CC BY
41
Орипнальш дослдження Original Researches ■ < ■ | ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Гастроентеролопчш захворювання у д1тей / Gastroenterological Diseases in Children
УДК 616-053.2-056.5-07:616.153.915-07
DOI: 10.22141/2308-2097.4.62.2016.81094
/ i
СТЕПАНОВ Ю.М., ЗАВГОРОДНЯ Н.Ю., БАБ1Й С.О., КЛЕН1НА I.A.
ДУ «Нститутгастроентерологп НАМН Украни», м. Днпро, Украна
ВПЛИВ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ЖОВЧНОГО MiXYPÄ НА ОСОБЛИВОСТ ЛОДНОГО ОБМНУ В ДiТЕЙ 3i СТЕАТОЗОМ ПЕЧНКИ
Резюме. Мета. Вивчити особливост лiпiдного обмну вдтей 3i стеатозом печнки залежно вД функцонально-го станужовчного Mixypa. Матерiали iметоди дослдження. ПД спостереженням перебувала 31 дитина вком вД 10до 17рок1в. Па^енти сформували 4 групи: I група — 8дтей з нормокiнезieю жовчного м'!хура без стеатозу печнки, яку обрано як групу порiвняння; II група — 11 дтей з гiпокiнезiею жовчного м'!хура без стеатозу печнки; III група — 6 дтей з нормокiнезiею жовчного м'!хура i стеатозом печнки; IVгрупа — 6 дтей з гiпокiнезiею жовчного м'1хура зi стеатозом печнки. Якдослдн маркери людного спектру сироватки кровi використано вмст загаль-ного холестерину, триглцери^в, лiпопроте'iнiв високо!щльност, лiпопроте'iнiв низько'1 щльност, лiпопроте'iнiв дуже низькоi щльност й розраховано коеф^ент атерогенност. Результати. Вивчено особливост лпщного спектра кровi при стеатозi печнки в дней залежно вд функ^онального стану жовчного м'!хура. Показано, що найпоширеншими фенотипами дислпопротенемй серед обстеженихдтей були i'зольована пперхолестери-немiя з дисл1попроте'1'нем1ею На типу i комбнована пперл1пщем1я з дисл1попроте'1'нем1ею IIb типу. Виявлено, що характерною для дтей зi стеатозом i гiпокiнезiею жовчного м':хура е дислiпiдемiя, яка проявляеться у зростанн в сироватц кров1 вм'юту загального холестерину, лiпопроте'iнiв низькоi щльност i коеф^енту атерогенност. Серед па^ентв зiстеатозом вiдмiчався високий вщсотокдтей, у якихвизначено вiрогiдне зниження в сироватц кров1 вм 'юту холестерину л 'топротеМв високоiщльност iхолестерину лпопротеЫв дуже низькоiщльност, що призводило до посилення атерогенних властивостей кров1 при нормальному р'вн вах ншихлпдних фракцй. Наукова новизна. Висловлено припущення про снування р1зних шлях1в формування стеатозу печнки в дней з нормокiнезiею та гiпокiнезiею жовчного м^хура, пщфунтям яких е порушення жовчоутворення й жовчовиве-дення. Практична значимсть. Запропоновано проведення постйного контролю р'тня загального холестерину, холестерину лiпопроте'iнiв високоi щльност й холестерину лiпопроте'iнiв дуже низько'1 щльност як до-даткових маркерiв для раннього виявлення розладiв лпщного обмну в дтей з функцональними порушеннями бiлiарного тракту за ппокнетичним типом.
Ключовi слова: л1пщний о6м1н, стеатоз печiнки, функцiональнi розлади бiлiарного тракту, дти.
Адреса для листування з авторами: Бабш С.О.
ДУ «1нститут гастроентерологп НАМН Украши» пр. Слобожанський, 96, м. Дншро, 49074, Украша E-mail: [email protected]
© Степанов Ю.М., Завгородня Н.Ю., Бабш С.О.,
Кленша I.A., 2016 © «Гастроентерологш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Вступ
Стеатоз, або неалкогольна жирова хвороба печш-ки, е одним з найпоширешших хронiчних захворю-вань печшки у свт [1, 2]. На сьогодш вiдмiчаеться значне збiльшення кiлькостi хворих на стеатоз серед дггей [3, 4]. На перешкодi своечасному виявленню стеатозу печiнки в дiтей стопъ вiдсутнiсть скарг на са-мопочуття [5, 6]. За статистичними даними, в Укршш ожиршня дiагностовано в 112 тис. дггей [3], що вгдно-сить ix до групи ризику з високою ймовГршстю розвит-ку стеатозу.
