CC BY
42
Орипнальш досл1дження Original Researches ■ < ■ | ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя печшки i жовчовив^дно'Т системи / Pathology of Liver and Biliary Excretion System
УДК 516.36-002.08+616-071
СТЕПАНОВ Ю.М.1, ЯГМУР В.Б.1, ШЕНДРИКЛ.М.2, НЕДЗВЕЦЬКА Н.В.1
1ДУ «1нститутгастроентерологп' НАМН Украни», м. Днпропетровськ, Украна 2Кафедра гастроентерологп i терапп ФПО ДЗ «Днпропетровська медична академ'я МОЗ Украни», м. Дн1пропетровськ, Украна
мюце tpah3iehthoi еластографп в aiamoc^i неалкогольнот жировот хвороби печнки
Резюме. Неалкогольна жирова хвороба печнки включае стеатоз печнки, стеатогепатит та фiброз, що можуть прогресувати до стеатогенного цирозу печнки. З огляду на поширенсть цеi патологи, попршення якост життя хворих, зростання смертност вд ускладнень зростае нтересдо розробки методв для точно'!' та своечасно'1 оцнки ступеня жировоiдистрофп печнки та прогресування ф'брозу. Мета: вивчити дагностичн можливост транзiен-тноiеластографпу па^енлв з допатичним пщвищенням р'вня трансамназ. Методи. У52хворих(20 чоловтв i 32 жнки) з допатичним збльшенням трансамназ без ознак стеатозу печнки зпдно з сонографiчним досл^енням визначали контрольований параметр ультразвукового затухання (CAP) i жорстксть печнки (LSM) з використанням апарата FibroScan з М-зондом. Критерiями виключення здосл^ення були наявнсть хро^чнихвiрусних, авто'мун-них гепатилв та зловживання алкоголем. Результаты. 78,8 % па^енлв мали жировудистрофю печнки зпдно з CAP. При анал':з'1 контрольованого параметра ультразвукового затухання було встановлено, що 63,4 % мали фi-броз F0-F1, 29,3 % — F1-F2, а 7,3 % — F3. За показником САР снували вiрогiднiвщмнносп мжгрупою з вираже-ним ф'1брозом (F3) та групою з мммальним ф'1брозом (F0-F1) ((203,0 ± 5,1) проти (243,0 ± 10,1), р < 0,05). При анал':з'1 бiохiмiчних показниюв були вдзначен вiрогiднi вщмнносп р'тня гамма-глутамлтрансферази у груп'1 з вира-женим ф'1брозом (F3) вщ показниюв групи з мiнiмальним ф'1брозом (F0-F1) ((40,2 ± 5,7) проти (26,4 ± 3,7), р < 0,05). Отже, узначноi частини па^енлв з допатичним пщвищенням р'вня трансамназ чинником запалення ежировади-строфiя печнки, що не виявлялась при рутинному ультразвуковому обстеженн'1. У груп'1 з бльш розвинутим фiбро-зом спостергалось зменшення вмсту жиру в печнц та пдвищення активност гамма-глутамлтрансферази, що свдчить про посилення холестазу в печнц в даноi категорп па^енлв. Отже, у па^енлв з допатичним пдвищен-ням трансамназ навть за вщсутност ознак стеатозу зпдно з даними сонографи доцльно проводити визначення CAP апаратом FibroScan, що е бльш чутливим у встановленн жирово'1 дистрофп, нж ультразвукове досл^ення. Ключовi слова: неалкогольна жирова хвороба печiнки, стеатоз печiнки, неiнвазивнi методи дагностики, еластограф'т.
Адреса для листування з авторами: Ягмур В.Б.
