометричнi до-слщження з визначенням iндексу маси тта (1МТ), що запропонований мiжнародною групою з ожирiння [10]. Обчислювали 1МТ за формулою:
1МТ= Маса шша (кг) .
3picm (м2)
Оцшку стану трофши проводили за рекоменда-цiями ВООЗ згiдно з центильними таблицями зна-чень 1МТ вщповщно до вiку й статi [11]. При значенш 1МТ у межах 85—95 центилiв дiагностували надмiрну вагу. При перевищенш 1МТ 95 центиля дiагностували ожирiння. Проводили вимiрювання окружноста талГ!, стегна та зiставлення отриманих значень iз даними центильних таблиць [12]. За наявносп показань до-слiджуваним хворим проводилася фiброезофагога-стродуоденоскотя (ФЕГДС). У сироватцi кровi визна-чали вмiст загального бiлка, загального бiлiрубiну, лужно! фосфатази, гаммаглутамiлтранспептидази (ГГТП), аланшамшотрансферази (АЛТ), аспартата-мiнотрансферази (АСТ) за допомогою бiохiмiчного аналiзатора Stat Fax 1904 Plus, Awareness Technology (США). Статистичний аналiз одержаних даних проведений за допомогою пакета прикладних програм Statistica 6.0. Вщмшноста визнавалися значущими при р < 0,05.
Розподiл дiтей на групи вщбувався згiдно з даними транзieнтноi еластрограф!! печiнки (FibroScan): контрольну групу (S0) становив 21 пашент без стеатозу печiнки (61,8 %), основну групу (S+) — 13 пашенпв !з стеатозом печшки (38,2 %). Середнш в!к пашенпв становив (11,73 ± 2,89) року. Групи були пор1внянни-ми за вшом i статтю. Критерieм виключення пацieн-т!в !з дослiдження була наявнють ознак в!русного, автоiмунного чи медикаментозно шдукованого гепа-тит!В.
Результати та обговорення
При aнaлiзi антропометричних даних виявлено, що вс! пащенти основно! групи мали ожир!ння або над-м!рну вагу (рис. 1). Майже половина (47,6 %) пащен-пв контрольно! групи мали ожиршня, 6 пaцieнтiв (28,6 %) — ^дм!рну вагу, 5 пaцieнтiв (23,8 %) — нор-мальну вагу (рис. 1).
| Ожиршня О Надм1рна вага Щ Нормальна вага
Основна група Контрольна група
ИЫль в епкастрп ЦБгпь в л1вому пщребер'!' ИЫль в правому пщребер'!' ^Бть навколо пупка
Основна група Контрольна група
Рисунок 1 — Розподл дослджуваних хворих за показниками ндексу маси тла
Скарги на болi в живот виявлялись у 73,5 % об-стежених пащентав. Частше хворi скаржились на болi в епiгастральнiй та навколопупковш дiлянках без сут-тевих вщмшностей у частотi виявлення симптомiв мiж трупами (рис. 2).
Скарги на болюш вiдчуття з локалiзацiею в правому та лiвому шдребер'ях вiрогiдно частiше турбували хворих iз труп зi стеатозом, що може бути свщчен-ням залучення в патолопчний процес жовчовивiдних шлямв та ПЗ. При проведенш кореляцiйното анал1зу виявлено, що наявнiсть болю в лiвому п^дребер'! ко-релювала з перевищенням окружностi тали > 95 пер-центиля (г = 0,552, р < 0,05), наявнiсть болю в правому пщребер'!' — iз рiвнем АЛТ (г = 0,422, р < 0,05) та АСТ (г = 0,437, р < 0,05), що свщчить про зв'язок патологи панкреатобшарно! системи в даних хворих зi стеатозом печшки та метаболiчними розладами.
Найбiльш частою поеднаною патолотiею ортанiв травлення в обстежених хворих були хрошчний га-стрит/тастродуоденiт та функцюнальш розлади бшар-ного тракту (ФРБТ) (рис. 3).
Патолопя кишечника у витлядi синдрому подраз-неного кишечника (СПК) та СНБР вiротiдно частiше зус^чалася в груш дггей зi стеатозом печшки. Змь ни в станi мшрофлори тонко! кишки спостер^ались у 27,6 % обстежених хворих. Частота виявлення СНБР у груш хворих зi стеатозом печшки була вищою й ста-новила 33,3 %. При анал1з1 об'ективних даних виявлено, що у вшх обстежених дггей переважала болюнють при пальпаци живота з локалiзацiею в епiгастральнiй далянщ, за ходом кишечника та в правому тдребер'! (табл. 1).