Це захворювання тюно пов'язане з порушенням обмшу лшщв, iнсулiнорезистентнiстю й зайвою вагою, що морфолопчно характеризуеться накопи-ченням надмiрноi ктькосп лшщв у гепатоцитах [7]. Вгдповгдно до загальноприйнятоi теорй' «подвшного удару» [7], у розвитку стеатозу беруть участь як екзо-геннi (рис. 1, I), так i ендогенш фактори (рис. 1, IIA, IIB).
Початковi етапи стеатозу характеризуються змь нами лшгдного обмшу: збiльшенням вмюту вгль-них жирних кислот у портальнш систем^ посилен-ням лшогенезу de novo, уповгльненням ß-окиснення лшщв i синтезу лiпопротеiнiв дуже низько'' щшьносп (ЛПДНЩ) [7, 8-10].
Пдвищення рГвня вгльних жирних кислот призво-дить до перевантаження гепатоципв лшгдними кра-
плинами, що мiстять триглщериди (ТГ). Акумуляцiя в мiтохондрiях втьних жирних кислот i холестерину (ХС), визнаних «агресивними», токсичними формами лшщв, обумовлюе TNF-a-опосередковане ушко-дження печшки й формування активних форм кисню, вiдповiдальних за розвиток окислювального стресу, апоптозу, прогресування запалення й фiброгенезу [10].
З iншого боку, за наявност надмiрноl ваги збть-шуеться ризик розвитку захворювань жовчного мь хура. Ряд авторiв вказуе на пряму позитивну залеж-шсть мiж ожирiнням i ризиком розвитку захворювань жовчного мiхура, а саме холестазом, холелтазом i жовчнокам'яною хворобою [11—13], що дае шдстави розглядати стеатоз печшки, асоцшований з ожирш-ням i розладами жовчного мiхура, як окреме захворювання [2]. На жаль, вщсутш данi, що описують при-чинно-наслiдковий зв'язок мiж моторикою жовчного мiхура й стеатозом печшки. Отже, вивчення особливо-стей формування змш лiпiдного спектра в дггей з дис-функцiею бшарного тракту i стеатозом е актуальним. Отриманi данi можуть бути корисними при розробц ефективних схем профшактики й раннього виявлення стеатозу в пащенпв iз функщональними розладами бшарного тракту (ФРБТ).
Мета дослщження: вивчити особливост лiпiдного обмiну в дггей зi стеатозом залежно вiд функцюналь-ного стану жовчного мiхура.
Примтки: ХС ЛПВЩ — холестерин л1попроте1н1в високо/ щ1льност1; ХС ЛПНЩ — холестерин л1попро-reiHiB низько/ щшьносл; ХС ЛПДНЩ — холестерин лiпопротei'нiв дуже низько/ щшьносл; ТГ — триглЦе-риди; ЖК — жирн кислоти; ХС — холестерол.
Рисунок 1 — Патогенез стеатозу печШки: I — екзогенн фактори; IIA — ендогенн фактори, пов'язанi з порушенням обмшу л1пщ1в; IIB — ендогенн фактори, пов'язанi з порушенням чутливост рeцeпторiв длялiпопротei'нiв; III — фiзiологiчнiфактори, пов'язан з порушенням продукцП'жовчi
Матерiали i методи досл^дження
Дослiдження проведено серед дггей i тдлптав, якг звертались за медичною допомогою з приводу патологи' шлунково-кишкового тракту до ДУ «1нститут га-строентерологй' НАМН Украши». Вiд батькiв отримано шформовану згоду на участь у дослщженш.
Пщ спостереженням перебувала 31 дитина вшом вщ
10 до 17 роив. За даними ультразвукового дослгдження моторно-евакуаторно!' функцй' жовчного мiхура та тран-зieнтноï еластографй' печiнки дни були розподiленi на 4 групи: I — 8 дiтей з нормокiнезieю жовчного мiхура без стеатозу печшки, яку обрано як групу порiвняння; II —
11 дггей з гiпокiнезieю жовчного мiхура без стеатозу печшки; III — 6 дггей з нормокiнезieю жовчного мiхура та стеатозом печшки; IV — 6 дггей з гiпокiнезieю жовчного мiхура та стеатозом печшки. Групи не вгдрГзнялись за вшовою ознакою та статевим складом.
Функцш жовчного мiхура оцiнювали за результатами ультразвукового дослгдження Гз жовчопнним снiданком. Враховуючи, що сирГ жовтки мають сильну холекшетичну даю й часто викликають алерпчну реак-цш в дггей, як жовчопнний сшданок ми використо-вували бгльш фГзюлопчне харчове навантаження: 40 г хтба з пшенично!' муки (батон), 20—25 г вершкового масла, 150—200 мл чорного чаю з 5 г цукру [14].
Об^м жовчного мГхура вимГрювали натще й шсля харчового навантаження (на 5, 10, 45 i 60 хвилиш).
