CC BY
21
i^^T/ребёнка
КлУчна гастроентеролопя / Clinical Gastroenterology
УДК 616.36-053.6:616.39 DOI: 10.22141/2224-0551.14.0.2019.165523
Пархоменко Л.К., Страшок Л.А., Хоменко М.А. Харювська медична академ'я пслядипломноi осв'ии, м. Харюв, Укра/на
Особливост використання нешвазивних TecTiB оцiнки фiброзу печшки у пiдлiткiв з ожирiнням
For cite: Zdorov'e rebenka. 2019;14(Suppl 1):S72-S76. doi: 10.22141/2224-0551.14.0.2019.165523
Резюме. Актуальтсть. На сьогодт поширетсть ожиртня серед дтей набула Ma^ma6ie глобальноi етдеми. Значення щег проблеми обумовлюеться розвитком iнсулiнорезистентностi (IP) та метаболiчного синдрому, печтковою матфестащею якого вважають розвиток неалкогольног жировог хвороби печшки (НАЖХП), що може призводити до формування фiбротичних змт в оргат вжеу дитячому вщ. Застосування методiв нетва-зивног оцтки фiброзу печтки у дтей, хворих на ожиртня та НАЖХП, дозволяе уникнути призначення бшпси печтки у частини хворих, тому е актуальним питанням педiатрii. Мета до^дження — вивчити можли-вкть використання нетвазивних тестiв ощнки фiброзу печтки у тдлттв з ожиртням залежно вiд наявностi iнсулiнорезистентностi. Mamepiam та методи. В до^дження було включено 84 тдлтки вжом 12—17 роюв з ожиртням. Проводили к^шч^ та лабораторно-iнструментальне обстеження. Для ощнки фiброзу печтки здшснювали розрахунок Мекав: APRI (AST to Platelet Ratio Index), PNFI (pediatric NAFLD fibrosis index) та FIB-4 (Fibrosis-4). Результати. Утдлттв з ожиртням переважали скарги на тдвищений апетит — 78,6 %, диспептичтрозлади — 54,8%, бшьу животi — 52,3 %. Залежно вiд наявностi iнсулiнорезистентностiхворих було розподшено на двi групи: 66,7 % тдлтюв з IP та 33,3 % тдлттв без IP. При бюхiмiчному аналiзi кровi у хворих з IP були виявлет вiрогiдно вищiрiвнi триглщеридiв, холестерину лiпопротеiдiв дуже низьког щiльностi, коефщента атерогенностi, тдексу HOMA-IR. У 82,1 % пацiентiв за даними ультразвукового до^дження спостеркалися ознаки НАЖХП. При ощнщ фiброзу печтки за розрахунком тдексу PNFI встановлет озна-ки фiброзу у 35,7 % хворих, а його середт значення були вiрогiдно вищими у хворих з IP. Не вiдмiчено жодного хворого з ознаками значного фiброзу печтки на пiдставi розрахунку тдекав FIB-4 та APRI незалежно вiд наявностi IP. Висновки. У 82,1 % тдлтюв, хворих на ожиртня, вiдмiчаються ознаки НАЖХП, а у 66,7 % дiагностуеться IP. Використання тдекав оцтки фiброзу печтки засвiдчило, що найбшьш тформативним був тдекс PNFI, за допомогою якого було виявлено ознаки фiброзу у третини тдлттв з ожиртням. Ключовi слова: тдлтки; ожиртня; нетвазивт тести ощнки фiброзу печтки; неалкогольна жирова хвороба печтки
Вступ
Нещодавно оприлюднеш даш Всесвггаьо! органь заци охорони здоров'я свщчать про с^мке зростання поширеносп ожиршня та надлишково! маси тла у дь тей вшом 5—19 роив — з 11 мтьйошв в 1975 рощ до 124 мтьйошв у 2016 рощ [1]. Ожиршня та шсулшорезис-тентнють (1Р) е основою для метаболiчного синдрому та мають негативний вплив на низку оргашв i систем вже у дитячому вщк серцево-судинну, скелетно-м'язову, нервову системи, шлунково-кишковий тракт, шд-шлункову залозу, печшку тощо [2—4]. Патолопчш змь
ни печшки при ожиршш характеризуються розвитком неалкогольно! жирово! хвороби печшки (НАЖХП), що може прогресувати до неалкогольного стеатогепатиту, фiброзу та навпъ цирозу [5—7]. Поширенють НАЖХП коливаеться вщ 3 % у загальнш дитячш популяци до 80 % у дггей з ожиршням [8]. Дослтниками широко обговорюеться питання значення шсулшорезистент-ност в розвитку НАЖХП, i часто складно встановити, шсулшорезистентнють е причиною чи наслтком за-хворювання. Однак на сьогодш провтною е думка, що це нерозривно пов'язаш процеси [15, 16].