49074, м. Дншропетровськ, пр. Газети «Правда», 96, ДУ «1нститут гастроентерологп НАМН Украши» E-mail: gastrodnepr@i.ua
© Степанов Ю.М., Ягмур В.Б., Шендрш Л.М.,
Недзвецька Н.В., 2016 © «Гастроентерологш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) е набутим захворюванням, що характеризуеться накопи-ченням жиру в печшковш паренхiмi. У нормi близько 5 % умiсту гепатоцилв становлять лiпiди — це тригль цериди (ТГ), фосфолiпiди, холестерин та його ефiри. При надмiрному надходженш лiпiдiв або збiльшеннi !х синтезу самою печшкою на тлi зменшення виведення вщбуваеться !х накопичення в оргаш, що запускае низку патолопчних процесiв. Спочатку НАЖХП вважалась до-брояюсним станом, але на сьогодш вона розглядаеться як один iз провiдних чинниюв захворюваностi та смер-тностi вiд хвороб печiнки. Так, виявлено, що в основi кожного другого випадку цирозу, що рашше вважався криптогенним, лежить жирова хвороба печшки. Патогенез жирово! хвороби печiнки пояснюеться так званою теорiею двох ударiв. Перший удар тюно пов'язаний з ш-сулiнорезистентнiстю, що призводить до накопичення в печшщ ТГ. Другий удар вщбуваеться, коли вивть-няеться велика кiлькiсть втьних радикалiв та прозапаль-них цитокМв, адипокiнiв. Це призводить до розвитку запалення в паренхiмi печiнки й прогресування фiброзу. Деякими вченими вщокремлюеться ще й третiй удар, що вщбуваеться завдяки гальмуванню реплшац!! зртих ге-патоцитiв з овальних клггин [1]. Останнiм часом теорiя ударiв доповнюеться вiдкриттям певного генного поль морфiзму, що притаманний хворим з несприятливим пе-ребiгом хвороби. НАЖХП посщае перше мiсце в струк-турi хрошчно! патолог!! печiнки в захщних кра!нах, тому методи точно! та своечасно! оцiнки ступеня жирово! ди-строф!! печiнки та прогресування фiброзу вкрай важливi i !х пошуку придiляеться багато уваги.
На сьогодш золотим стандартом для ощнки стеато-зу залишаеться бюпшя печiнки. Питания про виконання бюпс!! печшки кожному пащенту з НАЖХП залишаеться суперечливим, i, природно, вона не е скриншговим методом. Хоча ранш дослщження 8ке11у та сшвавт. показали, що проведення бюпс!! печiнки у 354 пацiентiв !з незрозумiлим тдвищенням печiнкових проб виявило у 66 % НАЖХП, у 50 % з яких був стеатогепатит, а в 19 % дагностували шш! захворювання печiнки (автсамунний гепатит, первинний бiлiарний цироз, гемохроматоз i алко-гольну хворобу печшки) [2]. У бтьш тзньому дослщженш Gaidos та спiвавт. дали ощнку вщдалено! корисл бюпс!!. Було встановлено, що диагностика та лiкувания на ранн!х стад!ях сприяли зменшенню прогресування захворювання та кшькосп трансплантацш [3]. Але швазившсть методу
пов'язана з певними ускладненнями, аж до випадюв i3 ле-тальним к1нцем (0,01 %) [4]. Серед ускладнень найчастше спостер1гаються больовий синдром, г1потон1я, кровотеч1 та випадкова пункц1я 1нших оргашв. Кр1м того, обмежують використання бюпсй похибка при отриманн1 матер1^ту внаслщок нер1вном1рного розвитку патолог1чного процесу в печшщ, розб1жносп в штерпретацй одного зразка бюпс!! р1зними г1стологами. Так, в окремому дослщженш, у яко-му 32 бюпсй було проанал1зовано дев'ятьма г1стологами, виявлена вщповщщсть висновюв щодо балонно! дистрофй та ф1брозу, але мали м1сце розб1жност1 у виявленш стеатозу та запалення [5].
Отже, бюпс!я печ1нки, хоч i е золотим стандартом, не позбавлена недолшв, головн1 з яких: швазившсть та пов'язаний з цим ризик ускладнень, похибки при отриманш бюптату й залежшсть результату вщ якост отриманого матер1^у, вплив людського фактора (маеть-ся на уваз1 квал1ф1кац1я г1столога). Набувае актуаль-ност1 пошук нових метод1в нешвазивно! д1агностики НАЖХП. Наприклад, для виявлення стеатозу печшки були дослщжеш 1зольован1 маркери: фтамент цитоке-ратину-18 (CK18-Aps396), фактор росту ф1бробласт1в 21 (FGF21), а також комбшоваш 1ндекси, що обчислюють-ся за допомогою р1зноманггних кл1н1чних та б1ох1м1чних параметр1в: FLI (fatty liver index), LAP (lipid accumulation product), Hepatic steatosis index i SteatoTest. Значимють показника CK18-Aps396 для нешвазивно! щагностики стеатогепатиту до сьогоднi продовжуе вивчатися. Прове-денi дослiдження показують рiзну точнiсть методу. Так, у робота J. Shen та сшвавт. значення AUROC становило 0,90, а в одному з останшх дослщжень K. Cusi — 0,77 [6]. У декшькох дослщженнях було показано, що пащенти зi стеатозом печшки мали пщвищений рiвень FGF21, що корелював зi ступенем стеатозу [7]. Крiм того, у недав-ньому проспективному дослщженш пщвищення рiвня FGF21 незалежно передбачало розвиток стеатозу печшки [8]. Однак при порiвняльному вивченш змiна рiвня FGF21 була менш точною, нiж СК18 [9]. Алгоритми, що використовуються для виявлення стеатозу печшки, подано в табл. 1.