При збгльшенш або зменшенш об'eму жовчного мь хура на 5 i 10 хвилиш до 10 % вгд початкового об^му функщя сфшктера Оддд вважалась збереженою; при зменшенш об'eму понад 10 % — гшотошчною, при збгльшенш об'eму понад 10 % — гшертошчною.
Зменшення об^му жовчного мГхура на 45 або 60 хвилиш шсля пробного сшданку на 34—64 % свгдчило про нормокшетичний тип дисфункцй' жовчного мГху-ра, менше шж на 33 % — про гшокшезш жовчного мь хура [14].
ДГагностику стеатозу проводили за допомогою апа-рату FibroScan 502 Touch F60156 (Echosens, Франщя) з дослГдженням контрольованого параметра ультразвукового затухання (САР), що вiдображаe стушнь жиро-во1 дистрофи' печшки. Про наявнють стеатозу свгдчило значення цього параметру понад 233 дб/м2, що вгдпо-вгдало частщ гепатоципв, яы мютили жир, понад 10 %.
Як антропометричш параметри визначали рют, вагу тгла, обвгд талй' та шдекс маси тгла [2].
У сироватш кровГ визначали вмют загального ХС, ТГ, холестерину лшопроте'1'шв високо!' щгльно-сл (ХС ЛПВЩ) з використанням наборГв реактивГв Cormey (Польща) за допомогою бюхГмГчного аналГза-тора Stat Fax +1904 Plus, Awareness Technology (США). За формулою Фридвальда розраховували холестерин лшопроте'1'шв низько!' щгльносп (ХС ЛПНЩ):
ХС ЛПНЩ = ХС 0 - ХС ЛПВЩ - ТГ/2,18 (ммоль/л).
Холестерин лшопротешв дуже низько!' щшьносл на основГ емтричних даних розраховували за рГвнем ТГ за формулою:
ХС ЛПДНЩ = ТГ/2,18 (ммоль/л).
Коефiцieнт атерогенносп (КА) розраховували за формулою:
КА = (ХС - ХС ЛПВЩ)/ХС ЛПВЩ.
Як критерп' нормативних значень лшщного спектра кровГ вгдносно здорових дггей використовували даш, регламентоваш NCEP (Американська нацю-нальна програма з вивчення холестерину) i NHANES (Нацюнальна програма з вивчення стану здоров'я i харчування США) [15] для датей вшом вщ 1 до 19 ро-шв: ХС (2,96-4,4 ммоль/л), ТГ (0,40-0,9 ммоль/л), ХС ЛПВЩ (0,99-1,59 ммоль/л), ХС ЛПНЩ (1,632,59 ммоль/л).
У розрахунку контрольних значень ХС ЛПДНЩ ми спирались на емшричний пщрахунок ХС ЛПНЩ за рГвнем ТГ. За нормальш значення ХС ЛПДНЩ узят показники в межах 0,22-0,40 ммоль/л.
Для статистичного аналГзу даних використовували порГвняння середшх значень змшних за допомогою параметричних методГв (t-критерш Стьюден-та) за умов нормального розподглу даних ознак, що виражеш в штервальнш шкалг Вщповщшсть виду розподглу ознак закону нормального розподшення перевГряли за допомогою методу Шашро — Ушка. В шших випадках використовували непараметрич-ний метод (U-критерш Манна — Yrrai). Вщмшносп, отримаш за методом парних порГвнянь, вважались вГрогщними при р < 0,05 та р < 0,01. Ус вихщш даш, отримаш при виконанш роботи, з метою оптимь зацп' математично!' обробки були введет в базу да-них, побудовану за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel 2010. Статистична обробка резуль-тапв дослщжень здшснювалась методами варГацш-но1 статистики, реалГзованими стандартним пакетом прикладних програм SPSS 9.0 для Windows [16].
Результати
НайважлившГ антропометричш характеристики обстежених дией наведено в табл. 1.
Показано, що в пацieнтiв Гз гiпокiнезieю вщмь чалась тенденшя до збшьшення ваги тша й обводу талй', тодГ як в групах зГ стеатозом вага тгла, обвщ талй' та шдекс маси тша вГрогщно збшьшувались на 43, 28 i 26 % вщповщно порГвняно з групою I.
У дггей II групи рГвень ТГ у сироватш кровГ пщви-щувався в 2 рази (р < 0,05), рГвень ХС ЛПДНЩ — у 1,6 раза (р < 0,05) порГвняно з групою I (табл. 2).
За умови розвитку стеатозу рГвень ТГ у сироват-щ хворих Гз нормокiнезieю жовчного мГхура збГль-шувався у 2,5 раза (р < 0,05), рГвень ХС ЛПДНЩ збшьшувався в 2,7 раза (р < 0,01), тодГ як рГвень ХС ЛПВЩ знижувався в 1,4 раза (р < 0,01) порГвня-но з групою I.