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Страшок Лариса Анатоливна, доктор медичних наук, професор кафедри шдлгтково!' медицини, Харшська медична академю пклядипломно''' освгта, вул. Амосова, 58, м. Харш, 61176, Укра'на; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (0572) 62-70-45.
For correspondence: Strashok Larysa, MD, Professor, Department of Adolescent Medicine, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (0572) 62-70-45.
Наявнють фiбротичних змш у печiнцi — важли-вий фактор для прогнозування подальшого розвитку НАЖХП та передбачення ризику формування цирозу вже у дитячому вщ [9]. Таким чином, постае необхщ-нiсть ранньо'1 дiагностики фiброзу для попередження розвитку подальших тяжких ускладнень. Золотий стандарт для оцшки фiброзу печiнки — бюпсш. Але, зва-жаючи на те, що процедура е техшчно вимогливою та пов'язана з ризиком ускладнень, застосування методiв нешвазивно'' оцшки фiброзу печiнки у дiтей з ожирш-ням е актуальним питанням педiатрií.
На сьогоднi розроблено ряд нешвазивних тестiв для оцiнки фiброзу печiнки, в основi яких лежить розра-хунок комбiнацiй прямих i непрямих маркерiв фiброзу [10—15]. До прямих маркерiв, що характеризують мета-болiзм у клiтинному матриксi та/або змши в зiрчастих клiтинах печшки, вщносять колаген IV i VI, амшотермь нальний фрагмент проколагену III (PIIINP), гiалуронову кислоту, матрикснi металопротешази (ММР) i тканиннi iнгiбiтори металопротешаз (TIMP). Непрямi маркери фiброзу представлен сполуками, що вивiльняються в кров у результата запального процесу в печшцк алаш-намiнотрансфераза (АЛТ), аспартатамшотрансфераза (АСТ), феритин, гаптоглобiн, аполшопротеш А1, альфа-2-макроглобулiн, фактори згортання кров^ маркери холестазу, а саме холестерин, бшрубш, лужна фосфатаза (ЛФ), у-глутамттранспептидаза (ГГТ) тощо [16] (табл. 1).
Деякг з них вже використовуються i в педiатричнiй практицi [17, 18]. Проте головним недолшом таких тес-тiв, як наприклад ELF, Fibratest, Hepascore, е те, що вш вони потребують визначення специфiчних бюмарке-рiв, що робить 1'х дорогими i, отже, недоступними для застосування бтьшютю лiкарiв. Саме тому такт тести, як APRI, FIB-4, PNFI, що засноваш на використанш кшшчних i доступних рутинних лабораторних показ-ниыв, е важливими шструментами для оцшки фТброзу печiнки у дггей з ожиршням та НАЖХП.
1ндекс PNFI розроблений спецiально для оцшки фТброзу у дитячому вщ [10]. Показник > 9 мае про-гностичне значення у бтьше шж 90 % випадкiв фТбро-зу. Про присутшсть значних фТбротичних змш у печш-щ свщчать значення FIB-4 > 3,25 [11] та APRI > 1,5 [12]. Використання простих нешвазивних теспв оцшки фь брозу дозволяе виключити призначення бюпси печш-ки з дТагностично'' програми значно'1 тлькосл пилп"-ыв, хворих на ожиршня та НАЖХП.