Болюнють при пальпаци живота за ходом кишечника вiрогiдно частiше зус^чалась у групах хворих зi стеатозом печшки. Збтьшення печiнки спостер^а-лось у третини хворих основно! групи. Спленомегал!я не була виявлена в жодного обстеженого хворого.
При анал1з1 показниыв бiохiмiчно! гепатограми були виявлеш вiдмiнностi рiвнiв АЛТ та АСТ, але зна-чущiсть вiдмiнностей не досягла достатнього рiвня (табл. 2).
Рисунок 2 — Структура скаргхворих досл'1джува-них груп
Рисунок 3 — Пор1вняльна характеристика поед-наноI патологи орган1в травлення в дослджених хворих
Рисунок 4 — Характеристика даних копролопчно-го досл дження дослджуваних хворих
%
80 70 60 50 40 30 20 10 0
ш
■ Контрольна група I Основна група
^ л* \ О
%
50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
■ Основна група
■ Контрольна група
Амгпорея
Стеаторея 1 типу
Стеаторея 2 типу
Креаторея
Таблиця 1 — Характеристика даних об'ективного огляду хворих
Болснсть при пальпацГУ Групи
S0, n = 21 S+, n = 13 Усього, n = 34
n % n % n %
в правому пщребер'! 8 38,1 5 38,5 13 38,2
в eniracTpii 16 76,2 10 76,9 26 76,5
за ходом кишечника 7 33,3 9 69,2* 16 47,1
Гепатомегатя 2 9,5 5 38,5* 7 20,6
Примтка. * — Значущсть в'щм'шностей м1ж показниками пор1вняно з Б0-групою при р < 0,05 за U-кри-тер1ем Манна — У/THi.
Як вщомо, ГГТП е маркером холестазу, ризику розвит-ку ф1брозу печшки, шдвищення р1вня ГГТП асоцшеться з дислшщем1ею та шсулшорезистентнютю [14]. Р1вень гаммаглутамттранспептидази в нашому дослщженш був в1рогщно вищим у пащентав з1 стеатозом печ1нки, але в1н не перевищував загальноприйнятих нормативних показ-ниюв. Установлено, що р1вень ГГТП корелював 1з показ-ником САР (г = 0,533, p < 0,05), АЛТ (г = 0,631, p < 0,05), АСТ (г = 0,609, p < 0,05). Ивень АЛТ також виявив коре-ляц1ю з показником САР (г = 0,470, p < 0,05).
Ознаки порушення засвоення крохмалю та нейтрального жиру за даними копрограми в1рог1дно часть ше спостер1гались у групах хворих 1з стеатозом печш-ки, що може свщчити про розвиток у них супутньо! екзокринно! недостатност1 ПЗ (рис. 4). Однак, врахо-вуючи поширешсть супутньо! патологи кишечника, не можна виключити, що розлади в копролопчному досл1дженн1 пов'язан1 з прискоренням кишечного транзиту, тому оптимальним для оцшки екзокринно! функци п1дшлунково! залози слщ вважати визначення р1вня фекально! еластази в даних хворих.
Стеаторея 2 типу в1ропдно частше зустр1чалась у хворих з1 стеатозом печ1нки, що може свщчити про порушення жовчовидтьно! функц1!.
При пор1вняльному анал1з1 сонограф1чних даних виявлено в1рог1дне зб1льшення обсягу ЖМ у грут хво-
рих зi стеатозом порiвняно з групою хворих без нього (рис. 5).
Були виявлеш змiни ехогенностi та зернистост ПЗ у хворих зi стеатозом печiнки. Розмiри головки й тша пiдшлунковоi залози були вiрогiдно вищими в основ-нiй груш (рис. 5) Слд зауважити, що ознаки бшарного сладжу мали 7 пащентав (20,58 %) без вiрогiдних вщ-мiнностей у частотi виявлення мiж групами (р > 0,05).
При ощнщ скоротливоi функцii жовчного мiхура з'ясовано, що в 52,9 % пащентав (18 осiб) спостериа-лась гiпокiнезiя жовчного мiхура, у 47,1 % (16) — нор-мокшез1я. У групi пацiентiв зi стеатозом бiльше поло-вини хворих (53,8 %) мали ознаки гшокшезп жовчного мiхура (рис. 6).
