CC BY
31
Орипнальш досл1дження Original Researches ■ < ■ | ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Гастроентеролопчш захворювання у д1тей / Gastroenterological Diseases in Children
УДК 616-003.826+616.36+616-058.2
СТЕПАНОВ Ю.М., ЗАВГОРОДНЯН.Ю., ЛУК'ЯНЕНКО О.Ю., ЯГМУР В.Б, СКИРДА 1.Ю., ПЕТ1ШКО О.П.
ДУ «1нститутгастроентерологн НАМН Украни», м. Днпропетровськ, Украна
ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ СТЕАТОЗУ ПЕЧНКИ В ДНЕЙ
Резюме. Неалкогольна жирова хвороба печнки е найб>льш частою причиною захворювань печ>нки в дтей у всьому св'т. Мета: визначити фактори ризику стеатозу ne4iHrn в дтей. Методи дослджен-ня. Пд нашим спостереженням були 32 дитини з розладами шлунково-кишкового тракту. Визначен-ня наявност й ступеня стеатозу печiнки проводили з використанням апарата FibroScan® 502 touch '¡з визначенням контрольованого параметра ультразвукового затухання (CAP). За показниками CAP д '1ти були розподiленi на 2 групи: 1-ша група (основна) — 13 дтей iз стеатозом (40,6 %), 2-га група (контрольна) — 19 дтей без стеатозу (59,4 %). Для визначення факторiв ризику ми проанал':зували '¡стор'1ю життя й захворювання, данi об'ективного клiнiчного й лабораторного обстеження хворих. Ре-зультати. Анализ вiкового розпод^лу показав, що в основной групi переважають дти в/'ком понад 10 роюв (в'щносний ризик (RR) 3,3; вдношення шанав (OR) 4,0; р = 0,1). Ожирiння було виявлене у 12 (92,3 %) дтей у групi хворих iз стеатозом i в 9 (47 %) дтей, як не мали стеатозу. Збльшення окружности тали понад 95-й перцентиль спостергалося у 12 (92,3 %) дтей в основной групi i 8 (42,1 %) дтей контрольноiгрупи (RR 7,2; OR 16,5; р < 0,05). Було встановлено, що наявнсть пубертатного ппотала-мiчного синдрому пов'язана з ризиком розвитку стеатозу печiнки в дтей (RR 30,6; OR 4,8; р < 0,05). Обговорення. Як провщний фактор ризику розвитку стеатозу печiнки в дтей слщ розглядати абдо-м ':нальний тип ожирiння в поеднаннi iз захворюваннями ендокринноi системи, а саме гiпоталамiчним синдромом.
Ключовi слова: стеатоз печiнки, фактори ризику, д^и.
Вступ
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) посщае провщш позици в структурi захворювань печшки в дггей у промислово розвинених кра!нах [1]. Ескалащя поширеност НАЖХП у всьому свт е три-вожним явищем, тому що прогресування захворювання тасно пов'язане з розвитком стеатогепатиту, цирозу печшки й метаболiчного синдрому [2]. Даними кш-шчних дослщжень шдтверджена мождивють розвитку неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) у дией вшом 2 роки, цирозу печшки внаслщок НАСГ у дггей 8—10 роюв [3]. Доросл^ яы мають НАЖХП з дебютом у ди-тячому вщ, частше мають ускладнений перебк захворювання [2].
НАЖХП у дггей своечасно не дагностуеться, з одного боку, через вщсутнють специфiчноl клЫчно! симпто-
матики та лабораторних MapKepiB, з шшого боку, через низьку с^знанють лк^в, зокрема, щодо груп ризику, яК шдлягають активному скриншгу [1]. Але саме свое-часна диагностика НАЖХП у дггей е важливою з точки зору мождивоста впливу на перебк захворювання. Тому виявлення факторiв ризику (ФР), асоцшованих з розви-
Адреса для листування з авторами: Лук'яненко О.Ю.