У груш IV виявлено максимальне збгльшення ТГ (у 3 рази, р < 0,05), ХС ЛПДНЩ i КА (в 1,7 раза, р < 0,05) порГвняно з групою I. Отже, зниження скорот-
Таблиця 1 — Антропометричн1 показники в дтей залежно вД наявносл стеатозу й функци жовчного м'хура
Показник Без стеатозу 3i стеатозом
Група I, нормок1нез1я (n = 8) Група II, гiпокiнезiя (n = 11) Група III, нормок1нез1я (n = 6) Група IV, ппок'нез'я (n = 6)
BiK, роки 9,80 ± 1,21 11,91 ± 0,69 12,33 ± 0,92 13,29 ± 1,08
PiCT, см 145,50 ± 6,90 158,45 ± 2,43 165,42 ± 5,46* 161,14 ± 4,89
Вага, кг 44,55 ± 3,49 54,84 ± 1,93 83,17 ± 5,47* 75,03 ± 7,69*
Обвщ тали, см 65,83 ± 1,45 76,27 ± 8,34 99,17 ± 4,03* 85,86 ± 2,90*
1ндекс маси тта, кг/м2 21,30 ± 0,82 22,37 ± 0,68 30,43 ± 1,04** 27,43 ± 1,75*
Примтки: * — р < 0,05; ** — р < 0,01 — значущсть вДмнностей м'жпоказникамихворих та дтей I групи.
ливо! здатносп жовчного Mixypa у хворих, незалежно вщ наявносл стеатозу, супроводжувалось збтьшенням середнього вмюту ТГ i3 порушенням спiввiдношення фракцiй лшопротешового профтю в сироватцi кро-вi, що призводило до посилення атерогенних власти-востей кровi на 28—66 % порiвняно з групою I.
За лггературними даними, у хворих iз функщональ-ними розладами жовчного мiхура [7], а також у хворих на стеатоз [17] часто визначають гшерлшщеми. Для визначення характеру дислшщемй в дослiджуваних групах було проведено внутршньогруповий аналiз. Вiдповiдно до отриманих нами результат у 47 % па-цieнтiв II групи виявлено гшерхолестеринемш, тодi як серед хворих IV групи в 50 % виявлено гшертригль церидемш, що свщчило про рiзнi механiзми форму-вання лшопротешового профiлю в цих групах.
Показано, що найпоширешшими фенотипами дислшопротешемш серед обстежених дiтей були гзо-льована гiперхолестеринемiя з дислiпопротеlнемieю 11а типу й комбшована гiперлiпiдемiя з дислшопроте!-немieю IIb типу у 10 пащенпв (32 % вщ загально! кть-костi хворих) i 7 пацieнтiв (24 % вщ загально! кiлькостi хворих) вiдповiдно (табл. 3).
У груш I майже в половини дггей виявлена комбь нована дислiпiдемiя IIb типу, тодi як у 37,5 % дггей — iзольоване зниження в сироватщ кровг вмюту ХС ЛПДНЩ. У сироватщ кров1 цих дiтей вiдмiчено одно-часне збiльшення ТГ, ХС, ХС ЛПНЩ i ХС ЛПДНЩ.
У пащентав групи II спостериалась тенденцiя до розвитку дислiпiдемií 11а типу, яка виявлена в 54,5 % хворих i характеризувалась збтьшенням у сироватщ кровi вмiсту загального ХС i ХС ЛПНЩ, що наводить на думку про залучення в патолопчний процес обмiну холестерину в дггей iз ФРБТ.
За умов формування стеатозу розподiл хворих за характером дислшопротешеми був таким: половина хворих дггей iз III групи мала тенденцш до iзольованого зниження рiвня ХС ЛПВЩ, тодi як половина дггей з IV групи мала дислшопротешемш 11а типу. Важли-во втмггати, що гiперхолестеринемiя в поеднаннi з 11а типом дислшопротешеми була характерною для дггей з гiпокiнезiею жовчного мiхура.