При визначенш тонусу СО встановлено, що трети-на пацiентiв мали гшотонш сфiнктера Ода! (рис. 6). Критериям панкреатичного розладу СО вiдповiдали 5 пащенпв (14,7 %), 2 пащенти (5,9 %) мали розлад СО за бшарним типом.
ФЕГДС була проведена у 88,2 % дослщжуваних (30 ошб). При проведеннi ФЕГДС найчастше зус^ча-лись ознаки катарально'1' гастропатii з еритемою сли-зово'1' антрального вщдлу без залежносп в!д наявностi стеатозу. Було виявлено, що в груш хворих зi стеатозом при оглядi дванадцятипало'1' кишки спостериався симптом «манно'1' крупи»: у найбтьш набряклих зонах
Таблиця 2 — Характеристика показниюв 6ioxiMi4-ноУ гепатограми в досл'1джуваних групах
Показник Групи
S0, n = 21 S+, n = 13
М ± m М ± m
Загальний 6Lnipy6iH, ммоль/л 10,58 ± 3,00 9,22 ± 3,10
Загальний бгпок, г/л 73,95 ± 3,83 74,77 ± 4,92
Лужна фосфатаза, Од/л 246,20 ± 81,71 214,48 ± 94,44
ГГТП, Од/л 15,09 ± 5,37 19,90 ± 6,75*
АЛТ, Од/л 17,07 ± 3,93 28,38 ± 9,82
АСТ, Од/л 14,99 ± 4,22 22,83 ± 11,72
Примтка. * — Значущсть вiдмiнностей м'жпоказниками при р < 0,05 за U-критерieм Манна — УУтн'1.
30 25 20 15 10 5 0
■ 3i стеатозом
■ Без стеатозу
Головка ПЗ, Тто ПЗ, Об'ем ЖМ, Товщина
см3
стшки ЖМ, мм
Рисунок 5 — Середн значення розм'р'в оргашв черевноУ порожнини в дослщжуваних хворих
%
60 50 40 30 20 10 0
Ппоюнез1я ЖМ
Нормокшез1я ЖМ
%
70 60 50 40 30 20 10 0
■ Основна група
■ Контрольна група
Нормотоыя СО Ппотоыя СО Ппертоыя СО
Рисунок 6 — Характеристика функцюнального станужовчного Mixypa та сф'шктера Одд! в дослджува-
ниххворих
виявлялися множинш бшяста зерна дiаметром до 1 мм, як! виступають над поверхнею (45,5 % хворих основно! групи проти 10,5 % — контрольно!, р < 0,05), що може бути ознакою ураження ПЗ.
Таким чином, стеатоз печшки в дггей !з нaдмiрною вагою та ожиршням характеризуеться наявнютю су-путшх структурних i функцiонaльних змш панкреатобшарно! системи й кишечника. Своечасну корекцш функцiонaльних бiлiaрних та панкреатичних розлaдiв, вiдновлення стану тонкокишково! мшробюти сл!д розглядати як чинники, що дозволять запобшта про-гресуванню НАЖХП у дггей.
Висновки
1. Дгти з неалкогольною жировою хворобою печшки мають ознаки ураження не ттьки печшки, а також жовчовивщних шлях!в та п^дшлунково! залози.
2. Ураження жовчовивщних шлях!в у пaцieнтiв !з НАЖХП чaстiше проявляеться у вигляд! гшотони сфiнктерa Одд! та гшокшези жовчного мiхурa.
3. У дггей, як! мають стеатоз печшки, в!рог!дно частше в!дзначаються ознаки порушення функци пщшлунково! залози (диспептичний синдром, ознаки зовшшньосекреторно! недостатност!) на тл! збтьшен-ня розм!р!в i змши ехогенносп п^дшлунково! залози.
4. Змши функцюнального стану тдшлунково! залози в дггей !з НАЖХП пов'язаш з наявнютю функцюнального розладу сфшктера Одд! та стеатозом п!д-шлунково! залози.
5. Ураження панкреатобшарно! зони в пащен-пв !з стеатозом печ!нки супроводжуеться патолог!ею кишечника у вигляд! синдрому надлишкового бак-тер!ального росту та синдрому подразненого кишечника.