Мета: вивчити можливост використання нешвазивних теспв оцшки фТброзу печшки у шдлптав з ожиршням залежно вщ наявност шсулшорезистентность
Матерiали та методи
Проведено кшшко-анамнестичне обстеження 84 подпитав, з яких 59,5 % юнаыв та 40,5 % дТвчат вь ком 12—17 роив, хворих на ожиршня, якг перебували на стацюнарному лТкуванш в ДУ «1нститут охорони здоров'я дггей та тдлптав НАМН Укра'ни». ДТагноз встановлено зпдно з МТжнародною класифшащею хвороб 10-го перегляду та на пдставТ протоколу надан-ня медично'1 допомоги дгтям, хворим на ожиршня (Наказ МОЗ Укра'ни вщ 24.04.2006 № 254).
При лабораторному дослщженш визначались бю-хТмТчш показники: рТвень аланшамшотрансферази, аспартатамшотрансферази, лужно'1 фосфатази, за-гального бшрубшу та його фракцш, глюкози натще, Тмунореактивного шсулшу, триглщервддв (ТГ), загаль-ного холестерину (ЗХ), холестерину лшопротещв ви-соко'1 щшьносл (ХС ЛПВЩ), проводився розрахунок вмюту холестерину лшопротещв низько'1 (ХС ЛПНЩ) i дуже низько'1 (ХС ЛПДНЩ) щшьносп, коефщента атерогенност (КА), шдексу HOMA-IR (Homeostasis Model Assessment of Insulin Resistance). Дослщження виконували за загальноприйнятими методиками.
Хворим проводили розрахунок шдекшв фТброзу печшки [10-12]:
— APRI, що розраховуеться як вщношення рТвня аспартатамшотрансферази до рТвня тромбоципв:
APRI = ([АСТ (Од/л) /верхня межа АСТ (Од/л)] х х 100) / тромбоцити (109/л);
— PNFI, в основТ обчислення якого лежать рТвень триглщеридТв, вш та окружнють тали:
PNFI = 1 / (1 + e-p) х 10,
де lp = 6,539 х loge [вш(роки)] + 0,207 х окружнють тали (см) + 1,957 х logee [ТГ (мг/дл)] - 10,074;
— FIB-4, значення якого залежить вщ рТвня аланшамшотрансферази, аспартатамшотрансферази, тромбоципв та вшу:
FIB-4 = вк (роки) х х АСТ (Од/л) /[тромбоцити (109/л) х АЛТ 1/2(Од/л)].
Отримаш результати обробляли методом варТацш-но'1 статистики з використанням пакетав комп'ютерних програм Exсel 2010 (Microsoft), Statistica 6,0. Критич-ний рТвень значущост при перевТрщ статистичних ri-потез приймався рТвним p < 0,05.
Таблиця 1. Тести для о^нки ф1брозу печшки
Тест Складовiчастини
FIB-4 АСТ, АЛТ, тромбоцити, BiK
APRI АСТ, тромбоцити
PNFI Триглщериди, BiK, окружнють тали
Fibrotest Альфа-2-макроглобулш, гаптоглобш, аполшопротеш A1, ГГТ, загальний бiлiрубiн
Hepascore Альфа-2-макроглобулш, гiалуронова кислота, ГГТ, загальний бЫрубш, BiK, стать
ELF Гiалуронова кислота, TIMP1, PIIINP, вiк
Результати та обговорення
Залежно вiд наявност iнсулiнорезистентностi хворих розподiлили на двi групи: 66,7 % шдлггыв з IP (I груша) та 33,3 % шдлггив без IP (II груша). В результа-Ti клiнiко-анамнестичного дослiдження виявлено, що у 78,6 % хворих вiдмiчався шдвищений апетит, диспеп-тичнi симптоми — у 54,8 %, бть в живот рiзноï локаль зацй' — у 52,3 %, метеоризм — у 29,8 %, нестшы випо-рожнення — у 23,8 %, запори — у 21,4 %. Об'ективним обстеженням хворих було встановлено болючють в правому птребер'!' у 42,8 % тдлптав, в етгастрй' — у 32,1 %, збтьшення печшки визначалося у 90,5 %. Частота зус^чальносл скарг не вiдрiзнялася залежно вiд наявностi IP. При визначенш антропометричних по-казниыв iндекс маси тiла дорiвнював 31,04 ± 0,47 кг/м2 (31,41 ± 0,56 кг/м2 у хворих з IP, 30,31 ± 0,86 кг/м2 — без IP, p > 0,05). У табл. 2 наведено результати бiохiмiчного дослтження в обстежених хворих.