Обговорення
У дiтей з нормальним функцiонуванням жовчного мiхура за вiдсутностi будь-яких iнших фiзiо-логiчних або ендогенних чинникiв провщну роль у накопиченнi жирiв у гепатоцитах вщграють екзо-геннi фактори, а саме збшьшення в харчовому ра-цiонi жирiв i вуглеводiв з одночасним зниженням фiзичноí активностг Надлишок вуглеводiв i жирних кислот трансформуеться в ТГ, що вщкладаються в периферичних тканинах. Надмiрне надходження екзогенного ХС е сигналом для пригшчення екс-пресií ЛПНЩ-рецепторiв [18], що шдтверджуеться результатами нашого дослщження, а саме високим
Таблиця 2 — Показники лiпiдного обм'шу в дтей дослДжуваних груп залежно вД наявност стеатозу й
функцп жовчного м'хура
Показник Без стеатозу 3i стеатозом
Група I, нормокiнезiя (n = 8) Група II, гiпокiнезiя (n = 11) Група III, нормокiнезiя (n = 6) Група IV ппок'нез'я (n = 6)
ХС, ммоль/л 4,09 ± 0,21 4,54 ± 0,31 3,93 ± 0,36 4,43 ± 0,38
ТГ, ммоль/л 0,32 ± 0,04 0,61 ± 0,12* 0,82 ± 0,16* 0,93 ± 0,26*
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,25 ± 0,07 1,13 ± 0,10 0,88 ± 0,07** 0,98 ± 0,12**
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 2,65 ± 0,21 2,74 ± 0,22 2,61 ± 0,28 3,02 ± 0,31
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л 0,14 ± 0,02 0,23 ± 0,05* 0,38 ± 0,07** 0,43 ± 0,12*
КА 2,33 ± 0,21 2,99 ± 0,31 3,47 ± 0,45* 3,89 ± 0,72*
Примтки: * — р < 0,05; ** — р < 0,01 — значущсть вДмнностей м'ж показниками хворих порiвняно з по-казниками групи 1.
Таблиця 3 — Розподл тип1в дисл1попроте1нем1й серед дослджуваних груп, %
Тип дисл'т'!-демп Без стеатозу 3i стеатозом
Група 1, нормо-к1нез1я (n = 8) Група II, г'ток'!-нез'я (n = 11) Гру-па III, нормо-кiнезiя (n = 6) Гру-па IV, ппою-нез'я (n = 6)
11а 12,5 54,5 - 50
IIb 50 18 16,7 16,7
IV - 9,5 16,7 16,7
1 ХС ЛПВЩ - 18 50 16,7
1 ХС ЛПДНЩ 37,5 - 16,7 -
Примтка. Визначено в'щсоток у межах кожноi групи.
piBHeM ХС ЛПНЩ у KpoBi обстежених дггей (59 % хворих). Затримка вшьного ХС у гепатоцитах при-зводить до виснаження piBM кальцiю, iнгiбування iонних кан^в плазматичних мембран та швдацп апоптозу [8].
Можливий мeханiзм розвитку дисфункцп жовч-ного мiхуpа в пащенпв iз зайвою вагою або стеато-зом пeчiнки пояснюють вiдкладанням жиру в його стшках, що призводить до структурних i функцю-нальних змш органа. Ця тeоpiя була шдтверджена в експериментах на тваринах [19, 20]. 1нший можливий мехашзм зниження скорочувально! здатностi жовчного мiхуpа за умов розвитку стеатозу полягае в наявност запальних процеав внаслiдок продукцп адипоцитами велико! кшькосп цитокiнiв i фактоpiв запалення [21, 22]. Гiпокiнeзiя жовчного мiхуpа супроводжуеться порушенням вiдтоку й продукцп жовчi з накопиченням внутpiшньопeчiнкового вшь-ного ХС, що позначаеться на мeтаболiзмi й синтeзi лiпiдiв, сприяючи появi вторинно! дислшопроте!-неми.
Вiдомим фактом е те, що порушення функцюну-вання жовчного мiхуpа впливае на процеси абсорбци лiпiдiв у кишечнику й змшу гомеостазу холестерину. Кpiм цього, жовчнi кислоти виступають у pолi ре-гулятоpiв енергетичного мeтаболiзму, а також вну-тpiшньопeчiнкового мeтаболiзму ТГ та глюкози. Як сигнальш молекули iз системними ендокринними функщями, жовчнi кислоти здатнi активувати ядер-нi рецептори, такi як фарнезо!д-Х-рецептор (FXR), обумовлюючи peгуляцiю лiпогeнeзу de novo в печш-цi, обмш i виведення з пeчiнки ТГ у виглядi ЛПДНЩ [23]. Отже, порушення процешв утворення й виведення жовчi може мати прямий зв'язок з розладами лшщного обмшу, а гiпокiнeзiя жовчного мiхуpа може вщгравати роль фактора, що сприяе формуванню стеатозу й обтяжуе його переб^ [9, 24].
Окремо слгд звернути увагу на високий вгдсоток да-тей, у яких визначено вГропдне зниження ХС ЛПВЩ (19 %) i ХС ЛПДНЩ (13 %), що призводило до поси-лення атерогенних властивостей кpoвi при нормальному piвнi всiх шших лiпiдних фpакцiй. Кпасифiкацiя ВООЗ не враховуе фенотип, для якого характерне ви-бipкoвe зниження ХС ЛПВЩ (гшоальфалшопротеше-мiя). ХС ЛПВЩ вважаються антиатерогенним фактором, тому низьы концентрацй' ХС ЛПВЩ можуть бути пов'язаш з пiдвищeнням ризику раннього розвитку атеросклерозу. Негативш ефекти низького вмюту ХС ЛПВЩ тiснo пов'язаш iз загальним ризиком серцево-судинних захворювань в уpбанiзoваних суспiльствах, де люди мають шкiдливi звички, ведуть сидячий спо-сiб життя, вживають велику кiлькiсть пpoдуктiв тва-ринного походження [8]. Зниження ХС ЛПВЩ може обумовлюватися зменшенням ХС-акцепторних властивостей ЛПВЩ, зниженням елГмшаци ХС ЛПВЩ або ХС ЛПДНЩ, що е джерелом апопроте'1шв i фос-фoлiпiдiв, нeoбхiдних для синтезу ЛПВЩ [25].