49074, м. Дншропетровськ, пр. Газети «Правда», 96, ДУ «1нститут гастроентерологЦ НАМН Украши» E-mail: gastrodnepr@i.ua
© Степанов Ю.М., Завгородня Н.Ю., Лук'яненко О.Ю.,
Ягмур В.Б., Скирда 1.Ю., Петшко О.П., 2016 © «Гастроентерологш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
тком НАЖХП, е необхщним для удосконалення медич-но! допомоги цим хворим.
Д1агноз НАЖХП встановлюеться при виявленн1 ознак стеатозу печшки в1зуал1зац1йними або морфолопчними методами та виключенн1 причин вторинного походження жирово! шфтьтрацй печ1нки, а саме використання сте-атогенних лшв, спадкових, метабол1чних захворювань тощо [3]. Золотим стандартом для верифшаци НАЖХП е бюпшя печ1нки [4, 5]. Однак ця процедура е швазивною та дорогою, тому не пщходить для рутинного скрин1нгу або динам1чного мон1тор1нгу в д1тей. Ультразвукове до-слщження (УЗД) печ1нки е даагностичною процедурою першо! лшй для виявлення стеатозу [6, 7], але результати залежать вщ квал1ф1кац11 дослщника, кшьюсна характеристика стеатозу вимагае додаткового обладнання. Комп'ютерна томограф1я (КТ) та магнггао-резонансна томограф1я е надайними методами для виявлення стеатозу печшки [8], однак КТ пов'язана з рентгешвським випро-м1нюванням, обидва методи вимагають великих витрат часу i кошт1в, часом потребують седацй пащента. Транзь ентна еластографiя печiнки забезпечуе одночасне визна-чення параметра контрольованого ультразвукового зату-хання (controlled attenuation parameter — САР), що надае кшьюсну характеристику ступеню стеатозу, та показника жорсткост тканини печiнки (liver stiffness measurement — LSM), е нешвазивним i ефективним методом скриншгу стеатозу й фiброзу печiнки в дней. Ця методика може бути використана в датей будь-якого вшу [9].
Метою нашо! роботи було виявити фактори ризику розвитку стеатозу печшки в дагей.
Матерiали та методи дослщження
Пщ нашим спостереженням перебували 32 дитини з патолопею шлунково-кишкового тракту, якг лiкувались у дитячому вiддiленнi ДУ «1Г НАМН Укра!ни» м. Дншро-петровська у 2015 рощ. Для визначення ФР було проана-лiзовано данi анамнезу життя та перебiгу захворювання, особливост спадковостi пацiентiв, данi об'ективного та клшшо-лабораторного обстеження хворих.
Визначення наявност й ступеня стеатозу печiнки проводилось за допомогою апарата FibroScan® 502 touch (Echosens, Францiя) з дослщженням САР. За показником САР дти були подiленi на 2 групи: 1-ша група (основна) — 13 дагей зi стеатозом (40,6 %), 2-га група (контрольна) — 19 дагей без стеатозу (59,4 %).
Антропометричш даш, що вивчались: зрiст (довжина тiла), вага, окружнють тали, окружнiсть стегна. Розраху-нок iндексу маси тiла (1МТ) проводили за формулою:
1МТ = маса тла, кг/(довжина тла, м)2.
Оцшювання 1МТ проводили за центильними табли-цями вiдповiдностi 1МТ в^ й статi дитини, запропо-нованими ВООЗ, згщно з Наказом МОЗ Укра!ни № 55 вщ 03.02.2009 «Про затвердження протоколiв лiкування датей з ендокринними захворюваннями». При щдека маси тiла > 95-й перцентиль для в1дпов1дного вiку i стаи даагностували ожирiння. Надмiрна вага тла визначалась при показниках 1МТ у межах 85-95-го перцентилiв. Нор-
мальна вага вщповщала показникам 1МТ, що перебували в межах 5-85-го перцентилiв [10, 11].