Серед показниив лiпiдного спектра вiрогiдно вищи-ми у хворих I групи були рiвнi ТГ, ХС ЛПДНЩ, КА, а вмют ЗХ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ вiрогiдно не вдазняв-ся. Значення показниив вуглеводного обмiну очiкува-но були вiрогiдно вищими в груш хворих з IP (табл. 2). Ознаки НАЖХП за даними ультразвукового дослтжен-ня у виглядi збтьшення розмiрiв печiнки, пщвищення ехогенностi ïï паренхiми, згладженостi судинного рисунка виявлено у 82,1 % птлитав, хворих на ожиршня.
При ощнщ фiброзу печiнки методом пiдрахунку ш-дексу PNFI встановлено, що показник > 9 мали 35,7 % хворих: 44,60 % — з IP та 17,8 % — без IP, а його се-редш значення були вiрогiдно вищими у хворих I групи порiвняно iз птлгтками II групи (8,02 ± 0,33 проти 5,96 ± 0,60, р < 0,01) (рис. 1, 2).
Значення шдекшв FIB-4 та APRI мали тенденцш до збтьшення у хворих з IP, але вiрогiдно не вiдрiзнялися: 0,32 ± 0,02 проти 0,29 ± 0,02 (p > 0,05) та 0,30 ± 0,03 проти 0,26 ± 0,02 (p > 0,05) втповтно (рис. 3). При цьому не вт^чено жодного хворого iз значенням FIB-4 > 3,25 та APRI > 1,5, що свтчило б про наявнють значного фiброзу печiнки.
Останнiм часом обговорюеться доцiльнiсть використання шдекшв, що базуються на застосуваннi рiвня трансамiназ для оцiнки фiброзу печшки у хворих на ожиршня з НАЖХП [19, 20]. У нашому дослтженш при розрахунку шдекшв APRI та FIB-4 не отримано даних, що пттверджують наявнють значного фiброзу у птлгтыв з ожирiнням. Це може бути обумовлено тим, що у птлп'ыв з НАЖХП рiвень трансамiназ протягом тривалого часу може не перевищувати верхнiх поро-гових значень або бути незначно птвищеним на фош вже змiненоï гютолопчно1 картини печiнки. Також треба зазначити, що шдекси APRI та FIB-4 спрямоваш на виявлення значних фiбротичних змiн у печiнцi, що не притаманш дитячому вiку. Таким чином, при вико-ристаннi iндексiв APRI та FIB-4 у птлгтыв, хворих на ожиршня, доцтьним е ix розрахунок в комбiнацiï з ш-шими iндексами для уточнення отриманих результат.
Висновки
1. У 66,7 % птлгтыв з ожирiнням було виявлено наявнють IP. У цих хворих вiрогiдно вищими були рiвнi ТГ, ХС ЛПДНЩ, КА, глюкози натще, iмунореактивно-го шсулшу, шдексу HOMA.
2. Використання шдекшв оцшки фiброзу засвт-чило, що найбтьш iнформативним був iндекс PNFI, яким було виявлено ознаки фiброзу у третини пiдлiткiв
Таблиця 2. Bîoxîmî4hî показники хворих залежно вд наявност ¡нсул1норезисгенгност1 (M ± m)
Показник I група (n = 56) II група (n = 28)
АСТ, Од/л 31,05 ± 1,71 29,11 ± 2,69
АЛТ, Од/л 30,53 ± 1,96 30,63 ± 4,46
ЛФ, Од/л 355,28 ± 26,38 274,34 ± 25,86
Загальний бЫрубш, мкмоль/л 15,44 ± 0,48 16,65 ± 0,46
Загальний холестерин, ммоль/л 5,28 ± 0,11 4,98 ± 0,17
Триглщериди, ммоль/л 1,63 ± 0,09 1,19 ± 0,06**
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 3,01 ± 0,12 2,78 ± 0,15
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л 0,73 ± 0,04 0,53 ± 0,03**
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,56 ± 0,04 1,71 ± 0,08
КА, у.о. 2,52 ± 0,13 2,02 ± 0,12*
Глюкоза натще, ммоль/л 4,96 ± 0,06 4,71 ± 0,08*
1мунореактивний шсулш, мкМЕ/мл 30,93 ± 1,49 12,73 ± 0,69**
HOMA-IR, у.о. 6,79 ± 0,32 2,64 ± 0,14**
Тромбоцити, х 109/л 243,4 ± 7,00 249,38 ± 3,08
PNFI, бали 8,02 ± 0,33 5,96 ± 0,60**
APRI, бали 0,30 ± 0,03 0,26 ± 0,02
FIB-4, бали 0,32 ± 0,02 0,29 ± 0,02
Примтка: р1зниця вдносно Iгрупи статистично значуща: * — p < 0,05, ** — p < 0,01.