Отже, при проведенш порiвняння рiзних засобiв се-ролопчно! щагностики найбiльш точними виявляються визначення СК18 та FLI. Останнш мае перевагу з ураху-ванням вартостi та доступност! Проте дат для цього тесту дещо обмежеш та потребують пщтвердження в бтьш великих дослщженнях.
Таблиця 1 — Не1нвазивн1 алгоритми визначення стеатозу ne4ÍHки
Метод Показники, що враховуються AUROC n Джерело
FLI (fatty liver index) 1ндекс маси тта (1МТ), окружнють тали, ТГ, гамма-глутамттранспептидаза (ГГТП) 0,84 496 [10]
LAP (lipid accumulation product) Стать, окружнють тали, ТГ 0,79 588 [11]
Hepatic steatosis index Стать, 1МТ, цукровий дiабет 2-го типу, аланЫами нотрансфераза (АЛТ), аспартатамЫотрансфера-за (АЛТ) 0,81 5362 [12]
SteatoTest а2-макроглобулЫ, аполтопроте'ш А-1, гаптогло-бiн, загальний бiлiрубiн, ГГТП, глюкоза, ТГ, холестерин, АЛТ, стать, вк, 1МТ 0,79 69 [13]
Методи в!зуал!защ! вщграють ключову роль в даг-ностищ НАЖХП. Використовуються ультразвукове дослщження (УЗД), комп'ютерна й мaгнiтно-резонансна томография та мaгнiтно-резонaнснa спектроскоп1я. Комп'ютерна томография застосовуеться обмежено вна-слщок як променевого навантаження, так i if досить невелико! чутливосп. При цьому дослщженш можна виявити тльки масивний стеатоз, коли задано понад третину ге-пaтоцитiв. Надшним методом (чутливють 82—97 %, спе-цифiчнiсть 76,1—95,3 %) для оцшки жирово! дистрофй' вважаеться мaгнiтно-резонaнснa спектроскопiя, але вона дуже дорога й застосовуеться переважно в клiнiчних до-слщженнях.
Соногрaфiчне дослщження вважаеться дослхдженням вибору для скриншгу стеатозу завдяки низькш вaртосгi, безпечностi та широкий доступносп, але його результатив-нiсть залежить вщ оператора, i стеатоз визначаеться тльки у випадку залучення у процес не менше н1ж 20 % гепато-цит1в. Крiм того, УЗД не може вiрогiдно оцшити ступень жирово! iнфiльтрaцi! та точно вщокремити стеатоз вщ фь брозу, оскшьки вони обидва призводять до пщвищення печ1нково! ехогенносгi. Спроби використовувати гепато-ренальний iндекс для градац!! стеатозу показали, що метод досить гром!здкий, тривалий та потребуе спецiaльного обладнання [14].
Отже, шод!, коли ыльюсть жиру, що накопичився у па-ренхiмi печiнки, не перевищуе дiaгностичну чутливiсгь методу, встановити дiaгноз жирово! хвороби досить складно. Цим пояснюеться, наприклад, той факт, що причиною бтьшосп випадюв нез'ясованого пiдвищення трaнсaмiнaз е саме НАЖХП, яку встановили т!льки при морфолопчно-му дослiдженнi. Тому актуальним е запровадження в практику нових, 6!льш чутливих методiв кшьюсного визна-чення вм!сту л!п!л!в у печшщ.