Отже, зниження скоротливо'1 здатност жовчного мiхуpа супроводжуеться розвитком характерних змш лшщного пpoфiлю, а саме дислiпiдeмiею 11а типу, що може сприяти формуванню стеатозу й обтяжувати його перебш При наявност фактopiв ризику розвитку стеатозу в дией iз ФРБТ за гшокшетичним типом пoстiйнoму контролю пiдлягае piвeнь загального ХС i piвeнь лшопротешових фpакцiй — ХС ЛПВЩ i ХС ЛПДНЩ, що е необхгдним для своечасного виявлен-ня poзладiв лiпiднoгo oбмiну й застосування необхгд-них захoдiв лiкування.
Висновки
1. Показано, що у 90 % дггей з гiпoкiнeзiею жовчного мiхуpа (9 пацiентiв з 10) виявлена гшерхоле-стepинeмiя у поеднанш зГ збiльшeнням в сиpoватцi кровГ вмюту холестерину лшопротещв низько'1 щшь-носп, що притаманно 11а типу дислшопротешемп i свгдчить про залучення обмшу холестерину в про-цес розвитку дислшгдемп у цих пашенпв.
2. У 50 % дггей зГ стеатозом i нормокшезГею жовчного мГхура вгдмГчена тенденшя до Гзольованого зниження рГвня холестерину лшопроте'1шв високо'1 щшьносп, тодГ як у 50 % дггей зГ стеатозом i гшо-кшезГею жовчного мГхура переважно розвивалась дислшопротешемГя 11а типу.
3. При наявност факторГв ризику розвитку стеатозу у дггей з функцюнальними розладами бшар-ного тракту гшокшетичного типу запропоновано проведення постшного контролю рГвшв загально-го холестерину, холестерину лшопроте1шв високо1 щшьносп та холестерину лшопроте1шв дуже низько1 щшьносп як додаткових маркерГв раннього виявлен-ня розладГв лшгдного обмшу.
4. Виявлено, що зростання на 28—66 % атерогенних властивостей кровГ у дггей зГ стеатозом вгдбува-лось за рахунок збгльшення вмюту триглщервддв з порушенням сшввгдношення фракцш лшопротещ-ного профшю в сироватш кровь
Список лператури
1. Rafiq N., Younossi Z.M. Nonalcoholic fatty liver disease: a practical approach to evaluation and management / N. Rafiq, Z.M. Younossi // Clinics in Liver Disease. — 2009. — № 13. — P. 249-266.
2. Colak Y. Impaired Gallbladder Motility and Increased Gallbladder Wall Thickness in Patients with Nonalcoholic Fatty Liver Disease [Electronic resource] / Y. Colak., G. Bozbey, T. Erim, O.T. Caklili et al. // Journal of Neurogastroenterology and Motility. — 2016. — Mode of access.: http://www.jnmjournal.org/jour-nal/view.html?uid=1094&vmd=Full&
3. Березенко В.С. Причини розвитку, дiагностика та шд-ходи до лкування стеатозу печшки та неалкогольного сте-атогепатиту у дтей / В.С. Березенко, Х.З. Михайлюк, М.Б. Диба, О.М. Ткалик // Современная педиатрия. — 2014. — № 4(60). — С. 119-125.
4. World Health Organization. Media centre, Factsheet [Electronic resource]. — 2012. — Mode of access.: https://apps.who.int
5. Скибчик В.А. Неалкогольна жирова хвороба печтки: сучаст мдходи до дiагностики та лжування / В.А. Скибчик, Ю.1. Онищук// Мистецтво лкування. — 2014. — № 2(108). — С. 6-9.
6. Громнацька Н.М. Монторинг частоти метаболiчного синдрому та особливостi основних його критерив у дтей // Буковинський медичний вкник. — 2014. — № 18(3) — С. 57-61.
7. Imajo K. Rodent Models of Nonalcoholic Fatty Liver Disease/Nonalcoholic Steatohepatitis / K. Imajo, M. Yoneda, T. Kes-soku et al. // International Journal Molecular Science. — 2013. — № 14. — P. 21833-21857.