Для з'ясування тривалосп звичайно! добово! рухово! активностi дитини, середнього добового об'ему вживан-ня питно1 води, звичок швидкого харчування проведено опитування батьк1в.
Статистичний аналiз одержаних даних проводили за допомогою пакета прикладних програм Statistica 6.0. Вiдношення фактора, що аналiзуеться, до групи ризик-факторiв визначали на пiдставi розрахунку OR (оdds ratio) — вщношення шансiв, також проводився розраху-нок вщносного (RR) та абсолютного ризику. Значущють вiдмiнностей встановлювали на рiвнi р < 0,05.
Критерiями виключення пацiентiв iз дослхдження були: наявнють ознак вiрусного, автоiмунного чи меди-каментозно iндукованого гепатитiв.
Результати та Тх обговорення
Середнiй вiк пащенпв становив (11,73 ± 2,89) року. При аналiзi статевого розподiлу встановлено, що в групi хворих iз стеатозом печiнки переважали особи чоловiчоl статтi — 8 (61,5 %) дггей, у контрольнiй групi розподал був рiвномiрним — 10 (52,6 %) дггей чоловiчоl статi та 9 (47,4 %) датей жшочо! стал (рис. 1). Показник вщношення шаншв свхдчить про пщвищення ризику розвитку стеатозу печiнки у хлопчиюв (OR 1,44), але вiрогiднiсть не була достатнью (p > 0,1).
Аналiз вiкового розподiлу продемонстрував, що серед основно! групи переважали дати вiком понад 10 роив (RR 3,3; OR 4,0; p = 0,1). Середнш вш у групi дiтей iз стеатозом становив (12,85 ± 2,56) року, у групi дiтей без стеатозу — (10,5 ± 3,2) року (рис. 2).
При аналiзi анамнестичних даних виявлено, що вага при народженш менше вщ 2,5 кг може бути фактором ризику розвитку стеатозу в датей (OR 8,0; p < 0,05). Вага при народженш понад 4 кг була в 1 дитини основно! групи (7,2 %), та у 4 (21 %) датей контрольно! групи (RR 0,45; p > 0,1), тобто велика вага при народженш, за нашими даними, не е вiрогiдним фактором ризику розвитку стеатозу печшки.
Тривалють грудного вигодовування менше вщ 6 мю. вщзначалась у бтьшо! частини дггей основно! та конт-
Дiвчатка I Хлопчики
Основна група
Контрольна група
Рисунок 1 — Статевий розподл дтей досл 'щжуваних груп (%)
5-10 poKiB EH 11-14 poKiB
15-18 poKiB
1
Г 47
! i
Основна група
Контрольна група
Рисунок 2 — В1ковий розпод'т д1тей досл '1джуваних груп (%)
рольно! групи, 8 (61,5 %) дггей у груш iз стеатозом i 10 дь тей (52,6 %) дггей у групi без стеатозу (ОЯ 1,44; ЯЯ 1,14; Р > 0,1).
При ана^ харчових уподобань установлено, що вживання фастфуду та солодких газованих напо!в пере-важало серед дггей основно! групи (92,3 % дггей), але та-кож спостерiгалось у бтьшосп дтей контрольно! групи (68,4 %), тобто особливосп харчових звичок можуть бути фактором ризику розвитку стеатозу (ОЯ 5,53; ЯЯ 3,36; Р > 0,1), але показник вiрогiдностi не е достатньо значу-щим.
Вживання питно! води менше вщ добово! вюэво! нор-ми вщзначалось у 13 (69,2 %) дггей основно! групи та 6 дь тей (35,7 %) контрольно! групи (ЯЯ 2,89; ОЯ 6,3; р < 0,05), тобто обмеження вживання рщини вiрогiдно може пщви-щувати ризик розвитку стеатозу печiнки.