Трaнзiентнa елaсгогрaфiя апаратом FibroScan 502 Touch (рис. 1) була нещодавно представлена як пер-спективний неiнвaзивний метод не т!льки для вим!рю-вання стад! ф!6розу, але й для визначення ступеня печшкового стеатозу. При цьому дослiдженнi жирова ди-строф!я оцiнюеться за допомогою одночасного обчислен-ня параметра контрольованого ультразвукового затухання (Controlled attenuation parameter — САР), а ф!6роз печшки — за допомогою вимiрювaння жорсткосп (Liver stiffness measurement — LSM). Отримаш дaнi е об'ективними й не залежать в!д оператора. САР може використовуватись для оцшки стеатозу печiнки, коли вм!ст жиру в печш-ц! бiльше н!ж 10 %. Бiльше того, САР в!рогщно корелюе з! ступенем стеатозу за даними УЗД у генеральнш популя-ц!! (r = 0,73; p < 0,001) та за даними пстолоп! щодо частки гепатоципв !з жировими включениями [15].
Мета дослщження: вивчити д!агностичн! можливост! транз!ентно! еластограф!! в пац!ент!в з щюпатичним пщви-щенням рiвия трансам!наз.
Об'ект та методи дослщження
Пщ спостереженням перебували 52 пац!енти (20 чоло-в!к!в та 32 ж!нки) з щюпатичним пщвищенням трансамь наз без ознак жирово! дистроф!! за даними сонограф!чного досл!дження. Середнш в!к хворих становив (49,3 ± 9,7)
Рисунок 1 — Апарат FibroScan 502 Touch, за допомогою якого можливе одночасне визначення стадП' ф'брозу та стеатозу печнки
року, 1МТ — (33,5 ± 2,4) кг/м2. Критер!ями виключен-ня з дослщження були наявшсть хрон!чних в!русних, ав-тоiмуиних гепатита та зловживання алкоголем.
Дослщження жорсткосп печшки та контрольовано-го параметра ультразвукового затухання проводилось на апарат! FibroScan 502 Touch F 60156 ф!рми Echosens (Франщя). Удар штифта датчика наносився по правому м!жребер'ю на р1вш передньо! або середньопахвово! лiиif та був направлений на праву частку печшки. За допомогою ультразвукового М- та А-режиму оцшювались швидк!сть просування зсувно! хвил! та контрольований параметр затухання ультразвуку через стандартну длянку розм!ром 4 см.
Отриман! параметри оц!нювались так: показники LSM до 7,0 кПа вщповщали стад!! ф!брозу F0—F1, вщ 7,1 до 8,6 кПа — стад!! F1—F2, в!д 8,7 до 9,4 кПа — F2, в!д 9,5 до 12,4 кПа — F3, вщ 12,5 до 14,4 кПа — F3—F4 та вище за 14,5 — F4 за шкалою METAVIR.
Дан! вим!рювання показника САР оцшювались так, як зазначено в табл. 3.
Статистична обробка результат здшснювалась за допомогою стандартного пакета прикладних програм Statistica for Windows 6.0. При нормальному розподш да-них використовувались показники параметрично! ста-
Таблиця 2 — Оцнка ступеня стеатозу за даними САР
Показник САР Ступнь стеатозу Частка гепатоцит'в ¡з жировими включеннями за даними морфометрн, %
До 190 dB/m S0 Менше 10
190-215 dB/m S1 11-33
215-252 dB/m S2 34-66
Вище 252 dB/m S3 67-100
тистики — середне значения та стандартне вщхилення. Ощнка в1рог]дносг1 вщмшностей м1ж групами (р) проводилась за допомогою t-критерш Стьюдента для незалеж-них виб1рок. При пор1внянн1 яюсних показниюв викори-стовувався критер1й згоди х2.
Результати дослiдження
При проведенн1 дослiджения виявилось, що серед 52 пац1ент1в з ппертрансферазем1ею за вщсутносп ознак сте-атозу за даними сонограф1чного дослiджения 41 хворий мав жирову дистрофш печ1нки за даними САР, що стано-вило 78,8 %.
Отже, майже в чотирьох 1з п'яти пащенпв причиною гшертрансфераземи була жирова дистрофия печ1нки, що не виявлялась при рутинному УЗД.