Список л^ератури
1. Ectopic Fat and Insulin Resistance: Pathophysiology and Effect of Diet and Lifestyle Intervention / M. Snel, J.T. Jonker, J. Schoones [et al.] // International Journal of Endocrinology. — 2012. — Vol. 2012. — P. 1-18. — doi:10.1155/2012/983814.
2. Prevalence of Pancreatic Steatosis at a Pediatric Tertiary Care Center / Pham Y.H., Bingham B.A., Bell C.S. [et al.] // South Med. J. — 2016. — № 109(3). — P. 196-198.
3. Pacifico L. Pancreatic fat and hepato-metabolic features in obese children with nonalcoholic fatty liver disease / L. Pacifico, C. Chiesa // Clin. Endocrinol. (Oxf). — 2015. — 1365-2265.
4. Самсонова Н.Г. Клинико-функциональное состояние поджелудочной железы при метаболическом синдроме / Н.Г. Самсонова, Л.А. Звенигородская // ЭиКГ. — 2012. — № 11. — С. 96-100.
5. Стеатоз поджелудочной железы. Подходы к терапии / В.Б. Гриневич, Е.И. Сас, Ю.А. Кравчук, К.В. Матю-шенко //Гастроэнтерология. — 2012. — № 2—3. — С. 5.
6. The occurrence of gallbladder contractility disorders in children with some diseases presenting as abdominal pain / E. Czkwianianc, P. Raczynski, I. Kubinska[etal.]//Pol. Merkur. Lekarski. — 2009. — Vol. 26(155). — P. 420-424.
7. Small intestinal bacterial overgrowth and toll like receptor signaling in patients with nonalcoholic fatty liver disease / S. Kapil, A. Duseja, B.K. Sharma [et al.] // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2015. — Vol. 31(1). — P. 213-221. — doi: 10.1111/jgh.13058.
8. Berg R.D. Bacterial translocation from the gastrointestinal tract / R.D. Berg // Trends Microbiol. — 1995. — № 3. — P. 149-54.
9. Increased intestinal permeability and tight junction alterations in nonalcoholic fatty liver disease / L. Miele, V. Valenza, G. La Torre [et al.]//Hepatology. — 2009. — Vol. 49, № 6. — P. 1877-1887.
10. Моторно-эвакуаторная функция желчного пузыря у детей с хроническими гепатитами и портальной ги-пертензией / Н.И. Гончаренко, Б.А. Тарасюк, Т.А. Гридина [и др.]//Перинатология и педиатрия. — 2011. — № 1(45). — С. 76-79.
11. Pediatric nonalcoholic fatty liver disease, metabolic syndrome and cardiovascular risk / L. Pacifico, V. Nobili, C. Anania [et al.] //World J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 17, № 26. — P. 3082-3091. — doi: 10.3748/wjg.v17.i26.3082.
12. Nonalcoholic fatty liver disease prevalence in urban school-aged children and adolescents from the Yangtze River delta region: a cross-sectional study / Xiaomin Zhang, Yanping
Wan, Shijun Zhang [et al.]//Asia Pac. J. Clin. Nutr. — 2015. — Vol. 24, № 2. — P. 281-288.
13. Morandi A. Predictors of metabolic risk in childhood obesity / A. Morandi, C. Maffeis // Horm. Res. Paediatr. — 2014. — Vol. 82, № 1. — P. 3-11. — doi: 10.1159/000362237.
14. Неалкогольна жирова хвороба печтки в дтей: сучасний погляд на можливостi дiагностики та л^вання (II части-на)/ Степанов Ю.М., Абатуров O.G., Завгородня Н.Ю., Скирда 1.Ю. //Гастроентерологiя. — 2015. — № 3(57). — С. 122-131.
Отримано 19.09.16 ■
Завгородняя Н.Ю., Лукьяненко О.Ю., Коненко И.С.
ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
СОСТОЯНИЕ ПАНКРЕАТОБИЛИАРНОЙ СИСТЕМЫ И ИНТЕСТИНАЛЬНОЙ МИКРОФЛОРЫ У ДЕТЕЙ С НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПЕЧЕНИ
Резюме. Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) объединяет такие патологические состояния, как стеатоз печени, неалкогольный стеатогепатит, фиброз и цирроз печени, и считается печеночным проявлением метаболического синдрома. Не только печень становится органом-мишенью в случае формирования метаболического синдрома: доказана возможность развития стеатоза желчного пузыря, поджелудочной железы и билиарного тракта. Жировая инфильтрация панкреатобилиарного тракта ассоциирована с нарушением процессов пищеварения, что сопровождается развитием дисбиотических изменений и интестинальных расстройств. Изменения кишечной микробиоты, в свою очередь, могут индуцировать системную воспалительную реакцию и способствовать развитию и прогрессированию НАЖБП. Цель: изучить структурно-функциональное состояние пан-креатобилиарной системы и изменения тонкокишечной микрофлоры у детей с неалкогольной жировой болезнью печени. Методы. У 34 детей с патологией желудочно-кишечного тракта определяли контролируемый параметр ультразвукового затухания с использованием аппарата FibroScаn. Оценку функционального состояния билиарного тракта осуществляли с помощью ультразвукового исследования органов брюшной полости с пробным завтраком для опре-
деления сократительной функции желчного пузыря и тонуса сфинктера Одди. Для характеристики состояния тонкокишечной микробиоты проводили водородный дыхательный тест с нагрузкой глюкозой или лактозой. Распределение детей на группы происходило согласно данным транзиентной эластрографии печени (FibroScan): контрольную группу составил 21 пациент без стеатоза печени, основную группу — 13 пациентов со стеатозом печени. Результаты. Дети с неалкогольной жировой болезнью печени имеют признаки поражения не только печени, но и желчевыводящих путей и поджелудочной железы. Патология желчевыводящих путей у пациентов с НАЖБП чаще проявлялась в виде гипотонии сфинктера Одди и гипокинезии желчного пузыря. Нарушение функции поджелудочной железы у детей с НАЖБП может объясняться наличием функционального расстройства сфинктера Одди и проявлениями стеатоза поджелудочной железы. Изменения в состоянии микрофлоры тонкой кишки наблюдались у 27,6 % обследованных больных. Синдром избыточного бактериального роста достоверно чаще отмечался в группе больных со стеатозом печени.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, стеатоз печени, панкреатобилиарная система, синдром избыточного бактериального роста, дети.
Zavgorodnya N. Yu., Lukianenko O. Yu., Konenko I.S.
State Institution «Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Dnipro, Ukraine
THE STATE OF PANCREATOBILIARY SYSTEM AND INTESTINAL MICROFLORA IN CHILDREN WITH NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
Summary. Nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) combines with a variety of liver pathologies, including hepatic steatosis, nonalcoholic steatohepatitis, fibrosis and cirrhosis, and acts as hepatic manifestation of metabolic syndrome. Not only the liver is a target organ in the formation of metabolic syndrome: also exist a possibility of gallbladder, pancreas and biliary tract steatosis. Fatty infiltration of the pancreatobiliary system associates with disturbance of digestive processes that promotes dysbiotic changes and intestinal disorders. Changes in intestinal microbiota, in turn, may induce systemic inflammatory response and promote NAFLD development and progression. Objective: to explore the structural and functional state of the pancreato-biliary system and changes of the enteric microflora in children with NAFLD. Methods. In 34 children with disorders of the gastrointestinal tract, we have determined controlled attenuation parameter by means of FibroScan. Assessment of functional status of biliary tract was performed using an ultrasound examination of the abdominal organs with test meal in order to determine gallbladder contractility and the sphincter of Oddi function. To characterize the state of the enteric microbiota, there was carried
out a hydrogen breath test with glucose or lactose loading. Children were divided into groups according to the the transient elas-tography of the liver (FibroScan): the control group was represented by 21 patients without liver steatosis, the main group — 13 patients with liver steatosis. Results. Children with nonalcoholic fatty liver disease had signs of not only liver pathology, but also of the bile ducts and the pancreas. Biliary tract dysfunction in patients with NAFLD more often manifested as hypotension of the sphincter of Oddi and the gallbladder hypokinesia. Lesions of the pancreas function in children with NAFLD can be explained by the sphincter of Oddi disorders and manifestations of pancreatic steatosis. Intestinal pathology (irritable bowel syndrome and excessive bacterial growth) was significantly more common in the group of children with liver steatosis. Changes in the state of microflora of the small intestine were detected in 27.6 % of patients. The syndrome of excessive bacterial growth was observed significantly more in the group of patients with hepatic steatosis.
Key words: nonalcoholic fatty liver disease, hepatic steato-sis, pancreatobiliary system, syndrome of excessive bacterial growth, children.