Рисунок 1. Частка хворих з ознаками ф'брозу печнки згдно з результатами PNFI (%)
□ > 9 балiв ■ < 9 балiв
I група
II група
0,35 0,30 0,25
х 0,20 го
^ 0,15 0,10 0,05 0,00
0,30
0,26
APRI
□ Iгрупа
0,32
FIB-4
Iгрупа
Рисунок 2. Значення показника PNFI залежно вщ
наявност ¡нсул1норезисгенгност1 (M ± m) Примака: р'зниця вщносно I групи статистично значуща: * — p < 0,01.
з ожиршням, а саме у 44,6 % хворих з 1Р та у 17,8 % хворих без IP, що може свщчити про вплив 1Р на розвиток та прогресування НАЖХП. Це дало змогу призначення своечасного лшування шдлггкам, хворим на ожиршня.
3. При використанш у пiдлiткiв з ожиршням шдек-шв FIB-4 та APRI не виявлено хворих з ознаками зна-чних фiбротичних змш печшки.
4. Безпечнють та доступнють використання теспв ощнки фiброзу печшки у подпитав, хворих на ожиршня, е пдставою для включення ix у програми мошто-рингу захворювань печiнки з тривалим перюдом роз-витку, таких як НАЖХП.
Конфлжт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при п1дготовщ дано1 статтi.
References
1. Commission on Ending Childhood Obesity. Facts and Figures on Childhood Obesity. Available from: https://www.who.int/end-child-hood-obesity/facts/en/. Accessed: 13 October 2017.
2. Xu S, Xue Y. Pediatric obesity: causes, symptoms, prevention and treatment. Exp Ther Med. 2016;11(1):15-20. doi:10.3892/ etm.2015.2853.
3. Lobstein T, Jackson-Leach R, Moodie ML, et al. Child and adolescent obesity: part of a bigger picture. Lancet. 2015 Jun 20;385(9986):2510-20. doi: 10.1016/S0140-6736(14)61746-3.
Рисунок 3. Значення показниюв APRI та FIB-4 залежно вщ наявност ¡нсул1норезисгенгност1 (M ± m)
4. Kumar S, Kelly AS. Review of childhood obesity: from epidemiology, etiology, and comorbidities to clinical assessment and treatment. Mayo Clin Proc. 2017 Feb;92(2):251-265. doi: 10.1016/j. mayocp.2016.09.017.
5. Conjeevaram Selvakumar PK, Kabbany MN, Alkhouri N. Nonalcoholic fatty liver disease in children: not a small matter. Paediatr Drugs. 2018Aug;20(4):315-329. doi: 10.1007/s40272-018-0292-2.
6. Stepanov YuM, Abaturov AYe, Zavgorodnia NYu, Skyrda IYu. Non-Alcoholic Fatty Liver Disease in Children: Current View on Diagnostics and Treatment (Part I). Gastroenterologia. 2015;(56):99-107. (in Ukrainian).
7. Liyanagedera S, Williams RP, Veraldi S, Nobili V, Mann JP. The pharmacological management of NAFLD in children and adolescents. Expert Rev Clin Pharmacol. 2017 Nov; 10(11): 1225-1237. doi: 10.1080/17512433.2017.1365599.