При анал1з1 показниюв еластометрН печ1нки виявилось, що у 26 пащенпв був ф1броз стада F0—F1, 12 хворих мали ф1броз F1—F2 та в 3 пащенпв був виявлений ф1броз F3 (табл. 3).
За показником САР 1снували вiрогiдиi вщмшносп м1ж групою з вираженим фiброзом, що вщповщае численним портоцентральним септам без цирозу (F3), та групами з мшмальним фiброзом — з розширенням портальних трактiв та поодинокими портопортальними септами. Можливо, це пов'язано з тим, що при прогресуванш фь брозу спостерiгаеться зменшення кшькосп жиру в гепа-тоцитах, iншими словами, лшщи в паренхiмi печшки за-м1щуються сполучною тканиною.
При ана^ бiохiмiчних показник1в, що характеризу-ють запалення та холестаз у печшщ виявлялось пщвищен-ня трансамiназ в уах групах на рiвнi мЫмальних та пом!р-них значень. Вiрогiдиi вiдмiнностi за рiвнем ГГТП були притаманш групi з вираженим фiброзом (F3). Цей показ-ник, що вщбивае запалення жовчних проток, був значно вищим, нiж у групах з мЫмальним та помiрним фiброзом (р < 0,05) (табл. 4).
Отже, результати, отримаш при дослщженш, свщчать про те, що в значно! частини пащенпв з щюпатичним пщвищенням рiвня трансамiназ чинником запалення е жирова дистрофия печ1нки, що не виявлялась при рутинному ультразвуковому обстеженш У груш з бтьш розви-нутим фiброзом спостерйалось зменшення вмiсту жиру в печшщ та пщвищення акгивностi ГГТП, що свщчить про посилення холестазу в печшщ у дано! категори пащенпв.
Висновки
Використання транзiентно! еластографи з визна-ченням CAP дозволило виявити в 78,8 % пащенпв сте-
Таблиця 3 — Показники жорсткост та САР у хворих i3 НАЖХП за вщсутност жирово/ дистрофп за даними УЗД
Ступнь ф'брозу n Частота (%) LSM, кРа САР, dB/m
F0-F1 26 63,4 5,8 ± 0,2 243,0 ± 10,1*
F1-F2 12 29,3 7,5 ± 0,5 205,0 ± 8,2
F3 3 7,3 11,8 ± 0,9 203,0 ± 5,1
Примтка. * — В1рогщн1сть вщм1нностей м'жгрупами р < 0,05.
атоз печшки, не встановлений рашше при УЗД. Отже, пащентам з щюпатичним пщвищенням трансамшаз, навпъ з вщсутшстю ознак стеатозу за даними соног-рафй, доцтьно проводит визначення CAP апаратом FibroScan, що е бтьш чутливим у визначеннi жирово! дистрофй, н!ж УЗД.
Список лiтератури
1. Dowman J.K. Pathogenesis of non-alcoholic fatty liver disease / J.K Dowman, J.W. Tomlinson, P.N. Newsome// QJM. — 2010. — Vol. 103. — P. 71-83.
2. Skelly M.M. Findings on liver biopsy to investigate abnormal liver function tests in the absence ofdiagnostic serology/M.M. Skelly, P.D. James, S.D. Ryder// J. Hepatol. — 2001. — Vol. 35. — P. 195199.
3. Gaidos J.K A decision analysis study of the value ofa liver biopsy in nonalcoholic steatohepatitis /J.K Gaidos, B.E. Hillner, A.J. Sanyal// Liver Int. — 2008. — Vol. 28. — P. 650-658
4. Complications following percutaneous liver biopsy. A multicentre retrospectivestudy on 68,276 biopsies / F. Piccinino, E. Sagnelli, G. Pasquale, G. Giusti // J. Hepatol. — 1986. — Vol. 2. — P. 165-173.
5. Interobserver variation in the histopathologicalassessment of nonalcoholic steatohepatitis / T. Fukusato, J. Fukushima, J. Shiga et al. // Hepatol. Res. — 2005. — Vol. 33. — P. 122-127.
6. Prospective biopsy-controlled evaluation of cell death biomark-ers for prediction of liver fibrosis and nonalcoholic steatohepatitis / D. Joka, K Wahl, S. Moeller [et al.] // Hepatology. — 2012. — Vol. 55. — P. 455-464.