При аналiзi антропометричних даних з'ясовано, що перевищення 1МТ значень 95-го перцентиля вщповщно до вiку й стаи дитини е значущим фактором ризику розвитку стеатозу печшки (ЯЯ 6,8; ОЯ 13,33; р < 0,05). Ожи-рiння було виявлено у 12 (92,3 %) дней у групi зi стеатозом та 9 (47 %) дггей без стеатозу печшки.
Збтьшення окружносл тали вище вщ значень 95-го перцентиля вщповщно до вiку й стаи дитини спостерта-лось у 12 (92,3 %) дггей основно! групи та 8 (42,1 %) дггей
контрольно1 групи, що дозволило видтити цей показник як фактор ризику розвитку стеатозу печшки в дггей (RR 7,2; OR 16,5; p < 0,05).
У груш дггей iз стеатозом печшки виявлено перева-жання астеновегетативних проявiв (кардiалri!, головний бть, запаморочення), що визначались у 10 (76,9 %) да-тей основно! групи та 4 (21,0 %) дiтей контрольно! групи (RR 6,8; OR 13,33; p < 0,05).
Захворювання ендокринно! системи були дiагносто-ванi в 11 (84,6 %) дггей у груш зi стеатозом та 7 (36,1 %) дь тей без стеатозу (RR 4,27; OR 9,4; p < 0,05). З'ясовано, що наявшсть пубертатного гiпоталамiчного синдрому асо-цшована з ризиком розвитку стеатозу печшки в дггей (RR 30,6; OR 4,8; p < 0,05).
Найбтьш вагомi фактори, що впливають на розвиток стеатозу печiнки в дггей, подаш в табл. 1.
Отже, виявлення факторiв ризику розвитку стеатозу печшки, таких як низька вага при народженш, недостат-не споживання питно! води, ожирiння за абдомшальним типом, наявнiсть захворювань ендокринно! системи, найчастше гiпоталамiчного синдрому пубертатного перь оду, дозволить сформувати групу пщвищеного ризику, що потребуе поглибленого обстеження, й сприятиме свое-часнiй дагностищ стеатозу печiнки в дггей.
Висновки
1. Провщними факторами ризику розвитку стеатозу печшки у дггей слд вважати наявшсть ожиршня за абдомшальним типом у поеднанш iз захворюваннями ендокринно! системи, а саме гiпоталамiчним синдромом.
2. Пщвищений ризик формування стеатозу печiнки пов'язаний з низькою вагою дитини при народженш.
3. ВКрогщнють розвитку стеатогепатозу збтьшуеться з вiком, хлопчики вюэм старше 10 роив перебувають у зош пщвищеного ризику.
4. Особливостями харчово! поведiнки дггей, хворих на стеатогепатоз, е переважання звичок швидкого харчуван-ня й вживання недостатньо! добово! кiлькостi рщини.
Список лггератури
1. Non-Alcoholic Fatty Liver Disease in Children / C. Singer, P. Stancu, S. Cogoveanu [et al.]// Curr. Health Sci. J. — 2014. — Vol. 40(3). — P. 170-176.
Таблиця 1 — Провщнi фактори, що впливають на розвиток стеатозу печшки в дтей
Фактор ризику Iгрупа (n = 13),% II група (n = 19),% RR OR 95% довiрчий нтервал
Уживання питно! води менше вщ добово! вково! норми 69,20 35,70 2,89 6,30 1,32-29,90*
Вага при народженн менше вщ 2,5 кг 30,7 0,5 2,4 8,0 1,2-4,7*
ОжирЫня 92,30 47,00 6,28 13,33 1,43-123,99*
Окружнють тали > 95-й центиль 92,30 42,10 7,20 16,50 1,77-154,07*
Наявнють астеновегетативного синдрому 76,90 21,05 4,28 12,50 2,9-68,25*
Захворювання ендокринно! системи 84,60 36,80 4,27 9,43 1,60-5,54*
Гiпоталамiчнi розлади 61,50 5,05 30,60 4,80 2,20-10,40*
Примтка. * — Р < 0,05 — значущсть вщмнностей.