8. бщенко А.В. Вплив функцюнальних порушень бшарного тракту на стан печшки у тдлтшв/А.В. бщенко//Гастро-ентерологiя. — 2013. — № 2. — С. 56-64.
9. Atamanalp S.S. The effects of serum cholesterol, LDL, and HDL levels on gallstone cholesterol concentration / S.S. Atamanalp, M.S. Keles, R.S. Atamanalp et al. // Pakistan Journal Medicine Science. — 2013. — № 29. — P. 187-190.
10. Nassir F. Role of Mitochondria in Nonalcoholic Fatty Liver Disease / F. Nassir, J.A. Ibdah. // International Journal Molecular Science. — 2014. — № 15. — P. 8713-8742.
11. Liew P.L. Comparison of artificial neural networks with logistic regression in prediction of gallbladder disease among obese patients / P.L. Liew, Y.C. Lee, Y.C. Lin, et al. // Digestive and liver disease: official journal of the Italian Society of Gastroenterology and the Italian Association for the Study of the Liver. — 2007. — № 39. — P. 356-362.
12. Koller T. Cholelithiasis and markers of nonalcoholic fatty liver disease in patients with metabolic risk factors / T. Koller,
J. Kollerova, T. Hlavaty, M. Huorka, J. Payer // Scandinavian Journal ofGastroenterology. — 2012. — № 47. — P. 197-203.
13. Yilmaz Y. Gallstone disease does not predict liver histology in nonalcoholic fatty liver disease / Y. Yilmaz, T. Ayyildiz, H. Akin et al. //Gut and Liver. — 2014. — № 8. — P. 313-317.
14. Гончаренко Н.И. Моторно-эвакуаторная функция желчного пузыря у детей с хроническими гепатитами и портальной гипертензией / Н.И. Гончаренко // Перинатология и педиатрия. — 2011. — № 1. — С. 76-79.
15. Петри А. Наглядная статистика в медицине / А. Петри, К. Сэбин. — М.: Гэотар-Мед, 2003. — 144 с.
16. брт Ю.С. 1нформацшний бюлетень для хворих. Гтер-лiпiдемiя (тдвищенняжирiвукров^ / Ю.С. брт//Укратський журнал дитячог ендокринологи. — 2014. — № 4. — С. 73-78.
17. Kawano Y. Mechanisms of hepatic triglyceride accumulation in non-alcoholic fatty liver disease/ Y. Kawano, D.E. Cohen// Journal Gastroenterology. — 2013. — № 48. — P. 434-441.
18. Мтченко 0.1. ДислШдеми: дiагностика, профыакти-ка та лжування/ 0.1. Мтченко, М.1. Лутай. — К. : Четверта хвиля, 2007. — 56 с.
19. Tsai C.J. Steatocholecystitis and fatty gallbladder disease // Digestive Diseases and Sciences. — 2009. — № 54. — P. 1857-1863.
20. Goldblatt M.I. Nonalcoholic Fatty gallbladder disease: the influence of diet in lean and obese mice / M.I. Goldblatt, D.A. Swartz-Basile, H.H. Al-Azzawi, K.Q. Tran et.al. // Journal of gastrointestinal surgery: official journal of the Society for Surgery of the Alimentary Tract. — 2006. — № 10. — P. 193-201.
21. Alexopoulos N. Visceral adipose tissue as a source of inflammation and promoter of atherosclerosis/N. Alexopoulos, D. Katrit-sis, P. Raggi//Atherosclerosis. — 2014. — № 233. — P. 104-112.
22. Jung U.J. Obesity and its metabolic complications: the role of adipokines and the relationship between obesity, inflammation, insulin resistance, dyslipidemia and nonalcoholic fatty liver disease / U.J. Jung, M.S. Choi // International Journal of Molecular Sciences. — 2014. — № 15. — P. 6184-6223.
23. Enjoji M. Nutrition and Nonalcoholic Fatty Liver Disease: The Significance of Cholesterol [Electronic resource] / M. Enjoji, K. Yasutake, M. Kohjima, M. Nakamuta // International Journal of Hepatology. — 2012. — Mode of access.: ID925807http://www. hindawi.com/journals/ijh/2012/925807/.
24. Tauer M. Bile Acide as Regulators of Hepatic Lipid and Glucose Metabolism /M. Tauer, T. Claudel, P. Fickert et al. //Digestive Disease. — 2010. — № 28. — P. 220-224.
25. Tabas I. Consequences of cellular cholesterol accumulation: basic concepts and physiological implications / I. Tabas // Journal Clinical Investigations. — 2002. — № 110. — P. 905-911.