7. High serum level of fibroblast growth factor 21 is an independent predictor of non-alcoholic fatty liver disease: a 3-year prospective study in China / H. Li, K. Dong, Q. Fang [et al.] // J. Hepatol. — 2013. — Vol. 58. — P. 557-563.
8. Fibroblast growth factor 21 levels are increased in nonalcoholic fatty liver disease patients and are correlated with hepatic triglyceride / H. Li, Q. Fang, F. Gao [et al.]// J. Hepatol. — 2010. — Vol. 53. — P. 934-940.
Таблиця 4 — Б1ох1м1чн1 показники активност запального та холестатичного синдром1в у хворих i3 НАЖХП за вщсутност жирово/ дистрофп за даними УЗД
Показник (одиниц вим1ру) Ступеш ф!брозу (METAVIR)
F0-F1 F1-F2 F3
Загальний 6Lnipy6iH, мкмоль/л 17,5 ± 2,8 18,2 ± 1,6 18,1 ± 3,9
АЛТ, Од/л 45,7 ± 3,8 55,7 ± 13,1 58,7 ± 8,8
АСТ, Од/л 42,7 ± 4,2 75,3 ± 5,2 77,7 ± 4,9
ГГТП, Од/л 26,4 ± 3,7 33,4 ± 6,1 40,2 ± 5,7*
Примтка. * — В1рогщн1сть вщмшностей м 'ж групами р < 0,05.
9. Noninvasive diagnosis ofnon-alcoholic steatohepatitis by combined serum biomarkers /J. Shen, H.L. Chan, G.L. Wong [et al.]// J. Hepatol. - 2012. - Vol. 56. - P. 1363-1370.
10. The Fatty Liver Index: a simple and accurate predictor of hepatic steatosis in the generalpopulation/ G. Bedogni, S. Bellentani, L. Miglioli [et al.]//BMC Gastroenterol. - 2006. - Vol. 6. - P. 33.
11. A simple index oflipid overaccumu.lation is a goodmarker ofliver steatosis / G. Bedogni, H.S. Kahn, S. Bellentani, C. Tiribelli // BMC Gastroenterol. - 2010. - Vol. 10. - P. 98.
12. Hepatic steatosis index: a simple screeningtool reflectingnonalco-holic fatty liver disease/J.H. Lee, D. Kim, H.J. Kim [et al.]//Dig. Liver Dis. - 2010. - Vo l. 42. - P. 503-508.
13. The diagnostic value ofbiomarkers (SteatoTest) for the prediction ofliver steatosis / T. Poynard, V. Ratziu, S. Naveau [et al.] // Comp. Hepatol. - 2005. - Vol. 4. - P. 10.
14. Hepatorenal index as an accurate, simple, and effective tool in screening for steatosis / R..H. Marshall, M. Eissa, E.I. Bluth [et al.]// J. Roentgenol. - 2012. - Vol. 199. - P. 997-1002.
15. Relationship between contmlledattenuation parameterandhepatic steatosis as assessed by ultrasound in alcoholic or nonalcoholic fatty liver disease / Jem Ma Ahn, Yong-Han Paik, Sin Yeong Min [et al.] // Gut and Live. - 2016. - P. 295-302.