8. Singer C, Stancu P, Coqoveanu S, Botu A. Non-alcoholic Fatty liver disease in children. Curr Health Sci J. 2014 Jul-Sep;40(3):170-6. doi: 10.12865/CHSJ.40.03.03.
9. Chalasani N, Younossi Z, Lavine JE, et al. The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: 3ractice nuideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association. Hepatology. 2012 Jun;55(6):2005-23. doi: 10.1002/hep.25762.
10. Nobili V, Alisi A, Vania A, Tiribelli C, Pietrobattista A, Bedogni G. The pediatric NAFLD fibrosis index: a predictor of liver fibrosis in children with non-alcoholic fatty liver disease. BMC Med. 2009 May 1;7:21. doi: 10.1186/1741-7015-7-21.
11. Sterling RK, Lissen E, Clumeck N, et al. Development of a simple noninvasive index to predict significant fibrosis patients with HIV/ HCV co-infection. Hepatology. 2006 Jun;43(6):1317-25. doi: 10.1002/ hep.21178.
12. Wai CT, Greenson JK, Fontana RJ, et al. A simple noninvasive index can predict both significant fibrosis and cirrhosis in patients with chronic hepatitis C. Hepatology. 2003 Aug;38(2):518-26. doi:10.1053/ jhep.2003.50346.
13. Lin B, Ma Y Wu S, Liu Y Liu L, Wu L. Novel serum biomarkers for noninvasive diagnosis and .screening of nonalcoholic fatty liver disease-related hepatic fibrosis. OMICS. 2019 Apr;23(4):181-189. doi: 10.1089/omi.2019.0035.
14. Day JW, Rosenberg WM. The enhanced liver fibrosis (ELF) test in diagnosis and management of liver fibrosis. Br J Hosp Med (Lond). 2018Dec 2;79(12):694-699. doi: 10.12968/hmed.2018.79.12.694.
15. Huang Y Adams LA, Joseph J, Bulsara MK, Jeffrey GP. The ability of Hepascore to predict liver fibrosis in chronic liver disease: a meta-analysis. Liver Int. 2017 Jan;37(1):121-131. doi: 10.1111/liv.13116.
16. Wu W, Zhang H, Xu X, Huang K, Fu J. Intrahepatic fat content and markers of hepatic fibrosis in obese children. Int J Endocrinol. 2016;2016:4890974. doi: 10.1155/2016/4890974.
17. Alkhouri N, Carter—Kent C, Lopez R, et al. A combination ofthe pediatric NAFLD fibrosis index and enhanced liver fibrosis test identifies children with fibrosis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2011 Feb;9(2):150-5. doi: 10.1016/j.cgh.2010.09.015.
18. Rudolph B, Bjorklund N, Ovchinsky N, et al. Methods to improve the noninvasive diagnosis and assessment of disease severity in children with suspected nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD): Study design. Contemp Clin Trials. 2018 Dec;75:51-58. doi: 10.1016/j. cct.2018.10.012.
19. Ooi GJ, Burton PR, Doyle L, et al. Modified thresholds for fibrosis risk scores in nonalcoholic fatty liver disease are necessary in the obese. Obes Surg. 2017 Jan;27(1):115-125. doi: 10.1007/s11695-016-2246-5.
20. Mansoor S, Yerian L, Kohli R, et al. The evaluation of hepatic fibrosis scores in children with nonalcoholic fatty liver disease. Dig Dis Sci. 2015May;60(5):1440-7. doi: 10.1007/s10620-014-3494-7.