2.. Pediatric nonalcoholic fatty liver disease: a multidisciplinary approach / A. Alisi, A.E. Feldstein, A. Villani [et al.]// Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. - 2012. - Vol. 9(3). - P. 152-61. doi: 10.1038/ nrgastro.2011.273.
3. The Diagnosis and Management of Non-Alcoholic Fatty Liver Disease: Practice Guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association / N. Cha-lasani, Z. Younossi, Joel E. Lavine [et al.] // Hepatology. — 2012. - Vol. 55(6).
4. Степанов Ю.М. Стеатоз печени и стеатогепатит — неизбежность смешанного генеза / Ю.М. Степанов // Гастроен-терологiя. - 2014. - № 4(54). - С. 136-142.
5. Неалкогольна жирова хвороба печткиу дтей (частина I)/ Степанов Ю.М, Абатуров O.G., Завгородня Н.Ю., Скирда 1.Ю. [та т.]//Гастроентерологя. — 2015. — № 2. — С. 99-107.
6. Prevalence of fatty liver in Japanese children and relationship to obesity. An epidemiological ultrasonographic survey /K. Tominaga, J.H. Kurata, Y.K. Chen [et al.] // Dig. Dis. Sci. — 1995. — Vol. 40(9). - P. 2002-9.
7. Targeted hepatic sonography during clinic visits for detection of fatty liver in overweight children: a pilot study/E.R.. Perito, P.M. Tsai, S. Hawley [et al.] // J. Ultrasound Med. — 2013. — Vol. 32, № 4. — P. 637-643.
8. MRIand ultrasound for hepatic fat quantification: relationships to clinical and metabolic characteristics of pediatric nonalcoholic fatty liver disease / L. Pacifico, M. Celestre, C. Anania [et al.] // Acta
Paediatr. - 2007. — Vol. 96(4). - 542-7. doi: 10.1371/journal. pone.0137239.
9. Transient Elastography-Based Liver Profiles in a Hospital-Based Pediatric Population in Japan / Y. Cho, D. Tokuhara, H. Morikawa [et al.] / BMC Pediatr. - 2015. - Vol. 15. - P. 151. doi: 10.1186/s12887-015-0465-x.
10. Про затвердження протоколiвлжування дтей з ендокрин-ними захворюваннями: Наказ МОЗ Укрални; вiд 03.02.2009№ 55.
11. WHO. The WHO child growth standards website [Online]. 2006. http://www.who.int/childgrowth/en/
12. Причини розвитку, дiагностика та тдходи до л^вання стеатозу печшки та неалкогольного стеатогепатиту в дтей / В.С. Березенко, Х.З. Михайлюк, М.Б. Диба [та н.]// Современная педиатрия. — 2014. — № 4(60). — С. 119-125.
13. A clinically relevant method to screen for hepatic steatosis in overweight adolescents: a cross sectional study / V. Saad, B. Wicklow, K. Wittmeier [et al.] // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2015. — Vol. 57(1). - P. 109-13. doi: 10.1097/MPG.0b013e31829206a0.
14. Application and limitations of transient liver elastography in children / Goldschmidt, C. Streckenbach, C. Dingemann [et al.] // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2013. — Vol. 57(1). — P. 109-13. doi: 10.1097/MPG.0b013e31829206a0.
15. Transient Elastography-Based Liver Profiles in a Hospital-Based Pediatric Population in Japan / Y. Cho, D. Tokuhara, H. Morikawa [et al.] / BMC Pediatr. - 2015. — Vol. 15. — P. 151. doi: 10.1186/s12887-015-0465-x.