Отримано 15.09.16 ■
Степанов Ю.М., Завгородняя Н.Ю., Бабий С.А., Кленина И.А. ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
ВЛИЯНИЕ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ НА ОСОБЕННОСТИ ЛИПИДНОГО ОБМЕНА
У ДЕТЕЙ СО СТЕАТОЗОМ ПЕЧЕНИ
Цель. Изучить особенности липидного обмена у детей со стеатозом печени в зависимости от функционального состояния желчного пузыря. Материалы и методы исследования. Под наблюдением находился 31 ребенок в возрасте от 10 до 17 лет. Пациенты сформировали 4 группы: I группа — 8
детей с нормокинезией желчного пузыря без стеатоза печени; II группа — 11 детей с гипокинезией желчного пузыря без стеатоза печени; III группа — 6 детей с нормокинезией желчного пузыря и стеатозом печени; IV группа — 6 детей с гипокинезией желчного пузыря и стеатозом печени. В качестве
исследуемых маркеров липидного спектра сыворотки крови использовали уровень общего холестерина, триглицеридов, холестерина липопротеинов высокой плотности, липопротеи-нов очень низкой плотности, липопротеинов низкой плотности и рассчитали коэффициент атерогенности. Результаты. Изучены особенности липидного спектра крови при стеатозе печени у детей в зависимости от функционального состояния желчного пузыря. Показано, что наиболее распространенными фенотипами дислипопротеинемий среди обследованных детей были изолированная гиперхолестеринемия с дислипо-протеинемией 11а типа и комбинированная гиперлипидемия с дислипопротеинемией IIb типа. Выявлено, что для детей со стеатозом и гипокинезией желчного пузыря характерна дислипидемия, проявляющаяся увеличением в сыворотке крови уровня общего холестерина, холестерина липопротеи-нов низкой плотности и коэффициента атерогенности. Среди пациентов со стеатозом отмечался высокий процент детей,
у которых выявлено достоверное снижение в сыворотке крови холестерина липопротеинов высокой плотности и холестерина липопротеинов очень низкой плотности, что приводило к усилению атерогенных свойств крови при нормальном уровне всех других липидных фракций. Научная новизна. Высказано предположение о существовании разных путей формирования стеатоза печени у детей с нормокинезией и гипокинезией желчного пузыря, в основе которых лежит нарушение процессов желчеобразования и желчевыведения. Практическая значимость. Предложено проведение постоянного контроля уровня общего холестерина, холестерина липопротеинов высокой плотности и холестерина липопротеинов очень низкой плотности как дополнительных маркеров для раннего выявления нарушений липидного обмена у детей с дисфункцией билиарного тракта по гипокинетическому типу.
Ключевые слова: липидный обмен, стеатоз печени, функциональные расстройства билиарного тракта, дети.
Stepanov Y.M., Zavgorodnya N.Y., Babiy S.O., Klenina I.A.
SI «Institute of Gastroenterology of the NAMS of Ukraine», Dnipro, Ukraine
EFFECT OF FUNCTIONAL DISORDERS OF THE BILIARY TRACT ON THE PECULIARITIES OF LIPID METABOLISM
IN CHILDREN WITH HEPATIC STEATOSIS
Summary. Purpose. To investigate peculiarities oflipid metabolism in hepatic steatosis among children with biliary dyskinesia. Material and methods. The study involved 31 children with biliary dyskinesia aged 10—17 years old. Patients were divided into four groups: the 1st group consisted of 8 children with biliary normokinesia without steatosis; the 2nd group consisted of11 children with biliary hypokinesia without steatosis; 3rd group consisted of 6 children with biliary normokinesia and steatosis and the 4th group involved 6 with biliary dyskinesia and steatosis. Such biochemical parameters as total cholesterol, triglycerides, high density lipoprotein-cholesterol, low density lipoprotein-cholesterol, very low density lipoprotein-cholesterol levels and atherogenic coefficient were calculated. Findings. The characteristics of serum lipids pattern in children with liver steatosis and functional disorders of gallbladder were studied. Isolated hyper-cholesterolemia with IIa type of dislipoproteinemia and combined hypercholesterolemia with lib type of dislipoproteinemia were the most frequent types of dislipoproteinemia among observed patients.
It was revealed that dyslipidemia in children with gallbladder hypokinesia was characterized by elevated serum triglycerides, low density lipoprotein-cholesterol level and atherogenic coefficient. Some patients with steatosis had significant increased high-density lipo-proteins and very low density lipoproteins. That caused increasing of atherogenic properties while other lipoprotein fractions remained at normal level. Originality. Existence of different ways of hepatic steatosis development in children with biliary dyskinesia based on alterations of bile genesis and excretion was suggested. Practical value. A regular control of triglycerides, high density lipoproteins and very low density lipoproteins levels in blood serum in children with functional biliary disorders of hypokinetic type and risk of steato-sis development was proposed. These biochemical parameters may be additional early markers of the lipid and lipoprotein metabolism disorders.
Key words: lipid metabolism, liver steatosis, biliary functional disorders, children.