Отримано 16.02.16 ■
Степанов Ю.М.1, Ягмур В.Б.1, ШендрикЛ.М.2, Недзвецкая Н.В.1
1ГУ«Институтгастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепропетровск, Украина
2Кафедра гастроэнтерологии и терапии ФПО ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепропетровск, Украина
МЕСТО ТРАНЗИЕНТНОЙ ЭЛАСТОГРАФИИ В ДИАГНОСТИКЕ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНИ ПЕЧЕНИ
Резюме. Неалкогольная жировая болезнь печени включает стеатоз печени, стеатогепатит и фиброз, которые могут прогрессировать до стеатогенного цирроза печени. С учетом распространенности этой патологии, ухудшения качества жизни больных, увеличения смертности от осложнений растет интерес к разработке методов для точной и своевременной оценки степени жировой дистрофии печени и прогрессирования фиброза. Цель: изучить диагностические возможности транзиентной эла-стографии у пациентов с идиопатическим повышением уровня трансаминаз. Методы. У 52 больных (20 мужчин и 32 женщины) с идиопатическим увеличением трансаминаз без признаков сте-атоза печени по результатам сонографического исследования определяли контролируемый параметр ультразвукового затухания (CAP) и жесткость печени (LSM) с использованием аппарата FibroScan с М-зондом. Критериями исключения из исследования были наличие хронических вирусных, аутоиммунных гепатитов и злоупотребление алкоголем. Результаты. 78,8 % пациентов имели жировую дистрофию печени в соответствии с CAP. При анализе контролируемого параметра ультразвукового затухания было установлено, что 63,4 % имели фиброз F0—F1, 29,3 % — F1—F2, а в 7,3 % — F3. По показателю САР сущест-
вовали достоверные различия между группой с выраженным фиброзом ^3) и группами с минимальным фиброзом (F0—F1) ((203,0 ± 5,1) против (243,0 ± 10,1), р < 0,05). При анализе биохимических показателей были отмечены достоверные различия уровня гамма-глутамилтрансферазы в группе с выраженным фиброзом ^3) от показателей группы с минимальным фиброзом ^0^1) ((40,2 ± 5,7) против (26,4 ± 3,7), р < 0,05). Итак, у значительной части пациентов с идиопатическим повышением уровня трансаминаз фактором воспаления является жировая дистрофия печени, которая не выявлялась при рутинном ультразвуковом обследовании. В группе с более развитым фиброзом наблюдалось уменьшение содержания жира в печени и повышение активности гамма-глутамилтрансферазы, что свидетельствует об усилении холестаза в печени у данной категории пациентов. Так, у пациентов с идиопатическим повышением трансаминаз даже при отсутствии признаков стеатоза по результатам соног-рафии целесообразно проводить определение САР аппаратом FibroScan, который является более чувствительным в установлении жировой дистрофии, чем ультразвуковое исследование.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, стеатоз печени, неинвазивные методы диагностики, эластография.
Stepanov Yu.M.1, lagmur V.B.1, Shendryk L.M.2, NedzvetskayaN.V.1
1SI «Institute of Gastroenterology of NAMS of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
2 Department of Gastroenterology and Therapy of Postgraduate Faculty of SI «Dnipropetrovsk Medical Academy of MH of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
TRANSIENT ELASTOGRAPHY ROLE IN THE DIAGNOSIS OF NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
Summary. Non-alcoholic fatty liver disease includes hepatic steatosis, steatohepatitis and fibrosis, which can progress to cirrhosis. In view of the prevalence of this disease, the deterioration of the quality of life of patients, mortality from complications, the development of methods for accurate and timely assessment of the severity of fatty liver and progression of fibrosis are becoming of greater interest. Purpose. The study of diagnostic potential of transient elastography in patients with idiopathic transaminase elevations. Methods. In 52 patients (20 men and 32 women) with idiopathic increased transaminases without signs of hepatic steatosis according to sonographic study, controlled attenuation parameter (CAP) and liver stiffness measurements (LSM) were performed using FibroScan with M probe. Exclusion criteria from the study were the presence of chronic viral, autoimmune hepatitis and alcohol abuse. Results. Forty one patients (78.8 %) had fatty liver disease according to CAP. The analysis of the data of transient elastography demonstrated that 63.4 % had fibrosis F0-F1, 29.3 % — F1-F2 and in 7.3 % — F3. In terms of the CAP there were significant
differences between the group with severe fibrosis (F3) and groups with minimal fibrosis (F0-F1) ((203.0 ± 5.1) vs. (243.0 ± 10.1), p < 0.05). The analysis of biochemical parameters demonstrated significant differences in terms of gamma-glutamyltransferase in the groups with severe fibrosis (F3) and minimal fibrosis ((40.2 ± 5.7) vs. (26.4 ± 3.7), p < 0.05). Thus, the results obtained in the study indicate that a significant proportion of patients with idiopathic transaminase elevations inflammation factor is fatty liver disease, which is not detected at routine ultrasound examination. In the group with more expressed fibrosis reduction of fat in the liver and increased activity gamma glutamyltransferase were determined, that indicated the cholestasis deterioration in the liver in these patients. Consequently, patients with idiopathic transaminase increase, even with the absence of signs of steatosis according to sonography need CAP measurement using FibroScan, which is more sensitive in identifying fatty liver disease than ultrasound.
Key words: nonalcoholic fatty liver disease, hepatic steatosis, non-invasive diagnostic methods, elastography.