Отримано 27.03.16 ■
Степанов Ю.М., Завгородняя Н.Ю., Лукъяненко О.Ю., Ягмур В.Б., Скирда И.Ю., Петишко О.П. ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепропетровск, Украина
ФАКТОРЫ РИСКА РАЗВИТИЯ СТЕАТОЗА ПЕЧЕНИ У ДЕТЕЙ
Резюме. Неалкогольная жировая болезнь печени является наиболее распространенной причиной заболеваний печени у детей во всем мире. Цель: определить факторы риска стеатоза печени у детей. Методы исследования: Под нашим наблюдением было 32 ребенка с заболеваниями желудочно-кишечного тракта. Определение наличия и степени стеатоза печени проводили с использованием аппарата FibroScan® 502 touch с определением контролируемого параметра ультразвукового затухания (CAP). По показателям CAP дети были разделены на 2 группы: 1-я группа (основная) — 13 детей со стеатозом (40,6 %), 2-я группа (контрольная) — 19 детей без стеатоза (59,4 %). Для определения факторов риска мы проанализировали историю жизни и заболевания, данные объективного клинического и лабораторного обследования больных. Результаты. Анализ возрастных особенностей
показал, что среди основной группы преобладают дети в возрасте старше 10 лет (относительный риск (ИИ) 3,3; отношение шансов (ОИ) 4,0; р = 0,1). Ожирение было выявлено у 12 (92,3 %) детей в группе со стеатозом и 9 (47 %) детей, не имевших стеатоза. Увеличение окружности талии выше 95-го перцентиля наблюдалось у 12 (92,3 %) детей основной группы и 8 (42,1 %) детей контрольной группы (ИИ 7,2; ОИ 16,5; р < 0,05). Было установлено, что наличие пубертатного гипоталамического синдрома связано с риском развития стеатоза печени у детей (ИИ 30,6; ОИ 4,8; р < 0,05). Обсуждение. Как ведущий фактор риска развития стеатоза печени у детей следует рассматривать абдоминальный тип ожирения в сочетании с заболеваниями эндокринной системы, а именно гипоталамическим синдромом.
Ключевые слова: стеатоз печени, факторы риска, дети.
Stepanov Yu.M., Zavhorodnia N. Yu., Lukianenko O. Yu., Yagmur V.B., Skyrda I. Yu., Petishko O.P. SI «Institute of Gastroenterology of NAMS of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
RISK FACTORS FOR HEPATIC STEATOSIS IN CHILDREN
Summary. Nonalcoholic fatty liver disease has become the most common cause of liver disease in children worldwide. Purpose: to identify risk factors (RF) for hepatic steatosis in children. Methods. Thirty two children with gastrointestinal disorders were examined by us. The presence and severity of hepatic steatosis was determined using FibroScan® 502 touch with controlled attenuation parameter (CAP). According to the results of CAP the children were divided into 2 groups: group 1 (basic) — 13 children with steatosis (40.6 %), group 2 (control) — 19 children without steatosis (59.4 %). To determine the risk factors we analyzed a history of life and disease, objective clinical and laboratory examination of patients. Results. Analysis of the age distribution showed that children older than 10 years old dominated
in the basic group (RR 3.3; OR 4.0; p = 0.1). Obesity was found in 12 (92.3 %) children in the group with steatosis and in 9 (47 %) children without steatosis. Increased waist circumference values above 95 percentile according to age and sex of a child was observed in 12 (92.3 %) children in the basic group and in 8 (42.1 %) children in the control group (RR 7.2; OR 16.5; p < 0.05). It was found that the presence ofpubertal hypothalamic syndrome is associated with risk of hepatic steatosis in children (RR 30.6; OR 4.8; p < 0.05). Discussion. Abdominal type of obesity in combination with diseases of the endocrine system, namely, hypothalamic syndrome should be considered as the leading risk factors for hepatic steatosis in children.
Key words: hepatic steatosis, risk factors, children.