OTpuMaHO 19.03.2019 ■
Пархоменко Л.К., СтрашокЛ.А., Хоменко М.А.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Особенности использования неинвазивных тестов оценки фиброза печени у подростков
с ожирением
Резюме. Актуальность. На сегодняшний день распространенность ожирения среди детей приобрела масштабы глобальной эпидемии. Значение этой проблемы обусловливается развитием инсулинорезистентности (ИР) и метаболического синдрома, печеночной манифестацией которого считают развитие неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП), что может приводить к формированию фибротических изменений в органе уже в детском возрасте. Применение методов неинвазивной оценки фиброза печени у детей, больных ожирением и НАЖБП, позволяет избежать назначения биопсии печени у части больных, поэтому является актуальным вопросом педиатрии. Цель исследования — изучить возможность использования неинвазивных тестов оценки фиброза печени у подростков с ожирением в зависимости от наличия инсулинорезистентности. Материалы и методы. В исследование было включено 84 подростка в возрасте 12-17 лет с ожирением. Проводили клиническое и лабораторно-инструменталь-ное исследования. Для оценки фиброза печени осуществляли расчет индексов: APRI (AST to Platelet Ratio Index), PNFI (pediatric NAFLD fibrosis index) и FIB-4 (Fibrosis-4). Результаты. У подростков с ожирением преобладали жалобы на повышенный аппетит — 78,6 %, диспептические расстройства —
54,8 %, боль в животе — 52,3 %. В зависимости от наличия инсулинорезистентности больные были поделены на две группы: 66,7 % подростков с ИР и 33,3 % подростков без ИР. При биохимическом анализе крови у больных с ИР были обнаружены достоверно более высокие уровни триглицеридов, холестерина липопротеидов очень низкой плотности, коэффициента атерогенности, индекса НОМА-Ш. У 82,1 % пациентов по данным ультразвукового исследования наблюдались признаки НАЖБП. При оценке фиброза печени по расчету индекса PNFI установлены признаки фиброза у 35,7 % больных, а его средние значения были достоверно выше у больных с ИР. Не отмечено ни одного больного с признаками значительного фиброза печени на основании расчета индексов FIB-4 и APRI независимо от наличия ИР. Выводы. У 82,1 % подростков, больных ожирением, отмечаются признаки НАЖБП, а у 66,7 % диагностируется ИР. Использование индексов оценки фиброза печени показало, что наиболее информативным был индекс PNFI, с помощью которого были выявлены признаки фиброза у трети подростков с ожирением. Ключевые слова: подростки; ожирение; неинвазивные тесты оценки фиброза печени; неалкогольная жировая болезнь печени
L.K. Parkhomenko, L.A. Strashok, M.A. Khomenko
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Features of using non-invasive tests for assessment of liver fibrosis in obese adolescents
Abstract. Background. The prevalence of obesity among children has become a global epidemic today. The importance of this problem is caused by the development of insulin resistance and metabolic syndrome, the hepatic manifestation of which is considered the development of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD), which can lead to the formation of fibrotic changes in the organ already in childhood. The use of non-invasive assessment of liver fibrosis in obese children with NAFLD allows avoid the liver biopsy in some patients, therefore, it is an urgent issue of pediatrics. The purpose of the study was to examine the possibility of using non-invasive tests to assess liver fibrosis in obese adolescents, depending on the presence of insulin resistance. Materials and methods. The study involved 84 adolescents with obesity aged 12—17 years old. A clinical, laboratory and instrumental examination was conducted. For the assessment of liver fibrosis, the following indices were calculated: AST to Platelet Ratio Index (APRI), pediatric NAFLD fibrosis index (PNFI) h Fibrosis-4 (FIB-4). Results. The basic complains among obese adolescents were: increased appetite —
78.6 %, dyspepsia — 54.8 %, abdominal pain — 52.3 %. Depending on the presence of insulin resistance (IR), the patients were divided into two groups: 66.7 % of adolescents with IR and 33.3 % of adolescents without IR. Biochemical analysis of blood in patients with IR revealed significantly higher levels of triglycerides, very low density lipoprotein cholesterol, atherogenic coefficient, HOMA-IR. According to ultrasound examination results, 82.1 % of patients showed signs of NAFLD. When assessing liver fibrosis by calculating PNFI, 35.7 % of patients demonstrated fibrosis signs, and its mean values were significantly higher in patients with IR. There were no patients with signs of significant liver fibrosis on the basis of calculation of FIB-4 and APRI indices, regardless of IR presence. Conclusions. 82.1 % of obese adolescents had signs of NAFLD and
66.7 % were diagnosed with IR. The use of indices for assessing liver fibrosis revealed PNFI to be the most informative one, which showed signs of fibrosis in a one third of obese adolescents. Keywords: adolescents; obesity; non-invasive tests for liver fibrosis assessment; non-alcoholic fatty liver disease
